Психологічне забезпечення діяльності працівників ОВС в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ МВС УКРАЇНИ

УДК 351. 74. 57

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічне забезпечення діяльності працівників овс в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу

19. 00. 06 - Юридична психологія

ВОРОБЙОВА ІРИНА ЮРІЇВНА

Київ - 1999

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

соціальна небезпечна поведінка натовп

Актуальність дослідження. Масовидні форми вияву активності в останні роки стали об'єктом пильної уваги дослідників. Історичний досвід свідчить, що зростання масовидної активності населення є надійним орієнтиром наявного соціального напруження, коли існує конфлікт між реальними потребами людей і неможливістю їх задоволення. У таких умовах навіть організований масовий виступ або повсякденний соціальний конфлікт можуть створити суттєву загрозу громадській безпеці. Слід зважити на те, що доки для соціальної ситуації в Україні характерні напруженість, конфліктність, доки вона нагнітає в людей почуття гніву, безпорадності та відчаю, існує можливість соціального вибуху. Тому будь-які форми вияву масовидної активності людей (особливо такого небезпечного феномену, як натовп) повинні знаходитись у сфері уваги тих, хто забезпечує розв'язання завдань із охорони громадського порядку. Це спричиняє необхідність формування практичних висновків щодо психологічних умов ефективності заходів із попередження та припинення розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів.

Сучасний науковий досвід із питань масовидних форм вияву активності, зокрема поведінки натовпу, базується головним чином на роботах Г. Лебона, В. Вундта, Г. Тарда, С. Сігеле, У. МакДугалла. У наш час частково відтворено традиції соціально-психологічних досліджень (що йдуть, зокрема, від В. М. Бехтерєва), вивчається та широко використовується досвід зарубіжної психології: N. J. Smelser, R. H. Turner, L. M. Killian - cтворення комплексної теорії колективної поведінки; N. Berkly - класифікація феноменів масовидної поведінки, визначення причин її виникнення; S. Milgram, H. Toch - порівняльний аналіз історичної ролі та соціально-психологічних характеристик як організованих, так і неорганізованих форм соціальної активності людей та ін.

У вітчизняній науці важливу роль для розв'язання проблем у галузі масовидних явищ відіграли дослідження, що здійснювалися в межах юридичної психології. Проте сьогодні можна говорити лише про окремі самостійні напрями вивчення психологічних закономірностей вияву тих або інших форм масовидної поведінки, що відображені в роботах вітчизняних науковців: визначення психологічних феноменів і різновидів натовпу - Г. П. Предвєчний, С. К. Рощін, В. В. Князєв, А. П. Дербеньов; аналіз причин та динаміки його формування й розвитку - В. І. Грачов, Л. І. Казміренко, А. В. Серьогін; характеристика механізмів впливу на учасників неорганізованого масовидного скупчення - Б. Ф. Поршнєв, Б. Д. Паригін, Г. М. Андреєва, Т. М. Малкова, Г. С. Полозов, В. М. Куликов; визначення психологічних аспектів здійснення регулюючого впливу на поведінку учасників натовпу - Л. Л. Попов, С. В. Губанова, Б. М. Ємельянов та ін.

Наведений перелік свідчить про необхідність розробки комплексного підходу, який дав би змогу систематизувати всі сучасні напрями в межах єдиної психологічної теорії масовидних форм вияву активності і, зокрема, теорії натовпу. Саме на основі такого підходу можливе вирішення багатьох питань практичного спрямування: визначення комплексу психологічних індикаторів діагностики соціально небезпечної поведінки учасників масовидного скупчення, розкриття вимог до професійно значущих психологічних якостей працівників ОВС, розробка методології і методичного інструментарію психологічної підготовки до дій в умовах розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів.

Дисертаційна робота здійснена в рамках галузевого дослідження і є складовою частиною виконання “Робочого плану організаційно-практичних заходів МВС України щодо удосконалення професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України”, плану науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ України (НАВСУ) за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України”.

Методологічною базою дослідження є законодавчі документи Української держави щодо реформування діяльності правоохоронних органів, (“Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки”, Закон України “Про міліцію”, “Комплексна програма кадрового забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, внутрішніх військ МВС України на 1996-2000 роки” та ін.). У роботі використано праці провідних психологів (Б. Ф. Поршнєв, Б. Д. Паригін, В. П. Казміренко, С. Д. Максименко та ін.), монографічні дослідження вчених з юридичної психології та кримінології (В. М. Кудрявцев, С. А. Тарарухін, М. В. Костицький, В. Г. Гончаренко та ін.).

При збиранні емпіричного матеріалу застосовувалися методи: опитування, бесіда, спостереження, експертні оцінки, аналіз документації, періодики, відеофондів МВС України, стандартизовані й модифіковані опитувальники, методики і тести: 16-факторний опитувальник Р. Кеттела, тест рисункової фрустрації С. Розенцвейга, методики діагностики міжособистісних стосунків (модифікований варіант Т. Лірі), “Конструктивність мотивації” О. П. Єлисеєва та ін. Одержані первісні дані оброблялися за стандартними програмами варіаційної статистики з обрахуванням: середніх значень та дисперсії, t-критерію П. Стьюдента, х-критерію Ч. Пірсона, кореляційного аналізу рангів Ч. Спірмена та ін.

Об'єктом дослідження є неорганізовані соціально небезпечні форми масовидної поведінки натовпу.

