Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

УДК: 159.95.316.6

ІНДИВІДУАЛЬНІ ТА ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ АЛЬТРУЇЗМУ-ЕГОЇЗМУ ОСОБИСТОСТІ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

БАГМЕТ ІННА МИХАЙЛІВНА

Одеса - 2004

АНОТАЦІЯ

Багмет І. М. Індивідуально - вікові особливості альтруїзму - егоїзму особистості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія; історія психології. - Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2002.

Дослідження присвячене питанням динаміки альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. На матеріалах аналізу теоретичних джерел і досліджень з проблеми виявлені і проаналізовані головні особистості і фактори стосовно даної позиції. Широке застосування статистичних методів дозволило отримати достовірні результати щодо чинників і закономірностей прояву та зміни альтруїзму-егоїзму протягом життя людини. Зокрема визначено цільову спрямованість особистості, якій властива альтруїстична позиція; виявлено основні риси особистості, якій відповідає дана спрямованість; досліджено переважання альтруїзму-егоїзму на різних вікових зрізах; виявлено гендерні розбіжності в проявах розглянутої позиції особистості; вилучено найбільш актуальні проблеми на перспективу.

Основні положення роботи знайшли практичне застосування в навчально-виховному процесі.

Ключові слова: альтруїзм, егоїзм, цільова спрямованість, інстинкт, гендер, особистість, ціннісна орієнтація, мотив.

АННОТАЦИЯ

Багмет И.М. Индивидуально - возрастные особенности альтруизма-эгоизма личности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук за специальностью 19.00.01. - общая психология; история психологии. - Одесский национальный университет им. Мечникова, Одесса, 2002.

Исследование посвящено вопросам динамики альтруистическо-эгоистической направленности личности. На материалах анализа теоретических источников и исследований проблемы выявлены и проанализированы основные особенности и факторы, влияющие на проявление данной позиции. Широкое применение статистических методов позволило получить достоверные результаты относительно показателей и закономерностей проявлений и изменений альтруизма-эгоизма на протяжении жизни человека.

Научная новизна полученных результатов состоит в том, что впервые на основе проведенной теоретической и практической работы осуществлен сравнительный анализ проявления крайних и переходных типов альтруизма и эгоизма личности. Практически выявлены гендерные преобладания данной направленности на разных возрастных этапах; определены наиболее актуальные проблемы на перспективу.

Полученная в исследовании информация может использоваться в психологическом консультировании в качестве помощи при принятии решения, оценки и выборе альтернатив; в психодиагностике как полезная информация для конструирования тестовых шкал, в психокоррекционной работе психологов. Результаты проведенной работы могут быть использованы при подготовке обобщающих работ по данной проблеме; при подготовке специальных рекомендаций.

Материалы данного исследования могут быть использованы при изучении раздела "Альтруизм и просоциальное поведение" в курсе "Социальная психология", а также при ведении спецкурсов и проведении спецсеминаров, написании курсовых и дипломных работ в классических университетах, педагогических и других высших учебных заведениях. Полученные результаты относительно описания и проявления альтруизма-эгоизма дают возможность заинтересованным психологам, как теоретикам, так и практикам, заниматься дальнейшим исследованием данной научной проблемы.

Диссертация состоит из введения, двух глав выводов, списка использованной литературы.

В первой главе рассмотрена комплексная природа исследуемой направленности личности; проанализирована отечественная и зарубежная литература относительно альтруистическо-эгоистической позиции, отображена неоднозначная трактовка проблемы учеными. Раскрыты положения концептуально-теоретического характера, которые сформулированы в психологической и философской литературе; определена сущность основных определений.

Второй раздел посвящен описанию результатов исследования рассмотренной направленности, определены условия, ход и процедура исследования. Раскрыто преобладание альтруистическо-эгоистической позиции на разных возрастных этапах, проанализированы различия в проявлениях данной позиции у мужчин и женщин, определены изменения и колебания направленности на протяжении жизни человека.

Основные положения работы нашли практическое применение в учебно-воспитательном процессе.

Ключевые слова: альтруизм, эгоизм, целевая направленность, инстинкт, гендер, личность, ценностная ориентация, мотив.

SUMMARY

Bagmet I.M. Individual and age features of altruism and egoism of a personality. - Manuscript.

The thesis of submission of a scientific degree of Candidate of Psychology in specialty: 19.00.01 - the general psychology, the history of psychology. Odessa national university named after I.I. Mechnikov, Odessa, 2002.

The thesis is concerned with the problem of dynamics in personality's altruistic and egoistic orientation. Based on the analysis materials of theoretical sources and research of the given problem there were established and analyzed the main features and factors concerning the given position. Wide application of statistical methods allowed to receive reliable at for the factors and regularities of manifestations and changer in altruism and egoism during the human lifetime.

Besides there were:

determined goal orientations of a personality characterized by altruistic position;

determined the main features of a personality characterized by the given orientations;

found disbalance between altruism and egoism at different age stages;

found gender differences in exposing the considered position of a personality;

marked the most urgent problems in prospect.

The main ideas of the thesis found the thesis found their practical application in teaching and educational process.

