Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

19.00.01 - Загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологія дії, що організує життя

Колесніков Євген Петрович

Одеса - 2003



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського, Міністерство освіти та науки України

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор Калін Володимир Костянтинович, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, декан факультета психології, завідувач кафедри загальної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Саннікова Ольга Павлівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) завідувач кафедри загальної психології

кандидат психологічних наук, Кириленко Таїсія Сергіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри загальної та інженерної психології

Провідна установа:

Інститут соціальної та політичної психології АПН України, лабораторія загальної психології

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова за адресою: 65026 м. Одеса, вул. Преображенська, 24

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Коробіцина М.Б.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах швидких змін суспільних відносин, на фоні суттєвого зниження рівня життя, у значної частини населення стає особливо актуальною проблема самовизначення - побудова не стільки заданої, скільки самостійно збудованої системи ціннісних орієнтацій та адекватних їй способів організації власного життя.

У працях С.Л. Рубінштейна, К.О. Абульханової-Славської, Б.Г. Ананьєва, А.В. Брушлінського, В.К. Каліна, О.А. Конопкіна, В.І. Моросанової, В.О. Петровського, І.І. Чеснокової тощо здатність людини до організації власного життя пов'язується з вищими виявами людини як суб'єкта власного життя. Відродження інтересу до людини-суб'єкта власного життя, що спостерігається у вітчизняній психології протягом останніх десяти років, дозволяє говорити про формування напрямку досліджень у галузі психології особистості. У роботах І.Д. Беха, О.Ф. Бондаренка, Л.Ф. Бурлачука, О.А. Донченко, В.К. Каліна, О.В. Киричука, В.С. Карпенка, С.Д. Максименка, І.П. Манохи, В.А. Моляко, В.А. Роменця, В.В. Рибалки, О.П. Саннікової, Л.В. Сохань, В.О. Татенка, Т.М. Титаренко, В.О. Тихоновича, Б.Й. Цуканова, Н.В. Чепелєвої та багатьох інших, так чи інакше, порушені проблеми організації життя особистості чи людини як суб'єкта власного життя.

З психологічної точки зору, у контексті вивчення людини-суб'єкта життя, найбільший інтерес представляє виявлення тих дій, які можна визначити як дії з організації життя. Виділення складу цих дій та вивчення їхньої психологічної специфіки дасть змогу судити про організацію життя особистості як про специфічний вид діяльності, у психологічному аналізі якої можна спиратися на методолого-теоретичні досягнення вітчизняної психології - діяльнісний підхід.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно повязане з науковими програмами, які реалізуються на кафедрі загальної психології Таврійського національного університету ім.. В.І. Вернадського в рамках наукової теми “Свідомі та несвідомі детермінанти самоконституювання субєкта (номер держреєстрації 23452U564). Дана робота була проведена також в межах фундаментальної теми дослідження Сімферопольської філії Інституту соціальної та політичної психології АПН України “Психологічний аналіз структури самодетермінації активності особистості у суспільстві нового періоду” (номер держреєстрації 0198U002050). Авторський вклад - у розробці теоретико-методологічних засад для вивчення дій, що організують життя; а також у розробці психо-діагностичних методик та зборі емпіричних даних.

Мета дослідження - розкрити психологічну природу дій особистості з організації власного життя, провести структурний аналіз її компонентів, а також виявити специфіку організації життя людей з певними індивідуально-типовими особливостями особистості.

Об'єкт дослідження - процес організації життя особистості.

Предмет дослідження - психологічні особливості дій, що організують життя особистості.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

1. Розкрити методолого-теоретичне обґрунтування для вивчення психологічного аспекту дій з організації життя особистості.

2. Виділити та систематизувати компонентний склад дій з організації життя та розкрити їхню психологічну структуру.

3. Розробити методичні засоби вивчення психологічних особливостей дій, що організують життя.

4. За одержаними даними вивчити психологічну специфіку дій, що організують життя, виявити та вивчити типологічні особливості подолання проблемних ситуацій життя.

Методи дослідження. В експериментальній частині дисертаційної роботи використовувалися метод структурованої бесіди, метод “асов” О.П. Саннікової, методика діагносники рівня суб'єктивного контролю (РСК) Дж. Роттера, опитувальник “Стиль саморегуляції поведінки - 98” (ССП-98) В.І. Моросанової, методика “Саморегуляція життя особистості” (СЖО) В.К. Каліна, опитувальник “Юнгівська типологія особистості” В.І. Колесникової; математичний апарат представлено кореляційним аналізом. Обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою комп'ютерного пакета статистичних програм STATISTICA.

Експериментальна база дослідження. Протягом трьох років досліджень, що проводилися в Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського та Таврійському екологічному інституті (на юридичному факультеті та факультетах психології і економіки, а також на спеціальному факультеті ТНУ за спеціальністю “практична психологія”), в різних комерційних фірмах м. Сімферополя, військовому гарнізоні м. Сімферополя та міському центрі зайнятості взяли участь 242 випробуваних у віці від 18 до 60 років.

Теоретико-методологічною основою роботи виступає психологічна теорія діяльності (Б.Г. Ананьєв, В.П. Зінченко, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Л. Рубінштейн та ін.); уявлення про організацію життя як специфічний вид діяльності (В.К. Калін); концепція самосуб'єктних відносин (В.К. Калін); теорія організації життя особистості (К.О. Абульханова-Славська, В.К. Калін, О.А. Кисельова, Л.В. Сохань, В.О. Тихонович та ін.); уявлення про саморегуляцію поведінки і діяльності (О.А. Конопкін, В.І. Моросанова, О.П. Санннікова); учення про суб'єкта психічної діяльності (К.О. Абульханова-Славська, А.В. Брушлінський, В.О. Петровський, С.Л. Рубінштейн, Б.Й. Цуканов), концепція суб'єктності (К.О. Абульханова-Славська, А.В. Брушлінський, Н.Ф. Каліна, Г.С. Костюк, В.О. Петровський, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає:

в створенні методолого-теоретичних засад вивчення дій, що організують життя;

в створенні класифікації дій, що організують життя;

в створенні класифікації проблемних ситуацій життя, в яких реалізуються дії з організації життя;

в подальшій розробці уявлень про самосуб'єктні відносини.

