Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі як гарантія успіху в досягненні навчальної мети

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство культури і туризму України

Івано-Франківське музичне училище

ім. Д. Січинського

Доповідь на тему:

Створення сприятливого соціально-психологічного клімату

в студентській академічній групі як гарантія успіху в досягненні

навчальної мети

підготувала викладач німецької мови

Івано-Франківського державного музичного

училища ім. Д. Січинського

Олійник А. В.

м. Івано-Франківськ 2012



Однією з важливих проблем сучасної системи освіти в Україні є підвищення ефективності роботи навчальних закладів, головним завданням яких є, як сказано в „Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті“, збереження та зміцнення фізичного й психічного здоров'я дитини, розвиток її творчих здібностей, реалізація потенційних можливостей особистості. Особливе місце при цьому належить саме активізації людського фактора та спрямованість кожного викладача й куратора на створення сприятливого соціально-психологічного клімату (СПК) в колективі академічної групи, зокрема мобілізації зусиль усіх педагогічних працівників навчального закладу. Тому і є значущим питання формування самодостатньої, цілісної та внутрішньо гармонійної особистості майбутнього фахівця. Соціально-психологічний клімат є вагомим важелем управління колективом та гарантією успіху в досягненні навчальної мети.

Процес гуманізації освіти визначає основний напрям розвитку освіти у сучасному суспільстві. Гуманізація освіти, навчання, виховання, школи міжособистісних стосунків учасників освітніх процесів, управління освітою тощо - це далеко не повний перелік різноманітних аспектів реального глобального процесу, який на наших очах змінює лице освіти. У процесі розв'язання низки задач, пов'язаних з розбудовою системи освіти на засадах гуманізації та гуманітаризації, проблема соціально-психологічного клімату набуває виняткового значення, адже саме зміст освіти і особливості взаємовідносин учасників педагогічного процесу визначає у кінцевому рахунку можливість досягнення стратегічної мети освіти, а відтак і перспективу формування особистості як самоцінної, здатної до саморозвитку і самовдосконалення особистості. Створення сприятливої атмосфери в академічній групі, особливо на перших курсах, є дуже важливим фактором для гармонійного розвитку колективу і налагодження добрих відносин.

Головне завдання викладача у освітньо орієнтованій виховній роботі зі студентами - розкрити особистість вихованця. Це здійснюється лише у процесі спілкування, яке будується в сприяючій для цього атмосфері. Відомо, що ставлення до викладача студенти часто переносять на предмет, що вивчається. У процесі навчання важливо так будувати викладання, щоб увійти в контакт зі студентом, зацікавити його, перетворити з об'єкта навчання і виховання на суб'єкт.

Вивчення проблеми формування соціально-психологічного клімату репрезентовано в психолого-педагогічній літературі широким колом дослідників (Н.П. Анікієва., Б.Ф. Баєв, Л.В. Долинська, Л.М. Дунець, І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос, Н.В. Кузьміна, М.В. Левченко, Г.В. Локарєва, Л.І. Міщик, О.Г. Мороз, Д.Ф. Ніколенко, О.В. Петровський, О.О. Почерніна, Л.О. Савенкова, З.І. Слєпкань, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко та ін.).

В.М. Шепель зазначає, що «психологічний клімат - це емоційне фарбування психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їхньої близькості, симпатії, збігу характерів, інтересів, схильностей» . Він вважав, що клімат відносин між людьми складається із трьох кліматичних зон - соціальний клімат, тобто клімат суспільних відносин, моральний клімат - клімат моральних цінностей даного колективу, психологічний клімат - неофіційні відносини, які складаються між учасниками групи, зона дії цього клімату значно локальніше, а отже важливіше соціального й морального клімату.

Суть сприятливої соціально-психологічної природи в студентській групі полягає в тому, що процес психолого-педагогічного навчання, який протікає в позитивній атмосфері створює сприятливі умови не тільки для подальшого розвитку і закріплення якостей, яких вони набули до вступу у навчальний заклад (НЗ), але й розвитку і формування нових, професійно важливих якостей, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок .

Соціально-психологічний клімат колективу студентської групи - це узагальнююча характеристика всього внутрішнього оточення, яке проявляється в поведінці і міжособистісних стосунках між основними суб'єктами навчального процесу. Основним показниками СПК виступають характер відносин між студентами, викладачами і студентами, студентами і керівництвом НЗ, викладачами. СПК виражає загальний настрій та ступінь задоволеності студентами організацією навчального процесу, відносинами з іншими студентами та загальним рівнем організованості у НЗ.

Для сприятливого СПК властиві :

- переважання творчого, професійного настрою протягом дня навчання;

- почуття групової згуртованості та товариськості;

- високий рівень підготовки студентів;

- гарні взаємозв'язки між викладачами і студентами;

- рівномірність розподілу об'єму навчання та навантаження на кожного студента групи;

- своєчасність та об'єктивність вирішення конфліктних ситуацій;

- справедливість в оцінці діяльності студентів групи, а також розподіл винагороди;

- використання можливостей неформального лідерства для розв'язання навчальних та виховних задач;

- критика й самокритика;

- колективне обговорення варіантів важливих рішень, що приймаються;

- цілковита згода надати допомогу товаришам.

Для несприятливого СПК властиві :

- систематичні запізнення та довготривала відсутність на лекціях та семінарах;

- відкрите небажання навчатися;

- неточне виконання рішень і дотримання порад викладачів, пряме їх ігнорування;

- поширення чуток один про одного;

- прихована критика умов навчання;

- даремна трата часу, що розрахований на навчання та виховання;

- часті конфлікти між студентами й відсторонення колективу від їх спільного вирішення;

- часті порушення дисципліни;

- низька активність при обговоренні навчальних та спеціальних питань та відсутність критики та самокритики.

Як зазначає А.К. Маркова, спільна діяльність студентів і викладача передбачає не тільки комунікативну, але й предметно-практичну взаємодію з колективом студентів у цілому, або взаємодію з групами студентів чи з окремими студентами, що є складовою частиною колективу.

Соціально-психологічні характеристики навчальної діяльності охоплюють також особливості міжособистісного спілкування у студентській групі. Отже, на ефективність соціалізації впливатимуть соціально-психологічний клімат у студентській групі, рівень потреби у спілкуванні, притаманний групі стиль спілкування, етнопсихологічні особливості учасників комунікативного процесу, можливість задоволення пізнавальних і комунікативних потреб студентів. Останній показник є суттєвим, адже дані низки досліджень показали залежність між задоволеністю міжособистісними стосунками у групі та ефективністю діяльності як цілої групи, так і кожного її члена зокрема. викладач студент клімат психологічний

Вагомими соціально-психологічними особливостями соціалізації у ВНЗ є характеристики міжособистісного спілкування у студентській групі, де студент для інших членів групи постає як об'єкт спілкування, викликаючи до себе ставлення як до суб'єкта. Водночас, з погляду студента, група чи кожен її член зокрема виступає як об'єкт спілкування, викликаючи до себе ставлення як до суб'єкта. Суб'єкти спілкування у студентській групі вирізняються індивідуальною своєрідністю і вносять у міжособистісне спілкування свій внутрішній світ. Якість такого спілкування може визначатися кількістю потреб, які людина задовольняє в процесі взаємодії; рівнем, на якому відбуваються контакти; можливістю саморозвитку особистості. Молода людина, вступаючи до НЗ, стає членом студентської групи й поринає в багатогранні процеси спілкування цієї групи. Отже, взаємозв'язок студентської групи і особливостей соціалізації здійснюється через спілкування . Процес цей двосторонній: групові норми й цінності мають вплив на спілкування, а особливості спілкування впливають на життєдіяльність групи. Сприятливу основу для ефективної соціалізації студентів створює рівень задоволеності потребою у спілкуванні в групі, а загальним інтегральним критерієм даної характеристики стає кількість потреб, які людина задовольняє в процесі взаємодії з іншими .