Key words: altruism, egoism, goal orientation, instinct, gender, value orientation, motive.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі диференціальної і експериментальної психології ІМЕМ Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор Цуканов Борис Йосипович, Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, завідувач кафедрою диференціальної і експериментальної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, Лактіонов Олександр Миколайович, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, завідувач кафедрою прикладної психології

кандидат психологічних наук, доцент Папір Ольга Олегівна, Південноукраїнський державний університет ім.К.Д.Ушинського (м.Одеса), доцент кафедри психології

Провідна установа: Київський національний університет ім. Т.Шевченка

Захист відбудеться 13 березня 2004 р. o 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 41.051.07 у Одеському національному університеті ім. І.І.Мечнікова, 65026, м. Одеса, вул. Дворянська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова за адресою: 65026, м.Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розісланий 12 лютого 2004 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради М.Б.Коробіцина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Проблема альтруїзму-егоїзму у психології спеціальному аналізу не підлягала, однак різні її аспекти, фрагменти не могли лишитися поза увагою дослідників. Питання стосовно альтруїстично спрямованої особистості, альтруїзму, егоїзму, їх походження розглядають представники різних наук, таких як: психологія, філософія, біологія, генетика, теологія. Однозначних формулювань і відповідей не дає жодна із зазначених галузей.

Аналіз літературних джерел показав, що проблема альтруїзму була об'єктом роздумів багатьох філософів минулого. У філософії альтруїзм, егоїзм розглядаються як певні моральні категорії (англійська етика 18 століття - А. Шефтсбері, Ф. Хатчесон, Д. Юм, Лейбніц, Шопенгауер, Фейєрбах, Конт). У теології альтруїзм - добро для іншого - заповідь від Бога (Соловйов). Біологи розглядають альтруїзм як інстинкт, вроджений, спадково зафіксований результат природного відбору (Дарвін, Спенсер, Кропоткін, Ефроімсон).

У психології альтруїзм - це система ціннісних орієнтацій особистості, при якій центральним мотивом і критерієм моральної оцінки є інтереси іншої людини, чи соціальної спільності.

Найбільш суперечливою у науці є проблема стосовно походження альтруїзму. Питання про джерела альтруїзму у поведінці людини, виникнення самої можливості безкорисливого вчинку не втрачало своєї актуальності за весь період існування західноєвропейської етичної думки. Але якщо протягом століть з'ясування цього питання велося лише у філософсько-етичному плані, то за останні 60-70 років з'явилася досить велика кількість психологічних досліджень альтруїзму-егоїзму у західній психології. Однак, у нашій країні ця проблема мало вивчена на теоретичному, та емпіричному рівнях. Єдина філософсько-етична книга з цієї проблеми була видана у нас 30 років тому Є.Ф. Петровим „Егоїзм. Філософсько-етичний нарис”. У періодичних виданнях ця проблема майже не піднімалася.

Актуальність дослідження. Кардинальні зміни у політичному, економічному, духовному житті нашого суспільства викликають радикальні зміни у психології, ціннісних орієнтаціях і вчинках людей. Особливої гостроти сьогодні набуває вивчення змін, які проходять у свідомості сучасної молоді. Неминуча в умовах руйнування старих устоїв переоцінка поглядів, їх криза найбільш виразно проявляється у свідомості саме цієї соціальної групи. Сьогодні перед молоддю постає завдання визначення власної життєвої позиції. Сукупність сьогоднішніх політичних, економічних, соціальних і правових умов в Україні не могла не розширити межі дозволеного і спровокувати зростання егоїстичної тенденції особистості. Саме ці обставини диктують потребу всебічного вивчення питань альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. Виходячи з вище зазначеного, особливої актуальності набуває необхідність наукового переосмислення основних положень стосовно обраної дослідницької теми. Адже проблема залишається практично поза сферою психологічної науки. Спроба вирішити ці питання (російські вчені К. Муздибаєв, С. Нартова-Бочавер) хоча і заповнює певним чином деякі прогалини, проте не охоплює проблему у цілому. У вітчизняних дослідженнях проблема альтруїзму-егоїзму залишалася за межами психологічного аналізу. Тим часом з'ясування цього питання становить не лише теоретичний інтерес, а й має практичне значення. Наявність елементів альтруїзму, безкорисливості у поведінці людини ставить серйозні проблеми перед такими теоретичними напрямками у психології, як психоаналіз і біхевіоризм. Конкретні дослідження джерел і психологічних механізмів альтруїзму-егоїзму у перспективі відкривають можливість впливати на такі важко скеровані процеси, як моральне і патріотичне виховання, суспільна підтримка і взаємодопомога в екстремальних ситуаціях і т. ін.

Потреба наукового аналізу з теми обумовлена і тим, що у вітчизняній психології ще не створено узагальнюючої праці, у якій би розкривалися положення співвідношення альтруїзму і егоїзму особи, прослідкувалися б їх розвиток і виникаючі протиріччя.

Значущість і недостатня розробленість вказаних аспектів даної проблеми обумовили актуальність вибору теми нашого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими темами. Робота виконана в межах теми ”Психологія часу”, яка включена у тематичний план науково-дослідницької роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за номером державної реєстрації 0197UО19181. Тема дисертації затверджена 1 лютого 2000 року Вченою Радою ІМЕМ Одеського державного університету імені І.І. Мечникова, протокол №2.

Мета і задачі дослідження.

Виходячи з актуальності теми, спираючись на праці попередніх дослідників, а також враховуючи недостатній ступінь її розробки у вітчизняній науці, метою роботи є теоретичний аналіз сутності альтруїзму, егоїзму та їх походження; визначення динаміки прояву відповідних позицій особистості альтруїстичний егоїстичний гендерний

Відповідно до теми дослідження сформульовані наступні завдання:

здійснити теоретичний аналіз існуючих досліджень з даної проблеми та визначити цільову спрямованість особистості з різними позиціями (альтруїзм-егоїзм);

розробити адекватний меті дослідження інструментарій, який дозволить диференціювати поведінку як альтруїстично-егоїстичну;

виявити переважання альтруїстично-егоїстичної позиції на різних вікових зрізах та описати і порівняти гендерні прояви даної спрямованості;

провести порівняльний аналіз змін альтруїстично-егоїстичних позицій у різних вікових групах.

Об'єктом дослідження виступає альтруїстично-егоїстична спрямованість особистості.

