Ціннісна система та мотиваційна спрямованість осіб з ендогенною депресією

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

19.00.04 - медична психологія

ЦІННІСНА СИСТЕМА ТА МОТИВАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ

ОСІБ З ЕНДОГЕННОЮ ДЕПРЕСІЄЮ

Поторій Ян Іванович

Київ-2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті імен Тараса Шевченка, кафедра психодіагностики та медичної психології

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент

Діденко Сергій Васильович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри психодіагностики та медичної психології факультету соціології та психології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Бєлов Володимир Михайлович

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, провідний науковий співробітник

кандидат психологічних наук

Мілютіна Катерина Леонідівна

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, доцент кафедри психології

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського МОН України, кафедра психології

Захист відбудеться „ 28 ” січня 2005 р. об 12 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.001.26 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна буде ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 60.

Автореферат розісланий „ 24 ” грудня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради

кандидат психологічних наук, доцент Крайніков Е.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Ускладнення суспільної, економічної та політичної ситуацій, що приводить до змін умов життєдіяльності і шляхів досягнення найбільш важливих цілей, виявляється фруструючим чинником для великої кількості людей. Все це привертає особливу увагу до вивчення цінностей особистості, їх структури, ієрархії та динаміки змін.

Дослідження мотиваційної сфери, її особливості та вплив на діяльність, поведінку та прояви особистості, актуальне насамперед тому, що дозволяє виявити чинники, відповідні за дисбаланс між системою цінностей особистості і реальною її поведінкою. Знання особливостей ціннісної системи та мотиваційної спрямованості людини не тільки дає можливість проникнення в індивідуальний світ конкретної особистості, але й може стати основою для надання їй психологічної допомоги у стані емоційного переживання (внутрішнього психологічного конфлікту).

Вивченню особливостей мотиваційної сфери особистості саме під час критичних станів, таких як депресія, приділялося не так вже і багато уваги. Серед тих авторів, хто дійсно заслуговує на увагу, це К. Хорні (1966), А. Бек (1987), В. Франкл (1970), О.Т. Соколова (1991), О.Б. Фанталова (1992), Ф.Є. Василюк (1984), Л.Ф. Шестопалова (1999).

Актуальність нашого дослідження полягає у виявленні специфічних особливостей структури цінностей та мотиваційної сфери особистостей з депресією, завдяки чому в подальшому можлива розробка підходів до психологічних механізмів депресії, що є дуже важливим для вирішення проблем методології та теорії клінічної психології.

Зв'язок роботи з науковими програмами та планами. Дослідження пов'язане з науково-дослідницькою програмою кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка передбачає розробку питань аналізу особистості при різних психічних розладах, психодіагностичного забезпечення психотерапевтичного процесу, конкретних діагностичних та корекційних методик для потреб медично-психологічної практики.

Об'єкт дослідження - ціннісна система та мотиваційна спрямованість особистості.

Предмет дослідження - структурні особливості ціннісних орієнтацій та мотиваційні зміни осіб з ендогенною депресією.

Мета дослідження - виявлення особливостей функціонування ціннісної системи, її ієрархічної побудови та співвідношення збалансованості поняття „узгодженість-неузгодженість” у різних сферах життєдіяльності; виявлення ступеня та спрямованості мотиваційних перетворень у людини під час ендогенної депресії.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:

1)вивчити структуру ціннісних орієнтацій у осіб з депресією;

2)виявити найбільш „конфліктні” сфери життєдіяльності у осіб із депресією;

3)вивчити можливі мотиваційні зміни та їх спрямованість у людини під час депресії;

4)співвіднести виявлення можливої неузгодженості у ціннісній структурі хворих з депресією з особливостями та можливостями подолання цього розладу;

5)розробити практичні рекомендації щодо застосування даних виявленого рівня співвідношення „узгодженість-неузгодженість” між цінностями та доступностями стосовно осіб з ендогенною депресією.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що стан ціннісної сфери особистості та її мотиваційна спрямованість є показниками як психологічного благополуччя, так і можуть бути індикатором динамічних змін особистості під час одужання.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що розкриття змісту та особливостей ціннісних орієнтацій дозволить з'ясувати обумовленість поведінки, проявів діяльності та особливостей внутрішніх переживань особистостей з депресивними розладами, що буде мати практичне значення для фахівців у даній галузі і хворих з депресією. За допомогою виявлення виявлених характеристик осіб з ендогенною депресією можна буде судити про рівень сформованості особистості, про ступінь несумісності мотивів і домінуючих цінностей та реаліями повсякденного життя, про глибину та наповнення психічного розладу.

Методи дослідження. Відповідно до досягнення мети нашого дослідження та вирішення задач було використано: клінічну бесіду та спостереження; шкалу Цунга; методику „Рівень співвідношення „цінності” та „доступності” у різноманітних життєвих сферах”; 16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла; та тест колірних виборів М. Люшера.

Обгрунтованість і достовірність наукових положень дослідження визначається теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, багатоаспектним розглядом проблеми, застосуванням комплексу методів теоретичного і методик емпіричного дослідження, адекватних цілям і задачам; експериментальним доказом висунутих припущень, застосуванням апарата математичної статистики для кількісного аналізу отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000-2004 рр.); на щорічних аспірантських наукових конференціях факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (квітень 2000 р., лютий 2001 р., квітень 2002 р.); на кафедрі педагогіки та психології в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (квітень 2002 р., квітень 2003 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у шести публікаціях, п'ять з яких - у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який нараховує 229 найменувань, додатків. Матеріали дисертації викладено на 232 сторінках, ілюстрованих 4 рисунками та 33 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та визначено рівень розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано завдання, розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Структура ціннісних орієнтацій та мотиваційна спрямованість” проведено аналіз літературних джерел, виділено підходи до розуміння ціннісних орієнтацій та мотиваційної спрямованості, проаналізовано особливості протікання змін під впливом депресивних розладів.

