Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

19.00.06 - Юридична психологія

Професійна деформація співробітників органів внутрішніх справ і шляхи її корекції

Александров Юрій Васильович

Харків 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Самойлов Микола Григорович, Національний університет внутрішніх справ, професор кафедри загальної психології та педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Медведєв Володимир Степанович, Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ, кафедра юридичної психології, професор;

кандидат психологічних наук, доцент Лефтеров Василь Олександрович, Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, кафедра кримінології і юридичної соціології, доцент.

Провідна установа:

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія психології навчання, м. Київ.

Захист відбудеться 27.01.2004 р. о 14_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 в Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 25.12.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Попова Г.В.

1. Загальна характеристика роботи

деформація працівник міліція професійний

Актуальність теми. У сучасній психології вивчення професійної діяльності людини займає одне з центральних місць. Провідним чинником становлення особистості спеціаліста виступає саме професійна діяльність. Безумовно, питанням взаємозв'язку в індивідуальному розвитку особистості професійної діяльності та особистісних особливостей спеціаліста приділялася значна увага (С.Д.Максименко, 1996; Е.А.Климов, 1996; А.К.Маркова, 1996).

Як і всякий інший процес, трудова діяльність поряд із позитивним ефектом (входження в суспільство, освоєння та відтворення його матеріальних і духовних цінностей та ін.) може привести і до негативних явищ. Одним із них є професійна деформація. Причому виникнення та розвиток цього процесу є зовсім не обов'язковим наслідком дії на спеціаліста конкретних умов праці. Іншими словами, це не обов'язкова, але цілком можлива ціна за надмірну спеціалізацію, за максимальний рівень вимог до себе, за фанатичне захоплення професійною діяльністю (R.Stagner, 1995).

Вважається, що професійна деформація людини як особистості являє собою комплекс специфічних, взаємодіючих змін у особистісній структурі, що виникають внаслідок ряду умов, які пов'язані з трудовою діяльністю.

Ураховуючи особливі умови праці працівників органів внутрішніх справ (часті ситуації із непередбаченим наслідком, спілкування з асоціальними елементами, ризик травмування або поранення, психічні та фізичні перевантаження та ін.), цілком логічно припустити, що у цьому виді діяльності професійна деформація буде розвиватися особливо інтенсивно та масштабно.

Наслідком розвитку даного феномена можуть бути такі прояви поведінки працівників органів внутрішніх справ, які не тільки не співпадають із професійною етикою, не тільки мають глибоке неприйняття у суспільстві, але й призводять до прямого порушення закону, до правопорушень і навіть злочинів.

Отже, прояви професійної деформації у правоохоронній системі дуже небезпечні як для суспільства, так і для самої системи і врешті для самого працівника.

Працівники органів внутрішніх справ відносяться до силової системи держави - це люди, які мають у руках зброю, вони в першу чергу повинні відчувати можливість, складність і необхідність припинення порушень закону, при цьому самі вони не мають права переступити за межі дозволеного.

У зв'язку із вищевикладеним проблема професійної деформації працівників ОВС вельми актуальна, тому з нею пов'язана ефективність додержання законності в суспільстві, а через те й надійність усієї правоохоронної системи в цілому.

Аналіз наукової літератури засвідчує, що дослідження проблеми професійної деформації працівників міліції проводилися у різних аспектах (Н.Л.Гранат, 1993; В.С.Медведєв, 1996, 1999; Е.В.Кин, 1999; О.А.Мартиненко, 1999). Проте єдиної думки щодо природи цього явища ще не вироблено.

Вважається, що професійна деформація - це результат появи та розвитку жорстких професійних стереотипів, перенесення професійної ролі у сферу позаслужбових стосунків або впливу специфіки службової діяльності (В.С.Медведєв, 1996; С.Е.Пиняева, 1997). Деякі дослідники вважають, що професійна деформація є результатом невідповідності людини суспільній професійній нормі.

Відкритими також залишилися питання, які пов'язані з проблемою об'єктивної й якісної діагностики цього феномена. Крім того, у літературі не представлені уявлення щодо наявності відмінностей у проявах професійної деформації у працівників різних служб органів внутрішніх справ.

Безумовно, пошук ефективних методів виявлення професійної деформації, розкриття передумов її розвитку, а також корекція та особливо профілактика цього процесу багато в чому обумовлять успішність виконання своїх службових обов'язків і правомірність дій працівників міліції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

У зв'язку з науковою актуальністю та важливим прикладним значенням даної проблеми було вирішено провести це дослідження, яке пов'язане з реалізацією „Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України”, Наказу МВС № 334 від 5 квітня 2002 року „Про затвердження Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програми її реалізації до 2005 року”. Дисертаційне дослідження проводилось в рамках комплексної програми „Кадри” МВС України, „Загального плану Національного університету внутрішніх справ щодо реалізації вимог „Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни” (наказ МВС України № 515 від 30.06.2001 р.).

Мета дослідження - встановити причини виникнення та розвитку професійної деформації працівників міліції і обґрунтувати засоби її корекції та профілактики.

Задачі дослідження:

1. Систематизувати наукові уявлення щодо професійної деформації, які існують у сучасній психології, зокрема в юридичній та правознавстві.

2. Встановити загальні принципи, які обумовлюють виникнення і розвиток професійної деформації працівників міліції.