Теоретичне значення роботи. Вперше предметом емпіричного дослідження постали психологічні особливості дій особистості з організації особистого життя у контексті життєвих ситуацій різного ступеня проблемності. Розроблений та використаний підхід щодо дослідження дій з організації цілісного життєвого процесу, одержані нові емпіричні дані, які розкривають психологічну специфіку цих дій, а також типологічні особливості подолання проблемних ситуацій життя.

Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю використання одержаних результатів в наступних сферах:

діагностика дій з організації життя в проблемних ситуаціях та в ситуаціях щоденності;

у прогнозуванні поведінки людини в екстремальних ситуаціях і засобів їх подолання;

в модифікації метода структурованої бесіди стосовно до вивчення дій, що організують життя;

у розробці та апробації оригінальної методики, яка діагностує психологічні особливості дій, що організують життя (ДОЖ).

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичній розробці та експериментальному дослідженні психологічних особливостей дій, що організують життя, а також у створенні методики ДОЖ.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася використанням методик, які релевантні меті та завданням дослідження, репрезентатівністю вибірки, а також залученням сучасних методів математичної статистики для аналізу та оцінки одержаного фактичного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені та схвалені на професорсько-викладацьких конференціях Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь 1996-2003 рр.); на III-х Харківських міжнародних психологічних читаннях (Харків, 1999 г.); на звітній науковій сесії співробітників Інституту соціальної та політичної психології АПН України за підсумками досліджень 1999 року (Київ, 26-27 квітня 2000 року.). Робота обговорювалася на методологічних семінарах і засіданнях кафедри психології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь 1998-2003 р.р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження в наукових журналах і збірках наукових праць опубліковано 4 статті, які надруковані у провідних (фахових) виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який містить 176 джерел, у тому числі 22 - на англійській мові. Загальна кількість сторінок - 216, із них основного тексту - 152. Дисертація містить 21 ілюстрацію: 17 графіків, 2 кореляційні плеяди та 2 гістограми. Обсяг 3 додатків - 50 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність досліджуваної теми, виділений об'єкт і предмет дослідження, вказан його звязок з науковими програмами, планами, темами, визначена мета і завдання роботи, сформульовані наукова новизна одержаних результатів та методи дослідження, висвітлені наукове та практичне значення дослідження, а також особистий внесок здобувача, розкриті форми його апробації та подані відомості про структуру дисертації.

Перший розділ “Проблема організації життя особистості у працях зарубіжних та вітчизняних психологів” включає в себе 2 підрозділи, в яких наданий аналіз уявлень учених, які досліджували психологічні механізми за допомогою яких суб'єкт організовує своє власне життя.

У зарубіжній психологічній традиції проблема життя особистості формується в дещо іншій площині (на відміну від визначеної нами) залежно від приналежності вченого до тієї чи іншої школи або напрямку психології. Перерахуємо основні поняття (та їх авторів), наведені у нашому дослідженні, які на наш погляд, описують феномени, пов'язані з поняттям організації життя особистості: “самовиконання”, “самовизначення” (Ш. Бюлер); “досягнення життєвого успіху” (прагматики, у тому числі У. Джеймс); “цілеспрямована поведінка”, “автономізація особистого “Я” (К. Левін); “усвідомлювання тут і тепер відповідальності за себе і своє життя” (Ф. Перлз); “самість”, “самоактуалізація” (А. Маслоу), “здійснення смислу” (В. Франкл); “продуманий вибір” (Дж. Келлі); “регуляція передбачуваними наслідками”, “саморегуляція”, “самоефективність”, “самоконтроль” (А. Бандура).

У радянській психології проблема організації життя особистості вперше порушується у середині 30-х років у роботах С.Л. Рубінштейна, який пов'язує її із найбільш змістовною характеристикою людини як суб'єкта власного життя - з його здатністю до самодетермінації своїх вчинків та дій. Надалі розробкою цієї теми займаються такі вчені як Б.Г. Ананьєв, К.О. Абульханова-Славська та Б.Ф. Ломов. Серед сучасних робіт найбільш продуктивними є дослідження В.І. Моросанової, присвячені проблемі саморегуляції поведінки та діяльності особистості.

В українській психології проблема організації життя особистості ще в радянські часи виступає спеціальною темою досліджень цілого колективу авторів, серед яких Л.В. Сохань, В.А. Тихонович, О.А. Кисельова та ін.

Зараз вивчення організації життя особистості відбувається у площині “психології суб'єктності” - напрямку української психології особистості розробленого В.О. Татенком, Т.М. Титаренком, О.А. Донченко та ін.

Вивчення подання зарубіжних та вітчизняних психологів із проблеми організації життя особистості дозволило нам виділити в них три основні позиції при підході до визначення суті явища, яке вивчається.

Стосовно теми нашої роботи першу позицію у найзагальнішому вигляді можна сформулювати таким чином: активність суб'єкта, що спрямована на організацію власного життя, виявляється в його здатності планувати, регулювати та аналізувати свої дії та вчинки адекватно власним життєвим цілям та цінностям.

