Особливості мислення людини

У підлітковому віці та ранньому юнацькому віці триває розвиток розумових здібностей відбувається розширення свідомості, кордонів уяви, діапазону суджень і проникливості. Ці можливості також сприяють швидкому накопиченню знань, які відкривають перед підлітками та юнаками ряд питань і проблем, які можуть ускладнити і збагатити їх життя. Якщо говорити більш конкретно, то розвиток в цьому віковому періоді характеризується розвитком абстрактного та вербального - логічного мислення та використанням метакогнітівних навичок. Під впливом шкільного навчання, у підлітка розвивається вміння і потреба самостійно мислити, він прагне мати свою власну думку, і свої погляди з цілої низки питань. З завершенням підліткового віку і переходом у юнацький вік відмічається прогресуючий розвиток абстрактного та вербально-логічного мислення. Юнаки вже мислять логічно і в змозі займатися теоретичними роздумами та самоаналізом. Вони ще з більшою легкістю, ніж підлітки, можуть розмірковувати на моральні, політичні та інші теми, практично недоступні інтелекту дітей більш молодшого віку.

Розділ 2. Емпіричне дослідження психічного процесу - мислення

2.1 Організація проведення дослідження та його задачі

Для дослідження розвитку мислення було виявлено, такі основні задачі:

1.підготувати методику для дослідження розвитку мислення;

2.провести кількісну обробку данних долідження;

3.виявити основні рівні розвитку мислення;

4.провести якісний аналіз методики та виявити рівень обізнаності, аналогій, класифікацій, узагальнення.

Для проведення емпіричного дослідження було обрано методику « ШТУР». Шкільний тест розумового розвитку розроблений вченими НДІ ОПП РАН і призначений для діагностики розумового розвитку підлітків - учнів 6-8 класів (це відповідає 7-9-м класам на сьогодні).

Мета методики: виявити рівень мислення школярів.

Хід роботи : ШТУР складається з 6 субтестів, кожен з яких може включати від 15 до 25 однорідних завдань: "обізнаність" (2 субтести), "аналогії", "класифікації", "узагальнення", "числові ряди".

Два перших субтеста спрямовано на виявлення загальної обізнаності школярів і дозволяють судити про те, наскільки адекватно використовують учні у своїй активній і пасивній промові деякі науково-культурні і суспільно-політичні терміни і поняття.Третій субтест спрямований на виявлення уміння встановлювати аналогії, четвертий - логічні класифікації, п'ятий - логічні узагальнення, шостий - знаходження правила побудови числового ряду. Тест ШТУР є груповим. Час відведеннй на виконання кожного субтеста, обмежено і є цілком достатнім для усіх учнів.

Інструкція: Зараз вам будуть запропоновані завдання, які призначені для того, щоб виявити уміння міркувати, порівнювати предмети і явища навколишнього світу, знаходити в них загальне і різне. Ці завдання відрізняються від того, що вам доводиться виконувати на уроках.Для виконання завдань знадобляться ручка і бланки, які ми вам роздамо. Ви виконуватимете різні набори завдань. Перед пред'явленням кожного набору дається опис цього типу завдань і на прикладах пояснюється спосіб їх рішення. На виконання кожного набору завдань відводиться обмежений час. Починати і закінчувати роботу потрібно буде по нашій команді. Усі завдання слід вирішувати строго по порядку. Не затримуйтеся занадто довго на одному завданні. Намагайтеся працювати швидко і без помилок"!.

Обробка данних: Кількісний і якісний аналіз результатів ШТУРа дає можливість з різних сторін оцінювати розумовий розвиток як окремого учня, так і групи учнів. На підставі помічених недоліків в розумовому розвитку можна намітити конкретну схему корекційної роботи по їх усуненню. Індивідуальні показники по кожному набору завдань (за винятком субтесту 5) - бал по тесту і субтесту - виводяться шляхом підрахунку кількості правильно виконаних завдань, 1 балом можна оцінити відповіді, що приведені в таблиці відповідей.

