Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

КОЛОМІЙЦЕВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 159.9:343

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ

спеціальність 19.00.05 - Соціальна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2006р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Східноукраїнському національному університет імені Володимира Даля МОН України, кафедра психології

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України, завідувачка кафедри психології

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор

Пірен Марія Іванівна

Національна академія державного управління

При Президентові України (м. Київ),

професор кафедри політології

кандидат психологічних наук, професор

Казміренко Людмила Іванівна

Київський національний університет внутрішніх справ,

професор кафедри юридичної психології

Провідна установа: Інститут соціальної та політичної психології АПН

України, лабораторія методології психосоціальних і політико-психологічних досіджень (м. Київ)

Захист відбудеться 26 вересня 2006 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 25 серпня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. БАЛЛ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема правової поведінки, попри її різнобічне вивчення з позицій соціології, філософії, кримінології, юридичної психології, багато в чому ще залишається недостатньо вивченою. Зростання кількості різних правопорушень, їхнє якісне оновлення у зв'язку з ринковими перетвореннями в українському суспільстві стають могутнім поштовхом до перегляду багатьох соціально-правових явищ, які раніше були відправною точкою у визначенні поняття правослухняної або правомірної поведінки. У суспільстві відбулися настільки глибокі перетворення, що те, що раніше вважалося протиправним, сьогодні вже визначається як правомірне, а те, що було ще кілька років тому правовим - стало розглядатися як антисоціальне або навіть злочинне. Поза сумнівом, усе це не могло не позначитись і на детермінації правослухняної поведінки особистості.

На сьогодні ми маєму значну кількість психологічних праць, присвячених проблемам девіантної, делінквентної та злочинної поведінки особистості (С.С. Алексєєв, Ю.М. Антонян, В.Г. Андросюк, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, А.І. Долгова, М.І. Єнікеєв, А.П. Закалюк, О.В. Землянська, О.Ф. Зелінський, В.Е Коновалова, С.М. Корецький, М.В. Костицький, В.М. Кудрявцев, В.С. Медведєв, О.М. Морозов, О.Р. Ратінов, В.М. Синьов, В.Ю. Шепитько, С.І. Яковенко, О.М. Яковлєв та ін.). Ці дослідження становлять не лише великий практичний інтерес, але є важливими і в суто науковому плані. Адже, як зазначав О.Р. Лурія, завдяки вивченню патології ми починаємо краще розуміти норму, оскільки патологічне відкриває нам те, що раніше було приховано від очей дослідника.

Разом із тим, за відомим давньокитайським афоризмом, треба вивчати здоров'я здорових, щоб лікувати хвороби хворих. На жаль, саме стосовно правослухняної поведінки особистості системних досліджень бракує, хоча з огляду на швидкі змінни соціальної дійсності, дана проблематика тільки актуалізується. Безумовно, ринкові перетворення, які відбуваються в суспільстві, та його соціально-правові трансформації впливають на правосвідомість особистості та її правову поведінку. А, це в свою чергу, обумовлює необхідність подальшого соціально-психологічного вивчення правової поведінки особистості з відповідною розробкою механізмів її формування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану наукових досліджень кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля і є складовою дослідницької теми “Соціально-психологічне забезпечення іноваційних технологій у навчально-виховному процесі вищої школи”. Номер держреєстрації - № 0105U000263.

Об'єкт дослідження - правова поведінка особистості.

Предмет дослідження - соціально-психологічні чинники формування правової поведінки молоді.

Мета дослідження - визначити соціально-психологічні чинники, які значущо впливають на поведінку молоді, надають їй правової спрямованості в умовах соціально-економічних перетворень, які відбуваються в українському суспільстві.

Основна гіпотеза дослідження полягала у припущенні про те, що правова поведінка молоді значною мірою залежить від когнітивних та ціннісно-смислових утворень і, що в сучасних умовах вона буде більш досконалішою у той її частині, яка значною мірою орієнтована на себе, володіє достатньою свободою вибору, впевнена у тому, що життя можна контролювати, і є менш схильною до групової залежності.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези були поставленні наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати основні підходи до психологічних досліджень правової поведінки особистості, що мають місце в зарубіжній та в вітчизняній науковій думці, та на підставі аналізу визначити найбільш важливі соціально-психологічні чинники, які обумовлюють поведінку особистості студента у правовому вимірі.

2. Провести емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників формування правової поведінки молоді та виявити особливості її просоціального включення у соціально-правові відносини, які існують в сучасному соціокультурному просторі України.

3. Розробити соціально-психологічну модель правової поведінки особистості з урахуванням соціально-психологічних чинників, які її детермінують.

4. Розробити комплекс соціально-психологічних заходів, спрямованих на покращення засвоєння особистістю правових категорій, які відповідають потребам правового суспільства.

5. Розробити і апробувати психотерапевтичну програму, за допомогою якої можна змінити ставлення особистості до власних уявлень, до свого життя та своєї соціально-правової поведінки.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становили:

? загально-психологічні положення щодо детермінації поведінки особистості та її соціалізацію (К.А. Абульханова-Славська, М.І. Боришевський, С.Д. Максименко, В.В. Москаленко, Л. Е. Орбан-Лембрик, В.А. Роменець, Н. Смелзер, Т.М. Титаренко, В.О. Ядов, О.М. Яковлєв та ін.);

? концептуальні підходи до девіантної та протиправної поведінки особистості (Г. Айзенк, А. Бандура, О.Р. Ратінов, Ф. Райс, С.І. Яковенко та ін.);

? принципи системного підходу в психології (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, В.В. Третьяченко та ін.);

? концепції сучасної вікової психології щодо особливостей юнацького віку (Е. Еріксон, І.С. Кон, В.Т. Кондрашенко, О.О. Реан, Х. Ремшмідт та ін.);

? теорія соціальної ідентичності (Г. Теджфел, Дж. Тернер, В.С. Агєєв та ін.).