Предмет дослідження: прояв альтруїзму-егоїзму у структурі особистості на різних вікових етапах.

Проведений теоретичний аналіз дозволив сформулювати гіпотези дослідження. Передбачається, що:

відсоток альтруїстично спрямованих особистостей буде збільшуватися з кожною віковою групою: у представників ранньої дорослості рівень альтруїстів виявиться нижчим у порівнянні із респондентами старших груп;

жінки 19 - 23 років ведуть себе значно егоїстичніше, ніж представники чоловічої статі цього віку; на вікових зрізах 40 - 45 і 60 - 65 років прояв альтруїзму у жінок буде вищим, ніж у чоловіків.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотез були використані такі методи: теоретичний аналіз філософської та психологічної літератури з проблеми дослідження, а також систематизація та узагальнення попередніх досліджень. У дослідженні використаний комплекс емпіричних методів: спостереження, бесіди, анкетування з фіксацією спонтанних проявів, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше шляхом аналізу відповідних літературних джерел (психологічних, філософських) проведено теоретичне узагальнення особливостей альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості.

Обгрунтована недоцільність розгляду лише діаметрально протилежних позицій досліджуваної спрямованості. Доведено існування таких проміжних проявів спрямованості, як альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм.

Визначена цільова спрямованість особистості із різними позиціями (альтруїзм-егоїзм). Виявлено переважання даної позиції на різних вікових зрізах.

Доведено існування розбіжностей у проявах альтруїзму-егоїзму у чоловіків і жінок. Проведено гендерне порівняння у проявах позиції на різних вікових етапах.

Дістала подальший розвиток теорія стосовно того, що альтруїстично-егоїстична ціннісно-смислова позиція не є статичною. Доведено, що з віком альтруїстично-егоїстична позиція може змінюватися, наближаючись навіть до діаметрально протилежного прояву спрямованості.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено два варіанти анкети, спрямованої на визначення поведінки як альтруїстично-егоїстичної. Такий аналіз поведінки особистості дає можливість практичним психологам обирати відповідний психокорекційний механізм впливу. Результати даного дослідження використовуються для наповнення відповідних розділів курсу “Соціальна психологія”, а також при викладанні спецкурсів. Крім того, отримані результати можуть бути використані у практичній діяльності психологічних служб для підсилення гуманістичної спрямованості особистості.

Особистий внесок здобувача. Науково-дослідні дані одержані автором самостійно. Дослідження виконано одноосібно. Проаналізовані особливості альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості ; практично виявлені гендерні переважання даної позиції на різних вікових зрізах; вилучені найбільш суттєві співвідношення з використанням адекватних методів дослідження.

Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження, висновки та положення дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми психології часу” (Одеса, 2001 р.); на науковій конференції Миколаївського державного педагогічного університету та управління освіти обласної держ. адміністрації “Сучасні тенденції підготовки вчителя у контексті вітчизняної педагогічної освіти” (Миколаїв, 2001 р.); на науково-методичній конференції “Могилянські читання 2000” (Миколаїв, 2000 р.); на загально-університетській конференції викладацького складу ОНУ ім. І. І. Мечникова (Одеса, 2001 р.); на засіданні секції психологів у Будинку Вчених (м. Одеса, 2001 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 10 публікаціях, з них 5 ? у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, який містить 181 найменування. Дисертацію викладено на 160 сторінках комп'ютерного тексту, з них 146 сторінок основного. Основний текст містить 14 таблиць, 1 діаграму та 5 графіків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено її об'єкт та предмет, сформульовано мету та головні завдання, гіпотези, визначено методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, розкрито теоретичне і практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі - “Аналіз дослідження проблеми альтруїзму-егоїзму особистості” розглянуто комплексну природу досліджуваної спрямованості особистості; проаналізовано вітчизняні та зарубіжні джерела з питання проблеми вираження її неоднозначності. Розкрито положення концептуально-теоритичного характеру, які сформульовані у психологічній та філософській літературі; визначено сутність основних понять.

Питання стосовно альтруїстично спрямованої особистості, альтруїзму, егоїзму, їх походження розглядаються в різних науках, таких як психологія, філософія, біологія, генетика, теологія. Однозначних формулювань і відповідей не дає жодна із зазначених галузей.

Аналіз літературних джерел показав, що проблема альтруїзму була об'єктом роздумів багатьох психологів, філософів, біологів минулого.

У психології альтруїзм - це система ціннісних орієнтацій особистості, при якій центральним мотивом і критерієм моральної оцінки є інтереси іншої людини, чи соціальної спільності. Як мотив надання будь-кому допомоги альтруїзм розглядають Р.Немов, Г.Моррей, Д.Майерс.

Альтруїзм можна вважати одним з фундаментальних понять гуманістичної теорії психології (Е.Фром).

У психології і філософії діаметрально протилежним до альтруїзму поняттям є егоїзм - ціннісна орієнтація суб'єкта, при якій перевага віддається своєкорисним інтересам, бажанням, потребам. Р.Немов протилежним до поняття “альтруїзм” висуває поняття “агресія”, як поведінка спрямована на спричинення будь якому шкоди.

У підрозділі “Крайні та перехідні прояви позицій альтруїзму - егоїзму” розкрита недоцільність сприйняття лише діаметрально протилежних позицій досліджуваної спрямованості. Обґрунтовано існування таких проміжних проявів спрямованості, як альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм.