Результати субтесту 5 оцінюються залежно від якості узагальнення 2 балами, 1 балом і 0. Для обробки слід використовувати таблиці зразкових відповідей, що даються в завданнях на узагальнення. Відповіді, що оцінюються 2 балами, приведені в таблиці досить повно. Тільки приведені відповіді, а також їх синонімічні заміни можна оцінювати 2 балами.Перелік відповідей, що оцінюються 1 балом, є менш повним, оскільки тут у випробовуваних значно більше можливостей для вибору. При цьому слід мати на увазі, що 1 бал отримують відповіді, що є ширші, в порівнянні з правильними, категоріальні узагальнення, а також правильні але найбільш вузькі, чим необхідно, приватні узагальнення. Неправильні відповіді оцінюються 0. Приклади таких відповідей наводяться в таблицях. Максимальна кількість балів, яку може отримати учень при виконанні субтесту 5, дорівнює 38. Це число відповідає стовідсотковому виконанню цього субтеста. Якісний аналіз ШТУРа проводиться відповідно з інструкцією, яка представлена в методиці.

2.2 Інтерпритація та узагальнення одержаних результатів

В дослідженні приймали участь школярі 10-Б класу Фрунзівського НВК, віком від 15-17 років. Виборка становила 25 осіб. Методика була проведена згідно з інструкції. В ході дослідження було проведено кількісну та якісну обробку данних.

Для аналізу групових даних відносно їх близькості до соціально-психологічного нормативу, що умовно розглядається як стовідсоткове виконання кожного субтеста, усі випробовувані підрозділяються за результатами тестування на 5 підгруп.

Груповий аналіз результатів субтестів 1 і 2 розкриває рівень обізнаності учнів в поняттях, що відносяться до двох інформаційних сфер (суспільно-політичної і науково-культурної). Для цього було підраховано процентне виконання відповідних завдань по групі в цілому, так обізнаність в суспільно-політичній сфері становила - 68% усієї виборки, в науково-культурній сфері 77%.

Аналіз якісної сторони субтесту 3 "Аналогії" проводиться по наступних напрямах:

- виявлення найбільш і найменш засвоєних областей змісту тесту;

- виявлення найбільш важкого типу логічних зв'язків з закладених в тест: вид - рід, частина -ціле, причина - наслідок, порядок дотримання, протилежність, функціональні стосунки;

- виявлення типових помилок при встановленні логічних зв'язків;

При вивченні данних субтесту було виявлено інше:

- при дослідженні областей змісту тесту було виявлено,що майже всі вони засвоєні не добре (суспільно-гуманітарна та продньо-наукова та фізико- математична області засвоєні на задовільно);

- майже всі типи логічних зв'язків представлені в тексті були віднайдені лише на 30-40% від загальної кількості;

- помилки, при проходженні субтеста, стосуються дуже вузького кругозору школярів, а також не вміння виявляти більш глибокі зв'язки з понятями, які були представлені.

Аналіз якісної сторони субтесту 4 "Класифікації" проводиться по наступних напрямах:

- виявлення найбільш і найменш засвоєних предметів тесту;

- виявлення типу завдань - з конкретними або абстрактними поняттями, який провокує велику кількість помилок.

При виявленні найбільш та найменш засвоєних предметів тесту, слід відзначити, що нахили до засвоєння літератури становили - 80-85%, до засвоєння математики - 40%, історії-27%, біології - 64%, а географії біля 50%.

Виявлення типу завдань показало, що абстрактне поняття розвинене менше, тому провокує більшу кількість помилок. З допомогою конкретних понять субтест було виконано більш результативно.

Якісна обробка субтесту 5 "Узагальнення", проходила згідно плану інструкції. Було виявлено характер узагальнення - по конкретним категоріальним ознакам. Також, в процесі обробки данних було виявлено схильність учнів до різних шкільних предметів. Література та російська мова - 20%, математика і фізика - 60%, історія - 32%, біологія - 45%, географія - 65%.

За результатами данного емпіричного дослідження учнів 10-Б класу, було виявлено, що майже 50% респондентів мають сердній ступінь виконання завдань, а отже, і аналогічний розвиток вербально-логічного мислення. В ході якісного аналізу данних по 6 субтестам на виявлення: обізнаністі (2 субтести), аналогій, класифікації, узагальнення, та закономірності побудови числових рядів було отримано такі висновки:

- рівень обізнаності учнів в поняттях, інформаційних сфер (суспільно-політичної і науково-культурної становив 68% та 77% відповідно. Ми вважаємо, що такі показники - результат навчання та доброго засвоєння матеріалу;

