Соціально-психологічні особливості формування життєвих планів інтернет-залежної молоді

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ

ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

19.00.05 - Соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Соціально-психологічні особливості формування життєвих планів інтернет-залежної молоді

Посохова Віра Валеріївна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті соціальної та політичної психології АПН України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Титаренко Тетяна Михайлівна,

завідувач лабораторії соціальної психології особистості

Інституту соціальної та політичної психології АПН України

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Лактіонов Олександр Миколайович,

декан факультету психології, завідувач кафедри

прикладної психології

Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна

кандидат психологічних наук, доцент

Карабін Тарас Васильович,

доцент кафедри соціальної психології

Прикарпатського національного

університету ім. В. Стефаника

Провідна установа: Інститут соціології НАН України

Захист відбудеться 12 жовтня 2006 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

Автореферат розіслано 11 вересня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук

старший науковий співробітник І.В. Жадан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена тим, що планування майбутнього в житті особистості є надзвичайно важливим і складним процесом, який набуває особливої гостроти у зв'язку з появою та стрімким поширенням Інтернету. Віртуальний простір надає користувачеві безліч унікальних можливостей щодо конструювання подальшого життя. В Інтернет-середовищі суб'єкт може втілити будь-який задум, здійснити свої найзаповітніші мрії, досягнути поставленої мети, майже не докладаючи ніяких зусиль.

Саме легкість, безвідповідальність віртуального життя стає одним з визначальних критеріїв залучення все більшої кількості користувачів у мережевий простір. Молоді люди, долучаючись до Інтернет-комунікації, виробляють нові прагнення, що безпосередньо пов'язані з віртуальним життям. Мережеве спілкування стає поширеною формою взаємодії, що охоплює дедалі більшу аудиторію користувачів.

З появою Інтернету стало можливим спілкування в інтерактивному режимі між людьми, які мешкають у різних куточках земної кулі. Щохвилини до віртуальної комунікації залучається величезна кількість користувачів, яким вдається знайти однодумців, якими б екзотичними, дивними й навіть девіантними не були їхні інтереси, та створити на основі цього групи, що не мають аналогів у реальному житті. Комунікація такого типу помітно позначається на індивідуальному і соціальному житті особистості, привертаючи тим самим до себе увагу дослідників.

У працях іноземних психологів розглядаються різні аспекти впливу кіберпростору на особистість. Значний інтерес становить, зокрема, вивчення Інтернет-залежності як явища (K.Young, M. Griffiths, I. Goldberg), розгляд гендерних особливостей учасників Інтернет-взаємодії (S. King, S. Bernstein, M. Griffiths, P.J.Lukas), вплив віртуального середовища на особистість (J. Suler), дослідження ідентичності користувачів комп'ютерних мереж і процесів самопрезентації в мережі (J. S. Donath, J. R. Beniger). Російські вчені вивчають мотивацію користувачів Інтернету (О.Н. Арестова, Л. Н. Бабанін, А. Є. Войскунський, О. В. Смислова та ін.), досліджують міру емоційної насиченості міжособистісних мережевих контактів (Є. П. Бєлінська, А. Є. Жичкіна, В. Ю. Нестеров, Є. І. Нестерова).

Стає зрозумілим, що на даному етапі розвитку людства існування особистості поза взаємодією з комп'ютерними системами вже важко уявити. Як правило, найбільш залученими в цей процес є молоді люди, які моделюють своє майбутнє під дією специфічного інформаційного впливу, однак життєве планування в умовах Інтернет-залежності поки що не стало предметом спеціального наукового розгляду.

Утім, постійне зростання кількості користувачів Інтернету серед українського населення, більшість яких становить молодь, свідчить про необхідність проведення досліджень, спрямованих на вивчення впливу Інтернет-мережі на особистість. Проведення молоддю в мережі все більшої кількості часу, як виразна тенденція надання переваги мережевій комунікації та використання послуг кіберпростору з метою віртуальної самореалізації підтверджують надзвичайну актуальність цього питання й доцільність його вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України “Життєві домагання як соціально-психологічний механізм самоздійснення особистості”, що розроблялася у 2003 - 2006 роках. Номер держреєстрації 0103U000504. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту соціальної та політичної психології АПН України 30 травня 2002 р.(протокол №5/02).

