Регуляція психічної напруженості військовослужбовців в екстремальних умовах службово-бойової діяльності
Зміст й індивідуально-особистісні форми прояву психічної напруженості. Залежність її виникнення від психотравмуючих факторів, методи регуляції. Сутність стресу і його видів. Особливості прояву посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2013 |
| Размер файла | 254,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
УДК 159. 9: 355. 23
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
РЕГУЛЯЦІЯ ПСИХІЧНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Спеціальність 20.02.02 - Військова педагогіка та психологія
ЯРОШОК ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ
Хмельницький - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі тактики та оперативного використання внутрішніх військ Національної академії ПВУ ім. Богдана Хмельницького.
Науковий керівник:
ОЛЕКСІЄНКО БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ, член-кореспондент АПН України, доктор військових наук, професор Державний комітет у справах охорони державного кордону, Голова Держкомітету - Командувач ПВУ.
Офіційні опоненти:
ТОМЧУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ, доктор психологічних наук, професор, Вінницький державний педагогічний університет, кафедра психології, завідувач кафедри;
ГУНДЕРУК ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА, кандидат психологічних наук, Управління міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій області, старший психолог відділу виховної, соціальної роботи і психологічного забезпечення.
Провідна установа - Військовий інститут при Державному університеті "Львівська політехніка", кафедра технічних засобів інформації та культурно-просвітницької діяльності у військах, Міністерство освіти і науки України, м. Львів.
Захист відбудеться "26" травня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, 29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НАПВУ (29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46).
Автореферат розісланий "7" квітня 2000 року.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат педагогічних наук, доцент А. Галімов.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Службово-бойова діяльність внутрішніх військ проходить не просто в особливих, а в екстремальних умовах, що висуває все більш високі вимоги до професійної діяльності військовослужбовців, їх психічної стійкості, здібностей і вмінь. Військовослужбовці внутрішніх військ (ВВ) виконують службово-бойові завдання, постійно пов'язані з ризиком для життя. В таких умовах службово-бойової діяльності виникають різні психічні стани, особливе місце серед яких належить психічній напруженості як різновиду стресу.
Досвід службово-бойової діяльності ВВ МВС України свідчить, що військовослужбовці нарівні з фізичними несуть відчутні психологічні втрати. Вони пов'язані з одержанням військовослужбовцями бойових психічних травм, які, в свою чергу, призводять до розладів психічної діяльності, повної або часткової втрати боєздатності.
Виконання особовим складом службово-бойових завдань в даних умовах пов'язане зі зростанням стресових діянь, що в свою чергу призводить до формування різних станів психічної дезадаптації. Ці діяння можуть бути потужними і багаторазовими (застосування зброї, несення служби в умовах надзвичайних обставин, виконання службових і службово-бойових завдань в регіонах службово-бойових конфліктів тощо). Характеризуючись різними ступенями раптовості, масштабністю, вони можуть служити джерелом як об'єктивно, так і суб'єктивно обумовленої психічної напруженості (стресу).
Найбільш потужними або екстремальними стресорами є загроза власному життю, життю товаришів по службі, цивільних осіб, втрати серед особового складу підрозділу, застосування зброї й ураження нею іншої людини.
Результати дослідження показали, що серед особового складу, який брав участь у виконанні службово-бойових завдань, виявляється до 74 % осіб з непатологічними психогенними реакціями. В підрозділах, які потрапили в умови значної службово-бойової напруженості, виявлені тенденції до росту стійких негативних психічних станів, гострих і постстресових розладів. Особливістю прояву цих стресових станів є те, що вони значно ускладнюють і зменшують ефективність заходів в період реадаптації.
Тому вивчення проблеми психічної напруженості має практичний вихід на вирішення завдань адаптації військовослужбовців до екстремальних умов служби, обумовлює успішність і ефективність його включення в цю діяльність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності до планів науково-дослідних робіт внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України і Прикордонних військ України (НДР № 200-2301 І).
Об'єкт дослідження. Психічні стани, які супроводжують діяльність військовослужбовців при виконанні службово-бойових завдань.
Предмет дослідження. Психічна напруженість військовослужбовців при виконанні службово-бойових завдань, її динаміка і особливості регуляції.
Наукове завдання полягає у визначенні змісту психічної напруженості військовослужбовців внутрішніх військ, визначенні методів і особливостей її регуляції на різних етапах службово-бойової діяльності з метою зниження рівня психогенних втрат.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - визначити зміст психічної напруженості військовослужбовців, розробити методи її регуляції на всіх етапах службово-бойової діяльності.
Для досягнення цієї мети поставлені такі наукові завдання:
1. Визначити зміст і індивідуально-особистісні форми прояву психічної напруженості військовослужбовців в особливих умовах службово-бойової діяльності.
2. Розкрити механізми виникнення і динаміку розвитку психічної напруженості.
3. Розробити комплексну діагностичну методику оцінки рівня психічної напруженості і вираженості посттравматичних розладів.
4. Виявити особливості регуляції психічної напруженості військовослужбовців і можливості її здійснення на різних етапах службово-бойової діяльності.
5. Розробити методику психологічної підготовки, психокорекції і психологічної реабілітації військовослужбовців на різних етапах службово-бойової діяльності.
Гіпотеза дослідження. Застосування певних методик психологічної підготовки, психокоригування і психологічної реабілітації військовослужбовців на різних етапах службово-бойової діяльності дозволить значною мірою підвищити ефективність регуляції психічної напруженості, що проявиться у таких напрямках:
1) досягненні здатності витримувати високі нервово-психічні і фізичні навантаження і діяти в умовах безпосередньої небезпеки;
2) підтриманні психологічної стійкості військовослужбовців у ході службово-бойової діяльності;
3) швидкому відновленні психічної діяльності військовослужбовців після виконання службово-бойових завдань.