- суспільно-гуманітарна, продньо-наукова та фізико- математична галузі при виявленні аналогій були засвоєні не задовільно, результатом данної проблеми виступає не вміння виявляти більш глибокі зв'язки з понятями, які були в тесті;

- при дослідженні переважаючого типу завдань субтесту "Класифікації", виявили, що абстрактне поняття розвинене менше, а тому провокує більше помилок, тоді як конкретне дає більш високі результати по субтесту. Повязано це з тим, що абстрактне мислення розвинене для данного не в повній мірі, як то має бути;

- узагальнення понять проходило по конкретним та категоріальним ознакам;

- рівень обізнаності в шкільних предметах становив: російська мова та література 20-80%, математика та фізика - 40-60%, історія 27-32%, біологія 45-65% і географія 50-65% . Такі результати, пов'язані з методикою викладання наукових дисциплін, характеристикою особистості, а також розвитком мислення та мотиваційною сферою.

Висновки до розділу 2.

При дослідженні рівень мислення школярів, та розвитку вербального- логічного мислення було підібрано методику «ШТУР». Проведення кількісної та якісної обробки результатів, дало змогу проаналізувати рівень виконання завдань, рівень обізнаності учнів в поняттях інформаційної сфери, виявити тип мислення, та рівень обізнаності в шкільних предметах.

Висновки

Мислення є об'єктом вивчення ряду наукових дисциплін: теорії пізнання, логіки, психології і фізіології вищої нервової діяльності, також кібернетики в зв'язку з завданнями технічного моделювання логічних операцій. Мислення є функція людського мозку і в цьому сенсі являє собою природний процес. Однак мислення людини не існує поза суспільством, поза накопичених людством знань і вироблених ним способів розумової діяльності. Таким чином, мислення людини має суспільну природу.Довгий час шукали природу мислення багато вчених, але не знаходили правильного варіанту. Дослідження, які почалися проводитися на початку XX ст. показали, що мислення - це вищий психічний пізнавальний процес, що дозволяє відобразити в свідомості людини щось недоступне безпосередньому відчуттю і сприйняттю [19, c.346]. Широку класифікацію видів, стилів та операцій має психічний процес мислення. Виділяють види класифікацій: за сферою застосування і характером вирішуваня завдань розумової діяльності ; за оригінальностю; за ступенем обгрунтованості результатів розумової діяльності, також розріняють і стилі мислення: синтетичний, ідеалістичний, аналітичний, прагматичний, реалістичний.

Одним із таких видів мислення - вербально-логічне мислення. У підлітковому віці та ранньому юнацькому віці триває розвиток розумових здібностей відбувається розширення свідомості, кордонів уяви, діапазону суджень і проникливості. Ці можливості також сприяють швидкому накопиченню знань, які відкривають перед підлітками та юнаками ряд питань і проблем, які можуть ускладнити і збагатити їх життя. Якщо говорити більш конкретно, то розвиток в цьому віковому періоді характеризується розвитком вербального-логічного мислення та використанням метакогнітівних навичок. Під впливом шкільного навчання, у підлітка розвивається вміння і потреба самостійно мислити, він прагне мати свою власну думку, і свої погляди з цілої низки питань. Як показали данні нашого дослідження майже половина (44%) респондентів, мають середній рівень виконання завдань, 20% - респондентів мають результати близькі до успішних, 28%- респондентів мають результати малоуспішні і лише 8%- найменш успішні результати виконання завдань.Цей рівень виконання завдань відповідає рівню розвитку вербально-логічного милення. . В ході якісного аналізу данних по 6 субтестам на виявлення: обізнаністі (2 субтести), аналогій, класифікації, узагальнення, та закономірності побудови числових рядів було отримано такі висновки:

- рівень обізнаності учнів в поняттях, інформаційних сфер (суспільно-політичної і науково-культурної становив 68% та 77% відповідно. Ми вважаємо, що такі показники - результат навчання та доброго засвоєння матеріалу;

- суспільно-гуманітарна, продньо-наукова та фізико- математична галузі при виявленні аналогій були засвоєні не задовільно, результатом данної проблеми виступає не вміння виявляти більш глибокі зв'язки з понятями, які були в тесті;

- при дослідженні переважаючого типу завдань субтесту "Класифікації", виявили, що абстрактне поняття розвинене менше, а тому провокує більше помилок, тоді як конкретне дає більш високі результати по субтесту. Повязано це з тим, що абстрактне мислення розвинене для данного не в повній мірі, як то має бути;

- узагальнення понять проходило по конкретним та категоріальним ознакам;

- рівень обізнаності в шкільних предметах становив: російська мова та література 20-80%, математика та фізика - 40-60%, історія 27-32%, біологія 45-65% і географія 50-65% .