3. З'ясувати, які чинники (професійні чи індивідуальні) мають визначальне значення для виникнення та прояву професійної деформації працівників міліції.

4. Проаналізувати методи, які застосовуються при професійно-психологічному відборі до ОВС, з метою можливої діагностики професійної деформації.

5. Встановити взаємозв'язок між специфікою службової діяльності, її правової регламентації та характером професійної деформації працівників міліції.

6. Розробити методичні та практичні рекомендації з організації та проведення корекційної та профілактичної роботи, направленої на запобігання розвиткові професійної деформації працівників міліції.

Об'єкт дослідження - професійна деформація працівників міліції, як психолого-юридичний феномен.

Предмет дослідження - чинники виникнення та розвитку професійної деформації працівників міліції та способи її корекції.

Робоча гіпотеза дослідження: професійна деформація виникає та розвивається у процесі взаємного впливу індивідуальних особливостей працівників міліції, професійної ролі та специфіки їхньої трудової діяльності особливо при порушенні юридичних норм.

Методологічна основа дослідження. Для підтвердження висунутої гіпотези було проведено емпіричне дослідження, яке базувалося на принципових положеннях вітчизняної психологічної науки. Це принципи єдності психіки та діяльності (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв і ін.), закономірності розвитку особистості як суб'єкта власної життєдіяльності (С.Л.Рубінштейн, С.Д.Максименко і ін.), індивідуально-психологічний підхід до аналізу правоохоронної діяльності, який здійснюється в юридичній психології (О.М. Бандурка, В.Л.Васильєв, В.С.Медведєв).

Суттєве значення для дослідження мали праці сучасних вітчизняних психологів з теорії та практики психологічної допомоги (О.Ф.Бондаренко, Н.В.Чепелєва, В.П.Москалець, С.І.Яковенко та ін.). Джерелами даної роботи були нормативно-правові документи, що регламентують професійну діяльність працівників ОВС України.

Методи дослідження. Перевірку робочої гіпотези виконано за допомогою комплексу методів. Використовувалися методи виявлення цінностей, потребово-мотиваційної та емоційної сфер досліджуваних. Із цією метою застосовувалися такі методики: методика виявлення ціннісних орієнтацій за М. Рокічем, опитувальник Басса-Даркі, анкетування з профмотивації, колірний тест відношень, діагностика рівня емоційного вигоряння В. В. Бойка, діагностика ступеня задоволення основних потреб. Первісні кількісні дані оброблялися методами математичної статистики. Крім того, застосовувались адаптовані варіанти колірного тесту М. Люшера (метод колірних виборів), прогресивні матриці Равенна, методика багатобічного дослідження особистості (МБДО).

Для дослідження було відібрано чотири групи працівників міліції: перша група - це працівники, які за короткий час піднялися на більш високі та престижні посади (n=31), і друга група - ймовірно деформовані працівники, яких було звільнено з ОВС за порушення, тобто за негативними мотивами (n=34).

У наступні дві групи ввійшли працівники міліції, службова діяльність яких має суттєві відмінності. Одні - це “кабінетні” працівники відділів по роботі з персоналом і працівники перших відділів (n=55), а другі - це працівники, діяльність яких в основному проходить на місцях: представники державної автомобільної інспекції (ДАІ) та оперативні працівники карного розшуку (n=63).

Крім того, на базі Обласного центру з підготовки та удосконалення працівників ОВС було проведено соціально-психологічний тренінг за методом дослідницької ділової гри. У ньому взяли участь 69 осіб - це працівники різних підрозділів міліції Харківської області.

Для вивчення мотивації до служби в ОВС було взято групу курсантів Національного університету внутрішніх справ і працівників патрульно-постової служби УВС Харківської області, які мають стаж роботи в ОВС до 10 років, у кількості 50 осіб.

Усього в емпіричній частині дисертаційного дослідження взяли участь 302 особи.

Достовірність одержаних результатів і обґрунтованість висновків дослідження забезпечувалася:

- застосуванням комплексу методів, що мають різну орієнтацію та взаємодоповнюють одне одного;

- репрезентативністю вибірки первісного емпіричного матеріалу, оптимального для якісної і кількісної характеристики досліджуваного феномена;

- емпіричною перевіркою основних наукових припущень.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній:

- уперше виявлені відмінності в характері та мірі прояву професійної деформації у працівників різних підрозділів міліції, умови службової діяльності яких істотно відрізняються;

- уперше за допомогою методу ділової гри показана можливість діагностики схильності та наявності у працівників міліції професійної деформації;

- набули подальшого розвитку уявлення про взаємодію специфіки службової діяльності та особистісних якостей у формуванні феномена, який досліджувався;

- було доповнено концепцію, яка розробляється в юридичній психології, про вплив права та правоохоронної діяльності на особистість;

- уперше одержані дані про вплив юридичних норм, законів та підзаконних актів на процес формування професійної деформації працівників міліції, які вносять суттєвий внесок в рішення однієї з центральних проблем юридичної психології, яка полягає в дослідженні психологічних принципів взаємодії в системі „людина-право”;

- обґрунтовано діагностику професійної деформації і емпірично показано неможливість використання методів, які застосовують у психологічних центрах з відбору кандидатів на службу в ОВС із метою визначення їхньої потенційної схильності до професійної деформації.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання в трьох галузях діяльності: науковій, службовій і учбовій.