Вивчення соціально-психологічних особливостей соціалізації студентської молоді дає змогу виокремити кілька напрямів керівництва розвитком студентської групи:

- створення психологічних передумов для оптимального процесу міжособистісного спілкування в ній, яке є важливим для успішної навчальної діяльності й ефективного комунікативного розвитку студентів як майбутніх спеціалістів ;

- процес формування студентської групи (надання переваги формуванню неоднорідної за психологічними характеристиками, але сумісної в цьому плані групи: неоднорідність групи й пов'язана з нею необхідність більш різноманітної та індивідуальної діяльності сприятливо впливає на формування в майбутніх спеціалістів гнучкіших підходів до професійної діяльності);

- формування відповідного механізму міжособистісного спілкування в студентській групі;

- індивідуальна психодіагностична і психокорекційна робота із студентами (вона пов'язана з вивченням і оптимізацією їхніх комунікативних особливостей).

Соціально-психологічний клімат будь-якої установи породжується міжособистісною взаємодією, яка опосередковує не тільки міжособистісні впливи, а й вплив навколишнього фізичного середовища: речей, предметів, явищ природи тощо. Настрій однієї людини впливає на настрій іншої, позначається на різноманітних актах поведінки, діяльності, життя людини.

Мiжособистiснi взаємини - це той психологічний феномен, який неминуче виникає в процесі спілкування i стосується вcix сфер людського суспільства: політики, економіки, культури, побуту i т. iн. Зв'язок мiж мiжособистicними взаєминами i життєдiяльнiстю носить каузальний, тобто взаємообумовлений характер .

Формування й удосконалювання соціально-психологічного клімату - це постійне практичне завдання викладача й куратора. Створення гарного соціально-психологічного клімату вимагає, особливо від викладача не тільки теоретичних знань із педагогіки й психології, але також окремих практичних досліджень, розуміння емоційного стану студентів, їхнього настрою, щиросердечних переживань, хвилювань, відносин один з одним .

Особливості соціально-психологічного клімату в групі залежать від того, якою була суспільна активність студента до надходження у НЗ, від впливу умов життя й діяльності на його особистість, від його старанності в навчанні й т.д. Дані досліджень також переконують у тім, що успішність у студентів першого курсу тим вище, чим менше однорідність академічної групи по шкільній підготовці, тобто при неоднаковій шкільній підготовці (отримані неоднакові оцінки на вступних іспитах) студенти академічної групи одержують більше високих оцінок, менше задовільних і незадовільних. Цей результат можна пояснити тим, що в неоднорідних академічних групах з'являються більше сприятливі умови для виникнення змагання, лідерства й взаємодопомоги. Часто у НЗ існує практика поділу студентів на групи з високими знаннями іноземної мови (група «А»), з достатніми (група «В»), з середніми (група «С») та базовими знаннями (група «Д»). Така категоризація має свої переваги та недоліки. Переваги полягають в тому, що група не лише удосконалює знання, отримані в школі, а й дізнається щось нове. А недоліки в тому, що різниця між мовним рівнем студентів (наприклад, групи «А» та групи «Д») залишається, що в свою чергу пригнічує особистість студентів. Успішність навчання студентів тим вище, чим більше в групі активістів з гарною шкільною підготовкою, які відрізняються самостійною роботою протягом семестру, більше високим рівнем інтелектуального розвитку, більшою рухливістю психофізіологічних процесів.

Головне завдання викладача у освітньо орієнтованій виховній роботі зі студентами - розкрити особистість вихованця. Це здійснюється лише у процесі спілкування, яке будується в сприяючій для цього атмосфері. Відомо, що ставлення до викладача студенти часто переносять на предмет, що вивчається. У процесі навчання важливо так будувати викладання, щоб увійти в контакт зі студентом, зацікавити його, перетворити з об'єкта навчання і виховання на суб'єкт. Тобто створити такий соціально-психологічний клімат в студентській групі, який би сприяв найбільш оптимальному досягненню цих цілей. Тому тут дуже важлива педагогічна культура викладача, конструктивні, організаційні і комунікативні уміння.