У найбільш продуктивних за своїми теоретичними та практичними результатами концепціях, психологічні механізми організації життя особистості визначаються за допомогою понять з префіксом “само-”: “самовиконання” та “самовизначення” (Ш. Бюлер); “самість”, “самоактуалізація” (А. Маслоу); “саморегуляція”, “самоефективність”, “самоконтроль” (А. Бандура); “самодетермінація” (С.Л. Рубінштейн); “саморегуляція поведінки та діяльності” (В.І. Моросанова); “самосуб'єктні відносини”, “самоорганізація” (В.К. Калін). Ця друга позиція досліджень, що належить до проблеми організації життя особистості, на наш погляд, відображає психологічні механізми, за допомогою яких здійснюється організація суб'єктом власного життя. Ми вважаємо, що ці механізми лежать у площині самосуб'єктних відносин особистості (В.К. Калін).

І, нарешті, третє положення, що фіксується практично в кожній роботі по вивченню людини як організатора власного життя, пов'язане із твердженням про те, що тільки дія, чи вчинок є реальним втіленням актуальних цінностей та цілей людини. Проте, не будь-яка дія, виражає цінності та цілі людини-суб'єкта життя. На наш погляд, одиницю аналізу активності людини-суб'єкта життя адекватно визначити як дію з організації власного життя.

Ідея вивчення організації життя особистості як специфічного виду діяльності належить В.К. Каліну. Таким чином, виділення складу дій з організації життя та вивчення їхньої психологічної специфіки дасть можливість судити про організацію життя особистості як про специфічний вид діяльності, у психологічному аналізі якої можна спиратися на методолого-теоретичні досягнення вітчизняної психології - діяльнісний підхід.

Другий розділ “Методолого-теоретичне дослідження дій, що організують життя” складається з чотирьох підрозділів, в яких будується система понять, які розкривають психологію дії, що організує життя.

В доступній літературі нам не вдалося знайти концепцію вивчення дій, що організують життя, на підставі якої можливо побудувати методику, яка дозволить одержати фактичний матеріал, необхідний для розуміння значення та місця організації життя в цілісному життєвому процесі особистості. В звязку з цим виникла необхідність самостійного методолого-теоретичного аналізу дій, що організують життя. Наведені нижче матеріали нашого дослідження полягли до засад створення методики вивчення дій, що організують життя (ДОЖ).

Виступаючи предметом нашого дослідження, дія, що організує життя, розглядається нами як одиниця аналізу діяльності з організації життя. Ми вважаємо, що організація життя особистості складається й функціонує завдяки, як свідомим, так і несвідомим підструктурам психіки людини, проте наша позиція полягає у тому, що провідну роль у цих процесах відіграє свідома активність суб'єкта. Організацію життя, в найзагальнішому вигляді, можна визначити як сукупність свідомо вироблених суб'єктом “стратегій життя” (К.О. Абульханова-Славська), яким підпорядкована мета його поведінки та діяльності у різних життєвих ситуаціях. Таким чином, діяльність з організації життя - це свідома активність суб'єкта, спрямована на організацію власного життя.

У процесі вивчення поведінки суб'єкта в ситуаціях повсякденності було досягнуто поняття того, що специфіка свідомого формування дії з організації життя, у найбільш очевидному вигляді виявляється при зіткненні суб'єкта з проблемними ситуаціями - у даному контексті - із ситуаціями, пов'язаними з виникненням певних життєвих труднощів. Така специфіка, на думку В.К. Каліна, виражається у здатності суб'єкта, по-перше, взагалі знаходити проблемну ситуацію; по-друге, піднімати її до рангу задачі, яку необхідно вирішити, і, по-третє, власне, - вирішувати дану проблемну ситуацію.

Суб'єктивні елементи проблемної ситуації, у знятому вигляді, подані у сукупності суб'єктивних відносин до об'єктивних елементів середовища. Дія, що організує життя, збоку внутрішньої психічної діяльності, вистроюється суб'єктом на основі суб'єктивних відносин. Так як суб'єктивні відносини, в остаточному результаті, визначають конкретні вчинки та дії, суб'єкт, організуючи власне життя, здійснює рефлексію змісту суб'єктивних відносин, необхідну для здійснення їхньої регуляції згідно з принципом максимального втілення змісту життя. При цьому суб'єкт, по суті, вистроює ставлення до відносин, внаслідок чого ми вважаємо, що така регуляція здійснюється на рівні самосуб'єктних відносин.

Таким чином, дія, що організує життя - це активність, яка виникає в процесі знаходження суб'єктом проблемних ситуацій життя, спрямована на їх подолання, яке з боку зовнішньої практичної діяльності здійснюється згідно із принципом максимальної ефективності, і з боку внутрішньої психічної діяльності - згідно із принципом максимального втілення сенсу життя.

Як процесуально-динамічні аспекти дії, що організує життя, ми розглядаємо: 1) особливості її формування в потенційній проблемній ситуації, 2) специфіку її реалізації в актуальній проблемній ситуації і 3) характеристики її завершення в постактуальній проблемній ситуації.

Потенційну проблемну ситуацію ми пов'язуємо з етапом формування дії з організації життя. Дія, що організує життя, у структурі потенційної проблемної ситуації виконує функцію планування, яка полягає у свідомому моделюванні суб'єктом можливих зв'язків об'єктивних і суб'єктивних елементів проблемної ситуації та відповідно до них - вироблення адекватної для кожної з них послідовності дій, спрямованих на розв'язання проблемної ситуації.

Актуальна проблемна ситуація характеризує безпосередньо етап реалізації дії, що організує життя. Специфіка дії, що організує життя, на даному етапі полягає в тому, що воно розгортається безпосередньо в процесі подолання суб'єктом проблемної ситуації, на основі виробленого раніше плану дій (стратегії), зміст якого може змінюватися залежно від конкретних умов актуальної проблемної ситуації.

І, нарешті, постактуальна проблемна ситуація характеризує етап закінчення дії, що організує життя. Специфіка дії, що організує життя, на даному етапі полягає в тому, що вона протікає вже після подолання суб'єктом актуальної проблемної ситуації, здійснюючи зворотний зв'язок на основі інформації про результати даної дії.