У підрозділі „Соціальний і біологічний підходи у пояснені альтруїзму” підкреслюється що, найбільш спірною у науці є проблема стосовно походження альтруїзму. Питання про джерела альтруїзму у поведінці людини, виникнення самої можливості безкорисливого вчинку не втрачало своєї актуальності за весь період існування західноєвропейської етичної думки. Але якщо протягом століть з'ясування цього питання велося лише у філософсько-етичному плані, то за останні 60-70 років з'явилася досить велика кількість психологічних досліджень альтруїзму-егоїзму у західній психології. Однак, у нашій країні ця проблема мало вивчена на теоретичному, та емпіричному рівнях. Єдина філософсько-етична книга з цієї проблеми була видана у нас 30 років тому Є.Ф. Петровим „Егоїзм. Філософсько-етичний нарис”. У періодичних виданнях ця проблема майже не піднімалася.

У 1971 р. у журналі “ Новий світ” були надруковані статті В.Ефроімсона “Родословна альтруїзму” та Б.Астаурова “Homo sapiens em humanus-людина з великої букви та еволюційна генетика людства”. Майже через 25 років до цієї проблеми звернулися у журналі “Людина”. На сторінках журналу у статті “Витоки альтруїзму” розгорнулася дискусія між вченими сучасності. Основним питанням було: ”Чи процес співвіднесення себе, свого Я з іншими Я абсолютно не властивий тваринному світові?”.

Існують два протилежні погляди на проблему. Перша позиція, так звана “біологічна”. Засновниками її можна вважати Дарвіна і Спенсера. Свій розвиток ця теорія отримала у працях Кропоткіна та Ефроімсона. Такі погляди розділяють Дж. Холдейн, Г.Добржанський.

Серед сучасних вчених цю точку зору підтримують такі науковці, як: Б.Медніков, В.Вельхов, С.Розанов, Г.Іваницький, Н.Сахарова, Ю.Рочев, С.Шноль. Ці вчені вважають. Що альтруїстична поведінка власна не лише людині, а й багатьом тваринам, що ця позиція має генетичну основу. Це доводять різними прикладами поведінки птахів, дельфінів, щурів тощо.

Це одна точка зору, свого роду біологічний погляд на проблему альтруїзму. Їй протистоїть інша позиція - соціальна , яку обґрунтував І.Павлов. Вчений стверджує, альтруїзм - надбання культури, пов'язане з другою сигнальною системою. Ця теорія теж мала і має своїх прибічників. Підтримують таку ідею Г.Гальперін, М.Рьюіз. Одна з фундаментальних праць стосовно цієї проблеми - “Культура і етика” А. Швейцера. Серед сучасників соціальної точки зору дотримуються: Л. Чайлахян, І. Подольский, А. Балабанов. Ці науковці стверджують, що етика, мораль і ,зокрема, альтруїзм - це досягнення виключно людського суспільства.

Узагальнення наукової та науково - методичної літератури дає змогу стверджувати з теми дослідження, що альтруїзм та егоїзм займають важливе місце у вивченні проблеми структури особистості , а саме - її спрямованості.

За результатами проведеної роботи можна зробити наступні узагальнення:

1. Однією з головних визначальних спрямованостей особистості є альтруїстично - егоїстична. Проблемами її визначення, походження, механізму дії займаються різні науки.

2. Існують три теорії, які пояснюють природу альтруїстично - егоїстичних вчинків, аналізують умови, при яких люди здійснюють вчинки того чи іншого гатунку: теорія соціального обміну, соціальних норм і еволюційна теорія.

3. Проблему походження альтруїзму ми розглядаємо з точки зору двох протилежних напрямків. Перший - "біологічний", засновниками якого є Дарвін і Спенсер; і другий - "соціальний", обгрунтували Павлов і Швейцер.

4. Ми вважаємо, що не потрібно оцінювати інстинктивну поведінку як альтруїстичну чи егоїстичну. Лише дії, яким передує свобода вибору можуть отримувати подібне оцінювання. Альтруїзм, заснований на емпатії, любові до іншого - це властивість, якою наділена лише людина.

5. У психології альтруїзм - це система ціннісних орієнтацій особистості, при якій центральним мотивом і критерієм моральної оцінки є інтереси іншої людини, чи соціальної спільності. Найчастіше у психології альтруїзм розглядається як протилежність егоїзмові Немов Р.С. діаметрально протилежним поняттям до альтруїзму визначає агресію, як спричинення іншим шкоди.

6. Егоїзм визначається як ціннісна орієнтація суб'єкта, що визначає поведінку людини, при якій перевага віддається власним інтересам, у життєдіяльності суб'єкта переважають своєкорисні особисті бажання і потреби безвідносно до інтересів інших людей і суспільства в цілому.

7. У кожній людині генетично закладені здатності як до прояву альтруїстичної поведінки, так і до егоїстичної. Від багатьох різноманітних формуючих особистість факторів залежить, яка з позицій (альтруїстична чи егоїстична) виявиться основою поведінки та індивідуальної системи цінностей людини.

У своїй роботі, проаналізувавши різні типи поведінки, ми виділяємо не лише діаметрально протилежні особистісні спрямованості - альтруїзм і егоїзм, але і такі види поведінки як альтруїстичний егоїзм і егоїстичний альтруїзм.

Подальшим завданням ми поставили виявлення прояву альтруїзму-егоїзму на різних вікових етапах життя особистості; проведення гендерного аналізу з проблеми; визначення альтруїстичного егоїзму та егоїстичного альтруїзму у житті індивіда.

У другому розділі - “Вікова динаміка індивідуально-гендерних змін альтруїзму - егоїзму особистості досліджується переважання альтруїзму, альтруїстичного егоїзму, егоїстичного альтруїзму та егоїзму на різних вікових зрізах, визначаються розбіжності у проявах альтруїзму - егоїзму між чоловіками і жінками, виявлені зміни та коливання даної позиції протягом життя людини.

