Вплив етногенних депресій на соціально-психологічну адаптацію німців-переселенців в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Вплив етногенних депресій на соціально-психологічну адаптацію німців-переселенців в Україні»

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Кайгер Валерій Антонович

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському Національному університеті ім. І.І.Мечникова МОН України

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Білявський Ілля Григорович,

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

МОН України, завідувач кафедри загальнї та соціальної психології

Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук,

професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології особистості ім. П.Р. Чамати

кандидат психологічних наук, доцент Пов'якель Надія Іванівна,

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Міністерства освіти і науки України, м. Київ,

докторант кафедри психології та педагогіки

Провідна установа: Харківський Національний університет ім. В.Н.Каразіна МОН України, кафедра загальної психології

Захист відбудеться "_26__" _____березня__________ 2003 р об _11_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України, за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська,2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інститута психології ім. Г,С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2

Автореферат розісланий "26" лютого 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Балл

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Друга половина ХХ століття ( і, очевидно, ця тенденція домінуватиме у віці XXI) характеризується, зокрема, відродженням націоналізму на принципово новому рівні його розвитку - з одного боку, і все більшим прагненням до уніфікації та глобалізації не тільки економіки, але і культурного простору, типу державного устрою, навіть психологічного складу найрізніших націй, етносів, народів.

Філософ вбачатиме тут діалектичний парадокс, що маніфестує в собі ще один етап становлення нового типу достовірно планетарної цивілізації. Етнопсихолог, без сумніву, знайде величезне поле для актуальних досліджень.

Саме в останні десятиріччя, коли етноси і культури з особливою інтенсивністю взаємодіють одне з одним, запозичають значущі елементи, зазнають масштабних модифікацій і навіть трансформацій, неминуче повинні загостритися етнопсихологічні проблеми особистості, що шукає для себе нове місце в етнокультурному цивілізованому світі, який змінився.

Найбільш явно тут проступають дві протилежні і багато в чому екстремістські ідеї - прагнення до консервації і самоізоляції (що часто поєднуються з відвертою ксенофобією, агресивністю і насильством, чому яскраве свідчення - розквіт націоналістичного і релігійно-націоналістичного тероризму) і прагнення до асиміляції, втрати національної самоідентичності, своєрідне "забуття" в космополітизмі "глобального" світу. Те і інше, з нашої точки зору є порушенням нормальної соціально-психологічної адаптації людини в світі, який змінюється й неперервно ускладнюється. Це робить очевидною актуальність проведеного дисертаційного дослідження.

Оскільки етнозумовлені депресії, насамперед, пов'язані з міграцією етносів і облаштуванням їх на нових територіях, особливо актуальною стає тема дослідження етнозумовлених депресій та їхнього впливу на соціально-психологічну адаптацію особистості. Загальноцивілізаційні процеси останніх десятиріч, як відомо, супроводяться особливо інтенсивними міграціями. Психологічні страждання, пов'язані з різкою зміною етнокультурного (а нерідко і мовного) середовища, не можуть не викликати серйозної стурбованості етнопсихолога. І насамперед актуальною стає проблема психологічної адаптації мігранта.

Проблема втрати або часткової дезактуалізації етнічної (національної) самосвідомості (а вона неминуче має місце навіть в соціально благополучних регіонах) далеко не у всіх переселенців протікає безболісно. Часто ми стикаємося тут зі зниженням соціальної активності, зростанням апатії, часом виникає прагнення до групової ізоляції за етнічною ознакою, комунікація утруднена, ціннісні орієнтації можуть зазнавати хаотичних і навіть деструктивних для соціуму метаморфоз, внаслідок чого етнічно дезадаптована особистість стає по суті маргінальною і вимагає психотерапевтичної допомоги.

Неминуче в умовах міграції руйнування етнічних (національних) стереотипів, необхідність їх вуалювати або коректувати в процесі комунікації з особами домінуючого в даному регіоні етносу, як правило, веде до ускладнення об'єктивізації етнічної специфіки.

Таким чином, сказане зумовлює необхідність наукового аналізу даної проблеми та актуальність обраної нами теми дисертаційного дослідження: "Вплив етногенних депресій на соціально-психологічну адаптацію німців-переселенців в Україні".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота здійснювалася у рамках держбюджетної теми №757 від 01.01.1997р. Міністерства освіти та науки України “Роль психологічної освіти у становленні та розвитку української ідеї у свідомості національних меншин України”. Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту математики, економіки та механіки Одеського національного університету ім.. І.І. Мечникова 12 грудня 1998 року, протокол №2 й узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень АПН України від 29.04.2002р., протокол №4. німець переселенець психологічний адаптація

Об'єкт дослідження - етнопсихологічні та соціально-психологічні аспекти особистості характерні для німців-переселенців в Україні.

Предметом дослідження є чинники формування у мігрантів етнозумовлених депресій, етнопсихологічні механізми вияву депресивних симптомів.

