Профілактика шкідливих звичок (алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії) серед учнів підліткового віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

На жаль, всі вжиті спроби зупинити зростання дитячої наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління досі не увінчалися успіхом. Одна з найбільш істотних причин цього - вкрай спрощене уявлення про зміст та напрямки профілактики. У більшості зарубіжних країн, що зіткнулися з епідемією молодіжної наркоманії набагато раніше за нас, педагогічна профілактика стала пріоритетним і найбільш перспективним напрямком.

Основне завдання психолого-педагогічної профілактики полягає не тільки і навіть не стільки в запобіганні реального знайомства з наркотиками, скільки в тому, щоб попередити виникнення у підлітка установки на наркотизацію - бажання спробувати дурман. Але для того, щоб такого бажання не виникло, молода людина повинна успішно будувати відносини з навколишнім світом - вирішувати проблеми, реалізовувати виникаючі потреби за рахунок власних знань і умінь.

Рання алкоголізація, тютюнопаління та наркоманія підлітків є, з одного боку, результатом різноспрямованих за змістом і формами реалізації процесів, що відбуваються в суспільстві в цілому, з іншого боку, тих змін, які відбуваються в середовищі найближчого оточення підлітка: у сім'ї, школі.

Виходячи з вищесказаного, проблема профілактики вживання шкідливих речовин у підлітків видається нам надзвичайно актуальною.

Адже у своїй роботі ми керуємося саме обласними, регіональними програмами розвитку освіти. Закон Ураїни «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» №1824-ІV від 21.01.2010р. Цей закон визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань інвалідності, а також смертності.

Лист МОН України №1/9-259 від 11.04.2011р. «Щодо посилення боротьби проти розповсюдження та вживання психоактивних речовин». Епідемія наркоманії в Україні набуває все більшого розмаху: за даними експертів нині кількість споживачів психоактивних речовин сягає понад 500 тисяч осіб переважно молодого віку. За даними соціального опитування п'ята частина молодих людей знайомі з дією наркотиків. Серед них найбільший відсоток складають учні загальноосвітніх навчальних закладів та студенти вищих навчальних закладів.

Закон України «Про Концепцію державної політики запобігання шкідливому вживанню алкоголю населенням України на період 2011-2012 рр.» Нині в окремих регіонах країни понад 70% підлітків вживають алкогольні напої. Вік залучення до спиртного знизився з 17 до 14 років. Майже третина неповнолітніх в окремих областях України вживають щоденно. Раннє залучення молоді до алкоголю збільшує ризик розвитку алкоголізма і насильницької смерті в майбутньому руйнує професійну кар'єру.

Проблема дослідження полягає в тому, щоб на основі теоретичних положень організувати профілактичну роботу практичного психолога з підлітками по зниженню залежності від алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії.

Мета даної роботи: розкрити діяльність практичного психолога щодо профілактики алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії серед учнів підліткового віку.

Завдання дослідження:

1. Вивчити стан розглянутої проблеми алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії в теорії та практиці освіти.

2. Підібрати психолого-педагогічні методики діагностики з виявлення рівня схильності до вживання алкоголю, тютюнопаління та наркоманії у підлітків.

3. Розробити та апробувати програму з профілактики алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії у підлітків.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленої програми.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних припущень на різних етапах дослідження використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження:

- аналітичні (теоретичний аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури);

- діагностичні (спостереження, анкетування, тестування);

- формуючі (моделювання, експеримент);

- статистичні (аналіз і обробка даних експерименту).



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЇХ ВЖИВАННЯ

1.1 Поняття і принципи про алкоголізм, тютюнопаління та наркоманію серед учнів підліткового віку

Основне завдання психолого-педагогічної профілактики полягає в тому, щоб попередити виникнення у підлітка установки на наркотизацію, алкоголізм та куріння - бажання спробувати дурман. Але для того щоб такого бажання не виникло, молода людина повинна успішно будувати відносини з навколишнім світом - вирішувати проблеми, реалізовувати виникаючі потреби за рахунок власних знань і умінь. І тут завдання профілактики повністю збігаються з власне завданнями виховання. Але психолого-педагогічна профілактика не повинна зводитися тільки до попередження знайомства зі шкідливими речовинами. Простежується вельми чітка залежність: чим раніше дитина придбала такий досвід, тим більше у нього шансів надалі познайомитися і з наркотиками, алкоголем та цигаорками. Пояснення цьому просте. По-перше, ефект впливу всіх цих речовин виявляється схожим, по-друге, підліток швидко звикає до того, щоб не вирішувати свої проблеми, а ховатися від них за допомогою дурману.

Найбільш поширеними формами шкідливих звичок є алкоголізм, тютюнопаління та наркоманія підлітків. Але, насамперед, треба навчитися правильно приймати рішення, навчитися думати «для себе». І першим серед тих рішень має стати «Ні - шкідливим звичкам!». Проникаючи у різні сфери нашого життя, дані шкідливі звички роблять все більш згубний вплив на соціальне самопочуття, інтелектуальний, професійний, генетичний потенціал суспільства. Все це призводить до різкого скорочення народжуваності та середньої тривалості життя, погіршення здоров'я людей, підриву трудових ресурсів країни, послаблення фундаментальної основи суспільства - сім'ї.

Рання алкоголізація і тютюнопаління підлітків є, з одного боку, результатом різноспрямованих за змістом і формами реалізації процесів, що відбуваються в суспільстві в цілому, з іншого боку, тих змін, які відбуваються в середовищі найближчого оточення підлітка: у сім'ї, школі.

Як порушення процесу соціалізації, алкоголізація і тютюнопаління розглядається такими відомими російськими вченими, як А.А. Александров, Г.М. Андрєєва, С.А. Беличева, Б.П. Бітінас, А.Д. Гона, І.С. Кон, В.Т. Кондрашенко, Г.Ф. Кумаріна, І.А. Невський, А.Б. Сірих, Є.С. Скворцова.

Психолого-педагогічні дослідження щодо профілактики ранньої алкоголізації та тютюнопаління підлітків проведені психологами: С.А. Бадмаєви, С.А. Беличева, А.П. Горбачової, І.І. Кауненко; педагогами - Т. К. Зуєвої, І. В. Іваннікова, В.П. Кащенко, Ю.А. Клейберга, AC, Меліксетяном, І.А. Невським, В.А. Поповим, З.Д. Раєвської, О. Л. Романової. Розширюють і поглиблюють вивчення даної проблеми праці соціальних педагогів - В.Г. Бочарової, Б.З. Вульфова, Т. П. Гурин, Д. В. Колесова, AB Мудрика, Л. П.

