Ставлення сучасної студентської молоді до мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки україни

Національний університет “Львівська політехніка”

Реферат

з педагогіки та психології

Ставлення сучасної студентської молоді до мистецтва

Львів - 2005

Предметом даного дослідження є ставлення до мистецтва сучасної молоді. Психологія творчості - складова частина глобальних знань про людину, вивчення різноманітних форм її діяльності, принципів освоєння світу, закономірностей розвитку духовної культури. Зрозуміти суть психології художньої творчості неможливо, не зачепивши питання сприйняття творів літератури, музики і живопису.

Естетичне виховання - це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення, притаманна людині.

Однак ця здатність вимагає свідомого, цілеспрямованого, планомірного і систематичного розвитку.

Основою, на якій здійснюється естетичне виховання, є певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті людських взаєминах. Формування у студентів певної системи художніх уявлень, поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичних цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя, починається із сприймання оточуючого.

Завданням естетичного виховання є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Естетичне виховання проникає в усі сфери студентського життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів.

Усе це дає право вважати головним принципом естетичного виховання принцип всезагальності естетичного виховання і художньої освіти.

Методологічною основою і важливим принципом естетичного виховання на сучасному етапі є ідея комплексного підходу, який у реалізації системи естетичного виховання має подвійне значення. По-перше, система естетичного виховання має будуватися так, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто організовується необхідність тісної взаємодії мистецтва на основі міжпредметних зв'язків. По-друге, естетичне виховання як виховання засобами мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого виду виховання.

Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності студентів. Це виявляється у їх здатності переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи.

Нові завдання в галузі виховання у навчальних закладах незалежної України докорінним чином змінили і установки в естетичному вихованні. Від завдань бачити, відчувати, розуміти прекрасне вони перетворились на складніші і пов'язані зі здатністю творити його у навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті. Ця здатність є важливою ознакою нашого часу і забезпечується завдяки реалізації принципу естетизації усього студентського життя.

Ці принципи забезпечують реалізацію системи естетичного виховання і сприяють формуванню естетичної культури молоді.

Одним з основних завдань навчальних закладів на сучасному етапі розвитку естетичного виховання є створення його системи. Під системою розуміється живий, цілеспрямований, організований і контрольований процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання студентів, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення навчання у нерозривному зв'язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.

Основним структурним елементом системи естетичного виховання є особистість, оскільки мета, завдання, специфічні методи естетичного виховання орієнтовані на естетичний і загальний розвиток особистості, збагачення її у педагогічному процесі з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей організації впливу на молодь різного віку.

Однією з провідних підсистем естетичного виховання є навчально-виховний процес. Предмети природничо-математичного, гуманітарного та естетичного циклів вносять у цю підсистему свій вклад і одночасно тісно пов'язані між собою як її елементи. Керівну роль у забезпеченні педагогічної цілеспрямованості цього процесу відіграє викладач.

Наступна підсистема - позааудиторна діяльність студентів, пов'язана з навчально-урочною діяльністю. Особливе місце належить в ній факультативним курсам з предметів художнього та інших циклів. Функціонування цієї підсистеми передбачає необхідність використання творчого підходу до будь-якого виду діяльності студентів, форми та методи пробудження їх інтересу до естетичної творчості, а також здійснення педагогічного контролю за соціально-цінною діяльністю студентів у процесі позааудиторної роботи, організації дозвілля і поведінки молоді.

Важливою підсистемою є також художньо-естетичні впливи засобів масової комунікації (преса, радіо, телебачення, кіно), сім'ї, мікросередовища студента. Контроль з боку навчального закладу за діяльністю її елементів виявляється у вивченні і аналізі впливів, ступеня сформованості у студентів естетичного ідеалу, смаку, критичної оцінки естетичної інформації, художніх інтересів і потреб студентів у галузі мистецтв, мотивів спілкування з ним.

Таким чином, функціонування системи естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а включається у комплекс усієї навчально-виховної роботи і здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.

Виховний вплив мистецтва на особистість - акт двосторонній. Він являє собою активну взаємодію художнього твору і особистості. Якщо потреби людини не відповідають інформативній значимості мистецтва, а їх сприйняття неадекватне його природі, то вплив мистецтва на духовний розвиток особистості виявляється нереалізованим. За відомим висловом, мистецтво при умові нехудожнього до нього підходу виявляється тим залізничним полотном , по якому не ходять потяги.

