Психологічне забезпечення ефективності професійної діяльності підрозділу охорони
Розробка й апробація програми психологічного забезпечення професійної діяльності в підрозділі охорони та практичні рекомендації. Врахування психологічних особливостей особистостей військовослужбовців, морально-психологічного клімату колективу підрозділу.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2014 |
| Размер файла | 44,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛУ ОХОРОНИ
19.00.05 - соціальна психологія
КАЛЕНИЧЕНКО Руслан Арсенович
Київ - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Військовому гуманітарному інституті
Національної академії оборони України.
Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор
Корольчук Микола Степанович,
Військовий гуманітарний інститут
Національної академії оборони України,
професор кафедри психології, м. Київ
Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор
Пірен Марія Іванівна,
Українська академія управління
при Президентові України,
професор кафедри політології
кандидат психологічних наук
Видай Андрій Юрійович,
Науково-дослідний центр (гуманітарних проблем)
Збройних Сил України, начальник відділу
Провідна установа: Інститут соціальної та політичної психології
АПН України, лабораторії соціальної психології особистості
Захист відбудеться “30” березня 2004 р. о 1300 на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська, 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська, 2.
Автореферат розісланий 25 лютого 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.
Реформування Збройних Сил висуває на передній план завдання вивчення й регулювання психологічних явищ і процесів, які відбуваються у військових колективах та впливають на ефективність професійної діяльності персоналу.
Підвищення ефективності діяльності психологічними засобами вивчалася багатьма психологами, соціологами й філософами. Методологічні та концептуальні підходи, оригінальні методи оптимізації професійної діяльності психологічними засобами запропонували в своїх працях Б.Д.Паригін, А.В.Петровський, К.К.Платонов, С.Д.Максименко, М.Й.Боришевський, А.Г.Ковальов, В.Н.Панферов, Є.В.Шорохова, О.І.Зотова, М.В.Макаренко, М.С.Корольчук, J. Kunze, O. Braun, M. Sader, L. Huber, G. Weiss, W. Kessel та ряд інших авторів.
Серед умов підвищення ефективності діяльності в різних колективах важливе місце відводиться психологічному клімату у виробничих (О.І.Зотова В.В.Новиков, А.А.Русалінова, Т.А.Ішутіна, та ін.), наукових (Г.А.Моченов, В.І.Антонюк В.Н.Шубкін та Т.М.Кочетов), військових (К.К.Платонов, О.Д.Глоточкін, авіаційних (О.П.Єрицян), освітніх (Н.Л.Коломінський, Л.М.Карамушка) закладах і установах, а також в управлінні виробничою діяльністю (Ю.М.Забродін, В.В.Новиков, В.П.Казмиренко).
Вагомий внесок у дослідження проблеми психологічного клімату як умови ефективної професійної діяльності військових підрозділів було зроблено військовими вченими А.Я.Анцуповим, А.В.Барабанщиковим, О.Д.Глоточкіним, В.Г.Зв'ягінцевим, В.П.Каширіним, В.П.Лазаревим, С.Г.Маслюком, С.І.С'єдіним, Г.В.Ложкіним, Е.П.Утліком, Ю.М.Бобровим, І.А.Саповим М.Й.Варієм, М.І.Пірен, В.І.Алещенко, М.С.Корольчуком, Є.М.Потапчуком.
Проте недостатня увага приділена окремим видам військово-професійної діяльності, зокрема роти охорони.
Ефективність професійної діяльності військовослужбовців роти охорони визначається системою соціально-психологічних, природних, технічних, медико-біологічних, а також специфічних (чатовому заборонено сидіти, притулятись до чого-небудь, спати, палити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби) для цього виду діяльності факторів, які впливають на рівень працездатності фахівців.
Професійна діяльність роти охорони пов'язана з можливістю використання зброї, що відносить цю діяльність до групи ризику, вимагає детального вивчення умов, які впливають на рівень ефективності діяльності цих військовослужбовців. І насамперед це стосується психологічного клімату.
Аналіз наукових праць та публікацій свідчить про те, що на теперішній час проведено певну дослідницьку роботу з вивчення психологічних чинників ефективності діяльності, вивчення та діагностики психологічного клімату як умови ефективної діяльності військових колективів, що вимагає комплексного дослідження психологічного забезпечення професійної діяльності військовослужбовців. Проблема психологічного забезпечення ефективності діяльності колективу військового підрозділу засобами формування психологічного клімату в психології розглядається суперечливо, починаючи з визначення самих термінів (ефективність, надійність, успішність, психологічний клімат, мікроклімат, соціально-психологічний клімат і психологічна атмосфера, морально-психологічний клімат, емоційний клімат). А психологічний клімат як умову ефективної діяльності взагалі у вітчизняній та зарубіжній психології вивчено недостатньо.
Важливість і актуальність проблеми зумовили вибір теми дослідження “Психологічне забезпечення ефективності професійної діяльності підрозділу охорони”.
Зв'язок роботи з науковими програмами: дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедр психології і морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) ВГІ НАОУ, а також планів науково-технічної діяльності Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України, Головного управління кадрової політики Міністерства оборони України в межах науково-дослідних робіт “Розробка методологічних основ кадрової політики в Збройних Силах України на період до 2015 року” (Міністерство Оборони України, шифр “Пріоритет”, 2002 р.).
Об'єкт дослідження: психологічне забезпечення професійної діяльності військовослужбовців підрозділів охорони.
Предмет дослідження: психологічні чинники підвищення ефективності професійної діяльності військовослужбовців підрозділів охорони.
Мета дослідження полягає в розробці й апробації програми психологічного забезпечення професійної діяльності в підрозділі охорони на основі врахування індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців та психологічного клімату підрозділу.