Водночас інтерес з боку психології і педагогіки до проблематики соціально-психологічного клімату набуває упродовж останнього часу сталого характеру, зумовлюється низкою обставин як теоретичного, так і практичного порядку. З одного боку, це пояснюється внутрішньою логікою розвитку науки і відповідно до цього зміною ракурсу осмислення нею своїх засадних принципів, а з іншого - суспільними запитами до системи освіти, що вимагають від педагогічної психології дієвої допомоги у забезпеченні процесу переорієнтації її на нову навчально-виховну модель підготовки наступної генерації до самостійного життя.

Важливою умовою сприятливого соціально-психологічного клімату у групі є позитивна мотивація та зацікавлення студентів групи у досягненні позитивних результатів навчання, особистісна спрямованість викладача на успішне вирішення завдань педагогічної діяльності.

Проблема клімату, взагалі, та соціально-психологічного, зокрема, достатньо різнобічне висвітлена у літературі та розглядається як одна з найбільш суттєвих сторін колективу, яка характеризує його мотиваційну сферу в навчально-професійній діяльності.

У формуванні цього структурного компоненту колективу значну роль відіграють психолого-педагогічні знання та усвідомлення студентами їх ролі в професійному становленні. Виходячи з цього положення соціально-психологічний клімат можна вважати як таку динамічну психологічну атмосферу, що забезпечує студентам ефективність вирішення виховних, освітніх та розвивальних завдань у майбутній професійній діяльності.

Суть сприятливої соціально-психологічної природи в студентській групі полягає в тому, що процес психолого-педагогічного навчання, який протікає в позитивній атмосфері створює сприятливі умови не тільки для подальшого розвитку і закріплення якостей, яких вони набули до вступу у навчальний заклад, але й розвитку і формування нових, професійно важливих якостей, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок.

Ми розглядаємо сприятливий соціально-психологічний клімат як стрижень цілісного формування всебічно розвинутої особистості, від сформованості якого залежить, як саме, яким чином будуть вирішуватися колективом, взагалі, і кожним студентом, зокрема, професійно-педагогічні завдання.

Cоціально-психологічний клімат ? це стан групової психіки, сукупність відношення членів колективу до умов і характеру сумісної діяльності, до одногрупників, однокурсників, до старости академічної групи та до куратора. Розуміючи сутність сприятливого СПК велику роль у його створенні відіграє вчитель, його педагогічна й психологічна компетентності, здатність до лідерства, властивий йому стиль спілкування, стиль керівництва, вміння спиратися у рішеннях і делегувати окремі управлінські дії активним, авторитетним учням у класі. „соціально-психологічний клімат (психологічний клімат, психологічна атмосфера) ? якісна сторона міжособистісних відносин, що виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають спільній продуктивній діяльності, навчанню, вихованню та всебічному розвитку особистості в групі.

Поняття соціально-психологічного клімату у студентській академічній групі та фактори, що його визначають.

Специфіка освітніх процесів в НЗ виявляється в складному, суперечному сплетінні індивідуального та колективного. З одного боку, викладач один на один спілкується з академічною групою і це спілкування постає його індивідуальною творчістю або співтворчістю зі студентами. З іншого - студенти спілкуються і домовляються між собою. В навчально-методичній сфері перед студентами проходять різні викладачі. І ефективність впливу кожного з них багато в чому залежить від згоди, домовленості їх зусиль.

Соціально-психологічний клімат являється комплексною психологічною характеристикою, що відображає стан взаємовідносин та ступінь задоволеності всіх учасників навчального процесу різноманітними факторами життєдіяльності колективу академічної групи.

Мета створення і підтримання сприятливого СПК - полягає в теоретичному і практичному оволодінні студентами психологічними знаннями, методами і методиками побудови спілкування і взаємодій з людьми (студентами) в різних умовах їх життєдіяльності та вмілого застосування набутих знань у реальних педагогічних і життєвих ситуаціях, у пізнанні себе як особистості та інших людей, у оволодінні способами не тільки формування, розвитку й вдосконалення інших людей, але й саморозвитку та самовдосконалення, у формуванні світогляду, спрямованості майбутнього спеціаліста на активно-дієву роботу та суспільства в цілому.

Структура мети створення сприятливого СПК визначається особливостями тих якостей особистості студента, які стосуються його інтересів, намірів і мотивів його навчання.