Федоренко. Свій внесок у вирішення цього питання вносять дослідники-кримінологи - Г.А. Аванесов, А.І. Алексєєв, В.Р. Кудрявцев, Г.М. Міньковський. Медичний аспект проблеми відображено в роботах Б.С. Братуся, A.A. Вдовиченко, В.В. Ковальова, А.Є. Личко.

Проблемі прояву форм поведінки підлітків, викликаних несприятливим положенням дитини в системі сімейних відносин, присвячені роботи Ю.Р. Вишневського, І.А. Горькова, Г.А. Гурко, І.А. Двойменного, О.М. Єлізарова, EH Заборова, В.А. Лелекова, AB Меренкова, В.Д. Москаленко, Г.П. Орлова, Б.С. Павлова. Вплив шкільного середовища в процесі соціалізації підлітка, а також її роль у профілактиці ранньої алкоголізації та тютюнопаління учнів, представлені в роботах Б.М.

Алмазова, BC Афанасьєва, Г.Ф. Кумаріна, В.В. Лозового, І.А. Невського, В.Г. Степанова.

Теоретико-методологічною основою дослідження були: сучасні наукові дослідження природи соціальних норм і відхилень від них, зокрема, синтезування двох підходів до особистості людини і до його отклоняющимся видів поведінки (алкоголізм, тютюнопаління та наркоманія), а так само діяльність практичного психолога з профілактики алкоголізації, куріння і наркоманії у підлітків , розглянуто положення про сутність, психологічні особливості особистості підлітків та її розвитку (К.А. Абульханова, А.Асмолов, А.А. Бодальов, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн та ін), теоретичні основи валеології (І.І. Брехман, Е.Н. Вайнер, Г.К. Зайцев, Е.М. Казин, В.В. Колбанов, А.Г. Щедріна та ін ), феноменологія розвитку підлітка (Л.І. Божович, Т.В. Драгунова, В.С. Мухіна, В.С. Собкін, Д.І. Фельдштейн, Д.Б. Ельконін та ін), положення та принципи психології антисоціальної поведінки особистості (С.Л. Арзуманян, І.П. Башкатов, С.А. Беличева, В.С. Братусь, Я.І. Гилинский, В.М. Глизиріна, А.П. Горбачова М.І. Єнікеєва, С.А. Єрмолаєва, Б.М. Зейгарник, В.П. Кащенко, Ю.А. Клейберг та ін.)

Проблема дослідження полягає в тому, щоб на основі теоретичних положень організувати профілактичну роботу педагога-психолога з підлітками по зниженню залежності від алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії .

Теоретична значимість дослідження полягає в тому: 1) дана характеристика етапів розвитку шкідливих звичок у підлітків, що виступає обґрунтуванням для профілактичних заходів (формування ілюзорно-компенсаторної діяльності; формування первинної та вторинної профілактики по відношенню до алкоголізації та тютюнокуріння), 2) проаналізовано та визначено несприятливі поєднання факторів ризику ранньої алкоголізації та тютюнопаління у підлітків; 3) розкрито сучасні проблеми профілактики шкідливих звичок; 4) охарактеризована система психолого-педагогічної профілактики та педагогічні умови, що сприяють її ефективної реалізації. Тим самим розширюються теоретичні уявлення про діяльність педагога-психолога з профілактики шкідливих звичок у підлітків і вноситься внесок в теорію загальної педагогіки.

На жаль, всі вжиті спроби зупинити зростання дитячої наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління досі не увінчалися успіхом. Одна з найбільш істотних причин цього - вкрай спрощене уявлення про зміст та напрямки профілактики. У більшості зарубіжних країн, що зіткнулися з епідемією молодіжної наркоманії набагато раніше за нас, психологічна профілактика шкідливих звичок серед неповнолітніх стала пріоритетним і найбільш перспективним напрямком.

Під наркоманією розуміють хворобливий потяг, пристрасть до систематичного вживання наркотиків, що приводить до важких порушень психічних та фізичних функцій. Розгорнуте визначення наркоманії дає комісія експертів ВООЗ. Згідно з цим визначенням, наркоманія - це «психічний, а іноді також фізичний стан, що виникає в результаті взаємодії між живим організмом і наркотичним засобом, що характеризується особливостями поведінки та іншими реакціями, які завжди включають потребу в постійному або періодично поновттлюваному прийомі цього наркотичного засобу з метою випробувати його психічний вплив або уникнути дискомфорту, пов'язаного з його відсутністю ».

Алкоголізм характеризується патологічним потягом до спиртного, супроводжується соціально-моральною деградацією особистості. «Алкогольна залежність» розвивається поступово і визначається складними змінами, які відбуваються в організмі питущого людини і приймають незворотний характер: спирт стає необхідним для підтримання обмінних процесів.

Розрізняють три види алкоголізму:

- побутовий алкоголізм характеризується звиканням до алкоголю, проте людина ще здатна контролювати кількість напою і навіть тимчасово припинити його вживання в невідповідних для випивки ситуаціях;

- при хронічному алкоголізмі втрачаються характерні для побутового алкоголізму можливості. Толерантність (переносимість) досягає максимуму, пристрасть до спиртного приймає патологічний характер;

- ускладнений алкоголізм відрізняється від попередніх тим, що п'ють, поряд з алкоголем, вживають барбітурати або наркотики.

Тютюнопаління - вдихання диму тліючих висушених або оброблених листя тютюну, найбільш часто у вигляді куріння сигарет. Тютюновий дим містить психоактивні речовини-алкалоїди нікотин і гармін, які в комбінації є адиктивних стимулятором центральної нервової системи, а також викликають слабку ейфорію. Ефекти від впливу нікотину включають тимчасове зняття втоми, сонливості, млявості, підвищення працездатності і пам'яті.

