Психологічні особливості внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА

УДК 159.922.761:616.248

Психологічні особливості внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму

19.00.04 - медична психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Шмігель Наталя Євгенівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Науковий керівник - дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український НДІ соціальної та судової психіатрії і наркології МОЗ України, відділення пограничних станів та соматоформних розладів відділу соціальної та екстремальної психіатрії, завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент Рождественський Андрій Юрійович, Національна академія Служби безпеки України, доцент.

Захист відбудеться 20 червня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02. в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий 17 травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Третяк

АНОТАЦІЇ

Шмігель Н.Є. Психологічні особливості внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню особливостей внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму.

Серед основних психологічних особливостей та факторів, що визначають зміст внутрішнього світу дітей з бронхіальною астмою, розглядаються внутрішня картина хвороби та особлива соціальна ситуація розвитку дитини в умовах тяжкої хвороби.

Для внутрішнього світу дітей та підлітків, хворих на бронхіальну астму, характерна наявність пасивно засвоєного концепту хвороби, а також позитивного та конфліктного особистісного смислу хвороби.

Психологічна корекція елементів внутрішнього світу дитини з бронхіальною астмою мала на меті збільшення ефективності лікувально-відновлювального процесу й оптимізацію участі в ньому пацієнта.

Ключові слова: внутрішній світ, внутрішня картина хвороби, бронхіальна астма, соціальна ситуація розвитку в умовах хвороби, концепт хвороби, особистісний смисл, психокорекція.

Шмигель Н.Е. Психологические особенности внутреннего мира детей, больных бронхиальной астмой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению особенностей внутреннего мира детей, больных бронхиальной астмой.

Внутренний мир человека рассматривается как сложное целостное образование, имеющее свою природу, содержание и условия становления.

В качестве основных психологических особенностей и факторов, определяющих содержание внутреннего мира детей с бронхиальной астмой рассматриваются внутренняя картина болезни (ВКБ) и особая социальная ситуация развития ребенка в условиях тяжелой болезни.

Основное содержание внутреннего мира детей с бронхиальной астмой представлено образами и переживаниями, связанными с соматическими страданиями и ситуацией болезни в целом.

Для детей 6-11 лет характерно неправильное или искаженное представление о природе и причинах заболевания и затруднения при описании своих соматических ощущений. Исследование ВКБ у детей 6-11 лет показало неправильное формирование структуры ВКБ и наличие разрывов между ее уровнями. У детей основной группы по сравнению с детьми из контрольной группы мало выражены такие составляющие ВКБ как чувственная ткань (25,58±6,65% и 61,54±9,54%, при р<0,001) и первичное означение (30,23±7,00% и 69,23±9,05%, при р<0,001), в то время как опора на вторичное означение в структуре ВКБ значительно преобладает (62,79±7,37% и 19,23±7,73%, при р<0,001).

Подростки с бронхиальной астмой не способны давать четкую и ясную характеристику своим соматическим ощущениям, не умеют прислушиваться к изменениям, происходящим в собственном теле в периоды обострения заболевания и описывать их, затрудняются определять интенсивность и локализацию неприятных или болезненных ощущений. Больные подростки затрудняются описывать свои интрацептивные ощущения, возникающие во время приступа или характерные для различных периодов болезни.

Анализ результатов исследования выявил следующие особенности ВКБ подростков, больных БА. Опора на уровень чувственной ткани преобладает в структуре ВКБ детей контрольной группы, чего не наблюдается во ВКБ детей с БА (77,27±8,93% и 35,42±6,90%, при р<0,001). Противоположная ситуация наблюдается при выявлении опоры на вторичное означение в структуре ВКБ: подростки с БА демонстрируют большую усвоенность концепта болезни, нежели их ровесники из контрольной группы (72,92±72,92% и 45,45±10,62%, при р<0,01). В обеих группах опора на личностный смысл болезни представлена в достаточно высокой степени (66,67±6,80% и 63,64±10,26%).

Для внутреннего мира детей и подростков, больных бронхиальной астмой, характерно наличие пассивно усвоенного концепта болезни и конфликтного личностного смысла болезни. Для детей и подростков с бронхиальной астмой актуальными являются трудности межличностного общения, в частности, нарушение внутрисемейных отношений и отсутствие адекватного взаимодействия со сверстниками.

С целью увеличить эффективность лечебно-восстановительного процесса и оптимизировать участие в нем пациента, была проведена психологическая коррекция элементов внутреннего мира ребенка с бронхиальной астмой. В результате психокоррекционного воздействия в структуре внутреннего мира детей, больных БА, образовалась адекватная ВКБ с хронологически правильным поуровневым формированием.

Основным результатом коррекции явилось увеличение выраженности в структуре ВКБ личностного смысла болезни и приобретение им негативного, адекватного для ситуации болезни, характера.

Ключевые слова: внутренний мир, внутренняя картина болезни, бронхиальная астма, социальная ситуация развития в условиях болезни, концепт болезни, личностный смысл, психокоррекция.

Shmigel N.Ye. Psychological Peculiarities of the Inner World of Children Suffering from Bronchial Asthma. - Manuscript.

