Проблема спілкування підлітків

Результати дослідження обстежуваних семикласників подані в табл. 1.

Аналіз результатів показав, що:

- Товариськими себе вважають всі досліджувані учнів; 

- Приємніше і простіше проводити час з людьми, а не з книгами або за яким-небудь заняттям 100% досліджуваних; 

- 100% дітей хочуть проводити вільний час у компанії друзів; 

- Більше учнів прагнуть до нових знайомств, до спілкування з різними особами; 

- Тільки невеликий відсоток (17%) становлять ті, кому важко включитися в нову компанію, кому хочеться побути на самоті (26%);

- Близько чверті випробовуваних (27%) невпевнено почувають себе в оточенні великої групи товаришів; 

- Необхідно підкреслити досить велику частку тих, хто невпевнено відчуває себе серед малознайомих людей (51%); 

- Близько половини піддослідних (47%) відзначили, що їм важко внести пожвавлення в малознайому компанію. 

Аналіз результатів обстежуваних восьмикласників суттєво не відрізняється, проте є невеликі зміни (табл.2):

-Товариськими себе вважають також 100% досліджуваних; 

- Приємніше і простіше проводити час з людьми, а не з книгами або за яким-небудь заняттям 100%;

- 100% учнів хочуть проводити вільний час у компанії друзів; 

- 70% учнів прагнуть до нових знайомств, до спілкування з різними особами; 

- Невеликий відсоток (12%) становлять ті, кому важко включитися в нову компанію, кому хочеться побути на самоті (20%);

- Близько 10% невпевнено почувають себе в оточенні великої групи товаришів;

- Невпевнено відчуває себе серед малознайомих людей (45%); 

- Половина учнів (51%) признались, що їм важко внести пожвавлення в малознайому компанію. 

«Показник товариськості» серед семикласників:

Таблиця 1.

«Показник товариськості» серед восьмикласників:

Таблиця 2.

Покладаючись на дані цього дослідження, ми можемо зробити наступні висновки: 

Підлітки почувають себе комфортніше серед друзів і добре знайомих людей.

Всі обстежувані прагнуть до нових знайомств.

Досить велика частка підлітків почуває себе невпевнено серед малознайомих людей.

Тому, для підлітка посідає дуже важливе значення спілкування з однолітками. Головним в цей період є знаходження друга. Друг у підлітковому віці набуває особливої ??цінності. Подібність в інтересах і справах є найважливішим чинником дружнього зближення підлітків, яке має особливий вплив на підлітка.

Аналіз дослідження основних труднощів у спілкуванні підлітків з батьками вказує, що в більшості підлітків існують такі проблеми (табл. 3).

Головною причиною конфліктів старших підлітків - нерозуміння, молодших - недотримання батьківських вимог. Почуття, які відчувають підлітки в результаті емоційного розриву із батьками, цілком протирічні. При явному переважанні конфліктності у взаємовідносинах, підлітки в більшості випадків повторюють модель сімейних стосунків батьків у своєму сімейному житті. Але тут існує велика різниця між молодшими і старшими підлітками: якщо у молодших підлітків хочуть бути схожими на батьківську сім'ю більшість дітей, то у старших підлітків таких набагато менше. Не хочуть бути схожими на батьківську сім'ю чверть старших і половина менших дітей. У старших підлітків переважає відповідь бути схожими але не зовсім, а частково.

Для цього дослідження ми використали анкету «Я і сім'я» (див. додаток Б).

Аналіз результатів обстежуваних шестикласників і восьмикласників поданий у табл.3.

Таблиця №3

Ці дані підтверджують, що до старшого підліткового віку відбувається переоцінка сімейних взаємин, з'являється критичність у судженнях про сім'ю, ламаються стереотипи чемних, готових у всьому бути подібними до батьків дітей, тобто старші підлітки поступово звільняються від батьківської опіки, досягають емансипації від батьків.

Зараз хочеться відмітити, що бажання звільнитися від емоційної залежності від батьків набагато менше виражається у дівчат, ніж у хлопців. Для дівчат характерна згода з батьківськими вимогами, заклопотаність, підтримка емоційних взаємин із сім'єю, схильність до відтворення способу життя сім'ї, визначення своїх життєвих ідеалів на основі батьківських уявлень.

Хлопці, в більшості схильні наслідувати зовнішні по відношенню до сім'ї моделі успіху і соціального життя.

Але, якщо молодші підлітки переважно хотіли б бути схожими на обох батьків (50% опитаних), то старші вже диференціюють образ батька від образу матері і віддають перевагу бути більше схожими на матір, ніж на батька. Найчастіше серед пояснень про образ батьків, як приклад для наслідування звучать такі пояснення молодших підлітків:

- Образ батька пов'язаний з поняттям "суворий, сильний, працьовитий";

- Образ матері пов'язаний з поняттям "добра, працьовита, весела, ніжна".