За багатьма об'єктивних параметрах, залежність від нікотину, швидко формується при табакокурінні носить наркотичний характер, таким чином представляючи собою різновид наркоманії. Серед всіх наркотичних залежностей залежність від нікотину є однією з найсильніших, володіючи дуже високим адиктивних потенціалом. При психологічної залежності людина тягнеться за сигаретою, коли є кращий компанії, або в стані стресу, нервової напруги, для стимуляції розумової діяльності. Виробляється певна звичка, ритуал куріння, без якого людина не може повноцінно жити. Часто такі люди шукають привід, щоб покурити, «перекурює», під час обговорення якого-небудь справи, або просто спілкуючись, або щоб «вбити» час, тягнуться за цигаркою. При фізичній залежності вимога організмом нікотинової дози так сильно, що вся увага кращого зосереджується на пошуку сигарети, ідея куріння стає такою нав'язливою, що більшість інших потреб (зосередження на роботі, угамування голоду, відпочинок, сон і т.д.) відходять на другий план . З'являється дратівливість, неможливість сконцентруватися на чому-небудь, крім сигарети, може наступити апатія, небажання що-небудь робити. Поліпшення самопочуття наступає лише після викурювання сигарети (або двох і більше), коли організм отримає певну кількість нікотину.

Цілісність системи роботи з профілактики забезпечується низкою принципів, що лежать в основі науково-методичного підходу до профілактичної діяльності.

Принцип науковості є одним з найважливіших у профілактиці наркотизму, тютюнопаління та алкоголізму. Інформаційне поле формується з використанням наукових і літературних матеріалів, на основі практичного досвіду фахівців.

Принцип політичної та громадської підтримки. Тільки за підтримки адміністрації, громадських організацій та засобів масової інформації можна отримати реальні результати діяльності.

Принцип активності всіх учасників профілактичної діяльності передбачає активну участь учителів, учнів, батьків у плануванні та реалізації наркотичної профілактичної роботи. Методи оцінки ефективності і якості результатів профілактичної роботи повинні бути закладені в самому початку планованої діяльності.

1.2 Вікові особливості підлітків як фактор схильності до тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії

Для кожного вікового етапу характерні свої фізіологічні, поведінкові особливості розвитку. А які з них здатні вплинути на знайомство дитини з наркотиками?

Так, практично кожна дитина проходить через стадію «маленьких мавпочок», з особливим мистецтвом наслідуючи оточуючим, копіюючи їх риси. Цю поведінкову особливість дитячого віку психологи називають реакцією імітації. Вона цілком природна і навіть необхідно для нормального психічного розвитку. Адже таким чином дитина приміряє на себе різні соціальні ролі, які в майбутньому їй доведеться виконувати, вчиться будувати свої взаємини з навколишнім світом. Однак в силу недостатньої сформованості аналітико-прогностичного компонента розумової діяльності діти не в змозі вибирати зразки для наслідування, мов дзеркало відбиваючи все те, що їх оточує. Повною мірою це стосується і наркогенного поведінки.

Безумовно, першим прикладом для наслідування служать батьки. Часто саме завдяки їм дитина знайомиться з «легальними наркотиками» - алкоголем, нікотином. Саме спостерігаючи за дорослими, він дізнається про традиції використання алкоголю в урочистих випадках. Алкогольні напої на столі у дитини міцно зв'язуються з атмосферою свята, веселощів в будинку. Знайомство з ними здається привабливим, оскільки допомагає стати схожим на тата, його друзів - таких сильних, мужніх, дорослих. Так відбувається перша алкогольна проба. Звичайно, зовсім необов'язково, що вона неминуче приведе до формування наркогенна залежності. Але ... За нашими дослідженнями, 82% неповнолітніх наркоманів з благополучних сімей починали свою наркогенна кар'єру з домашніх свят, підтримуючи компанію дорослих.

Підлітковому віку притаманний так званий етап аутодеструктивного (саморуйнуючої) поведінки, коли все те, що пов'язане з ризиком, здається особливо привабливим. Дитина із задоволенням демонструє оточуючим «чудеса хоробрості»: не думаючи про наслідки, перебігає дорогу прямо перед носом мчащейся машини, забирається на дах, робить безліч інших «подвигів». Зазвичай цей етап «знаменується» безліччю синців і шишок і є своєрідним способом оцінки дитиною себе на міцність (більшою мірою це характерно для хлопчиків). Прагнення до ризику може провокувати поведінка, що відхиляється, у тому числі і залучення до одурманюючих речовин.

Підлітковий вік для більшості батьків і вчителів стає серйозним випробуванням. Його не випадково називають «важким» - вчора ще такі слухняні і дисципліновані хлопчики і дівчатка - сьогодні раптом стають некерованими, грубими, навіть жорстокими. Багато в чому причини таких різких змін характеру пов'язані з потужними фізіологічними перебудовами, які зазнає організм підлітка. Темпи дозрівання різних систем організму виявляються неоднаковими, нерідко вони просто не встигають один за одним. Так, наприклад, причина підліткових непритомності частіше за все полягає в тому, що загальний ріст тіла (коли за 2-3 місяці підліток витягується на 15-20 см) випереджає розвиток судинної системи. Суб'єктивно це виявляється у відчутті фізіологічного дискомфорту - болить чи паморочиться голова, часто нудить, морозить або, навпаки, кидає в жар. Не розуміючи до кінця, що з ним відбувається, і від того лякаючись цього, підліток всіляко намагається позбутися від негативних переживань. Реальне знайомство з одурманюючих препаратом у цей період особливо небезпечно, оскільки створює ілюзію «фізіологічного благополуччя», на час знімає дискомфортні відчуття. До речі, перша проба наркотику в період дозрівання виявляється найбільш небезпечною. Встановлено, що у людини, познайомився з одурманення в 13-14 років, ризик подальшого розвитку залежності підвищується в 2-3 рази.

Провокувати наркотичну зараження здатна підліткова поведінкова реакція емансипації. Вона проявляється у прагненні вивільнитися з-під опіки, контролю батьків, вчителів. Підлітки всіляко прагнуть відстояти своє право на самостійність і незалежність, створити свій власний світ, не схожий на світ дорослих. Думка та поради батьків втрачають свою значимість, велику роль набуває спілкування з ровесниками. Звідси і виникають молодіжна мода, сленг, музика і т.п. - все те, що утворює для підлітка особливий світ, що відрізняється від світу дорослих. При цьому для багатьох підлітків використання наркотиків стає одним з головних способів демонстрації своєї «дорослості», незалежності.

Реакція групування з однолітками сьогодні, мабуть, грає найбільш суттєву роль при залученні неповнолітніх у одурманення. Зайняти певне становище серед однолітків, спілкуватися саме з ними - мета психічного розвитку підлітка. Саме у спілкуванні з однолітками відбувається освоєння основних комунікативних навичок, прийомів ефективної соціальної адаптації, способів взаємодії з навколишнім світом. Підліток, в силу тих чи інших причин позбавлена контакту з однолітками, відчуває серйозний психологічний дискомфорт, йому важко надалі пристосуватися до навколишнього світу.