В якості гіпотез дослідження висунуті наступні припущення:
1) існує пряма залежність показників професійної діяльності військовослужбовців підрозділу охорони від якісних показників психологічного клімату в цьому підрозділі;
2) ефективність вказаної діяльності військовослужбовців підрозділу охорони, міжособистісні й міжгрупові стосунки можуть бути істотно покращені, а ефетивність військово-професійної діяльності підвищена за допомогою таких психологічних засобів як психологічна діагностика, психологічна корекція, розподіл військовослужбовців, їх індивідуальне консультування психологами, проведення з особовим складом підрозділів охорони психологічних ігор та практичних вправ, спрямованих на оптимізацію психологічного клімату, надання психологічної допомоги.
Перевірка гіпотез дослідження та досягнення його мети передбачає розв'язання таких завдань:
Проаналізувати сутність основних теоретичних підходів щодо особливостей професійної діяльності військовослужбовців роти охорони.
Дослідити індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців та особливості психологічного клімату як умови ефективної діяльності колективу підрозділу охорони.
Розробити програму психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату та перевірити ефективність впливу запропонованої програми на результати професійної діяльності експериментальних груп рот охорони.
Розробити практичні рекомендації щодо психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності воїнів-охоронників.
Методологічну основу дослідження склали: принцип відповідності психологічного клімату об'єктивним вимогам соціального розвитку (Б.Ф.Паригін), система пояснювальних принципів психологічної теорії особистості (К.О.Абульханова-Славська, А.Г.Асмолов, Л.І.Божович, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Т.М.Титаренко, К.В.Шорохова), концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (С.Д.Максименко, А.В.Петровський), регулятивно-детерміністська теорія особистості (В.Т.Циба), уявлення про закономірності і механізми адаптації до діяльності взагалі (Г.О.Балл, Ф.Б.Березін, А.Я.Боднар, П.С.Кузнєцов, В.М.Марченко, Я.В.Подоляк, Ю.А.Урманцев), екстремальної, зокрема (А.І.Галактіонов, Ю.М.Забродін, Н.Д.Завалова, А.Г.Кузнецов, В.І.Лебедев, А.Б.Леонова, В.І.Меведєв, В.А.Пономаренко, О.П.Макаревич), наукові уявлення про особистість професіонала (К.М.Гуревич, Є.М.Іванова, Е.О.Клімов, Б.Ф.Ломов, Б.О.Федорішин, В.Д.Шадріков), в тому разі і в галузі військової діяльності (А.В.Барабанщиков, О.Д.Глоточкін, М.І.Д'яченко, М.С.Корольчук, Г.В.Ложкін, К.К.Платонов, Я.В.Подоляк, А.Т.Ростунов, М.Ф.Феденко), принципи психології спілкування та ділового спілкування (К.А.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, В.М.Мясищев, Ю.М.Ємельянов, Б.Ф.Ломов, М.М.Обозов, Л.А.Петровська, Т.С.Яценко), систем взаємовідносин особистості і характеру зумовленості її взаємодії з соціальним оточенням (Г.О.Балл, В.А.Кан-Калик, О.Г.Ковальов, В.А.Семиченко, Т.С.Яценко).
Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження обґрунтовано комплекс взаємодоповнюючих методів, які адекватні об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, метод експертних оцінок, стандартизоване анкетне опитування, тестування, психолого-діагностичні індивідуальні співбесіди, психологічні спостереження, аналіз дисциплінарної практики, аналіз прямих показників професійної діяльності, соціометрична методика, експеримент, методи математичної статистики.
Дані, отримані під час первинної обробки, обраховувались за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS.
Достовірність і надійність отриманих результатів визначається використанням вибірки досліджуваних відповідно із загальноприйнятими критеріями статистичної достовірності даних.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні і розробленні комплексу психологічних засобів оптимізації психологічного клімату для підвищення ефективності професійної діяльності військовослужбовців підрозділу охорони; у складенні професіограми військовослужбовця підрозділу охорони; в обґрунтуванні й розробці комплексу психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності воїнів-охоронників. психологічний особистість моральний
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у:
розкритті характеристик психологічного клімату як умови ефективної професійної діяльності військовослужбовців підрозділів охорони;
визначенні психологічних засобів оптимізації цієї діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у:
розробці і апробації програми психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату;
складанні методичних рекомендацій щодо психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності воїнів-охоронників.
Запропоновані рекомендації автора впроваджено у військових частинах (з'єднаннях) під час формування військових підрозділів і підготовки воїнів-охоронників до виконання завдань професійної діяльності, про що свідчать акти впровадження з управлінь та військових частин силових відомств, а також з 2002 року у навчальному процесі під час підготовки військових психологів, соціологів, медичних працівників для Збройних Сил України та інших військових формувань у Військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України (при проведенні занять з дисциплін: “Прикладна психологія військової діяльності”, “Практична психологія”, “Організація і методика виховної роботи у ЗС України”) і Української військово-медичної академії (при проведенні занять з дисциплін: “Психодіагностика та психокорекція”, “Актуальні питання медичної психології”). В результаті досягнуто підвищення якості військово-професійної підготовки, зміцнення військової дисципліни.
Надійність і достовірність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження; достатньою репрезентативністю і гомогенністю вибірки; поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних фактів; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри психології та Вченої Ради Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України (Київ, 1999-2001 рр.); науково-практичних міжкафедральних семінарах з проблем забезпечення професійної діяльності військових спеціалістів у Військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України (Київ, 1999-2001 р. р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сім'я та шлюбно-родинні стосунки в Україні” (Київ, 2001 р.); на ІІІ Всеукраїнській науковій конференції “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність” (Київ-Черкаси, 2001 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу КиМУ “Проблеми подолання кризових явищ і вдосконалення суспільних відносин в умовах європейського шляху розвитку України” (Київ, 2002 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Локальні війни і збройні конфлікти 2-ї половини ХХ ст.: деякі проблеми теорії і практики” (Київ, 2002 р.), на науково-практичних конференціях “Патріотичне і гуманістичне виховання військової інтелігенції: сутність, взаємозв'язок, стан, проблеми, ”(Київ, 2003р.) і “Система морально-психологічного впливу на особовий склад Збройних Сил України: тенденції розвитку”(Київ, 2003р.).
Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 11 наукових публікаціях, 7 з яких опубліковано у фахових виданнях, включених до списку ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку використаних джерел і додатків. Рукопис дисертації становить 261 сторінку комп'ютерного тексту (з них 10 таблиць, 8 рисунків, список використаних джерел - 280 найменувань, 6 додатків).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання роботи. Розкрито наукову новизну, теоретичну основу і практичне значення. Наведено дані про апробацію роботи і впровадження її результатів у практику.
У першому розділі “Теоретико-методологічний аналіз проблеми психологічного забезпечення ефективності діяльності у психологічній літературі” розкриваються складові психологічного забезпечення професійної діяльності, виділено основні напрями оптимізації ефективності професійної діяльності військового підрозділу та місце психологічного клімату серед них.
Встановлено, що термін “психологічне забезпечення професійної діяльності” з'явився в 1980-1985 рр. у системі забезпечення професійної діяльності корабельних спеціалістів (М.С. Корольчук, І.А. Сапов, О.С.Солодков, Ю.М. Бобров), де визначено зміст, принципи, завдання такого виду забезпечення. Далі свій внесок у психологічне забезпечення професійної діяльності зробили: П.П. Криворучко - стосовно спеціалістів операторського профілю надводних кораблів, Г.С. Грибенюк - щодо спеціалістів пожежної безпеки, В.М. Крайнюк - щодо юнаків призовного віку, О.А. Блінов - щодо військовослужбовців аеромобільних військ під час парашутно-десантної підготовки, В.В.Стасюк - щодо воїнів під час бойових умов, В.І.Осьодло - щодо оптимізації функціонального стану операторів.
Психологічне забезпечення - це комплекс заходів і засобів впливу на психіку особи з метою формування, підтримки та відновлення оптимальної працездатності фахівця в повсякденних й екстремальних умовах. Система психологічного забезпечення професійної діяльності спрямована на формування, збереження, підтримку та відновлення оптимальної працездатності фахівців. Вона має свої завдання, принципи, етапи, методи управління і включає: заходи та засоби, які можуть застосовуватися переважно під час діяльності (психологічну діагностику, психологічну допомогу, психологічне супроводження професійної діяльності), та заходи й засоби, які можуть застосовуватися ще до початку діяльності (професійний відбір, психологічну підготовку, інженерно-психологічні аспекти комплектування робочого місця та умов придатності до життєдіяльності та ін.) (М.С.Корольчук).
Встановлено, що ефективність діяльності військовослужбовців роти охорони визначається системою соціально-психологічних, природних, специфічних, технічних, медико-біологічних факторів, які впливають на рівень працездатності фахівців. Серед них вагома роль належить факторам психологічного клімату (психологічні, професійні, організаційні, управлінські, педагогічні, комунікативні, моральні). Визначено основні напрямки оптимізації професійної діяльності у військових підрозділах, теоретичні основи і особливості підвищення її ефективності у військових колективах.
Оптимізацію професійної діяльності доцільно здійснювати в межах регулювання і формування умов життєдіяльності військових підрозділів. Це включає: 1) визначення прямих і непрямих показників діяльності, діагностику психологічного клімату; 2) психологічний супровід діяльності (психологічний відбір і розподіл військовослужбовців, аналіз психологічного клімату, його прогнозування; психологічний вплив на свідомість воїнів з метою приведення психологічного клімату у відповідність із завданнями спільної діяльності, згуртування колективу, удосконалення особистісних якостей воїна в ньому (психологічні тренінги, психологічні вправи та ігри).
Аналіз літератури свідчить про певну неузгодженість та різномаїття розуміння психологічного клімату військових колективів і його впливу на ефективність діяльності. В умовах військово-професійної діяльності психологічний клімат набуває відносної самостійності, стає об'єктивною характеристикою конкретного військового колективу і починає впливати, в свою чергу, зворотнім чином на колективну діяльність і окрему особу (Л.Ф.Железняк, С.І. С'єдін, Н.Ф.Феденко, Я.І.Український, Ю.Л.Трофімов, М.С.Корольчук, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, Г.В.Ложкін, В.І.Осьодло, В.В.Клименко, П.П.Криворучко).
При цьому можна погодиться з Б.Д.Паригіним, Л.М.Карамушкою, Н.Л.Коломінським, що ознаки сприятливого для професійної діяльності психологічного клімату (а з В.П.Лазаревим - для військово-професійної діяльності) доцільно виявляти за ставленням до праці (діяльності), ставленням один до одного і до себе.
Ця особливість має принципове значення при проведенні прикладного психологічного дослідження клімату як умови ефективної діяльності в конкретних військових колективах, де виявляється недостатнім отримання системи показників, що характеризують тільки сам клімат, оскільки необхідно враховувати як аналіз професійної діяльності, так і індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців у колективах, що вивчаються.
У другому розділі “Особливості професійної діяльності військовослужбовців роти охорони” розглядаються шляхи досягнення мети та розв'язання завдань дослідження.
Дослідження проводилось у підрозділах воїнів-охоронців Збройних Сил України з військовослужбовцями строкової служби віком від 18 до 20 років, що здійснювали вартову службу (207 осіб). Військовослужбовці кожного підрозділу за змістом, обсягом, часом виконання завдань за певний період навчання перебували в однакових умовах, що дало змогу вивчити особливості впливу ПК колективу на професійну діяльність підрозділу, частини.
З метою розв'язання поставлених завдань дослідження робота організаційно виконувалась у два етапи.
На першому етапі на основі психологічного аналізу професійної діяльності колективу підрозділу охорони було виділено психологічний клімат як умову ефективності цієї діяльності, досліджено показники психологічного клімату й результати професійної діяльності. Отримані дані було покладено в основу розробки програми психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату.
