Психологічні особливості страху перед аудиторією у студентів

По-друге, страх виступає регулятором агресивності і служить затвердженням соціального порядку. Страх перед покаранням стримує прояви первинної біологічної агресії, а також утримує багатьох громадян у рамках закону.

По-третє, страх сприяє кращому запам'ятовуванню небезпечних або неприємних подій. Вперше це було науково доведено в 1951 році американським вченим Міллером. У цих експериментах щура в забарвленому в білий колір відсіку піддавалися хворобливим ударам струму до тих пір, поки не навчалися відкривати двері в сусідній відсік, забарвлений в чорний колір. Через деякий час, вони, коли їх поміщали в «білий» відсік, виявляли всі ознаки страху навіть за відсутності больового подразника. З певними застереженнями ми можемо припустити, що їм «було страшно» в білому відсіку, принаймні, їх організм виявляв усі ознаки, характерні для сильного страху. Це дуже важливі досліди, які доводять, що не тільки наше з знання, а й тіло (точніше, наше «несвідоме») може запам'ятовувати умови, в яких нам коли-небудь було страшно. Багато чисельні спостереження психіатрів підтверджують, що такі умовно-рефлекторні зв'язки (психологи ще називають їх «якорями») зберігаються на багато років, правда, при цьому буває, що страх, пов'язаний із запам'ятовуванням неприємних подій, не приносить користі людині, а, навпаки, може значно ускладнити йому життя.

Четверте, важливе, значення страху - можливість діяти в умовах нестачі інформації, коли її не вистачає для прийняття всебічно продуманого рішення. Тоді стратегію поведінки диктує страх. Психолог Р. Грановська пише з цього приводу: «емоції забезпечують людині можливість пристосуватися до існування в інформаційне невизначене середовище. В умовах повної визначеності мета може бути досягнута і без допомоги емоцій; у людини не буде ні радості, ні урочистості, якщо у заздалегідь певний час, зробивши не скільки суворо певних дій, він опиниться біля мети, досягнення якої свідомо не викликало сумнівів «І навпаки, в умовах дефіциту інформації, необхідної для організації дій, виникають негативні емоції. Як вважає академік П.В. Симонов, емоція страху розвивається при нестачі відомостей, необхідних для захисту. Саме в цьому випадку стає доцільним реагування на розширений коло сигналів, корисність яких ще не відома. Може бути, на перший погляд таке реагування надмірно і неекономно, але зате воно запобігає пропуск дійсно важливого сигналу, ігнорування якого може коштувати життя.

Ще одна, безсумнівно, позитивна роль страху - загострення під його дією усіх органів чуття людини, що дозволяє бачити або навіть передчувати найдрібніші ознаки небезпеки. Ось що писав про це О. Кемпінські у своїй книзі «Психопатологія неврозів»: «Іноді у деяких людей можна спостерігати здатність передбачати небезпеку, що загрожує небезпека: в актуальній картині дійсності немає нічого, що б могло на неї вказувати, а тим не менше з'являється занепокоєння, якому супроводжують уві сні або наяву картини наближається нещастя, ні явища належать парапсихології. До цього часу невідомо, в якій мірі людина може йти вперед у навколишньому його чотиривимірному просторі, тобто бачити своє майбутнє. Як вже було зазначено, саме емоційний стан можна назвати до певної міри випередженням дійсності, підготовкою до того, що має наступити. Не виключено, однак, що в людині приховані можливості більш вираженого бачення майбутнього.

Ще одне, п'яте, позитивне значення страху полягає в тому, що через подолання його може відбуватися вдосконалення людини. Як писав Фріц Ріман, «якщо ми наш болісний страх будемо розуміти так само, як вказівку на необхідність пошуку помилок у власному поведінку або як боязнь нових вимог життя, внаслідок яких ми не зважуємося на новий крок в своєму розвитку, ми повинні прийняти і зрозуміти його як запрошення до виходу на новий щабель нашого розвитку, як заклик до нової волі і, разом з тим, до нового порядку і нової відповідальності. У цьому сенсі ми повинні розглядати страх у його позитивному, творчому аспекті, як ініціатора змін.

Страх, безумовно, неприємна емоція, але іноді вона рятує життя людині.

Негативне значення страху. Негативне значення страху виявляється набагато більш широко і різноманітно, ніж позитивне. Страх може тримати людину в постійному напруженні, породжувати невпевненість в собі і не дозволяти особистості реалізуватися в повну силу. Він сковує активність людини, а в виражених випадках буквально паралізує його; при тривалій дії тривоги і страху в організмі можуть виникати і розвиватися різні психосоматичні хвороби.

Буває,наприклад,така ситуація: живе звичайна людина, в міру сильна і смілива, і от життя ставить її перед чимось страшним так, що йому доводиться робити вибір, і для того, щоб позбутися від цього страху, він повинен переступити через якісь то свої переконання. Такий вибір може зламати особистість людини, призвести до втрати самоповаги, зробити нещасним. І навіть якщо людина потім, заднім числом знайде аргументи для самовиправдання, він все одно внутрішньо буде відчувати себе зломленим страхом. Є таке прислів'я: «лякані ворона куща боїться». Мова в ньому, звичайно, йде не стільки про птахів, скільки про людей. Якщо людину деякий час тримати у постійному страху, її особа зазнає незворотні зміни. Вона починає боятися за все, у всьому бачити потенційну небезпеку. Духовні запити і моральні норми відходять на другий план, а головною метою життя стає прагнення будь-якою ціною уникнути ситуації.