В науковій літературі існує велика кількість теоретичних та практичних робіт, що стосуються проблеми ціннісної сфери та мотиваційної спрямованості, які ще чекають свого детального вивчення. Незважаючи на те, що проблема цінностей досліджувалась багатьма вітчизняними та зарубіжними авторами (О.К. Дусавитський, 1996; О.М. Леонтьєв, 1975; Л.Ф. Шестопалова, 1982; В.А. Ядов, 1975; Kluckhohn C., 1951; Pyszczynski, T., 1987 та ін.), тільки в останній час з'являються праці по систематизації експериментальних та теоретичних результатів, одержаних в цій сфері (Р. Ділтс, 1993; Д.О. Леонтьєв, 1992; О.Б. Фанталова, 1992; Л.М. Смірнов, 1996; та ін.). Тому недостатня розробленість даної проблеми стримує розвиток досліджень механізмів впливу і допомоги людині, яка знаходиться в стані психологічної кризи.

Світовий досвід дослідження ціннісних орієнтацій пропонує різні підходи до їх природи, особливостей формування і прояву. М. Олпорт та інш. (1951) внесли в ціннісну проблематику уявлення про найважливішу роль інтересів у процесі формування ціннісних орієнтацій. М. Рокіч (1969), узагальнивши результати дослідження цінностей у різних аспектах, запропонував визначити цінності як “позитивні або негативні абстрактні ідеї, не пов'язані з певним об'єктом або ситуацією, що виражають людські переконання про типи поведінки і цілі, яким вони надають перевагу”.

Першими вітчизняними дослідниками процесу формування ціннісних стали В.А. Ядов (1975), В.Б. Ольшанський (1980), А.Г. Здравомислов (1986). В.Б. Ольшанський розглядав ціннісні орієнтації як устремління особистості або групи до різноманітних форм соціальної значущості. А.Г. Здравомислов і В.А. Ядов пов'язували ціннісні орієнтацій із поняттям установки особистості, але, тому що поняття “цінність” саме по собі носило суто суспільний характер, дані установки особистості стали розглядатися як соціальні, а сам феномен ціннісних орієнтацій - як соціально-психологічний.

Ціннісні орієнтації - це свідоме відтворення ціннісних якостей об'єкта. Ціннісним орієнтаціям властиві така внутрішня напруга, що здатне пробудити бажання, намір, інтерес, спрямований на конкретний вид діяльності. Завдяки цим якостям ціннісні орієнтації спроможні виконати визначену систему соціальних функцій: пристосовують індивіда до норм і цінностей даного соціуму, сприяють самоствердженню особистості, реалізації її дарувань, соціальних чекань; забезпечують гармонізацію внутрішнього світу особистості, систематизацію її знань, норм, стереотипів та ін.

Психологічна криза виникає як ситуація неможливості реалізації цих певних життєвих цінностей або задоволення основних потреб особистості, що проявляється у відчаї, безнадії, стражданні. Внаслідок переживання психологічної кризи мають місце певні зміни у ставленні до себе та навколишнього світу. Свідомість та особистість мають таку сутність, яка поза оцінками та поза переживаними відносинами не можуть існувати. Це стосується не тільки відношення і оцінки іншої людини, а і будь-якого об'єкту, який сприймається, в тому числі і самого себе.

Особистість - це цілісна, рухлива структура, у якій інтегруються біологічні, психічні, соціально-психологічні і духовні якості. Зрілу особистість характеризує домінування вищих рівнів мотивації. Патологічні переживання виявляють домінуючі спонукання і почуття пацієнта. При цьому депресію відрізняє не розпад ціннісних орієнтацій, а швидке домінування хворобливих уявлень про втрату найважливіших цінностей.

Дослідження особливостей ціннісної системи та особливості її впливу на діяльність, поведінку та прояви особистості, важливе насамперед тому, що дозволяє виявити чинники, відповідні за дисбаланс між системою цінностей і її реальною поведінкою. Знання особливостей ціннісної системи та мотиваційної спрямованості на сфери життєдіяльності дає можливість проникнення в індивідуальний світ особистості, а також може стати основою для надання їй психологічної допомоги у стані психологічної кризи, при неможливості втілення життєвих задумів у дійсність.

У другому розділі „Методологія та методики” проаналізовано методичний арсенал та представлено загальну програму експериментального дослідження.

Комплекс психодіагностичних методик складався з клінічної бесіди, шкали Цунга для самооцінки депресії, методики “Рівень співвідношення “цінності” та “доступності” у різноманітних життєвих сферах” (О.Б. Фанталова), тесту Люшера та методика Р. Кеттелла (16 ФОО). Вибір методик дослідження був зумовлений поставленими задачами дослідження, високим рівнем їх інформативності та характерними особливостями людей, які страждають ендогенною депресією.

Дослідження хворих з ендогенною депресією проводилося у декілька етапів: 1) організаційна бесіда з приводу підбору контингенту для нашого дослідження; 2) вивчення історій хвороб; 3) безпосереднє знайомство з досліджуваними; 4) встановлення особистісного контакту; 5) проведення попереднього тестування, для необхідності підтвердження депресивної фази на час дослідження; 6) тестування з метою виявлення особливостей ціннісної сфери, мотиваційної спрямованості, емоційних проявів та особистісних особливостей хворих; 7) обробка отриманих даних; 8) аналіз отриманих даних, підбиття підсумків та виявлення особливостей розподілу цінностей, виявлення характеру та напрямку мотивації, особистісних особливостей досліджуваних, порівняльна характеристика між контрольною та експериментальної групами; 9) виявлення напрямків оптимізації лікувального процесу хворих з ендогенною депресією.