На другому етапі було досліджено вплив розробленої програми на ефективність професійної діяльності військовослужбовців роти охорони з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців. В дослідженні взяли участь 105 осіб контрольної та 102 особи експериментальної груп.
Нами встановлено значний вплив на цю діяльність соціально-психологічних чинників. Це - суттєва соціальна відповідальність, можливість застосування зброї, зміна режиму праці і відпочинку, соціальна ізоляція, що супроводжується великою психоемоційною напругою та особливостями психологічного клімату і природних чинників - гідрометеоумов (сніг, дощ, вологість повітря, сила вітру, надмірне сонце, низька або висока температури та ін.). При цьому нами відмічено відносно сталий вплив на цей же вид діяльності технічних (вентиляція, освітлення, засоби зниження шуму та вібрації, площа, обсяг приміщення, кількість ліжок та ін.) та медико-біологічних чинників (зміни біоритмів, монотонія, гіподинамія, нервово-психічне напруження, фізіологічні резерви організму).
Психологічний аналіз професійної діяльності роти охорони дав основу для виділення психологічного клімату як умови ефективної діяльності колективу підрозділу охорони.
На підставі проведеного психологічного аналізу професійної діяльності військовослужбовців роти охорони, визначення специфіки умов і особливостей діяльності та професійно важливих якостей фахівця підрозділу охорони нами розроблена модель професіограми спеціаліста військовослужбовця підрозділу охорони, яка складається з усіх притаманних професіограмі пунктів.
У роботі ми використали комплекс методик, які відповідають меті й завданням дослідження і на основі яких розроблялась модель програми оптимізації професійної діяльності: І - методики визначення прямих показників діяльності (аналіз виконання спеціальних завдань, аналіз документів, аналіз дисциплінарної практики, аналіз несення варт та нарядів); ІІ - методики визначення індивідуально-психологічних властивостей особистості (тести Айзенка, Кетела, Люшера, Томаса, КОЗ-1, психолого-діагностичні індивідуальні співбесіди); ІІІ - анкетування за розробленими та адаптованими до умов життєдіяльності підрозділів охорони опитувальниками (методика експертної оцінки чинників психологічного клімату, анкета - для керівників підрозділів, оцінний лист ознак психологічного клімату - для всіх категорій військовослужбовців, анкета - для військовослужбовців строкової служби); ІV - соціометричну методику для визначення соціально-психологічних індексів психологічного клімату колективу підрозділу охорони.
У третьому розділі “Розробка програми психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони” за допомогою порівняльної характеристики результатів професійної діяльності і параметрів психологічного клімату у підрозділах встановлено, що у підрозділах з більш сприятливим психологічним кліматом і ефективність професійної діяльності краща. Про це свідчить зіставлення як прямих показників результатів службової діяльності, так і показників за психологічними та соціально-психологічними індексами (критеріями) зі станом психологічного клімату в підрозділах (Табл. 1).
Табл. 1
|
Підрозділи за станом клімату |
Оцінка виконання спеціальних завдань (за 5-бал. шкалою) |
% відмінників |
Якість несення вартової служби (% оцінок) |
Розподіл оцінок на підсумкових практичних заняттях (у %) |
||||||||||
|
несення внутрішн. служби |
зі спеціальної підготовки |
із гуманітарної підготовки |
з. несення вартов. служби |
|||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
відмінно. |
без. заува-жень. |
з заува-женнями. |
5 |
4 |
3 |
||||||
|
“Сприят-ливий” |
5,0 |
4+0,1 |
5,0 |
50 |
60 |
65 |
65 |
30 |
40 |
30 |
70 |
20 |
10 |
|
|
“Супереч-ливий” |
3+0,1 |
4+0,09 |
4+0,01 |
25 |
40 |
45 |
48 |
18 |
30 |
52 |
50 |
20 |
30 |
|
|
“Неспри-ятливий” |
3+0,2 |
4+0,1 |
3+0,72 |
23 |
31 |
34 |
32 |
15 |
30 |
55 |
40 |
18 |
42 |
Прямі показники результатів діяльності
У переважній більшості вивчених підрозділів охорони встановлено, що в колективах зі сприятливим психологічним кліматом рівень професійної готовності до несення вартової служби солдатами був вищим, ніж у колективах з суперечливим і несприятливим. Це теж видно з таблиці 1.
В ході дослідження виявлено, що порушень військової дисципліни в колективах зі сприятливим психологічним кліматом в 1,4 рази менше, ніж у колективах з суперечливим, і в 2,7 рази менше, ніж у колективах з несприятливим, у тому числі повністю відсутні порушення статутних норм взаємовідносин, тоді як у колективі з суперечливим психологічним кліматом їх було зафіксовано 9,3 % від загальної кількості порушень, а в колективах з несприятливим психологічним кліматом їх було 18,5 %.
Залежність результатів діяльності від стану психологічного клімату військового колективу було підтверджено й аналізом ряду звітних документів підрозділів, а також результатами опитування з приватних питань, що стосуються компонентів змісту психологічного клімату колективу.
Таким чином, за отриманими даними можна констатувати: чим вища якісна характеристика компонентів змісту психологічного клімату, тим кращими є підсумки діяльності особового складу підрозділу, рівень професійної діяльності.