Дії, що організують життя, згідно з їхньою спільною метою можуть реалізовуватися суб'єктом у двох напрямках: 1) для здійснення регуляції самосуб'єктних відносин, що функціонують у процесі подолання суб'єктом проблемної ситуації; 2) для здійснення регуляції предметного змісту проблемної ситуації (ПС).

У третьому розділі “Методика вивчення дії, що організує життя (ДОЖ) та її психометричні характеристики” складається з чотирьох підрозділів, в яких розглядаються методики для вивчення різних феноменів, пов'язаних з організацією життя особистості, а також наведені засади та принципи створення методики вивчення дії, що організує життя (ДОЖ), її психометричні характеристики.

Спроби експериментального вивчення організації життя особистості робились, однак, насамперед, в аспекті дослідження життєвого шляху особистості. Цей напрямок досліджень належить до подійно-біографічного підходу у вивченні життєвого шляху особистості. Основну тезу подійно-біографічного підходу коротко можна сформулювати таким чином: специфіка переживання суб'єктом подій свого життя визначає його психологічну долю.

Б.Г. Ананьєвим та його школою розроблено біографічний метод. Основною одиницею аналізу в ньому виступає подія як найпростіший елемент життєвого шляху особистості. Систематизація прийомів біографічного методу подана Н.А. Логіновою. Біографічний метод часто застосовується для створення психологічних автобіографій.

Як найбільш близька до предмета нашого дослідження виступає методика “Самоорганізація життя особистості” (СЖО), розроблена В.К. Каліним. Методика СЖО орієнтована на вивчення рівня розвитку свідомих механізмів самодетермінації життя, які реалізуються у межах самосуб'єктних відносин. Дана методика дозволяє здійснити оцінку ефективності функціональних виявів психіки суб'єкта на трьох стадіях проходження життєво важливої проблемної ситуації: 1) при розпізнанні проблемної ситуації, 2) у ході аналізу та перетворюванні проблемної ситуації у завдання (етап формулювання задачі), 3) на етапі рішення задачі.

Подійно-біографічний підхід застосовується у прикладних цілях представниками психології розвитку (Developmental psychology) Р. Лернер (R. Lerner) та Дж. Тьюбмен (J. Tubman), а також - біодромальної теорії П. Ржичана. В основі досліджень цих психологічних напрямків лежить уявлення про мультидисциплінарність, різноспрямованість та перерваність життєвого шляху особистості.

Методи дослідження, що застосовуються у вивченні способів подолання людиною проблемних ситуацій життя, розробляються вченими, які працюють у галузі виявів феномена психологічного подолання (“coping behavior”), в іншому перекладі - самообладаючої поведінки. За формою ці методи представляють собою відкриті та напівструктуровані інтерв'ю, експертні оцінки, багатошкальні опитувальники тощо. Найбільш відомі з них: широке стандартизоване інтерв'ю Х. Томе (H. Thome), розроблене ним для вивчення вікових і міжгенераційних особливостей психологічного подолання; короткий опитувальник Дж. Амірхана (J. Amirkhan), який вміщує в собі 33 пункти, що характеризують стратегії психологічного подолання; опитувальник способів психологічного подолання Р. Лазуруса (R. Lazarus) та С. Фолкмана (S. Folkman) та ін.

Аналіз прикладних досліджень, що застосовуються в ракурсі вивчення організації життя особистості, показує, що найбільш поширеними є біографічний метод, метод інтерв'ю та методики типу “тест-опитувальник”.

Методика “Вивчення дій з організації життя” (ДОЖ) має форму опитувальника, що складається з 104 конструктів, з яких 40 - дозволяють діагностувати ступінь виразності кожної з виділених вище проблемних ситуацій життя та 64 - досліджувати кількісний і якісний склад дій з організації життя. Питання методики згруповані у вісім шкал:

Проблемні ситуації (ПС) внутрішньосімейних взаємин.

Дії з організації життя в ПС внутрішньосімейних взаємин.

ПС, пов'язані з матеріальним і соціальним статусом суб'єкта.

Дії з організації життя в ПС, пов'язаних з матеріальним і соціальним статусом суб'єкта.

ПС професійної діяльності.

Дії з організації життя в ПС професійної діяльності.

Валеологічні ПС.

Дії з організації життя у валеологічних ПС.

Загальна кількість випробуваних, що відповіли на питання методики “Вивчення дій з організації життя” (ДОЖ), склала 242 особи, з яких 69 осіб - студенти денних відділень ВУЗів м. Сімферополя, 63 особи - безробітні, 56 осіб - військовослужбовці, 54 особи - бізнесмени. Вік випробуваних склав від 18 до 60 років.

Четвертий розділ “Психологічні особливості дій щодо організації життя” складається з трьох підрозділів, в яких описується запропонований автором метод структурованої бесіди в вивченні дій, наводяться емпіричні дані, а також аналізуються типологічні особливості подолання проблемних ситуацій життя.

Бесіда, структурована десятьма питаннями, стосовно особливостей життя випробуваного, які можуть бути незначно змінені залежно від специфіки його відповідей. З метою одержання максимальної кількості інформації, що цікавить нас відповідно до завдань та цілей дослідження, нами була розроблено допоміжну методику під назвою “Школа життєвих труднощів”, за допомогою якої випробуваному пропонується оцінити ступінь складності подолання відповідних проблемних ситуацій за 10-бальною шкалою. психологічний індивідуальний життя особистість

При використанні методу структурованої бесіди вирішувались 2 задачі: 1) з'ясування ряду типових ситуацій, що складають щоденне життя випробуваного, та типових способів його взаємодії з ними; 2) з'ясування проблемних ситуацій життя та способів їхнього подолання випробуваним. Одержання такої інформації служить основою для досягнення головної мети дослідження - визначення психологічної специфіки дії, що організує життя.