Досягнення мети формування сприятливого СПК студентської академічної групи передбачає тривалий процес взаєморозуміння у навчальному закладі. Це те розуміння, до якого прагнуть студенти, і те, що намагаються сформувати у студентів, викладачі.

Соціально-психологічний клімат колективу студентської групи - це узагальнююча характеристика всього внутрішнього оточення, яке проявляється в поведінці і міжособистісних стосунках між основними суб'єктами навчального процесу. Основним показниками СПК виступають характер відносин між студентами, викладачами і студентами, студентами і керівництвом ВНЗ, викладачами. Проявляється він на рівні згуртованості та конфліктності.

Часто зміст СПК зводять до наступних психологічних явищ: стан колективної свідомості; відображенню особливостей взаємодії людей; емоціонально-психологічному настрою групи; настрою групи; стану групи; психологічній єдності членів студентської групи; взаємовідносинам в групах та колективах тощо. Доцільно відмітити, що серед основних факторів соціально-психологічного клімату називають відносини людей та умови спільної діяльності. Вважають також, що соціально-психологічний клімат - це система норм, звичаїв та значень, що переважають в даній групі людей. Клімат виявляється способом залежності студентів групи друг від друга (соціальні зв'язки), а також способом залежності студентів від спільно виконуваних функцій або задач (зв'язки задач).

СПК виражає загальний настрій та ступінь задоволеність студентами організацією навчального процесу, відносинами з іншими студентами та загальним рівнем організованості у НЗ.

Психологи відмічають вплив соціально-психологічного клімату на ефективність навчальної діяльності, мотивацію навчання та психічний стан учасників всього навчального процесу.

Спостереження та дослідження дозволяють виділити п'ять основних груп факторів, що визначають стан соціально-психологічного клімату та, в кінцевому випадку, успішність та потяг до навчання студентів академічної групи:

1. Функціональні фактори (умови навчання; забезпеченість навчання всіма необхідними засобами; режим навчання та дозвілля, чіткість розподілу функцій між студентами; функціональна визначеність структури діяльності кожного учасника, чіткість його обов'язків, прав та відповідальності; відношення викладачів до питань організації навчальної діяльності студентів тощо).

2. Економічні фактори (система оплати праці та навчання; своєчасність отримання грошового заохочення; премії, надбавки тощо).

3. Управлінські фактори (стиль й методи управління колективом; відношення викладачів до студентів; згуртованість викладацького складу; послідовність в оцінці та способів впливу на студентів; дистанція між викладачами та студентами; етика взаємодії викладацької та навчальної ланки тощо.).

4. Психологічні фактори (характеристика стилю міжособистісних стосунків між студентами; ступінь соціально-психологічної сумісності; рівень конфліктності; рівень згуртованості, стан взаємодії між підрозділами; групова точка зору, норми та традиції поведінки; орієнтація на спільні цілі роботи, характер сприйняття та оцінки студентами один одного тощо).

5. Фактори успішності характеристики групи (чисельність академічної групи; забезпечення адаптації та входження в колектив; перспектива підвищення успішності з різних предметів; обґрунтованість підбору груп у НЗ та інше.).

Основними параметрами сприятливого соціально-психологічного клімату є:

1) тривалість (характеризується стійкістю професійно-психологічних мотивів, їх незмінністю протягом всього періоду професійної підготовки, хронологічною послідовністю);

2) реалістичність (постійне оцінювання особистістю уявлень про професію з точки зору реалізації очікувань від неї; здатність особистості диференціювати в уявленнях про майбутню професійну діяльність реальне і фантазію; реально оцінювати себе як особистість та свої професійні знання і можливості);

3) диференційованість (вміння виділяти з традиційної загальної психолого-педагогічної підготовки необхідну інформацію для вирішення тих чи інших педагогічних завдань);

4) комплексність (синтезований підхід до інтегральних утворень, який включає як весь арсенал нагромаджених знань: методологічних, методичних, технологічних, так і фахові, психологічні, педагогічні, які забезпечують ефективне вирішення освітніх, виховних та розвивальних завдань);

5) активність (наполеглива робота в напрямку від надбаного до не досягнутого);

6) узгодженість (ступінь зв'язаності всіх мотивів активності студента);

7) динамічність (характерною ознакою є рух формування і розвитку від умовного початкового рівня (інтерес до психології) до умовної сформованості (професійної зрілості);

8) оптимістичність (ступінь упевненості в досягненні професійної мети та у собі).