У третьому розділі „Результати дослідження” наведено дані про представників експериментальної та контрольної вибірки; представлено результати вивчення ціннісних орієнтацій та мотиваційної спрямованості хворих з ендогенною депресією; особливості порівняння з здоровими людьми; надані рекомендації щодо застосування на практиці результатів дослідження рівнів співвідношення „цінності” та „доступності” у осіб з ендогенною депресією.

Обстеження людей з депресивними розладами ендогенної етіології проводилося на базі Київської міської психоневрологічної лікарні №1 імені І.П. Павлова а також у Київському міському психоневрологічному диспансері №2. Контрольна вибірка - студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також працівники фірм та державних закладів.

За період з лютого 2000 року до листопада 2003 року нами було обстежено 58 чоловік, які мали діагноз депресивний розлад ендогенної етіології, а саме хворі з біполярним розладом, циклотимією, вторинною депресією та меланхолією.

Кількість осіб жіночої статі складає 30 представників (51,7%), а чоловічої - 28 представників (48,3%), від загальної кількості вибірки. Середній вік людей з депресією, яких ми обстежили, складає 41,5 ± 0,3 роки. 14 досліджуваних мали клінічний діагноз біполярний розлад у депресивній фазі - 24,1%. Кількість досліджуваних з іншими діагнозами виглядає так: циклотимія - 20 досліджуваних (34,4%), вторинна шизофренічна депресія - 17 чоловік (29,3%); інволюційна меланхолія - 7 чоловік (12,1%). 26 людей, які увійшли до експериментальної групи мали вищу освіту (44,8%), 25 осіб - середню спеціальну, або середню (43,1%), 7 досліджуваних - незакінчену вищу освіту (12,1%).

Спираючись на те, що у літературі існують різноманітні дані з приводу існування вікових відмінностей у мотиваційній спрямованості та ціннісних орієнтаціях, було проведено тестування здорових людей (які ніколи не мали проблем з психічним здоров'ям), у кількості 55 чоловік (29 представників чоловічої статі та 26 - жіночої), середній вік яких складає 42 ± 0,4 роки. При порівнянні даних контрольної вибірки студентів та контрольної вибірки дорослих осіб між собою нами не були виявлені суттєві відмінності у побудові ціннісних ієрархій, в індивідуальних особистісних якостях, та в актуальному емоційному стані між представниками цих двох вибірок.

Загальна кількість людей з контрольної групи, дані яких використовувалися у порівнянні з хворими депресивними розладами, складає 286 осіб. З них 149 осіб (52,1%) - представники чоловічої статі, а 137 особи (47,9%) - жіночої.

Для досягнення мети та виконання задач нашого дисертаційного дослідження етап підбиття підсумків ми поділили на 3 частини: 1) виявлення особливостей ціннісної сфери, мотиваційної спрямованості, особистісних характеристик осіб з депресією; 2) виявлення ієрархічного розташування цінностей та доступностей у здорових людей; 3) співставлення одержаних результатів осіб з депресією з результатами здорових людей.

Ієрархію цінностей у осіб з депресивними розладами, очолює поняття-цінність „щасливе сімейне життя” - вибір 8 (13,8%) хворих. Друга позиція поняття-цінності „здоров'я” у ієрархічному розташуванні цінностей - 7 (12,1%) чоловік, вказує на те, що хворі з депресію відчувають дефіцит внутрішніх сил, яких недостатньо для подолання теперішнього їхнього стану. „Матеріально забезпечене життя” розташовуючись на третій позиції у ієрархії цінностей (7 осіб-12,1%), вказує на матеріальні труднощі, які в першу чергу обумовлені непрацездатністю більшості представників експериментальної групи (41 особа - 70,7%).

Аналізуючи ієрархічну побудову доступностей групи депресивних слід зазначити, що доступність „краси природи та мистецтва” знаходиться на вершині цієї ієрархії (8 осіб, 13,8%). В значному ступені з обґрунтуванням першої позиції „краси природи та мистецтва” можна співвіднести другу позицію поняття-цінності „пізнання”, якому віддали перевагу 7 (12,1%) осіб. Людина у депресії, спочатку намагається побороти її, що може виражатися у намаганні змінити ставлення до проблеми, яка привела до депресії, чи до самої себе. Якщо ж це не допомагає, то починається протилежний за своїм спрямуванням процес - намагання зрозуміти, пізнати свій стан. Поняття-цінність „свобода у вчинках та діях”, також як і „вірні друзі” та „активне, діяльне життя” займають позиції у середині ієрархії доступностей. Ці поняття-цінності поставили на третє, четверте та п'яте місця по 6 (10,3%) осіб з депресією.

Поняття-цінності „впевненість у собі”, „здоров'я”, „матеріально забезпечене життя”, „кохання” та „цікава робота” судячи з позицій, які вони займають, не є суто важливими для осіб з депресією, і мають доволі низькі показники за розташуванням у ієрархії доступностей. Так „впевненість у собі” і „здоров'я” на перше місце поставили по 5 (8,6%) осіб (6 та 7 позиції у ієрархії доступностей), тоді як „матеріально забезпечене життя”, „кохання” та „цікаву роботу” більше за усі інші поняття цінують по 4 (6,9%) людини (8, 9 та 10 позиції відповідно). Доволі низькі позиції „впевненості у собі” і особливо „здоров'я” вказують на те, що хворим з депресією не вистачає фізичних та психічних сил, відчувають в них дефіцит, та не можуть похвалитися впевненістю у своїх силах. У самому кінці ціннісної ієрархії, займаючи 11 та 12 позиції, знаходяться поняття-цінності „творчість” (5,2%) та „щасливе сімейне життя” (0%).

