Психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону України

Для виявлення особливостей психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу було розроблено методику емпіричного дослідження. У ході організації дослідження нами реалізовано такі основні пізнавальні дії: проведення змістової диференціації психологічних характеристик, ознак та емпіричних критеріїв, що у своїй сукупності виявляють сутність предмета нашого дослідження; вибір або побудова адекватних прийомів і методів експериментального дослідження, а також вибір процедури дослідження, яка є найбільш спорідненою з сутністю предмета; детальна організація ситуацій дослідження, процедурних компонентів та комплексу умов, що забезпечать найефективніше проходження учасниками дослідження всіх передбачених процедур, а також найповнішу фіксацію даних про хід та результати дослідження.

Наше емпіричне дослідження проводилося на базі прикордонних загонів Західного та Східного регіональних управлінь у три етапи. У процесі дослідження до співробітництва залучалися 360 чоловік. Експертами були офіцери виховних структур прикордонних загонів та регіональних управлінь. Основними об'єктами емпіричного дослідження відібрано 8 груп (прикордонних застав). До їх складу увійшли усі категорії особового складу застав, який виконував завдання з охорони державного кордону.

За результатами опитування було виявлено, що на характер ускладнень прикордонників у процесі оперативно-службової діяльності суттєво впливають: самопочуття (100%), поведінка порушників державного кордону (100%), технічне забезпечення (51%), психологічна готовність до виконання завдань з охорони державного кордону (42%), характер керівництва (32%), погодні умови (26%), невизначеність обстановки (18%), узгодженість дій прикордонного наряду (16%). Отримані експериментальні дані вказують на те, що у процесі психологічного супроводу оперативно-службової діяльності прикордонників важливо особливу увагу приділяти контролю за їх самопочуттям, зокрема станом здоров'я та настрою. Крім цього потрібно своєчасно виявляти, попереджати та знижувати відчуття страху перед озброєними порушниками державного кордону. Щодо технічного забезпечення, то його необхідність обумовлена, перш за все, потребою долати значні відстані у процесі переслідування, прикриття, пошуку та затримання правопорушників.

Зазначимо, що серед основних труднощів прикордонного пошуку прикордонники назвали: значні фізичні навантаження (64%), проблемну місцевість (43%), виконання завдань у нічний час (38%), відсутність умов для нормованого харчування (25%), відсутність умов для повноцінного відпочинку (25%). Ці результати є свідченням того, що психологічний супровід у процесі прикордонного пошуку слід спрямувати, у першу чергу, на контроль та зниження фізичних навантажень особового складу; грамотне подолання проблемної місцевості: водних перешкод, болота, лісу, гірських перевалів тощо; організацію підготовки до дій у нічний час, створення умов для харчування та відпочинку прикордонників.

Щодо основних труднощів несення служби в заслоні, то такими опитувані назвали: надмірна тривалість (52%), монотонність дій (41%); відсутність умов для обігріву (33%), відсутність умов для просушування одягу та спорядження (28%), відчуття самотності (26%). Звідси слід вести мову про спрямування психологічного супроводу несення служби в заслоні на недопущення стану моногонії в прикордонників, створення умов для обігріву людей та просушування одягу (з дотриманням усіх елементів маскування), здійснення обходу розташування прикордонників для попередження в них відчуття самотності та ін.

Прикордонна сутичка, на думку прикордонників, здатна найбільше викликати ускладнення через: небезпеку для життя та здоров'я (100%), страх перед застосуванням зброї по живій цілі (63%), страх перед виглядом пораненого товариша (54%).

У процесі психологічного супроводу прикордонної сутички важливо враховувати дві основні групи психічних станів, що можуть виникати у прикордонників (під час дій, що потребують використання зброї).

До першої групи належать:

стан готовності до використання зброї (спеціальних засобів) потенційна схильність прикордонника активно діяти під час зіткнення з озброєними порушниками державного кордону, що виникає на основі особистісно прийнятих цілей протиборства та сукупності спеціальних умінь в умовах активізації енергетичного і психологічного ресурсу особистості;

стан активності, що відповідає ситуації використання зброї (спеціальних засобів) - ступінь реалізації потенціалу готовності прикордонника, яка виражається в доцільних, продуктивних діях в умовах прикордонної сутички;

стан підйому, обумовлений зовнішньою позитивною інформацією (про успіхи, затримання чи знищення основної групи озброєних порушників кордону, підхід підкріплення, важливість завдання, що виконується, тощо), підвищенням активності, яка сприяє веденню дій з застосуванням зброї.