Проте реакція групування з однолітками має і свої негативні сторони. За даними опитувань, абсолютна більшість неповнолітніх починають вживати наркотичні речовин, у групі, відчуваючи її сильний тиск. Саме однолітки опиняються в ролі ініціаторів проб одурманюючого препарату. При цьому перед молодою людиною постає вибір - прийняти пропозицію, стати «своїм» у групі або опинитися в «гордій самоті», в ролі «білої ворони». Нерідко страх залишитися одному у підлітка перевищує страх перед наркотиком. Тим більше розплата за відмову від проби слід негайно, підліток виявляється ізгоєм, тоді як наслідки прилучення до наркотизації позначаться через тривалий час. Статистика фіксує небувале зростання кількості курців, наркоманів і алкоголіків підлітків. Адже на сьогоднішній день у підлітковому віці курить 43,2% дівчат та 59,1% хлопців; чисельність наркоманів становить близько 465 тис. чоловік, з них молодь віком до 30 років складає 90%; серед підлітків у віці 14-15 років періодично вживають алкогольні напої близько 30%, то в 16-17 р. їхня кількість збільшується в 2,7 рази і становить близько 80%.

Все це, а також несформованість вміння чинити опір зовнішньому тискові, відстоювати власну точку зору підвищує ризик можливої залежності.

Педагогу та психологу дуже важливо своєчасно виявити в учнівському колективі тих, хто вже має досвід застосування шкідливих речовин. По-перше, для того щоб перешкодити подальшому розвитку наркогенного зараження у юного шанувальника дурману, а по-друге, для того, щоб запобігти долучення до одурманення інших вихованців. Справа в тому, що для підлітків, що мають досвід наркотизації, властива специфічна поведінкова реакція - зараження. Встановлено, що один молодий чоловік, який використовує наркотики, здатний залучити до наркотизацію ще 4-5 підлітків.

При визначенні ролі групи слід враховувати, що вона необов'язково повинна бути наркоманською або алкогольною (тобто єдиним об'єднуючим її ланкою є використання одурманюючих речовин). Одурманення зазвичай виявляється лише «тлом», на якому і відбувається спілкування. Молода людина, входячи у групу, освоює безліч її традицій і вимог. Наркотизація виявляється лише однією з них. Однак поступово з малозначимою, другорядної традиції використання наркотиків може виходити на перший план. І підліток, перш лише балующійся наркотиками або алкоголем, виявляється тісно пов'язаним з наркотизацією. Особливої уваги в поширенні наркогенних традицій заслуговують різні молодіжні неформальні рухи.

1.3 Вплив сімейного виховання на вживання учнями підліткового віку наркотиків, тютюнопаління, алкоголю

Прийнято вважати, що більшість дітей, що використовують шкідливі речовини, виховуються в неповних сім'ях - там, де є тільки мама (рідше - батько). Проте сьогодні це уявлення явно втрачає свою актуальність: значна частина неповнолітніх, що мають досвід наркотизації (за нашими даними, більше 60%), живуть разом з обома батьками. Мабуть, головне значення має не склад сім'ї, а характер атмосфери, що складається в будинку, емоційна близькість і довіра, яку надають домочадці один одному. І тут класична сім'я, де є батько, і мати, може явно програвати сім'ї, що складається з матері-одиначки і дитини, якщо в першому випадку взаємини людей нагадують безперервну боротьбу, а в другому випадку дитина оточений ніжністю, любов'ю, турботою.

Порушення у психічному здоров'ї підлітка можуть призвести до серйозних наслідків: замкнутості, відстороненості від суспільства, неадекватності поведінки, депресій, жорстокості по відношенню до однолітків і батькам, до жорстокого поводження з тваринами, самогубства і до багатьох інших проблем. Тому дуже важливо батькам приділяти своїм дітям-підліткам більше уваги, спілкуватися з ними, цікавитися їх захопленнями, мріями та бажаннями. Великий вплив на психіку підлітка, безсумнівно, впливає навколишнє середовище: взаємовідносини з друзями, однокласниками, товаришами по кружку, вчителями і родичами. У підлітковому віці у дітей часто буває поганий настрій, вони легкоранимі. Саме тому необхідно підбадьорювати підлітка, поважати його прагнення і стати для нього другом.

Найчастіше (і раніше за всіх) піддаються вживанню шкідливих речовин неповнолітні з родин, де виховання здійснюється за типом - надані самі собі. Недолік уваги з боку дорослих може бути обумовлений асоціальною або далі антисоціальною поведінкою батька чи матері, а так само конфліктними взаєминами між дорослими, коли на дитину у них просто не залишається часу. Як би не намагалися батьки

приховувати свої розбіжності, діти по самим найдрібнішим деталям - погляду, інтонації, навіть жесту здатні вловити ознаки сварки. Особливо чутливі і уразливі щодо цього молодші підлітки. Реакція їх на тривалий конфлікт може бути сама непередбачувана. Нам відомий випадок, коли цілком благополучний і «позитивний» 13-річний хлопчик майже відкрито став використовувати наркотики, потоваришувавши з підлітками - грозою всього двору. Тільки досвідчений психолог зумів встановити причину того, що сталося - підліток вирішив таким чином помирити батьків. Міркував він просто: якщо постійні сварки дорослих припиняються на час його хвороби, то така біда, як наркоманія, неодмінно згуртує тата і маму.

Гіпоопіка може мати не тільки психологічний, але і цілком матеріальний - соціально-економічний фундамент. Не секрет, що у більшості дорослих на спілкування з власними дітьми просто не вистачає часу. І справа тут не в недбайливості батька чи матері, відсутність у них батьківської прихильності чи нерозвиненості почуття відповідальності. Дорослі змушені проводити на роботі основну частину часу, для того щоб забезпечити власне чадо хоча б самим необхідним. Чудово розуміючи, чим може загрожувати дефіцит уваги дитині, батьки все-таки не в змозі що-небудь змінити. Адже відмова від роботи одного з батьків або перехід на менш інтенсивний режим діяльності здатний негативно відбитися на бюджеті сім'ї. Що ж робити? Звичайно, допомогти в цьому випадку можуть бабусі й дідусі, однак не у всіх вони є. У цьому випадку можна рекомендувати батькам скласти добре продуманий і чіткий план організації дозвілля сина чи дочки. Секції, гуртки, тренування - хай у дитини буде повна свобода вибору. Він повинен знати - часу на неробство і нудьгу у нього немає. І ще одне зауваження. Успіх виховання визначається не тільки кількістю часу, проведеного з дитиною, але і його якістю. Приклад життя батьків, їх звички, погляди роблять набагато більший вплив на дитину, ніж самі тривалі повчаючий бесіди. Один з популярних акторів в інтерв'ю зізнався, що дуже мало спілкувався зі своїм батьком через його постійну зайнятість.

