Лінгвістична психотерапія

Другий (синтаксичний) регістр утворюють внутрісистемні зв'язки (між знаками), він представлений діалектичними співвідношеннями оформлених, артикульованих значень, згідно з якими відбувається обмін значеннями та їх розуміння. В монографії детально висвітлено центральний акт предикації, за допомогою якого встановлюються стосунки між реальністю та мовою (мовні пропозиції). Третій (прагматичний) рівень складають відносини між семіотичною системою і тими, хто нею користується. Він представлений системою відповідностей між інтерпретованими фактами дійсності і особистістю як об'єктом і суб'єктом цієї інтерпретації.

7. У процесі психотерапевтичного впливу відбувається цілеспрямована трансформація суб'єктивної психічної реальності індивіда з метою усунення тих дефектних аспектів її функціонування, які є витоками його психологічних проблем та труднощів. Ефективна і конструктивна трансформація грунтується на результатах аналізу несвідомих засад дискурсу клієнта і забезпечується пансеміотичною активністю психотерапевта. Особливої уваги заслуговують несвідомі та неусвідомлювані аспекти процесів концептуалізації та об'єктивації, які становлять імпліцитну сторону концепту і не можуть бути переглянутими та зміненими в результаті власної рефлексивної активності суб'єкта.

8. Пансеміотична активність грунтується на результатах аналізу несвідомих аспектів психотерапевтичного дискурсу, методики і техніки якого являють собою сукупність психосеміотичних та психолінгвістичних процедур, що застосовуються на основі герменевтичних правил глибинної психології та структуралізму. Терапевт реалізує її через аналіз змістовної сторони висловлювань, тобто відокремлення несвідомої основи особистісних концептів і моделей, які є витоками психологічних проблем та труднощів, а також експлікує природу лінгвістичних і семіотичних механізмів мовних висловлювань, у яких відбиваються психологічні проблеми. В свою чергу, дискурс терапевта сприяє усвідомленню клієнтом тих аспектів власного внутрішнього досвіду, які є основою його проблем або невротичних симптомів.

9. Загальна методологічна стратегія аналізу дискурсу в психотерапії визначається рядом принципів, а саме: принципом суб'єктності (що відновлює в правах суб'єкта як хазяїна мовної реальності), принципом діалогічності (враховує присутність Іншого), принципом ідеологічності (в буквальному розумінні даного терміна, як сукупності прихованих ідей, зміст яких визначає сенс висловлювань, що складають дискурс), принципом інтенціональності (розуміння свідомих та врахування несвідомих інтенцій клієнта як поліморфного суб'єкта висловлювань). Терапевт повинен враховувати формацію дискурсу клієнта і преконструкти його висловлювань, звертати увагу на форми замовчання, за допомогою яких певні аспекти життя клієнта не відтворюються його дискурсом.

10. Дискурс людини, що розповідає про себе і своє життя, має екзистенціальне значення події встановлення істинності індивідуального Буття і слугує зв'язності ціннісно-смислового концепту останнього з його об'єктивацією, тобто являє собою процес актуального самоконституювання особистості. Екзистенційний статус суб'єктного Я клієнта визначається як такий, що запитує Іншого (терапевта) про власну сутність. Аналітик як реципрокний суб'єкт моменту розуміння не бере участі в повсякденній грі саморефлексії та сумнівів, а займає в структурі Символічного позицію Іншого як суб'єкта закону та мови. Тим самим він сприяє находженню втрачених частин дискурсу клієнта і відновлює неперервність свідомої дискурсивної формації останнього. Так в умовах терапії забезпечується доступ до несвідомих змістів, які становлять основу особистісних проблем клієнта.

Основні публікації з теми досліджень

1. Основы юнгианского анализа сновидений. - К., “Ваклер“, 1996. - 304 с. (співавт. - 10 др. арк.).

2. Основы психотерапии. - К., “Ваклер“, 1997. - 272 с.

3. Лингвистическая психотерапия. - К., “Ваклер“, 1999. - 282 с.

4. Лики ментальности и поле политики. - К., Агропромвидав України, 1999. - 184 с. (співавт. - 5 др.арк.).

5. Речевое общение в психотерапии. - Симферополь, 1996. - 62 с. (співавт. - 1,3 др. арк.).

6. Метафора ментальности // Ученые записки Симферопольского государственного университета. - № 1 (40). - Симферополь, 1995. - с. 62-67.

7. Теоретичні і методичні проблеми діагностики рівня соціальної напруженості // Наукові студії з політичної психології. Вип. 1. - К., 1995. - с. 33-42.

8. Семиотическое пространство психотерапии // Журнал практикующего психолога. К.,1996, №2. - с.79-85.

9. Психология подлинности жизни // Московский психотерапевтический журнал, 1996, №1.- с.147-149.