Предмет дослідження - психологічні механізми виникнення соціально небезпечних проявів поведінки натовпу і цільова підготовка працівників ОВС до компетентних дій для їх попередження та усунення.

Мета дослідження - розробка системи науково обгрунтованих психологічних рекомендацій щодо здійснення спрямованого регулюючого впливу на поведінку учасників натовпу для попередження та припинення розвитку непрогнозованих і некерованих масовидних процесів; опрацювання загальної методології й методичних основ цільового формування у працівників ОВС психологічної готовності до розв'язання службових завдань в умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки.

Завдання дослідження. Виходячи з визначеної мети, предмету та об'єкту дослідження, було поставлено такі завдання:

1. Обгрунтувати визначення і класифікацію масовидних форм вияву активності, їх соціально небезпечних проявів.

2. Провести теоретичний аналіз сучасних уявлень щодо проблеми психологічних механізмів виникнення й регуляції соціально небезпечних проявів поведінки натовпу.

3. Узагальнити основні групи чинників, що зумовлюють процес формування натовпу, поведінку людей у його складі.

4. Розробити узагальнену систему соціально-психологічних індикаторів діагностики небезпечних проявів поведінки учасників натовпу.

5. Систематизувати психологічні умови ефективності заходів регулюючого впливу на поведінку учасників натовпу з метою попередження й припинення розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів.

6. Визначити та обгрунтувати комплекс професійно значущих психологічних якостей працівників ОВС, що необхідний для компетентного розв'язання завдань із реалізації регулюючого впливу на соціально небезпечну поведінку учасників діючого натовпу.

7. Обгрунтувати і розробити програму тренінгу професійної підготовки різних категорій працівників ОВС для цільового формування у них психологічної готовності до компетентних дій в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що:

1. Визначено змістове наповнення тієї галузі юридичної психології, у межах якої вивчаються масовидні форми поведінки, їх соціально небезпечні прояви.

2. Дістало подальшого розвитку: розв'язання традиційної соціально-психологічної проблеми “психологія індивіда - психологія маси” в аспекті визначення ступіню вираженості індивідуальних реакцій та проявів присутніх у натовпі людей, характеру усвідомлення ними наслідків своїх дій; визначення типових і специфічних властивостей різновидів натовпу; дослідження соціально-психологічних закономірностей розвитку, ймовірності виникнення суспільно небезпечних форм вияву кожного з них.

3. Подано комплексну характеристику основних групп чинників, що зумовлюють формування й розвиток натовпу, поведінку його учасників. Розглянуто основні структурні складові й динамічні стани натовпу. Визначено систему психологічних індикаторів діагностики соціально небезпечної поведінки учасників неорганізованого масовидного скупчення і розроблено науково обгрунтовані рекомендації щодо здійснення регулюючого впливу на цю поведінку.

4. Здійснено комплексний аналіз досвіду дій працівників ОВС у ситуаціях вияву неорганізованих форм масовидної поведінки з метою узагальнення причин та умов психологічно некомпетентних дій правоохоронців, чіткого й повного визначення вимог до професійно значущих психологічних якостей працівників ОВС, що забезпечують охорону громадського порядку в умовах розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів.

5. Розроблено загальну методологію і методичні основи формування психологічної готовності працівників ОВС до дій в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці психологічних критеріїв професійної підготовки різних категорій працівників ОВС до дій в умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки і комплексної програми тренінгу такої підготовки з урахуванням спеціалізації функцій, що виконуються правоохоронцями на місці події.

Здійснено впровадження результатів дослідження шляхом реалізації модулів тренінгу психологічної підготовки працівників ОВС до дій в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу із слухачами (курсантами) НАВСУ в межах дисципліни “Професійна психологічна підготовка працівників органів внутрішніх справ” та з бійцями підрозділу “Беркут”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації використано при підготовці матеріалів для «Юридичної енциклопедії», «Альбому схем з юридичної психології» та «Словника термінів з юридичної психології»; викладено у виступах на Республіканській науково-практичній конференції “Практична психологія в органах внутрішніх справ” (м. Київ, 1994), науково-теоретичних конференціях за підсумками науково-дослідної роботи професорсько-викладацького складу НАВСУ (м. Київ, 1995, 1997), секції юридичної психології IV Всеукраїнського з'їзду Товариства психологів (м. Київ, 1997). Матеріали дослідження використовуються при викладанні дисциплін “Юридична психологія” та «Професійна психологічна підготовка працівників органів внутрішніх справ».

Зміст та результати дослідження відображено в 6 публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 187 сторінках тексту, який доповнюють 11 таблиць, 11 рисунків, 196 назв використаної літератури та п'ять додатків на 34 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Соціально небезпечні форми масовидої поведінки як предмет вивчення юридичної психології” аналізуються теоретичні підходи до визначення змісту галузі масовидних явищ. Запропоновано використовувати для позначення досліджуваного феноменологічного ряду термін “масовидні форми вияву активності”.

Масовидні форми вияву активності - це поведінка великих груп людей, яка виникає внаслідок безпосередньої або опосередкованої психічної взаємодії між ними на основі загальних або схожих інтересів, має аналогічні зовнішні прояви і регулюється соціальними нормами лише частково. Суб'єктом неорганізованих та слабоструктурованих (або зовсім не структурованих) масовидних форм вияву активності є натовп - відносно нетривале в часі скупчення великої кількості людей, що перебувають у безпосередньому контакті між собою, стан яких характеризується високим рівнем емоційного збудження, а поведінка зумовлена подібними спонуканнями, установками та взаємною стимуляцією.