Отримані дані про чисельні фактори, які впливають на професійну деформацію, можуть використовуватися при проведенні досліджень в загальній та юридичній психології, в конфліктології та в психології праці.

Практичні психологи та керівництво районних і міських відділів міліції можуть застосовувати конкретні дії, які рекомендовані в дисертації та методичних розробках, для профілактики та корекції професійної деформації особового складу підрозділів ОВС.

В оптимізації службової діяльності працівників міліції суттєву роль може відігравати врахування рекомендацій автора про необхідність творчого підходу до виконання юридичних вимог, які регламентують їх правоохоронні дії.

Для підвищення ефективності службової діяльності працівників міліції практичними психологами та психологічними службами може застосовуватись соціально-психологічний тренінг методом дослідницької ділової гри, як один з надійних способів протидії професійній деформації.

Розроблені за матеріалами дисертації методичні рекомендації знайдуть застосування в системі навчання та формування кадрів, проведення занять з курсантами в ВУЗах, інститутах удосконалення та в центрах перепідготовки працівників ОВС, як профілактичні заходи розвитку професійної деформації.

Розроблений і використовується практичними психологами УВС Харківської області соціально-психологічний тренінг методом дослідницької ділової гри. Матеріали дисертації впроваджені в учбовому центрі підготовки кадрів ОВС Харківської області та в інституті підвищення кваліфікації працівників міліції при Національному університеті внутрішніх справ.

Дані наших досліджень використовуються в учбовій роботі викладачів соціально-психологічного факультету Національного університету внутрішніх справ та Академії пожежної безпеки України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконані всі емпіричні дослідження, здійснений літературний огляд і проведені роботи з математичної обробки матеріалів, написанні тексту дисертації і формулювання висновків.

У публікації “Оптимизация управления ОВД, как условие предотвращения развития профессиональной деформации”, написаній у співавторстві з М.Г.Самойловим, особистий внесок здобувача складає не менш 50 %.

Апробація результатів дослідження.

Результати дисертаційної роботи доповідалися на засіданнях психологічних і юридичних кафедр Національного університету внутрішніх справ і Академії пожежної безпеки України. Автор робив доповіді для працівників ОВС в інституті підвищення кваліфікації й в учбовому центрі підготовки працівників міліції при УВС Харківської області.

Матеріали досліджень доповідалися на науково-практичних конференціях: “Становлення правової держави: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (Запоріжжя, 2000), “Сучасні проблеми керування” (Київ, 2000), “Попередження суїцидних проявів у працівників ОВС” (Київ, 2000), “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність” (Херсон, 2001), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 8 наукових публікаціях, серед яких 6 статей (4 статті - у фахових наукових виданнях із психологічних наук, 1 стаття - у фаховому науковому виданні із юридичних наук).

Структура дисертації. Робота виходить з логіки наукового дослідження, його предмету, мети та завдань. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 179 сторінок друкованого тексту, містить 16 рисунків, 12 таблиць.

Список використаних джерел складає 208 найменувань, з них іноземних джерел - 40.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається зв'язок роботи з науковими планами та проблемами, об'єкт та предмет дослідження, формулюється гіпотеза та приводяться методи дослідження, висвітлюються новизна та наукове і практичне значення роботи.

Перший розділ: “Сучасні наукові уявлення про професійну деформацію та чинники, що її визначають” містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в науці та практиці системи МВС України та колишнього СРСР.

Проблемою професійної деформації займались в психології праці, де професійну деформацію розглядають як змінювання особистих якостей людини під впливом трудової діяльності (Ю.К.Стрелков, 2001; R.R.Holt, 1982; L.Hough, 1992; D.J.Levinson, 1986).

На питання про джерела розвитку професійної деформації єдиної, чітко сформульованої відповіді у науковій літературі немає. Існує думка, що цей феномен може розвиватись на фоні неспецифічної деформації особистості, яка виступає її передумовою (R.Lanyon, 1997; R.Tett, 1991). Інші дослідники стверджують, що професійна деформація може починатись і з перетворень психічних функцій (J.Cortina, 1992; Р.Costa, 1996; P.Ware, 1992). Ціла низка дослідників вважають, що професійна деформація пов'язана з негативними змінами соціально-психологічної структури особистості (Е.П.Ильин, 1988; D.Day, 1989; М.Mount, 1995). Є також автори, які показали, що цей процес виникає внаслідок перетворень психічних характеристик індивіда (I.Levin, J.Stokes, 1989).

При постанові питання, які психічні чи соціально-психологічні характеристики змінюються первісно, однозначної відповіді в літературі теж немає. Більш того, достатня кількість дослідників взагалі вважають, що незалежно від первісності зміни в особистості відбуваються тільки в процесі професійної діяльності та під впливом її особливостей (J.Hogan, 1996; D.J.Levinson,1986; В.Schneider,1996).

В літературі існує достатня кількість робіт, в яких аналізуються причини розвитку професійної деформації і у працівників ОВС (Н.Л.Гранат, 1993; В.С.Медведєв, 1996-1999; А.И.Папкин, 1996).