Особливе місце серед сімей з гіпоопікі складають сім'ї наркозалежних та алкоголіків. Про можливість існування спадкової схильності до хвороби було сказано вище. Тут же зупинимося на виховному потенціалі такої родини. Для дітей алкоголіків і наркоманів значно вище доступність одурманюючих речовин, вони з раннього дитинства мають можливість освоїти різні варіанти наркотизації. З іншого боку, діти на власні очі бачать, до яких наслідків призводить використання алкоголю, наркотиків, ці речовини сприймаються ними як причина сімейної трагедії. Тому дуже часто в дошкільному і молодшому шкільному віці такі хлопчики чи дівчатка висловлюють тверді антинаркогенні установки - стверджують, що ніколи і ні за що не будуть використовувати одурманюючі речовини, мріють врятувати своїх батьків від хвороби. Часом з таких дітей виростають затяті поборники тверезницьким традицій, уникають будь-яких форм наркотизації. Для них нестерпними (і психологічно, і фізіологічно) виявляються навіть невеликі дози одурманюючих речовин. Однак найчастіше розвивається інший сценарій. Дитина, ставши підлітком, дуже швидко знайомиться з дурманом. Програма виховання, закладена батьками, починає реалізовуватися. І це цілком зрозуміло. Адже саме в родині хлопчик чи дівчинка освоює способи взаємодії з навколишнім світом, вирішення проблемних ситуацій, задоволення своїх потреб. У сім'ї залежних основний поведінкової схемою, що використовується практично у всіх випадках, є наркотизація. Молода людина не володіє іншими варіантами отримання задоволення, він не вміє долати труднощі, заспокоюватися і т.д. Без допомоги дурману. Варто зазначити, що сини чи дочки залежних часто використовують для наркотизації інша речовина, ніж їхні батьки. Діти наркоманів частіше стають алкоголіками, діти алкоголіків - наркоманами. Психологи пояснюють це тим, що, вибираючи іншу речовину, підліток протиставляє себе батькам, доводячи свою «несхожість». До того ж запах, смак «речовини дорослих» у підлітка може стійко асоціюватися з тими неприємними переживаннями, які йому довелося пережити з вини батьків.

Діти алкоголіків і наркоманів потребують особливої уваги психолога. Тому обговоренню їхніх проблем ми присвятили окрему главу.

Для залучення до наркотиків або алкоголю небезпечна не тільки гіпоопека, але й, здавалося б, прямо протилежний тип сім'ї, пов'язаний з гіперопікою у вихованні. У цьому випадку дитину з раннього дитинства опікуються і контролюють, стежать за кожним його кроком, не даючи ні найменшої можливості проявити самостійність. Дитина або перетворюється на кумира сім'ї, чиї реальні чи уявні здібності - предмет невичерпного захоплення, або стає об'єктом постійних завищених домагань і вимог з боку батьків, які він просто не в змозі виконати. Звикнувши до постійного контролю з боку оточуючих, хлопчик чи дівчинка легко підкоряється будь-якому зовнішньому тиску. Потрапляючи під вплив асоціальної компанії, такі діти роблять навіть ті вчинки, які в душі вважають неправильними, нехорошими, і роблять це просто тому, що не вміють відмовлятися, відстоювати свою позицію.

Таким чином, помилки сімейного виховання можуть підштовхнути дитину до прірви. Але саме сім'я здатна забезпечити дитині і стійкий імунітет до наркогенної спокуси. Сьогодні вже не викликає сумніву те, що ефективність психологічної профілактики безпосередньо залежить від ступеня включеності в неї батьків. Ніякі найсучасніші методики не принесуть успіху, якщо формовані антинаркогенні установки не знаходять підтримки у сім'ї.



РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПРОФІЛАКТИКИ АЛКОГОЛІЗМУ, ТЮТЮНОПАЛІННЯ ТА НАРКОМАНІЇ СЕРЕД УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

2.1 Форми та методи роботи з профілактики шкідливих звичок серед учнів підліткового віку

шкідливий звичка підліток профілактика

Основними формами у роботі з учнями підліткового віку по профілактиці раннього алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії є лекції, бесіди, анкетування, консультування та рекомендації, а також корекційно-відновлювальна робота. Мета нашого дослідження полягає не тільки і навіть не стільки в тому, щоб дати молодій людині уявлення про небезпеку наркотиків, скільки в тому, щоб навчити її правильно вести себе в ситуації даної залежності.

Дану програму ми впроваджуємо на етапі формуючого експерименту. Напрямок нашої діяльності було направлено на зниження рівня залежності підлітків від алкоголю, наркоманії та тютюнопаління.

Лекція. Це найпопулярніша серед дорослих і сама нелюбима серед учнів форма психологічної профілактики. Як можна збільшити коефіцієнт її корисної дії? Перш за все, використати лекцію як самостійну форму доцільно при роботі зі старшими підлітками, здатними сприймати великий обсяг інформації на слух. Для лекцій ми використовуємо такі теми:

«Життя в твоїх руках»;

«Родиннне спілкування дорослих і підлітків»;

«Здоровий спосіб життя - що це значить?»;

«Крок у безодню»;

«Свобода - це …».

При виборі теми виступу слід враховувати інтереси самої аудиторії. Тому, перш ніж організовувати лекцію, бажано провести експрес-опитування серед учнів, з'ясовуючи, по-перше, рівень їх інформованості з даної проблеми (можливо, що та інформація, яку ви хочете запропонувати, молодим людям вже добре знайома), по-друге, особистісну значимість інформації для учнів-підлітків (чи вважають вони її потрібною, цікавою, корисною).

Надана інформація повинна бути об'єктивною і достовірною. Навіть з найкращих спонукань не слід спотворювати дані, намагаючись застерегти своїх слухачів від спроби тютюну, алкоголю чи наркотиків.