За об'єкт дослідження взято процес формування життєвих планів Інтернет-залежної молоді.

Предметом дослідження є вплив Інтернету на моделювання молоддю свого майбутнього.

Мета дослідження - визначення соціально-психологічних характеристик життєвого планування Інтернет-залежної молоді.

Гіпотеза дослідження: надмірне перебування в Інтернет-мережі змінює ставлення особистості до власного майбутнього й ускладнює її соціально-психологічну адаптацію в реальному світі. Існують значні відмінності в життєвих планах кіберзалежної молоді порівняно з вільними користувачами Інтернету.

Завданнями дослідження є:

1) визначення психологічних особливостей особистості, що перебуває в стані Інтернет-залежності; інтернет залежність молодь життєвий

2) розробка діагностичного методу для визначення міри захопленості молоді Інтернетом;

3) діагностика сформованості ставлення до майбутнього Інтернет-залежних користувачів;

4) порівняльний аналіз життєвих планів Інтернет-залежних користувачів і тих, що не мають рис кіберзалежної поведінки.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: концептуальні положення про становлення та соціалізацію особистості (Г. М. Андреєва, К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, І. С. Кон), про особливості ціннісно-смислової сфери особистості (О. Г. Асмолов, Д. О. Леонтьєв, І. О. Мартинюк), підходи до вивчення особистості як суб'єкта власної життєтворчості (А.Адлер, Є.І.Головаха, К. Роджерс, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко), соціально-психологічні особливості спілкування у віртуальному середовищі (О. Н. Арестова, Л. Н. Бабанін, А. Є. Войскунський, Є. П. Бєлінська, А. Є. Жичкіна, В. Ю. Нестеров, Є. І. Нестерова, О. В. Смислова, Н. В. Чудова, I. Goldberg, M. Griffiths, J. Suler, K. Young).

Для розв'язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретичний аналіз літератури; психодіагностичні методики, зокрема опитувальник для визначення міри захопленості Інтернетом (РІЗ), опитувальник ЕРІ (Айзенка), методика для визначення домінуючої стратегії в спілкуванні В.В.Бойко, проективні методики “Мої плани на майбутнє” та твір “Моє майбутнє через п'ять років”; кількісний та якісний аналізи отриманих результатів. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою відомих методів математичної статистики з використанням пакету SPSS.

Організація дослідження: в емпіричному дослідженні брали участь студенти 1-5 курсів Луганського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, Луганського державного східноукраїнського університету ім. В.Даля, Київського національного торгово-економічного університету, Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", Національної академії державної податкової служби України. Загальна кількість випробуваних 399 осіб віком від 17 до 28 років.

Наукова новизна дослідження полягає в розкритті специфіки моделювання Інтернет-залежною молоддю свого майбутнього, визначенні впливу віртуального середовища на життєве планування користувачів Інтернет-мережі, виявленні відмінностей у життєвих планах Інтернет-залежних і вільних від залежності користувачів.

Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні знань про соціально-психологічні особливості моделювання Інтернет-залежною молоддю свого майбутнього; виділенні показників, які характеризують структуру життєвих планів особистості; визначенні рівнів життєвого планування відповідно до міри захопленості користувачів Інтернетом.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані: 1) науковцями для аналізу та прогнозування особливостей життєвого планування Інтернет-залежної молоді; 2) психологами-практиками для діагностування міри захопленості користувачів Інтернет-мережею і рівня сформованості їхніх життєвих планів з метою своєчасного виявлення, профілактики й коригування Інтернет-залежності та життєвої невизначеності; 3) у навчальному процесі для розробки програм, орієнтованих на розвиток спроможності молоді формувати адекватні, реалістичні життєві плани.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на засіданнях лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України; районній конференції старшокласників “Я-сьогодні, Я-завтра” (секція “Спілкування молоді через інформаційні технології”) (Київ, 2005р); науковому міжінститутському семінарі “Домагання. Досвід. Особистість” (Київ, 2005р); серпневій нараді вчителів у ЗОШ № 57 (Луганськ, 2005р).