2. Дослідження психологічних особливостей страху перед аудиторією у студентів

2.1 Опис процедури проведення дослідження

2.2.1 Опис результатів анкетування

Отже, на першому етапі дослідження було проведене анкетування, в ході якого вдалося визначити відповіді досліджуваних студентів, які вказують на більший чи менший страх перед аудиторією.

Аналізуючи розподіл відповідей на перше питання анкети про те, чи люблять досліджувані знаходитися в центрі уваги, було виявлено певну відмінність у середніх значеннях у групах досліджуваних. Проте переважна більшість з них відповіла позитивно, і лише частина неохоче ставиться до центральної уваги, що, можна припустити, спричиняється страхом перед публікою та страхом надмірної уваги.

При аналізі відповідей на наступне запитання анкети про те, на скільки за десятибальною шкалою досліджувані можуть оцінити свій страх перед публічними виступами була виявлена наступна відмінність у розподілі відповідей досліджуваних студентів І (рис.1) та V (рис.2) курсів.

Рисунок 1. Страх перед публічними виступами (за результатами анкетування) І курс

У студентів молодшого курсу цей страх проявляється більше ніж у старшого. Можна припустити, що це цілком природно, адже студенти, які дійшли до V курсу навчилися впевненіше себе почувати перед аудиторією на семінарах, іспитах чи співбесідах, ніж І курс, який лише почав проявляти свої ораторські здібності.

Рисунок 2. Страх перед публічними виступами(за результатами анкетування) V курс

Отже, результати анкетування дозволили виявити наступні тенденції:

· переважна більшість усіх студентів любить знаходитися в центрі уваги, хоча переважають старшокурсники;

· у студентів І курсу страх перед публічними виступами проявляється більше ніж у V курсу;

· студентам старшого курсу легше виступити перед публікою у тому питанні, в якому добре розбираються без підготовки, натомість більшість студентів І курсу відповіли негативно.

2.2.2 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

На другому етапі дослідження, за опитувальником ІСАС Ю. Щербатих та Е. Івлевої, було виявлено, що студенти, враховуючи і страх перед аудиторією, мають ще кілька страхів. І середнє значення інтегрального показника страху у групі досліджуваних І курсу значно перевищує його нормальне середнє значення (рис.3). Натомість, у студентів V курсу (рис.4) цей показник є меншим за нормальний.

Рисунок 3. Інтегральний показник страху (за опитувальником ІСАС) І курс

Можна припустити, що старшокурсникам легше боротися зі своїми страхами та переборювати слабість до певних речей, оскільки вони старші та з більшим досвідом. Так як І курс - це люди, які лише розпочинають студентське життя, то можливим є те, що у них з'являються і нові страхи. Природним є і те, що наявність різних страхів у кожного зі студентів залежить від характеру та способу життя.

Рисунок 4. Інтегральний показник страху (за опитувальником ІСАС) V курс

При аналізі результатів дослідження за шкалою Р. Еріксона для оцінки комунікативних мовленнєвих навиків було виявлено такі результати. Студенти І курсу спрямовують свою тривогу на всі три субшкали інтенсивніше ніж V курс.

Рисунок 5. Середні показники за методикою Р. Еріксона( І курс)

Рисунок 6. Середні показники за методикою Р. Еріксона(V курс)

При порівнянні двох груп досліджуваних за субшкалою «Мова» можна припустити, що студенти старшого курсу володіють кращими та більшими мовленнєвими навиками, судячи з їхньої практики протягом навчання.

Можливо, що студентам І курсу важче висловлювати свої думки на публіку, так само як почати спілкуватися з новими людьми на новому місці, що доводить порівняння результатів за другою субшкалою «Спілкування», звертаючи увагу на їх менший досвід та комунікаційні здібності.

Як видно, по шкалі «Впевненість» студенти V курсу більш впевнені у своїх мовленнєвих та комунікаційних можливостей, ніж І курс, оскільки вони більш пристосовані до студентського та старшого способу життя, ніж ті, хто його лише розпочинають.

Також можна припустити, що спрямованість тривоги на певну субшкалу залежить від характеру тієї чи іншої особистості.

Загалом, проведений аналіз та інтерпретація даних дослідження дозволяє повністю підтвердити висунуту гіпотезу про те, що у студентів старших курсів є менший страх перед аудиторією, ніж в першокурсників, завдяки розвитку комунікативних мовленнєвих навичок в процесі навчання.

Висновки

Протягом життя людина переживає багато страхів. На уроках в школі, потім в університеті, ми переживаємо страхи доповіді перед великою аудиторією. Підготовка та проведення дослідження дало змогу детальніше ознайомитися з природою страху перед публікою.

В теоретичній частині роботи було описано про види страхів і їх особливості.

Отримані результати дослідження дозволили зробити наступні висновки:

· У студентів І курсу страх перед аудиторією проявляється в більшій мірі ніж у студентів V курсу;

· студенти, враховуючи і страх перед аудиторією, мають ще кілька страхів;

· старшокурсникам легше боротися зі своїми страхами та переборювати слабість до певних речей, оскільки вони старші та з більшим досвідом;

· студенти І курсу спрямовують свою тривогу на мову, спілкування чи впевненість інтенсивніше ніж V курс.

Отже, студент з кожним наступним курсом навчання вчиться долати свій більший чи менший страх виступу перед аудиторією.

Список використаної літератури