До другої групи належать:

а) негативні психічні стани, що виявляються під час підготовки до сутички: стан тривожного очікування як підвищення або зниження психофізіологічної активності в умовах тимчасової відсутності реальної загрози; страх як афективний психічний стан внаслідок надмірно сильних, небезпечних для життя зовнішніх подразників;

б) негативні психічні стани, що виявляються під час прикордонної сутички: страх, психологічний шок як тимчасова втрата здатності до психічної діяльності у прикордонників, які психологічно неготові діяти в екстремальних умовах охорони державного кордону, паніка як афект, що розвивається раптово при неочікуваній загрозі і швидко розповсюджується шляхом психічного впливу на людей.

З'ясовано, що для попередження виникнення негативних психічних станів особового складу прикордонних підрозділів існує потреба: здійснювати чітке керівництво діями прикордонників (59%), запобігати впливу слухів (38%), надавати психологічну підтримку за допомогою вербальних, візуальних, тактильних, емоційних та діяльнісних засобів (26%), створювати умови для відновлення сил (27%).

Узагальнення отриманих даних показало, що більшість офіцерів прикордонних підрозділів мають низький рівень знань про зміст психологічного супроводу оперативно-службової діяльності підлеглих. Так, лише 25% офіцерів змогли назвати основні заходи психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички, 47% - деякі заходи, а 38% не спромоглися назвати жодного з них. Про низький рівень знань свідчить і та обставина, що 58% опитаного офіцерського складу не змогли чітко розтлумачити таке поняття як “психологічна стійкість особового складу”. Крім цього, вони відчували складнощі у розкритті ознак психофізичного стану прикордонника та непродуктивної взаємодії. Це вказує на необхідність посилення психологічної просвіти офіцерського складу та підвищення рівня їх психологічної компетенції.

У третьому розділі “Зміст та особливості основних заходів психологічного супроводу оперативно-службової діяльності прикордонників” за результатами теоретичного та емпіричного вивчення уточнено зміст та особливості психологічного супроводу прикордонного пошуку та психологічного супроводу прикордонної сутички, а також запропоновано практичні рекомендації з організації психологічного супроводу оперативно_службової діяльності особового складу прикордонного підрозділу.

Вивчення особливостей психологічного супроводу прикордонного пошуку свідчить про те, що після отримання інформації про виявлення ознак порушення державного кордону, його порушення, появу на ділянці прикордонної застави осіб, що розшукуються або незаконно перебувають на території держави, прикордонники повинні проводити спеціальні заходи щодо пошуку правопорушників. З психологічної точки зору складність прикордонного пошуку полягає у тому, що основними способами пошукових дій прикордонників можуть бути переслідування, прикриття, пошук та затримання. Пошук проводитися в складних умовах, наприклад, у лісисто-болотистій місцевості чи в горах, у темний час доби, при різних погодних умовах та ін. Прикордонники повинні долати десятки кілометрів, прикривати броди, острови, прибійні і відбійні місця, гірські перевали, ущелини, долини річок, просіки, переправи через водні перешкоди. Крім цього важливою особливістю пошуку є те, що потреба в ньому виникає раптово і він проводиться в гранично короткі терміни. Загалом все це є підґрунтям значного зростання психофізичних навантажень на прикордонників та виникнення у них різноманітних ускладнень.

Ефективність психологічного супроводу прикордонного пошуку багато в чому залежить від якості його завчасної підготовки.

Враховуючи думку дослідників, така підготовка повинна включати: психологічний аналіз умов прикордонного пошуку на напрямках ймовірного руху порушників; виявлення стрес-чинників, що чинять дестабілізуючий вплив на дії окремих прикордонників або групи прикордонників; визначення психологічних труднощів у конкретних категорій військовослужбовців та їх наслідків на результати службової діяльності; оцінку актуального психологічного стану особового складу і прогнозування виникнення можливих негативних явищ серед військовослужбовців; вивчення та врахування національно-психологічних особливостей осіб, які раніше намагалися порушити державний кордон на даній ділянці.

Слід зазначити, що при з'ясуванні завдання на прикордонний пошук необхідно визначати рівень його новизни, ступінь раптовості (неочікуваності) його для конкретного військовослужбовця (групи), дефіцит інформації для виконання зазначено завдання, а також небезпеку і дискомфорт його реалізації.