Загальна кількість випробуваних, які задіяні у методі структурованої бесіди, склало 168 осіб, з яких 59 осіб - студенти денних відділень ВУЗів м. Сімферополя, 53 особи - студенти, що отримують другу вищу освіту на спец факультеті ТНУ із спеціальності “практична психологія” (32 з них на момент бесіди не мали постійної роботи), 25 осіб - військовослужбовці, 18 осіб - викладачі ВУЗів м. Сімферополя, та 13 осіб - представники різних професій - лікарі, бізнесмени та адміністратори.

Аналіз емпіричних даних, одержаних у результаті застосування методу структурованої бесіди, був використаний нами для створення методолого-теоретичних підстав вивчення дії, що організує життя.

Результати дослідження.

Кількість випробуваних, що показали низькі результати з усіх видів ДОЖ (від 0 до 15 балів) склала 32 особи (13% від вибірки), з них 16 осіб - безробітні, 7 осіб - студенти, 8 осіб - військовослужбовці та 1 особа - бізнесмен (пізніше, під час бесіди, з'ясувалося, що ця людина переживає важку особисту кризу). У даній групі випробуваних 23 особи мають середню, середню спеціальну та незакінчену вищу освіту. Ці випробувані мають високі показники (від 30 до 40 балів) за шкалою виразності проблемних ситуацій. Таким чином, серед випробуваних, що показали низькі кількісні показники з усіх видів дій та високий ступінь виразності проблемних ситуацій життя з організації життя багато людей невлаштованих у матеріальному та професійному відношенні (серед них найбільша кількість безробітних).

Кількість випробуваних, що показали високі результати (від 30 до 40 балів) з усіх видів ДОЖ склала 42 особи (17% від вибірки), з них 26 осіб - бізнесмени, 9 осіб - студенти, 5 осіб - військовослужбовці та 2 особи - безробітні (пізніше, під час бесіди з'ясувалося, що ці люди недавно втратили роботу, за обставинами, які мало залежали від них, однак вони мобілізували всі свої сили на пошуки роботи, і на те, щоб ця подія в найменшій мірі вплинула на інші сфери їхнього життя). У цій групі випробуваних виявлено низький ступінь виразності проблемних ситуацій життя. Таким чином, широкий спектр і висока частота представленості у формах взаємодії суб'єкта зі світом дій з організації життя, як правило, корелюють, з його успішністю як у професійному, так і соціальному плані.

Виявлені стійкі кореляційні зв'язки між різними ДОЖ за ступенем представленості та їхньому співвідношенню під час подолання суб'єктом ПС. Так, у випробуваних, що набрали середні (від 20 до 30) та високі (від 30 до 40) бали з такого виду ДОЖ як 1.2 (див. класифікацію, наведену у висновках) спостерігається близьке за кількістю балів значення ДОЖ - 1.4, а також ДОЖ, що належать до іншого виду - 2.1 і 2.4, тоді як за іншими видами ДОЖ ці ж самі випробувані набрали низькі кількісні показники (від 0 до 10 балів). Різні види ДОЖ порівнювались за індивідуальними показниками випробуваних за допомогою критерія рангової кореляції R Спірмена. Для першого виду дій: 1.2 і 1.4, R = 0,631567 (p < 0,01) (N = 51). Для другого виду дій: 2.1 і 2.4, R = 0,703073 (p < 0,05). Друга пара кореляцій спостерігається в тих самих випробуваних, які набрали низькі бали з першого виду дій: 1.1 і 1.3, R = - 0,525342 (p < 0,01). З другого виду дій 2.2 і 2.3, R = - 0,488144 (p < 0,01).

Друга група кореляцій подана таким чином: у випробуваних, що набрали середні та високі бали з такого виду ДОЖ як 1.1., спостерігається близьке за кількістю балів значення ДОЖ 1.3., а також ДОЖ, що належать до іншого виду - 2.2 і 2.3, тоді як за іншими видами ДОЖ (1.2, 1.4, 2.1, 2.4) ці ж самі випробувані набрали низькі кількісні показники (від 0 до 10 балів). Для першого виду дій 1.1. і 1.3. R = 0,541276 (p < 0,05) (N = 63). Для другого виду дій 2.2 і 2.3 R = 0,798893 (p < 0,01). Друга пара кореляцій у тих же випробуваних, що набрали низькі бали по 1.2 і 1.4, а також по 2.1 і 2.4 видів ДОЖ. З першого виду ДОЖ 1.2 і 1.4 R = - 0,564165 (p < 0,01). З другого виду ДОЖ (2.1 і 2.4): R = - 0,572297 (p < 0,001).

Таким чином, у нашій класифікації можна виділити два відносно незалежних блоки ДОЖ, що можуть служити основою для типології подолання проблемних ситуацій життя. Перший блок ДОЖ складають дії з планування, адаптації, аксіологічного оцінювання та резюмування під час подолання проблемних ситуацій життя. Випробувані, які показали високі кількісні показники з цих видів ДОЖ, але низькі за діями, що складають другий блок (ДОЖ з пошуку інформації, з розв'язання актуальної ПС, з емоційно-вольовьої регуляції та з дезактивації) схильні до планування, яке ґрунтується на суб'єктивних перевагах, а не на об'єктивній інформації, схильні до аксіологічного оцінювання та резюмування ПС, однак при цьому, спираються не на об'єктивні факти, але на суб'єктивне тлумачення ситуації на свою користь. Ці випробувані виявляють більшу активність в оцінюванні проблемної ситуації, ніж у її безпосередньому розв'язанні. Цей тип подолання ПС можна позначити як адаптивно-оцінний.