За середніми показниками даних представників експериментальної групи, на основі тестування за методикою М. Люшера, було складено характерний колірний ряд для осіб з депресією.

На першій позиції, розташовані синій та коричневий кольори, що вказує на почуття неспокою, страху самотності, прагнення утекти від конфліктної ситуації. Далі розташовані: жовтий та сірий - пошук вирішення існуючих проблем, але з присутністю почуття мізерної вірогідності успіху в цьому починанні; зелений та фіолетовий - почуття незадоволеності, образи, почуття власної низької цінності, що ніхто не в змозі проникнутися співчуттям, а також думка, що необхідно пристосовуватися до існуючих подій; червоний та чорний - стан стресу, втрата надії, фрустрація, почуття тривожності, безсилля вирішити конфліктну проблему, бажання вийти з фруструючої ситуації будь яким шляхом, відсутність впевненості у тому, що ці спроби виявляться вдалими.

Рівень тривожності (середній показник) у групі людей з депресією дорівнює 4,74 з максимальної можливої кількості - 12. Це свідчить про те, що незважаючи на досить негативні прояви та наслідки депресії, люди не проявляють достатньо очевидну, занадто відчутну стурбованість з приводу тих або інших причин.

Коефіцієнт вегетативності, у осіб з депресією, дорівнює - 0,8. Це свідчить про те, що ці хворі, перебуваючи у виснаженому стані, відчувають потребу в накопиченні енергії.

Виявилення відмінностей у ціннісній системі, мотиваційній спрямованості та особистісних якостях між людьми з депресивними розладами ендогенної етіології та здоровими людьми. Загальний індекс розходження, середній показник ступеня невідповідності цінностей та доступностей є більшим у представників контрольної групи, чим у представників експериментальної (36,29 проти 34,67).

Аналіз ієрархічної побудови цінностей групи здорових людей та групи хворих з депресією зазначає, що вони відрізняються між собою. Результати порівняння ієрархій цінностей та доступностей між здоровими людьми та особами з депресією зображені у таблицях 1 та 2.

Цінність поняття „щасливе сімейне життя” знаходиться на першому місці в ціннісній ієрархії осіб з депресією, та займає таку ж саму позицію у ієрархії цінностей здорових людей. 48 (16,8%) з 286 представників контрольної групи віддали перевагу цьому поняттю-цінності над усіма іншими - відповідно. На другій позиції у ієрархії цінностей хворих з депресією розташоване поняття-цінність „здоров'я”, у ієрархії цінностей здорових людей це поняття-цінність посідає третю сходинку. З здорових людей цьому поняттю-цінності віддали перевагу - 36 (12,6%) осіб. Ціннісне поняття „матеріальне забезпечене життя” більше у людей з депресією, чим здоровими людьми (сьома сходинка у ієрархії цінностей - 19 (6,6%) осіб. „Впевненість у собі” так само як і „свобода у вчинках та діях” знаходяться у середині ціннісної ієрархії хворих з депресією та групи здорових. Шоста позиція - 28 (9,8%) представників обрали „свободу” та 22 (7,7%) - „впевненість у собі”.

Четверту позицію у ієрархії цінностей здорових людей займає поняття-цінність „вірні та справжні друзі” - 35 (12,2%) осіб віддали перевагу цій сфері над усіма іншими. Шоста позиція - результат вибору осіб з депресією поняття-цінності „друзі” - 6 (10,3%) осіб. А поняттю-цінності „кохання”, якому віддали перевагу 42 (14,7%) людини, займає друге місце у ієрархії цінностей здорових.

Таблиця 1. Ієрархія цінностей хворих з депресією та здорових осіб (n=344)

У ієрархічному розташуванні цінностей хворих з ендогенною депресією, поняття-цінність „кохання” займає сьому позицію - 5 (8,6%) осіб. Поняття-цінності „пізнання” та „цікава робота” у ієрархії цінностей людей з депресією, розташовуються на восьмій та дев'ятій позиціях. Таке розташування вказують на те, що ці поняття-цінності цінуються однаково, як і представниками контрольної групи - 17 (5,9%) представників вибрали поняття-цінність „цікава робота”, 14 (4,9%)- „пізнання”, так і експериментальної - 4 (6,9%) особи обрали „пізнання” та 3 (5,2%) - „цікава робота.

„Активне, діяльне життя” та „краса природи та мистецтва” розташовані на одинадцятій та дванадцятій позиціях у ціннісних ієрархіях як представників експериментальної - 2 (3,4%) особи та 1 (1,7%), так і контрольної груп - 9 (3,5%) осіб та 5 (1,7%) людей.

Ієрархію доступностей у осіб з депресивними розладами очолює поняття „краса природи та мистецтва” - 8 (13,8%) осіб. Доступність цього поняття, для осіб з відсутніми ознаками депресії, не настільки виразна, про що і свідчить її шоста позиція - 28 (9,8%) представників.

Найбільш доступними, для здорових людей, є поняття-цінність „справжні друзі” - вибір 43 (15%) осіб. Для осіб з депресією „друзі” займають лише четверту позицію - 6 (10,3%) осіб. За доступністю поняття-цінності „впевненість у собі” здорові люди - 33 (11,5%) переважають люди з депресією - 5 (8,6%) осіб. Можливість „пізнання”, доступність цієї сфери більша для осіб з депресією - вибір 7 (12,1%) осіб, чим для представників контрольної групи - 29 (10,1 %) осіб. „Свобода у вчинках та діях” у ієрархії доступностей хворих - 6 (10,3%) осіб і здорових осіб - 32 (11,2%), займає третю позицію.