Формування та підтримка сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі

Формування, у його загальному значенні, - це розвиток чого-небудь (із характерною для нього специфікою) під впливом цілеспрямованих дій.

Вивчення соціально-психологічного клімату можна будувати на основі практичних (спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності, стан навчальної дисципліни, узагальнення незалежних характеристик та інше.) та психологічних методів, що потребують спеціальної підготовки (соціометричне опитування, анкетування, референтометрія та інше).

Для сприятливого здорового СПК властиві:

- переважання творчого, професійного настрою протягом дня навчання;

- почуття групової згуртованості та товариськості;

- високий рівень підготовки студентів;

- гарні взаємозв'язки між викладачами і студентами;

- рівномірність розподілу об'єму навчання та навантаження на кожного студента групи;

- своєчасність та об'єктивність вирішення конфліктних ситуацій;

- справедливість в оцінці діяльності студентів групи, а також розподіл винагороди;

- використання можливостей неформального лідерства для розв'язання навчальних та виховних задач;

- критика й самокритика;

- колективне обговорення варіантів важливих рішень, що приймаються;

- цілковита згода надати допомогу товаришам.

Для несприятливого (незрілого) СПК властиві:

- систематичні запізнення та довготривала відсутність на лекціях та семінарах;

- відкрите небажання навчатися;

- неточне виконання рішень і дотримання порад викладачів, пряме їх ігнорування;

- поширення чуток один про одного;

- прихована критика умов навчання;

- аремна трата часу, що розрахований на навчання та виховання;

- часті конфлікти між студентами й відсторонення колективу від їх спільного вирішення;

- часті порушення дисципліни;

- низька активність при обговоренні навчальних та спеціальних питань; - відсутність критики та самокритики.

До основних показників рівня розвитку СПК відносять: ефективність професійної діяльності, стан навчальної дисципліни й характер руху учасників навчального процесу. Серед суб'єктивних (психологічних) показників часто називають ступінь задоволеності членів колективу різними сторонами його життєдіяльності, особливості сприйняття та розуміння інших людей, задоволеність взаємовідносинами, що склалися, психічний стан студентів, ефективну навчальну мотивацію та інше.

Зазвичай при діагностиці соціально-психологічного клімату застосовуються комплекси методичних процедур: спеціально сконструйовані анкети, шкали показників групових взаємовідносин, шкали внутрігрупової сприятливості, соціометричні запити та інше.

В значній мірі формування сприятливого соціально-психологічного клімату залежить від врахуванні основних п'яти груп факторів, що впливають на нього. Наприклад, спостереження показують, що часто причиною незадоволеності студентів являються такі наступні фактори:

- фактори успішності (рівень викладання знань, розуміння викладачами студентів та ін.),

- функціональні фактори (нерівномірність навантаження студентів групи, нечіткість критеріїв та показників оцінки результатів навчання й др.),

- управлінські фактори (неясність концепції викладача по відношенню до студентів, необ'єктивність та несправедливість викладачів в оцінках, протягування керівництвом студентів до виконання ними невластивих для них функцій тощо),

- психологічні фактори (протиріччя та конфлікти, соціально-психологічна несумісність студентів, відхилення в групових нормах, поглядах та традиціях тощо.).

Якщо в роботі з групою студентів намагатися усувати зазначені негативні фактори, то ця обставина, без сумнівів, буде сприяти розвитку сприятливого СПК, гарного навчального настрою студентів та задоволеності від знаходження в даній академічній групі.

Формування сприятливого СПК неможливо розглядати ізольовано від суб'єкт-суб'єктних відносин: "викладач-студент", "студент-студент".

Спільна діяльність студентів і викладача передбачає не тільки комунікативну, але й предметно-практичну взаємодію з колективом студентів у цілому, або взаємодію з групами студентів чи з окремими студентами, що є складовою частиною колективу.