Методи дослідження. В процесі теоретичного і емпіричного вивчення проблеми було застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:

а) теоретичного напряму: аналіз наукової літератури; систематизація та інтерпретація одержаних результатів;

б) емпіричного напряму: діагностичні методи (бесіда, спостереження, анкетування, опит, тестування); аналіз продуктів діяльності;

в) методи математичної статистики.

У дослідженні брали участь такі групи випробуваних (усі - чоловічої статті): 120 студентів вищого навчального закладу III - IV рівня акредитації, віком від 17 до 28 років, які ніколи не притягувалися до кримінальної відповідальності; 40 співробітників приватного сектору економіки, віком від 24 до 35 років без кримінального минулого; 40 безробітних чоловіків, які офіційно перебувають на відповідному обліку, без кримінального минулого, віком від 25 до 35 років; 40 засуджених, які скоїли корисливі та корисливо-насильницькі злочини віком від 18 до 35 років. Узагалі різними методами було досліджено більш ніж 250 осіб віком від 17 до 35 років.

Надійність і вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечуються методологічною обгрунтованістю вихідних теоретичних положень, застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження, поєднанням кількісних та якісних, стандартних і спеціально пристосованих, формалізованих і неформалізованих дослідницьких методів, а також використанням методів математико-статистичного опрацювання отриманих даних.

Наукова новизна дослідження полягає у розширенні уявлення про соціально-правову поведінку особистості як багатовимірний феномен, який значущо залежить від соціально-психологічних чинників, що детермінують її визначеність у соціально-правовому простіру суспільства.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що категорія правової поведінки особистості була проаналізована з соціально-психологічних позицій, в контексті сучасних трансформацій, які відбуваються в суспільстві. Результати дослідження поглиблюють розуміння особливостей формування правової поведінки молоді та залежність її правового вибору від соціально-психологічних чинників, які значної мірою впливають на особистість в юнацькому віці.

Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при розробці й реалізації заходів із попередження девіантної та протиправної поведінки (перш за все, в молодіжному середовищі), при підготовки майбутніх фахівців різних сфер діяльності, а також їх можна враховувати при проведенні індивідуальної роботи з особистістю, яка має певні труднощі в соціальній адаптації.

Особистий внесок автора полягає у розробці наукових положень та одержаних емпіричних даних, які є самостійним внеском у розробку проблеми формування правової поведінки молоді. У одній науковій праці, написаній у співавторстві, доробок здобувача становить 30%, зокрема, дисертантом визначені соціально-психологічні чинники, які впливають на визначення особистості у соціально-правовому вимірі. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на X Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (Луганськ, 2004); Міжнародних Далівських читаннях (Луганськ, 2004); V науково-практичній конференції “Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (Луганськ, 2005); на засіданнях кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Відображення змісту дисертації в публікаціях. Основний зміст і результати дослідження викладено у 6 публікаціях, 4 з них у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури - 193 джерела (з них 12 іноземними мовами). Дисертаційний текст містить 11 таблиць, 4 рисунки. Робота викладена на 158 сторінках основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, що вивчається, визначено об'єкт і предмет дослідженя, його мету, гіпотезу та завдання. Розкрито методологічні та теоретичні засади роботи, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, надані дані про апробацію результатів дослідження, наведено відомості про публікації матеріалів та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі роботи - “Проблема соціально-психологічної детермінації правової поведінки особистості у зарубіжній та вітчизняній науковій думці” - здійснюється теоретичний аналіз існуючих в сучасній науці підходів до проблеми, що вивчається. Аналізуються основні змістовні характеристики правової поведінки особистості, соціально-психологічні чинники, які її детермінують. Розкривається соціально-психологічний зміст понять - “антисоціальна поведінка”, “асоціальна поведінка”, “правова поведінка”, “соціальна норма” тощо.

Узагальнення матеріалів досліджень в галузі вивчення правової поведінки особистості дало змогу виокремити соціологічний (Е. Дюркгейм, Р. Мертон, Е. Сатерленд, Н. Смелзер, В.О. Ядов та ін.), кримінологічний (С. Хірши, В.М. Кудрявцев, М.І. Бобньова, В.Є. Коновалова, та ін.) і соціально-психологічний (Г. Айзенк, А. Бандура, Л. Берковіц, Л. Колберг, М. Кон, Дж. Мід, Ж. Піаже, Н. Шварц, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська, М.Н. Корнєв, О.Р. Ратінов, О.О. Реан, В.В. Третьяченко, О.М. Яковлєв та ін.) підходи, розкрити концептуальні положення кожного з них. Було встановлено, що велика кількість концептуальних засад, які є в науці, обумовлюють і існування великої кількості визначень правової поведінки особистості та її соціально-психологічних детермінант.

Західні дослідники вважають, що правова поведінка особистості обумовлена існуючою соціальною ситуацією та якісно залежить від внутрішнього контролю (А. Бандура, Дж. Гібонс), певної соціальної ідентичності (Р. Емлер, Г. Теджфел), морального розвитку (Ж. Піаже, Л. Колберг), особистісних рис (Г. Айзенк), зовнішніх впливів (Л. Берковіц), вміння подолати життєві кризи (Е. Еріксон), продукування психологічних механізмів соціалізації особистості (Дж. Мід).

Серед українських та російських вчених аспекти правової поведінки та соціалізації особистості розглядаються крізь призму морального виховання (М.І. Боришевський), гуманізації соціальних ролей (Г.О. Балл), смислоутворень, які виникають в певні періоди життя (Т.М. Титаренко), вольової регуляції діяльності (О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська), інтерналізованих ціннісних імперативів (О.Р. Ратінов, Г.Х. Єфремова), засобів задоволення потреб (О.М. Яковлєв), перетворення моральної ситуації (В.А. Роменець).