Таблиця 2. Ієрархічне розташування доступностей для представників експериментальної (хворі з депресією) та контрольної (здорові) груп (n = 344)

При подальшому розгляді ієрархій доступностей контрольної та експериментальної групи було виявлено понятя-цінності, позиції та відсоткові показники яких майже співпадають. Це такі поняття-цінності як „активне діяльне життя” (10,3% випадків з депресією, 10,5% - здорових) та „творчість” (5,2% з депресією, 5,6% - здорових). Поняття-цінність „кохання,” (6,9% з депресією, 9,1% - здорових) виявилося більш доступним для здорових людей. „Матеріальне забезпечене життя” виглядає більш реальним для людей, які на момент тестування перебували у стані депресії (6,9%), на відміну від представників контрольної групи (2,1%). Доступність „здоров'я” займає більш високу сьому позицію у ієрархії доступностей у осіб з депресією (8,6%) у порівнянні з представниками контрольної групи (5,6%). У здорових людей доступність поняття-цінності „цікава робота” вища (9,8%) за досліджуваних з депресією (6,9%). Перевага поняття-цінності „щасливе сімейне життя” на одну позицію у ієрархії доступностей (4,9%) здорових досліджуваних (одинадцята) над останнім місцем у ієрархії хворих з депресію (0%).

Показник невідповідності між важливістю певного поняття-цінності та його доступності, присутності у житті, є показником наявності внутрішнього конфлікту у тій або іншій сфері особистості. Наскільки результати цього показника вищі, настільки більш проблемною є дана сфера для людини. Так, найбільш проблемною сферою для групи хворих з депресією є сфера „щасливого сімейного життя”, яке займає першу позицію у ціннісній ієрархії та останню, дванадцяту, у ієрархії доступностей. Індекс розходження за цим поняттям-цінністю дорівнює 13,8 бала. Для осіб без депресії найбільш конфліктною сферою, коли цінність явно переважає доступність, є також поняття-цінність „щасливе сімейне життя”, індекс розходження - 13,3 бала. Показники представників обох груп вказують на те, що незалежно від наявності такого захворювання як депресія, люди постійно відчувають нестачу уваги з боку членів своїх родин, що і виявляється у переважанні над усіма іншими поняття-цінності „щасливе сімейне життя” за індексом розходження. ендогенна депресія мотивація узгодженість

Особливу увагу слід звернути на сферу „здоров'я”, яке є більш конфліктною сферою, що є доволі дивним, для групи здорових людей, і менш проблемною для хворих з депресією. Індекс розходження для осіб без депресії у двічі більший за хворих на депресію (7 та 3,5 бала відповідно). Це можна пояснити тим, що здорові люди більш піклуються про своє здоров'я та тим, що хворі ендогенною депресію не вважають своє захворювання суттєвим розладом, який може вивести їх з ладу на довгий час та достатньо нашкодити здоров'ю та нормальному життю.

Достатньо великий індекс розходження за поняттям-цінністю „кохання” (8,1 бала), вказує на достатню стурбованість та проблемність у здорових людей у сфері їх відношень з коханими їм людьми. Поняття-цінність „матеріального забезпеченого життя” для осіб з депресією виглядає більш проблемним, ніж для здорових людей. Відповідно 5,2 та 4,5 бала за індексом розходження.

Після порівняльного аналізу індексу розбіжностей, коли цінність (Ц) переважає доступність (Д) за поняттями-цінностями (Ц>Д), ми перейдемо до порівняльного аналізу індексу розходження, коли доступність переважає цінність (Д>Ц). Слід зазначити, що показник наявності невідповідності, коли доступність більша за цінність, привносить ясність у причини виникнення та особливості динамічних змін ціннісної ієрархії особистостей.

Лідируючу позицію у наданні переваги доступності над цінністю у хворих з депресією займає поняття-цінність „краса природи та мистецтва” - індекс розходження дорівнює 12,1 бала (таблиця 1 та 2). Спостерігається відсутність проблем з „активним діяльним життям” (індекс розходження 6,9 бала) та „пізнанням” (індекс розходження 5,2 бала), які займають відповідно другу та третю позиції у розподілі місць переважання доступності понять-цінностей над їхньою цінністю, значущістю.

Характеризуючи розташування понять-цінностей за індексом невідповідності, коли доступність більша за цінність, у представників контрольної групи, можна зазначити, що перші позиції займають поняття-цінності „активне діяльне життя” (7,4 бала) та „краса природи та мистецтва”(8,1 бала). Також, до цієї групи відносяться „пізнання” та „впевненість у собі”. Індекс розбіжності для поняття-цінності „пізнання” дорівнює 5,2 бала, для „впевненість у собі” - 3,8 бала.

Одна із задач нашого дослідження заключається у тому, щоб виявити та показати, що для оптимальної оцінки мотиваційної спрямованості та особливостей ціннісної сфери особистості, а також для вибору адекватної тактики психокорекційного впливу важливим є виявлення показника дисоціації між „доступним” та „цінним” у життєвих сферах осіб з депресією ендогенної етіології, і який відображає ступінь невідповідності між положенням будь-якого поняття, яке воно займає у житті людини на даний момент, та бажаною позицією того ж самого поняття. Отже, головну увагу було звернено на співвідношення невідповідності цінності та доступності, коли ці характеристики не співпадають.

Тактика психологічної бесіди з людиною, яка знаходилася у стані депресії, будувалася нами таким чином, щоб надати людині можливість „рефлективного зменшення” невідповідності між „цінністю” та „доступністю” найбільш конфліктних понять. Особлива увага приділялася посиленню функцій усіх механізмів цілепокладання - „підйом доступності”. Важливим елементом було встановлення емпатійного контакту та діалогової форми спілкування, що було особливо складним, враховуючи особливості людей у стані депресії. Лише після цього, ми переходили до найбільш актуальних для цієї людини питань, які ідентифікувалися як найбільш невідповідні за „цінністю” та “доступністю”. Ці показники, їх наявність, по суті є змістовними, афективно зараженими компонентами невідповідності, „розриву” між цінністю та доступністю, які перейшли в процесі рефлексії у відповідні конкретні переживання.