Під час пошуку дослідники рекомендують особливий акцент робити на роз'ясненні обстановки та наказів командирів. Зазначимо, що таке роз'яснення слід проводити у вигляді інформування. При цьому особовий склад доцільно інформувати під час привалів у короткий проміжок часу. Для зняття зайвого психологічного напруження в цей період слід організувати проведення вправ щодо емоційно-вольової регуляції, надати допомогу прикордонникам з ознаками перезбудження, страху, втоми.

Потрібно звернути увагу на те, що важливу роль у підтриманні психологічної стійкості у прикордонників відіграє особистий приклад командира (начальника), його здатність до самоконтролю, придушення негативних емоцій. Як свідчить практика старшому тривожної групи офіцеру в процесі прискореного пересування необхідно не лише чітко керувати діями підлеглого особового складу, але й точно оцінювати психофізичний стан членів групи, слідкувати за станом їх фізичної та функціональної готовності, попереджати непродуктивну взаємодію, вчасно визначати час і місце коротких привалів, підбадьорювати прикордонників.

Що стосується організації та несення служби в заслоні, то її особливістю є те, що необхідно не менше одного разу на годину обходити місця розташування прикордонників з метою здійснення контролю дотримання заходів маскування, перевірки якості служби, а також надання особовому складу психологічної допомоги, підтримки та здійснення мобілізуючого впливу.

Нерідко прикордонний пошук триває кілька годин, а то й днів і тижнів. Тому важливо не допустити розвиток в особового складу заслону стану монотонії, що може призводити до ослаблення пильності в несенні служби.

Крім цього науковці вказують на можливість виникнення у військовослужбовців такого психічного стану як групова ізоляція, що виявляється у вимушеній самітності при виконанні бойових завдань. Практика свідчить, що особливо важко цей стан переносять екстраверти. Зважаючи на таку думку, доцільно при призначені прикордонників у заслони надавати перевагу інтровертам. Необхідно використовувати будь-яку можливість для сну, обігріву військовослужбовців у холодну пору року, просушування одягу і спорядження.

Після завершення прикордонного пошуку заходи психологічного супроводу мають за мету відновити нормальний рівень психофізичного стану прикордонників, компенсацію їх фізичних і психічних енерговитрат.

Щодо прикордонної сутички, то її характерною особливістю є необхідність застосування зброї чи спеціальних засобів. Звідси важливим питанням, що потребує вирішення в процесі психологічного супроводу прикордонної сутички є підтримання у прикордонників стійкості до дій різноманітних психотравмуючих чинників та формування психологічної готовності до застосування зброї. Зазначимо, що стійкість до дії психотравмуючих чинників використання зброї (спеціальних засобів), збереження психологічної активності переважно визначаються спрямованістю особистості, її мотивами, готовністю до самовідданих дій, а також досвідом дій в екстремальних умовах.

Заходи психологічного супроводу в цей період мають проводитися диференційовано у відповідності до структури досвіду ведення дій різними категоріями прикордонників, на основі аналізу їх психологічної та професійної готовності, з урахуванням оцінки домінуючих психічних станів в окремих військовослужбовців і ступеня розвитку традицій у прикордонних колективах. При цьому основну увагу слід приділяти тим, хто: не пройшов загальну адаптацію (термін служби яких до 2,5 місяців); під час виконання попередніх завдань або в період підготовки виявив низьку ефективність чи грубі помилки, що призвели до особистої невдачі; має низьку психологічну стійкість, ознаки депресивних переживань, стресових розладів; раніше отримав психічні травми. Окрім вказаного вище, важливо виявляти ознаки міжособистісної несумісності та непродуктивної взаємодії особового складу.

Підтримання у прикордонників позитивного настрою, упевненості в собі, стійкої мотивації може досягатися шляхом комплексного використання: комунікативних засобів психологічного підтримання (схвалення впевнених дій, похвала, підкреслення особистої значущості результатів діяльності для підрозділу, доведення до підлеглих мобілізуючої інформації, інформування про заохочення, подання до нагороди); тактильних (дотик, потиск руки, поплескування по плечу); емоційних (наближення в спілкуванні, співпереживання, дружня посмішка, особистий лист командира батькам прикордонника); діяльнісних (довіра в діяльності, особистий приклад активних і рішучих дій, особистий подарунок командира, фотографія разом із командиром та інші заохочення).