Найбільш істотними для ефективності професійної діяльності за 9 - бальною шкалою експертних оцінок чинників психологічного клімату колективу підрозділу охорони виявились такі чинники: рівень психолого-педагогічної компетентності керівників КПО (8,3+0,21); стиль керівництва колективом (8,1+0,13); ступень узгодженості зусиль психологічних впливів з боку офіцерського складу, прапорщиків і сержантів на підлеглих (7,3+0,44); стан взаємовідносин у керівній ланці частини (8,1+0,33); стан взаємовідносин у підрозділі (9,2+0,42); міра збігу офіційних і неофіційних структур колективу (8,6+0,24). Великий негативний вплив на психологічний клімат колективу мають несумлінне ставлення окремих його членів до своїх службових і громадських обов'язків (7,9+0,12); психологічна несумісність окремих членів колективу і особливо воїнів, які несуть службу в одну зміну, на одному посту (7,8+0,28); байдужість членів колективу до завдань, що розв'язуються підрозділом (7,4+0,17); недисциплінованість військовослужбовців (7,4+0,43).
Таким чином, теоретичний аналіз основ системи психологічного забезпечення професійної діяльності, основних напрямів оптимізації професійної діяльності у військових колективах, психологічний аналіз професійної діяльності військовослужбовців роти охорони, складена професіограма військовослужбовця підрозділу охорони, емпіричне дослідження особливостей і умов ефективності професійної діяльності і психологічного клімату колективу підрозділу охорони та значимих психологічних чинників оптимізації психологічного клімату колективу як умови ефективної діяльності колективу підрозділу охорони дало змогу скласти програму психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату.
Розроблена й апробована нами програма не виходила за межі планів спеціальної, гуманітарної та психологічної підготовки в частинах, не порушувала звичайного процесу спеціального навчання й життя, не вимагала додаткових зусиль і засобів і враховувала такі складові, як: психологічні (психологічна діагностика, психологічна корекція, професійно-психологічний відбір і розподіл військовослужбовців, проведення з особовим складом підрозділів охорони психологічних ігор та практичних вправ, спрямованих на оптимізацію професійної діяльності, надання військовослужбовцям необхідної допомоги); соціальні (вивчення психологічного клімату у підрозділах, а також активу підрозділів, проведення з особовим складом заходів, спрямованих на формування колективної думки, позитивних традицій); професійні (створення в підрозділах умов психологічно сприятливих для професійної діяльності); організаційні (формування групи викладання курсу “Психологічне забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату”, вивчення змісту функціональних обов'язків, складання програми індивідуального і колективного вивчення та впливів на членів колективу підрозділу охорони).
У четвертому розділі “Емпіричне дослідження впливу комплексу психологічних заходів оптимізації професійної діяльності на ефективність діяльності військовослужбовців роти охорони” в результаті аналізу професійної діяльності військових підрозділів охорони встановлено таке.
Порівняння показників результатів професійної діяльності та психологічного клімату в експериментальній (ЕГ) і контрольній (КГ) групах показало наступне. Після проведення з військовослужбовцями ЕГ підрозділів охорони заходів, передбачених розробленою нами програмою психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони, як об'єктивні показники діяльності цих підрозділів, так і показники стану психологічного клімату в них стали значно кращими, ніж до початку експерименту. В той же час у підрозділах охорони КГ, з якими вищеназвані заходи не проводилися, а лише звичайні заходи згідно з плануванням у військовій частині, - об'єктивні показники діяльності цих підрозділів і показники стану психологічного клімату майже не змінилися порівняно з початковими значеннями.
Так, середній показник успішності виконання підрозділами ЕГ спеціальних завдань при оцінюванні за п'ятибальною шкалою збільшився з 3,16+0,01 до 3,63+0,01 бала, тобто на 9,4% після впливу заходів оптимізації професійної діяльності (при P0,05), тоді як у підрозділах КГ такі ж показники суттєво не відрізняються. Суттєвих змін в ЕГ зазнала якість виконання плану спеціальної та гуманітарної підготовки, зменшилась на 18 % кількість порушень військової дисципліни та громадського порядку у КГ зміни відбулись несуттєві. Це свідчить на користь проведення з військовослужбовцями охоронних підрозділів заходів згідно із запропонованою нами програмою.
Успішність підготовки і складання заліків молодим поповненням солдатів в експериментальних підрозділах підвищилася на 14,2 %, на відміну від контрольних підрозділів, де залікові оцінки молодих солдатів майже не змінились протягом такого самого часу. Це свідчить про те, що психологічна і професійна адаптація молодого поповнення солдатів у військових колективах, які перебувають під впливом програми психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату, відбувається більш успішно, ніж у таких самих бійців, з якими заходів цієї програми не проводиться.
Після психокорекційніх заходів згідно зі згаданою програмою суттєвих змін зазнали показники за методикою Кеттела комунікативної, поведінкової та емоційної сфер у військовослужбовців ЕГ, підвищились комунікативні можливості особистості, незалежність поведінки, упевненість у собі, рівень практицизму та знизився рівень напруги. Інші ж фактори, які визначають типологічні індивідуально-психологічні властивості, істотних змін не зазнали.
У воїнів ЕГ, обстежених за методикою Томаса, спостерігається суттєво вищий рівень проявів суперництва в конфліктних ситуаціях та менше прагнення до їх розв'язання шляхом пристосування, ніж у воїнів КГ, при цьому у військовослужбовців ЕГ рівень суперництва в конфліктних ситуаціях в 2,5 раза вищий, а пристосування - в 1,6 раза нижчий порівняно з військовослужбовцями КГ, що свідчить про психологічні особливості поведінки осіб КГ: низькі адаптивні можливості в соціальному середовищі та необхідність психологічної корекції.
Аналіз оцінки групової згуртованості дає змогу констатувати, що у військовослужбовців ЕГ під впливом комплексу заходів запропонованої нами програми міжособистісні і міжгрупові відносини та ефективність професійної діяльності суттєво покращуються порівняно з початковим рівнем. Водночас під впливом традиційних заходів, які звичайно заплановані в частинах і проводились з військовослужбовцями КГ, зазначені показники практично не змінились, що свідчить про необхідність застосування засобів оптимізації психологічного клімату.