Соціально небезпечними формами масовидної поведінки запропоновано вважати вияви неорганізованої масовидної активності різного ступеня суспільної небезпечності, що порушують громадський порядок, створюють загрозу для громадської безпеки, можуть бути пов'язані з непокорою або протидією законним вимогам представників влади, набуваючи в ряді випадків характеру злочинів і правопорушень (у тому числі адміністративних), відповідальність за які передбачена ст. 71, 1873, 188, 1881, 189, 1894 КК, ст. 185 КАП України. При цьому важливо акцентувати: які небезпечні наслідки вияву масовидної активності ми не мали б на увазі (заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронних органів, масові безпорядки тощо), у кожному випадку виявляється поведінка учасників того або іншого різновиду натовпу на певному етапі його розвитку.

Натовп як збірне поняття охоплює ряд схожих, але далеко не рівнозначних форм неорганізованої масовидної поведінки. У межах розділу визначено найбільш значущі критерії класифікації натовпу - спонукання його учасників і характер їхньої поведінки; запропоновано характеристику загальних і специфічних особливостей його різновидів; виділено соціально небезпечні ефекти прояву кожного з них (таблиця 1).

Узагальнення поглядів, наведених у сучасних наукових працях (Б. Ф. Поршнєв, Б. Д. Паригін, Г. М. Андреєва, Г. П. Предвєчний, С. К. Рощін, Л. І. Казміренко, Т. М. Малкова та ін.), аналіз практики діяльності працівників ОВС, періодики, відеофондів МВС України дають змогу визначити такі групи чинників, що зумовлюють процес формування й розвитку натовпу:

1. Соціологічні або “зовнішні”: довготривалі (соціально-економічні, політичні та ін. умови в суспільстві) і ситуативні (привід події, час, місце, кількість присутніх та ін.).

Таблиця 1

Соціально-психологічна специфіка та соціально небезпечні ефекти вияву основних різновидів натовпу

Різновид натовпу	Основні соціально-психологічні Характеристики	Соціально небезпечні ефекти
Випадковий	Учасники заздалегідь не мають спільної мети, контакти між ними спонтанні та невпорядковані; це скупчення з низьким показником згуртованості	Можуть об'єднувати від десятків до сотен емоційно збуджених осіб, що виступає однією з передумов їх можливої трансформації в діючий натовп
Експресивний	Виражені показники емоційної збудженості й напруженості, згуртованості та активності учасників; на форму вияву їх почуттів впливають стереотипи, норми й традиції певного соціального, національного, професійного середовища	Активізується дія соціально-психологічних механізмів впливу на учасників, що закономірно породжує значні, іноді критичні зміни в психічному стані кожного з них
Конвен-ціональний	Учасників об'єднує спільний інтерес до якогось масового видовища; їх поведінка значно виходить за межі норм повсякденного життя; для таких скупчень характерний підвищений рівень емоційної збудженості та напруженості	Підвищений фон емоційної збудженості присутніх, інтенсивний характер їхніх зовнішніх експресивних проявів, стан алкогольного сп'яніння багатьох з них, угруповання молоді та підлітків - сприятливі умови для можливої трансформації скупчення у діючий натовп
Діючий, екстатичний	Скупчення з критичним рівнем емоційної збудженості та надзвичайно високим показником інтеграції учасників, з безперервно зростаючою динамікою їхнього впливу один на одного	Критичний рівень емоційної збудженості, надзвичайний показник інтеграції учасників зумовлюють високий рівень їхньої потенційної готовності до негайних активних дій (за наявності певного поштовху)
Діючий, панічний	Більшість учасників охоплена почуттям страху та розпачу; панічний стан може охопити скупчення несподівано або формуватися поступово; тотожність дій людей в умовах паніки не виключає можливих індивідуальних проявів	Скупчення людей, що пребувають у панічному стані, надзвичайно рухливе, тому що єдине прагнення індивидів у його складі - уникнути реальної або уявної небезпеки будь-яким чином
Діючий, здирницький	Скупчення з критичним рівнем емоційної збудженості та напруженості; з високим ступенем інтеграції присутніх (кожний бере участь у грабіжницьких діях) ; з вираженою орієнтацією учасників на задоволення власних потреб	Дії, спрямовані на досягнення корисливої мети - один із напрямів можливої реалізації агресивних намірів учасників натовпу (стимулом для них часто стає провокаційна інформація, яка надійшла ззовні)
Діючий агресивний	Скупчення з надзвичайно високим показником емоційної збудженості, напруженості та згуртованості учасників; процес його формування, розвитку можливий за наявності певних умов; у більшості учасників високий рівень готовності до активних дій	Найбільш соціально небезпечний різновид натовпу, агресивні дії учасників якого можуть мати випадковий та невпорядкований характер, але частіше спрямовані на досягнення певної мети (наприклад, насильницькі дії стосовно конкретної людини чи групи людей)

2. Соціально-психологічні або “проміжні” (соціально-психологічні механізми прилучення, емоційного зараження, навіювання, наслідування, групової псевдотворчості, групової могутності та ідентифікації, які опосередковують вплив “зовнішніх” чинників на поведінку індивідів і поступово приводять до трансформації в психічному стані кожного з них).

3. Індивідуально-психологічні або “внутрішні” (особливості, що підвищують сприйнятливість до впливу в оточенні подібних до себе: недостатня пластичність процесів мислення, підвищена емоційна збудливість, імпульсивність, недостаток соціального досвіду, тощо).