Старші підлітки відповідають, що:

- Подобається характер;

- Подобається тому що вона (він) можуть зрозуміти;

І головними перевагами обох батьків, як у старших, так і у молодших підлітків залишається емоційна прихильність, діалог і кооперація всіх членів сім'ї для вирішення як найважливіших, так і повсякденних проблем та справ.

Під час позаситуативно-особистісного спілкування, яке проводилось з підлітками в процесі вільної бесіди на відпочинку, підлітки майже повністю розкривались, цікаво розповідали різні пригоди, були жваві, емоційно і мовленнєво розкуті. Так, було виявлено високий рівень самоконтролю, товариськості в цьому виді спілкування - 78%, середнього - 22%, низького рівня не виявлено(див. додаток В). Показник рівня самоконтролю, товариськості, комфортності в такій формі спілкування становив 53,2%. У дівчаток рівень самоконтролю перевищував ніж у хлопчиків, але це були незначні відмінності.

Отже, виходячи з даних дослідження, робимо висновок, що найбільш емоційним та вільним для підлітків є позаситуативно-особистісне спілкування на вільні теми, друге місце займає ситуативно-особистісне спілкування, третє - ситуативно-ділове спілкування і на останньому місці позаситуативно-пізнавальне спілкуванні, яке в більшій мірі характеризувалось тривожністю і скутістю підлітка. Таким чином, можна порадити класному керівнику провести тренінгові роботу. (див. додаток Г)

Висновок

Значення спілкування в житті сучасної людини чимале і продовжує зростати. Потреба в спілкуванні є у кожної нормальної людини і щоб її задовільнити, необхідні не лише близькі люди, але й інші, наприклад, ровесники. Чим дорослішою стає людина, тим в більшій мірі їй притаманна потреба в емоційному контакті з іншими людьми.

Підлітковий вік в сучасній психологічній літературі оцінюється як один з критичних періодів розвитку. Він пов'язаний з кардинальними перетвореннями у сфері свідомості, діяльності, системі взаємостосунків індивіда.

Проблема спілкування підлітків описана в працях багатьох педагогів і психологів, але в сучасній дійсності вона набуває новий контекст - стає об'єктом вивчення соціальної педагогіки, так як гармонійне спілкування підлітка з світом обумовлює його сприятливе ставлення до самого себе і до світу, надає віру в себе, в суспільні цінності, у власну досконалість. 

Щоб покращити життя підлітка, потрібно помітно вплинути, і тоді міцніє його воля. Зростає інтерес до трудової діяльності, змінюються стосунки в колективі, поглиблюються і стають більш стійкими почуття, естетичні смаки. У старшому підлітковому віці інтенсивно формується ідейна спрямованість, світогляд і самосвідомість особистості. Діяль-ність стає більш спрямованою і соціально вмотивованою.

Спілкування підлітків є складною соціально-психологічною системою, що складається з двох основних підсистем: спілкування підлітка з дорослими, головним чином з батьками і педагогом, і спілкування з однолітками. спілкування підліток дорослий

На мою думку складність виховання підлітків полягає в тому, що дорослі вважають їх дітьми, а вони самі прагнуть бути дорослими. Ось чому невміла опіка і навчання батьків пригнічують підлітка. І він бачить у цьому приниження своєї гідності,та прагне грубо, різко уникнути опіки. У процесі формування характеру підліток виявляє нестійкість свого психологічного стану: підвищену збудливість, часті швидкі та різкі зміни настрою, форм поведінки.

Підлітковий вік для всіх сімей тяжкий час. Межі цих періодів розмиті, умовні, тому діти цього віку називаються то юнаками то підлітками. Деякі діти уже досягли статевої зрілості, інші зна-ходяться посередині процесу зрілості.

Виникає закон нерівномірного індивідуального розвитку. Так само проходить розумовий і соціальний розвиток, вони не співпадають у різних життєвих сферах. Дитина може бути зовсім дорослою фізично, зате розумовому і соціальному плані відста-ватиме від ровесників.

І все ж дівчата і хлопці так чи інакше стикаються з однаковими проблемами: взаємовідношення з батьками, ровесниками, учителями, самотність, перша любов, шкідливі звички, зовнішній вигляд, фанатизм і секти, молодіжна мода, музика, незалежність від батьків, проблеми підліткового сексу, кумири, ідеали. І подолати всі ці проблеми підлітки повинні з допомогою батьків, учителів, особливо психолога, який повинен бути у кожній школі.