Мета дослідження полягає у вивченні сучасного стану самосвідомості й особистісних особливостей німців-переселенців на території незалежної України з етнопсихологічної точки зору, зокрема рівня соціально-психологічної адаптованості мігрантів і рівня їх схильності до етногенних депресій в зв'язку з перебуванням в чужому етнічному середовищі. Авторська гіпотеза містить наступні тези:

1. Етнозумовлені депресії є одним з важливих чинників утрудненої соціально-психологічної адаптації сучасних мігрантів (зокрема, німців-переселенців в Україні) спричиняючи в них прагнення до самоізоляції, підвищену тривожність, апатію, зниження вольової сфери особистості.

2. Одним з провідних чинників етнозумовлених депресій у старшого і зрілого покоління є негативний історичний досвід, що закріпляється економічними труднощами і неувагою до їхніх проблем з боку домінуючого в даному регіоні етноса.

3. Одним з провідних чинників етнозумовлених депресій у молодого покоління є відсутність почуття історичної перспективи для себе і своїх дітей на території незалежної України. Незважаючи на те, що їхня етнічна самоідентичність значною мірою розмита, вони прагнуть емігрувати в економічно більш благополучні країни, і насамперед в Німеччину, вважаючи її своєю "історичною батьківщиною".

4. Пом'якшення етнозумовлених депресивних симптомів може поліпшити соціально-психологічний клімат, сприяючи вирішенню комунікацйних проблем німців-переселенців, іх активному включенню до соціально-економічного життя .

Відповідно до мети та гіпотези було поставлено такі завдання дослідження:

1. Різнобічне етнопсихологічне дослідження сучасного стану самосвідомості й особистісних особливостей німців-переселенців.

2. Вивчення рівня соціально-психологічної адаптації, типової для німців-мігрантів, що компактно населяють Одеську область.

3. Дослідження даного контингенту з використанням психодіагностичних методик, що дозволяють виявити депресивні елементи їх поведінки.

4. Вивчення вікової динаміки депресивних виявів і виявлення тенденцій розвитку етнічної самосвідомості німців-переселенців.

Методологічною основою дослідження виступили: принципи детермінізму, єдності психіки і діяльності, системно-структурний принцип розвитку психіки, загальнопсихологічна теорія діяльності (О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубинштейн, Л.С. Виготський, П.Р. Чамата, С.Д. Максименко, М.Й. Боришевский, А.А. Налчаджян та ін.), фундаментальні принципи етнопсихологічного дослідження, що забезпечують достовірність результатів і адекватність інтерпретацій. .

Крім того, в даній роботі ми багато в чому спиралися на етнофункціональний підхід, розроблений О.В. Сухарєвим і його колегами. Зокрема, ними було запропоновано таке ключове поняття для нашого дослідження, як етнозумовлена депресія.

Для вирішення вказаних вище завдань та перевірки гіпотези було розроблено програму дослідження, реалізація якої передбачала застосування комплексу методів:

теоретичні методи - аналіз і вивчення літературно-історичних джерел, досліджень з етнічної та соціальної психології, історико-генетичний метод при вивченні теоретичних основ проблеми, методи теоретичного моделювання і системного аналізу і синтезу;

емпіричні методи - анкетування, бесіда, контент-аналіз, методика ціннісних орієнтацій (М.Рокич), етнопсихологічний опитувальник (авторська модифікація), особистісна шкала вияву тривоги (Дж. Тейлор), тест Кеттела (16 PF-опитувальник), методи математичної статистики.

Був використаний комплекс психодіагностичних методик для дослідження різних властивостей особистості.

Респондентами були члени виробничих (в більшості своїй - сільськогосподарських) колективів, фермери, співробітники фірм і компаній. Дослідження проводилися протягом 1998-2001 рр. і охопили понад 600 чоловік.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше було досліджено й проаналізовано з позицій етнофункціонального підходу загальний стан етнічної самосвідомості німців-переселенців в незалежній Україні, емпірично виявлено психологічні чинники, що впливають на формування, зміцнення і розвиток депресивних виявів у психіці респондентів, показано етнопсихологічні особливості мігрантів з урахуванням їх специфічного історичного досвіду і сьогоднішніх реалій соціально-економічного життя України. Розроблено методи діагностики, профілактики і психотерапій етнозумовлених депресій в даній етнопсихологічній обстановці. Дисертантом і співавторами була запропонована і випробувана на значному контингенті оригінальна методика діагностування, профілактики і психотерапій етнозумовлених депресій (патенти України).

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні і визначенні тих чинників, що найбільшою мірою формують схильність сьогоднішніх німців-переселенців до соціально-психологічної дезадаптації і формування етнозумовлених депресій. Визначено значущість історичного й соціально-економічного аспектів у створенні депрессогенної ситуації серед мігрантів. Описано провідні тенденції у детермінації етнічної ідентичності в контингенту, що обстежується.