Таким чином, роблячи підсумок сучасного стану дослідження проблеми, можна зауважити наступне:

- професійна деформація досить широко висвітлена в літературі;

- у працівників міліції цей феномен вивчався без врахування конкретних умов служби і специфіки професійної діяльності;

- актуальним являється вивчення особистісних особливостей, які ще не стали проявами професійної деформації, але за певних умов службової діяльності можуть привести до їх розвитку;

- необхідне вивчення, значення правової регламентації та повноти виконання юридичної нормативної бази в формуванні професійної деформації у працівників ОВС;

- оскільки в літературі немає одностайної думки і чіткого доказу про домінуючий фактор розвитку професійної деформації працівників міліції, вельми актуальним буде встановити головну причину в формуванні цього явища.

У другому розділі “Організація дослідження. Характеристика досліджуваних і методів їхнього дослідження”, обґрунтовуються критерії, які були використані для відбору працівників міліції для участі у дослідженні.

Вивчення професійної деформації проводилося з двома групами працівників міліції. Один з домінуючих принципів, яким ми керувалися при виборі досліджуваних, - це уява про те, що початком деформації є порушення своїх службових обов'язків, ігнорування інструкцій та указів, дії працівників всупереч законів. Тому для дослідження взяті групи працівників міліції з діаметрально-протилежним відношенням до юридичних норм. Перша група - це працівники, які прослужили від двох до п'яти років у ОВС. Вони ділилися на дві підгрупи: а) - це особи, які порушували статути та юридичні вимоги до їх служби, внаслідок чого - звільнені з підрозділів міліції з негативних причин; б) - працівники, які ретельно дотримувались нормативної бази та правових регламентацій їх діяльності і в результаті посіли за цей строк більш високі посади, тобто які піднялися по службі. Таким чином, вирішувалася задача дослідження психологічних умов взаємодії в системі “людина-право”.

Друга група - це також працівники міліції, службова діяльність яких має суттєву різницю: підгрупа в - це працівники державної автомобільної інспекції і оперативні працівники карного розшуку; підгрупа г - це працівники перших відділів і відділів по роботі з персоналом.

Підгрупи а і б складалися з чоловіків віком до 35 років, які були співробітниками служб органів охорони громадського порядку і дільничної інспекції. Підгрупи в і г також були однорідні, а саме складалися з чоловіків віком до 45 років, що мали строк служби до 15 років.

Загальна кількість досліджуваних, відібраних для роботи і розділених на 4 підгрупи, складала 183 особи. Крім того, у соціально-психологічному тренінгу (СПТ) методом дослідницької ділової гри брало участь 9 груп працівників міліції: 6 груп по 8 осіб і 3 групи по 7 осіб, загальна кількість яких дорівнювала 69 учасникам. Таким чином, взагалі в цих серіях досліджень взяло участь 252 особи.

Вивчення мотивації до служби в ОВС відбувалося шляхом порівняння групи курсантів першого курсу Національного університету внутрішніх справ і працівників патрульно-постової служби УВС Харківської області. Група курсантів складалася з чоловіків 17-18 років кількістю 25 осіб, а до групи працівників міліції входили чоловіки віком 35-37 років у тій самій кількості.

Всього в експериментальній частині дисертаційного дослідження взяли участь 302 особи.

Для реалізації поставлених задач в дисертаційному дослідженні були використані такі методики: прогресивні матриці Равена, метод колірних виборів - МКВ в інтерпретації Л. Н. Собчик і методика багатобічного дослідження особистості - МБДО.

Вибір інструментом діагностики особистісних передумов до розвитку професійної деформації саме цих тестів обумовлений тим, що вони (МБДО і МКВ) як основні застосовуються військово-лікарською комісією при проведенні психологічного професійного відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ.

Крім того, використовувалися такі методики: “Ціннісні орієнтації” М. Рокіча, діагностика рівня емоційного вигоряння В. В. Бойка, діагностика ступеня задоволення основних потреб, самооцінка психічних станів за Г. Айзенком, опитувальник Басса-Даркі, анкета “Вивчення профмотивації кандидатів на службу в ОВС” і колірний тест відношень.

Кількісні дані, отримані в усіх серіях експериментів підлягали математичній обробці за рекомендаціями.

У третьому розділі: “ Емпіричне дослідження загальних принципів виникнення, формування та розвитку професійної деформації працівників міліції” наводяться результати емпіричної частини дисертації.

Перш за все експериментально були перевірені можливості використання методів, які застосовують для відбору кандидатів до служби в ОВС, в нашому дослідженні із метою можливості діагностики професійної деформації. Для цього були використані методи, рекомендовані психологічним службам військово-лікарських комісій: прогресивні матриці Равенна, колірний тест Люшера та методика багатобічного дослідження особистості (МБДО).

Отримані результати свідчать про те, що за методиками прогресивних матриць Равенна та колірного тесту Люшера, значущих відрізнень між підгрупами а і б не виявлено. Використання МБДО показало, що працівники підгрупи а, характеризуються, як менш товариські та більш інвертовані, ніж їхні колеги, які піднялися по службі. Усереднений профіль представників підгрупи а має більш високі значення за другою та сьомою шкалами, ніж у підгрупі б. Але визначені відрізнення не дають нам права із упевненістю стверджувати про наявність у конкретного працівника особистісної схильності до професійної деформації.