Зміст і результати дисертаційного дослідження відображено в 5 публікаціях у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 190 найменувань, з яких 16 іноземною мовою, та додатків. Основний текст дисертації викладено на 140 сторінках комп'ютерного тексту і містить 2 таблиці, 14 рисунків та додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, дано характеристику стану проблеми, її сутності та значущості, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, його теоретико-методологічну основу й методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про її організацію, структуру та обсяг.

У першому розділі - “Психологічні особливості ставлення молоді до майбутнього” - висвітлено стан дослідженості даної проблеми у вітчизняній і зарубіжній психологічній науці, наголошено, що провідна роль у процесі моделювання особистістю подальшого життя належить категорії часу, здатності суб'єкта ставитися до нього усвідомлено й ефективно його організовувати, а також спроможності молодої людини функціонувати в оптимальному часовому режимі.

Проблемі життєвого планування присвячено чимало праць зарубіжних і вітчизняних учених (К. О. Абульханова-Славська, Н. А. Бернштейн, П. Я. Гальперін, М. Р. Ґінзбурґ, К. Ґолдштейн, І. С. Кон, К. Роджерс, Дж. Б. Роттер, С. Л. Рубінштейн, С. Сімон, К. Тайлер, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, Є. Л. Торндайк, В. Франкл, П. Фрес, Х. Хекхаузен та ін.). Систематизація теоретичних напрацювань дає підставу стверджувати, що важливим у моделюванні особистістю свого подальшого життя є наявність базових компонентів життєвого плану, а саме активних цілей і мрій та також механізмів, завдяки яким стає можливою реалізація визначеної особистістю мети і втілення в життя її найзаповітніших сподівань. До таких механізмів належать: самовизначення, самоактуалізація, саморегуляція, самоорганізація та самокерування.

Є підстави вважати, що залежно від рівня сформованості розглянутих механізмів особистість має більш або менш реалістичні уявлення про власне майбутнє та, відповідно, виявляє різною мірою готовність до його реалізації. За умови високого рівня сформованості самовизначення, самоактуалізації, саморегуляції, самоорганізації та самокерування особистість здатна здійснити усвідомлений вибір, активно діяти в оптимальному для успішної реалізації запланованого режимі та спрямовувати свої дії на досягнення визначеної мети. Низький рівень сформованості перелічених механізмів стає причиною невизначеності особистості у своїх бажаннях, безініціативності та пасивного ставлення до майбутнього.

Аналіз проведених досліджень свідчить про те, що процес Інтернет-узалежнення значною мірою позначається на рівнях активності та самостійності особистості, перешкоджаючи тим самим формуванню її життєвих планів (А. В. Гоголєва, А. А. Гребенюк, А. Бродські, С. Піл, В. Д. Москаленко). Власне, сам механізм узалежнення полягає у фіксованості інтересу адикта на процесі безпосередньої взаємодії з адиктивним агентом. У свою чергу, будь-який агент, що може викликати залежність, має свої особливості.

Визначено, що специфіка комунікації в Інтернет-мережі перш за все полягає в анонімності, редукованості, опосередкованій активності. Особистості надано можливість самостійно обирати кількість співрозмовників, що сприяє так званому приватному спілкуванню, де люди взаємодіють один на один, або спілкуванню в чаті, яке дає змогу людині здійснювати контакти з необмеженою кількістю користувачів. Крім того, у процесі Інтернет-спілкування суб'єкт має можливість визначати для себе стиль поведінки, обирати нове ім'я, змінювати професію і вік тощо. Аналіз досліджень свідчить, що найчастіше користувачі віддають перевагу вражаючому, драматичному, домінантному та відкритому стилям поведінки в мережі (А. Є. Жичкіна, О. В. Смислова, Н. В. Чудова).