Результати порівняльного аналізу отриманих даних контрольної та експериментальної груп показали певні особливості динаміки цих даних. Аналіз оцінки результатів дослідження за прямими, побічними та соціально-психологічними критеріями показав суттєві позитивні зрушення діагностичних показників в ЕГ порівняно з КГ. Розрахунок інтегральних показників психологічного клімату в підрозділах ЕГ за зазначеними критеріями дає підстави констатувати підвищення показників, у яких знаходить вияв колективізм та рівень розвитку колективу, якісна оцінка міжособистісного спілкування, психологічна сумісність військовослужбовців та задоволеність в системі ставлень до основних сторін життя підрозділу (при Р0,05).
За даними методики Кеттела, після проведення заходів програми психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату у військовослужбовців експериментальної групи суттєво (при р<0,05) у 1,4 раза збільшився рівень комунікабельності, у 1,3 раза зросла домінантність, у 1,4 раза збільшилась сміливість у поведінці з оточенням, суттєво зросла довірливість (усе при р < 0,05), в емоційній сфері - знизився рівень тривожності у 1,3 раза (при р<0,05) та напруженості у 1,2 раза.
Під впливом психокорекційних вправ вищевказаної програми у вояків ЕГ поліпшились адаптивні можливості в спільній діяльності, зокрема в ситуації конфлікту, про що свідчить поліпшення в 1,5-1,9 раза показників за методикою Томаса (при р<0,05). У воїнів-охоронців контрольних підрозділів суттєвих змін показників за тією методикою не відбулося.
Після несення служби у варті встановлено значне підвищення загальної оцінки суб'єктивного стану воїнів-охоронників, яке найбільш суттєво виражене у військовослужбовців експериментальної групи (Р<0,05) порівняно з КГ.
Зіставлення показників комунікативних і організаторських здібностей (КОЗ - 1) показують зміни та особливості поведінки осіб, які підлягали психокорекційним впливам. Так, в ЕГ підвищився рівень комунікативних здібностей в 1,9 раза і організаторських здібностей в 1,7 рази. В КГ суттєвих змін не відбулось. Отже, ефективність психокорекційних заходів, реалізація програми спричинила поліпшення адаптивних можливостей осіб у військовому середовищі.
Порівняльний аналіз даних ЕГ та КГ за методикою соціометричної оцінки групової згуртованості дав змогу зафіксувати найбільш виражені відмінності динаміки міжособистісних взаємовідносин в ЕГ військовослужбовців порівняно з показниками КГ і показав, що суттєво в кращий бік змінилися показники в осіб, які підлягали психокорекції (при Р<0,05). Індекси показників КГ практично залишились незмінні.
За допомогою 8-кольорового тесту Люшера встановлено, що рівень стресу у воїнів-охоронників ЕГ менший на 12-16 %, ніж в КГ. Психічна напруга в процесі військово-професійної діяльності у військовослужбовців ЕГ менша, ніж в КГ в середньому на 11 + 0,7 %. Працездатність воїнів-охоронників ЕГ перевищує на всіх етапах своєї діяльності показники працездатності у військовослужбовців КГ на 30-38 %. Активне застосування заходів запропонованої нами програми воїнами-охоронниками підвищує рівень працездатності останніх та є одним із факторів більш успішної професійної діяльності військовослужбовців ЕГ.
У військовослужбовців ЕГ між показниками успішності діяльності під час 1-го, 2-го і 3-го періодів обстеження їх і показниками нейротизму у них при підготовці до несення вартової служби, а також при її несенні встановлено тісний взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції у межах від - 0,5 до - 0,88;Р<0,05). Це свідчить про залежність успішності діяльності воїнів-охоронників під час підготовки і несення вартової служби від рівня нейротизму, що обов'язково потрібно враховувати при профвідборі до підрозділів охорони.
Між показником самопочуття за 8-кольоровим тестом Люшера і показником успішності діяльності військовослужбовців в охоронних підрозділах виявлено кореляційні зв'язки: помірний (0,37) -до початку тренування у вартовому містечку і помітний (0,57) після завершення тренування кореляційні зв'язки (в обох випадках Р0,05).
Достовірні кореляційні зв'язки (за Пірсоном) за 8-кольоровим тестом Люшера встановлено між успішністю діяльності військовослужбовців та показниками самопочуття (0,62 - помітний), активності (0,45 - помірний), настрою (0,23 - слабкий), показниками тривожності (0,65 - помітний), психічної втоми (0,27 - слабкий), напруги (0,32 - помірний), стресу (0,55 - помітний), саморегуляції (0,44 - помірний), працездатності (0,68 - помітний).
Між показниками нейротизму і успішністю діяльності воїнів-охоронників) встановлено найбільш високі кореляційні зв'язки (від - 0,5 до -0,88 за Пірсоном). Це свідчить про пріоритетність вказаних показників в успішності оптимізації ефективності професійної діяльності, а також про необхідність враховувати при профвідборі до підрозділів охорони показники нейротизму військовослужбовців (чим більше виражений нейротизм, тим гірші показники діяльності і навпаки).
В результаті порівняльного аналізу на основі рангової кореляції (за Спірменом) між показниками успішності діяльності військовослужбовців підрозділу охорони на 1, 2, 3-му етапах дослідження і показниками емоційної стійкості (шкала нейротизму Айзенка) встановлено наявність помітного достовірного зв'язку.
Практичні рекомендації щодо психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності воїнів-охоронників за представленими результатами роботи базуються на системному підході у формуванні психологічного клімату, здійснюються через впливи на професійно значущі якості особистості та на групи чинників формування психологічного клімату і включають впливи на організаційно-управлінському, професійному, педагогічному, комунікативному, моральному та психологічному рівнях.
У висновках підбито підсумки проведеного дослідження, намічено перспективи подальшої розробки проблеми, визначено особливості та фактори, що впливають на ефективність професійної діяльності військовослужбовців.
У ході дослідження нами розроблено програму психологічного забезпечення ефективності діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату та доведено ефективність її використання в комплексі психологічного забезпечення професійної діяльності, надано практичні рекомендації щодо використання її у військах.