Під сукупним впливом зазначених чинників психічний стан кожного присутнього індивіда зазнає істотних змін, що, як правило, не усвідомлюються і мають закономірний характер: підвищення рівня навіюваності, зменшення ступеня критичного ставлення до себе, до оточуючих; зниження здатності до раціонального опрацювання інформації; підвищення рівня емоційної збудженості та напруженості; пригнічення раціональних способів регуляції поведінки та почуття відповідальності за свої вчинки; почуття власної сили, могутності та анонімності своїх дій.

Ступінь вираженості змін може бути різноманітним: від незвичайності емоційних проявів до повної втрати спроможності самоконтролю, що залежить від індивідуально-психологічних особливостей конкретної людини, але значно більшою мірою - від спрямування поведінки натовпу, кількості його учасників, їх складу, етапу розвитку подій.

У межах розділу визначено основні структурні складові та динамічні стани агресивного натовпу:

- його соціально-психологічний склад (лідери та активні учасники - особи, що мають на меті підготувати умови або взяти участь у протизаконних діях; підбурювачі - особи, що звертаються до учасників натовпу з гаслами й закликами для формування певних позицій, установок, активізації й підтримання емоційних станів; “співчуваючі” - особи, що відчувають інтерес до того, що відбувається, але первісно не мають наміру брати участь в активних діях; “спостерігачі” - особи, що опинилися на місці події випадково, проте своєю присутністю збільшують чисельність натовпу) ;

- психологічні особливості поведінки лідерів, умови активності всього “ядра” натовпу; психологічна специфіка і способи впливу лідера, активних учасників на інших людей, що присутні в скупченні;

- закономірності, психологічні функції та умови процесу циркуляції стихійної інформації в формі чуток серед людей у складі натовпу;

- етапи формування й розвитку агресивного скупчення (початковий - має місце подія (привід) чи конфлікт, який своєчасно не ліквідується, поступово зростає емоційна напруженість людей, виділяється лідер, “ядро” натовпу, формується агресивна установка; перехідний - актуалізація умов для реалізації агресивної установки учасників: постійне й прогресуюче збільшення осіб у складі скупчення, навмисне загострення обстановки активними учасниками і “підбурювачами”, безконтрольність спілкування, поширення чуток і провокаційних повідомлень, “критична концентрація” у натовпі неврівноважених осіб, “індукторів” емоційного напруження; активний - здійснення спільних агресивних дій, як правило, після додаткових стимулів, наприклад, після провокаційних закликів чи вимог; заключний - самоліквідація натовпу або його розосередження за допомогою спеціальних заходів).

Визначені в розділі чинники формування й розвитку натовпу, специфічні особливості його різновидів, їх структурні складові та основні динамічні стани запропоновано розглядати як елементи системи психологічних індикаторів діагностики соціально небезпечної поведінки учасників натовпу. Компетентне та своєчасне виділення працівниками ОВС комплексу таких індикаторів у межах конкретної ситуації забезпечує:

- адекватність оцінки наявності та ступіню вираженості соціально небезпечних ознак поведінки учасників того або іншого різновиду натовпу;

- обгрунтованість прогнозів подальшого розвитку подій;

- ефективність вибору заходів спрямованого регулюючого впливу як на поведінку натовпу загалом, так і окремих його учасників;

- визначення та урахування психологічних умов ефективності кожного заходу.

У другому розділі “Психологічні проблеми організації спрямованого регулюючого впливу на соціально небезпечну поведінку натовпу” на основі аналізу узагальнених у спеціальній літературі (Л. Л. Попов, В. В. Князєв, С. С. Стефанишин, А. В. Серьогін, І. В. Голованов, А. П. Дербєньов, В. І. Грачов, Л. І. Казміренко, Л. М. Кононенко та ін.) завдань й функцій, що реалізовують підрозділи ОВС при забезпеченні охорони громадського порядку, визначено комплекс заходів із попередження та припинення розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів. Останній подано трьома основними групами (рисунок 1).

У межах розділу на основі комплексу психологічних індикаторів діагностики соціально небезпечної поведінки учасників натовпу розроблено систему рекомендацій щодо умов ефективності використання заходів регулюючого впливу на цю поведінку (узагальнення психологічних умов ефективності безпосередніх заходів містить таблиця 2).

У роботі подано онтологію досвіду дій представників органів охорони правопорядку в ситуаціях вияву небезпечної поведінки натовпу. Це дало змогу визначити найбільш типові некомпетентні дії працівників ОВС в умовах розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів: бездіяльність на початкових етапах формування натовпу; невідповідність управлінських рішень, вибору заходів, стратегії й тактики їх реалізації об'єктивним характеристикам певної ситуації; відсутність спроб установити контакт із учасниками натовпу або їх неефективність; несвоєчасність рішень, здійснення заходів регулюючого впливу на поведінку присутніх у скупченні людей та ін.