A thesis for taking a scientific degree of Ph.D. candidate (Psychology), specialization 19.00.04 - Medical Psychology. - G.S.Kostiuk Institute of Psychology of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The thesis is dedicated to the study of peculiarities of the inner world of children suffering from bronchial asthma.

The main psychological peculiarities and factors defining the contents of the inner world of children with bronchial asthma are the inner illustration of the illness and a peculiar social situation of the development of a child in the conditions of a serious illness.

The presence of passively adopted concept of the illness and also positive and conflict personal meaning of the illness - sueh are characteristic features of the inner world of children and teenagers suffering from bronchial asthma.

Psychological correction of elements of the inner world of children of teen-age suffering from bronchial asthma was carried out with the aim to inerease the efficiency of the process of medical recovery and to make the patient participate in it.

Key-words: inner world, inner illustration of the illness, bronchial asthma, social situation of the development in the conditions of the illness, concept of the illness, personal meaning, psychocorrection.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Дослідження психологічних чинників, що лежать в основі розвитку хвороби, сприяють її лікуванню й попередженню, - важливе завдання медичної психології. Його розв'язання стає можливим завдяки вивченню психології хворої дитини.

Актуальність даного дослідження пояснюється не лише підвищеним інтересом психологів і медиків до психосоматичних співвідношень у дитячо-підлітковому віці, але й тим фактом, що саме ця категорія хворих має найнижчий рівень адаптації до ситуації хвороби і вимагає більшої уваги до себе у плані психологічної допомоги.

Водночас проблема вивчення внутрішнього світу хворої людини на цей час в психологічній літературі залишається відкритою. Якщо дослідження внутрішнього світу здорової людини ще можна знайти у психологічній літературі (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, З.Г. Кісарчук, Д.О. Леонтьєв, В.І. Слободчиков, Ж. Лакан, Р. Мей), то праць, присвячених вивченню внутрішнього світу дитини з тяжким соматичним захворюванням, майже нема.

Більшість сучасних досліджень психосоматичних співвідношень здійснюється фахівцями у галузі медицини (Б.В. Михайлов, Є.М. Харченко, О.С. Чабан, А.І. Сердюк, Д.М. Ісаєв, Б. Любан- Плоцца, Н. Пезешкіан, М. Віршинг). У своїх дослідженнях вчені спираються на відомості, отримані переважно від дорослої частини населення (О.Ю. Березанцев, О.В. Квасенко, О.Ш. Тхостов, Г. Аммон, М. Байєр, Х. Фрайбергер, В. Бройтигам, П. Кристіан, М. Рад, Р. Мелзак, П.М. Петтінаті). Психологічні дослідження, пов'язані з психосоматичними захворюваннями у дітей проводяться украй рідко (Г.О. Аріна, Н.О. Коваленко, Ж. Кламмер).

Аналіз психологічної літератури дає підстави стверджувати, що у хронічно хворої дитини формується особливий внутрішній світ, побудований зі складних поєднань сприймань та відчуттів, емоцій та конфліктів, психічних травм, переживань та спогадів (В.В. Ніколаєва, О.Т. Соколова, О.В. Іванова, І.Г. Кіян, І.С. Равич-Щербо, А.Г. Рум'янцев, І.М. Нікольська, Р.М. Грановська). Таке уявлення про внутрішній світ хворої людини дає у своїх працях Р.А. Лурія, висуваючи поняття “внутрішньої картини хвороби”. Внутрішня картина хвороби (ВКХ), як і внутрішній світ, містить у собі та відображає безліч фактів внутрішнього життя і суб'єктивних ставлень дитини до явищ зовнішнього світу. У випадку тяжкої хронічної хвороби внутрішній світ дитини починає заломлюватися крізь призму внутрішньої картини хвороби.

Знання особливостей внутрішнього світу хронічно хворої дитини допоможе правильніше та грамотніше організувати корекцію ставлення дитини до хвороби, поліпшити її психологічний стан та попередити можливе погіршення стану здоров'я. Особливо це має значення у випадку такого тяжкого та важко виліковного захворювання, як бронхіальна астма (БА), у патогенезі якої важливу роль відіграє психологічний фактор.

Відсутність глибоких психологічних досліджень внутрішнього світу дитини з соматичним захворюванням, а також недостатня розробленість теоретичних та прикладних аспектів проблеми, що розглядається, обумовили вибір теми даного дослідження - “Психологічні особливості внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема розроблялась в рамках НДР лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України “Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі” (номер держреєстрації 0105U001036), 2005-2008 р.

Об'єкт дослідження - внутрішній світ дитини, хворої на бронхіальну астму.

Предмет дослідження - внутрішня картина хвороби як центральний елемент внутрішнього світу дитини з бронхіальною астмою.

Мета роботи - з'ясування психологічних особливостей внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму, і розробка програми корекційного впливу на внутрішній світ дитини з бронхіальною астмою з метою поліпшення її психічного та соматичного стану.

Основна гіпотеза дослідження полягає у тому, що внутрішній світ дитини з таким тяжким соматичним захворюванням, як бронхіальна астма, має свої особливості змісту. Центральним елементом внутрішнього світу дитини з бронхіальною астмою стає внутрішня картина хвороби.