Показано, що ефективність військово-професійної діяльності військовослужбовців рот охорони та функціонування колективу великою мірою визначаються: впливом психологічних (передусім соціально-психологічних) чинників - колективним характером військово-професійної діяльності з вираженою індивідуальною відповідальністю, можливістю застосування зброї, зміною режиму праці та відпочинку, можливою соціальною ізоляцією, небезпекою, повною добовою зайнятістю і неможливістю усамітнення, психологічною несумісністю в умовах напруженої навчально-професійної підготовки, великими психологічними і фізіологічними навантаженнями, що супроводжуються великою психоемоційною напругою.
На підставі проведеного психологічного аналізу професійної діяльності роти охорони, визначення специфіки умов і особливостей діяльності та професійно важливих якостей фахівця підрозділу охорони нами розроблена модель професіограми військовослужбовця підрозділу охорони.
Розроблено та апробовано програму психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони такими засобами формування психологічного клімату як психологічна діагностика, психологічна корекція, розподіл військовослужбовців, індивідуальне консультування військовослужбовців психологами, проведення з особовим складом підрозділів охорони психологічних ігор та практичних вправ, спрямованих на покращення психологічного клімату.
Виявлено, що в умовах невикористання програми психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату відсутнє істотне підвищення ефективності професійної діяльності та наявна нестабільність психологічних і соціометричних показників, що свідчить на користь застосування спеціального комплексу психологічних засобів оптимізації діяльності.
Доведено, що застосування програми психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату суттєво поліпшує ефективність військово-професійної діяльності, міжособистісні й міжгрупові стосунки, про що свідчить істотне покращення в експериментальних підрозділах прямих та побічних показників професійної діяльності. Це показники якості виконання спеціальних завдань, несення варт та нарядів, дисциплінарної практики, суб'єктивного стану, особистої тривожності, комунікативних властивостей, рівня групової згуртованості, групової розгуртованості та групової єдності.
Автор бачить перспективи подальшого дослідження в розробці системи психологічного забезпечення таких заходів як професійний відбір призовників і комплектування підрозділів охорони з урахуванням професійно-значущих якостей особистості, психологічної сумісності і критеріїв ефективності військово-професійної діяльності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
Калениченко Р.А. Вплив на ефективність діяльності роти охорони комплексу психологічних заходів оптимізації психологічного клімату // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К., 2003. - Т.5, Ч.2. - С. 93-98.
Калениченко Р.А. Теоретичний аналіз вивчення соціально-психологічного клімату // Збірник наукових праць Інституту психології
ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - Київ: Вид-во ЗАТ “НАВТЕС”, 2000. - С. 151-154.
Калениченко Р.А. Детермінанти сприятливого психологічного клімату у сім'ї // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - Київ, 2001. - Т.3, Ч.4. - С. 85-87.
Калениченко Р.А. Соціально-психологічний клімат у військовому колективі // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М.П.Драгоманова. - Вип.12. - Київ, 2001. - С. 423-428.
Калениченко Р.А. Проблема психологічного клімату в психології // Зб. наук. праць Київського міжнародного університету. - Вип.2. - Київ, 2002. - С. 174-181.
Калениченко Р.А. Програма соціально-психологічної оптимізації соціально-психологічного клімату колективу підрозділу охорони// Зб. наук. праць Київського міжнародного університету. - Вип.3. - Київ, 2003. - С. 90-99.
Калениченко Р.А., Мірошниченко О.І. Основні напрями і шляхи оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі підрозділу охорони // Зб. наук. праць Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України. - К., 2002. - № 2 (27). - С. 21 - 27.
Калениченко Р.А. Темперамент як одна із детермінант індивідуального стилю діяльності військовослужбовців // Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність // Матеріали ІІІ наукової конференції./ За ред. доктора біол. наук, професора Макаренка М.В. - Київ - Черкаси, 2001. - С.52.
Калениченко Р.А. Програма соціально-психологічної оптимізації соціально-психологічного клімату військового колективу на сучасному етапі // Локальні війни і збройні конфлікти 2-ї половини ХХ ст.: деякі проблеми теорії і практики// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К.:УІВІ, 2003. - С.162-172.
Калениченко Р.А. Оптимізація соціально-психологічного клімату військового колективу // Патріотичне і гуманістичне виховання військової інтелігенції: сутність, взаємозв'язок, стан, проблеми // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.:ВЦ “Просвіта”, 2003. - С. 281 - 284.
Калениченко Р.А. Психологічний аналіз професійної діяльності підрозділу охорони // Система морально-психологічного впливу на особовий склад Збройних Сил України: тенденції розвитку //Матеріали науково-практичної конференції - К.:ВГІ НАОУ, 2003. - С.174-184.
АНОТАЦІЇ
Калениченко Р.А. Психологічне забезпечення ефективності професійної діяльності підрозділу охорони. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія. - Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності діяльності військовослужбовців підрозділів охорони психологічними засобами. У роботі визначено фактори, що впливають на ефективність професійної діяльності у взаємозв'язку з психологічним кліматом у підрозділі охорони. Представлено теоретичний та експериментальний аналіз результатів психологічного забезпечення ефективності діяльності підрозділу охорони, показано важливість проведення психодіагностичної та психокорекційної роботи.
З'ясовано, що оптимізація психологічного клімату у підрозділі охорони суттєво поліпшує міжособистісні, міжгрупові стосунки, що зумовлює покращення ефективності військово-професійної діяльності.
Розроблено програму психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату та доведено ефективність її використання військовослужбовцями експериментальної групи в комплексі психологічного забезпечення професійної діяльності, надано практичні рекомендації щодо використання її у військах.
Ключові слова: психологічний клімат, воїн-охоронник, ефективність діяльності, професійна діяльність, психологічне забезпечення, підрозділ охорони, оптимізація, психодіагностика.
