Вплив стресу на здоров’я студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МНУ ім. В.О. Сухомлинського

Вплив стресу на здоров'я студентів

Клименко А.П., Лебедик А.М.

Викладач: Макух Т.І.

Переважна більшість людей в сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу, бо у часи науково-технічної революції, в які ми живемо, посилюється психічна діяльність людей. Це пов'язано з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації. Тому й виникає проблема емоційного стресу, тобто напруження і перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників.

У сучасному житті стреси відіграють дуже значну роль. Вони впливають на поведінку людини, її працездатність, здоров'я, взаємовідносини з оточуючими і у родині.

Сучасні психологи стверджують, що дві третини населення промислово-розвинутих країн вмирають від стресів. Довгі фізичні та психологічні навантаження, які перевищують норми, призводять до порушення функціонування окремих органів та до серйозних хвороб. Такі «хвороби століття» як інфаркт, гіпертонія, інсульт, виразкова хвороба та інші є кінцевим результатом післястресових порушень у нервовій діяльності.

Стрес присутній у житті кожної людини, так як наявність стресових імпульсів в усіх сферах людського життя та діяльності безперечна.

Стрес - це психічна та емоційна реакція людини на ситуацію, причому будь-яку ситуацію, як фізичну, так і емоційну. Це ваша індивідуальна реакція, що може відрізнятись від реакції іншої людини. В її основі лежить ваше відношення до даної ситуації, а також думки та почуття. Це душевний стан, який ви самі формуєте своїми власними думками. Він пов'язаний з тим, що вас оточує; зовнішні фактори лише запускають вашу зовнішню дзеркальну реакцію - особисто індивідуальну.

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії:

1. Стадія тривоги. Це перша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини частішає подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.

2. Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи «резервний» запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму.

Стрес може бути гострим або приймати хронічний характер. Раніш вважалося, що провокатором стресу можуть бути тільки екстремальні ситуації. У цьому випадку, ми маємо справу з гострим стресом. Зараз, особливості існування суспільства, зокрема інформаційне перевантаження, є причиною хронічних форм стресу. У наш час стрес прийняв характер епідемії.

Окремі стреси допомагають людині боротися із комплексами (страх спілкування, страх виступати перед великою аудиторією і т.д.), дають можливість зрозуміти, як поводити себе в тій чи іншій ситуації. Та й взагалі, життя саме по собі - це великий стрес, що складається з гігантської кількості більш маленьких. І ті люди, які не тікають від своїх проблем, а вирішують їх, внаслідок вчаться лавірувати у великому об'ємі всіляких стресових ситуацій.

Студентське життя повне надзвичайних і стресогенних ситуацій, тому студенти часто відчувають стрес і нервово - психічну напругу. В основному у студентів стрес розвивається через великий потік інформації, через відсутність системної роботи в семестрі і, як правило, стрес в період сесії.

Емоційне напруження у студентів починається принаймні за 3-4 дні до початку сесії і зберігається на всьому її протязі навіть у самі спокійні дні . Наявність емоційної напруги в між екзаменаційні дні свідчення того, що екзаменаційна сесія супроводжується безперервним, хронічним стресом. Наслідком такого стресу може бути невроз, тобто функціональне захворювання нервової системи. Тоді страждає, в першу чергу, нервова система, її ресурси виснажуються, примушуючи працювати організм на межі. Що ж розхитує нервову систему, приводить її до зриву та виникнення хвороби? Прийнято вважати, що невроз виникає тоді, тоді, коли людина тривалий час перебуває в стані стресу. Невроз - це не хвороба, а різновид "нормальних" реакцій особистості в незвичайних стресових умовах. У свою чергу, до стресу призводять сварки, невдачі та інші події життя, які психіатри позначають як психічні травми. Період навчання робить значний вплив на формування особистості, тому проблеми психічного здоров'я студентів вельми актуальна.

Можна виділити 3 групи студентів : 1 -а група - з невротичними розладами ; 2 -а група - з ризиком їх розвитку; 3-тя група - здорові . Рівень невротичних розладів зростає з кожним роком навчання . Студенти з невротичними розладами не вміють організовувати свій режим, а це посилює їх астенизацию (тобто знижує функціональні можливості центральної нервової системи, які проявляються в погіршенні працездатності, психічної стомлюваності, погіршенні уваги, пам'яті, підвищеної реактивності з дратівливою слабкістю). Студенти з невротичними розладами недосипають, деякі з них не використовують вихідні дні для відпочинку. Захворювання неврозом веде до значного зниження успішності. Серед студентів групи ризику більшість вживали алкоголь з метою полегшення спілкування, поліпшення настрою і у важких життєвих ситуаціях .

Валеологічний підхід до стресу передбачає переклад стресовій ситуації в стан тренування, коли організм працює в свідомо певних межах негативних факторів середовища . В результаті організм виявляється підготовленим, натренованим до стресової ситуації. Тобто напружена робота у студентів під час семестру буде супроводжуватися успішною здачею іспитів у сесію. Спостереження показують, що основна маса студентів абсолютно не дотримуються цього правила.

Проблема стресу складна і багатогранна. Стрес в навчальному процесі необхідно регулювати. Це завдання самих студентів та їхніх педагогів, соціальних педагогів, психологів . Можливо шляхи її вирішення криються в професійної мотивації студентів і у впровадженні в навчальний процес основ здорового способу життя, тренінгових курсів, здоров'язберігаючих технологій. стрес студент емоційний невротичний

Для студента вузу проблемами і труднощами можуть бути наступні:недолік сну;нездані під час і незахищені лабораторні роботи ;невиконані або виконані неправильно завдання;велика кількість пропусків з якого-небудь предмету;відсутність на потрібний момент курсової роботи або проекту з дисципліни;недостатньо повні знання з дисципліни ;погана успішність з певної дисципліни ;перевантаження чи занадто мала робоче навантаження студента, тобто завдання, яке слід завершити за конкретний період часу;конфлікт ролей. Він може виникнути в результаті відмінностей між нормами неформальної групи і вимогами формальної організації (викладача) . У цій ситуації студент може відчути напругу і неспокій, тому що хоче бути прийнятим групою, з одного боку, і дотримувати вимоги викладача - з іншого ;відсутність інтересу до дисципліни або пропонованої студенту роботі ;погані фізичні умови (відхилення в температурі приміщення, погане освітлення або надмірний шум та ін.)

Література

1. Бенджамин Колодзин. Как важить после психической травмы. Перевод с английского Савельевой. - М., 1994.

2. Василюк Ф. Е. Психология переживания. М., 1984.

3. Кижаев-Смык Л.А. Психология стресса: Издат. Наука. Москва 1983, стр. 114, 184, 272.

4. Тригранян Р.А. Стресс и егозначение для организма (отв. ред. навст. предисл. О.Г. Газенко. - М.: Наука, 1988-176с. -стр. 3, 4, 105, 133, 140-149.

Размещено на Allbest.ru