З аналізу власних спостережень та на основі наявних досліджень, можна стверджувати, що ефективність запропонованої нами тактики подолання депресії, їх самоактуалізація та самоспрямування власних сил на зменшення розриву між цінністю та доступністю в психокорекційному напрямку є ефективним засобом подолання депресії ендогенного характеру.

Отже, після аналізу літературних даних, аналізу досвіду спілкування з хворими та на основі отриманих результатів дослідження, було розроблено певну схему, тактику поводження з хворим, для досягнення найбільш оптимальних результатів у подоланні депресії, а саме: 1) детальне попереднє вивчення історії хвороби; 2) встановлення емпатійного контакту; 3) збір анамнестичних даних; 4) проведення тестування підібраними нами методиками 5) детальний аналіз отриманих результатів за допомогою основної та допоміжних методик, для можливості їх використання у цілях індивідуальної психокорекції; 6) доведення хворому необхідність перегляду співвідношення між цінністю та доступністю найбільш проблемних понять-цінностей у його ціннісній сфері, що проходить як: а) спроба підвищити, підтягнути доступність певного поняття-цінності до рівня його цінності; б) спроба звести до мінімуму гостроту недоступної цінності; в) комбінація спроби підвищити доступність певного поняття-цінності до рівня цінності та спроба звести до мінімуму гостроту недоступної цінності; 7) супровід протікання змін у ціннісній сфері та мотиваційній спрямованості для можливого втручання для корекції цих змін.

На основі вивчення досвіду та за результатами нашого дослідження ми виділили змістовні аспекти тактики поводження з депресивними хворими.

Перший аспект - спроба переглянути відношення до „доступності” у випадках, коли „цінність” значно перевищує „доступність”. Можливість зменшення цього розриву може бути досягнута завдяки актуалізації усіх резервних можливостей вирішення проблем, пов'язаних з конкретною сферою буття даного хворого. Метою даного аспекту є зупинення та обґрунтоване обговорення переживань хворого, відносно того, що представляє собою „недоступність”, яка „заблокувала” мотив (який утворює смисл) у контексті рефлексії усього її життя.

Другий аспект - спроба звести до мінімуму гостроту „суб'єктивно хворобливої” недоступної цінності. Це стає можливим завдяки переключенню уваги на тимчасове вирішення життєво важливих проблем, на відносність та перехідних характер суб'єктивно недосяжного ідеалу. Головною метою на цьому етапі стає зміна емоційної переробки (інтерпретації) цінності, зняття афективних компонентів в переживанні завдяки припустимій мобілізації мотивів, а також, з-за зміни засобів переживання у відношенні наявних ідеальних об'єктів.

Третій аспект включає у себе комбінацію першого та другого аспектів. Але остаточний вибір тактики ведення психологічної бесіди з хворим залежить від особливостей людини та від конкретної ситуації.

Застосовуючи на практиці запропоновану нами тактику поводження з хворими на депресією та використання результатів за методикою „Рівень співвідношення „цінності” та „доступності” у різних життєвих сферах”, ми дісталися наступних результатів: 1) полегшується процес дослідження хворого; 2) заощаджується час; 3) швидше встановлюється емпатійний контакт з хворими, вони становляться більш контактними та готовими до спілкування, „співпраці” з лікуючим персоналом.

Запропонована тактика поводження з хворими депресією показала, що її використання на практиці дало позитивні результати, що виявилося у прискоренні процесу ремісії 10 з 12 хворих з ендогенною депресією, на яких ця тактика була застосована. Час ремісії наступав швидше приблизно на 5-7 днів, що підтверджувалося спостереженнями лікарів, які вели лікування цих хворих та за даними історій хвороб. Також, використання результатів методики „Рівень співвідношення „цінності” та „доступності” у різних життєвих сферах”, зокрема ступеня невідповідності між цінністю та доступністю, дало змогу більш швидко та цілеспрямовано спрямовувати процес корекції та психотерапії хворих з депресією ендогенного походження.

ВИСНОВКИ

Відповідно отриманим даним експериментального дослідження можна зробити наступні висновки:

Особистості з депресивними розладами ендогенної етіології мають нижчий середній показник індексу невідповідності між „цінностями” та „доступностями”, чим здорові люди, (34,6 та 36,6 бала відповідно), що свідчить про відсутність стійкого бажання або про неспроможність, неможливість змінити свій теперішній стан, стан депресії, людьми з цим розладом; про зниження мотивації та наступну за нею недостатню виразність спрямованості на діяльність.

Найбільш значущими поняттями-цінностями, для хворих з депресією є поняття-цінності, які відображають сфери „щасливого сімейного життя” (1 позиція - 13,8% від загальної кількості хворих з депресією), „здоров'я” (2 позиція - 12,1%), та „матеріально забезпечене життя” (3 позиція - також 12,1%). Так само, як і хворі, здорові люди більше за усі інші цінують сферу „щасливого сімейного життя” (1 позиція - 16,8%). Поняття-цінність „здоров'я”, також як і у людей з депресією, входить до лідируючої групи понять-цінностей (3 позиція - 12,6%). Другу та четверту позиції у ієрархії цінностей здорових людей займають поняття-цінності, які не були відібрані хворими з депресією - „кохання” (14,7%) та „справжні друзі”(12,2%).