Калениченко Р.А. Психологическое обеспечение эффективности профессиональной деятельности подразделения охраны. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена повышению эффективности профессиональной деятельности военнослужащих подразделений охраны психологическими средствами. В работе показана возможность проведения диагностики, анализа, контроля, интегративной оценки и коррекции психологического климата воинов-охранников в условиях их профессиональной деятельности. Исследование проводилось в подразделениях охраны с военнослужащими срочной службы возрастом от 18 до 20 лет, которые выполняли служебные обязанности, связанные с несением караульной службы, и находились в равных условиях по интенсивности, длительности и напряжённости профессиональной деятельности.
Изучены условия и особенности профессиональной деятельности военнослужащих подразделений охраны, влияющие на эффективность профессиональной деятельности и психологический климат, составлена модель профессиограммы военнослужащего-охранника.
По нашим данным, для своевременной диагностики психологического климата воинского подразделения и выявления его благоприятности для профессиональной деятельности необходимо учитывать его прямые показатели деятельности (методики анализа выполнения учебно-специальных заданий, анализа документов, анализа дисциплинарной практики, анализа несения караульной и внутренней службы), индивидуально-психологические особенности личности (тесты Айзенка, Кеттела, Люшера, Томаса, КОС-1, проведение психолого-диагностических индивидуальных собеседований), социально-психологические показатели (социометрические индексы), а также проводить анкетирование по специально разработанным и адаптированным к условиям жизнедеятельности подразделений охраны опросникам.
Установлено, что повышение эффективности деятельности воинского подразделения психологическими средствами можно проводить опосредованно через влияние на личность, на те элементы индивидуального сознания, которые определяют поведение личности, систему её взаимоотношений, то есть на индивидуально-психологические качества, социальные установки, ценностные ориентации и ценностные отношения, а в системе влияния на коллектив - через коллективное мнение, коллективное настроение, направленность, традиции и взаимоотношения.
Разработана программа психологического обеспечения эффективности профессиональной деятельности коллектива подразделения охраны средствами формирования психологического климата и изучена её действенность на практике, осуществлена сравнительная оценка полученных результатов и эффективности проведённой психокоррекции. Показано, что реализация мероприятий программы психологического обеспечения эффективности профессиональной деятельности коллектива подразделения в комплексе психологического обеспечения профессиональной деятельности улучшает межличностные и межгрупповые отношения, значительно повышает благоприятность психологического климата воинского подразделения эффективность профессиональной деятельности. Это даёт возможность рекомендовать указанную программу как эффективное профилактическое и оптимизирующее средство, улучшающее психологический климат коллективов воинских подразделений охраны и эффективность их профессиональной деятельности.
Подготовлены практические рекомендации по психологическому обеспечению повышения эффективности профессиональной деятельности воинского подразделения охраны.
Ключевые слова: психологический климат, воин-охранник, эффективность деятельности, профессиональная деятельность, психологическое обеспечение, подразделение охраны, оптимизация, психодиагностика.
Kalenychenko R. A. Psychological providing of effectiveness of military guard unit's professional activity. - Manuscript.
Dissertation for Candidate degree in Psychological Scienses.
Подобные документы
Поняття і фактори соціально-психологічного клімату колективу. Дослідження соціально-психологічного клімату ЕБГ "Гармонія", використовуючи сучасні методи психології й теорії наукового керування. Розробка рекомендацій для поліпшення діяльності працівників.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 18.01.2011Підготовка спеціалістів вищої якості. Проблеми забезпечення морально-психологічного стану. Причини і форми деформацій морально-професійної свідомості. Поняття етичної та моральної культури психолога. Дотримання етичних норм у професійній діяльності.
реферат [24,9 K], добавлен 04.01.2011Аналіз задоволеності працівників змістом роботи, організацією праці та її оплатою. Причини потенційної текучості в ТЦ. Розробка засобів підтримки та розвитку соціально-психологічного клімату колективу Територіального Центру соціального обслуговування.
дипломная работа [625,2 K], добавлен 10.03.2011Теоретичні аспекти психологічного аналізу групової діяльності фахівців. Реалізація завдань підвищення ефективності комплектування аварійно-рятувальних підрозділів Служби порятунку та удосконалення психологічного забезпечення процесів управління.
статья [475,8 K], добавлен 05.10.2017Закономірності функціонування і розвитку колективу. Роль емоційних переваг і референтних стосунків в структуризації колективу. Виявлення структури класу. Міжособові стосунки і відношення до спільної діяльності як показники психологічного клімату.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 05.02.2011Визначення способів психологічного забезпечення діяльності організації. Характеристика моторних, вербальних та сугестивних методів корекції особистості. Структура програми розвитку корпоративної культури. Динаміка психологічного стану учасників тренінгу.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.09.2010Поняття соціально-психологічного клімату. Засоби поліпшення мікроклімату в колективі. Засоби неформального зближення колективу. Проведення дослідження в колективі. Обробка результатів.
курсовая работа [30,7 K], добавлен 02.04.2007Характеристика основних методів науково-психологічних досліджень. Особливості самого процесу сприйняття, який лежить в основі діяльності спостереження. Сутність і методи спостереження. Специфіка, значення, використання психологічного спостереження.
контрольная работа [26,7 K], добавлен 15.04.2019Обґрунтування та розробка моделі формування професійної компетентності курсантів, розвиток їх професійних якостей. Умови та етапи формування професійної компетентності курсантів-операторів з обробки інформації та програмного забезпечення на базі коледжу.
статья [352,6 K], добавлен 11.09.2017Особливості формування класного колективу учнів старшого шкільного віку. Колектив: його види, сутність, зміст і функції. Соціально-психологічні проблеми колективу. Міжособистісні стосунки у колективі, як показник психологічного клімату класного колективу.
курсовая работа [50,9 K], добавлен 21.07.2010