Базою дослідження виступали студенти різних факультетів Миколаївського державного університету, Українського державного морського технічного університету (м. Миколаїв) , Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, працюючі дорослі з вищою та середньою освітою, пенсіонери. Загальна кількість досліджуваних склала 400 осіб: 214 представників жіночої статі та 186- чоловічої. Дослідження здійснювалися у чотири етапи і тривало з 1994 по 2001 рік.

На першому етапі дослідження визначено цільову спрямованість особистості, якій властива альтруїстична позиція; виявлено основні риси особливості, якій відповідає дана спрямованість. Для реалізації задачі була використана методика, розроблена Я. В. Васильєвим, яка створена за принципом проективних методик типу незакінчених речень і М. Куна “Хто я”, 16-факторний тест Кеттелла та опитувальник Міні-мульт.

Порівнюючи альтруїстичну особистість з егоцентричною та прагматично конформістською, ми зробили висновки, що особистість з альтруїстичною позицією характеризується перш за все спрямованістю на інших, турботою про благо групи, доброзичливістю, співпереживанням. Таким людям властива ситуативна тривожність, хвилювання за своє майбутнє та за майбутнє інших, деяка стурбованість. Вони характеризуються стійкими інтересами, рідко змінюють переконання. Частіше - це люди з артистичною натурою, відрізняються художнім образним сприйманням світу. При вирішенні важливих для себе чи групи питань не вагаються, чітко, впевнено діють, стають рішучими. У повсякденному житті можуть бути мало активними, лінивими, не напружуються при виконанні групових завдань, які їх не цікавлять.

Люди з альтруїстичною позицією доброзичливі до інших, неагресивні, незлопам'ятні, легко пристосовуються, завжди знаходять спільну мову з членами колективу. Такі особи прагнуть реалізувати себе в творчості, задовольнити свої пізнавальні інтереси, характеризуються, переважно, художнім образним сприйняттям світу.

Особистості, у яких домінує егоїстична спрямованість, характеризуються, перш за все, орієнтацією на себе, ігноруванням інтересів інших. Такі люди прагнуть задовольнити лише власні потреби, їх не турбують інтереси групи. Егоїсти ігнорують почуття і благополуччя інших людей заради досягнення своїх цілей, вони готові порушити загальновстановлені правила, використовувати інших чи, навіть причинити їм шкоду з метою здійснення своїх бажань. Особистості з конформістсько-прагматичною спрямованістю характеризуються поведінкою, яка цілком залежить від ситуації, від їх настрою в даний момент і не зумовлена системою стійких ціннісних орієнтацій, інтересів.

На другому етапі дослідження ми описали і порівняли віковий прояв альтруістично-егоїстичної позиції. При відбиранні досліджуваних використовувався метод вікових зрізів. Виходячи з даних про вікову періодизацію, ми визначили три групи з представників жіночої і чоловічої статі: 1 - рання дорослість (19-23 роки) ; 2 - зрілість (40-45 років) ; 3 - прихована старість (60-65 років). Початок і кінець кожного вікового зрізу повністю співпадає або з кінцем плинного великого біологічного циклу С, або з Ѕ С, у перший підгрупі з ј С (Цуканов Б. Й.).

Для реалізації задачі дослідження використовувався метод анкетування. В інструментарій входило дві анкети - питання першої відображали ситуацію, без відносно до респондента; друга анкета вимагала оцінити себе у запрограмованій ситуації. Кожне висловлювання анкети відповідало певному аспекту поведінки людини стосовно альтруїстично-егоїстичної спрямованості. Анкети розроблялися на основі численних бесід зі студентами і з їх участю. Анкети були апробовані в пілотажному дослідженні, за допомогою якого були перевірені організаційні й методичні умови майбутнього дослідження, скоректовані запитання.

На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що існують певні розбіжності між представниками різних вікових груп відносно альтруїстично-егоїстичної спрямованості (Таблиця 1).

Таблиця 1

Прояв альтруїзму-егоїзму у представників різних вікових груп (дані у %)

	Рання дорослість (19- 23 років)	Зрілість (40-45 років)	Прихована старість (60-65 років)
Альтруїзм	5	39	36
Альтруїстичний егоїзм	31	26	36
Егоїстичний альтруїзм	44	27	19
Егоїзм	20	8	9

Виявлено, що в основі поведінки юнаків та дівчат переважає егоїстична ціннісно-смислова позиція суб'єкта. У них чітко проявилася особисністна прагматично-егоїстична мотивація. Така мотивація проявляється тоді, коли людина діє, виходячи із обставин і власної вигоди. Її можна розглядати як усвідомлену і престижну. Вона залежить від ситуації і настрою в даний момент, і не зумовлена системою стійких ціннісних орієнтацій, інтересів. Така мотивація може бути зумовлена системою цінностей суспільства, яке пропанує своєкорисний спосіб життя. Ті 50% конформістів, які зберігаються у будь-які часи, у будь-якому суспільстві, будуть такими, якими їх хоче бачити час, вони будуть залежати від пануючої ідеології. Від суспільства, пануючої культури залежить скільки з 50% будуть альтруїстами, а скільки егоїстами, чи може всі 50% відійдуть до якоїсь певної позиції.

Отримані нами результати дослідження можна пояснити ще й тим, що студенти, середній вік яких у вибірці - 20,5 років, значною мірою знаходяться на забезпеченні своїх батьків. Зовсім мала кількість з них заробляє гроші сама, деякі студенти інколи можуть підробити і отримати разову заробітну платню. Абсолютна більшість отримує матеріальне забезпечення від батьків. Молоді люди в такому віці привчені отримувати, а не віддавати. На даній віковій фазі звичніше чекати допомоги і піклування, а не самим проявляти піклування і надавати допомогу. Переважна більшість студентів поки що вільна від сімейних обов'язків. Тобто, вони думають більше про свої бажання, задоволення, аніж про благополуччя оточуючих їх людей. Вони не відчувають ще відповідальності за когось.