Метою наступної серії експериментів було визначення взаємозв'язку соціальних і особистісних чинників у виникненні та розвитку професійної деформації. Водночас виконувалось завдання з'ясувати вплив на цей процес і службової спеціалізації.

Аналіз результатів отриманих за методикою “Ціннісні орієнтації” за Рокичем показав, що для працівників перших відділів та відділів по роботі з персоналом домінуючими цінностями виявляються здоров`я, щасливе сімейне життя, цікава робота та любов. Превалюючими цінностями для оперативних працівників карного розшуку та робітників державної автомобільної інспекції являлись такі як матеріально забезпечене життя, здоров`я, упевненість у собі та життєва мудрість.

Таким чином, отримані дані дають змогу стверджувати, що представники досліджуваних підгруп, для яких протягом кількох років була характерна різна службова діяльність, мають великі відрізнення у своїх поглядах на життєві цінності. Отже, специфіка оперативно-службової діяльності являється фактором, який діє на особистість.

Проте яскравим свідченням наявності професійної деформації є факти байдужого відношення до такої цінності, як охорона закону: у 36%, в сумарному кількісному вираженні, у професіоналів карного розшуку та державної автомобільної інспекції, проявляється найменша значущість цієї цінності, тобто іншими словами, вони демонструють правовий нігілізм, не бажаючи ретельно виконувати вимоги “Закону про міліцію” та нехтують виконанням головного обов'язку кожного працівника міліції: дотримання забезпечення правопорядку у суспільстві.

Переконливі результати впливу змін, виявлених в психоемоційній сфері на розвиток професійної деформації, одержано за методикою емоційного вигоряння. Так, домінуючими симптомами фази резистенція є неадекватне вибіркове емоційне реагування (характерне для підгрупи г 18,7 бала, проти 8,7 балів у представників підгрупи в), і редукція професійних обов'язків - цей симптом превалює у працівників підгрупи в (19,4 бала, проти 7,8 балів у оптантів підгрупи г). Безумовно, це являється яскравим підтвердженням прояву професійної деформації. Наведені показники свідчать про ослабленість, не жорстку вимогливість до себе у виконанні своїх службових обов'язків досліджених представників підгрупи в (оперативні працівники карного розшуку та державної автомобільної інспекції). Очевидно, що специфіка їхньої службової діяльності визначає можливість відходу від інструкцій і суворого додержування законності, у той час, як професійні особливості працівників перших відділів, та відділів по роботі з персоналом потребують ретельного виконання всіх юридичних вимог і наказів.

Але механізм дії професійної ролі та вплив специфіки службових операцій найбільш показові після аналізу фази виснаження. Домінуючими симптомами у цій фазі виступають емоційне відсунення та психосоматичні та психовегетативні порушення. Причому обидва вони в 2,5-3 рази більші у оперативних працівників карного розшуку та державної автомобільної інспекції: відповідно 16,3 бала і 29,6 балів, ніж у працівників відділів по роботі з персоналом та перших відділів 6,7 бала та 9,3 балів. Очевидно, дисфункційні зміни, які виникли у перших обумовлено високою психоемоційною напругою їх оперативної діяльності, яка значно відрізняється від службових обов'язків других. Таким чином, одержані дані переконують не тільки в наявності у оптантів професійної деформації, але і в тому, що прояв цього феномену залежить від специфіки їхньої службової діяльності.

Остання серія експерименту присвячена меті вияву схильності до професійної деформації за допомогою дослідницької ділової гри. Реалізовані в процесі гри ролі продиктовані професійною діяльністю працівника міліції та зв'язані з рішенням службових завдань. Тому виявлені в процесі дослідження настанови (наприклад, начальник ніколи не помиляється), представляють собою особистісні передумови професійної деформації та їх можна вважати професійними стереотипами. Результати проведення дослідницької ділової гри показали, що ступінь вияву передумов професійної деформації в групах учасників ділової гри досить стабільний (Табл.).

Таблиця 1 Наявність, частота прояву та ступінь вияву передумов професійної деформації працівників міліції (за матеріалами соціально-психологічного тренінгу методом дослідницької ділової гри)

Передумова професійної деформації	Номер групи	Частота прояву кожної передумови (в %)
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
1. Начальник має бути непохитним	+	+	+	-	+	+	-	-	+	60
2. Рольовий конфлікт	+	-	-	-	+	+	-	-	+	40
3. Начальник ніколи не помиляється	-	-	+	-	-	-	+	-	-	20
4. Переважаючи рольові дії	+	+	-	+	-	-	-	+	-	40
5. Необ'єктивна оцінка виконуваних дій	-	-	-	+	-	-	+	-	+	30
6. Найбільш дійовий метод - покарання	+	+	-	+	+	+	-	-	-	50
7. Усі накази беззаперечно виконуються	-	-	+	-	-	-	-	+	+	30
Ступінь вияву передумов професійної деформації в кожній групі працівників (в %)	57,1	42,8	42,8	42,8	42,8	42,8	28,5	28,5	42,8

Так, в одній з дев'яти груп досліджених групі проявилося чотири передумови професійної деформації з семи, тобто ступінь прояву професійної деформації складає 57,1%. У досліджуваних ще шістьох груп ступінь її прояву був на рівні 42,8%. І тільки в сьомій та восьмій групах цей показник дорівнює 28,5%.