Практичне значення роботи полягає у створенні можливості розроблення психологічно обгрунтованих методик своєчасної діагностики етнозумовлених депресій в середовищі мігрантів і психотерапевтичної допомоги погано адаптованим переселенцям. Особливого значення набуває те, що пропонована психотерапевтична допомога не призводить до прискореної асиміляції разом з втратою етнічної ідентичності, а дозволяє зберегти національно-психологічну самобутність і налагодити кооперативні відносини з українським населенням.

Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечувалася методологічним обгрунтуванням основних положень дослідження, використанням взаємодоповнювальних методів, адекватних його об'єкту, предмету, меті і задачам, а також кількісною обробкою і якісною інтерпретацією даних, отриманих в ході експериментального дослідження.

На захист виносяться наступні положення:

1. Етнічні процеси, що активно відбуваються протягом останнього десятиріччя в незалежній Україні, вимагають пильнішої уваги етнопсихологів до національних меншин і психологічної підтримки, яка б сприяла розвиткові всіх національних культур, представлених в Україні.

2. Тиск на етнічну самосвідомість німців-переселенців зумовлений, насамперед, історичними причинами(період репресій, національного безправ'я, прихованої ксенофобії з боку російського населення колишнього Радянського Союзу), а також дискомфортним відчуттям “втрати історичної батьківщини”.Сучасні внутрішні соціально-психологічні чинники в цій ситуації відіграють незначну роль.

3. Вищеперелічені чинники нерідко виявляються вирішальними в генезі етнозумовлених депресій, які виявляють себе з різною мірою інтенсивності і симптоматично різноманітно, однак в будь-якому випадку приводять до відчутного погіршення якості соціально-психологічної адаптації німців-переселенців на території незалежної України.

4. Етнозумовлені депресії нерідко супроводжуються деструктивними спотвореннями ціннісних орієнтацій, загальним зниженням мотиваційного, вольового і емоційного фону.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались на Костюковських читаннях “Психологія на перетині тисячеліть” (Київ, 1998 р.), науково-практичних конференціях: “Конституційні права національних меншин і положення Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, Рамкової конвенції про захист національних меншин: шляхи реалізації” (Одеса, 2000 р.), “Мова та національна свідомість” (Одеса, 2001 р.), 57-ї наукової конференції Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. (Одеса, 2002 р.), 6-тих Міжнародних психологічних читаннях “Психологія у сучасному вимірі: теорія та практика” (Харків, 2002 р.), Всеукраїнських семинарах керівників центрів німецької культури (Одеса, 1999 р., Чернівці 2000 р.), а також на засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (Одеса, 1998-2000 рр.)

Публікації. Зміст та результати дослідження відображено у 4 публікаціях у фахових виданнях, затвердженних ВАК України та 3 патентах України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Матеріал викладено на 178 сторінках друкованого тексту і містить 23 таблиці. Список використаних джерел складається зі 184 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначаються його об'єкт та предмет, формулюються мета, гіпотеза та завдання роботи, подається стисла характеристика використаних методів, розкривається наукова новизна, теоретична і практична значущість дослідження, вказуються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - "Етнопсихологічний підхід і соціально-психологічна адаптація особистості" - який містить 10 параграфів, подано теоретичний аналіз етнопсихологічного аспекту социально-психологічної адаптації людини. Розглянуто літературу, присвячену питанням адаптації та етнічноЇ самоідентифікації. Окремо розглядається етнофункціональний підхід до цих проблем, розроблений О.В. Сухарєвим.

У першому параграфі розглядається етнопсихологія як специфічна дісципліна, що аналізує проблеми змісту етнічної свідомості людини, суть його національно-психологічних особливостей і проблеми адаптації людини в іншому етнічному середовищі.

Єдиним науковим критерієм "національно-психологічних особливостей" є їх відносна непіддатливість "впливу об'єктивної дійсності".

З точки зору етнофункціонального підходу, розробленого О.В Сухарєвим, можна говорити про три типи несвідомих сигналів, на які спирається подібна ригідність. Це антропологічні, соціокультурні, клімато-географічні сигнали. Якоюсь мірою тут йдется про три типи імпринтів, закладені в психіці індивіда: або внаслідок його біологічної історії (антропологія), або соціокультурного життя спільноти (власне історія), або історії первинного ареалу (клімат і географія).

Найбільше вивчена група соціокультурних чинників, оскільки саме історична доля народу, етносу в останні сторіччя часто зазнає рішучих змін. У меншій мірі обгрунтовано ми можемо говорити про клімато-географічну групу чинників, що стало актуальним завдяки посиленим міграціям населення Землі. Антропологічна сторона справи була і залишається предметом полеміки тою мірою, якою залишаються нез'ясованими достовірні кореляції між психічною активністю і анатомічними особливостями ЦНС.

З огляду на сказане, ми, використовуючи достоїнства інтегрального підходу О.В. Сухарєва, в даному дослідженні зосереджуємося на соціокультурному аспекті етнопсихологічної специфіки.