В соціальному плані високий егоїзм студентів багато в чому невразливий і, сподіваємося, скороминучий.

Представники другої, групи теоретично можуть виступати батьками першої - студентів, якщо на кожне покоління приблизно відрахувати 20 років. За результатами дослідження цієї вікової категорії (40-45 років) виявлено, що в основі поведінки дорослих явно переважає альтруїстичне сприйняття дійсності. Тут ми спостерігаємо порівняльно більшу нормативність і лояльність, повагу до інтересів оточуючих. Представники цієї вікової групи мають велику кількість різнопланових обов'язків по відношенню до оточуючих. Турбота про потреби близьких людей з'являється у чоловіків і жінок з віком, коли вже отримана освіта, стале місце роботи, сформована сім'я. Можна сказати, що людина звільняється від егоїстичних схильностей з віком, хоча, звичайно, багато що залежить і від конкретної життєвої ситуації і виховання.

Низький егоїстичний моральний принцип людей пенсійного віку пояснюється деяким звуженням у них життєвої перспективи, зменшенням гострих бажань і прагнень. Найчастіше представники цієї вікової групи живуть мріями сподіваннями своїх дітей і онуків. У похилому віці замислюються над прожитим роками, переоцінюючи зроблене і намагаються лишити добрий слід після себе. тому переважна більшість осіб схиляється до альтруїстичних тверджень і вчинків. Третій етап дослідження був спрямований на виявлення гендерних розбіжностей альтруїзму-егоїзму особистості на різних вікових зрізах. У якості інструментарію була використані згадані вище анкети.

Результати, які відображають розбіжності стосовно досліджуваної спрямованості у чоловіків і жінок, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Прояв альтруїзму-егоїзму у чоловіків і жінок різних вікових груп (дані у %)

	Жінки	Чоловіки
	Рання Дорослість (19-23р.)	Зрілість (40-45р.)	Прихована старість (60-65р.)	Рання Дорослість (19-23р.)	Зрілість (40-45р.)	Прихована старість (60-65р.)
Альтруїзм	6	43	43	3	32	27
Альтруїстичний егоїзм	21	27	30	40	26	41
Егоїстичний альтруїзм	44	24	17	44	32	23
Егоїзм	29	6	9	13	10	9

Проведене нами дослідження представників першого вікового зрізу - студентів (19-23 роки) виявило, що поведінка респондентів жіночої статі значно егоїстичніша, ніж чоловічої. Дівчата у більшості зосереджені на задоволенні власних бажань, і їх цікавлять ті, хто у змозі задовольнити їх власні потреби і забезпечити їх існування. Як жінки, так і чоловіки зрілого віку віддають перевагу альтруїстичній спрямованості. Жінки проявили більшу альтруїстичність. На цьому етапі життя представниці жіночої статі мають дуже багато соціально-моральних зобов'язань. Турбота про дітей, про батьків пов'язана з наявністю гендерних стереотипів поведінки. У чоловіків соціальні мотиви нерідко підсилюються прагматичними ідеями. Саме тому відповіді респондентів чоловічої статі відповідно позиції альтруїстичного егоїзму, альтруїзму та егоїстичного альтруїзму не містять суттєвих розбіжностей.

За отриманими даними респондентів похилого віку жінки значно альтруїстичніші чоловіків (43% і 27%). Лише 10 відсотків респондентів чоловічої статі погоджуються з теоретичним визначенням егоїзму як моральним принципом людства. Серед жіночої вибірки 43% опитуваних згідні з таким визначенням - це майже у чотири рази більше, ніж серед чоловічої. У чоловіків на цьому етапі життя найбільш привабливою виявилася позиція альтруїстичного егоїзму. Цікавий той факт, що однакова кількість представників чоловічої статі (по 10%) розділяють егоїстичну та альтруїстичну позицію у першому варіанті анкет, жіночої вибірки існують досить значні розбіжності у обиранні позиції: 43 відсотки - альтруїсти і 14 відсотків - егоїсти. Не дивлячись на однаковий відсоток чоловіків і жінок егоїстів (9%), жінки проявляють себе більшими альтруїстками (43% проти чоловіків 27%). На вікових зрізах - 40-45 років і 60-65 років жінки проявляють себе більшими альтруїстами, ніж респонденти чоловіки. Це може бути пояснено гендерними рольовими стереотипами поведінки дорослих чоловіків і жінок. Так, у представників чоловічої статі прагматичні соціальні мотиви часто взаємно підсилюють один одного, що сприяє більшій порівнянні з жінками інструментальності їх поведінки, прагненню і можливості змінити світ.

У жінок, навпаки, рольові установки на стабілізацію відношень потребують включення механізму самопожертви у моральній поведінці, розведення вищих соціальних і прагматичних мотивів. Це призводить до того, що актуалізація морального мотиву є причиною послаблення прагматичного і навпаки.

Існування відмінних гендерно-рольових стереотипів відображає різне очікування по відношенню до чоловіків і жінок, яке побудоване на загальноприйнятій моделі їх поведінки.

Отримані результати підтверджують обговорювану в сучасній соціальні психології ідею про різну детермінацію поведінки у осіб чоловічої і жіночої статі.

Четвертим етапом роботи було виявлення змін та коливань даної позиції протягом життя індивіда.