Випробувані, що набрали низькі бали з першого блоку ДОЖ, але високі з другого орієнтовані на пошук об'єктивної інформації про ПС і здатні швидко змінити програму дій при зміні зовнішніх умов ПС. У цих випробуваних діагностована здатність до саморегуляції за допомогою емоційно-вольової регуляції та дезактивації функціональної структури психіки (термін В.К. Каліна). Цей тип подолання ПС можна позначити як регуляторно-перетворювальний. Примітно, що випробувані, які належать до даного типу подолання ПС, показали більш низькі показники за шкалою виразності проблемних ситуацій життя, ніж випробувані, які належать до адаптивно-оцінного типу.

Із загальної кількості випробуваних 51 особа набрала середні та високі бали з першого блоку дій (1.2, 1.4, 2.1, 2.4) (тут ми спостерігаємо кореляцію між 1.2 і 1.4 - коефіцієнт рангової кореляції Спірмена R = 0,631567, а між 2.1 і 2.4 - коефіцієнт рангової кореляції Спірмена R = - 0,525342) і дуже низькі за другим (1.1, 1.3, 2.2, 2.3) (тут корелює 2.2 і 2.3: R = 0,798893 і 1.1 і 1.3: R = - 0,488144). Серед цих випробуваних 7 осіб - військовослужбовці, 4 - безробітні, 11 - студенти і 29 - бізнесмени.

Молоді особи у віці від 18 до 25 років, як правило, мають високі кількісні показники з дій, що організують життя (ДОЖ), з вираженою зовнішньою компонентою (перший вид дій) і порівняно низькі показники з ДОЖ, із вираженою внутрішньою компонентою (другий вид дій).

У період зрілості від 25 до 45-55 років спостерігається відносно рівна представленість ДОЖ як першого, так і другого виду.

За результатами даного дослідження не було виявлено значущих кореляційних зв'язків між різними видами ДОЖ у людей старіших 55 років.

Останнє завдання даного дослідження полягає у тому, щоб виявити специфіку функціонально-психологічних особливостей (за К.Г. Юнгом) і стильової саморегуляції поведінки людини (за В.І. Моросановою) різних соціально-професійних груп випробуваних, яка обумовлена окремими видами дій щодо організації життя. Дослідження було проведено на раніше розглянутих чотирьох вибірках випробуваних (242 особи).

Проведене нами дослідження про типологічні особливості організації життя особистості показало:

а) у всіх чотирьох досліджених вибірках випробуваних високим значенням загального показника за усіма видами ДОЖ відповідають високі показники екстравертного та інтровертного мислення. У чотирьох розглянутих вибірках випробуваних низьким значенням загального показника за всіма видами ДОЖ відповідають високі показники екстравертного і інтровертного відчуття, чи екстравертної і інтровертної інтуїції.

Рис. 1. Профілі показників функціонально-психологічних особливостей (за К.Г. Юнгом) вибірки студентів з високими і низькими значеннями загального показника ДОЖ

Case 1 - група студентів з високими значеннями загального показника ДОЖ

Case 2 - група студентів з низькими значеннями загального показника ДОЖ

б) в чотирьох виділених групах випробуваних з високими показниками за усіма видами ДОЖ відповідають високі показники за усіма шкалами стильової саморегуляції поведінки людини (за В.І. Моросановою), а у виділених групах з низькими показниками за усіма видами ДОЖ відповідають низькі показники за усіма шкалами стильової саморегуляції поведінки людини (за В.І. Моросановою).



Рис. 2. Профілі груп випробуваних, що відрізняються за професійною належністю (методика В.І. Моросанової)

Case 1 - група студентів з низькими показниками за усіма видами ДОЖ

Case 2 - група безробітних з низькими показниками за усіма видами ДОЖ

Case 3 - група військовослужбовців з низькими показниками за усіма видами ДОЖ

Case 4 - група бізнесменів з низькими показниками за усіма видами ДОЖ



ВИСНОВКИ

Організація життя особистості складається із свідомих і несвідомих детермінант, що виходять від самого суб'єкта. Виділивши як предмет нашого дослідження дію, що організує життя, ми обмежуємось вивченням свідомих детермінант організації життя особистості, тому що, за визначенням, дія - це процес підпорядкований свідомій меті.

Дія з організації життя виступає як структурний елемент та одиниця аналізу діяльності з організації життя. Відповідно до цього було подано визначення поняття діяльності з організації життя, з'ясоване її місце в системі взаємодії людини зі світом, а також виділено її предмет і системоутворюючий фактор.

У зв'язку з тим, що нами вивчається дія з організації цілісного життєвого процесу, виникла необхідність виділити поняття, за допомогою якого, принаймні, у формально-логічному плані, можливо було б структурувати різноманітні феномени життя. Як таке було обрано поняття “психологічна ситуація”. Дане поняття, розглянуте в контексті нашого предмета дослідження, у результаті чого було досягнуто розуміння того, що цілісний життєвий процес умовно можна підрозділити на сукупність двох різновидів психологічних ситуацій - ситуацій повсякденності і проблемних ситуацій. Отже, вивчивши дію з організації життя в названих ситуаціях, можна буде міркувати загалом про його психологію.

Дія, що організує життя, в ситуаціях повсякденності виявляється в “готових”, напрацьованих під час життя суб'єкта, способах взаємодії з повторюваними день у день ситуаціями поведінки та діяльності. Формування та розвиток дії, що організує життя, в ситуаціях повсякденності відбувається на тлі становлення та трансформації системоутворюючого фактора діяльності з організації життя - ціннісно-смислової концепції життя. Подальше вивчення психології дії, що організує життя, яка розгортається в ситуаціях повсякденності пов'язане з вивченням індивідуальних особливостей та умов життя суб'єкта. Для цих цілей, як найбільш прийнятного, називається метод бесіди чи його різновид - метод психотерапевтичної бесіди.