Слід зазначити, що невпинне зростання чисельності адептів Інтернет-мережі відбувається саме через специфічність Інтернет-спілкування. Молоді люди отримують не лише значущі для себе контакти, а й почуваються захищеними завдяки анонімності, а тому поводяться цілком природно і розкуто (А. Є. Жичкіна, А. Є. Войскунський). Утім, саме позитивні відчуття, яких прагне і які отримує особистість завдяки користуванню послугами Інтернету, породжують проблему переживання суб'єктом подій віртуального життя й подальше узалежнення від нього.

Встановлено, що тривале перебування особистості в мережі призводить до розмивання просторово-часових меж. У результаті суб'єкт стає неспроможним відокремити події реального життя від того, що відбувається у віртуальному світі, через “сплітання” однієї реальності з іншою. Наслідком такого сплетіння є неадекватне сприймання особистістю подій віртуального життя, некритичне ставлення до кіберсередовища та розвиток Інтернет-залежної поведінки. (А. Г. Макалатія, М. О. Носов).

Отже, надмірна захопленість молодої людини подіями віртуального життя може стати причиною виникнення й розвитку залежної поведінки, наслідками якої є втрата інтересу до теперішнього і майбутнього, нехтування цінностями реального життя й труднощі з проектуванням власного майбутнього.

Другий розділ “Емпіричне дослідження процесу формування життєвих планів молоді в умовах Інтернет-впливу” присвячено обґрунтуванню принципів побудови дослідження і описові конкретних його етапів та методик. Представлено модель формування життєвих планів адиктивної молоді. Висунуто припущення, що механізми життєвого планування адиктів недостатньо сформовані, оскільки адиктивний вплив позначається на ефективності самовизначення, самоактуалізації, саморегуляції, самоорганізації та самокеруванні залежної особистості.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.1. Ставлення залежної особистості до моделювання свого майбутнього

З метою вивчення особливостей життєвого планування молоді, залежної від Інтернету, нами було розроблено програму емпіричного дослідження, яка передбачала трьохетапну реалізацію дослідницьких процедур.

На першому етапі дослідження здійснювалися підбір і розробка методичного інструментарію, для виявлення рівня сформованості адиктивної поведінки та уявлень про подальше життя у кіберзалежних користувачів.

З огляду на те, що явище Інтернет-адикції в нашій країні виникло порівняно недавно, методик для його грунтовного дослідження просто не існує. Зауважимо, що всі розроблені дотепер методики розраховано на виявлення власне залежності; що ж стосується з'ясування міри захопленості молоді мережею, то цей аспект залишався досі поза увагою дослідників. Тому першим кроком нашого дослідження стала розробка опитувальника для визначення міри захопленості особистості Інтернетом.

Розроблений нами опитувальник складається зі шкал, які дають можливість визначити три статуси молодої людини, залученої до Інтернет-простору, а саме: 1) статус вільного користувача; 2) перед залежність; 3) власне залежність. Груповий розподіл проводився за двома критеріями:

рівнем дезадаптації щодо реальних умов,

тривалістю перебування в мережі.

Під дезадаптацією ми розуміємо зміни в поведінці людини внаслідок її надмірного перебування в мережі. Виділено два рівні дезадаптації: 1) часткова дезадаптація, яка здебільшого відповідає станові перед залежності; 2) повна дезадаптація, що є ознакою залежності. Стосовно критерію тривалості перебування в мережі, то ми виходили з норм, встановлених МОЗ України, відповідно до яких нормальною вважається 8-годинна робота за комп'ютером з обов'язковою 15 - хвилинною перервою щогодини.

Наступна частина емпіричного дослідження спирається на добре відому модель “Великої п'ятірки”, що базується на п'яти основних характерологічних особливостях особистості: екстраверсії, дружелюбності, свідомості, емоційній стійкості, інтелекті.

Для визначення дружелюбності використовувалася методика діагностування домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В.В. Бойко. Діагностування екстраверсії та емоційної стійкості здійснювалося за допомогою опитувальника Айзенка для дорослих (ЕРQ).