Методологічну основу дослідження склали наукові положення і висновки природничо-наукової теорії стосовно закономірностей вищої нервової діяльності (І.М. Сєченов, І.П. Павлов, М.Є. Введенський, В.М. Бехтерєв), ідеї і положення психологічної теорії особистості (Б.Г. Ананьєв, С. Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, К.К. Платонов), положення психологічної теорії діяльності (О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Є.Ф. Шорохова, М.І. Дяченко, О.Д. Сафін, М.І. Томчук, Д.Н. Узнадзе), положення практичної психології і психодіагностики (Л.Ф. Бурлачук, Н.І. Наєнко, Л.М. Аболін, К.М. Гуревич, В.С. Компанець, Р. Лазарус, Г. Сельє, М. Горовиць, Н.Д. Левітов, О.В. Тимченко, С. І. Яковенко, Т.С. Яценко), теоретичні і практичні положення гуманістичної психології (К. Роджерс, А. Маслоу).
Для досягнення мети експериментального дослідження була використана комплексна методика, розроблена автором, яка включала в себе такі методи збору інформації:
- адаптовані варіанти тестів ММРІ, 16 PF (ФОО), що дозволяють проводити багатовимірне дослідження особистості з метою виявлення факторів, які б свідчили про появу або закріплення рис і ознак, що характеризують травматичний стрес;
- опитувачі Леонгарда-Шмишека, які визначають наявність акцентуацій характеру;
- тест-опитувачі Стреляу й Айзенка, які дозволяють вимірювати основні характеристики типів нервової діяльності;
- методики суб'єктивного відображення міжособистісних відносин (тест Т. Лірі);
- соціально-психологічне опитування, стандартизоване інтерв'ю, спостереження.
- Експериментальна частина дослідження проводилась на базі полку спеціального призначення і спеціальної моторизованої військової частини міліції внутрішніх військ.
Наукова новизна одержаних результатів. Визначено зміст і індивідуально-особистісні форми прояву психічної напруженості військовослужбовців внутрішніх військ в особливих умовах службово-бойової діяльності, розкрито механізми виникнення і динаміку розвитку психічної напруженості військовослужбовців внутрішніх військ, визначено і розкрито основні етапи і напрямки регуляції психічної напруженості військовослужбовців внутрішніх військ, розроблено методику психологічної підготовки, психокорекції і психологічної реабілітації військовослужбовців внутрішніх військ.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені автором "Рекомендації щодо профілактики, діагностики і коригування негативних психічних станів у військовослужбовців" впроваджені в "Програму морально-психологічної підготовки особового складу" і застосовані в ході підготовки до виконання службово-бойових завдань в полках спеціального призначення в/ч 3027, в/ч 3028. Це дозволило підвищити стресостійкість військовослужбовців в умовах виконання спеціальних завдань і несення бойової служби.
Практичні рекомендації стосовно прогнозування виникнення негативних станів психічної напруженості впроваджені в "Пораднику з організації службово-бойової діяльності частин спеціального призначення" і використані офіцерами-психологами в/ч 3027, 3028 на етапі психологічної реабілітації, що дозволило знизити рівень психологічних втрат, зменшити строки налаштовування і підготовки військовослужбовців до подальших дій.
Особистий внесок здобувача. У науковій статті "Стрес як категорія психологічної науки", опублікованій у співавторстві, особистим внеском здобувача є визначення у структурі стресу, поряд з емоційними, й інших психологічних компонентів (мотиваційних, інтелектуальних, перцептивних тощо).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на міжнародній конференції 17-18 червня 1999 р., м. Харків, на науково-практичній конференції 23 жовтня 1998 р., м. Хмельницький, де одержали позитивну оцінку і були рекомендовані до захисту.
Публікації. Основні висновки та пропозиції автора за темою дослідження відображені в чотирьох наукових статтях, три з яких - у провідних фахових виданнях.
Структура дисертації складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 168 найменувань і 2 додатків. В тексті дисертації наведено 17 таблиць, 4 графіка, 1 схема. Загальний обсяг дисертації складає 163 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, мета та основні завдання дослідження, визначаються його методологічні й науково-теоретичні основи, розкривається наукова новизна і практична значущість роботи, результати дослідження, наведено відомості про апробацію.
У першому розділі дисертації - "Аналіз основних напрямків дослідження проблеми психічної напруженості у психології" - розглянуто методологічні основи дослідження психічної напруженості в зарубіжній і вітчизняній психології. Для визначення психічних станів індивіда, що виникають в складних екстремальних умовах його діяльності, використовується поняття "стрес". Традиційно воно вживається для визначення досить широкого класу явищ, в тому числі й таких, що досліджуються не лише психологією, але й іншими науками. Неоднозначність інтерпретації цього поняття намагались подолати М.І. Дяченко (1976), Л.А. Кандибович (1976), Л.А. Китаєв-Смик (1983), Г.І. Косицький (1970), Н.І. Наєнко (1976), В.М. Смирнов (1970), Ю.Є. Сосновникова (1975) та ін. Так, М.І. Дяченко, Л.А. Кандибович і Н.І. Наєнко в своїх роботах ставили завдання насамперед співвіднести термін "стрес" з іншими поняттями, що позначають психічні стани, такими, як "психічна напруженість", "емоційна напруженість" тощо. Необхідність уточнення розуміння проблеми в такому ключі пояснюється й тим, що термін "стрес" використовують для позначення не тільки психічних, але й фізіологічних станів. Цим терміном, крім того, почали широко позначати явища і ситуації, які відносяться до педагогіки, біології, соціології та ін., наприклад, ув'язнення людини, гіпервентиляція легенів тощо.