Проаналізовані підходи дали змогу зробити теоретичне узагальнення щодо визначення правової поведінки особистості у соціально-психологічному вимірі. Правова, просоціальна поведінка особистості значною мірою залежить від постійних та сильнодіючих зовнішніх впливів і внутрішнього сприйняття нею певних соціально-правових категорій, які превалюють у суспільстві. Вона залежить від моральних чинників, що існують у суспільстві і, які визначають, що є просоціальною та доброю поведінкою, а, що є антисоціальною та поганою поведінкою. Особистість, яка дотримується соціально-правових норм, діє на підставі засвоєних правових та моральних приписів, які включені до її системи цінностей. Вона спроможна усвідомлювати особистісний вибір і нести за нього відповідальність. І чим більше її цінності, позиції, установки співпадають з цінностями оточуючого соціального середовища, тим вище її рівень соціально-нормативного включення. Просоціальна поведінка особистості має своїми визначальними критеріями так звані норми соціальної відповідальності, взаємності та соціальної справедливості. У процесі соціалізації люди засвоюють вказані соціальні норми та починають себе поводити у відповідності з ними. Проте не завжди люди відтворюють у своїй поведінці зазначений формат, оскільки вони змушені диференціювати свої відносини з оточуючими. Такі риси характеру, як екстравертованість, сильна емоційність, високий психотизм, мають пряму кореляцію з антисоціальною поведінкою, і тому особистість, яка виявляє такі риси, має певні труднощі у просоціальній адаптації. Життєвий період, на який припадають студентські роки людини, має особливість, яка проявляється у тому, що саме в цей час відбувається удосконалення когнітивних навичок та здібностей до співпереживання або емпатії. Саме юнаки і дівчата під час навчання у вузі усвідомлюють можливі суперечності між різними моральними переконаннями, роблять узагальнення та формують власну думку про те, що є просоціальним, а що антисоціальним. Суперечливі процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільного життя України, значною мірою впливають на стан правослухняності її громадян. Особливо такий вплив позначається на молоді. Саме на неї, на переломному етапі розвитку українського суспільства обрушилися масові негативні явища, які істотно вплинули на загальний рівень прийняття соціально-правових норм та відтворилися у зростанні антисоціальніх проявів у молодіжному середовищі. На підставі аналізу теоретичних підходів щодо обумовленості соціально-правової поведінки особистості нами і були виділені детермінаційні чинники, від яких істотно залежить поведінка особистості у законослухняному вимірі, а саме: когнітивний, ціннісно-смисловий, емоційно-вольовий, мотиваційний, соціальний.

Поза нашою увагою залишився гендерний чинник, який безперечно справляє свій вплив, але який ми не розглядали, оскільки вивчали поведінку, виключно, випробуваних чоловічої статті.

У другому розділі - “Емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників, які впливають на формування правової поведінки студентської молоді” - викладається загальна стратегія дослідження, надається характеристика групам випробуваних, обгрунтовується система методів, визначаються особливості ставлення студентів та випробуваних із різних соціальних груп до певних соціально-правових категорій та правової поведінки, наводяться результати аналізу соціально-психологічних чинників, які обумовлюють спрямованість поведінки особистості у законослухняному вимірі.

Метою першого етапу емпіричного дослідження була спроба з'ясування питань, які стосуються визначення рівня суб'єктивного контролю студентів та впливу інтернальності-екстернальності на їх ставлення як до певних соціально-правових категорій, так і до власної правової поведінки. На другому етапі визначалися особливості правової поведінки студентів та їх ставлення до оточуючого соціально-правового середовища. Останнє співвідносилось з особливостями їхніх смисложиттєвих орієнтацій.

Дослідження проводилось на базі Східноукраїнського національного університету ім В. Даля протягом 2003-2005 рр. Констатуюча частина дослідження була проведена у вересні-березні 2003-2004 рр.

Методом випадкового добору із студентів, які навчаються на 2 - 4 курсах різних факультетів університету (філософського, управління та юридичного) було сформовано три експериментальних групи. В кожній групі було по 40 випробуваних віком від 17 до 28 років, чоловічої статті. Порівняння здійснювалося з групами випробуваних співробітників приватного сектора економіки, безробітних та засуджених за злочини, по 40 чоловік у кожній віком від 18 до 35 років, чоловічої статті.

Ставлення особистості до соціально-правових категорій ми вивчали на підставі положень Дж. Роттера, К. Муздибаєва, О.О. Реана та ін., згідно з якими людині притаманні певні риси, що обумовлюють її ставлення до подій власного життя. В одному випадку ми маємо інтернальне ставлення особистості (внутрішній локус контролю), а в іншому - екстернальне (зовнішній локус контролю). Перше притаманне більш соціально-адаптованій поведінці, а друге - свідчить про наявність певних труднощів у соціальній адаптації. Тому, при розгляді соціально-правових аспектів житєдіяльності індивіда, має сенс припущення про те, що студенти, які добре навчаються та мають стійке уявлення стосовно визначення релевантності правових категорій, володіють внутрішнім локусом контролю і з меншою ймовірністю схиляються до вчиненя антисоціальних вчинків.

Дослідження здійснювалося за допомогою опитувальника РСК Е.Ф. Бажина, О.О. Голинкіної, О.М. Еткінда. Було констатовано, що серед студентів психологів та економістів особистостей з інтернальним локусом контролю більше, ніж серед студентів-юристів (??0,05). Виявилось, що за цим показником студенти-юристи ближче за всіх знаходяться до групи засуджених за злочини (див. рис.1).

Відзначаючи, що студенти це люди, які знаходяться в певному віковому періоді, для якого характерним є посилення усвідомлених мотивів поведінки та відбувається серія особистісних виборів, ідентифікацій та самовизначень, спрямованість особистості в площині інтернальності-екстернальності відбивається в системі соціальних ідентичностей як структурного елементу Я-концепції особистості.