Такий конструкт “Великої п'ятірки”, як свідомість, ми розглядали з точки зору усвідомленого ставлення особистості до власного майбутнього, що виражається в побудові життєвих планів. Для цього використовувалися проективні методики, зокрема студентам пропонувалося написати твір на тему "Моє майбутнє через п'ять років", а також виконати малюнок власного майбутнього (для виявлення тенденцій, які респонденти маскують або не можуть висловити, осмислити).

На основі аналізу текстів творів було виділено базові показники життєвих планів: структурованість й послідовність; тривалість у часі з врахуванням близької і далекої перспектив; усвідомленість; ілюзорність або реальність; самостійність; інструментальність у визначенні способів досягнення мети; позитивне чи негативне ставлення до свого майбутнього.

Відповідно до домінування тих чи інших показників у текстах випробуваних було визначено рівні, які характеризують ставлення молодих людей до майбутнього: дуже низький, низький, середній і високий.

Інтерпретуючи малюнкову методику, ми звертали увагу на розташування малюнка на аркуші, техніку виконання, сюжетність, емоційну забарвленість, відповідність заданій тематиці. На основі аналізу сюжетності роботи випробуваних було згруповано відповідно до зображеного в них матеріалу з урахуванням спрямованості життєвого плану на ту чи іншу сферу життя, а саме: кохання, сім'я; кар'єра; “Я”-цінність; абстрактні цінності; комп'ютерна реальність.

Для обробки отриманих даних було застосовано кореляційний аналіз Кендала. Достовірність встановлених зв'язків підтверджено за допомогою чІ і коефіцієнта кореляції Пірсона. За достатній рівень статистичної значущості виявлених відмінностей було прийнято p ? 0,01 та p ? 0,05.

У третьому розділі “Особливості життєвого планування молоді, узалежненої від мережі Інтернет” описано етапи дослідження та здійснено аналіз отриманих результатів.

Загальна чисельність випробуваних становила 399 осіб віком від 17 до 28 років. Усі вони є студентами 1-5-х курсів ВНЗ. З них 43 % - чоловіки, 57 % - жінки. У дослідженні брали участь студенти різних факультетів: психолого-педагогічного, фінансово-економічного, телекомунікаційних мереж і систем, економіки та бізнесу, графічного дизайну, іноземних мов, трудового та професійного навчання, транспортних технологій, соціології та мовознавства, математики й інформатики, журналістики.

Першим кроком дослідження було проведення опитування з метою визначення міри захопленості користувачів подіями мережевого життя та, відповідно, рівня їх залежності від Інтернет-спілкування. У результаті опитування було виявлено такі групи користувачів: 1) ті, хто ніколи не користувався послугами Інтернету (11%); 2) користувачі, які не мають ознак залежності (69%); 3) особи схильні до Інтернет-адикції (20%).

Рис.2. Показники ступеня захопленості молоді мережею Інтернет

55% вільних користувачів становлять жінки, 45% - чоловіки. Серед тих, що увійшли до групи схильних до залежності користувачів, жінки становлять 56%, чоловіки - 44%.

Статистичний аналіз з використанням коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона дає підстави стверджувати, що існують значущі відмінності на рівні середніх показників між курсом та схильністю до Інтернет-залежності випробуваних (r = 0,83; р ? 0,01). Так, у перші роки навчання у ВНЗ Інтернет-залежність розвивається в студентів значно частіше, ніж у старшокурсників.

На другому етапі дослідження визначалась домінуюча стратегія психологічного захисту в спілкуванні. Отримані дані свідчать про наявність статистично значущих відмінностей між групами передзалежних та вільних користувачів за такими шкалами: агресивність (r = 0,32; р ? 0,01); уникання (r = -0,59; р ? 0,05); миролюбство (r = 0,67; р ? 0,05).