Для досягнення поставленої мети на перший план було висунуто такі завдання:

1). Здійснити теоретичний аналіз літератури з проблем вивчення внутрішнього світу людини та з'ясувати основні структурні елементи та динаміку розвитку внутрішнього світу дітей.

2). Визначити особливості внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму, та дібрати комплекс психодіагностичних методик для вивчення цих особливостей.

3). За допомогою методів експериментально-психологічного дослідження дослідити та описати особливості внутрішнього світу дітей різного віку, хворих на бронхіальну астму.

4). Розробити систему корекційних заходів і здійснити психокорекцію внутрішнього світу дитини з бронхіальною астмою з метою поліпшення її психосоматичного стану.

5). Оцінити ефективність корекційного впливу на внутрішній світ дитини з бронхіальною астмою.

Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні положення вітчизняної психології: культурно-історична концепція розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського, теорія ставлень В.М. Мясищева, вікова періодизація розвитку Д.Б. Ельконіна, а також основні положення теорії діяльності О.М. Леонтьєва.

Дослідження здійснювалось у рамках таких наукових підходів як: генетичний підхід до дослідження психології особистості С.Д. Максименка, системний підхід до психодіагностичного вивчення психічного розвитку і формування особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.Ф. Бурлачук, М.Й. Боришевський, Г.В. Ложкін, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко), психосоматичний підхід та поняття психосоматичної ситуації Д.М. Ісаєва.

У якості основних концепцій та понять у нашій роботі використовувались: поняття соціальної ситуації розвитку Л.С. Виготського; концепції становлення та розвитку психіки і особистості в онтогенезі (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко та ін.); концепція внутрішньої картини хвороби Р.А. Лурії та модель становлення внутрішньої картини хвороби О.Ш. Тхостова, поняття суб'єктивної реальності та уявлення про внутрішній світ людини, запропоновані у роботах Л.І. Анциферової, Л.І. Божович, П.Я. Гальперіна, І.С. Кона, Г.С. Костюка, Д.О. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, С.Д. Максименка, С.Л. Рубінштейна, В.Е. Чудновського та ін).

Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань дослідження було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; емпіричні методи: спостереження, клінічна бесіда та психодіагностичне обстеження з використанням комплексу методик: вивчення “історії хвороби” (Б.В. Зейгарник), кольоровий тест ставлень (А.М. Еткінд), мальований апперцептивний тест (Л.М. Собчик), “Самооцінка” Дембо-Рубінштейн (С.Я. Рубінштейн), проективні малюнки “Моя хвороба” та “Кінетичний малюнок сім'ї”. Один із батьків (мати дитини) заповнював анкету для батьків, запропоновану І.К. Шацем, у яку внесені питання, що стосуються сімейної ситуації, стосунків подружжя та методів виховання хворої дитини. Отримані дані підлягали статистичному аналізу з подальшою якісною інтерпретацією.

Організація і експериментальна база дослідження. Дослідження відбувалося на базі Першого міського дитячого клінічного об'єднання у 5-ому пульмонологічному відділенні (м. Сімферополь) та в Республіканському навчальному закладі “Лівадійська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступеня Міністерства освіти та науки АР Крим” (м. Ялта). Контрольну групу склали учні школи-гімназії №25 та загальноосвітньої школи №37 м. Сімферополя.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у розкритті сутності, структури та особливостей внутрішнього світу хронічно хворої дитини; у встановленні чинників, від яких залежить формування й наповнення внутрішнього світу дитини молодшого шкільного віку та підлітка; у з'ясуванні соціально-психологічних передумов формування неадекватної внутрішньої картини хвороби у дітей з хронічним захворюванням. Вперше було здійснено вивчення психологічних особливостей внутрішнього світу дітей різного віку; розроблено систему психодіагностичних методів дослідження та програму психокорекції елементів внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані у лікувально-діагностичному процесі лікарями-пульмонологами; запропонований комплекс методів експериментально-психологічного дослідження дає можливість здійснювати психологічну діагностику особливостей внутрішнього світу хворої дитини та визначати показники та причини появи неадекватної внутрішньої картини хвороби у дітей різного віку.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм оброблення даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження були опубліковані у наукових збірниках та доповідалися і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях.

Матеріали дисертації доповідалися на наступних міжнародних науково-практичних конференціях: “Психоаналіз в Україні: теперішнє та майбутнє” (Алушта, 2001, 2002), міжнародній науковій конференції, присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка “Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти” (Запоріжжя, 2003), міжнародній науково-практичній конференції “Терапія душі” (Одеса, 2004), Першій Кримській науково-практичній конференції “Реабілітація дітей з особливостями психофізичного розвитку: сучасність та перспективи” (Сімферополь, 2005), Першій Кримській міжнародній конференції “Сучасна психологія та психосоматична медицина” (Сімферополь, 2007), науково-практичній конференції “Синтез знань сходу та заходу” (Сімферополь, 2007) та науково-практичній конференції “Психотерапія, медична психологія і гранічна психіатрія в системі надання медичної допомоги” (Харків, 2008).

Теоретичні підходи дослідження, його експериментальні результати доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри психології Кримського інженерно-педагогічного університету та кафедри нетрадиційної медицини Кримського Державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського (м. Сімферополь).