Таким чином, виявлені дані свідчать про достатньо стійкий прояв досліджуваного феномену при проведенні дослідницької ділової гри.

Отже, метод дослідницької ділової гри дозволяє зробити висновки про особливості особистості працівника міліції, що визначають його прихильність до розвитку професійної деформації.

В останньому параграфі третього розділу наведені дані про систему заходів профілактики та корекції досліджуваного феномену у працівників міліції.

У цій системі визначаються заходи непсихологічного та психологічного характеру. До першої групи відносяться організаційно-управлінські та відновлювально-реабілітаційні заходи. Реалізацію першої групи заходів із попередження професійної деформації треба виконувати, використовуючи адміністративно-організаційні методи, в проведенні яких психолог виконує контрольно-рекомендаційну функцію.

Заходи психологічного характеру можна запровадити в системі психолого-виховного напрямку роботи, де головну організаційно-виконавчу функцію виконує психолог.

Ефективність профілактики та корекції професійної деформації більшою мірою залежить від планомірного систематичного проведення заходів за всіма напрямками. Ці напрямки повинні поєднувати колективну, диференційно-групову та індивідуальну форми проведення.

При виконуванні власне корекційної роботи треба надавати переваги індивідуальній формі, тому що саме вона дозволяє в повній мірі реалізувати особистісний підхід до працівника міліції.

Одним із напрямків профілактики професійної деформації може бути впровадження професійного відбору в системі ОВС.

Дуже важливим для профілактики професійної деформації виступає впровадження психотренувань, на яких працівники міліції засвоюють вправи аутотренінгу. Ці вправи допомагають представникам підрозділів міліції здійснювати регуляцію свого стану, що особливо важливо при здійсненні службових обов'язків у складних, екстремальних ситуаціях професійної діяльності.

Ефективним засобом психологічної профілактики досліджуваного феномену також виступає соціально-психологічний тренінг.

Психологічну профілактику професійної деформації у працівників міліції можна ефективно здійснювати за допомогою соціально-психологічного тренінгу методом дослідницької ділової гри.

Перед загальними висновками в роботі визначено, які основні результати одержані в дисертаційному дослідженні. Сформульовано також головні відмінності цієї роботи від існуючих праць. Вони зводяться до обґрунтування положення про домінуючу роль специфіки оперативно-службової діяльності в формуванні досліджуваного феномену та у можливості його діагностики і корекції при допомозі методу дослідницької ділової гри.

Другу відмінність становить висновок про те, що одним із головних чинників виникнення й розвитку професійної деформації правоохоронців являється саме “правовий нігілізм” з їх боку, тобто ігнорування юридичними нормами, соціальними вимогами до їх діяльності в суспільстві.

Висновки

1. В сучасній психології поняття “професійна деформація” достатньо повно відбиває сутність зазначеного ним явища. Визначаючи цей феномен, можна стверджувати, що він являє собою сукупність особистісних специфічних змін спеціаліста, які здійснюються, перш за все, внаслідок особливостей професійної діяльності і професійної ролі. Процеси професійного становлення і розвитку особистості знаходяться у взаємодії та взаємовпливові.

Особистісні якості, сформовані в період виховання та навчання, у певній мірі можуть вплинути на професійне становлення спеціаліста. Зі свого боку, характер і особливості професійної діяльності можуть обумовити зміну якостей особистості. Тривалий вплив трудової діяльності на особистість може супроводжуватися розвитком процесу професійної деформації.

2. Одним з основних чинників, детермінуючих формування та розвиток професійної деформації працівників міліції, являється порушення ними юридичних вимог, інструкцій та правової регламентації їхньої службової діяльності, ефективність якої страждає при наявності досліджуваного феномену. Яскравим підтвердженням цьому є багаторазове порушення статутних вимог працівниками підгрупи а, результатом чого стало звільнення їх з рядів ОВС. Водночас працівники підгрупи б, які дотримувались правової регламентації, не порушували нормативних актів, сумлінно відносились до виконання своїх службових обов'язків за цей час досягли успіхів і піднялись по службі.

3. Існуючі в психології уявлення про те, що в розвитку професійної деформації працівників ОВС визначальне значення мають особистісні передумови, не підтвердилися. Домінуючу роль має специфіка службової діяльності, так як саме її чинники ставлять відповідні вимоги, щодо особистісних особливостей спеціаліста.

Так, установлено, що оперативні працівники карного розшуку і державної автомобільної інспекції дуже суттєво відрізнялися за показниками ціннісної, потребово-мотиваційної і емоційної сфер у порівнянні з працівниками перших відділів і відділів по роботі з персоналом.

Ціннісні орієнтації, притаманні працівникам перших відділів і відділів по роботі з персоналом, значною мірою можна охарактеризувати як морально-духовні, а працівникам державної автомобільної інспекції і оперативним працівникам карного розшуку більш властиві матеріальні цінності.

Останні, віддаючи перевагу таким цінностям, як “Гроші”, “Влада” і “Кар'єра”, одночасно переміщують професійно важливу цінність “Охорона закону” з першої на 5-7 позиції. Отже, якщо для 36% цієї групи професіоналів їхній основний обов'язок - дотримання забезпечення правопорядку у суспільстві, - становиться неголовним, то це служить яскравим підтвердженням наявності у них професійної деформації, сформованої під впливом умов їхньої служби.