Рис. 1. Гістограма частки випробуваних з інтернальним локусом контролю в досліджуваних групах (у %)

студентський психологічний детермінація особистість

Соціальна ідентичність є наслідком самоідентифікації людини з різними соціальними категоріями та поряд з особистісною ідентичністю виступає важливим регулятором соціальної поведінки індивіда (В.С. Агеєв, Е.П. Белінська, М.Й. Боришевський, Ж. Марсіа, В.В. Москаленко, Г. Теджфел, Дж. Тернер, Т.М. Титаренко, В.А. Ядов та ін.). Оскільки головними соціальними ідентичностями в студентській молоді виступають навчальна діяльність за обраною професією, родина, місце мешкання небезпідставним буде твердження, що ставлення до соціально-правової дійсності та свого місця в ній є ще однією базовою категорією.

З метою визначення ставлення студентів до соціально-правових явищ, які так чи інакше обумовлюють поведінку особистості та ідентифікують її з певною соціальною групою, ми на основі розробленої К. Муздибаєвим “Методики прийняття різних видів поведінки” запропонували опитувальник, у якому відтворили двадцять категорій соціально-правового змісту.

Отримані результати дають змогу зробити висновок про певні тотожності, які існують у виборі: по-перше, між студентами та співробітниками приватного сектору, а по-друге, між безробітними і засудженими. Проте, слід зазначити, що серед студентів майже 10% виявилося таких, які в більшості поділяли “маргіналізовану” думку безробітних та засуджених за такими констатаціями: “можливо скоєння злочину за високу плату”, “є виправданим ухиляння від сплати податків”, “є виправденим отримання хабара”, “є випраданим дача хабара для вирішення власних проблем”, “припустиме вживання наркотиків”, “припустима дрібна крадіжка”, “виправдане заняття проституцією”, “припустима помства за завдану образу або шкоду”.

Проте, проаналізувавши результати опитування та з'ясувавши ставлення випробуваних до сучасних соціально-економічних перетворень , а також зважаючи на результати бесід, ми констатували, що серед випробуваних-студентів та співробітників приватного сектора позитивно сприймає соціально-економічні новоутворення більша частва осіб, ніж серед безробітних та засуджених (?=2,6. с?0,01). Крім цього, саме студенти з позитивним сприйняттям сучасних трансформацій, які відбуваються у суспільстві, мають більш стійке уявлення про соціально-правові категорії та є особистостями з інтернальним локусом контролю, ніж студенти, які негативно до них ставляться і мають екстернальний локус контролю (?=1,84, с?0,05).

Це ще раз підтверджує положення про те, що належність до певної соціальної групи та ідентифікація з нею детермінують певні увлення, норми і стереотипи, які можуть бути відтворені і у відповідній поведінці. Саме такі випробувані, які знаходяться у стані рефлексійної діяльності та задоволені сучасними перетвореннями, більше спроможні усвідомлювати соціально-правові явища та співвідносити їх із соціальною реальністю.

Додатковим підтвердженням такої констатації стали результати, які ми отримали за особистісним тестом Р. Кеттелла (16PF - 187), а саме на підставі аналізу фактора особистості Q2 - залежність від групи - самостійність, або конформізм - нонконформізм.

Треба зауважити, що відносно до вимірювання тих якостей, що зазначаються у тесті Кеттелла існують певні невизначенності. Тому ми виходили з тієї думки, яка була висловлена Л.Ф. Бурлачуком та В.Н. Духнєвічем про те, що фактор Q2, є одним із стійких характерологічних конструктів, який є спільними для англомовних та російськомовних культур.

Наше припущення полягало у тому, що особистість, яка відчуває задоволення сучасними соціально-економічними перетвореннями та схвально відноситься до соціально-правових категорій, які детермінують просоціальний вибір, відповідно, має і високу оцінку фактору Q2, а особистіть, незадоволена ними має низьку оцінку. Тобто студенти та співробітники приватного сектору більш схильні до незалежності та самостійності, чим безробітні і засуджені. Це, в свою чергу, обумовлює в умовах ринкових перетворень і конструктивнішу соціально-правову поведінку особистості, яка більшою мірою орієнтована на себе, володіє достатньою свободою вибору, впевнена у тому, що життя можна контролювати, є більш індивідуалістичною і менш схильною до групової залежності.

Опитування за допомогою тесту Кеттелла проводилось у тих самих групах, що і опитування на виявлення ставлення до певних соціально-правових категорій. Разом з цим ми продиференціювали студентську групу, виокремивши студентів-психологів, студентів-економістів та студентів-юристів для ретельнішого аналізу (див. табл. 1).

Як видно з таблиці, найбільш високі оцінки отримали студенти-економісти та співробітники приватного сектору. Це означає, що їм притаманна незалежність, схильність йти власним шляхом, приймати самостійні рішення та діяти незалежно і відповідально. Вони можуть не враховувати суспільної думки, проте це не означає, що вона їм не подобається, а вони просто не співвідносять свої рішення із нею. Студенти-психологи теж проявляють незалежність своєї позиції і відчувають себе самостійними особистостями. Студенти-юристи володіють самозадоволенням та спроможні запропонувати власні рішення. Безробітні і засуджені напроти отримали низькі оцінки, що означає залежність їх від групи та неспроможність до власної свободи.

Таблиця 1. Результати тесту Р. Кеттелла у групах випробуваних (N=240)

Фактор Q2	Студенти-психологи	Студенти-економісти	Студенти-юристи	Співробітники приват.сектора	Безробітні	Засуджені за злочини
Середній показник у групі	54	72	48	74	36	32
Стени	8	10	7	10	4	4

Аналіз результатів в окремих студентських групах дає нам ще більший матеріал для певних констатацій. Так, серед студентів-психологів було виявлено 2 випробуваних з низькою оцінкою фактору Q2, серед студентів-економістів 1, а серед студентів-юристів - 7. Зіставивши ці результати зі ставленням випробуваних до соціально-правових категорій, ми констатували, що такі випробувані повністю або частково поділяють думку засуджених відносно “вбивства на замовлення”, “можливого скоєння злочину за високу плату”, “одержання хабара”, “скоєння дрібної крадіжки”, “заняття проституцією”.