Окремі автори (Н.І. Наєнко, Л.А. Китаєв-Смик та ін.) виділяють дві категорії труднощів, які виникають при вивченні психологічних проблем стресу. Це насамперед запозичення психологами традиційного розуміння стресу із фізіології. Широке поширення і пряме перенесення фізіологічного значення терміну "стрес" з біології і медицини в психологію призвели до змішування психологічного і фізіологічного підходів у його вивченні.
Деякі дослідники вважають, що стресові стани обумовлюються не всякими, а тільки певними емоціями, такими, наприклад, як страх, гнів та їх змішані форми. Стрес може мати як позитивний, мобілізуючий, так і негативний вплив на діяльність (дистрес), аж до її повної дезорганізації. Тому оптимізація будь-якого виду діяльності повинна включати комплекс заходів, які б попереджували причини виникнення стресу.
Завдяки своїй спрямованості на цілісне розуміння адаптивних реакцій організму концепція стресу привернула увагу спеціалістів з розробки режимів життєдіяльності людини в екстремальних умовах. Будучи захопленими вивченням винятково несприятливих для організму проявів стресу, цим терміном вони позначали ті адаптаційні емоційні реакції, якими супроводжувались шкідливі для організму фізіологічні й психофізіологічні зміни. Відповідно під емоційним стресом розумілись ефективні переживання, що супроводжують стрес і призводять до несприятливих змін в організмі людини. Коли ж накопичилися відомості про існування більшого кола фізіологічних і психологічних реакцій, подібних в умовах негативних і позитивних емоційних переживань, тобто про те, що неспецифічність проявів власне стресу поєднується зі специфічними диференційованими емоціями, під "емоційним стресом" почали розуміти широке коло змін психічних проявів, що супроводжуються вираженими неспецифічними змінами біохімічних, енкрофізичних та інших кореляторів стресу.
Однак найбільш характерним є погляд на стрес як на особливий стан, який стоїть в одному ряду з тривожністю, почуттями, афектами й іншими емоційними станами.
Беручи все це до уваги, автор вважає можливим розуміння стресу як комплексу неспецифічних фізіологічних і психологічних проявів адаптаційної активності в умовах сильних, екстремальних для організму впливів, маючи на увазі в даному випадку стрес в його вузькому значенні. Неспецифічні прояви адаптивної активності при діях будь-яких значимих для організму факторів можна позначити як стрес в широкому розумінні.
Вивчення діяльності військовослужбовців в умовах службово-бойової обстановки, пошук шляхів формування психологічної стійкості до негативного впливу психогенних факторів бою, що призводять до виникнення психічної напруженості, є однією із найважливіших проблем військової психології. Для вирішення цього завдання в дисертаційному дослідженні були виділені узагальнені психологічні характеристики діяльності військовослужбовців під час виконання службово-бойових завдань. Військовослужбовець виконує різні службово-бойові (учбово-бойові) завдання в процесі вирішення яких виникають певні ситуації, що є структурними компонентами бою. Можна зробити висновок, що стан психічної напруженості військовослужбовців - це форма відображення екстремальних ситуацій, що виникають в процесі службово-бойової діяльності.
У другому розділі - "Експериментальне дослідження динаміки розвитку психічної напруженості в екстремальних умовах службово-бойової діяльності" - автор розглядає індивідуально-особистісні форми прояву психічної напруженості військовослужбовців, що сприяє більш глибокому розумінню проблеми: перцептивну, інтелектуальну, емоційну, вольову і мотиваційну.
Існує багато теорій, які пояснюють виникнення травматичного стресу. Одну з них запропонував американський психолог Дж. Ялом, який вважає, що всі проблеми травматичного стресу належить розглядати з точки зору смерті, свободи, ізоляції і безглуздя. В травматичній ситуації ці теми виступають не абстрактно, не як метафори, а є абсолютно реальними об'єктами переживання.
Загальним обов'язковим критерієм для діагностики постстресових порушень (ПТСР) є факт переживання індивідом події, що виходить за межі звичайного людського досвіду. Здатного травмувати психіку практично будь-якої здорової людини, наприклад, серйозна загроза життю і здоров'ю, як своєму, так і близьких людей або друзів; несподіване зруйнування житла, громадських будівель, вибухи, землетруси тощо. Під "звичайним" людським досвідом тут розуміються такі події як втрата близької людини, що сталася з звичайних причин, хронічна важка хвороба, втрата роботи або сімейний конфлікт. До стресорів, які викликають ці розлади, відносять стихійні лиха, техногенні (антропогенні) катастрофи, а також події, що є результатом цілеспрямованої, часто злочинної, діяльності: диверсії, терористичні акти, тортури, масове насильство, бойові дії, табори смерті тощо.
Перераховані стресори викликають гострі стресові розлади (ГСР), які окрім загальних ознак визначають так звані "дисоціативні" симптоми, які спостерігаються або в період травми, або в подальшому: суб'єктивне відчуття емоційної залежності, "притуплення" або відсутність емоційного реагування, звуження свідомості ("сплутаність"), дереалізація, деперсоналізація, дисоціативна амнезія (неспроможність пригадати будь-який важливий аспект психотравмуючої події).
Виявлення механізмів впливу факторів службово-бойової обстановки на динаміку розвитку психічної напруженості й виникнення посттравматичних розладів здійснювалося експериментальним шляхом. До експерименту було залучено 125 чоловік (70 - з частин спеціального призначення ВВ, 55 - із спеціальних моторизованих військових частин міліції). Відповідно були сформовані експериментальні і контрольні групи.