У другому параграфі наводиться історичний нарис розвитку етнопсихології як науки та її основних напрямів. Аналізуються етнопсихологічні погляди класиків - Г.Г.Шпета, В.Вундта, Г.Спенсера та інш. Розглядаються досягнення західної етнопсихологии протягом ХХ сторіччя, її основні напрями й тенденції розвитку.

У третьому параграфі подано аналіз психологічних досліджень проблеми соціально-психологічної адаптації людини. Послідовно розглядаються проблеми адаптації людини з точки зору різних психологічних шкіл, враховуються можливі перспективи дослідження адаптивних процесів в рамках того або іншого напряму.

У четвертому параграфі розглядається проблема соціально-психічної дезадаптованості особистості. Відзначено, що насамперед вона виражається в нездатності задоволення власних потреб і домагань. З іншого боку, особистість, що має порушення адаптації або повну дезадаптованість, не в змозі задовільно йти назустріч тим вимогам і очікуванням, які пред'являють до неї соціальне середовище і власна соціальна роль, її провідна в даному середовищі професійна або інша мотивована ззовні і зсередини діяльність. Однією з ознак соціально-психічної дезадаптованості особистості є переживання нею тривалих внутрішніх і зовнішніх конфліктів без знаходження психічних механізмів і форм поведінки, необхідних для їх розв”язания.

У п'ятому параграфі запропонована класифікація різновидів соціально-психічної адаптації особистості: нормальна адаптація; девіантна адаптація; патологічна адаптація.

Шостий параграф присвячений дослідженню захисних механізмів соціально-психологічної адаптації, що має місце при етнопсихологічному тиску.

У сьомому параграфі висвітлені декілька різних, прийнятих в сучасній науці, концепцій щодо походження й сутьності самосвідомості зокрема Я-концепції. Головним завданням є розгляд структури і функції Я-концепції з позицій теорії соціально-психічної адаптації особистості.

У восьмому параграфі, опираючись на концепцію А.А. Налчаджяна, автор звертається до етнопсихологічних компонентів самосвідомості з точки зору структур "Образу Я". На даному рівні ці структури можна іменувати "одиницями самосвідомості", які відіграють важливу роль в соціально-психологічній адаптації особистості.

Дев'ятий параграф присвячений етнофункціональному підходові, прийнятому автором в даному дослідженні. Суть його полягає в тому, що елементи психіки розглядаються з урахуванням їх етнічної функції. Вона не завжди очевидна і в ряді випадків може бути визначена лише експертами-фахівцями в галузі етнології, антропології, культурології та інших наук про людину. Загальне значення даного підходу полягає в тому, що кожна людина в умовах сучасної цивілізації характеризується досить різнорідними етнічними ознаками - соціокультурними, біолого-антропологічними, клімато-географічними. Відповідно, в психологічному плані ставлення цієї людини до вказаних ознак також може розрізнятися, передусім за змістом, а також і за іншими параметрами.

Десятий параграф розглядає етнічну свідомість як специфічну властивість людини. Вказується, що етнічна самосвідомість людини в чужому етнічному оточенні, як правило, перебуває в стані затяжного стресу.

У другому розділі - "Експериментальне дослідження соціально-психічної адаптації німців-переселенців на тлі етнозумовлених депресій" - передусім, розглядаються методичні питання організації експерименту, наводяться оригінальні методики, надаються результати їх перевірки на вірогідність, визначено етапи дослідження.

У першому параграфі другого розділу подано визначення поняття "етнозумовлена депресія", розроблене в рамках етнофункціонального підходу, запропонованого А.В. Сухарєвим і співавторами. Спираючись на дану концептуальну модель, дослідження виходить з уявлення про те, що психологічні особливості, характерні для членів тієї або іншої культури, торкаються передусім несвідомих комплексів, що формуються в культурі як одна з форм акумуляції соціального досвіду і передаються кожному з членів суспільства в процесі його соціалізації. Ці несвідомі комплекси впливають як на поведінку людини, так і на характер сприймання нею навколишнього світу.

Етнопсихологічне дослідження емоційних станів німців-переселенців, яке проводилось за методикою Т.І.Балашевої, показали, що серед осіб середнього віку легкі депресивні стани зустрічаються досить регулярно (в середньому до 25% респондентів). Субдепресивні реакції (масковані депресії) спостерігалися у 8% опитаних, що здається нам досить високим показником.

У другому параграфі викладаються оригінальні методи діагностики, профілактики і психотерапії етнозумовленої депресії, що запатентовані автором і використовуються в даному дисертаційному дослідженні.

У третьому параграфі наводяться результати проведеного нами інтерв'ювання німців-переселенців в Одеській області, в яких фіксувалися спогади про депортацію, трудармію та повернення на місця колишнього мешкання, виявляються особливості сучасного стану німецької діаспори. Виявлено роль і значення історичної пам'яті етносу при формуванні етнозумовлених депресій.