Результати дослідження впроваджені в роботу Першого міського дитячого клінічного об'єднання (м. Сімферополь), у лікувально-виховний процес Республіканського навчального закладу “Лівадійська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступеню Міністерства освіти та науки АР Крим” (м. Ялта), а також в навчальний процес Кримського інженерно-педагогічного університету. Впровадження підтверджене відповідними актами.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження відображено у 11 публікаціях авторки, 4 з яких опубліковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, 2 додатків (10 стор.). Повний обсяг дисертаційної роботи містить 227 сторінок. Робота включає 35 таблиць (19 стор.). Список використаних літературних джерел містить 257 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, ступінь розробленості проблеми, гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та структуру роботи.

У першому розділі - “Внутрішній світ дитини із соматичним захворюванням” - розкривається суть поняття “внутрішній світ людини”, подається характеристика його змісту та аналізується стан вивчення внутрішнього світу дитини із соматичним захворюванням у медичній психології сьогодення.

Внутрішній світ людини - психологічне явище, що являє собою складне цілісне утворення, відкрите для впливу та змін, та має свою природу, структуру і зміст. Основними характеристиками внутрішнього світу є інтенціональність та динамізм (С.Д. Максименко).

Елементами внутрішнього світу є, в основному, почуття, переживання, інтереси та задуми людини, її потреби, цінності та прагнення (Л.І. Анциферова, Л.І. Божович, П.Я. Гальперін, І.С. Кон, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, В.І. Слободчиков).

Як будь-яке психологічне явище, внутрішній світ людини здатен до об'єктивування, тобто може виражатися назовні за допомогою слів та мовленнєвих значень, результатів діяльності (наприклад, творчості), а також через переживання, стани та стосунки людини (Л.І. Анциферова, І.С. Кон, С.Д. Максименко, Р.В. Моляко, В.М. Мясищев, В.І. Слободчиков та ін.).

У клінічних дослідженнях внутрішній світ людини з соматичним захворюванням розглядається ученими у рамках вивчення суб'єктивної сторони хвороби. Особливе місце у вивченні психологічного аспекту соматичного захворювання належить працям Р.А. Лурії, який висунув поняття “внутрішня картина хвороби”.

Бронхіальна астма, як важке соматичне захворювання, створює особливі умови життя для хворої дитини. Вагомо змінюється її соціальна ситуація розвитку, яку різні автори називають “новою життєвою ситуацією” (О.Г. Мотовілін), “психосоматичною ситуацією” (Д.М. Ісаєв), “соціальною ситуацією хвороби” (В.В. Ніколаєва).

Простір внутрішнього світу дитини, що страждає на соматичне захворювання, наповнюється новими уявленнями, переживаннями та образами, які пов'язані з хворобою та відображаються у внутрішній картині хвороби. Визначальне значення для формування уявлень про хворобу, її причини, значення та роль в житті дитини відіграє її найближче оточення, у першу чергу батьки, лікар та однолітки.

Все сказане приводить до висновку, що основна увага у дослідженнях психологічних особливостей внутрішнього світу дитини з бронхіальною астмою повинна приділятися вивченню внутрішньої картини хвороби цієї дитини з урахуванням особливостей соціальної ситуації розвитку.

У другому розділі - “Методи експериментального дослідження психологічних особливостей внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму” - описані методи експериментально-психологічного дослідження, яке проводилось з метою вивчення змісту внутрішнього світу дитини, хворої на бронхіальну астму, особливостей формування її внутрішньої картини хвороби та особливостей соціальної ситуації розвитку. В розділі наводиться характеристика експериментальної вибірки та обґрунтовується вибір методів дослідження.

У дослідженні брали участь 4 групи: дві основні і дві контрольні. Першу основну групу склали 43 дитини 6-11 років із діагнозом “Бронхіальна астма”, другу основну групу склали 48 підлітків у віці від 12 до 16 років із діагнозом “Бронхіальна астма”. Обидві контрольні групи склали діти молодшого шкільного віку та підлітки, що не мають хвороби дихальної системи. У контрольну дитячу групу увійшло 26 осіб, у контрольну підліткову - 22 особи.

У дослідженні брав участь один із батьків (переважно, мати) молодшого школяра, тому дитячі основна та контрольна групи мали у своєму складі 43 та 26 пар “мати-дитина” відповідно. Загалом, у експериментально-психологічному дослідженні взяли участь 208 осіб: 139 дітей та 69 батьків (матерів).

Дослідження відбувалося у два етапи. На першому, попередньому, етапі дослідження проводилось спостереження, бесіда із лікарями та батьками дітей, хворих на бронхіальну астму, та вивчення історій хвороби. За результатами цього етапу дослідження була складена характеристика експериментальних груп та вивчені основні соціальні фактори впливу.

На другому етапі дослідження, присвяченому вивченню особливостей внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму, основна увага приділялася дослідженню особливостей побудови внутрішньої картини хвороби (ВКХ) та соціальної ситуації розвитку хворих дітей. За теоретичну модель ВКХ була обрана модель становлення внутрішньої картини хвороби О.Ш. Тхостова, що являє собою багаторівневе утворення, що складається з чотирьох рівнів: чуттєвої тканини, первинного та вторинного означень та особистісного смислу.