Незважаючи на відмінність у визначеннях, автором були виділені психічні стани трьох основних рівнів напруженості:
стани нормального функціонування психіки, в яких екстремальність впливових факторів практично не відображається на результатах і не проявляється у поведінці (напруженість);
стан досить сильного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, коли знижуються результати діяльності, з'являються деякі зовнішні ознаки й особливості відхилень поведінки (висока напруженість);
стан максимального впливу факторів на психіку, при якому яскраво проявляються зовнішні ознаки, поведінка значно відрізняється від звичайної, різко спадає ефективність діяльності (перенапруженість).
Результати первинної психодіагностики експериментальних і контрольних груп, проведеної за допомогою ММРІ як з військовослужбовцями частин спеціального призначення (ЧСП), так і з військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин міліції (СМВЧМ) не дозволило виявити статистично значних відхилень від середніх показників норми за всіма шкалами.
Разом з тим потрібно звернути увагу на виникнення розходжень в профілях ММРІ військовослужбовців експериментальних і контрольних груп ЧСП і СМВЧМ (рис. 1, 2).
З наведених діаграм видно, що у військовослужбовців ЧСП і СМВЧМ ВВ МВС України, які брали участь у виконанні службово-бойових завдань, явно виражені піки за шкалою F, що відображає високий рівень емоційної напруженості і, можливо, пов'язано як з вираженим стресом, так і з нервово-психічними порушеннями. Причому в експериментальних групах пік за шкалою F менший. Це може свідчити як про позитивний вплив психокоригуючих методик, так і про особливості тих умов, в яких виконувались завдання. Однак розбір інших шкал профілю свідчить про появу піків за 2-ю, 8-ю і 7-ю шкалами, тобто за шкалами песимістичності, індивідуалістичності і тривожності. Дельта в Т-балах за цими шкалами між показниками експериментальної і контрольної груп свідчить про дієвість методик психокоригування.
Рис. 1. Діаграма усереднених профілів особистості військовослужбовців ЧСП ВВ експериментальних і контрольних груп
Рис. 2. Діаграма усереднених профілів особистості військовослужбовців СМВЧМ ВВ МВС експериментальних і контрольних груп
Аналіз профілів, зображених на рис. 3, свідчить про виражену перевагу Т-балів, які характеризують ступінь ПТСР, у контрольній групі по відношенню до експериментальної.
Рис. 3. Діаграма профілів рівнів ПТСР у контрольній і експериментальній групах
Результати, отримані в ході досліджень при допомозі ММРІ, були перевірені за особистісним орієнтаційним опитувачем (ООО) (табл. 1).
Таблиця 1.
Результати обстеження основних особистісних орієнтацій
|
Основні особистісні орієнтації (мотиви) |
Обстеження напередодні участі |
Обстеження після подій (експериментальні групи) |
Обстеження після подій (контрольні групи) |
|
|
Спрямованість на себе (ОС) |
У 32 % |
8 % |
14 % |
|
|
Спрямованість на взаємодію (ОВ) |
У 66 % |
89 % |
68 % |
|
|
Спрямованість на завдання (ОЗ) |
У 47 % |
63 % |
58 % |
Результати дослідження з використанням особистісного орієнтаційного опитувача (ООО) також корелюють з даними, отриманими при використанні опитувача ПТСР під редакцією Котенєва І.О. і показують значущу кореляцію результатів, одержаних в експериментальній і контрольній групах.
Результати психодіагностичного дослідження наведені в табл. 2. За всіма психодіагностичними шкалами ММРІ отримані значні відмінності між групами PTSD і НОРМА, які свідчать про більшу вираженість психопатологічної симптоматики в групі PTSD. Профіль ММРІ, характерний для членів цієї групи, виявився практично ідентичним з профілем ММРІ американських ветеранів війни у В'єтнамі, які страждали посттравматичним стресовим розладом. психічна напруженість стрес військовослужбовець
Крім того в табл. 2 наведені середні для обох груп учасників експерименту результати їх самооцінки емоційного стану в процесі уявлення як службово-бойових, так і цивільних індивідуальних травматичних ситуацій, а також двофакторного аналізу. Самооцінка рівня позитивних емоцій (задоволення, контроль над самим собою і ситуацією, щастя) в обох групах виявилася значно нижчою в процесі відтворення в уяві травматичних ситуацій, ніяк не пов'язаних з виконанням службово-бойових завдань, ніж при уявленні "службово-бойових" скриптів. Самооцінка рівня відчутих в процесі уявлення негативних емоцій (сум, страх, почуття провини) в обох групах при цьому вища також на цивільні скрипти, причому результати самооцінки для станів збудження, страху і почуття суму в групі PTSD більш високі, ніж в групі НОРМА.
Таблиця 2.