Професійна деформація мала місце у представників обох досліджених підгруп. Проте якісні та кількісні її прояви були різними. Це значить, що досліджені оперативні працівники карного розшуку та працівники державної автомобільної інспекції демонструють правовий нігілізм свідомо порушуючи вимоги “Закону про міліцію”, та нехтують головним обов'язком кожного працівника міліції.

4. Прояви професійної деформації у працівників різних підрозділів міліції характеризувалися відмінностями в їхній потребово-мотиваційній сфері. Так, у працівників перших відділів і відділів по роботі з персоналом п'ять основних потреб по низхідній розташовувалися так: потреба в самовираженні (23%), у визнанні (22%), у безпеці (21%), матеріальні потреби (18%) і соціальні потреби (16%). У оперативних працівників карного розшуку та працівників державної автомобільної інспекції інша ієрархія потреб: потреба в безпеці (28%), матеріальні потреби (27%), потреба у визнанні (22%), в самовираженні (16%) і соціальні потреби (7%).

Тобто, у перших домінують потреби вдосконалюватися в своїй професійній діяльності, в той час як у других домінує страх за своє життя і здоров'я і матеріально значущі компоненти їхньої праці.

5. Підтвердженням наявності професійної деформації у працівників усіх підрозділів ОВС є зміни в їхній психоемоційній сфері.

Установлено, що найбільш поширеними змінами функціонування цієї сфери у працівників міліції є недостатньо успішно компенсована тривога, знижений фон настрою, негативне ставлення до життя, що більш властиве учасникам підгрупи оперативних працівників карного розшуку і працівникам державної автомобільної інспекції. Вони також в більшій мірі відчувають виражені труднощі в адаптації до оточуючих обставин у зв'язку з дією на них психологічного стресу.

Для працівників перших відділів і відділів по роботі з персоналом більш характерним був емоційний дискомфорт і фрустрація потреб у соціальному визнанні, любові і самореалізації. При цьому у всіх учасників дослідження виявлено підвищений рівень тривожності і депресивності.

6. Негативно відбиваються на службовій діяльності і впливають на стереотип професійної поведінки дисфункційні наслідки емоційного вигоряння.

Так, у порівнянні зі працівниками перших відділів і відділів по роботі з персоналом у оперативних працівників карного розшуку та працівників державної автомобільної інспекції рівень напруженості при формуванні стресу, що проявляється в симптомах “психотравмуючі обставини”, “тривога і депресія”, на половину більше, що є результатом впливу специфіки їхньої оперативно-службової діяльності. Очевидно, особливості професії працівників, віднесених до підгрупи в (ДАІ і карний розшук), вимагають від них більшого, ніж від представників підгрупи г, психоемоційного напруження, що тягне за собою підвищену тривожність і є психотравмуючою умовою.

Визначення симптому “редукція професійних обов'язків” показало, що він є достатньо високим (19,4 балів) у оперативних працівників карного розшуку та працівників державної автомобільної інспекції і відносно низьким у працівників перших відділів і відділів по роботі з персоналом (9,8 балів). Це також є прямим підтвердженням різної інтенсивності прояву феномену професійної деформації. При цьому специфіка службової діяльності у перших визначає усвідомлену можливість, порушення юридичних норм, інструкцій і суворого додержання законності, в той час коли професійні особливості працівників перших відділів і відділів по роботі з персоналом вимагають точного виконання інструкцій, наказів, та дотримання правової регламентації.

7. Можливості діагностики особистісної схильності до професійної деформації кандидатів на службу в міліцію, що використовуються в центрах психологічного відбору при ВКК, здаються дуже обмеженими. Тільки одна методика багатобічного дослідження особистості дозволила виявити відмінності в цьому плані в досліджуваних групах працівників.

Установлено, що узагальненими відмінними характеристиками представників групи працівників, які порушували юридичні вимоги до їх служби і в результаті звільнених з ОВС за негативними мотивами, є менш виражена комунікативність і мотивація досягнення успіху, а також більш високий рівень тривожності і самоконтролю. Працівники, які ретельно виконували правові регламентації своєї діяльності і піднялися по службі, характеризуються як більш товариські й рішучі, а також як більш стійкі до стресу.

При цьому одержані дані не дають права стверджувати про особистісну схильність конкретного кандидата на службу в ОВС до розвитку в нього у майбутньому професійної деформації.

8. Надійним методом діагностики особистісних передумов професійної деформації може бути метод дослідницької ділової гри. Головна перевага цього методу полягає в тому, що його реалізація передбачає аналіз професійно орієнтованих ситуацій і конкретних ігрових ролей. Соціально-психологічний тренінг, який проводився методом ділової гри, дозволив установити, що у більшості працівників, які брали участь в ньому, вираження передумов професійної деформації було на рівні 42,8%: в одній групі цей показник склав 57,1%, і в двох інших - 28,5%. Це свідчить про достатньо сталий прояв існуючої у гравців професійної деформації при проведенні ділової гри.

Застосування цього методу дозволяє враховувати специфіку конкретної професійної діяльності і вивчати особистісні характеристики працівників міліції в межах саме цієї діяльності.