У третьому розділі - “Експериментальне дослідження психологічних особливостей внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму” - подано результати експериментально-психологічного дослідження, а також наводиться порівняльна характеристика психологічних особливостей внутрішнього світу дітей підліткового та молодшого шкільного віку, хворих на бронхіальну астму.

У внутрішньому світові дітей з БА присутній неправильний концепт хвороби, заснований на фрагментарній та викривленій інформації, який знаходить вияв не лише в неправильному уявленні дітей про причини та наслідки хвороби, але й про сам патогенний процес, що відбувається в організмі під дією важкої хвороби. На малюнку “Моя хвороба” категорія “патологічний процес” дітьми з БА використовувалася у 41,86±7,52% випадків, дітьми з контрольної групи - у 19,23±7,73% випадків (р<0,05). Однією з причин формування у дітей неправильних уявлень про захворювання є страх батьків перед невиліковною бронхіальною астмою та їх небажання розмовляти з дітьми про цю хворобу.

Саме захворювання знайшло своє відображення у внутрішньому світові дітей у вигляді образу потворної істоти, яку вони описували як активну та злу, і таку, що своїми діями завдає шкоди організму та самій дитині. У малюнку “Моя хвороба” категорія “абстрактне зображення” в основній групі зустрічалося у 27,91±6,84% випадків, у контрольній - у 11,54±6,27% (р<0,05).

Дослідження внутрішньої картини хвороби у дітей 6-11 років показало неправильне формування структури ВКХ, недостатню сформованість рівня чуттєвої тканини та наявність розривів між рівнями. У дітей основної групи в порівнянні з дітьми контрольної групи недостатньо виражена опора на таку складову внутрішньої картини хвороби, як чуттєва тканина (25,58±6,65% та 61,54±9,54%, при р<0,001), в той час, як опора на вторинне означення значно переважає (62,79±7,31% та 19,23±7,73%, при р<0,001).

Особистісний смисл у двох групах має якісні відмінності. У той час, коли для дітей контрольної групи хвороба носила негативне забарвлення, бо приносила дискомфорт та соматичні страждання, для дітей основної групи хвороба мала певні позитивні властивості (пропуск занять у школі, позбавлення від домашніх обов'язків, підвищена увага батьків). Вторинна вигода хвороби призводила до виникнення позитивного особистісного смислу хвороби у дітей з БА.

Аналіз результатів виконання методики “Самооцінка” дітьми з БА виявив факт невідповідності між показниками самопочуття (14,5±0,2 балів), здоров'я (8,7±0,3 бали) та настрою (16,1±0,2 бали), присутність ейфорично-анозогнозичного типу ставлення до хвороби та наявність психологічних захистів за типом заперечення, витіснення та раціоналізації.

Внутрішньому світові підлітків з БА притаманна наявність неправильного ригідного концепту хвороби, що знайшов своє відображення у малюнках дітей на тему “Моя хвороба”. Хворі на БА підлітки малюють “абстрактне зображення” хвороби (22,92±6,07%), “патологічний процес”, що відбувається в організмі під час захворювання (37,50±6,99%) та “метафоричний образ” своєї хвороби (20,83±5,86%). Підлітки контрольної групи не використовують у своїх малюнках категорії “абстрактне зображення” та “патологічний процес”, а категорію “метафора” використовують лише у 4,55±4,44% випадків.

В структурі ВКХ дітей контрольної групи опора на рівень чуттєвої тканини переважає, чого не спостерігаємо у ВКХ дітей з БА (77,27±8,93% та 35,42±6,90%, при р<0,001). Протилежну ситуацію спостерігаємо при виявленні опори на вторинне означення у структурі ВКХ: підлітки з БА демонструють більшу засвоєність концепту хвороби, ніж їх однолітки з контрольної групи (72,92±72,92% та 45,45±10,62%, при р<0,001 ). В обох випадках опора на особистісний смисл хвороби представлена у достатньо високій мірі (66,67±6,80% та 63,64±10,26%).

Підлітків з БА характеризує невміння співвідносити власні патологічні тілесні відчуття із симптомами хвороби, що означає відірваність пасивно засвоєного концепту хвороби від витоків, з яких він формувався. Пасивність підлітків спостерігається не лише при формуванні концепту хвороби, але й у ставленні до лікування. Налаштованість на лікування у них постійно змінюється з активної на пасивну. Формуванню лабільного наставлення сприяє конфліктний особистісний смисл, коли підлітки з БА вбачають у захворюванні як негативний, так і позитивний бік.

Наявність амбівалентного ставлення до свого захворювання у підлітків основної групи підтверджують результати КТС: об'єкт “хвороба” (асоціативний зв'язок із синім кольором у 54,55±10,62% випадків) розташовується ними як на індиферентних 5-6 позиціях, так і на 7-8 позиціях, що відкидалися (асоціативний зв'язок з чорним кольором у 35,42±6,90% випадків).