Демографічні і психометричні дані, результати експертної рейтингової оцінки травматичних подій і фонові психофізіологічні показники
|
Показники |
PTSD, n=122 |
НОРМА, n=70 |
t |
p |
|||
|
M |
SD |
M |
SD |
|
|||
|
Демографічні дані: |
|||||||
|
Вік |
34,8 |
5,6 |
33,2 |
7,7 |
1,0 |
0,35 |
|
|
Освіта (років) |
12,8 |
3,1 |
14,3 |
3,3 |
1,4 |
0,18 |
|
|
Психометрика: |
|||||||
|
CAPSI |
47,6 |
14,5 |
3,8 |
4,6 |
14,4 |
<0,001 |
|
|
Міссісіпська шкала PTSD для "військової" версії травматичних подій |
107,0 |
16,3 |
78,7 |
14,5 |
2,3 |
0,03 |
|
|
Шкала оцінки важкості впливу травматичної події: |
|||||||
|
Нав'язування |
1,1 |
0,8 |
0,4 |
0,4 |
3,7 |
<0,001 |
|
|
Уникнення |
1,2 |
1,1 |
0,4 |
0,7 |
2,9 |
0,006 |
|
|
Шкала РК ММРІ (Т-бали) |
72,3 |
17,3 |
58,4 |
14,3 |
2,5 |
0,02 |
|
|
Тривожність (за Спілбергером -Ханіним): |
|||||||
|
Особистісна |
53,4 |
8,4 |
41,2 |
11,4 |
3,5 |
0,001 |
|
|
Ситуаційна |
47,7 |
8,1 |
37,9 |
11,5 |
2,8 |
0,008 |
|
|
Опитувач дипресивності Бека |
16,8 |
9,4 |
8,5 |
6,7 |
3,1 |
0,004 |
|
|
SCL-90-R (індекс GSI) |
1,1 |
0,5 |
0,5 |
0,4 |
3,7 |
<0,001 |
|
|
Опитувач для оцінки здатності до уявлень |
109,1 |
46,6 |
95,5 |
43,7 |
0,9 |
0,38 |
|
|
Експертна оцінка важкості травматичних подій: |
|||||||
|
Персональні "бойові" |
7,9 |
1,0 |
7,1 |
1,5 |
1,5 |
0,13 |
|
|
Персональні "цивільні" |
9,0 |
2,3 |
8,9 |
2,3 |
0,1 |
0,90 |
|
|
Фонові психофізіологічні показники: |
|||||||
|
ЧСС (уд./хв.) |
68,4 |
4,4 |
66,9 |
9,0 |
0,5 |
0,59 |
|
|
КГР (S) |
3,4 |
1,6 |
3,7 |
1,8 |
0,5 |
0,64 |
|
|
ЕМГ(V) |
1,5 |
0,9 |
1,9 |
1,5 |
0,7 |
0,46 |
В таблиці 3 наведені середні для обох груп результати їх самооцінки емоційного стану в процесі уявлення як службово-бойових, так і цивільних індивідуальних травматичних ситуацій, а також двофакторного аналізу. Самооцінка рівня позитивних емоцій (задоволення, контроль над самим собою і ситуацією, щастя) в обох групах виявилась значно нижчою в процесі відтворення в уяві травматичних ситуацій, ніяк не пов'язаних з виконанням службово-бойових завдань, ніж при уявленні "службово-бойових" скриптів. Самооцінка рівня відчутих в процесі уявлення негативних емоцій (сум, страх, почуття провини) в обох групах при цьому вища також на цивільні скрипти, причому результати самооцінки для станів збудження, страху і почуття суму в групі PTSD більш високі, ніж в групі НОРМА.
Таблиця 3.
Середньогрупові значення самооцінки емоційного стану в процесі психофізіологічної процедури ImageriА
|
Скрипти |
Бойові |
Цивільні |
|||||||
|
PTSD, n=122 |
НОРМА, n=70 |
PTSD, n=122 |
НОРМА, n=70 |
||||||
|
M |
SD |
M |
SD |
M |
SD |
M |
SD |
||
|
Жвавість образу |
10,0 |
2,2 |
10,0 |
2,1 |
9,3 |
3,9 |
9,7 |
2,5 |
|
|
Збудження |
10,2 |
1,9 |
8,6 |
2,0 |
9,8 |
2,0 |
7,3 |
2,7 |
|
|
Задоволення |
3,2 |
2,6 |
3,8 |
2,6 |
0,6 |
1,3 |
1,7 |
2,1 |
|
|
Контроль над ситуацією |
8,3 |
3,3 |
10,0 |
2,4 |
5,7 |
4,0 |
6,7 |
4,6 |
|
|
Щастя |
0,7 |
1,5 |
1,0 |
1,9 |
0,3 |
0,8 |
0,4 |
0,6 |
|
|
Сум |
7,2 |
4,6 |
5,8 |
3,5 |
6,3 |
2,3 |
5,1 |
4,1 |
|
|
Страх |
6,1 |
4,2 |
4,0 |
2,7 |
5,2 |
4,2 |
3,5 |
3,8 |
|
|
Здивування |
5,8 |
4,5 |
5,1 |
3,9 |
5,3 |
5,6 |
4,8 |
4,3 |
|
|
Гнів |
7,1 |
3,6 |
4,3 |
3,5 |
6,8 |
5,0 |
3,4 |
4,5 |
|
|
Відраза |
6,2 |
3,5 |
3,7 |
3,3 |
5,4 |
4,8 |
3,6 |
3,8 |
|
|
Провина |
3,0 |
2,9 |
2,9 |
3,1 |
7,7 |
2,9 |
2,1 |
3,8 |
|
Скрипти |
Результати ANOVAR |
||||||
|
Діагноз |
Скрипт |
Зв'язок |
|||||
|
F |
P |
F |
P |
F |
P |
||
|
Жвавість образу |
0,1 |
0,72 |
1,4 |
0,24 |
0,3 |
0,58 |
|
|
Збудження |
5,7 |
0,02 |
2,9 |
0,10 |
0,0 |
0,90 |
|
|
Задоволення |
2,3 |
0,14 |
25,9 |
<0,001 |
0,4 |
0,56 |
|
|
Контроль над ситуацією |
2,0 |
0,17 |
13,6 |
0,001 |
0,2 |
0,66 |
|
|
Щастя |
0,1 |
0,76 |
5,2 |
0,03 |
0,7 |
0,40 |
|
|
Сум |
5,8 |
0,02 |
8,2 |
0,007 |
2,7 |
0,11 |
|
|
Страх |
7,9 |
0,008 |
4,0 |
0,05 |
1,7 |
0,20 |
|
|
Здивування |
0,8 |
0,38 |
0,0 |
0,88 |
0,2 |
0,65 |
|
|
Гнів |
2,8 |
0,10 |
0,4 |
0,53 |
1,2 |
0,28 |
|
|
Відраза |
3,7 |
0,06 |
0,7 |
0,42 |
0,3 |
0,61 |
|
|
Провина |
3,1 |
0.09 |
18,7 |
<0,001 |
7,0 |
0,01 |
Примітка: Усереднювались оцінки за 12-бальною нормативною шкалою; ANOVAR - аналіз варіативності для змін, що повторюються, dfs = 1,36
Можливе пояснення позитивного результату, отриманого в даному дослідженні, імовірно лежить в області універсальності сприйняття "видимих", перцептивних, і "невидимих", концептуальних, травматичних стимулів. По-перше, всі "успішні" дослідження психофізіологічної реактивності в осіб, які страждають посттравматичним стресовим розладом, проводились за участю або учасників службово-бойових дій, або очевидців різних форм насильства над особистістю. Всі ці травматичні події припускають наявність безпосереднього сприйняття небезпеки й інших стресорів в таких драматичних формах, як агресивна поведінка та зовнішній вигляд опонента; крики болю й люті; фізичний вплив, пережитий або особисто жертвою травматичного стресу, або свідком подібного впливу по відношенню до когось іншого; вид крові; жорстокі сцени смерті чи поранень тощо.