9. Ефективність профілактики професійної деформації визначається двома групами заходів: психологічного і непсихологічного характеру. До останніх належать організаційно-управлінські та відновлювально-реабілітаційні заходи. До психологічних можна віднести психолого-виховні заходи, методи аутотренінгу, психотренувань і науково обґрунтований відбір кандидатів на службу в міліції.

10. Дієвим методом психологічної профілактики і корекції професійної деформації є соціально-психологічний тренінг методом ділової гри.

Позитивні сторони цього методу полягають у тому, що в процесі проведення ділової гри всі її учасники знаходяться в змодельованих, проте дуже близьких до реальних умовах службової діяльності.

Ще одна позитивна сторона цього методу полягає в груповій, а значить і в інтенсивній взаємодії його учасників, що сприяє більш ефективним змінам в настановах особистості.

Ігрова форма і наявність проблемних ситуацій викликають підвищену зацікавленість і мотивацію у працівників міліції, що сприяє не тільки формуванню у них необхідних професійних навиків і вмінь, але й появі прагнення до самоаналізу, саморозвитку, самоконтролю і корекції своїх особистісних якостей. Саме це сприяє розвиткові таких особистісних якостей, які забезпечать працівникам міліції високу службову адаптивність і будуть перешкоджати прояві ознак професійної деформації.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Александров Ю.В. Факторы, детерминирующие развитие профессиональной деформации сотрудников милиции // Вісник Харківського університету. - 2001. - № 517. - С. 7-9.

2. Александров Ю.В. Можно ли использовать методику ММИЛ для определения профессиональной деформации? // Вісник Харківського університету. - 2002. - № 550. - С. 9-10.

3. Александров Ю.В. Зміна особистісних якостей у працівників ОВС внаслідок розвитку професійної деформації // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - № 4. - С. 180-183.

4. Александров Ю. В. Вплив специфіки трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ на розвиток професійної деформації // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - 2002. - Випуск XV. - С. 190-194.

5. Александров Ю.В. Современные представления о профессиональной деформации и определяющих ее факторах // Право і безпека. - 2002. - № 2. - С. 146-148.

6. Александров Ю.В. Эффективность применения исследовательской деловой игры для анализа профессиональной деформации сотрудников милиции // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - 2002. - № 3. - С. 178-180.

7. Александров Ю.В. Коррекция и профилактика профессиональной деформации сотрудников ОВД: Методические рекомендации. - Харьков: НУВД, 2002. - 16 с.

8. Александров Ю.В., Самойлов Н.Г. Оптимизация управления ОВД, как условие предотвращения развития профессиональной деформации // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. - Харків: Харківський національний університет ім.. В.Н.Каразіна, 2002. - С. 320-321.

Анотація

Александров Ю.В. Професійна деформація працівників органів внутрішніх справ і шляхи її корекції - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. - юридична психологія. Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню умов виникнення і розвитку професійної деформації працівників різних підрозділів міліції та обґрунтування способів її корекції і профілактики. Показані відмінності в характері і ступені прояву професійної деформації у працівників різних служб системи МВС. Встановлено, що вони безпосередньо пов'язані з особливостями протікання оперативно-службової діяльності.

Встановлено, що використовуючи методи, які визначають потребово-мотиваційну і психоемоційну сферу працівників міліції, можна виявити відмінності, обумовлені саме специфікою їхньої служби, це дає право говорити про її вплив на особистісні характеристики працівників.

Обґрунтоване положення про домінуючу роль специфіки оперативно-службової діяльності у формуванні професійної деформації.

Показано можливість її діагностики і корекції при використанні методу ділової гри. Доводиться, що в розвитку професійної деформації правоохоронців одним з головних чинників являється нехтування правовою регламентацією з їх боку.

Ключові слова: професійна деформація, специфіка службової діяльності, правова регламентація, дослідницька ділова гра, корекція професійної деформації.

Аннотация

Александров Ю.В. Профессиональная деформация сотрудников органов внутренних дел и пути ёё коррекции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. Национальный университет внутренних дел, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена изучению условий возникновения и развития профессиональной деформации работников разных подразделений милиции и обоснованию способов ёё коррекции и профилактики.

Особенностью исследования является поиск и обоснование эффективных методов диагностики и коррекции профессиональной деформации. Таким методом может быть исследовательская деловая игра. Показано, что методы, используемые в ВВК для выявления личностной предрасположенности к профессиональной деформации не подходят.

Установлено, что проявление личностных особенностей работника милиции может расцениваться как наличие профессиональной деформации в зависимости от степени их проявления. Обнаружено, что, используя методы определения потребностно-мотивационной и психоэмоциональной сфер работников милиции, можно выявить отличия, обусловленные спецификой их службы.

Обнаружены отличия в характере и степени проявления профессиональной деформации у работников разных служб системы МВД. Они определяются особенностями протекания их служебной деятельности.

Обосновано положение о доминирующей роли специфики оперативно-служебной деятельности в развитии профессиональной деформации. Указывается, что в формировании профессиональной деформации работников правоохранительной системы одним из основных условий является игнорирование юридических норм в их деятельности.

Ключевые слова: профессиональная деформация, специфика служебной деятельности, правовая регламентация исследовательская деловая игра, коррекция профессиональной деформации.