10. Ментальність людей, не вдоволених життям // Наукові студії з політичної психології. Вип. 2. - К., 1996. - с. 97-111.

11. О самоактуализации личности // А.Маслоу. Психология бытия. - М., “Рефл-бук“, 1997. - с. 283-300.

12. Вопросник самоактуализации личности // Журнал практического психолога, М.,1998, № 1. -с.65-75.

13. Предисловие к сб. К.Г.Юнга “Психология переноса“ - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, 1997. - с.8-11.

14. Предисловие к кн. К.Г.Юнга “Психология и алхимия“ - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, 1997. - с.11-15.

15. Миф в современном мире // Дж. Кэмпбелл. Тысячеликий герой. - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, “АСТ“, 1997. - с. 7-13.

16. Юнгианский анализ личного мифа // Журнал практикующего психолога, К., 1997, №3. - с.104-120.

17. Бессознательное в структуре ментальности: психолингвистические аспекты // Ж. "Наука і освіта", Одеса, 1999, № 1-2. - с. 48-51. (спіавт. - 0,4 др.арк.).

18. Поле політики і політична ментальність // проблеми та перспективи розвитку психології в Україні (Матеріали П з'їзду Товариства психологів України). Том 6. - с. 18-20 (співавт.).

19. Політична ментальність: структура чи ризома? // Наукові студії з політичної психології. Вип.3. - с.24-30.

20. Предисловие к сб. З.Фрейда “Основные принципы психоанализа“ - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, 1998. - с.6-10.

21. Опросник самоактуализации личности // Психология зрелости и старения. - М., “Центр Геронтолог“, 1988. - с.39-51.

22. Предисловие к сборнику работ К.Г.Юнга // К.Г.Юнг. Избранное. - Мн., "Попурри", 1998, с. 7 - 17.

23. Диагностика социального интеллекта личности // Журнал практикующего психолога, К., 1999, № 5, с.159-179.

24. Моделювання реальності в системі психіки // Психологія на перетині тисячоліть (П"яті Костюківські Читання), К., 1998, т.1, с.543-550.

25. Легитимация дискурса в идеологии постсо-ветского общества // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія (Матеріали методоло-гічного семінару АПН України). - К., 1998, с. 65 - 69.

26. Первая книга о дазейн-анализе // Л.Бинсвангер. Бытие-в-мире. - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, 1999. Л.Бинсвангер. Бытие-в-мире. - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, 1999. - с.7-10.

27. Основы типологии дискурсивных практик в психотерапии // Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві (Вісник Харківського державного університету № 439, ч.2. - Харків, 1999, с. 205 - 210.

28. Методологические аспекты психологического анализа ментальности // Актуальные проблемы современной психологии: Материалы научных чтений в честь 65-летия Харьковской психологической школы. - Харьков, 1993. - с. 60-64.

29. Ментальность как проблема исторической психологии // Особистість і народ: погляд історичної психології: Матеріали Всеукраїн-ської наукової конференції. - К.,1994. - с. 22-24.

30. Ендопсихічні компоненти політичної ментальності // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - К.,1995. - с.36-38.

31. Опыт формирования языковой личности психолога // Психологічна освіта в системі вищої школі (Збірник статей за матеріалами Всеукраїнскьої науково-методичної конференції. - Одеса. 1997. - с.50 - 53.

32. Л.Бинсвангер. Бытие-в-мире. - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, 1999. - 336 с.

33. Дж.Кэмпбелл. Мифический образ. - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, 1999. - 324 с.

34. З.Фрейд. Основные принципы психоанализа. - М.-К., “Рефл-бук“, “Ваклер“, 1998. - 288 с.

35. К.Г.Юнг. Психология и алхимия. - М.-К.,“Рефл-бук“,“Ваклер“, 1997. -592 с.

36. Современная теория сновидений (сборник переводов). - М.-К., "АСТ", "Рефл-бук", 1999. - 333 с.

37. Проблеми детского психоанализа. - М.-К.,“Рефл-бук“,“Ваклер“, 1999. - 420 с.

Анотація

Каліна Н.Ф. Лінгвістична психотерапія. - Монографія.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук з спеціальності 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ. 1999.

У монографії викладено теоретичні та методологічні основи нового психотерапевтичного підходу - лінгвістичної психотерапії. Остання визначається як пансеміотичний вплив на дискурс клієнта, що ґрунтується на системному аналізі несвідомих засад психотерапевтичного спілкування. Подається аналіз процесу мовного самоконституювання особистості в екзистенційно значущій ситуації присутності уособленого психотерапевтом Символічного Іншого. Описано систему дискурсивних практик психотерапії, експліковано епістему цієї області гуманітарного знання. Наводяться практичні приклади терапевтичної роботи в рамках запропонованого підходу, визначається його специфіка порівняно з іншими психотерапевтичними школами.