Враховуючи, що із завершенням пошуку рівень психологічного, морального й фізичного стану прикордонників знижується, психологічний супровід повинен спрямовуватися, передусім, на підтримку військової дисципліни, порядку й організованості. З цією метою доцільно вирішувати такі завдання як:

доведення до прикордонників результатів прикордонного пошуку, поширення позитивних дій пошукових груп, підрозділів, нарядів, окремих прикордонників, місцевого населення, а також прикордонників інших підрозділів з докладним аналізом недоліків і їх причин;

організація відпочинку особового складу, його психологічного розвантаження методами емоційно-вольової саморегуляції;

заохочення прикордонників, що відзначилися;

узагальнення та пропаганда досвіду психологічного супроводу прикордонного пошуку.

Для ефективного здійснення заходів психологічного супроводу нами розроблено практичні рекомендації посадовим особам щодо організації заходів психологічного супроводу прикордонної служби. Вони включають пропозиції щодо: психологічного супроводу несення служби прикордонними нарядами, психологічного супроводу прикордонного пошуку, психологічного супроводу прикордонної сутички.

Пропозиції щодо психологічного супроводу несення служби прикордонними нарядами базуються на результатах дослідження В. В. Журавльова, що були нами доопрацьовані відповідно до вимог прикордонних реалій сьогодення. Метою психологічного супроводу несення служби прикордонними нарядами є підтримка психологічної стійкості особового складу в ході повсякденного несення служби у прикордонних нарядах.

Зазначимо, що психологічну підтримку особового складу, ми розглядаємо як комплекс оперативних психологічних заходів для підтримки спроможності прикордонників протидіяти негативному впливу в процесі несення прикордонної служби та виконувати поставлені завдання. При цьому головною метою психологічної підтримки має бути попередження появи індивідуальних та групових негативних психічних станів.

Що стосується психологічної допомоги особовому складу, то це є комплекс заходів, спрямованих на безпосереднє подолання впливу негативних факторів в процесі несення прикордонної служби, що здатні травмувати психіку прикордонників.

Метою психологічного супроводу прикордонного пошуку є підтримка психологічної стійкості особового складу в ході переслідування, прикриття, пошуку та затримання порушників державного кордону. При цьому основними заходами психологічного супроводу прикордонного пошуку мають бути:

роз'яснення існуючої обстановки (інформування про динаміку пошуку);

оцінювання старшим тривожної групи психофізичних станів підлеглого особового складу та надання допомоги прикордонникам, які відчувають ускладнення;

своєчасне проведення коротких привалів для відпочинку прикордонників та харчування;

організація контролю за дотриманням заходів маскування прикордонниками, які знаходяться у заслоні та їх мобілізація на ефективне виконання поставлених завдань;

регулярна ротація місць розташування прикордонних нарядів з метою недопущення в особового складу стану моногонії, групової ізоляції

застосування методів вольового самоналаштування, елементів самомасажу біологічно активних точок та обтирання снігом і обмивання холодною водою;

відновлення психофізичного потенціалу прикордонників після виконання завдань прикордонного пошуку.

Метою психологічного супроводу прикордонної сутички є підтримка психологічної стійкості особового складу до впливу психотравмуючих чинників у ході ведення бойових дій та затримання озброєних порушників державного кордону.

Основними заходами психологічного супроводу прикордонної сутички мають бути:

підтримання в особового складу позитивного настрою, упевненості в собі, стану готовності до використання зброї та інших спеціальних засобів, а також стану активності, що відповідає ситуації використання зброї;

інформування про успіхи, знищення основної групи озброєних порушників кордону, підхід підкріплення, важливість завдання, що виконується;

запобігання впливу на особовий склад слухів;

попередження в особового складу негативних психічних станів, що виникають під час підготовки до сутички (стан тривожного очікування, страх та ін.);

попередження в особового складу негативних психічних станів, що можуть виникати під час прикордонної сутички (страху, психологічного шоку, паніки та ін.);

відновлення психофізичного потенціалу прикордонників після виконання завдань прикордонної сутички.

Отже, практичні рекомендації щодо організації психологічного супроводу оперативно_службової діяльності особового складу прикордонного підрозділу розроблені таким чином, щоб охопити усі можливі напрямки психологічного супроводу.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично з'ясовано, що психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу органів охорони державного кордону є складним соціально-психологічним процесом, що значною мірою детермінується специфікою прикордонної служби. Його сутність полягає в узгодженні взаємних очікувань прикордонників і соціального середовища (головним чином, прикордонного колективу, прикордонної служби) та сприяння продуктивному виконанню особовим складом завдань з охорони державного кордону в різних умовах діяльності.