Адже такі «художні перебільшення» здатні викликати недовіру аудиторії до лектора, пробудити сумніви в його компетентності.

Опитування учнів (анкетування). При організації психологічної профілактики анкетування учнів виконує цілий ряд важливих функцій. По-перше, за допомогою опитувань можна визначити актуальність профілактики як такої для конкретної групи дітей. По-друге, отримані дані дозволяють виявити переважні напрямки профілактики - на що перш за все слід звернути увагу: на боротьбу з курінням, наркотиків і т.д. По-третє, результати анкетування можуть служити показником ефективності роботи психолога. Для цього порівнюються дані опитування, проведеного перед початком реалізації програми, і дані, отри Як показує наш досвід, виконання такого завдання дозволяє учням-підліткам набагато глибше усвідомити всю важливість і актуальність проблеми профілактики шкідливих речовин, ніж багатогодинні бесіди або лекції (адже цифри, які отримають юні дослідники, стосуються їхніх знайомих - друзів, однокласників).

Перш ніж застосовувати анкету, необхідно чітко сформулювати мету дослідження - що конкретно передбачається виявити (рівень тютюнопаління в школі, уявлення дітей про аспекти проблеми наркоманії, перелік причин, які змушують молодих людей спробувати цигарку чи алкоголь). Бажано, щоб число опитуваних було не менше 50. Якщо ж опитування проводиться в одному класі (де учнів, звичайно, менше 50), то дані можна вважати репрезентативними, проте отримані висновки не можуть поширюватися на всю вікову групу учнів, школу і т.д., вони відображають ситуацію в конкретному колективі.

Не слід перевантажувати анкету питаннями. Їх не повинно бути більше 20 (для молодших підлітків - не більше 10). Надто об'ємна анкета викликає негативну реакцію у учнів. Він або може відмовитися від участі в опитуванні, або буде відповідати на питання анкети формально (лише б відповісти). Зрозуміло, що це не може влаштувати дослідника, зацікавленого в щирості опитуваних. Пряме запитання анкети формулюється в особистій формі - він звернений до самого відповідача. Наприклад: «Як ти ставишся до людей, що використовують наркотичні речовини?» Формулювання непрямого питання спрямована не на респондента, а на якусь соціальну групу, з якою він пов'язаний. Відповідальний повинен не висловлювати свою точку зору, ділитися своїм досвідом та думками. Наприклад: «Як більшість молодих людей твого віку ставляться до людей, що вживають наркотики?» Дійсно, навряд чи можна реально оцінити рівень поширення наркогенного зараження в класі, школі, і т.д. За допомогою питання: «Чи вживали ви наркотики?» мало хто з опитуваних чесно зізнається в знайомстві з дурманом. А ось відповісти на питання: «Як ти вважаєш, скільки людей з твого класу використовували наркотичну речовину?» - підліткам простіше. Аналіз отриманих даних дозволить отримати досить правдиву картину ситуації.

Кожна анкета повинна обов'язково мати інструкцію. Вона містить звернення до відповідального («Дорогий друже», «Шановний старшокласник»), формулювання мети дослідження (який відповідає і повинен зрозуміти, для чого потрібні його відповіді), послідовність роботи з анкетою (прочитати, вибрати, підкреслити чи обвести і т.п.) , а також подяку респонденту за участь в анкетуванні. Слід підкреслити конфіденційність анкетування - в інструкції наголошується, що ніхто, крім дослідника, не буде читати анкети, індивідуальні результати не будуть повідомлятися оточуючим.

Незалежно від кінцевого завдання дослідження після його проведення слід обов'язково приділити час обговоренню проблеми в цілому, а також ситуації, що склалася в конкретному колективі. Це може бути бесіда, дискусія, підготовлений інформаційний листок і т.п. Головне, щоб учні-підлітки переконалися - їхня робота над анкетами виявилася потрібною, корисною, а також задумалися над тим, чому важлива профілактика шкідливих звичок. Також профілактична діяльність, орієнтована на педагогів, учнів та їх батьків, являє собою цілісну систему, координовано спрямовану на всіх учасників освітнього процесу. Така координація дій в повній мірі забезпечує успішну реалізацію превентивних стратегій, що лежать в основі шкільної політики по відношенню до зловживання учнями психоактивними речовинами. Саме тому ми застосовуєо у бесідах, анкетуванні, консультаціях відповідні даній темі матеріали:

Робота з учителями:

а) індивідуальні консультації;

б) бесіди;

в) круглі столи на тему:

«Чи розуміє вчитель свого учня-підлітка?»

«Витоки труднощів у підлітків»

«Уміння володіти собою»

«За що ми любимо своїх учнів?»

Робота з батьками:

а) індивідуальні консультації та рекомендації;

б) анкетування:

«Друзі мої та моєї дитини»;

«Труднощі підліткового віку та їх вплив на відносини між батьками та дітьми-підлітками»;

«Виховання дітей і «ножиці часу»».

в) групові бесіди на тему:

«Родинне спілкування батьків та їх дітей-підлітків»;

«Шкідливі звички і роль батьків в подальшому розвитку стійкої потреби дітей щодо здорового способу життя».

Таким чином, на підлітковий період припадає інтенсивний розвиток усього організму і сумно, що саме в цей час підлітки починають усвідомлено губити своє здоров'я і калічити своє майбутнє небезпечними отрутами - сигаретами, алкоголем і наркотиками. І сааме ми, практичні психологи, повинні допомогти, підтримати та порадити кожній дитині у виборі здорового способу життя.

2.2 Діагностична робота по даній проблемі

У першому розділі ми теоретично обґрунтували важливість проведення профілактичної роботи по зниженню залежності від алкоголю, тютюнопаління та наркоманії у учнів-підлітків. Виходячи з цього, нами було проведено дослідження по виявленню рівня залежності від алкоголю, тютюнопаління та наркоманії учнів-підлітків.

Мета експериментальної роботи: визначити причину негативного впливу шкідливих звичок на самопочуття підлітка; сформувати у підлітків прагнення займати активну життєву позицію, сприяти визначенню власних духовних цінностей та орієнтації на здоровий спосіб життя.

Завдання дослідно-експериментальної роботи:

1. Вжити заходи щодо зниження залежності від алкоголю, тютюнопаління та наркоманії у підлітків.

2. Провести діагностику рівня залежності від алкоголю, тютюнопаління та наркоманії у підлітків.