Досліджуючи екстраверсію-інтроверсію, емоційну стійкість і нейротизм ми виявили, що відмінності між групами передзалежних та вільних користувачів сягають значущого рівня за шкалами екстраверсії (r = 0,64; р ? 0,01) та нейротизму (r = 0,26; р ? 0,05). Отже, як бачимо, передзалежні користувачі є більш екстравертованими й нейротичними порівняно з вільними користувачами мережі.

Основним завданням третього етапу дослідження був порівняльний аналіз специфіки формування життєвих планів Інтернет-залежної молоді та вільних користувачів.

Аналіз текстів творів на тему майбутнього показав, що в групі "вільних" користувачів на дуже низькому рівні життєвого планування перебувають 27,6 % користувачів. Життєві плани випробуваних цього рівня позбавлені структури, їм бракує ближньої і далекої перспективи, майбутнє, по суті, чітко не усвідомлюється. Користувачі, віднесені до цього рівня, не мають конкретних цілей; життя вони уявляють як суцільне свято, вільне від буденності. Їхнє ставлення до майбутнього є суто позитивним, нереалістичним.

Ще 26,6 % випробуваних виявили низький рівень життєвого планування. Їхні плани на майбутнє не структуровані, їм бракує послідовності. Молоді люди, і це підтверджують тексти творів, не мають чіткого уявлення щодо свого подальшого життя, не усвідомлюють самої життєвої перспективи.

До групи із середнім рівнем життєвого планування належать 31,6 % випробуваних. Для них характерні бачення перспективи в здійсненні запланованого, позитивне ставлення до майбутнього, однак разом з тим проявляються ілюзорність і несамостійність у плануванні подальшого життя.

До осіб з високим рівнем життєвого планування віднесено 14,2 % випробуваних. Твори студентів цього рівня добре структуровані, послідовні, у них гармонійно поєднуються ближня і далека перспективи, простежується осмисленість, самостійність, інструментальність життєвого планування.

У групі "передзалежних" користувачів теж виявлено кілька рівнів життєвого планування. На дуже низькому рівні перебувають 36,4 % користувачів. Життєві плани випробуваних цього рівня мають ознаки ескапізму, що виявляються в бажанні сховатися від реальності.

Низький рівень життєвого планування виявлено у 29,9% випробуваних, в текстах яких ми відзначили часткову структурованість, однак їм бракувало послідовності. Молоді люди цієї підгрупи усвідомлюють безвихідь власного майбутнього, мають песимістичні погляди на своє подальше життя, а разом з тим не бачать способів досягнення мети.

Середній рівень життєвого планування продемонстрували 23,4% "передзалежних". Випробувані цієї підгрупи здебільшого мають кар'єрну спрямованість. Для переважної більшості студентів провідним є прагнення пов'язати своє майбутнє з комп'ютером. По суті, молоді люди не здатні до адекватного планування власного майбутнього, усвідомлюючи свою подальшу перспективу тільки в нерозривному співіснування з кіберпростором.

Високий рівень життєвого планування було виявлено лише у 10,3% випробуваних з групи передзалежних, що ще раз, підтверджує висунуту нами гіпотезу про те, що надмірне перебування в мережі змінює ставлення особистості до власного майбутнього.

Отже, результати дослідження свідчать про те, що життєві плани випробуваних, схильних до Інтернет-адикції, істотно відрізняються від планів "вільних" користувачів.

Рис. 3. Рівні життєвого планування респондентів з різним ступенем Інтернет-захопленості

Аналізуючи малюнки випробуваних із групи вільних користувачів, ми отримали такі результати. Більшість робіт (42 %) має невиразний сюжетний зміст. Представникам цієї групи бракує конкретних уявлень про своє подальше життя. Для 23 % користувачів характерна спрямованість на сферу інтимно-особистісних стосунків і створення сім'ї. Зобразили на малюнку самих себе 18 % випробуваних. Кожен десятий із студентів цієї групи як цінність визначає для себе кар'єру. Для 7 % характерний прояв інтересу до мережі Інтернет.