Результати виконання методики “Самооцінка” підлітками з БА продемонстрували наявність неадекватних оцінок на шкалах “самопочуття”, “настрій” та “щастя”. Неадекватно підвищені самооцінки щастя (17,8±0,2 балів) та настрою (15,3±0,2 бали) у дітей з БА говорять про відсутність критичності при оцінці свого стану, про дію механізму психологічного захисту за типом заперечення та, в цілому, про слабко розвинуту рефлексію. Окрім цього, результати “Самооцінки” вказують на існування розриву у показниках самооцінки по шкалах здоров'я та самопочуття (10,5±0,2б балів та 13,9±0,3 балів), що співвідноситься з даними про існування розриву між рівнем первинного означення чуттєвої тканини та вторинним означенням у структурі ВКХ, а також підтверджує присутність у внутрішньому світі хворих на БА підлітків пасивно усвоєного концепту хвороби.

Аналіз результатів виконання методики МАТ хворими на БА підлітками показав несприятливу сімейну ситуацію, порушення дитячо-дорослих стосунків та порушення спілкування хворих підлітків зі своїми однолітками.

В цілому, дітям молодшого шкільного та підліткового віку, хворим на БА, притаманне формування неадекватної внутрішньої картини хвороби, наявність у змісті внутрішнього світу пасивно засвоєного концепту хвороби, конфліктного особистісного смислу, а також порушення міжособистісних стосунків.

У четвертому розділі - “Психологічна корекція елементів внутрішнього світу дитини з бронхіальною астмою” - описані цілі та задачі психологічної корекції, представлене методологічне обґрунтування вибору методів та форми корекції, а також загальна структура та зміст корекційної програми. У цьому ж розділі наводиться оцінка ефективності проведеної психологічної корекції.

Психокорекційна робота проводилась з малими групами у складі 5-6 осіб. Вік дітей - 12-15 років. Тривалість психологічної корекції склала 1,5 місяці. Ефективність психокорекційного впливу оцінювалась за результатами повторного психологічного дослідження. Контрольну групу склали підлітки з БА, що не проходили психологічну корекцію.

На корекційних заняттях використовувалися прийоми ігрової терапії, психодрами, раціональної терапії, арт-терапевтичні техніки, тілесно-орієнтовані методи, психогімнастичні прийоми, рольові ігри тощо.

Після психологічної корекції у підлітків, хворих на БА, змінився характер розподілу опор на різні складові внутрішньої картини хвороби. Особливості розподілу опор на складові ВКХ, отримані у результаті аналізу відповідей на питання клінічної бесіди з підлітками, хворими на БА, наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Динаміка розподілу опор на складові ВКХ у підлітків, хворих на БА (за результатами клінічної бесіди)

Складові внутрішньої картини хвороби	Кількість спостережень	с
	Основна група 3 n=32	Контрольна група 3 n=16
	Абс. число	%±m	Абс. число	%±m
Чуттєва тканина	27	84,38±6,42	5	31,25±11,59	***
Первинне означення	29	90,63±5,15	12	75,00±10,83	-
Вторинне означення	31	96,88±3,08	11	68,75±11,59	*
Особистісний смисл	30	93,75±4,28	10	62,50±12,10	**

Примітка:

*** - р<0,001

** - р<0,01

* - р<0,05

Дані таблиці 1 демонструють наявність приблизно однакової кількості опор на всі складові ВКХ та їх рівномірний розподіл у структурі ВКХ у дітей, що пройшли психологічну корекцію: рівень чуттєвої тканини - 84,38±6,42%, первинне означення - 90,63±5,15%, вторинне означення - 96,88±3,08%, особистісний смисл - 93,75±4,28%.

Дані таблиці 1 вказують на факт відсутності розриву між рівнями чуттєвої тканини та первинного означення у структурі ВКХ дітей, що пройшли корекцію (84,38±6,42% та 90,63±5,15%), і збереження розриву між цими рівнями у структурі ВКХ дітей контрольної групи (31,25±11,59% и 75,00±10,83%, р<0,01). Наведені дані свідчать про побудову адекватної внутрішньої картини хвороби у дітей, що пройшли психологічну корекцію.

Рівномірний розподіл опорів на складові ВКХ був продемонстрований підлітками-учасниками психокорекційних груп також у коментарях до малюнку “Моя хвороба”. Однакові значення показників перших двох рівнів ВКХ (по 59,38±8,68%) є результатом регуляції процесу первинного означування чуттєвої тканини підлітками, хворими на БА, які пройшли психокорекцію. Ефект корекційного впливу проявляється також у тому, що у дітей основної групи зникає розрив між такими рівнями ВКХ, як первинне та вторинне означення (59,38±8,68% та 50,00±8,84%), в той час, як у структурі ВКХ дітей контрольної групи розрив між цими рівнями зберігається (18,75±9,76% та 87,50±8,27%, р<0,001). Така послідовність прояву опори на рівні ВКХ, коли вторинне означення формується на основі первинно означеної чуттєвої тканини, є ознакою адекватності ВКХ.

Найбільшого значення набув особистісний смисл хвороби (87,50±5,85%), яким наповнені коментарі підлітків до малюнку “Моя хвороба”. В результаті психокорекційних занять підлітки стали зображати на малюнку своє метафоричне уявлення про хворобу та боротьбу з нею.