Найбільш доступними для людей з депресивними розладами ендогенної етіології, є поняття-цінності „краса природи та мистецтва” (1 позиція - 13,8%), „пізнання” (2 позиція - відповідно 12,1%) та сфери „свободи у вчинках та діях”, „друзів”, „активного діяльного життя” (3, 4, та 5 позиції, відповідно по 10,3%). Для здорових людей поняття-цінності „вірні друзі” (1 позиція - 15,0 %), „впевненість у собі” (2 позиція - 11,5%), „свобода у вчинках та діях” (3 позиція - 11,2%) та “активне діяльне життя” (4 позиція - 10,5%) - виявилися найбільш доступними сферами, в яких не відчувається хоча б маленького дефіциту. Такий розподіл та неоднакове розташування вказаних понять-цінностей вказує на наявність істотних відмінностей у ієрархічному розташуванні доступностей між хворими, які увійшли до експериментальної групи, та здоровими людьми.

При спілкуванні та проведенні профілактичних та лікувальних заходів в першу чергу необхідно звернути увагу на найбільш „конфліктні сфери” у життєдіяльності людей з депресією ендогенної етіології, а саме на сфери „щасливого сімейного життя” - (1 позиція - 13,8% за цінністю, та остання, 11 позиція - 0% за доступністю), „матеріального забезпеченого життя” (3 позиція, 12,1% за цінністю, та 8 - 6,9% за доступністю) та „здоров'я” (2 позиція, 12,1% за цінністю, та 7 - 8,6% за доступністю). Найбільш проблемними, у відношенні переважання доступності над цінністю, у осіб з депресією є сфери „краси природи та мистецтва” (1 позиція - вибір 13,8% хворих з депресією за доступністю, та остання - 1,7% за цінністю), „активного діяльного життя” (5 позиція - 10,3% за доступністю та 11 - 3,4% за цінністю) та сфера „пізнання” (2 позиція, 12,1% за доступністю цього поняття-цінності та 8 за цінністю - 6,9%).

Розташування понять-цінностей вказує на те, що при депресивних розладах ендогенної етіології у ціннісній сфері таких осіб рівень цінності більшості сфер життєдіяльності залишається відносно збереженим, тоді як доступність сфер життєдіяльності значно змінюється, викривляється виражаючи сутність так званого депресивного буття. Верхівка ієрархій цінностей виглядає так: „щасливе сімейне життя”, „здоров'я”, „матеріально забезпечене життя” у осіб з депресією та „щасливе сімейне життя”, „кохання” і „здоров'я” у здорових людей. У кінцівці ієрархій представників обох груп розташовані „творчість”, „активне діяльне життя” та „краса природи та мистецтва”. Рівень же доступностей суттєво відрізняється у хворих з депресією та здорових людей. Так, у хворих з депресією в верхівці ієрархії доступностей розташовані „краса природи”, „пізнання”, „свобода у вчинках та діях”, а у здорових - „друзі”, „впевненість у собі”, „свобода у вчинках та діях”. Замикають ієрархію доступностей у хворих „творчість” та „сімейне життя”, а у здорових - „щасливе сімейне життя” та „матеріально забезпечене життя”.

Особливості ціннісної сфери та мотиваційної спрямованості людей є базовими необхідними елементами психологічного індивідуального світу особистості, в тому числі і у хворих на ендогенну депресію, і знаходять своє місце при психодіагностиці, профілактиці, лікуванні, психокорекційних та реабілітаційних заходах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Поторій Я. Реструктуризація ціннісно-мотиваційної сфери особистості в кризові періоди // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 11 - К.: ДАКККІМ, 2001. с. 89-96.

Поторій Я.І. Особливості ціннісної сфери у осіб з депресією // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2002, т. IV, ч.6, с. 218-222.

Поторій Я.І. Особливості ціннісно-мотиваційної сфери студентів // Практична психологія та соціальна робота, № 2, 2002, с. 36-39.

Поторій Я.І. Порівняльний аналіз особливостей ціннісної сфери здорових осіб і людей з депресією // Вісник. Збірник наукових статей Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуски 15, 16. - К.: 2002, с. 36-44.

Поторій Я.І., Діденко С.В. Структурні особливості самосвідомості особистості при депресії. Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки. Психологічні науки. Випуск 1. - К.: Правові джерела, 2002, с. 244-249 [особистий внесок автора - аналіз теоретичного та практичного матеріалу, узагальнення та виявлення напрямку дослідження за даною проблемою].

Поторій Я.І. Ціннісно-мотиваційні детермінанти психологічної кризи. Тези доповідей щорічної міжвузівської науково-практичної конференції Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, К., 2002, с. 89-91.

АНОТАЦІЯ

Поторій Я.І. „Ціннісна система та мотиваційна спрямованість осіб з ендогенною депресією”. - Рукопис. 19.00.04 - медична психологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2004.

У дисертації узагальнюється та розкривається наукова проблема вивчення ціннісних орієнтацій та мотиваційних змін у осіб з ендогенною депресією, що дозволило з'ясувати обумовленість їхньої поведінки, прояви діяльності та особливості внутрішніх переживань. Підібрані методики, розроблена тактика поводження з хворими та отримані результати дають змогу судити про рівень сформованості особистості, про ступінь несумісності мотивів і домінуючих цінностей та реаліями життя, про глибину та наповнення депресії.

При ендогенній депресії у ціннісній сфері рівень цінності більшості сфер життєдіяльності залишається збереженим, а доступність змінюється, викривляється. Для хворих з ендогенною депресією характерна відсутність стійкого бажання змінити стан депресивної в'язниці на активну діяльність, а виявлені найбільш „конфліктні сфери” вказують на те, на які сфери необхідно звернути увагу при плануванні та проведенні профілактичних та лікувальних заходів.

Ключові слова: ендогенна депресія, ціннісна система, мотиваційна спрямованість, ієрархія цінностей, ієрархія доступностей, співвідношення „узгодженість-неузгодженість”.

АННОТАЦИЯ

Поторий Я.И. “Ценностная система и мотивационная направленность у особ с эндогенной депрессией”. - Рукопись. 19.00.04 - медицинская психология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2004.