Виходячи з того, що в сучасній психологічній літературі суб'єктивні стосунки особистостей розглядаються загалом як важливий фактор детермінації поведінки особистості, Б.Ф.Ломов стверджує, "щоб розкрити мотиваційну сферу індивіда (її склад, будову, динаміку), потрібно розглядати його зв'язки і стосунки з іншими особистостями".

Новий тип ставлення до предмета психології стимулює пізнавальну активність студентів. З її розвитком появляється усвідомлення значущості та важливості психологічних знань у педагогічній діяльності.

Водночас, формується новий тип ставлення студента до себе як майбутнього професіонала, яке проявляється через вміння усвідомлювати своє призначення, направляти його розвиток у потрібному руслі, підпорядковувати мотиви декількох видів діяльності, змінювати, якщо необхідно, свою професійну мету та ін. Так відбувається поступове перетворення кожної особистості студента із пасивних суб'єктів педагогічного впливу в активних учасників навчально-виховного процесу. Це, в свою чергу, активізує взаємовідносини викладача і студентів та ефективно і результативно впливає на формування і розвиток сприятливого СПК.

Для розуміння впливу взаємодії того, хто навчає, з тим, кого навчають ("викладач-студент") та взаємовідносин між особистостями, яких навчають ("студент-студент") на формування і розвиток сприятливого СПК як одного із різноманітних засобів асертивно-педагогічного стилю спілкування необхідно розкрити його психологічний механізм. Якісним показником позитивних суб'єктивних стосунків "викладач-студент" є перегляд особистістю студента свого ставлення до засвоєння інформації, які знаходять своє відображення у позитивній зміні ціннісних орієнтацій, актуалізованій поведінці студентів під час занять і поза ними, у конкретизації професійної мети і мотивів навчання та самих способів взаємодії у стосунках між суб'єктами навчання.

Безсумнівно, ніщо так не впливає на формування особистості студента в цілому та СПК зокрема як поведінка та позиція самого вихованця. Певним чином вони залежать від його міркувань, його поглядів, його життєвої позиції, від його володіння асертивним способом педагогічного спілкування, ерудованості, вміння залучати студентів до вирішення проблемних питань та багатьох інших педагогічних здібностей, умінь і якостей.

Загальновідомо, що студента неможливо "наповнити" знаннями - його потрібно замотивувати, пробудити в ньому внутрішнє бажання оволодіти цими знаннями. І це, головним чином, залежить від особистості викладача, від його самопрезентації, його інтелектуальних і педагогічних здібностей, які є головними носіями виховних функцій навчальної ситуації.

Таким чином, навчально-комунікативні взаємодії викладача з студентами відіграють роль не тільки в полегшенні інтеріоризації засвоєння знань із навчальних курсів, але й позитивно впливають на формування й розвиток сприятливого СПК та особистості майбутнього педагога в цілому.

Оцінити сприятливий соціально-психологічний клімат можна, виходячи з таких ознак:

1. Суб'єктивних: довір'я та висока вимогливість членів групи один до одного; сприятлива та ділова критика; вільне висловлення своєї думки при обговоренні питань, які стосуються всього колективу; відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення; достатня проінформованість членів колективу про його задачі і стан справ; задоволеність принадлежністю до колективу; високий ступінь емоційної включеності і взаємодопомоги в ситуаціях, які викликають фрустрацію у когось з членів колективу; взяття на себе відповідальності за стан справ в групі кожним з її членів, та ін.

2. Об'єктивних: високі показники результатів діяльності; низька плинність кадрів; високий рівень трудової дисципліни; відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо.

Несприятливий соціально-психологічний клімат має протилежні характеристики.

Висновки

Підсумовуючи, можна сказати, що процес формування сприятливого соціально-психологічного клімату особистості в студентській академічній групі - це формування таких головних, домінуючих, провідних мотивів поведінки та діяльності особистості студента, які підпорядковують собі другорядні мотиви, і в яких віддзеркалюється віддалена, узгоджена, тривала, життєво важлива професійна мета; загалом, це те, що студента цікавить, захоплює, над чим він працює, що цінує, до чого прагне зараз (під час навчання у НЗ) і в майбутньому як особистість.