В третьому розділі - "Регуляція психічної напруженості військовослужбовців і рекомендації щодо психокорекції і психологічної реабілітації" - автором розглядаються питання попередження виникнення станів психічної напруженості. Так, в період підготовки до виконання службово-бойових завдань основною метою психологічної підготовки є досягнення спроможності витримувати високі нервово-психічні і фізичні навантаження і діяти в умовах безпосередньої небезпеки. Рекомендується навчати військовослужбовців таким методам психічної саморегуляції як: аутотренінг; вивчення можливостей психологічної самопідтримки і амодопомоги; засвоєння прийомів м'язової і дихальної релаксації різних типів; проведення занять з ребефінгу; застосування перед- і післясонного самонавіювання; ідеомоторне тренування; використання словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини; медитація; профілактична робота для підвищення емоційної і стресової стійкості та ін.
Регуляція психічної напруженості військовослужбовців в ході виконання службово-бойових завдань передбачає здійснення психологічної підтримки і допомоги. Психологічна підтримка - це комплекс оперативних заходів для підтримання здатності військовослужбовців протистояти негативному впливу службово-бойової обстановки і рішуче виконувати поставлені завдання, для попередження індивідуальних і групових негативних психічних станів і психічних розладів. Її основна мета - підтримання психологічної стійкості військовослужбовців в ході службово-бойової діяльності.
Найбільш прості і ефективні прийоми психологічної підтримки військовослужбовців в екстремальних умовах службово-бойової діяльності: тактильні контакти - торкнутися, поплескати по плечу тощо; контакт очима; заохочуючі слова; жарти (іноді навіть грубуваті, "чорний гумор", але абсолютно виключається будь-яка деструктивна критика).
Психологічна допомога - це комплекс заходів, спрямованих на безпосереднє подолання впливів службово-бойової обстановки, що травмують психіку, і відновлення працездатності військовослужбовців. Психологічна допомога проводиться з метою відновлення психічного здоров'я військовослужбовців і їхньої активності в процесі службово-бойової діяльності.
Важливе місце в роботі з військовослужбовцями, які виконують службово-бойові завдання в екстремальних умовах, посідає соціально-психологічна реабілітація і підготовка військовослужбовців до подальших дій. Система реабілітації військовослужбовців після виконання військами службово-бойових завдань призначена для відновлення бойової готовності і боєздатності частин і підрозділів і реалізується за такими напрямками: заходи службово-бойової підготовки; матеріально-побутове забезпечення; відновлення й обслуговування службово-бойової техніки та озброєння; соціальна реабілітація; психологічна реабілітація; медична реабілітація.
Після виконання завдань і в ході підготовки до подальших дій проводяться психологічна корекція, реабілітація і супроводження. Психологічна корекція - це комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію діяльності і підвищення знижених в ході службово-бойової діяльності психічних функцій практично здорових військовослужбовців.
Психологічна реабілітація - це система психологічних, психотерапевтичних і психолого-педагогічних заходів, які виконуються поетапно, спрямованих на відновлення психічного здоров'я, порушених психічних функцій і станів, особистого і соціального статусу військовослужбовців, які зазнали психічної травми. Заходи психологічної реабілітації тісно взаємопов'язані з іншими напрямками загальної реабілітації військовослужбовців.
Проведене обстеження показало, що суб'єктивно учасники службово-бойових дій оцінюють свій стан психологічного комфорту як 70-80 % від того, що було до трагічних подій. Одночасно з соціально-психологічним вивченням були виконані психологічні і психофізіологічні зрізи. Аналіз одержаних результатів вказує на взаємозв'язок змін психологічного статуса потерпілих, їх психофізіологічного стану з етапами соціальної реабілітації.
ВИСНОВКИ
1. Виходячи з теоретичного аналізу проблеми психічної напруженості, автор робить висновок, що вирішення завдань адаптації військовослужбовців до екстремальних умов служби нерозривно пов'язане з регуляцією психічної напруженості. В сучасних умовах питання регуляції психічної напруженості є одними з основних в системі морально-психологічного забезпечення і невід'ємною частиною професійної підготовки військовослужбовців внутрішніх військ.
2. В ході дисертаційного дослідження визначено зміст і індивідуально-особистісні форми прояву психічної напруженості. Це дозволило виявити залежність виникнення різного роду психічної напруженості від психотравмуючих факторів і індивідуально-особистісних особливостей військовослужбовців, що надає можливість з достатньою ефективністю проводити психокоригування в інтересах зниження рівня й імовірності виникнення психотравмуючих розладів.