Дія з організації життя, в найбільш явному вигляді виявляється в процесі подолання суб'єктом проблемних ситуацій, зумовлених його актуальними життєвими труднощами. У зв'язку з цим нами було подано визначення проблемної ситуації та виділено її основні характеристики.

Дія, що організує життя, починає свідомо формуватися суб'єктом у момент виявлення ним проблемної ситуації. Психологія дії з організації життя на даному етапі його формування, визначається взаємодією об'єктивних та суб'єктивних елементів, визначених як складові структури проблемної ситуації. Відповідно до цього було подано визначення та з'ясовано зміст об'єктивних і суб'єктивних елементів проблемної ситуації.

Дія, що організує життя - це активність, що виникає в процесі виявлення суб'єктом проблемних ситуацій життя, спрямована на їхнє подолання, що, з боку зовнішньої практичної діяльності, здійснюється відповідно до принципу максимальної ефективності, і з боку внутрішньої психічної діяльності - відповідно до принципу максимального втілення сенсу життя.

Як процесуально-динамічні аспекти дії, що організує життя, ми розглядаємо: 1) особливості її формування в потенційній проблемній ситуації, 2) специфіку її реалізації в актуальній проблемній ситуації і 3) характеристики її закінчення в постактуальній проблемній ситуації.

Склад дій, що організують життя, містить у собі:

1. Дії з вираженою зовнішньою компонентою .

1.1 Дії з пошуку інформації про ПС.

1.2 Дії з планування поведінки та діяльності в ПС.

1.3 Дії з пошуку способів розв'язання актуальної ПС.

1.4 Дії з адаптації до ПС.

2. Дії з вираженою внутрішньою компонентою .

2.1. Дії з аксіологічної оцінки ПС.

2.2 Дії з емоційно-вольової регуляції в ПС.

2.3 Дезактивуючі вольові дії в ПС.

2.4 Дії з резюмування ПС.

Психологічна специфіка дій, що організують життя, визначається рівнем сформованості самосуб'єктних відносин.

Основний склад проблемних ситуацій, в яких реалізується дія, що організує життя:

1) проблемні ситуації взаємодії з нереферентною групою;

2) проблемні ситуації, пов'язані з матеріальним і соціальним статусом;

3) проблемні ситуації взаємодії з референтною групою;

4) проблемні ситуації професійної діяльності;

5) проблемні ситуації внутрішньосімейних взаємин;

6) валеологічні проблемні ситуації;

7) проблемні ситуації, пов'язані з процесами самоактуалізації (екзистенціальні проблемні ситуації).

Експериментальна частина роботи містить такі основні результати:

1) серед випробуваних, що показали низькі кількісні показники з усіх видів дій та високий ступінь виразності проблемних ситуацій життя з організації життя, багато людей невлаштованих у матеріальному та професійному відношенні (серед них найбільша кількість безробітних).

2) високі кількісні показники з усіх видів дій та низький ступінь виразності проблемних ситуацій життя з організації життя, як правило, корелюють з успішністю суб'єкта як у професійному, так і соціальному плані.

3) у запропонованій нами класифікації дій з організації життя (ДОЖ) можна виділити два відносно незалежних блоки, що можуть стати підставою для типології подолання проблемних ситуацій життя. Перший блок ДОЖ складають дії з планування, адаптації, аксіологічного оцінювання та резюмування під час подолання проблемних ситуацій життя. Випробувані, що показали високі кількісні показники з цих видів ДОЖ, але низькі з дій, що складають другий блок (ДОЖ з пошуку інформації, з дозволу актуальної ПС, з емоційно-вольової регуляції та з дезактивації) схильні до планування, яке ґрунтується на суб'єктивних перевагах, а не на об'єктивній інформації, схильні до аксіологічного оцінювання та резюмування ПС, однак при цьому, спираються не на об'єктивні факти, але на суб'єктивне тлумачення ситуації на свою користь. Ці випробувані виявляють більшу активність в оцінюванні проблемної ситуації, ніж у її безпосередньому розв'язанні. Цей тип подолання ПС можна позначити як адаптивно-оцінний.

Випробувані, що набрали високі бали, з другого блоку ДОЖ, але низькі з першого орієнтовані на пошук об'єктивної інформації про ПС та здатні швидко змінити програму дій при зміні зовнішніх умов ПС. У цих випробуваних діагностована здатність до саморегуляції за допомогою емоційно-вольової регуляції та дезактивації функціональної структури психіки (термін В.К. Каліна). Цей тип подолання ПС можна позначити як регуляторно-перетворювальний. Примітно, що випробувані, які належать до даного типу подолання ПС, показали більш низькі показники за шкалою виразності проблемних ситуацій життя, ніж випробувані, які належать до адаптивно-оцінного типу.

4) Молоді особи у віці від 18 до 25 років, як правило, мають високі кількісні показники з дій, що організують життя (ДОЖ), з вираженою зовнішньою компонентою (перший вид дій) та порівняно низькі показники з ДОЖ, з вираженою внутрішньою компонентою (другий вид дій).

5) У період зрілості від 25 до 45-55 років спостерігається відносно рівна представленість ДОЖ як першого, так і другого виду.

6) За результатами даного дослідження не було виявлено значних кореляційних зв'язків між різними видами ДОЖ у людей старіших 55 років.

За одержаними даними про типологічні особливості організації життя особистості можна зробити слідуючи основні висновки:

1. У всіх чотирьох досліджених вибірках випробуваних високим значенням загального показника за усіма видами ДОЖ відповідають високі показники екстравертного та інтровертного мислення. У чотирьох розглянутих вибірках випробуваних низьким значенням загального показника за всіма видами ДОЖ відповідають високі показники екстравертного і інтровертного відчуття, чи екстравертної і інтровертної інтуїції.