Зі згаданих 10 випробуваних 9 були особистостями з екстернальним локусом контролю, особливо в галузі невдач та міжособистісних відносин. Вони були зоорієнтовані на своє оточення. Але останнє, як вони самі відзначали, перебуває за межами університету. Більш того, їхня референтна група складається з осіб старшого віку, які мають специфічні захоплення (гра в ігрові автомати, відвідування барів та ресторанів і т. ін.). Такі студенти бажають бути схожими на них. Більш того, навчання в університеті їх не захоплює, вибір спеціальності за них робили батьки, у суспільному життя ані групи, ані курсу, ані факультету вони участі не беруть.

Усе це може свідчити на користь того, що такі студенти мають асоціальні уявлення про сенс життя, їхні когнітивні спроможності обмежені, а до існуючої соціально-правової дійсності вони ставляться як до умов, за яких треба робити те, що роблять значимі інші.

Студенти, у яких були констатовані високі оцінки за фактором Q2, мають протилежні уявлення. Їхні когнітивні спроможності значно більші, вони демонструють незалежну та власну позицію і приймають активну участь у житті студентського колективу. Ці студенти добре навчаються і вибір спеціальності здійснювали власно і незалежно від думки інших. Це дає підстави стверджувати, що самостійна та незалежна позиція особистості робить її адекватною тій соціально-економічній та соціально-правовій дійсності, яка є в українському суспільстві.

На другому етапі дослідження ми з'ясовували безпосереднє ставлення випробуваних-студентів та засуджених за злочини до категорій правового змісту. Нам було необхідно встановити кореляцію між ієрархічним розподілом правових категорій, які були запропоновані випробуваним для рангування, та їхніми смисложиттєвими орієнтаціями. Усього було запропоновано 20 категорій. Результатом дослідження стало те, що для майже 80% студентів більш релевантне значення мали правові категорії, у яких закон виступає у якості певного імперативу: “закон завжди повинен бути на першому місці”; “не припустимо порушувати закони за отримання винагороди”; “закони мають регламентувати усі аспекти суспільних відносин” (6-й, 3-й, 2-й ранги відповідно, r=0,71, ??0,01). У засуджених, релевантними виявляються правові категорії, у яких відмічається вплив соціальних чинників: “у житті треба виходити із здорового глузду”; “не кожен злочин є аморальним за своїм змістом”; “треба товаришувати з кримінальними авторитетами” (3-й, 2-й, 4-й ранги відповідно, r=0,70, ??0,01). Такі констатації є додатковим підтвердження думки про те, що законослухняні громадяни не скоюють злочини в силу інтерналізації їми соціально-правових цінностей, а потенційні злочинці - в силу страху можливого викриття та покарання за злочини (А. Бандура, О.Р. Ратінов). Проте, серед студентів майже 20% виявилося таких, хто поділяв ставлення засуджених до зазначених категорій. А у ставленні до категорії “можливо стимулювати скоєння злочину грошовою винагородою” навіть ототожнювалися з ними (10%), що є підтвердженням наявності у них негативної соціальної ідентичності.

У відповідності до теоретичних засад, згідно з якими осмислене ставлення людини до життя, до тих подій, які були, є і будуть, роблять її відповідною тому соціальному середовищу, у якому вона перебуває (Д.О. Леонтьєв, К. Муздибаєв, В. Франкл), визначення смисложиттєвих орієнтацій особистості виступає одним із головних аспектів розв'язання проблеми соціально-правового вибору. На підставі цього, ми у своєму дослідженні використували тест СЖО Д.О. Леонтьєва, а само дослідження смисложиттєвих орієнтацій особистості розгорнули у двох напрямках. Перший стосувався порівняльного аналізу між групами випробуваних студентів і засуджених за злочини, а другий між співробітниками приватного сектора і безробітними. Це дало змогу зіставити показники між випробуваними різних соціальних груп та виокремити показники у студентській виборці. Порівняння здійснювалось за показниками теста СЖО Д.О. Леонтьєва (див. табл. 2, 3).

Таблиця 2. Показники осмислення життя в групах випробуваних студентів та засуджених (N=160)

Субшкали СЖО	Середнє значення у групах випробуваних	Рівень значущості відмінностей за t - критерієм Стьюдента
	Студенти вузу	Засуджені за злочини
Цілі	34,92	30,33	с?0,05
Процес	32,01	28,23	-
Результат	28,8	21,9	с?0,05
ЛК - Я	23,27	19,21	с?0,01
ЛК - життя	33,69	25,91	с?0,01
Загальний показник ОЖ	114,2	95,57	с?0,05

Таблиця 3. Показники осмислення життя в групах випробуваних співробітників приватного сектору та безробітних (N=80)

Субшкали СЖО	Середнє значення у групах випробуваних	Рівень значущості відмінностей за t - критерієм Стьюдента
	Співробітники приватного сектору	Безробітні
Цілі	35,33	31,33	с?0,05
Процес	32,67	26,13	с?0,01
Результат	29,11	20,27	-
ЛК - Я	24,33	20,01	с?0,05
ЛК - життя	34,67	24,87	с?0,01
Загальний показник ОЖ	117,3	97,33	с?0,01

Проведене дослідження показало певну тотожність смисложиттєвих орієнтацій студентів та співробітників приватного сектора, з одного боку та безробітних і засуджених, з іншого. Студенти та співробітники в цілому мають усвідомлену цілеспрямованість життя, воно у них є емоційно насиченим і вони вірять у себе та можливість контролю за власним життям.