Рис. 1. Класифікація заходів із попередження та припинення розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів

Таблиця 2

Психологічні умови ефективності безпосередніх заходів регулюючого впливу на небезпечну поведінку учасників натовпу

Заходи впливу	Способи реалізації	Психологічні умови ефективності
Усунення причини формування натовпу	- усунення об'єкта загальної уваги, нейтралізація або послаблення дії джерела загального збудження - розв'язання конфлікту-причини скупчення або вживання для цього первинних заходів - локалізування джерела небезпеки, припинення його шкідливого впливу на людей	- вчасне (попереднє) отримання вірогідної інформації про: справжні причини та приводи скупчення; кількість його учасників; їхні цілі, наміри, стан; соціальні й соціально-психологічні характеристики складу; особливості території, де розміщується натовп - забезпечення постійного спостереження за поведінкою учасників натовпу
Обмеження кількості присутніх у натовпі	- вчасне перекриття підходів в район зосередження натовпу - переведення учасників у місце з обмеженим доступом - допуск організаторів та активних учасників до місця скупчення з наступним перекриттям підходів для перехожих	- відповідність реалізації заходу початковим етапам формування й розвитку натовпу (якомога більш ранній час застосування заходу) - наявність у працівників ОВС сформованої системи уявлень про психологічні закономірності та суспільно небезпечні ефекти формування й розвитку неорганізованих масовидних скупчень
Безпосереднє звертання до учасників натовпу	- використання прохання-заклику залишити місце події із вказівкою шляхів відходу - об'єктивне та вірогідне інформування присутніх про причини скупчення, про заходи, яких було вжито - роз'яснення учасникам подальших небезпечних наслідків, попередження про відповідальність кожного	- здійснення на початкових етапах формування натовпу - забезпечення працівниками ОВС постійного спостереження й контролю за ситуацією - компетентний вибір особи, що звертається до присутніх у натовпі - побудова змісту звертання на основі засобів впливу суггестивного типу
Використання засобів перорієнтації та розподілу уваги учасників натовпу	- використання підсилювачів для трансляції хорової, ритмічної поп-музики або організація виступів самодіяльних колективів - розповсюдження в натовпі “загрозливих” чуток - створення інтенсивного “шумового ефекту” за допомогою підручних засобів	- забезпечення постійного спостереження за поведінкою учасників скупчення - реалізація переважно на другому етапі формування й розвитку натовпу - інтенсивність, спрямованість впливу - змістова емоційність, відносна вірогідність чуток - авторитетність джерела інформації
Відкрите спостереження та фіксування дій присутніх у натовпі	- відкрите використання фото-, кіно-, відеоапаратури - особисте звернення до активних учасників - документування особових даних присутніх, змісту виступів	- реалізація на початкових етапах формування й розвитку натовпу - залучення до здійснення осіб, що працюють на даній дільниці (представників місцевих органів влади, співробітників міліції), добре відомих та авторитетних для більшості присутніх
Нейтралізація активності учасників, які складають “ядро” натовпу	- затримання, вилучення, ізоляція активних учасників - робота з упізнання кожного з них - особисте звернення до активних учасників - переговорна діяльність - контрпропаганда серед присутніх	- забезпечення постійного спостереження за ситуацією, адекватна оцінка її специфіки - реалізація тільки на початкових етапах формування натовпу - наявність підтримки з боку присутніх - спеціальна підготовка осіб, які здійснюють означені заходи
Використання працівниками ОВС “ефекту присут-ності” на місці події	присутність на місці події значних сил представників органів охорони правопорядку у повному спорядженні, демонстрація ними компетентності, упевненості при реалізації службових завдань	наявність у кожного працівника ОВС попередньо сформованої психологічної готовності, чітке знання своїх функціональних обов'язків, розуміння значення наказів і завдань, упевненість у їх доцільності
Розсіювання натовпу	- розсікання скупчення на окремі частини, здійснення керівництва ними - застосування спецзасобів	- реалізація наприкінці другого або на третьому етапах розвитку натовпу - оперативність, організованість, рішучість, узгодженість дій працівників ОВС

Зважаючи на повторюваний характер обставин, які супроводжують зазначені некомпетентні дії працівників ОВС, їх причини запропоновано об'єднати у такі основні групи:

1. Причини, що породжені: недостатністю науково обгрунтованого прогнозування політичних, економічних, криміногенних процесів у країні; пасивною, вичікувальною політикою представників органів влади при ускладненні оперативної обстановки та ін.

2. Причини, зумовлені прорахунками та недоліками реалізації системи попередньої роботи при проведенні суспільно-політичних, спортивних, видовищних та ін. масових заходів.

3. Причини, зумовлені динамічною дією чинника невизначеності (відсутність вірогідної та повної інформації про місце проведення масового заходу, час, кількість людей, специфіку складу та ін.).

4. Причини, пов'язані з недостанім обсягом знань про закономірності формування, можливості трансформації, соціально небезпечні ефекти вияву кожного різновиду натовпу; особливості поведінки учасників скупчення; психологічні умови ефективності заходів регулюючого впливу на поведінку присутніх у натовпі та ін.

5. Причини, пов'язані з недостатнім рівнем сформованості умінь сприймання та аналізу ключових характеристик певної ситуації, прийняття узгоджених рішень в умовах дефіциту часу, встановлення психологічного контакту з групою людей, реалізації адекватної рольової поведінки та ін.

6. Причини, зумовлені невідповідністю індивідуально-психологічних особливостей працівників вимогам ситуації (унаслідок не досить ефективного професійного відбору, професійної підготовки, неопрацьованості системи діагностики, профілактики професійної деформації правоохоронців).

Проаналізувавши причини найпоширеніших некомпетентних, помилкових дій працівників ОВС, а також психологічні ефекти їх прояву в ситуації формування й розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів, можна визначити основний психологічний механізм виникнення помилок: відсутність у представників органів охорони правопорядку адекватно сформованої психологічної готовності до дій у таких умовах.