В диссертации детально раскрывается структура и особенности ценностных ориентаций больных с эндогенной депрессией, что позволило выявить обусловленность их поведения, а также проявления деятельности и особенности внутренних переживаний. Подобранные методики, разработанная тактика обращения с ними, полученные результаты дают возможность судить про уровень сформированности личности, про степень несовместимости мотивов и доминирующих ценностей и реалиями жизни, про глубину и наполнение депрессии.

При депрессивных расстройствах эндогенной этиологии в ценностной сфере уровень ценности большинства сфер жизнедеятельности остается сохраненным, тогда как доступность, этих же сфер жизнедеятельности, значительно изменяется, искажается, выражая сущность так называемого депрессивного бытия. Вертушка иерархии ценностей выглядит таким образом: “счастливая семейная жизнь”, “здоровье”, “материально обеспеченная жизнь” у больных с эндогенной депрессией и “счастливая семейная жизнь”, “любовь” и “здоровье” у здоровых людей. В конце иерархий представителей обеих групп расположены “творчество”, “активная деятельная жизнь” и “красота природы и искусства”. Уровень доступностей у больных с депрессией и здоровых людей существенно отличается. Так, у больных на верхушке иерархии доступностей расположены “красота природы и искусства”, “познание” и “свобода в поступках и действиях”, а у здоровых - “наличие верных друзей”, “уверенность в себе”, “свобода в поступках и действиях”. Замыкают иерархию доступностей у больных “творчество” и “семейная жизнь”, а у здоровых - “семейная жизнь ” и “материально обеспеченная жизнь”.

Люди с депрессивными расстройствами эндогенного характера имеют более низкий средний показатель индекса расхождения между ценностями и доступностями у (34,6 и 36,6 бала). Наряду с показателями методики М. Люшера это свидетельствует про отсутствие у них стойкого намерения или о невозможности изменить свое теперешнее состояние, про снижение мотивации и следующую за ней недостаточную выраженность направленности на деятельность. Для людей с депрессией наиболее ценными являются понятия-ценности, которые отображают сферы “счастливой семейной жизни”, “здоровья” и “материально обеспеченной жизни”. Наиболее доступны для них сферы “красоты природы и искусства” и “познания”. При общении и проведении профилактических и лечебных мероприятий в первую очередь необходимо обратить внимание на наиболее конфликтные сферы жизнедеятельности людей с эндогенной депрессией, а именно на сферы “счастливой семейной жизни”, “материального обеспечения жизни” и “здоровья”, в которых ценность значительно выше доступности. Сферы ”красоты природы и искусства”, “активной деятельной жизни” и “познания” также являются конфликтными, но уже по уровню превосходства доступности над ценностью.

На основе исследований в данной области та исходя из нашого видения данной проблемы ми попытались виявить и отделить содержательные аспекты тактики обращения с больными эндогенной депрессией. Первый аспект - попытка пересмотреть отношение к „доступности” в случаях, когда „ценность” значительно превосходит „доступность”. Возможность уменьшения этого разрыва может быть достигнута при помощи актуализации резервных возможностей решения проблем, связанных с конкретной сферой жизни больного. Цель данного аспекта - приостановление и детальное обсуждение переживаний больного относительно того, что представляет собой „недоступность”, которая заблокировала мотив к деятельности. Второй аспект - попытка свести к минимуму остроту „субъективно болезненной” недоступной ценности. Это стает возможным благодаря переключению внимания на временное решение жизненно необходимых проблем, на относительность и переходной характер субъективно недосягаемого идеала. Главная цель на этом этапе - изменение эмоциональной интрпретации ценности, снятие аффективных компонентов в переживании при помощи допустимой мобилизации мотивов. Третий аспект включает в себя комбинацию первого и второго аспектов. Выбор тактики ведения психологической беседы с больным депрессией зависит от особенностей человека и от конкретной ситуации.

Исходя из анализа существующих исследований и на основе собственных результатов можно утверждать, что эффективность предложенной нами тактики преодоления депрессии у больных, их самоактуализация и самонаправленность собственных сил на уменьшение разрыва между ценностью и доступностью, в психокоррекционном направление является эффективным способом преодоления эндогенной депрессии.

Ключевые слова: эндогенная депрессия, ценностная система, мотивационная направленность, соотношение „согласованность-несогласованность”, иерархияц ценностей, иерархия доступностей.

SUMMARY

Potoriy Y.I. “Valuable system and a motivational orientation at persons with endogenous depression”. -The Manuscript. 19.00.04 - medical psychology. - Kiev national university of name Тarasa Shevchenko. Kiev, 2004.

In the dissertation theoretical generalization and attempt of the decision of a scientific problem which comes to light in studying structural features of valuable orientations and motivational changes at patients with endogenous depression is resulted. The structure and features of valuable orientations of patients with endogenous depression that has allowed revealing conditionality of their behaviors, display of activity and feature of internal experiences is opened. By means of the picked up techniques, the applied strategy of studying of features of the depressive sick and received results can judge a level of maturity persons, about a degree of incompatibility of motives and dominating values and realities of a daily life, about depth and filling of mental frustration.

For patients with endogenous depression it is typical to change absence of proof desire a condition of depressive prison to the vigorous activity, and revealed most “disputed spheres” specify where it is necessary to pay attention first of all at planning and carrying out of preventive and medical actions. At depressive frustration endogenous etiology in valuable sphere of such patients the level of value of the majority of spheres of ability to live remains is relative kept whereas availability considerably changes, disfigures oneself, expressing essence of so-called depressive life.

Key words: endogenous depression, valuable system, a motivational orientation, a parity “coordination-inconsistency”, hierarchy values, hierarchy moderatenesses.

Размещено на Allbest.ru