Дані результати цілком відповідні показникам, які ми отримали при визначенні ставлення випробуваних до категорій правового змісту. Пов'язуючи ці результати з попередніми, а саме, з інтернальністю, позитивною соціальною ідентичністю і адекватним ставленням до правових категорій, можна стверджувати, що ця позиція вибору відповідає просоціальному існуванню особистості у соціально-правовому вимірі сьогодення.

При аналізі показників субшкал в окремих студентських групах ми виявили 13% випробуваних, у яких спостерігається низькі показники і особливо за субшкалами “ЛК-Я” та “ЛК-життя”. Вони поділяють позицію засуджених стосовно впевненості у тому, що “Чим більше грошей, тим сильніший правовий захист”, “Саме гроші допоможуть уникнути відповідальності”. Виявляє себе і зв'язок між субшкалами “Цілі” та “ЛК-життя”. Ці студенти живуть виключно сьогоденням. Це безперечно дивно, оскільки мова йде про 17-25 літніх людей, у яких повинна бути суттєва життєва перспектива. Невіра в себе, у власні сили свідчить про те, що у такої особистості існують симптоми “особистісної порожнечі” або “екзістенціального вакууму”. Саме такий стан притаманний більшості злочинців, що є додатковим підтвердженням нашої констатації (Ю.М. Антонян, С.О. Гарькавець, О.В. Землянська, К. Муздибаєв, О.О. Реан та ін.).

У третьому розділі - “Соціально-психологічна модель правової поведінки та психокорекція антисоціальних проявів особистості студента” - пропонується модель простору правової поведінки особистості, описуються психокорекційні заходи, які покликані забезпечити якісні зміни в спрямованості поведінки особистості у соціально-правовому вимірі та висвітлюються результати формуючого експерименту.

На підставі теоретичного аналізу наукових джерел та емпіричного дослідження ми запропонували соціально-психологічну модель правової поведінки особистості.

Ця модель є проекцією соціального простору, у якому особистість продукує свою правову поведінку, відчуваючі на собі вплив когнітивних, ціннісно-смислових, емоційно-вольових, мотиваційних та інших чинників. Проте, результати нашого дослідження та підходи значної частки як зарубіжних, так і вітчизняних вчених свідчать про вирішальний вплив когнітивних та ціннісно-смислових утворень щодо детермінації правової поведінки студентської молоді. І саме в цих сферах у окремих студентів спостерігаються найбільші викривлення. Виходячи із зазначеного, ми психокорекційну роботу спрямували на коригування когнітивної та ціннісно-смислової сфер студентів, у яких, за даними констатуючого експерименту, були виявлені зазначені викривлення.

Формуючий експеримент був проведений у жовтні-червні 2004-2005 рр.

Відповідно до мети експерименту була розроблена програма психокорекційних заходів, яка містила такі блоки: 1) корекційні заходи когнітивної сфери особистості; 2) психокорекція ціннісно-смислової сфери особистості.

В експерименті взяли участь 15 студентів, у яких ми констатували труднощі соціально-правової адаптації і, які за результатами констатуючого експерименту (екстернальний локус контролю, низькі показники СЖО), були близькими до засуджених за злочини.

Застосування раціонально-емотивної терапії А. Еліса дало змогу змінити труднощі у контролі емоційних імпульсів, які є наслідком іраціональних уявлень, раціональні когніції. Застосування логотерапії В. Франкла, а саме техніки “витягування на світло загального знаменника” сприяло зміні уявлень студентів про смисл свого життя та переорієнтації їх на пошук власного шляху існування в контексті просоціального виміру. Результати психокорекційної роботи наведені у таблиці 4.

Поєднання когнітивістських та логотерапевтичних технік у комплексну психотерапевтичну програму дало позитивний результат щодо зміни відповідного ставлення випробуваних як до себе, так і до соціально-правової дійсності.

На основі аналізу результатів психокорекційної роботи можна зробити висновок про те, що розроблена програма сприяє усвідомленню студентами характерних поведінкових стереотипів своєї поведінки, внаслідок чого вона спрямовується в просоціальному напрямку та забезпечується її соціально-нормативне втілення.

Таблиця 4. Показники ефективності психокорекційної роботи

Показники напрямків психокорекції	До психокорекції	Після психокорекції	G - критерій
	кількість осіб	відсотки	кількість осіб	відсотки
Загальний показник РСК (екстернальність)	13	10,8	3	2,5	с?0,05
Загальний показник СЖО (нижчий норми)	15	12,5	3	2,5	с?0,05
Негативна соціальна ідентичність (ототожненість із засудженими)	15	12,5	3	2,5	с?0,05

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються основні положення, які підтвердили висунуту гіпотезу та накреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми.

На підставі теоретичного аналізу та результатів емпіричного дослідження зроблено такі висновки.

1. Теоретичний аналіз основних соціально-психологічних підходів до проблеми правової поведінки особистості, які мають місце в зарубіжній та в вітчизняній науковій думці, дає підстави стверджувати наступне:

- особистість продукує соціально-правову поведінку з одного боку, внаслідок постійно та сильно діючих зовнішніх впливів, а з іншого, внаслідок внутрішнього сприйняття певних соціально-правових категорій, які превалюють у суспільстві;

- правова поведінка особистості значною мірою залежить від моральних приписів, що існують у суспільстві та визначають, що є просоціальною та доброю поведінкою, а що є антисоціальною та поганою поведінкою;

- правова поведінка має своїми визначальними критеріями норми соціальної відповідальності, взаємності та соціальної справедливості, які у процесі соціалізації засвоюються людиною та у подальшому спрямовують її поведінку у відповідності з ними;

- не завжди люди відтворюють у своїй правовій поведінці ті соціальні норми, які були ними інтерналізовані, оскільки вони диференціюють свої відносини з оточуючими у відповідності з уявленнями про себе та оточуючу дійсність;

- такі особистісні риси, як інтровертованість, низький рівень тривожності та низький рівень психотизму значно впливають на поведінку особистості в бік її соціально-правового визначення;

- у студентському віці відбувається удосконалення когнітивних навичок та здібностей до співпереживання або емпатії. Студентами під час навчання у вузі усвідомлюються можливі суперечності між різними моральними переконаннями, робляться узагальнення та формується власна думка про те, що є просоціальним, а що антисоціальним;

- найбільш важливими соціально-психологічними чинниками, які обумовлюють поведінку особистості студента у правовому вимірі є когнітивний, ціннісно-смисловий, емоційно-вольовий, мотиваційний та соціальний чинники.

2. Емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників, які впливають на формування правової поведінки студентської молоді, показало:

- суперечливі процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільного життя України значною мірою впливають на стан правослухняності її громадян. Особливо такий вплив позначається на молоді;

- студенти з інтернальним локусом контролю значно більше продукують просоціально-орієнтовану поведінку, ніж студенти з екстернальним локусом контролю. Останні у своїй більшості не спроможні формувати коло свого спілкування та контролювати на конструктивній основі свої неформальні стосунки з оточуючими;

- серед студентів спостерігається значна диференціація у ставленні до власної правової поведінки. Студенти, які у більшості є особистостями з інтернальним локусом контролю, перевагу віддають чинникам внутрішньої спрямованості, які є похідними моральних принципів поведінки. Останні, можливо, були ними інтеріоризовані в дитинстві. У студентів з екстернальним локусом контролю спостерігається невідповідність моральної та ціннісної детермінації поведінки. Вони значно лабільніші та пристосовують свою поведінку до умов соціальної дійсності, виходячи з дій та думки оточуючих. Тому їхнє ставлення до власної правової поведінки не має індивідуальної виразності та значною мірою обумовлено зовнішніми чинниками впливу. Засуджені за злочини, в переважній більшості, продукують екстернальність найбільш виразно та саме їхнє ставлення до соціальної дійсності дає нам підстави стверджувати, що студенти, у яких ми спостерігаємо екстернальний локус контролю у сфері досягнень, невдач та міжособистісних відносин і, які мають певні труднощі у просоціальній адаптації становлять певну групу ризику асоціальної та, можливо, антисоціальної спрямованості;

- в умовах сучасної трансформації суспільства відбувається розподіл соціальних груп (студенти, підприємці, безробітні, засуджені) за рівнем включення в існуючий соціально-економічний контекст. Представники тих соціальних груп, які задоволені сучасними перетвореннями (студенти, підприємці), аналізують соціальні норми та цінності груп, до яких включені та співвідносять їх із соціальною реальністю;

- студенти, які слабо усвідомлюють власні смисложиттєві орієнтації, сприймають соціально-правові категорії як чинники, виключно зовнішнього впливу, диференціюють їх за ступенем реальної сили та не вважають їх внутрішніми імперативами своєї поведінки. Наявність зв'язку між субшкалами “Цілі” та “ЛК-життя” при низьких балах притаманне студентам, які живуть виключно сьогоденням. Це не може не непокоїти, оскільки мова йде про студентську молодь, яка має значну життєву перспективу та спроможна конструювати своє майбутнє. Саме невіра таких студентів в себе та власні сили дає нам підстави стверджувати, що у них спостерігаються симптоми “екзістенціального вакууму”. Така симптоматика є дуже небезпечною, оскільки переживання внутрішньої приреченості виступає одним із детермінуючих чинників як асоціальної, так і антисоціальної спрямованості особистості.

3. Розроблена соціально-психологічна модель правової поведінки особистості дає загальне бачення детермінаційних включень зазначених чинників. За умов позитивного впливу цих чинників на особистість площина простору соціально-правової поведінки збільшується, а площина антисоціально поведінки зменшується.

4. Розроблено комплекс соціально-психологічних заходів, спрямований на підвищення інтерналізації особистістю правових категорій, відповідних соціально-економічним перетворенням, що відбуваються у суспільстві, відповідає сучасним уявленням про системний підхід у побудові та реконструювання когнітивних та смислових установок особистості.

Поєднання когнітивістських та логотерапевтичних технік у комплексну психотерапевтичну програму дає позитивні результати щодо зміни відповідного ставлення особистості як до себе, так і до навколишньої дійсності.

5. Проведення комплексних психотерапевтичних заходів когнітивістського та логотерапевтичного характеру дало змогу змінити ставлення особистості до власних думок, переконань і поведінки та, в цілому, ставлення до свого життя. Запровадження тренінгу когнітивного переструктурування свідомості особистості та логотерапевтичної техніки “витягування на світло загального знаменника” змінило ставлення студентів до певних правових категорій та підвищило загальний рівень їхніх смисложиттєвих орієнтацій.

Саме віра в себе, у власні сили, в свою життєву перспективу дає молодій людині усвідомленого смислу життя. Це робить її сильною та спроможною рефлексувати соціальні аспекти своєї життєдіяльності, впевнено адаптуватися у соціально-правовому середовищі та до тих змін, які в ньому відбуваються.

Перспектива подальшого вивчення зазначеної проблеми полягає в дослідженні різноманітних проявів соціально-правової поведінки особистості на соціально-рольовому рівні і перш за все в гендерному аспекті. Є потрібним розробити інтегративні психокорекційні програми, які б були спрямовані на формування стійких стереотипів поведінки особистості у законослухняному вимірі.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях автора

1. Третьяченко В.В., Гончаров В.М., Коломійцев О.А. Управлінські команди: технологія підготовки (соціально-психологічний аспект та витоки). - Луганськ: Вид-во “Світлиця”, 2005. - 256с.