2. В чотирьох виділених групах випробуваних з високими показниками за усіма видами ДОЖ відповідають високі показники за усіма шкалами стильової саморегуляції поведінки людини (за В.І. Моросановою), а у виділених групах з низькими показниками за усіма видами ДОЖ відповідають низькі показники за усіма шкалами стильової саморегуляції поведінки людини (за В.І. Моросановою).

3. В 1-й виділеній емпіричній сукупності вибірки студентів (з високими показниками ДОЖ в ПС внутрісімейних взаємовідносин) спостерігаються високі показники за шкалою гнучкості та низькі показники за шкалою планування і моделювання стильової саморегуляції поведінки. У 2-й виділеній емпіричній сукупності вибірки студентів (з високими показниками ДОЖ в ПС, повязаних з матеріальним та соціальним статусом субєкта) спостерігаються високі показники за шкалою планування, моделювання і загального рівня саморегуляції та низькі показники за шкалою гнучкості стильової саморегуляції поведінки. В 3-й емпіричній сукупності вибірки студентів (з високими показниками ДОЖ в валеологічних ПС) ми спостерігаємо високі показники за шкалою планування і низькі - за шкалою моделювання та гнучкості стильової саморегуляції поведінки. В 4-й емпіричній сукупності вибірки студентів (з високими показниками ДОЖ в ПС професіональної діяльності) виявлені високі показники за шкалою планування, моделювання, самостійності та загального рівня саморегуляції.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

Теоретико-методологические основы изучения деятельности по организации жизни // Наука і освіта. - №4-5. - 1998. - С. 52 - 55.

Проблемная ситуация в контексте изучения действия, организующего жизнь // Наука і освіта. - № 3-4. - 1999. - С. 66 - 68.

Экспериментальное изучение действия, организующего жизнь // Сборник статей сотрудников Института социальной и политической психологии АПН Украины. - К., 2001. - С. 59-70.

Опросник “Изучение действий по организации жизни” // Наука і освіта. - №2. - 2001. - С. 36 - 44.



АНОТАЦІЯ

Колесніков Є.П. Психологія дії, що організує життя. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01. - Загальна психологія, історія психології. - Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2003.

Дисертація вміщує методолого-теоретичне й експериментальне дослідження психологічних особливостей дій з організації життя. Склад дій, що організують життя, містить у собі:

1. Дії з вираженою зовнішньою компонентою .

1.1 Дії з пошуку інформації про ПС.

1.2 Дії з планування поведінки та діяльності в ПС.

1.3 Дії з пошуку способів розв'язання актуальної ПС.

1.4 Дії з адаптації до ПС.

2. Дії з вираженою внутрішньою компонентою .

2.1 Дії з аксіологічної оцінки ПС.

2.2 Дії з емоційно-вольової регуляції в ПС.

2.3 Дезактивуючі вольові дії в ПС.

2.4 Дії з резюмування ПС.

На основі розробленої автором класифікації дій з організації життя, були отримані експериментальні дані, що дозволяють судити про типологію подолання проблемних ситуацій життя.

Ключові слова: організація життя особистості, діяльність з організації життя, дія, що організує життя, проблемна ситуація життя, подолання проблемної ситуації.



АННОТАЦИЯ

Колесников Е.П. Психология действия, организующего жизнь. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01. - Общая психология, история психологии. - Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 2003.

Диссертация содержит методолого-теоретическое и экспериментальное исследование психологических особенностей действий по организации жизни.

Действие по организации жизни, в наиболее явном виде проявляется в процессе преодоления субъектом проблемных ситуаций, обусловленных его актуальными жизненными трудностями. Действие, организующее жизнь, рассматривается автором в качестве сознательной детерминанты процесса организации субъектом собственной жизни. На основе разработанной автором классификации действий по организации жизни, были получены экспериментальные данные, позволяющие судить о типологии преодоления проблемных ситуаций жизни.

Состав действий организующих жизнь, включает в себя:

1. Действия, с выраженной внешней компонентой .

1.1 Действия по поиску информации о прблемной ситуации (ПС).

1.2 Действия по планированию поведения и деятельности в ПС.

1.3 Действия по нахождению способов разрешения актуальной ПС.

1.4 Действия по адаптации к ПС.

2. Действия, с выраженной внутренней компонентой .

2.1 Действия по аксилогической оценке ПС.

2.2 Действия по эмоционально-волевой регуляции в ПС.

2.3 Дезактивирующие волевые действия в ПС.

2.4 Действия по резюмированию ПС.

В классификации действий по организации жизни (ДОЖ) автор выделяет два относительно независимых блока, которые могут служить основанием для выделения двух типов преодоления субъектом проблемных ситуаций жизни: адаптивно-оценочного и регуляторно-преобразовательного.

Ключевые слова: организация жизни личности, деятельность по организации жизни, действие, организующее жизнь, проблемная ситуация жизни, преодоление проблемной ситуации.



SUMMARY

Kolesnikov E.P. Psychology of the act that organises one's own life. - Manuscript

Thesis for a candidate degree by spesiality 19.00.01. - General psychology, history of psychology. - Odeskiy National University, named after I.I. Mechnikov, Odesa, 2003.

The thesis contains theoretical and experimental investigation of psychological specific of acts that organise ones own life. Here is a list of the acts.

1. Specific external acts.

1.1 Acts for searching information about problem situation (PS).

1.2 Acts for planning activity inside PS.

1.3 Acts for searching the way сорing behavior inside PS.

1.4 Acts for adaptation inside PS.

2. Specific internal acts.

2.1 Axiological acts.

2.2 Emotion and will regulation acts.

2.3 Desactivating will acts.

2.4 Resume acts.

On the basis of classification of acts that organise ones own life, created by the author, experimental data have been taken that allowed to know about typology of сорing behavior.

Key words: life organization of personality, life organization activity, life organization act, сорing behavior.

Размещено на Allbest.ru