2. З'ясовано, що труднощі у діяльності військовослужбовців - це перешкоди, які можуть викликати ускладнення у діяльності особового складу і потребують від нього значних зусиль для їх подолання. У процесі дослідження виявлено, що основними детермінантами ускладнень прикордонників у процесі ОСД можуть бути: індивідуально-психологічні (фізична підготовленість, функціональна підготовленість, воля, здібності, темперамент та характер) та соціально-психологічні (професійна діяльність, стилі управління командирів, міжособистісні стосунки з товаришами по службі, природне середовище).

3. Безпосередніми причинами виникнення ускладнень індивідуально-психологічного характеру можуть бути: низький рівень знань, недоліки у розвитку навичок та вмінь, несприятливі функціональні стани, низька мотивація діяльності та інші. Щодо причин соціально-психологічного характеру, то такими можуть бути: висока складність завдань оперативно-службової діяльності, виникнення проблемної ситуації, пов'язаною з загрозою для здоров'я та життя (небезпечність), невизначеність оперативної ситуації, непередбаченість розвитку ситуації, дефіцит інформації, дефіцит часу на виконання завдання, тривалий вплив службового навантаження, конфлікт з керівництвом чи колегою.

4. Емпіричне дослідження дозволило виявити змістовні аспекти психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу. Крім цього з'ясовано, що більшість офіцерів прикордонних підрозділів мають низький рівень знань про зміст основних заходів психологічного супроводу оперативно-службової діяльності підлеглих. Це вказує на необхідність посилення психологічної просвіти офіцерського складу та підвищення рівня їх психологічної компетенції. З цією метою існує потреба у розробці відповідного інструментарію формування та підтримки психологічної стійкості прикордонників.

5. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення проблеми автором розроблено практичні рекомендації посадовим особам щодо організації заходів психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу прикордонного підрозділу, що включають пропозиції щодо: психологічного супроводу несення служби прикордонними нарядами (мета - підтримка психологічної стійкості особового складу в ході повсякденного несення служби у прикордонних нарядах); психологічного супроводу прикордонного пошуку (мета - підтримка психологічної стійкості особового складу в ході переслідування, прикриття, пошуку та затримання порушників державного кордону); психологічного супроводу прикордонної сутички (мета - підтримка психологічної стійкості особового складу у ході ведення бойових дій та затримання озброєних порушників державного кордону). Слід зазначити, що межі нашої роботи не дозволяють вирішити низку питань, які можуть поглибити вивчення проблеми психологічного супроводу оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів. Серед перспективних напрямків подальших розвідок даної проблеми є подальше вивчення: проблеми психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу відділень контрольно-пропускних пунктів; питання підготовки офіцерів прикордонного підрозділу до реалізації заходів психологічного супроводу оперативно-службової діяльності підлеглого особового складу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Журавель А. П. Особливості психологічного супроводу офіцерів-прикордонників на етапі їх професійного становлення Збірник наукових праць №26, ч. ІІ. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2004. - С. 39 - 41.

2. Журавель А. П. Сутність і зміст психологічної роботи в частинах Державної прикордонної служби України // Збірник наукових праць. - №30. Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2004. - С. 92-94.

3. Журавель А. П. Ефективність діяльності прикордонників як психологічна проблема // Збірник наукових праць. - №31. Частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2004. - С. 73-76.

4. Журавель А. П. До питання про суб'єктивний характер труднощів в оперативно-службовій діяльності прикордонників // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. - К., 2005, Ч. 3. - С. 129 - 135.

5. Журавель А. П. Деякі аспекти психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички // Збірник наукових праць. - №34. Частина ІІ- Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2005. - С. 82-87.

6. Потапчук Н. Д., Журавель А. П. Психологічні проблеми підготовки психологів для органів охорони державного кордону // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 67-68.

АНОТАЦІЯ

Журавель А. П. Психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - “Психологія діяльності в особливих умовах”. Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу органів охорони державного кордону. Уточнено сутність і зміст психологічного супроводу оперативно-службової діяльності військовослужбовців прикордонних підрозділів. Виявлено основні індивідуально-психологічні та соціально-психологічні детермінанти ускладнень прикордонників, що виникають у процесі оперативно-cлужбової діяльності. Визначено особливості психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички. За результатами теоретичного та емпіричного дослідження розроблено практичні рекомендації посадовим особам щодо організації заходів психологічного супроводу прикордонної служби.

Ключові слова: психологічний супровід, оперативно-службова діяльність прикордонників, труднощі, підтримка психологічної стійкості.

Размещено на Allbest.ru