2. Коломійцев О.А. Проблеми дослідження соціальної ідентичності людини у контексті трансформації українського суспільства // Теоретичні і прикладні проблеми психології: Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля. -Луганськ: Вид-во СНУ, 2004. - № 3(8) .- С. 116-118.

3. Коломійцев О.А. Окремі аспекти правової поведінки особистості // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля / За заг. ред. проф. О.Л. Голубенка - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2004. - С. 32-34.

4. Коломійцев О.А. Правова поведінка особистості у соціально-психологічному вимірі // Український науковий журнал. - Київ, 2005. - № 6(14). - С. 144-150.

5. Коломійцев О.А. Вивчення рівня суб'єктивного контролю в групах студентської молоді в контексті її відношення до власної правової поведінки // Теоретичні і прикладні проблеми психології: Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля. - Луганськ, 2005. - №1(9). - С. 108-116.

6. Коломійцев О.А. Особливості смисложиттєвих орієнтацій студентської молоді у контексті правової поведінки особистості // Теоретичні і прикладні проблеми психології: Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля. - Луганськ, 2005. - №3(11). - С. 93-102.

АНОТАЦІЇ

Коломійцев О.А. Соціально-психологічні чинники формування правової поведінки молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню соціально-психологічних чинників, які беруть участь у формуванні правової поведінки студентської молоді. В роботі піддані теоретичному аналізу основні положення психологічної науки стосовно соціальних та правових норм, які регламентують соціально-правову поведінку особистості.

Визначено, що соціально-правова поведінка особистості залежить від впливу таких соціально-психологічних чинників, як когнітивних, емоційно-вольових, мотиваційних, ціннісно-смислових та соціальних. Показано, що поведінку особистості можуть змінювати психокорекційні впливи на когнітивному та ціннісно-смисловому рівнях. Такі впливи дають змогу вдосконалити самоставлення студентів та підвищувати загальний рівень їхніх смисложиттєвих орієнтацій.

Розроблено комплекс соціально-психологічних заходів, спрямований на підвищення інтерналізації особистістю соціально-правових категорій, відповідних соціально-економічним перетворенням, що відбуваються у суспільстві.

Ключові слова: екстернальність, інтерналізація, інтернальність, когнитивістська терапія, логотерапія, особистість студента, правова поведінка, смисложиттєві орієнтації, соціальна ідентичність.

АННОТАЦИЯ

Коломийцев А.А. Социально-психологические факторы формирования правового поведения молодежи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология, психология социальной работы. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2006.

Диссертационное исследование посвящено изучению социально-психологических факторов формирования правового поведения студенческой молодежи. Дан теоретический анализ основных положений психологической науки относительно социальных и правовых норм регулирующих поведение личности.

Охарактеризованы факторы (когнитивные, эмоционально-волевые, мотивационные, ценностно-смысловые и социальные), которые определяют направленность поведения личности в социально-правовом измерении.

Особое внимание обращено на когниции и ценностно-смысловые установки личности, поскольку именно в студенческом возрасте происходит совершенствование когнитивных навыков и способностей к сопереживанию или эмпатии. Юноши и девушки во время обучения в вузе осознают имеющиеся противоречия между разными нравственными убеждениями, делают обобщения и формируют собственное мнение о том, что является просоциальным, а что антисоциальным.

Отображено значение происходящих в обществе социальных трансформаций как одного из факторов формирования правового поведения личности. Проанализировано распределение представителей разных социальных групп (студенты, сотрудники частного сектора экономики, безработные, осужденные за преступления) по уровням включенности в существующий социально-экономический и социально-правовой контекст общества.

Сделан вывод о том, что та часть студенческой молодежи, которая удовлетворена существующими преобразованиями, осознает необходимость следования социальным нормам, считает их внутренними императивами своего поведения. Напротив, студенты, слабо осознающие собственные смысложизненные ориентации, воспринимают правовые категории исключительно как факторы внешнего влияния, что чревато продуцированием асоциального или антисоциального поведения.

Показано, что формирование поведения личности в социально-правовом измерении может быть осуществлено путем коррекционного влияния на когнитивном и ценностно-смысловом уровнях. Результатом такой работы становится формирование адекватных представлений личности о смысле жизни и существующей социально-правовой действительности.

Объединение когнитивных и логотерапевтических техник в комплексную программу позволило получить позитивные результаты в изменении отношений личности как к себе, так и к социальной действительности, как к собственным представлениям и убеждениям, так и к своему правовому поведению.

Установлено, что вера в себя, в собственные силы, в свою жизненную перспективу придает студенту осознанность смысла жизни. Это помогает ему стать сильной личностью, способной рефлексировать социально-правовые аспекты своей жизнедеятельности, уверенно адаптироваться в социально-правовой среде и тех трансформациях, которые в ней происходят.

Ключевые слова: интернализация, интернальность, когнитивная терапия, личность студента, логотерапия, правовое поведение, смысложизненные ориентации, социальная идентичность, экстернальность.

Annotation

Kolomiycev O.A. Socio-psychological factors of forming legal behaviour of young people. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate degree in psychological sciences, spesiality 19.00.05 - social psychology, psychology of social work. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The thesis is dedicated to the studying of socio-psychological factors which form legal behaviour of students. There have been theoretically analyzed the basic statements of psychological science as to the social and legal norms which regulate socio-legal behaviour of a personality.

It's been defined that the socio-legal behaviour of a personality depends on the influence of such socio-psychological factors as cognitive, emotional-volitional, motivational, value-notional and social. It's been shown that the behaviour of a personality can change psycho-correctional influences on cognitive and value-notional levels. These influences help to rise the self-appraisal of students and general level of their life orientations.

There has been developed a complex of socio-psychological measures directed at rising internalization of socio-legal categories by a personality, and corresponding socio-economic transformations in society .

Key words: internalization, internality, cognitive therapy, student's personality, logotherapy, legal behaviour, life orientations, social identity, externality.