Результати проведення тесту “Самооцінка” показали зменшення частоти використовування хворими підлітками психологічних захистів за типом заперечення та витіснення, зміну ейфоричного настрою на адекватну оцінку свого стану у ситуації хвороби та підвищення рівня рефлексивності.

Під час виконання КТС дітьми, що пройшли психологічну корекцію, відбулися зміни у кольороасоціативних виборах до таких об'єктів як “ворог”, “хвороба” та “лікування”. У результаті корекції об'єкт “хвороба” у виборах дітей з БА перестає посідати індиферентні 5 та 6 позиції (6,25±4,28% у порівнянні з 50,00±12,50%, р<0,001) і у більшої кількості випадків займає 7 та 8 позиції (68,75±8,19% у порівнянні з 37,50±12,10%, р<0,05), ідентифікуючись хворими підлітками з “ворогом”, а “лікування” вперше асоціюється із зеленим кольором та починає займати першу позицію (15,63±6,42%).

У цілому, результати повторного дослідження ВКХ підлітків, що пройшли психологічну корекцію, говорять про те, що основну мету психокорекції було досягнуто: у структурі внутрішнього світу дітей, хворих на БА, з'явилася адекватна ВКХ з правильним порівневим формуванням її складових. Основним результатом стало збільшення вираженості у структурі ВКХ особистісного смислу хвороби та набуття ним негативного, адекватного для ситуації хвороби, характеру.

Вплив психологічної корекції відбився також на сприйнятті підлітками себе у міжособистісному спілкуванні. Герої розповідей, складених підлітками з БА до картинок мальованого апперцептивного тесту (МАТ) мають багатшу емоційну палітру, у спілкуванні займають більш активну позицію (кількість вибору пасивної позиції спадає до 31,25±8,19% у порівнянні з 56,25±12,40%, р<0,001) з використанням дій, що заміщаються. У розповідях підлітків, що пройшли психокорекцію, при описанні конфліктних та фруструючих ситуацій рідше відбувається ідентифікація з жертвою (15,63±6,42% у порівнянні з 43,75±12,4%, р<0,05), а також відзначається стійка тенденція вибирати адекватні засоби спілкування та реагування у міжособистісних стосунках з однолітками (53,13±8,82% у порівнянні з 25,00±10,83% р<0,05).

Стійкість результатів психокорекційного впливу було підтверджено даними катамнестичного дослідження (1 рік потому).

У висновках підбито підсумки проведеного теоретичного та експериментального дослідження.

Внутрішній світ людини являє собою складне психологічне утворення, що має свою природу, структуру та зміст. Елементами внутрішнього світу виступають почуття, переживання, смисли та значення, представлені у вигляді образів, а також бажання, інтереси людини, її потреби, цінності та прагнення. Ситуація тяжкої хвороби впливає на зміст внутрішнього світу людини. Характерною особливістю внутрішнього світу дітей з хронічним соматичним захворюванням є поява такого важливого елементу, як внутрішня картина хвороби.

Експериментально-психологічне дослідження особливостей внутрішнього світу дітей, хворих на бронхіальну астму, не може не враховувати положення про те, що зміст внутрішнього світу отримує свою зовнішню об'єктивацію через вербалізацію, результати діяльності та стосунки людини з оточуючим середовищем. Основним принципом дослідження внутрішнього світу дитини, хворої на бронхіальну астму, повинно стати вивчення її внутрішньої картини хвороби у рамках особливої соціальної ситуації розвитку, обумовленої хворобою.

Існують певні відмінності у змісті внутрішнього світу дітей підліткового та молодшого шкільного віку, хворих на бронхіальну астму. Основний зміст внутрішнього світу дітей 6-11 років, хворих на бронхіальну астму, представлено страхітливими образами та переживаннями, пов'язаними з хворобою та соматичними стражданнями. Для них характерна емоційна реакція не на саму хворобу, а на її метафоричний образ. Великий вплив на зміст внутрішнього світу дитини 6-11 років здійснює зміст внутрішнього світу її батьків. Для підлітків 12-16 років, хворих на бронхіальну астму, характерні алекситимічні риси, низький рівень рефлексії, зняття з себе відповідальності за стан власного здоров'я, низька мотивація до розширення знань про свою хворобу, пасивне настановлення на лікування та здатність маніпулювати своїм психосоматичним станом.

У структурі внутрішньої картини хвороби дітей і підлітків, хворих на бронхіальну астму, недостатньо представлені такі складові, як чуттєва тканина та первинне означення, у той час, як опора на вторинне означення значно превалює. Для структури внутрішньої картини хвороби характерна відсутність зв'язку між рівнями, що призводить до формування ригідного, пасивно засвоєного концепту хвороби, відірваного від реальних соматичних характеристик. Особистісний смисл хвороби для дітей та підлітків, хворих на бронхіальну астму, має конфліктний характер, що знаходить своє відображення у внутрішньому світі в образах хвороби, що мають як негативну, так і позитивну характеристику. Однією з причин формування неадекватної внутрішньої картини хвороби є використання хворими дітьми психологічних захистів за типом заперечення та витіснення, що сприяє формуванню ейфорично-анозогнозичного ставлення до хвороби.