У четвертому параграфі аналізуються дані проведеного автором етносоціального дослідження, яке фіксує сучасний стан етнічної свідомості німців-переселенців з урахуванням демографічних, соціально-психологічних й економічних чинників.

Етнопсихологічне анкетування, проведене серед німців-переселенців середнього і старшого віку, зафіксувало почуття "етнічної відчуженості", яке збереглося до цього дня, що породжується, насамперед, тривогою і невпевненістю у власному соціальному статусі (біля 40% респондентів). При цьому більшість респондентів визнає, що соціально-психологічна атмосфера у відносинах між німцями і представниками корінних національностей за останнє десятиріччя значно поліпшилася (76%), причини для відродження негативного етнічного стереотипу, сформованого в радянський час, не відзначаються. Проте істотне число респондентів вважає, що жити "спокійніше і краще" компактно серед представників своєї нації (46%) або на історичній батьківщині (32%), причому далеко не у всіх випадках причинами такого вибору є економічні або культурні переваги. Таким чином, можна вважати, що серед певної частини німецької діаспори поширені приховані побоювання з приводу своєї подальшої долі на фоні загостреного внаслідок сумного історичного досвіду почуття етнічної "чужості" в місцевому національному середовищі.

У п'ятому параграфі розглядається, якою мірою ціннісні орієнтації особистості відображають її національно-психологічні характеристики і чи можна розглядати ієрархію цінностей особистості як один з виявів її етнопсихологічних особливостей? Це питання має принципове теоретичне значення, якщо ми вивчаємо ціннісні орієнтації конкретної етнічної групи з метою виявити специфічний характер її соціально-психологічної адаптації в чужому етнічному оточенні.

Для значної більшості німців-переселенців (близько 64%) серед першочергових термінальних цінностей, пов'язаних з етнічною самосвідомістю, виявилися: "продуктивне життя” (максимальне повне використання своїх можливостей, сил і здібностей), "суспільне визнання” (повага навколишніх, колективу, товаришів по роботі), "свобода". Одночасно реалізація саме цих цінностей зустрічає, на думку опитаних респондентів, значні ускладнення. (Ми не розглядаємо тут ряд першочергових цінностей, відмічених внаслідок опиту, які, на нашій думку, не пов'язані напряму з проблемами етнічної самореалізації, наприклад, "матеріально забезпечена життя", "здоров'я", "щасливе сімейне життя" і деякі інші.) Бесіди і анкетування показали, що майже 65% респондентів усвідомлено зв'язують досягнення вищеперелічених цінностей з етнічними проблемами. Навіть представники молодого покоління (до 30 років) вважають, що задовільна реалізація відмічених цінностей можлива лише внаслідок розв'язання національних проблем, демонструючи (принаймні, на словах) досить високу прихильність до національних цінностей (мови, культури, традицій). Наприклад, низький рівень володіння рідною мовою серед представників молодого покоління німецької діаспори, як правило, поєднується з підкресленим переконанням в необхідності національного німецького відродження серед переселенців. Абсолютна більшість респондентів (біля 76%) вважала б за краще віддати дітей на навчання в німецьку національну школу. Володіння рідною мовою, таким чином, виділяється в цінність, що підкреслюється респондентами.

Шостий параграф описує виявлені у респондентів механізми соціально-психологічної адаптації на фоні етнозумовлених депресій. Так, деякі респонденти (біля 7%) зазначили, що "повністю байдужі" до власної національної приналежності, "не бажають про це думати" і щиро вважають себе благополучними в психологічному відношенні людьми. Однак, саме ця група, як показав застосований нами метод діагностування, має досить високу депресивність явно етнозумовленого характеру.

Депресанти найчастіше обирають шлях створення непроблемного суб'єктивного образу ситуації. У ціх випадках ми можемо говорити про штучний "космополітизм" (позаетнічність) Я-образу. На наш погляд, цей засіб розвязання ситуації найбільш небезпечний і здатний викликати несподівані модифікації депресивної симптоматики, а також деструктивний тип позбавлення від психологічного тиску.

Усвідомлені Я-образи респондента, який страждає на етнозумовлену депресію, часто включають в себе негативні компоненти комунікативного і когнітивного плану ("байдужість", "цинізм", "недовір'я", емоційний "космополітизм", що, як правило, не спирається на реальні світоглядні установки, зрілі й продумані).

Етнозумовлена депресія негативно позначается на пізнавальних здібностях і процесах. Депресивний фон знижує здатність індивіда отримувати позитивні емоції від будь-якого психічного акту, і насамперед від пізнавального як такого, що несе новий зміст і потенційно здатний змінити внутрішній світ депресанта. Наше дослідження показало, що когнітивна сфера осіб, що страждають на етнозумовлену депресію, зазнає деструктивних трансформацій. Вони змінюють свою Я-концепцію і Я-образи, що усвідомлюються, обираючи при цьому пасивну адаптацію шляхом виходу з проблемної ситуації.