Доцільно підкреслити, що формування сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі академічної групи є одним із головних завдань вищого навчального закладу. Це пояснюється його впливом як на професійну діяльність майбутніх педагогів, так й на діяльність усіх членів колективу академічної групи та на ефективність навчально-виховного процесу в цілому. Проте проведене нами дослідження виявило низку недоліків, які пояснюються саме несприятливим СПК, що посилюється економічними негараздами, низьким соціальним статусом педагогічних працівників.

Так як студентська академічна група виступає суб?єктом спільної діяльності та спілкування то, саме сприятливий соціально-психологічний клімат групи стимулює спілкування, міжособистісну взаємодію й тим самим сприяє формуванню стосунків товариського співробітництва, взаємодопомоги, взаємної поваги, задоволеності від спілкування та своєї належності до цієї групи.

Підсумовуючи слід зазначити, що цілеспрямоване створення і підтримання СПК - це форми, засоби та механізми усвідомлення та рефлексії спрямованості особистості студента на оволодіння професійними знаннями, це фактична та прогностична картини професійної підготовки майбутніх особистостей, які мотивують і організовують навчально-виховну діяльність, це те, що забезпечує особистісно-професійне зростання майбутніх фахівців та допомагає їм зрозуміти себе не тільки як особистість, але й як суб'єкта майбутньої професійної діяльності.



Рекомендована література

1. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник [3-е узд] / Г.М. Андреева. - М. : Наука, 1994. - 325 с.

2. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. - М.: Просвещение. - 1991.

3. Дунець Л.М. Психологія спілкування. - Хмельницький, 2003. - 142 с.

4. Енциклопедія освіти/Акад. пед. наук України; [головний ред. В.Г. Кремень]. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

5. Зязюн І. А., Крамущенко Л.В., Кривонос І. Ф. Педагогічна майстерність: Підр. Для вузів. - К.: Вища школа, 1997. - 349с.

6. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах: Учеб. Пособие [2-е изд., доп] / Я.Л. Коломинский. - Минск: ТетраСистемс, 2000 - 287 с.

7. Ляудис В.Я. Формирование учебной деятельности студентов. - М.: Издательство МГУ. - 1989. - 240с.

8. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: Книга для учителя. - М.: Просвещение. - 1990. - 192с.

9. Особливості соціально-психологічної адаптації сучасної студентської молоді: потреба у психологічному супроводі [Електронний ресурс] / В.Д. Острова. - Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/571/94

10. Паригін Б. Д. Соціальна психологія. - Спб.: ГУП, 1999. - 592 с.

11. Платонов К. Структура развития личности. М.: Наука. - 1986. - 255с.

12. Психологічні особливості студентів, успішних у навчанні [Електронний ресурс] / Г.В. Астафурова. - Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/Астафурова_Г.В._Психологічні_особливості_студентів,_успішних_у_навчанні

13. Соціалізація особистості [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://readbookz.com/book/174/5600.html

14. Психологический словарь/авт.-сост. В. Н. Копорулина, М. Н. Смирнова, Н. О. Гордеева, Л.М. Балабанова; Под общей ред. Ю. Л. Неймера. ? Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. ? 640 с. ? с. 224-227.

15. Савенкова Л.О."Комунікативна атака" у формуванні навичок педагогічного спілкування // Педагогіка і психологія. -1998.-№ 4.-с. 100-106.

16. Слєпкань З.І.: Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. - К.: НПУ, 2000. - 210 с.

17. Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі [Електронний ресурс] / І.І. Козак. - Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/Створення_сприятливого_соціально-психологічного_клімату_в_студентській_академічній_групі_(реферат_Козак_І.І.)

18. Шляхи створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі [Електронний ресурс] / С.П. Білецька. - Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/Шляхи_створення_сприятливого_соціально-_психологічного_клімату_в_студентскій_академічній_групі

19. Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу в інституті східних мов : збірник наук. праць науково-практичної конференції / За редакцією проф. Є.С. Спіцина. - К., 2008. - 66 с.

Размещено на Allbest.ru