Для групи користувачів, схильних до Інтернет-залежності, характерна власна ієрархія життєвих цінностей. Передзалежні майже вдвічі частіше (13%), ніж вільні користувачі, відносять до життєвих цінностей комп'ютерні технології й, зокрема, Інтернет, пов'язуючи з ними своє майбутнє. Абстрактні цінності притаманні 47 % користувачів. Для 23 % респондентів життєвими цінностями є любов і сім'я, що відповідає показникам групи вільних користувачів. Для 9 % передзалежних користувачів характерною є професійна спрямованості. Найменша частка випробуваних (8 %) зобразила у своїх роботах себе, що в три рази менше порівнянно із групою вільних користувачів.

Отже, усвідомлене ставлення молоді до життєвого планування є значущою умовою їх повноцінного існування в реальному житті. Однак отримані нами дані свідчать про те, що більша частина схильної до залежності молоді не має конкретних уявлень про своє майбутнє. Уявлення більшості респондентів передзалежної групи про своє подальше життя є абстрактними й позбавленими конкретної мети. Передзалежним користувачам важко визначитися щодо своїх життєвих планів, а тому вони демонструють пасивне, безініціативне ставлення до свого майбутнього.

ВИСНОВКИ

На основі теоретичного аналізу та узагальнення отриманого емпіричного матеріалу зроблено такі висновки, що підтверджують винесені на захист гіпотези:

Вплив адиктивного агента суттєво позначається на рівнях активності й самостійності особистості, а отже, її здатності моделювати власне майбутнє. Залежна особистість неспроможна формувати адекватні й раціональні уявлення про своє життя в цілому, не здатна до побудови життєвих планів.

Схильні до кіберадикції користувачі неспроможні об'єктивно сприймати події віртуального життя, що спричиняє розмивання меж між віртуальним і реальним світами. Унаслідок надмірної захопленості Інтернетом молоді люди стають неспроможними планувати своє подальше життя. Поглиненість хлопців та дівчат подіями, що відбуваються в мережі, призводить не лише до знецінення реальності, а й до зміни системи життєвих цінностей суб'єкта вцілому, що, у свою чергу, позначається на процесі життєвого планування.

Молоді люди, схильні до Інтернет-залежності, нерідко обирають агресивну тактику в спілкуванні, що зумовлено анонімністю та безвідповідальністю віртуального спілкування. Разом з тим агресивність може бути свого роду захисною реакцією, спробою адаптації особистості до нових умов існування у віртуальному просторі.

Уявлення передзалежних користувачів про своє подальше життя є нереалістичними, ілюзорними, нечітко усвідомленими, недостатньо структурованими й послідовними. Спостерігається фактичне виключення з планів людини таких основних сфер життя, як інтимно-особистісні стосунки і професійна спрямованість. Натомість у групі користувачів, схильних до кіберзалежності, виявлено тенденцію пов'язувати своє подальше життя з комп'ютерними технологіями.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, а відкриває нові перспективи вивчення життєвих планів, домагань та життєвих цінностей користувачів мережі Інтернет. Очевидною є потреба у розробці тренінгової програми, спрямованої на розвиток спроможності молоді формувати адекватні, реалістичні життєві плани та усвідомлено ставитись до свого майбутнього.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Комунікативні характеристики схильної до Інтернет-залежності особистості // Наук. студії із соц. та політ. психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соц. та політ. психології. - К.: Міленіум, 2005. - Вип.10 (13). - С. 209 - 219.

Особливості життєвого планування Інтернет-залежної молоді // Психол. перспективи. 2004. - Вип. 6. - С. 150 - 157.

Жизненные ценности молодёжи, склонной к Интернет-зависимости // Актуальні проблеми психології: Психол. герменевтика / За ред. Н. В. Чепелєвої. - К.: Міленіум, 2005. - Т. 2, вип. 3. - С. 196 - 208.

Вплив інтернет-середовища на формування гендерної ідентичності в рамках процесу життєвого планування // Соц. психологія. - 2005. - №4(12). - С. 153 -163.