Після діагностики етнозумовлених депресій і психотерапевтичної роботи з пацієнтами, згідно із запатентованою нами методикою, ситуація поліпшилася. Велика частина пацієнтів (56%) протягом півроку досить регулярно відмічала як підвищену працездатність, так і зрослу здатність долати перешкоди на фоні стабільного і часто позитивного емоційного життя.

Звичайно, про остаточне позбавлення від депресивної симптоматики говорити передчасно, оскільки такі "межові" стани схильні давати як ремісії, так і рецидиви.

У сьомому параграфі йдеться про притаманну німецькій діаспорі в Україні мовну свідомість. Вона, як відомо, є найважливішим показником стану етнічної спільноти. Йдеться, зокрема, про усвідомлене, зацікавлене віднесення людиною себе до етномовної спільноти, орієнтацію на включеність до мовного середовища свого народу, готовність до дій в ім'я збереження й розвитку рідної мови. У табл.1 наводяться наступні актуальні дані, що стосуються мовної свідомості німців-переселенців.

Восьмий, останній параграф другого розділу присвячений процедурі та результатам діагностики етнозумовлеих депресивних станів за допомогою кольорового тесту Люшера. Він проводився безпосередньо після бесід і анкетування етнопсихологічного характеру. У табл.2 наведені дані з виявлених етнозумовлених депресій у німців-переселенців в Одеській області.

Таблиця 1. Розподіл думок респондентів щодо необхідності організації курсів німецької мови у компактних німецьких поселеннях

Відповідь на запитання: “Чи необхідні курси німецької мови?”	Відсоткова частка даної відповіді в респондентів різного віку
	до 25 років	25-49 років	50 років і більше	загалом
	Чол. (67ч.)	Жін. (45ч.)	Чол. (51ч.)	Жін (79ч.)	Чол. (69ч.)	Жін. (86ч.)
Ні	20,0	18,2	19,5	9,1	52,9	37,9	24,0
Так	65,0	81,8	73,2	90,9	41,2	51,7	70,5
Важко відповісти	15,0	-	7,3	-	5,9	10,4	5,5

Отже, більшисть респондентів вважають, що курси німецької мови у населеному пункті необхідні.

Таблиця 2. Етнозумовлені депресії у німців-переселенців (600 осіб).

Відсоткова частка осіб, в яких етнозумовлені депресії
Помічені	Сильно проявлені	Помірковано проявлені	Слабо проявлені	Не помічені
67%	14%	21%	32%	33%
	Чол	Жін	Чол	Жін	Чол	Жін
	9%	5%	10%	11%	14%	18%

Отже, діагностика етнозумовлених депресій за допомогою кольорового тесту Люшера доповнила картину психоемоційних станів: серед найчастіше відзначуваних виборів можно було побачити як підвищене прагнення до спокою, втомленість, прагнення вийти з неприємної життєвої ситуації при нечіткому уявленні про те, як це зробити, так і тривожність, невпевненість в своїх силах на тлі підвищенної вимогливості до себе, бажання визнання. Відчуття безперспективності проявляеться найбільшою мірою у осіб середнього віку з легкими виявами депрессивності.

Висновки

Проведене дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. Процес психічної адаптації здійснюється як розв'язання психологічних конфліктів, зумовлених, зокрема етнофункціональними незузгодженостями елементів психіки. Таке розв'язання здійснюється, загалом, як подолання диз'юнктивності системи ставлень особистості до елементів етносередовища.

2. За наявності етнофункціональних неузгодженостей елементів психіки людини, ії психічна адаптація порушується. Існує зв'язок між наявністю у психіці етнофункціональних неузгодженостей і психічною адаптацією людини як у нормі, так і в девіації. Психотерапевтичне опрацювання цих неузгодженостей може сприяти оптимізації психічної адаптації.

3. Дослідження показало, що депресивні вияви нерідко є показниками дезадаптації людини зумовленої етнофункціональними неузгодженостями елементів ії психіки.

4. Пом'якшення національно-політичного клімату стосовно німецької діаспори в останні десятиріччя викликало подвійний ефект: з одного боку, прагнення відродити втрачений образ етнічної самоідентифікації (насамперед, через відродження національної культури й мови), з іншого - зниження значущості етнічних особливостей у частини представників молодого покоління німців.

5. Автор в процесі досліджень використав оригінальний метод діагностики етнозумовлених депресій, який був запатентований в 1998 р. спільно з Годлевським Л.С., Жуковським В.І. та Брусенцовим А.І. Дослідження підтвердили достовірність і практичну цінність цього методу.

6.. Етнічна самосвідомість більшої частини німецької діаспори перебуває в стані важкого внутрішнього конфлікту: з одного боку, ці люди гостро усвідомлюють свою етнічну належність, з іншого - значною мірою втратили найважливіші для них критерії етнічної самоідентифікації (мову, культуру, традиції). У певному відношенні частина німців виявилася людьми без батьківщини і без національності. Для даної категорії респондентів характерне усвідомлення безповоротно втрачених можливостей і прагнення емігрувати на історичну батьківщину "заради дітей і внуків", щоб ті в рідному етнічному середовищі змогли повернути собі національну самосвідомість.