Батьки повинні бути великодушні: допомагати своїм дітям знайти спільну мову з ними. Любити один одного, говорити про це, навчатись виражати свою любов словами. Батьки не повинні заходити в кімнату до дитини без стуку, або за відсутності господаря кімнати. Не повинні торкатись особистих речей, не підслуховувати телефонні розмови. Необ-хідно залишати за підлітком право вибору друзів, одягу, музики. Чесно говоріть, коли ви відчуваєте роздратованість, та не згадуйте старих гріхів, а говоріть про сьогоднішню ситуацію. Однак при цьому ніколи не тисніть, не наказуйте фізично, не принижуйте. Між батьками і дітьми все повинно бути загальним: і успіх, разом переживати, і сльози, і радість, сміх, разом співпереживати, надіятись, мріяти - все це приводить, до укріплення, зміцнення сімейних стосунків. Нехай підліток буде присутнім при всіх рішеннях сім'ї і буде її рівноправним учас-ником, нехай висловлює свою думку, мету. Тоді в інших питаннях що сто-суються підлітка, батькам буде легше допомогти йому.

Діти повинні знати, що кожна людина має якесь задоволення, захоплення, чимось цікавиться і така людина завжди буде цікавити оточуючих, а якщо в цієї людини є почуття гумору, то успіх їй забезпечений. А от красивим обличчям життя не купиш. Тому зовнішній вигляд не повинен бути на першому місці.

Якщо у дитини з'являються проблеми, або заради співчуття, привертання до себе уваги підліток хоче покінчити життя самогубством, то батьки повинні дати йому відчути, що він потрібен сім'ї, розказати йому про себе у цьому віці, якщо є проблеми, то сказати, що вони з часом зникнуть.

Якщо у вас в сім'ї важкий підліток, не зловживайте покараннями, а знайдіть причину такої поведінки, пам'ятайте, що для вашої дитини потрібен індивідуальний підхід, зацікавте підлітка різними видами діяльності, не тримайте ситуацію під постійним контролем. Розмовляйте, пояснюйте, та не ставте умови, потрібно знайти спільні сторони у підлітка, і правильно їх використовувати, розвивати, давати завдання під силу. В дитину потрібно вірити, мати надію. Велике значення для "важкого" підлітка має значення відчути радість від успіху щастя. Це призводить до самовдосконалення. Говорити з підлітком тактовно, уникати різких виразів.

Конфлікти з учителями. Не сваритись з підлітками, а дізнатись причину конфлікту. Ніколи не обговорюйте з дитиною недоліків учителя. Краще поясніть яка важка це робота. Ніколи ні за яких обставинах не читайте щоденника дітей. Не намагайтесь вибрати за дітей їх життєвий шлях, оскільки вибір, зроблений іншими приводить в майбутньому до розчарува-ння, незадоволення, невезіння.

Підлітки повинні гуляти півтори-дві години. Краще скоротити час перегляду телебачення та читання детективу. Після школи необхідно відпочити. І тоді підлітки будуть: спокійнішими, урівноваженими.

Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з ровесниками. Якщо основою для об'єднань раніше виступала спільна діяльність, то тепер: привабливість тих чи інших занять визначається передусім їхніми можливостями для спілкування з однолітками. Таке спілкування дедалі більше виходить за межі шкільного життя, охоплюючи нові інтереси, види діяльності, стосунки, виділяються в окрему, самостійну і надзвичайно важливу для підлітка сферу життя. Це пояснює, з одногу боку, підвищений конформізм підлітків щодо компаній однолітків, а, з іншого, їх недисциплінованість і навіть правопорушення через невміння досягати бажаного становища у таких компаніях.

Спілкування з товаришами в цьому віці набуває такої цінності, що нерідко витісняє на задній план і навчання, і навіть стосунки з рідними. Навчання привертає увагу не стільки своїм змістом, скільки можливостями спілкування з однолітками.

Провівши експериментальне дослідження ми виявили, що свій вільний час підліткам краще проводити у компанії друзі, так вони почувають себе впевнено і комфортно.

За результатами анкетування «Я і сім'я» ми виявили, що молодші підлітки переважно хотіли б бути схожими на обох батьків (50% обстежуваних), а от старші вже диференціюють образ батька від образу матері і віддають перевагу бути більше схожими на матір, ніж на батька.

Під час позаситуативно-особистісного спілкування, в процесі вільної бесіди на відпочинку, було виявлено такі результати: високий рівень самоконтролю, товариськості в цьому виді спілкування - 78%, середнього - 22%, низького рівня не виявлено.

Отже, підлітковий період -- надзвичайно складний етап психічного розвитку. З одного боку, за рівнем та особливостями психічного розвитку підлітки ще не розпрощалися з дитинством; з іншого -- вони вже стоять на порозі дорослого життя і в їх поведінці реально виражається спрямованість на дорослі форми взаємин та поведінки.

У ЦЕЙ КРИЗОВИЙ ПЕРІОД БАТЬКИ, вчителі, друзі, рідні повинні допомогти підліткові перебути це самоутвердження в суспільстві.

Размещено на Allbest.ru