3. У дослідженні автор розкрив механізми виникнення і динаміку розвитку психічної напруженості військовослужбовців. Це дало можливість з численних, різноманітних ситуацій психічної напруженості виділити і згрупувати екстремальні фактори, що впливають на психіку військовослужбовців, і визначити три основних рівня напруженості.
4. В процесі дослідно-експериментальної роботи було розроблено і застосовано комплексну діагностичну методику оцінки рівня психічної напруженості і вираженості посттравматичних розладів, що дозволило провести багатовимірне дослідження особистості і виявити фактори, які характеризують травматичний стрес, визначити наявність особистісних рис, що виникли внаслідок дії стресогенних факторів, оцінити зміни міжособистісних проявів людини під впливом дії стресогенних факторів. Достовірність результатів дослідження забезпечувалась взаємоперевіркою отриманих даних і їх подальшим кількісним і якісним аналізом.
5. Проведене автором дослідження виявило особливості регуляції психічної напруженості на різних етапах службово-бойової діяльності, а саме: застосування невимушеної психічної саморегуляції; тактильні контакти, контакти очима, заохочуючі слова; застосування різних методів у комплексі. Своєчасне і якісне застосування цих методик дозволило знизити рівень психологічних втрат, зменшити строки підготовки військовослужбовців до подальших дій, що було підтверджено в ході експерименту.
На основі дослідно-експериментальних даних автором розроблені методики психологічної підготовки, психокоригування, психологічної реабілітації, які базуються на нейролінгвістичному програмуванні, методах психічної регуляції, методах раціонального конгвінтивного і поведінкового психокоригування.
СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ярошок Ю.В. Індивідуально-особистісні форми прояву психічної напруженості військовослужбовців //Збірник наукових праць № 4, ч. ІІ. - Івано-Франківськ: Видавництво "Плай" Прикарпатського університету, 2000. - С. 91-95.
2. Ярошок Ю.В. До питання стосовно критеріїв оцінки психічної напруженості військовослужбовців і методів її діагностики //Збірник наукових праць № 2. - Київ: Видавництво Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, 2000. - С. 120-125.
3. Ярошок Ю.В. Механізми виникнення і динаміка розвитку психічної напруженості військовослужбовців в залежності від факторів впливу службово-бойової діяльності //Збірник наукових праць № 2, ч. ІІ. - Київ: Видавництво інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2000. - С. 84-90.
4. Сафін О.Д., Ярошок Ю.В. Стрес як категорія психологічної науки //Збірник наукових праць № 8, ч. ІІ. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 1999. - С. 172-175.
5. Ярошок Ю.В. Деякі сучасні психотехнології попередження виникнення стану психічного напруження особового складу підрозділів особливого ризику //Матеріали міжнародної конференції "Актуальні проблеми роботи з персоналом в органах внутрішніх справ". - Харків: УВС, 1999. - С. 186-189.
6. Ярошок Ю.В. Ситуації психічної напруженості, які виникають в процесі службово-бойової діяльності військовослужбовців внутрішніх військ //Матеріали науково-практичної конференції "Психолого-педагогічні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності у військах згідно з вимогами колегії держкомкордону від 9.07.98 р." - Хмельницький: АПВУ, 1998. - С. 54-55.
АНОТАЦІЇ
Ярошок Ю.В. Регуляція психічної напруженості військовослужбовців в екстремальних умовах службово-бойової діяльності.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 20.02.02 - військова педагогіка та психологія. - Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2000.
У дисертаційній роботі розкриті зміст і індивідуально-особистісні форми прояву психічної напруженості, визначена залежність виникнення різного роду психічної напруженості від психотравмуючих факторів, розроблені методи її регуляції, уточнені підходи до розкриття сутності стресу, його видів і співвідношення з поняттям "психічна напруженість". Розкриті домінуючі фактори, що безпосередньо впливають на виникнення посттравматичних стресових розладів і особливості їх прояву у військовослужбовців.
На основі теоретичного аналізу наукових підходів до корекції психічних станів і регуляції психічної напруженості військовослужбовців на різних етапах діяльності автором розроблені практичні рекомендації командирам, психологам щодо прогнозування і профілактики негативних станів психічної напруженості у військовослужбовців.
Ключові слова: стрес, психічні стани, психічна напруженість, регуляція психічної напруженості.
Ярошок Ю.В. Регуляция психической напряженности военнослужащих в экстремальных условиях служебно-боевой деятельности.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 20.02.02 - военная педагогика и психология. - Национальная академия Пограничных войск Украины им. Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2000.
В диссертационной работе раскрыты содержание и индивидуально-личностные формы проявления психической напряженности военнослужащих. Это позволило определить зависимость возникновения различных видов психической напряженности от психотравмирующих факторов служебно-боевой обстановки, что определяет сущность и содержание психологической подготовки личного состава. Уточнены подходы к раскрытию сущности стресса, его видов и соотношения с понятием "психическая напряженность". Раскрыты доминирующие факторы, непосредственно влияющие на возникновение посттравматических стрессовых расстройств, которые условно разделены на две группы: внутренние и внешние.
К числу основных внешних факторов относятся:
- нестандартность способов и приемов действий противника;
- укомплектованность и качественный состав частей и подразделений, их слаженность и степень управления;
- непрерывность, длительность и динамика выполнения служебно-боевых задач;
- природно-географические и климатические особенности местности.
К числу основных внутренних факторов относятся:
- наличие негативных для служебно-боевой деятельности эмоциональных особенностей личности;
- слабая способность к адаптации в служебно-боевой обстановке, обусловленная недостатком опыта и состоянием здоровья;
- недостаточное развитие психических познавательных процессов.