У третьому розділі “Психологічна підготовка працівників ОВС до професійних дій в умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки” визначено її основні змістові напрями, задачі та принципи. Зокрема підкреслено, що психологічна підготовка працівників ОВС, що забезпечують охорону громадського порядку під час проведення масових заходів, окрім загальної програми підготовки співробітників, повинна включати спеціальну частину. Остання складається з таких напрямів:

- формування системи знань про причини та умови вияву кожного з різновидів натовпу, закономірності їх розвитку, трансформації в суспільно небезпечні форми, особливості дії соціально-психологічних механізмів впливу на учасників, основні структурні складові та динамічні стани;

- формування вмінь і навичок проведення адекватного ситуації збору та оцінки значущої інформації, обгрунтованого прогнозування можливих варіантів розвитку подій, оперативного приймання рішень щодо вибору ефективних заходів впливу на поведінку учасників певного скупчення;

- відпрацювання вмінь і навичок, пов'язаних із реалізацією вибраного варіанту дій (розвиток і вдосконалення комунікативних навичок, умінь реалізації узгоджених дій, навичок дій в умовах дефіциту часу, умінь і навичок самоконтролю та самомобілізації, тощо).

У межах розділу здійснено обгрунтування комплексу інструментальних професійно значущих психологічних якостей, що є одним з головних структурних компонентів професійної готовності працівників ОВС до розв'язання завдань з охорони правопорядку в умовах вияву небезпечної поведінки натовпу. Формування, розвиток і вдосконалення цих якостей складає зміст процесу психологічної підготовки правоохоронців до дій в таких умовах. Комплекс інструментальних якостей подано чотирьма основними блоками: когнітивний, саморегуляції, комунікативний, операціональний.

У дисертації запропоновано програму тренінгу професійної психологічної підготовки працівників ОВС до дій в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу, що включає кілька змістових етапів:

1. Знайомство (рефлексія) з “Я” - отримання учасниками групи нової інформації про себе, що робить можливим розширення меж самоусвідомлення, дає змогу виявити суб'єктивні викривлення образу “Я”, спонукає до переосмислювання уявлень про себе, є основою зміщення “фокусу контролю” на внутрішні механізми саморегуляції.

2. “Я”в значущих соціальних ситуаціях - засвоєння учасниками тренінгу психологічно компетентних моделей поведінки при виконанні ними тих чи інших звичних соціальних ролей у значущих ситуаціях.

3. Знайомство з психологічними аспектами ситуації вияву натовпу - формування системи уявлень стосовно класифікації масовидних форм поведінки, психологічної специфіки прояву того або іншого різновиду натовпу, закономірних змін у психічному стані кожного його учасника, шляхів можливої трансформації натовпу в соціально небезпечні форми та ін.

4. Знайомство з психологічними аспектами управління небезпечною поведінкою натовпу - розробка психологічного алгоритму дій в зазначених умовах (компетентна діагностика ключової інформації - аналіз та ідентифікація основних показників ситуації - прогнозування можливих варіантів розвитку подій та оцінка ймовірності прогнозу - вибір заходів регулюючого впливу на поведінку учасників натовпу - реалізація вибраної моделі дій).

5. “Я” в професійно значущій ситуації - формування індивідуальної динамічної моделі включеної діяльності в ситуацію вияву небезпечної поведінки натовпу.

6. “Ми” як колективний суб'єкт професійної діяльності - формування динамічної моделі колективної (командної) діяльності учасників групи із розв'язання професійних завдань.

До системи основних вправ тренінгу запропоновано включити кілька груп (рисунок 2).

З метою перевірки ефективності запропонованих навчально-формуючих технологій було проведено емпіричне дослідження, процедура якого включала чотири стадії: 1) психодіагностичне обстеження курсантів перших курсів вищих закладів освіти МВС України з метою усунення дефіциту об'єктивної психологічної інформації для обгрунтованого підбору тренінгових процедур, адекватних початковому етапові здійснення професійної психологічної підготовки працівників ОВС; 2) попередня діагностика 76 випускних курсів і 66 рядових бійців “Беркута” з метою отримання кількісних даних для цільового комплектування тренінгових груп, перевірки релевантності запропонованих процедур, удосконалення спеціалізованої спрямованості програми, формування команд цільового призначення; 3) вибіркова реалізація цільових процедур тренінгу психологічної підготовки різних категорій працівників ОВС до дій в умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки згідно з запропонованою нами програмою; 4) повторна діагностика представників обох вказаних груп з метою порівняльного аналізу результатів до і після здійснення цільового формуючого впливу для визначення наявності або відсутності зрушень у психодіагностичних показниках випробуваних.

Одержані на першій стадії результати свідчать про нагальну необхідність реалізації окремих модулів тренінгу професійної психологічної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС України ще на першому курсі навчання, що дасть змогу не тільки розпочати цільове формування психологічної готовності до дій у професійно значущих ситуаціях, у тому числі до реалізації завдань з охорони громадського порядку, але й значно полегшить процес початкової професійної адаптації, прискорить соціально-психологічну адаптацію кожного в навчальній групі.

Зіставлення результатів, одержаних “до” і “після” вибіркової реалізації цільових модулів тренінгу психологічної підготовки виявлено чітку тенденцію до гармонізації професійного поведінкового патерну взагалі і, зокрема, збільшення його відповідності вимогам, що висуваються ситуацією вияву соціально небезпечної поведінки натовпу. Наявність виражених змін у “профілі особистості” унаслідок реалізації цільового формуючого впливу свідчить про дійовість та ефективність розробленої програми тренінгу професійної підготовки працівників ОВС з метою формування психологічної готовності до розв'язання службових завдань.