7. Очевидним є кризовий стан німецької етничної культури, який є відображенням загальної кризи в Україні. Він породжує байдужість до культурних цінностей свого народу (для багатьох на першому місці стоїть проблема елементарного виживання), розмивання прошарку німецької етничної інтелігенції, нездатність до чіткого культурного самовизначення.

8. Серед інструментальних цінностей, визнаних в більшості випадків домінуючими, значна частина респондентів відзначила “ретельність”, "дисциплінованість", "раціоналізм", "тверду волю" і "терпимість". Саме ці якості опитані німці-переселенці вважають необхідними насамперед для досягнення термінальних цінностей, пов'язаних з етнічною самореалізацією.

9. Багато які респонденти середнього і старшого віку відзначають відчутне зміщення в ієрархії цінностей у представників різних поколінь німецької діаспори. З жалем відмічається послідовне "згасання" ряду національно-психологічних рис, які раніше вважалися цінними для німців, що мешкають у чужому оточенні, - "працьовитість", "прагнення до порядку", "висока моральність" (брак останньоі цінністі в ряді випадків співвідноситься з втратою традиційної для німців релігійності). Загальне відчуття "розмивання" позитивного етнічного автостереотипу нерідко є однією з причин, що викликають пригніченість і почуття етносоціальної безперспективності в умовах відірваності від рідного національного середовища.

10. Аналіз результатів етнопсихологічного обстеження німців-переселенців середнього і старшого віку виявив випадки (хоч і порівняно рідкі) конверсій етнічної самосвідомості. В таких випадках етнічна свідомість і самосвідомість відверто звужені, тривала фрустрованість етнічних мотивів часто веде до парадоксальних, аутоагресивних по суті реакцій. Так, деякі респонденти (близько 7%) зазначили, що "повністю байдужі" до власної національної належності, "не бажають про це думати" і щиро вважають себе благополучними в психологічному відношенні людьми. Власне етнічні компоненти самосвідомості у таких суб'єктів, що декларують свою "безнаціональність", нерідко набувають форми ірраціональних фобій і нав'язливості. Інтернаціоналізм, що декларується, може приховувати глибоко всередині особистості побутовий антисемітизм і русофобію.

11. Особи, яки страждають на етнозумовлену депресію, змінюють свою Я-концепцію і Я-образи, що усвідомлюються, обираючи при цьому пасивну адаптацію шляхом втечі з проблемної ситуації.

12. Після діагностики етнозумовлених депресій і психотерапевтичної роботи з пацієнтами, згідно із запатентованою нами методикою, ситуація поліпшилася. Звичайно, про остаточне позбавлення від депресивної симптоматики говорити передчасно, оскільки такі, "межові" стани схильні давати як ремісії, так і рецидиви.

Основний зміст та результати дослідження відображено у публікаціях автора

1. Пат. 97115580 Україна, МПК А 61 В 17/24. Спосіб лікування депресії: Пат. 97115580 Україна, МПК А 61 В 17/24 / Кайгер В.І.(UA), Жуковський В.І.(UA), Годлевський Л.С.(UA), Брусенцов О.І.(UA). - № 28962 А; Заявл. 20.11.97; Опубл. 29.12.99, Бюл. № 8. - 2 с; 16.10.2000, Бюл. № 5 - II. - 2 с.

2. Пат. 97115581 Україна, МПК А 61 В 17/24. Спосіб лікування депресії: Пат. 97115581 Україна, МПК А 61 В 17/24 / Кайгер В.І.(UA), Жуковський В.І.(UA), Годлевський Л.С.(UA), Брусенцов О.І.(UA). - № 28963 А; Заявл. 20.11.97; Опубл. 29.12.99, Бюл. № 8. - 2 с; 16.10.2000, Бюл. № 5 - II. - 2 с.

3. Пат. 97115582 Україна, МПК А 61 В 17/24. Спосіб діагностики депресії: Пат. 97115582 Україна, МПК А 61 В 17/24 / Кайгер В.І.(UA), Жуковський В.І.(UA), Годлевський Л.С.(UA). - № 28964 А; Заявл. 20.11.97; Опубл. 29.12.99, Бюл. № 8. - 2 с; 16.10.2000, Бюл. № 5 - II. - 2 с.

4. Кайгер В.И. Об исследовании проблем психологической адаптации немцев-переселенцев в Украине в 1993-1998 гг. из стран бывшего СССР.// Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. В 3 т. - К.: Гнозис, 1999. - Т.1. - С. 539-543.

5. Кайгер В.И. Ценностный подход в изучении социально-психологической адаптации немцев-переселенцев в Украине .// Наука і освіта.- Одеса, 2001. - №6. - С. 20-23.