Определена динамика развития психической напряженности, что позволило выделить три стадии развития психической напряженности:
1. Состояние нормального функционирования психики, при котором воздействие факторов практически не отражается на результатах и поведении.
2. Состояние достаточно сильного воздействия внутренних и внешних факторов, когда снижаются результаты деятельности.
3. Состояние максимального влияния факторов на психику, при котором ярко проявляются внешние признаки и резко снижается эффективность деятельности.
Для оценки степени психической напряженности и выраженности посттравматических расстройств автор использовал комплексную диагностическую методику, которая позволила провести многомерное исследование личности, выявить наличие ярко выраженных заостренностей личностных черт, возникших в результате воздействия стресогенных факторов, конкретизировать симптомы посттравматического и острого стрессового расстройства. Определены доминирующие факторы, непосредственно влияющие на возникновение посттравматических стрессовых расстройств.
Рассматриваются вопросы регуляции психических состояний военнослужащих на всех этапах служебно-боевой деятельности. Так, в период подготовки к выполнению служебно-боевых задач проводится активная психологическая подготовка, целью которой является достижение способности выдерживать высокие нервно-психические и физические нагрузки. В ходе выполнения служебно-боевых задач осуществляется психологическая поддержка и помощь, целью которой является поддержание психологической устойчивости в ходе служебно-боевой деятельности. При подготовке к дальнейшим действиям осуществляется психологическая реабилитация, направленная на восстановление психической деятельности человека после выполнения задач в экстремальных условиях.
Автором разработаны практические рекомендации командирам, психологам по прогнозированию и профилактике негативных состояний психической напряженности у военнослужащих.
Ключевые слова: стресс, психические состояния, психическая напряженность, регуляция психической напряженности.
Yaroshok Y.V. Servicemen's psychic intensity regulation in the case of emergency while performing service combat duties.
This thesis is for taking a scientific degree of the Psychological Sciences Candidate in the specialty - Military Pedagogy and Psychology. - The National Academy of the Borderguard Troops of Ukraine, named after Bogdan Khmelnitsky, Khmelnitsky, 2000.
Essence and individual forms of servicemen's psychic intensity display are revealed. Psychic various types origin dependence on psychic damaged factors typical of combat situation has been determined. Approaches to stress nature revealing, its types and correlation with "psychic intensity" notion are made more precise.
Dominant factors which influence origin posttraumatic stress disorders and their servicemen's displaying peculiarities are presented. On the basis of scientific approaches theoretical analysis to psychic states correlation and servicemen's psychic intensity regulation on different stages of activity practical recommendations for commanders and psychologists on forecasting and negative states preventive treatment of servicemen's psychic intensity have been worked out.
Key words: stress, psychic state, psychic intensity, psychic intensity regulation.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Професійна діяльність авіаційних диспетчерів. Ситуації, що викликають психічну напруженість. Особливості прояву стану напруженості у авіаційних диспетчерів. Рекомендації щодо оптимізації стану напруженості авіаційних диспетчерів в процесі їх діяльності.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 12.12.2011Фази і компоненти стресу - стану психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в складних умовах. Вплив соціально-психологічних факторів на розвиток психосоматичних захворювань. Морфологічні зміни організму при загальному адаптаційному синдромі.
курсовая работа [68,6 K], добавлен 14.04.2016- Патологічні зміни фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців під впливом екстремальних умов
Розглянуто причини і фактори екстремальних ситуацій несення військової служби, які впливають на появу патологічних змін здоров’я військовослужбовця. Розглянуто поняття стресу і дистресу, напруги і перенапруженості, як причин виникнення психічних розладів.
статья [22,7 K], добавлен 27.08.2017 Теоретичне узагальнення функціонального стану організму людини під час виникнення стресу. Основні підходи та погляди на сутність стресу, характер стресорів та його симптоми. Аналіз компонентів емоційного стресу, що дозволить попередити його виникнення.
статья [20,6 K], добавлен 07.11.2017Дослідження впливу психогенних факторів на виникнення соматичних розладів у підлітків. Методики для діагностики: діагностика стресовідчуття, шкала явної тривоги CMAS, оцінка нервово-психічної напруги. Вправи та ігри для корекції психогенних факторів.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 18.01.2011Причини виникнення адіктивної поведінки підлітків та особливості прояву агресії: прихована психопаталогія; антисоціальна поведінка. Зловживання психоактивними речовинами, що викликають стан зміни психічної діяльності (алкоголізація, наркотизація та ін.).
дипломная работа [54,3 K], добавлен 29.11.2010Поняття, психологічна сутність, особливості прояву явища професійної деформації. Індивідуально-особистісні якості та строк служби у пенітенціарній системі. Взаємозв’язок між індивідуально-особистісними якостями та строком служби в пенітенціарній системі.
дипломная работа [89,3 K], добавлен 30.04.2011Природа та форми прояву агресії, її особливості в підлітковому віці. Проблема взаємозв'язку агресивного поводження і переживання комплексу неповноцінності в підлітків. Рівневі показники та методи діагностики особливостей агресивної поведінки підлітків.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2010Індивідуально-психологічні фактори працівників підрозділів МНС як детермінанти поведінкових стратегій подолання стресу. Динаміка психічних станів та реакцій працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України під впливом екстремальних факторів.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 29.12.2013Самопізнання як невід'ємний компонент психічного життя особистості. Проблема регуляції психічної діяльності. Саморегуляція окремих психічних процесів: відчуття, сприйняття, мислення. Застосування етичних знань і втілення етичних спонук в поведінці.
реферат [21,0 K], добавлен 03.01.2011