Рис. 2. Основні групи вправ тренінгу психологічної підготовки працівників ОВС до дій в умовах вияву небезпечної поведінки натовпу

Вираженість диференційованого характеру особистісних змін у кожній з груп після реалізації цільового формуючого впливу підтверджує адекватність запропонованого нами вибіркового використання тренінгових процедур, орієнтованих на змістову специфіку підготовки різних категорій працівників ОВС (залежно від виявленого початкового рівня психологічної готовності і спеціалізації професійних функцій, що виконуються ними на місці конкретної події).

У висновках відображено підсумки проведеного теоретичного й експериментального дослідження, результати якого відповідають поставленій меті й висунутим завданням, визначені перспективи подальшої роботи. Узагальнення даних дисертації дало можливість зробити такі висновки:

1. У теорії та практиці юридичної психології існує обгрунтована потреба вивчення проблеми психологічних механізмів виникнення й регуляції соціально небезпечних проявів поведінки натовпу.

2. Із погляду розв'язання завдань з охорони громадського порядку видається значущим, що поведінка окремої людини у складі масовидного скупчення, не містить безпосередньої загрози. Важливий саме факт концентрації великої кількості емоційно збуджених людей в обмеженому просторі, що приводить до активізації соціально-психологічних механізмів впливу на присутніх. Останнє неминуче зумовлює закономірні зміни у психічному стані кожного з них, суттєво трансформує їхню поведінку і може спричинити розвиток суспільно небезпечних масовидних процесів.

3. Виникнення соціально небезпечних наслідків найбільш імовірне при наявності того чи іншого різновиду діючого (у першу чергу агресивного) натовпу, оскільки саме в таких обставинах можливий розвиток некерованих масовидних процесів. Однак слід зважати на специфічні властивості випадкового, експресивного, конвенціонального скупчення і навіть публіки, які за наявності певних умов можуть зумовити динамічну трансформацію кожної з названих форм вияву масовидної активності у різновид діючого натовпу, спровокувати порушення правопорядку.

4. Незалежно від того, спочатку наявний агресивний натовп чи те або інше скупчення поступово або раптово трансформується у нього, виявляються і діють єдині соціально-психологічні закономірності та механізми, урахування яких обов'язкове при виборі стратегії й тактики дій працівників ОВС. Саме тому вони повинні стати складовою професійної підготовки правоохоронців, яка має на меті формування не тільки правової, вогневої, тактико-спеціальної, фізичної, але обов'язково - психологічної готовності до дій в умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки.

5. Чинники, що зумовлюють процес формування натовпу і поведінку присутніх у ньому людей, складають три основні групи: соціологічні, соціально-психологічні, індивідуально-психологічні. Під сукупним впливом зазначених чинників психічний стан кожного індивіда у складі натовпу зазнає закономірних змін, його думки й почуття починають значно відрізнятися від звичних у ситуаціях повсякденного життя. Ступінь вираженості змін може бути різноманітним: від незвичайності індивідуальних емоційних проявів до повної втрати спроможності самоконтролю.

6. Чинники формування й розвитку натовпу, специфічні особливості його різновидів, їх структурні складові та основні динамічні стани - це елементи системи психологічних індикаторів діагностики соціально небезпечної поведінки натовпу. Компетентне та своєчасне виділення комплексу індикаторів під час конкретних подій забезпечує: адекватність оцінки наявності небезпечних ознак ситуації; обгрунтованість прогнозів подальшого розвитку подій; ефективність вибору та здійснення заходів регулюючого впливу як на поведінку натовпу загалом, так і на поведінку його окремих учасників; визначення психологічних умов ефективності кожного заходу.

7. На основі психологічного аналізу досвіду професійних дій працівників ОВС в умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки визначено основний психологічний механізм виникнення найбільш розповсюджених некомпетентних, помилкових дій - відсутність у правоохоронців адекватно сформованої психологічної готовності до розв'язання службових завдань у таких ситуаціях.

8. Одним із головних структурних компонентів професійної готовності працівників ОВС до розв'язання завдань з охорони громадського порядку в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу є комплекс інструментальних професійно значущих психологічних якостей, що включає такі основні блоки: когнітивний, саморегуляції, комунікативний та операціональний. Формування, розвиток і вдосконалення цих якостей - основний зміст психологічної підготовки правоохоронців до компетентних дій із попередження розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів.

9. Із метою цільового формування зазначеного комплексу інструментальних якостей розроблено й апробовано програму тренінгу професійної підготовки працівників ОВС, що спрямована на цільове формування психологічної готовності до розв'язання службових завдань в умoвах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу. Одержані позитивні результати щодо дійовості та ефективності запропонованих навчально-формуючих технологій. Емпірично обгрунтовано вибірковість використання цільових тренінгових процедур, орієнтованих на змістову специфіку підготовки різних категорій працівників ОВС залежно від початкового рівня готовності і спеціалізації функцій, що виконуються ними безпосередньо в ситуації вияву небезпечної поведінки натовпу.