3. Розробити та експериментально перевірити програму з профілактики залежності від алкоголю, тютюнопаління та наркоманії у підлітків.

Практична значимість дослідження полягає в тому, що

а) результати дозволяють розширити спектр психолого-педагогічних засобів, що сприяє підвищенню ефективності психолого-педагогічної профілактики шкідливих звичок у підлітків;

б) апробована система профілактики та встановлено її ефективність;

в) розроблені: комплекс інформаційно-навчальних занят;

г) програма профілактики алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії у підлітків можуть бути використані в діяльності як педагогів загальноосвітніх шкіл так і інших працівників освіти.

Базою для проведення експериментального дослідження являється Іверська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Дослідження було проведено з дітьми у віці 13-17 років, за навчальним посібником Кулініч Г.Г. Шкідливі звички: Профілактика залежностей. 8-11 класи: Класні години.

Батьківські збори. Вікторини, конкурси. Тести, анкети. Поради психолога і лікаря. - М.: ВАКО, 2008. - 272 с. у кількості 40 осіб: з них 25 хлопців і 15 дівчат.

Саме за допомогою таких анкет виявляли схильність та бажання вживати шкідливі речовини (алкоголь, тютюн та наркотики):

Анкета «Курити чи ні?»;

Анкета «Чи є тут місце наркотику у моєму житті?»;

Анкета «Алкоголь та молодь»;

Анкета «Чи схильний ти до вживання наркотиків?».

У первинному експерименті отримали такі результати, а саме:

учні 8-го класу мають

25% (10 учнів) - схильність до вживання алкоголю;

42% (17учнів) - схильність до тютюнопаління;

0% - схильність до вживання наркотиків.

учні 9-го класу мають

33% (13 учнів) - схильність до вживання алкоголю;

47% (19 учнів) - схильність до тютюнопаління;

0% - схильність до вживання наркотиків.

учні 10-го класу мають

37% (15 учнів) - схильність до вживання алкоголю;

55% (22 учня) - схильність до тютюнопаління;

0% - схильність до вживання наркотиків.

учні 11-го класу мають

28% (11 учнів) - схильність до вживання алкоголю;

40% (16 учнів) - схильність до тютюнопаління;

0% - схильність до вживання наркотиків.

Усі результати початкового експерименту відображені у діаграмах відповідно вище вказаних даних.

Діаграма показників схильності до вживання шкідливих речовин учнів 8-го класу

Мал. 1- Показники схильності до вживання шкідливих речовин учнів 8-го класу

Мал. 2 - Показники схильності до вживання шкідливих речовин учнів 9-го класу

Мал. 3 - Показники схильності до вживання шкідливих речовин учнів 10-го класу

Мал. 4 - Показники схильності до вживання шкідливих речовин учнів 11-го класу

Проаналізувавши отримані результати можна зробити висновок про те, що 46% (18 учнів) мають достатній рівень нікотинової залежності та 30% (12 учнів) низький рівень схильності до вживання алкоголю. Це говорить про те, що з дітьми необхідно провести профілактичну роботу і з урахуванням отриманих результатів підібрати правильну тактику відмови дітей саме від куріння.

Мал. 5 - Діаграма загальних показників схильності до вживання шкідливих речовин серед учнів 8-11 класів в початковому експерименті

Таким чином, при узагальненні отриманих у ході первинної діагностики даних результатів було виявлено, що найбільш значними проблемами, для підлітків є залежність від нікотину.

Отже, в програму корекційно-відновлювальної роботи з учнями підліткового віку необхідно внести наступні напрямки роботи:

1. Зниження рівня схильності до вживання психоактивних речовин.

2. Зниження залежності від нікотину.

2.3 Програма діяльності практичного психолога з профілактики психоактивних речовин і залежності від нікотину серед учнів підліткового віку

Мета програми: знизити рівень залежності від алкоголю, тютюнопаління та наркоманії.

Завдання програми

1. Підібрати форми і методи профілактики залежності підлітків від алкоголізму, наркоманії та тютюнопаління.

2. Знизити рівень залежності підлітків від алкоголю, наркоманії та тютюнопаління.

Зміст програми: «Профілактика наркоманії, тютюнопаління та алкоголізму серед учнів підліткового віку».

Робота спрямована на корекцію і можливе нівелювання негативних особистісних характеристик, здатних провокувати знайомство зі шкідливими речовинами. Вона передбачає допомогу неповнолітнім, які відчувають труднощі соціальної адаптації, - розвиток у них комунікативних навичок, прийомів протистояння негативному соціальному тиску, внутрішньоособистісних регуляційних механізмів.

Тренінгові заняття. Це форма спеціально організованого спілкування, ефект впливу якого заснований на активних методах групової роботи. У ході таких занять успішно вирішуються багато проблем розвитку особистості підлітка, які психологу не вдається вирішити якимось іншим шляхом.

Важливе завдання тренінгу - розвиток функції саморефлексії. Учасники отримують можливість глибше усвідомити свої особистісні якості і знайти спосіб їх висловити, проявити. Це має велике значення для підлітків, більшість з яких з раннього дитинства звикають жити, користуючись зовнішньої оцінкою батьків, вчителів, друзів та ін Зовнішнє оцінювання робить їх особливо вразливими до негативного тиску середовища, в тому числі і наркогенного. До організації та проведення занять - ігор з елементами тренінгу можуть бути залучені й учні. Заняття з елементами тренінгу проводяться на такі теми:

Вправа «Здоров'я - цінність нашого життя»;

Вправа «Якщо ти вірішив (ла) кинути палити, чи то вживати наркотики абож вживати спиртні напої…»;

Вправа «Я хочу бути здоровим».

Під час занять забезпечуються умови для рівноправного і повноцінного спілкування всіх учасників групи. Психолог, безумовно, веде заняття, однак його керівництво носить неявний характер, він не повинен пригнічувати, диктувати умови, нав'язувати свою точку зору іншим. Адже інакше з тренера він перетворюється на нудного, нудного ментора, а тренінг стає звичайною «виховною бесідою». Тривалість занять повинна бути визначена на самому початку роботи. Участь у тренінгових заняттях добровільна. Ні в якому разі не можна примушувати підлітка, навіть якщо ви переконані в тому, що тренінг йому життєво необхідний.

Напрямок нашої діяльності було направлено на зниження рівня залежності підлітків від алкоголю, наркоманії та тютюнопаління.