Всі учасники анкетування висловлювали своє ставлення до альтруїзму, альтруїстичного егоїзму, егоїстичного альтруїзму і до егоїзму. Респонденти за 7-бальною шкалою оцінювали свою поведінку як альтруїстично-егоїстичну. Всі опитувані подали дані стосовно свого сімейного стану, матеріального положення, соціального статусу, і відповіли, чи змінилися ці показники за останні 10 років. Респонденти показали у своїх відповідях, як за останні роки змінилася їх поведінка - стала більше альтруїстичною чи егоїстичною, за 7 - бальною шкалою оцінили ці зміни. На основі отриманих даних з багатьма учасниками різних вікових груп проводилося інтерв'ю.

Чоловіки та жінки розказували про найяскравіші події свого життя: що вони відчували у ці моменти, чому пам'ятають про них, як це змінило їх та їхнє життя, як змінилася їх альтруїстично-егоїстична позиція.

Основні результати дослідження показано у таблиці 3.

Таблиця 3

Зміна альтруїстично-егоїстичної позиції у представників різного віку (дані у %)

	1 вікова група (19-20 роки)	2 вікова група (35-45 років)	3 вікова група (65-75 роки)
Збільшення альтруїстичності у поведінці	63	34	88
Збільшення егоїстичності у поведінці	37	66	12

Студенти у своїх відповідях показали дуже високий рівень егоїстичної спрямованості у поведінці і поглядах. Але разом з цим 63% представників цієї вікової групи зазначили зміну поглядів у бік альтруїстичної спрямованості. Респонденти другої вікової групи досить високо оцінювали альтруїзм взагалі і переважання цієї позиції у власній поведінці. Але за загальним результатом за всією вибіркою за останні роки більше егоїстичною стала поведінка у 66% респондентів обох статей.

Представники похилого віку, як чоловіки так і жінки, зазначали підвищення альтруїстичності, незалежно від змін у матеріальному чи соціальному плані.

Найчастіше чоловіки і жінки у своїх розповідях і анкетах згадують про дітей і онуків. Деякі визначають як сенс свого життя - захистити дітей і онуків від всебічного впливу сучасної ідеології егоїзму, індивідуалізму, переважання власного задоволення над духовністю. Позицію більшості опитуваних можна визначити як "життя для інших".

Люди розповіли про багато цікавих подій із свого життя, але всі стверджували, що значною мірою на альтруїзм - егоїзм у їхній поведінці ці події не вплинули. Найчастіше представники похилого віку і у свої зрілі роки згадують себе альтруїстами. Лише деякі респонденти вікової групи вказали на різке коливання альтруїзму -- егоїзму. Завжди це відбувалося у бік егоїзму у зв'язку з негараздами у житті: втрата роботи, розлучення тощо. Саме у представників похилого віку у відповідях та розповідях інколи згадується про громадянський обов'язок перед Батьківщиною. Часто змістом альтруїстичності визначаються релігійні заповіді.

У представників ранньої дорослості і зрілого віку найчастіше основною причиною збільшення егоїстичності називаються зміни у сучасному суспільстві, пануючій ідеології.

Одержані результати дослідження дозволяють зробити наступні узагальнення:

1. Альтруїстично спрямована особистість, на відміну від егоїстичної та прагматичної особистостей характеризується перш за все спрямованістю на інших, турботою про благо групи, співпереживанням, доброзичливістю.

2. Егоїсти характеризуються орієнтацією на власні інтереси і бажання, ігноруванням потреб групи. Особистості з конформістсько-прагматичною спрямованістю характеризуються поведінкою, яка цілком залежить від ситуації, від їх настрою в даний момент і не зумовлена системою стійких ціннісних орієнтацій, інтересів.

3. Існують певні вікові розбіжності між представниками різних груп стосовно альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. У групі молодих респондентів рівень альтруїзму виявився значно нижчим у порівнянні з респондентами із старших вікових груп (5% проти 39% і 36%). Відповідно, егоїзм у студентів був вищим, аніж у дорослих (21% проти 8% і 9%). Стосовно альтруїстичного егоїзму та егоїстичного альтруїзму таких великих розбіжностей між представниками різних вікових зрізів не спостерігається.

4. Відсоток альтруїстів не збільшувався з кожною віковою групою. З незначною перевагою стосовно респондентів похилого віку переважає альтруїстична спрямованість у представників 40 - 45 років (39% проти 36% - прихована старість і 5% - рання дорослість).

5. Визначено існування гендерних відмінностей стосовно даної позиції у респондентів на різних вікових етапах. Студентки проявили себе значно більшими егоїстами, ніж представники чоловічої статі цього віку (29% і 13%).

6. Жінки більше, ніж чоловіки діють як альтруїсти у 40 - 45 років (43% до 32%) і на віковому зрізі 60 - 65 років (43% до 27%). Це пояснюється гендерними рольовими стереотипами поведінки дорослих людей.

7. Проведено порівняльний аналіз стосовно зміни альтруїстично-егоїстичної позиції протягом життя у представників різного віку, який показав, що найбільші коливання у бік альтруїстичної поведінки спостерігаються у представників 65 - 75 років. У більшості респондентів 35 - 45 років, за отриманими даними, поведінка за останні 10 років стала більше егоїстичною, що пояснюється матеріальними труднощами та зміною соціального статусу.

У заключній частині робиться підсумок виконаної роботи та формулюються загальні висновки:

1. Альтруїзм-егоїзм - одна з головних, визначаючих позицій особистості. Центральною для поняття альтруїзм є ідея безкорисливого служіння іншим людям як не прагматично орієнтована діяльність суб'єкта, здійснена в інтересах інших людей і не передбачаюча реальної винагороди. Діаметрально протилежним поняттям є егоїзм.

2. Здатність діяти як альтруїсти або егоїсти закладена у нас від природи. Aле як саме вчинить людина у конкретній ситуації залежить лише від її власного вибору. Неправомірно оцінювати інстинктивну поведінку тварин як альтруїстичну чи егоїстичну. Така оцінка передбачає суспільну точку зору, зіставлення своїх і чужих інтересів, і лише у результаті цього, надання переваги тому чи іншому типу поведінки.