Отже, рівень розвитку мислення в цілому та розвиток вербального мислення, на данному віковому етапі не зовсім відповідає віковим характеристикам. Такі результати, пов'язані з методикою викладання наукових дисциплін, характеристикою особистості, а також розвитком мислення та мотиваційною сферою школярів.

Список літератури

1. Абрамова Г. С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 1999. -672 с.

2. Богословський В.В. Общая психология: Учеб. пособие для студентов. - М.: Просвещение, 2002. - 378 с.

3. Брушлинский А. В., Поликарпов В. А. Мышление и общение. - Мн., 1990. - 286 с.

4. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. - М., 1983. - 251 с.

5. Бурханов Р.А. Возрастная психология. - М.: Дело, 2002.

6. Величковский Б. М. Современная когнитивная психология. -- М.: Изд-во МГУ, 1982. - 241 с.

7. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Наука, 1995. - 254 с.

8. Выготский Л.С. Психология. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. - 1008 с.

9. Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М.: Просвещение, 2001. - 471 с.

10. Дубовская Е.М., Улановская И.М. Возрастная психология. - М.: Наука, 2001.

11. Дубровина И.В., Данилова Е.Е., Прихожан А.М. Психология. 2-е изд., стер. - М.: Академия, 2003. - 464 с.

12. Еникеев М.Н. Общая психология. Учебник для ВУЗов. - М.: Приор, 2004. - 410 с.

13. Жан Пиаже. Речь и мышление ребенка. - М.: Издательство "Республика", 1994.

14. Карпов Д.В. Общая психология. Учебник. - М.: Гардарики, 2002. - 384 с.

15. Козубовский В.М. Общая психология: познавательные процессы. - 3-е изд. - Минск: Алмафея, 2008. - 368 с.

16. Крутецкий В.А. Психология. - М.: Логос, 2002. - 375 с.

17. Кулагина И.Ю. Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Учебное пособие. - М.: ТЦ «Сфера», 2001. - 464 с.

18. Левитов Н. Д. Психология. - М., Наука, 2002. - 265 с.

19. Маклаков А.Г. Общая психология. - СПб.: Питер, 2001. - 592 с.

20. Максименко С.Д. Общая психология. - М.: Рефл-бук, 2004. - 528 с.

21. Нуркова В.В., Березанская Н.Б. Психология. - М.: Юрайт-Издат, 2004. - 484 с.

22. Общая психология. Под ред. Гамезо М.В. - М.: Ось-89, 2007. - 352 с.

23. Общая психология. Под ред. Тугушева Р.Х., Гарбера Е.И. - М.: Эксмо-Пресс, 2006. - 560 с.

24. Петровский А.В., Брушлинский А.В., Зинченко В.П. Общая психология. 3-е изд. -М.: Просвещение, 2001, - 464с.

25. Психология. Под ред. Дружинина В.Н. Учебник для гуманитарных вузов. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2009. - 656 с.

26. Реан А.А. Психология человека от рождения до смерти. - СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2002. - 656 с.

27. Рогов Е.И. Общая психология. - М.: ВЛАДОС, 2002. - 384 с.

28. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2002 - 720 с.

29. Соколов А.Н. Внутренняя речь и мышление. - М., 1968. - 274 с.

30. Сорокун П.А. Основы психологии. - Псков: ПГПУ, 2005. - 312 с.

31. Степанов В.Е., Ступницкий В.П. Психология. - М.: Дашков и К, 2004. - 576 с.

32. Тихомиров О.К. Психология мышления. - М., 2001. - 352 с.

33. Узнадзе Д.Н. Общая психология. - СПб.: Питер, 2004. - 413 с.

34. Хомский Н. Язык и мышление. - М.: 1972. - 243 с.

35. Щекин Г.В. Основы психологических знаний. - К.:, МАУП, 2004. - 302 с.

Размещено на Allbest.ru