10. Колом питань, що розглядалися в нашій роботі, можливості дослідження проблеми психологічних механізмів виникнення й регуляції соціально небезпечних проявів поведінки натовпу не вичерпуються. Планується продовження роботи у цьому напряму з метою поглиблення теоретичних уявлень і вдосконалення технології навчально-формуючого впливу, призначеного для здійснення підготовки фахівців, що здатні реалізовувати психологічне забезпечення діяльності працівників ОВС у конкретних умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Деякі соціально-психологічні феномени натовпу // Матеріали республ. наук. -практ. конф. “Практична психологія в органах внутрішніх справ”. - К. : Вид-во Київського інституту внутрішніх справ України. - 1995. - С. 56-60.

2. Соціально-психологічна специфіка ситуації формування та розвитку натовпу // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип. 3. - К. : Вид-во Київського університету. - 1997. - С. 27-35.

3. Юридична психологія (альбом схем з коментарями) : Навч. посібник. - К. : Вид-во НАВСУ. - 1997. - С. 33-37, 40-56.

4. Словник термінів з юридичної психології // Під. ред. Я. Ю. Кондратьєва. - К. : Вид-во НАВСУ. - 1997. - С. 50-62, 67-83.

5. Деформація професійна // Юридична енциклопедія. - К. : Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 1999. - Т. 2. - С. 22.

6. Завдання та основні напрями професійної психологічної підготовки працівників ОВС до дій в умовах натовпу // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип. 7. - К. : Вид-во Київського університету. - 1999. - С. 35-47.

Воробйова І. Ю. Психологічне забезпечення діяльності працівників ОВС в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 06 - юридична психологія. - Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 1999.

У дисертаційному дослідженні аналізуються психологічні механізми виникнення й регуляції соціально небезпечних проявів поведінки натовпу. Подано узагальнену систему психологічних індикаторів їх діагностики, що є основою для розробки науково обгрунтованих психологічних рекомендацій щодо умов ефективності заходів із попередження та припинення розвитку суспільно небезпечних масовидних процесів. Визначено та обгрунтовано комплекс інструментальних професійно значущих психологічних якостей працівників ОВС, необхідних для компетентного розв'язання службових завдань із забезпечення охорони правопорядку в умовах формування й розвитку діючого (насамперед агресивного) натовпу. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обгрунтуванні, розробці й апробації тренінгу професійної підготовки різних категорій працівників ОВС, що спрямований на цільове формування їхньої психологічної готовності до дій в умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки.

Ключові слова: соціально небезпечні форми масовидної поведінки, діючий натовп, агресивний натовп, соціально-психологічні індикатори діагностики поведінки натовпу, психологічні умови ефективності регулюючого впливу на соціально небезпечні прояви поведінки натовпу, психологічна готовність працівників ОВС до дій в умовах вияву соціально небезпечних форм масовидної поведінки.

Воробьева И. Ю. Психологическое обеспечение деятельности работников ОВД в условиях проявления социально опасного поведения толпы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19. 00. 06 - юридическая психология. - Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 1999.

В диссертационном исследовании анализируются психологические механизмы возникновения и регуляции социально опасных проявлений поведения толпы. В работе представлена обобщенная система социально-психологических индикаторов их диагностики, которая послужила основой для разработки научно обоснованных психологических рекомендаций относительно условий эффективности мер по предупреждению и пресечению развития общественно опасных массовидных процессов. Предложен и обоснован комплекс инструментальных профессионально значимых психологических качеств работников ОВД, необходимых для компетентного решения задач по обеспечению охраны правопорядка в условиях формирования и развития действующей (прежде всего агрессивной) толпы. Практическое значение полученных результатов исследования состоит в обосновании, разработке и апробации тренинга профессиональной подготовки различных категорий работников ОВД для целевого формирования у них психологической готовности к действиям в ситуациях проявления социально опасных форм массовидного поведения.

Ключевые слова: социально опасные формы массовидного поведения, действующая толпа, агрессивная толпа, социально-психологические индикаторы диагностики поведения толпы, психологические условия эффективности регулирующего воздействия на социально опасное поведение толпы, психологическая готовность работников ОВД к действиям в ситуациях проявления социально опасных форм массовидного поведения.

Vorobyova I. U. Psychological support of activity of law enforcement bodies personnel in the conditions of socially dangerous crowd behavior. - Manuscript.

Thesis for candidate degree in Psychological Science by speciality 19. 00. 06 - juridical psychology. - National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kiev, 1999.

The thesis analyses psychological mechanisms of origin and regulation of socially dangerous crowd phenomena. It represents a generalized system of socio-psychological indicators for their diagnosis, which serves as a basis for development of scientifically founded psychological recommendations as to conditions when the personnel of the law enforcement bodies effectively realizes the measures for prevention and stopping the development of socially dangerous mass-like processes. The study proposes and substantiates the complex of instrumental professionally significant qualities of law enforcement bodies personnel which are necessary for competent fulfilment of law and order preservation tasks in the conditions when there forms and develops an active (first of all aggressive) crowd. The practical significance of results obtained consists in substantiating, development and testing a training for professional preparation of various categories of law enforcement bodies personnel, so as to purposefully form in them a psychological readiness to act in situations when socially dangerous forms of mass-like behavior are manifested.

Key words: socially dangerous forms of mass-like behavior, acting crowd, aggressive crowd, socio-psychological indicators for crowd behavior diagnosis, psychological conditions for effective realization of regulating influence on socially dangerous crowd actions, psychological readiness of personnel for actions in the situations when socially dangerous forms of mass-like behavior are manifested.

Размещено на Allbest.ru