3. Перехідними позиціями даної спрямованості є альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм. На наше прагнення допомагати іншим впливають міркування різного характеру. Причиною може бути бажання заслужити схвалення чи отримання впевненості, що у відповідь допоможуть тобі; прагнення зменшити свій внутрішній дистрес. Подібну мотивацію ми класифікуємо як альтруїстичний егоїзм і егоїстичний альтруїзм. Істинний альтруїзм заснований лише на співчутті і співпереживанні.

4. Одним із серйозніших наслідків змін у політичному, економічному житті нашого суспільства є зміна соціальних мотивацій громадян. Саме сукупність соціальних змін у суспільстві можна розглядати, як одну з причин розгальмовування відповідного зростання егоїстичної тенденції особистості.

5. Альтруїстична особистість характеризується перш за все спрямованістю на інших, турботою про благо близьких і всього суспільства, співпереживанням, доброзичливістю. У висловлюваннях альтруїстів часто присутні імгінативні слова типу: щастя, добро, мир, справедливість і т. ін. Такі слова абстрактні, не мають чітких понятійних ознак і сприймаються інтуїтивно; виражають духовність особистості, її зрілість. Егоїсти орієнтуються на власні інтереси і бажання, ігнорують потреби групи; характеризуються меркантильною, утилітарною мотивацією. У їх висловлюваннях частіше висвітлені цілі, пов'язані із задоволенням фізіологічних потреб, побутових благ і тимчасових інтересів; відсутні посилання на умови досягнення мети та ставлення до неї.

6. У групі молодих респондентів рівень альтруїзму виявився нижчим у порівнянні із представниками зрілого і похилого віку. В основі поведінки юнаків та дівчат чітко проявилася особистісна прагматично-егоїстична мотивація. Це пояснюється соціальним статусом студентів, більшість з яких ще вільна від сімейних обов'язків та знаходиться на забезпеченні своїх батьків.

7. Найбільший рівень альтруїзму спостерігається у респондентів зрілого віку. Представники цієї групи мають велику кількість різнопланових обов'язків по відношенню до оточуючих. Теоретично особи, що входили до другої вікової групи, можуть бути батьками респондентів-студентів, а представники похилого віку можуть виступати теоретично їх бабусями та дідусями, якщо на кожне покоління відраховувати приблизно 20 років. Турбота про потреби близьких людей з'являється у чоловіків і жінок з віком, коли вже отримана освіта, стале місце роботи, сформована сім'я. Дорослі мають найбільше обов'язків, як по відношенню до дітей, так і до своїх батьків-пенсіонерів. До того ж ця група - працюючих особистостей, від яких залежить функціонування суспільства у цілому.

8. Існують певні гендерні розбіжності стосовно альтруїзму-егоїзму серед представників різних вікових груп. У студенток-дівчат егоїстична ціннісно-смислова позиція майже у два рази вища, аніж у хлопців. На вікових зрізах 40 -45 років і 60 - 65 років жінки проявляють себе більшими альтруїстами, ніж респонденти чоловіки. Це пояснюємо існуванням відмінних гендерно-рольових стереотипів, які відображають різне очікування по відношенню до чоловіків і жінок.

9. Погляди стосовно альтруїстично-егоїстичної ціннісно-смислової позиції не є статичними, з віком вони можуть змінюватися, наближаючись навіть до діаметрально протилежного прояву спрямованості.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх проблем, пов'язаних із обраною темою дисертації. Отримані результати дають певне уявлення але претендують на вичерпне висвітлення усіх аспектів даної проблеми. Серед найближчих перспектив особливої уваги заслуговує подальше дослідження альтруїстично-егоїстичної спрямованості не лише у студентів, але і у представників інших прошарків суспільства. Необхідне подальше розроблення і використання комплексу методик, які б чітко відображали найрізноманітніші сторони поведінки чоловіків і жінок у сучасних умовах стосовно їх альтруїстично-егоїстичної спрямованості.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Альтруїзм та егоїзм у життєвій позиції елітарної особистості //Українська еліта та її раль у державотворенні: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (за матеріалами виступів учасників конференції) - К., 2000. - С. 143-146.

Вікові прояви альтруїзму-егоїзму та їх диференціація //Вісник Одеського національного університету. Психологія. - т. 6. - 2001. - Вип. 2. - с.16-20.

Вікові прояви альтруїзму-егоїзму та їх диференціація //Наука і освіта. - 2001. - №2-3. - с. 34-36.

Гендерні розбіжності у проявах альтруїзму-егоїзму //Наука і освіта. - 2002. - №2. - с. 5-7.

Тендерний прояв альтруїзму-егоїзму //Вісник Одеського національного університету. Психологія.-т.7. - 2002. - Вип.3. - с.4-7

Альтруїстична та егоїстична позиції особистості. Порівняльна характеристика //Вересень. - 2000. - № 1. - с. 63-65.

Теоретичні основи дослідження альтруїстичної особистості //Педагогічні проблеми технічної і гуманітарної освіти. Вип. 1. - Миколаїв : УДМТУ, 2000. - с. 103-110.

Прояви альтруїзму-егоїзму у життєвій позиції студентів технічного університету //Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут “Філософія. Психологія. Педагогіка: 36 наук. Праць. - К.: ІВЦ “Політехніка”, 2001. - №3. - Кн.1.- с. 39-42.

Альтруїстично-егоїстичні цінності молоді в сучасній Україні //Наукові праці: Збірник. - Миколаїв: Вид-во МФ На УКМА, 2001. - т.12: Політичні науки. - с. 72-74.

Размещено на Allbest.ru