Для вивчення впливу творів мистецтва на сучасну молодіжну аудиторію та на формування її духовної культури використано анкету “Мистецтво і ми”, що складається із 10-ти запитань і охоплює різні види мистецтва: музику, кіно, живопис, літературу.

Всього опитано 50 студентів віком до 23 років різних вузів. Проведене анкетування, дало наступні результати.

І. Люблять обговорювати проблеми мистецтва лише 6,6 % опитаних, вони вважають цю тему однією із найулюбленіших, а 72% опитаних розмовляють на цю тему інколи, 20,8 % не можуть її терпіти.

ІІ. Збираючись в колі своїх близьких і друзів, опитувані найчастіше (93,4%) ведуть мову про музику та кіно і лише 6,6% про живопис. Обговорення проблем літератури залишається поза увагою (0%). Опитані студенти відводять дуже мало часу на читання художньої літератури. А раз мало читаєш, то й нема що обговорювати.

ІІІ. Досить важливим є той факт, що майже 80% опитаних в якості подарунка віддають перевагу творам мистецтва, в тому числі 26,4% вважають за необхідне подарувати близькій людині цікаву книгу. Це вже обнадіює.

IV. Хоч захопленням художньою літературою не виявлено, але детективним жанром сучасна молодь все ж цікавиться. Для більшості із опитаних цей жанр є джерелом, яке вчить ефективно долати життєві труднощі та з честю виходити із складних життєвих ситуацій (47,2%), для інших двох груп (по 26,4% кожна) це є джерело що 1)вчить аналізувати і формує інтерес до наукової думки; 2) формує моральні та правові принципи.

V. Серед улюблених стилів музики перше місце посідає поп-музика - 52,8% , але не згасла серед молоді цікавість та любов до класичної музики і захоплення нею - 26,4%.

VІ. Більш, ніж третині опитаних (79,2%) прослуховування музики допомагає здобути душевну рівновагу, зняти втому; у 13,2% - це момент спілкування із прекрасним, що викликає прагнення самовдосконалення. Жодного із опитаних музика не залишає байдужим. Щоправда у незначної частини (6,6%) музика викликає роздратування, перешкоджає їм зосередитись. Цей підпункт потребує уточнення: чи це почуття викликає музика взагалі, або певний стиль музики. Адже, цілком зрозуміло, що у однієї і тієї ж людини різні почуття може викликати прослуховування, скажімо, джазової музики чи тяжкого року.

Високий відсоток (79,2) тих, хто прагне в музиці позбавитись відчуття втоми та знайти душевний спокій, свідчить про наявність у сучасної молоді такої проблеми як психологічна втома.

VIІ. На запитання про те, чи подобається вам дивитись фільми, які впливають на настрій, більша половина опитаних (52,8%) відповіла: “Хороші фільми - рідкість”. Це свідчить, що молодь віддає перевагу якісним, змістовним фільмам, є достатньо вимогливою до їх змісту. Опитаних не задовольняють низькопробні бойовики, фільми, перенасичені сексуальними сценами, і зовсім не кумедні кінокомедії, що заповнили сучасні теле- та кіноекрани.

VIIІ. На жаль, емпатійне співпереживання і захоплення творами живопису відчували лише 6,6% опитуваних, а іноді це відчуття з'являється ще у 39,6% учасників анкетування. А це свідчить, що цінністю мистецтво живопису все ж вважається у студентів. Вони висловлюють бажання зустрічей з художниками, мистецтвознавцями, відвідування художніх виставок з наступним обговоренням вражень, отриманих від цього відвідування чи зустрічей. І хоч давнє латинське прислів'я стверджує : “De gustibus non est disputandum” (про смаки не сперечаються), студенти майже одностайні, що варто прагнути постійно виховувати в собі художній смак.

ІX. В ході дослідження ( в тому числі бесід) було висловлено цікаву пропозицію. Більшість опитаних (52,8%) вважають за необхідне широко використовувати твори мистецтва у суспільно-політичній діяльності, оскільки вони сприяють активізації емоційної сторони сприйняття і тим самим підвищують ефективність її пропагандистського впливу.

Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що не дивлячись на наш час науково-технічного прогресу, період економічних та політичних катаклізмів, студентська молодь не втратила своєї духовності. Молодь вміє цінувати справжнє мистецтво і захоплюватись його безцінними шедеврами.

психологія сприйняття мистецтво

Размещено на Allbest.ru