Життєві домагання та особливості життєвого планування особистості, схильної до Інтернет-залежності // Наук. студії із соц. та політ. психології: Зб. Статей / АПН України, Ін-т соц. та політ. психології. - друк.

АНОТАЦІЯ

Посохова В. В. Соціально-психологічні особливості формування життєвих планів Інтернет-залежної молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню життєвого планування Інтернет-залежної молоді. Показано, що надмірне перебування молоді в мережі спричиняє неадекватне сприймання подій віртуального життя внаслідок некритичного ставлення особистості до кіберсередовища й розвитку залежної від нього поведінки. Встановлено, що існують значні відмінності життєвих планів кіберзалежної молоді порівняно з вільними користувачами Інтернет-мережі. Життєві плани передзалежної молоді є абстрактними, непослідовними, ілюзорними, позбавленими реалістичності.

Ключові слова: Інтернет-залежність, адикція, кіберпростір, мережеве спілкування, користувач, передзалежний, життєві плани.

Посохова В. В. Социально-психологические особенности формирования жизненных планов Интернет-зависимой молодёжи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. Институт социальной и политической психологии АПН Украины, Киев, 2006.

Цель диссертационного исследования - выделить социально-психологические характеристики жизненного планирования Интернет-зависимой молодёжи.

Диссертация посвящена исследованию процесса формирования жизненных планов Интернет-зависимой молодёжи. Показано, что чрезмерное нахождение молодёжи в сети становится причиной неспособности личности адекватно воспринимать события виртуальной жизни вследствие некритического отношения личности к киберсреде и развития зависимого от неё поведения.

В первой главе на основе теоретического анализа установлено, что значимая роль в процессе моделирования личностью дальнейшей жизни принадлежит времени, способности субъекта осознанно подходить к его организации, а также способности функционировать в оптимальном часовом режиме. Важным в процессе проектирования дальнейшей жизни является наличие базовых компонентов жизненного плана, а именно мечты и активной цели, а также механизмов, благодаря которым возможна реализация поставленных личностью целей и воплощение в жизнь заветной мечты.

Анализ исследований свидетельствует о том, что процесс развития зависимости отражается на уровне активности и самостоятельности личности, препятствуя тем самым формированию жизненных планов.

Во второй главе раскрываются принципы построения исследования, раскрываются его этапы; описывается модель формирования жизненных планов аддиктивной молодежи; обосновывается подбор конкретных психодиагностических методик.

Третья глава посвящена анализу результатов эмпирического исследования. В ней представлена интерпретация полученных данных, результаты статистического анализа. Установлено, что вследствие чрезмерной увлечённости молодёжи Интернетом пользователи, склонные к Интернет-зависимости, оказываются неспособными планировать свою дальнейшую жизнь. Увлечённость молодёжи процессами, происходящими в сети, становится причиной изменений системы жизненных ценностей субъекта, его целей и жизненных планов.

Полученные в исследовании результаты могут быть использованы психологами-практиками для диагностики степени увлечённости пользователей Интернет-общением и уровня сформированности жизненных планов с целью своевременного выявления, профилактики и коррекции Интернет-зависимости и жизненной неопределённости; в учебном процессе для разработки программ, ориентированных на развитие способности молодёжи формировать адекватные, реалистичные жизненные планы.

Ключевые слова: Интернет-зависимость, аддикция, киберпространство, сетевое общение, пользователь, предзависимый, жизненные планы.

SUMMARY

Posokhova V.V. Socio-psychological features of formation life planes of Internet-addiction youth. - Manuscript.

The dissertation for Candidate degree in psychological sciences, specialty 19.00.05- social psychology; psychology of social work. Institute of social and political psychology, Academy of Pedagogic Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation research is devoted to process of formation life planes of Internet-addiction youth. It is defined that the excessive stay of youth in the network is the reason of no critique treatment of a person to cyberspace and progress of Internet-addiction. It is fixed that plane of Internet-addiction youth to differ from planes of free users.

Key words: Internet-addiction, addiction, cyberspace, network communication, user, apt to Internet-addiction, life plane.

Размещено на Allbest.ru