Для здійснення цього завдання ми проводили з учнями різні заняття, позакласні заходи. Проведені форми і методи роботи сприяли зниженню рівня залежності підлітків від шкідливих речовин.

2.4 Аналіз та оцінка результатів експериментальної роботи з профілактики тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії у підлітків

Після розробки та апробації програми діяльності практичного психолога щодо профілактики тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії серед учнів підліткового віку було проведено контрольну діагностику.

Проаналізувавши дані на етапі контрольного експерименту, нами було виявлено, що серед учнів-підлітків немає алкогольної або наркотичної залежності. Але з 18 учнів 46% була виявлена зміна по відношенню до тютюнопаління, а саме:

- висока ймовірність залежності від тютюнопаління - 33% ( 6 учнів);

- середня ймовірність залежності від тютюнопаління- 50% ( 9 учнів);

- низька вірогідність залежності - 17% (3 учня).



Мал. 6 - Показники рівня залежності від тютюнопаління серед учнів 8-11 класів в контольному експерименті

Після проведених занять результати свідчать про те, що збільшилася кількість учнів з низьким рівнем схильності до вживання психоактивних речовин (з 46% - 18 учнів на 33% - 6 учнів).

Мал. 7 - Порівняльні показники початкового та контрольного експериментів рівня залежності від тютюнопаління серед учнів 8-11 класів



Таким чином, у процесі корекійно-відновлювальної роботи профілактики вживання наркотиків, алкоголю та тютюну серед учнів підліткового віку знизився рівень їх схильності до психоактивних речовин, що підтверджує нашу гіпотезу і доводить ефективність запропонованої нами програми.



ВИСНОВКИ

У ході даної роботи з'ясовані причини, що штовхають учнів підліткового віку на зловживання шкідливими звичками, проаналізовано шкоду нікотину, алкоголю, наркотиків на здоров'я підлітка. І найголовніше, що стосується високих показників тютюнопаління серед учнів підліткового віку, то переважна більшість школярів вперше знайомляться з цигаркою в 1-2 класах, і рухає ними, перш за все, цікавість. Переконавшись у тому, що куріння супроводжується неприємними відчуттями (гіркота в роті, рясна слинотеча, кашель, головний біль, нудота), діти до тютюну більше не тягнутися, у 2-6 класах курять лічені одиниці. А от у більш старшому віці число курців школярів починає рости, і причини цього вже інші, ніж цікавість. Відповідно до досліджень соціологів, частіше за все це наслідування більш старшим товаришам, особливо тим, на кого хотілося б бути схожим (у тому числі і батькам), бажання здаватися дорослим, незалежним, бажання "бути як всі" в кращий компанії. Причиною куріння підлітків у ряді випадків є і сувора заборона батьків, особливо в тих випадках, коли самі батьки курять. Також вагомий внесок у те, що підлітки починають палити, вносить реклама тютюнових виробів у засобах масової інформації. Надзвичайно важливо виключити також тютюнопаління з дій героїв кіно - і телефільмів і театральних п'єс.

Від того, наскільки успішно вдається сформувати і закріпити у свідомості підлітка принципи і навички здорового способу життя, залежить в подальшому вся діяльність, що перешкоджає розкриттю потенціалу особистості. За сучасними уявленнями в поняття здорового способу життя входять наступні складові:

відмова від шкідливих пристрастей (куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин);

оптимальний руховий режим;

раціональне харчування;

загартування;

особиста гігієна;

позитивні емоції.

Однією зі складових здорового способу життя є відмова від руйнівників здоров'я: куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин. Тому потрібно періодично проводити з учнями профілактичну роботу стосовно вживання шкідливих речовин.

Рекомендації

Мета: Дати кожному учню елементарні знання про хворобу через вживання шкідливих речовин (алкоголю, наркотиків та цигарок), наслідки; пояснити сутність поняття „здоров'я”, „здоровий спосіб життя”; довести пріоритети здоров'я серед інших цінностей; формувати у підлітків прагнення займати активну життєву позицію, сприяти визначенню власних духовних цінностей та орієнтації на здоровий спосіб життя.

Це надумано, що палити, вживати алкоголь та наркотики - модно.

У житті треба вміти протистояти і говорити «НІ». Це буде проявом характеру! Умійте поставити мету, прийняти рішення й бачити позитивні та негативні наслідки своїх дій. Приймаючи рішення, дізнайтесь про потрібну вам інформацію й проаналізуйте її. Приймаючи рішення, обов'язково думайте про своє здоров'я та його збереження. Здійснюйте самоконтроль. Якщо ви прийняли рішення не набувати шкідливих звичок, то знайдіть у собій силу волі виконати його. Учіться керувати своїми почуттями й емоціями.

Психолого-педагогічні рекомендації учням-підліткам

формуй у собі позитивні потреби і погляди. Пам'ятай, що егоїзм і слабовілля прирікають тебе на асоціальні вчинки;

намагайся уникати компаній, спроможних змінити тебе, твій світогляд, погано впливати на тебе;

сформулюй для себе найближчі і подальші життєві цілі - це могутній фактор того розвитку;

не замикайся у собі під час усвідомлення своїх неправильних вчинків.

Психолого-педагогічні рекомендації батькам учнів-підлітків:

дотримуватися чіткого режиму дня, визначити обов'язки кожного члена сім'ї, спільно з дітьми планувати життя родини;

постійно цікавитись успіхами та проблемами, труднощами та інтересами дитини;

знати коло товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування;

виховувати у дитини відповідальне ставлення до свого здоров'я;

без повчань, залякування, докучливості обговорювати проблеми життя наркоманів, алкоголіків та курців;

обмежувати доступ молоді до інформації, що популяризує шкідливі звички (окремі кінофільми, відеофільми, публікації);

навчити свою дитину протистояти агітації прихильників нездорового способу життя, виробляти вміння відстоювати свою позицію;

підтримувати постійний зв'язок зі школою, допомагати їм у пропаганді здорового способу життя.

Психолого-педагогічні рекомендації для вчителів:

поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага призводить до неадекватної поведінки;

контроль за дотриманням прав і свободи дитини у школі та в сім'ї, виключення будь-якого морального, фізичного насилля над дитиною;

виявити мотиви, які спонукають учнів-підлітків міняти навчання

на захоплення шкідливими звичками які згубно впливають на подальше життя;

створення можливостей для розумного і культурно-ціннісного дозвілля учнів-підлітків;