6. Кайгер В.И. Депрессивные проявления как показатели этнофункциональной дезадаптации немцев-переселенцев в Украине // Наука і освіта.- Одеса, 2002. - № 1.- С. 9-12.

7. Кайгер В.И. Исследование проблем социально-психологической адаптации немцев-переселенцев в Украине // Вісник Харківського Національного Університету. -Харків, 2002.-№ 550., ч.2. - С..90-94.- (Сер. Психологія).

Анотація

Кайгер В.І. Вплив етногенних депресій на соціально-психологічну адаптацію німців-переселенців в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністью 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Київ, 2003..

Дисертаційне дослідження присвячене проблемам соціально-психологічної адаптації німців - переселенців на території сучасної незалежної України. Використовуючи етнофункціональний метод, автор досліджує різні аспекти соціально-психологічної адаптації і розглядає компоненти процесу етнічної самоідентифікації - ціннісні орієнтації особистості, історичний і особистий досвід, проблеми рідної мови і національної культури в процесі соціально-психологічної адаптації німців-переселенців.

Автор рекомендує розроблену їм і запатентовану методику діагностики, профілактики і психотерапії етнозумовлених депресій, які часто супроводжують складні адаптивні процеси, що виникають у процесі міграції етносів..

Ключові слова: етнозумовлена депресія, етничність, етнос, етнопсихологія, адаптація, соціопсихологічні й соціокультурні чинники.

Аннотация

Кайгер В.И. Влияние этногенных депрессий на социально-психологическую адаптацию немцев-переселенцев в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2003.

Диссертационное исследование посвящено проблемам социально-психологической адаптации немцев-переселенцев на территории современной независимой Украины.

Поскольку этногенные (этнообусловленные) депрессии, в первую очередь, связаны с миграцией этносов и обустройством их на новых территориях, особенно актуальным становится исследование этих депрессий и их влияния на социально-психологическую адаптацию личности. Общецивилизационные процессы последних десятилетий, как известно, сопровождаются интенсивными миграциями. Психологические страдания, связанные с резкой переменой этнокультурной (а нередко и языковой) среды, не могут не вызывать серьезной обеспокоенности этнопсихолога. И в первую очередь актуальной становится проблема психологической адаптации мигранта.

Автор показал, что проблема утраты или частичной дезактуализации этнического (национального) самосознания (а она неминуемо имеет место даже в социально благополучных регионах) далеко не у всех переселенцев протекает безболезненно. Часто мы сталкиваемся здесь со снижением социальной активности, возрастанием апатии, время от времени возникает стремление к групповой изоляции по этническому признаку, коммуникация затруднена, ценностные ориентации могут претерпевать хаотические и даже деструктивные для социума метаморфозы, в результате чего этнически дезадаптированная личность становится, по сути, маргинальной и нуждается в психотерапевтической помощи.

Используя этнофункциональный метод, автор исследует различные аспекты социально-психологической адаптации и рассматривает компоненты процесса этнической самоидентификации - ценностные ориентации личности, исторический и личный опыт, проблемы родного языка и национальной культуры в процессе социально-психологической адаптации немцев-переселенцев.

Отмечается, что этническое самосознание большей части немецкой диаспоры в Украине пребывает в состоянии тяжелого внутреннего конфликта: с одной стороны, немцы Украины остро сознают свою этническую принадлежность, с другой - в значительной мере утратили в годы репрессий при советской власти важнейшие критерии этнической самоидентификации (язык, культуру, традиции). Смягчение национально-политического климата в Украине по отношению к немецкой диаспоре в последнее десятилетие вызвало желание возродить утраченный образ этнической самоидентификации, особенно у части представителей молодого поколения, где наблюдается снижение значения этнической принадлежности.

Автор рекомендует разработанную им и запатентованную методику диагностики, профилактики и психотерапии этнообусловленных депрессий, которые часто сопровождают сложные адаптивные процессы, возникающие в процессе миграции этносов.

Ключевые слова: этнообусловленная депрессия, этничность, этнос, этнопсихология, адаптация, социопсихологические и социокультурные факторы.

Annotation

Kayger V.I. The ethnically determined depressive States and their influence on the psycho-social adaptation of the German resettlers in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in Psychological Sciences. Speciality 19.00.01 - general psychology, history of psychology. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv, 2003.

The ethnopsychological research devoted to the adaptation problems of German resettlers in Ukraine is presented. Using the ethnic functional approach, the author investigates various aspects of sociopsychological adaptation and considers the components of ethnic identificative process: value orientations, historical and personal experience, problems of native language and national culture.

Author recommends the certain methods of the diagnostics and psychotherapy for the ethnically determined depressive states, which are often according the complex adaptative processes of etnik migration.

Key words: ethnically determined depression, ethnicity, ethnopsychology, adaptation, sociopsychological and sociocultural factors.

Размещено на Allbest.ru