Зміст внутрішнього світу дитини з бронхіальною астмою визначається соціальною ситуацією її розвитку в умовах хвороби, до яких відносимо особливі умови життя, спеціальний режим, часту госпіталізацію та порушення відносин з оточуючим світом. Порушення дитячо-батьківських стосунків проявляються у неправильному вихованні, збідненні емоційного контакту матері й дитини та у відсутності психологічної підтримки батьками своєї дитини у ситуації тяжкої хвороби. У процесі взаємодії з однолітками діти та підлітки, хворі на бронхіальну астму, обирають пасивну позицію та використовують неефективні засоби спілкування.

Психологічна корекція елементів внутрішнього світу дитини з бронхіальною астмою мала на меті збільшення ефективності лікувально-відновлювального процесу й оптимізацію участі в ньому пацієнта. Результатом психокорекції стала рівномірна вираженість всіх складових внутрішньої картини хвороби у дітей з бронхіальною астмою та зникнення розривів між її рівнями. У результаті психокорекції у підлітків з'явилось бажання протистояти хворобі та активне настановлення на одужання. Особистісний смисл хвороби набув негативного, адекватного ситуації хвороби, характеру. Зменшилась кількість випадків використання підлітками з бронхіальною астмою таких захисних механізмів, як заперечення та витіснення, зріс рівень рефлексії, підлітки стали адекватно оцінювати свій психосоматичний стан та свої можливості у ситуації хвороби. У результаті психокорекційного впливу на елементи внутрішнього світу підлітки, хворі на бронхіальну астму, стали проявляти більшу активність та емоційність у міжособистісній взаємодії, обирати більш ефективні засоби спілкування.

Здійснена психологічна корекція мала високу ефективність та стійкі результати, що було доведено повторним психодіагностичним дослідженням, а також даними катамнестичного дослідження (1 рік потому).

Серед перспектив продовження досліджень у цій області на перший план виходить профілактика погіршення психосоматичного стану дітей, хворих на бронхіальну астму, на основі формування адекватної внутрішньої картини хвороби на ранніх етапах захворювання, а також попередження негативного впливу ситуації хвороби та ближчого соціального оточення хворої дитини на зміст її внутрішнього світу.

світ дитина бронхіальний астма

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тараненко Н.Е. Бессознательные детерминанты внутренней картины болезни / Н.Е. Тараненко // Наука і освiта. Спецвипуск “Проблеми глибинного психоаналізу”. -- 2001. -- № 4. -- С.72--74.

2. Тараненко Н.Е. Внутренняя картина болезни у детей с хроническим соматическим заболеванием / Н.Е. Тараненко // Практична психологія та соціальна робота. -- 2002. -- № 2. -- С.48--50.

3. Тараненко Н.Є. Формування внутрішньої картини хвороби у пацієнтів із хронічним захворюванням / Н.Є. Тараненко // Психологія: Зб. наук. пр. -- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. -- 2002. -- Вип. 15. -- С.354--360.

4. Шмігель Н.Є. Вивчення внутрішньої картини хвороби у дітей в рамках психосоматичного напрямку / Н.Є. Шмігель // Наука і освіта. -- 2004. -- № 3. -- С. 175--177.

5. Шмигель Н.Е. Специфика психологических защит у детей с заболеваниями легких / Н.Е. Шмигель // Современный психоанализ: Сб. науч. трудов. -- К.: Ваклер, Альтерпресс, 2002. -- С. 193--201.

6. Тараненко Н.Е. Проблемы семейного воспитания больного ребенка / Н.Е. Тараненко // Матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка [“Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології”], (Київ, 17--18 грудня 2001 р.). -- Т. II. -- К. : Міленіум, 2002. -- С. 250--253.

7. Шмігель Н.Є. Соматично хвора дитина у рамках особистісно-орієнтованої освіти / Н.Є. Шмігель // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [“Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти“], (Запоріжжя, 8--10 квітня 2003 р.). -- Ч. 1. -- Київ -- Запоріжжя : Просвіта, 2003. -- С. 175--178.

8. Шмигель Н.Е. Роль психолога в решении проблемы школьной неуспеваемости соматически ослабленного ребенка / Н.Е. Шмигель // Январские педагогические чтения : методология, теория и практика индивидуализации и дифференциации учебно-воспитательного процесса. -- Симферополь : Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2003. -- С. 126--128.

9. Шмигель Н.Е. Психология ребенка с тяжелым соматическим заболеванием / Н.Е. Шмигель // Материалы I Крымской конференции [“Реабилитация детей с особенностями психофизического развития: современность и перспективы”]. -- Симферополь, 2005. -- С. 265--273.

10. Шмигель Н.Е. Психологические особенности детей, больных бронхиальной астмой / Н.Е. Шмигель // Материалы научно-практической конференции с международным участием [“Синтез знаний востока и запада”], (Симферополь, 18--19 апреля 2007 р.). -- Симферополь, 2007. -- С. 286--289.

11. Шмигель Н.Е. Реакция личности на соматическое заболевание / Н.Е. Шмигель // Матеріали науково-практичної конференції [“Психотерапія, медична психологія і гранічна психіатрія в системі надання медичної допомоги”], (Харків, 16--17 березня 2008 р.). -- Харків, 2008. -- С. 165--166.

Размещено на Allbest.ru