Ключові слова: психотерапія, дискурс, сенс, суб'єктивна психічна реальність, означуване, означуюче, система мови, мовлення, семіозис, об'єктивація, неусвідомлюване психічне, несвідоме психічне, самоконституювання, суб'єкт та Інший, екзистенція, фантазм.

Аннотация

Калина Н.Ф. Лингвистическая психотерапия. - Монография.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 1999.

В монографии изложены теоретические основы нового психотерапевтического направления - лингвистической психотерапии. Последняя рассматривает психологические трудности и проблемы личности как следствие нарушений психического моделирования реальности, в результате которых концептуальная модель мира приобретает ряд изъянов. Дефектная модель искажает систему отношений личности; прогрессирующее накопление ошибок и неточностей приводит к стойким нарушениям психического функционирования (невротические расстройства). Психотерапевтическая помощь осуществляется на основе результатов структурно-семиотического анализа субъективной психической реальности клиента; особый акцент делается на прояснении бессознательных аспектов ее формирования и функционирования.

Поскольку субъективная психическая реальность клиента объективируется в его дискурсе, последний служит главным объектом анализа, методики и техники которого представляют собой совокупность психосемантических и психолингвистических процедур, применяемых на основе герменевтических правил глубинной психологии. Основным средством психотерапевтического воздействия является дискурс терапевта-аналитика, выступающего в качестве пансемиотического субъекта. В процессе своей деятельности лингвистический психотерапевт сознательно использует продуктивные стратегии семиотического моделирования, направляя процесс семиозиса (производства и трансформации смыслов и значений) в сторону инсайтов, способствующих лучшему пониманию природы психологических проблем клиента и их разрешению. Важнейшим профессиональным умением лингвистического психотерапевта является способность рефлексировать психологические основы своего воздействия, его семиотические механизмы и выбирать на этой основе лингвистически адекватные (при высоком уровне мастерства - совершенные) формы речевого взаимодействия с клиентом.

В монографии изложены теоретико-методологические основы лингвистической психотерапии (философия языка, глубинная психология и представления о семиотическом моделировании реальности системой психики), обосновано представление о природе и функциях неосознаваемого психического - глубинном уровне субъективной психической реальности индивида, для репрезентации которого в лингвокультуре отсутствуют семиотические средства. Описан процесс бессознательного семиозиса, происходящий при вербальной репрезентации внутреннего опыта клиента на психотерапевтическом сеансе, вклад неосознаваемого психического в эту деятельность и функции пансемиотического влияния психотерапевта, в результате которого происходит целенаправленная трансформация субъективной психической реальности клиента. Показано, как эти трансформации способствуют разрешению психологических проблем последнего, изменяя формы и способы его самоконституирования в экзистенциально значимой ситуации психотерапевтического сеанса.

В работе эксплицированы представления о семиосфере психотерапии, приведены основания типологии дискурсивных практик психотерапии, даны примеры описания этих практик. В третьей главе подробно описана процедура психосемиотического анализа бессознательной основы речевого взаимодействия терапевта и клиента, изложены принципы анализа психотерапевтического дискурса, приведен обширный комментированный пример этой процедуры.

Обсуждается экзистенциальный статус объективации внутреннего опыта клиента в контексте психотерапевтического общения, процессы самоконституирования субъекта в дискурсе, постмодернистская трактовка личности как интенциональной текстуальности.

Ключевые слова: психотерапия, дискурс, субъективная психическая реальность, смысл, означаемое, означающее, система языка, семиозис, речь, объективация, бессознательное психическое, неосознаваемое психическое, субъект и Другой, самоконституирование, экзистенция, фантазм.

Annotation

Kalina N.F. Psychotherapy of linguistics. - Monograph.

Thesis for doctor`s of Psychology degree of specialty - 19.00.01 - general psychology, the history of psychology. G. S. Kostyuk Psychology Institute of the Ukrainian Academy of Pedagogical Science, Kyiv, 1999.

This monograph examines the theoretical and methodological fundamentals of the new psychotherapeutic approach - linguistic psychotherapy. This psychotherapy determinates as the main semiotic influence on the client`s discours, which is on the system analysis of the unconscious instance psychotherapeutic relations. The analysis of a process personal language`s self-constitution in existence-important situation, where the Other is personified in analyst was presented here. The system of the discursive practices in psychotherapy and epistheme this part of humanitarian knowledge were written in this work. The practice examples therapeutic work in this approach and its specific way were determinate in compare with another psychotherapeutic schools.

Key words: psychotherapy, discours, subjective psychical reality, sense, meaning, designate, language, speech, semiozis, objectivation, unconscious mental, unknowable mental, subject and Other, self-constitution, phantasm.

Размещено на Allbest.ru