Психологічні особливості спілкування військовослужбовців в умовах тактико-спеціальних навчань
Проблема консолідуючого спілкування військовослужбовців в умовах тактико-спеціальних навчань. Розробка динамічної моделі цього процесу в особливих умовах діяльності, впровадження програми психолого-педагогічної роботи з корекції поведінки військових.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.08.2013 |
| Размер файла | 182,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Спостереження, які проводилися в ході ТСН, дозволили виявити динаміку інтенсивності контактів військовослужбовців в особливих умовах діяльності на різних стадіях (рис. 2), встановлено, що для військовослужбовців з різними видами спілкування характерні певні відмінності частоти звернень до партнерів на визначених стадіях, це свідчить про те, що спілкування військовослужбовців в ході ТСН визначається не тільки рівнями сформованості індивідуально-психологічних особливостей, а й ситуаціями, які виникають в ході ТСН.
З рисунка 2 видно, що на стадії оцінки і прогнозування перспектив спілкування характерним для усіх військовослужбовців було зниження інтенсивності контактів між ними, це викликано ускладненнями прийому і передачі інформації та уникненням від взаємодії.
Рис. 2. Динаміка частоти звернень військовослужбовців до партнерів з різними видами спілкування в ході ТСН
Примітки: ТСН - тактико-спеціальні навчання; 1 - стадія оцінки та прогнозування перспектив спілкування; 2 - особистісної контактності; 3 - стабілізації рольового статусу; 4 - зміни активності спілкування. На графіку приведені середні значення частоти звернень військовослужбовців за 10 хвилин.
Стадія особистісної контактності характеризувалася збільшенням частоти звернень, навіть невластивої для деяких військовослужбовців поза особливими умовами, викликаної інтенсивним обміном повідомленнями і підвищенням прагнення до взаємодії. Рольові функції військовослужбовців, що спілкуються, встановлювалися на стадії стабілізації рольових статусів. Ця стадія характеризувалася зниженням інтенсивності контактів і обумовлювалася усвідомленням і фіксацією свого місця в системі рольових, статусних, ділових та інших зв'язків, у цих умовах для військовослужбовців з консолідуючим спілкуванням характерним було більш тісне спілкування, пов'язане з турботою про партнера. Стадія зміни активності спілкування характеризувалася збільшенням або зменшенням частоти контактів між військовослужбовцями. В одних умовах така зміна характеризувалася збільшенням їх активності, в інших - зниженням. Активізація консолідуючого спілкування на цій стадії характеризувалася такими компонентами: підтримкою лідерів і посиленням схильності до прийняття на себе ролі лідера. У військовослужбовців з дезорганізуючим спілкуванням також спостерігалася активізація спілкування, для якої характерними були: виникнення схильності до конфронтації з лідерами, виникнення негативного ставлення до психологічних навантажень, пов'язаних з відповідальністю за інших військовослужбовців чи перед ними. Для військовослужбовців, які зберігають нейтралітет у спілкуванні, характерними були уявлення про більшу ефективність індивідуальних шляхів виходу із стресової ситуації, а також пасивність у спілкуванні, самозаглибленість і самовідчуженість.
Проведення експертної оцінки також дозволило визначити динаміку продуктивності діяльності військовослужбовців перед, у ході проведення і після закінчення тактико-спеціальних навчань в залежності від виду їх спілкування (табл. 1). Експертами виступили 16 осіб: командири рот, їх заступники з виховної роботи та командири взводів.
Таблиця 1 Динаміка продуктивності діяльності військовослужбовців перед, у ході проведення і після закінчення ТСН в залежності від виду їх спілкування
|
Військовослужбовці |
Рівні продуктивності діяльності |
Перед ТСН % |
В ході ТСН % |
Після ТСН % |
||||
|
Стадії спілкування |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||
|
з консолідуючим спілкуванням |
високий |
20,3 |
10,5 |
14,5 |
25 |
34,1 |
31,2 |
|
|
середній |
21 |
29,3 |
25,7 |
17,4 |
9,1 |
12,3 |
||
|
низький |
4 |
5,4 |
5,1 |
2,9 |
2,2 |
1,8 |
||
|
які зберігають нейтралітет у спілкуванні |
високий |
4,3 |
2,2 |
2,9 |
2,5 |
9,8 |
9,8 |
|
|
середній |
12 |
4 |
4,7 |
17 |
1,4 |
0,7 |
||
|
низький |
6,9 |
17 |
15,6 |
3,6 |
12 |
12,7 |
||
|
з дезорганізуючим спілкуванням |
високий |
3,3 |
1,4 |
1,8 |
2,5 |
0,7 |
- |
|
|
середній |
16,7 |
8,3 |
11,6 |
20,3 |
9,8 |
8 |
||
|
низький |
11,6 |
21,7 |
18,1 |
8,7 |
21 |
23,6 |
Примітки: ТСН - тактико-спеціальні навчання; 1 - стадія оцінки та прогнозування перспектив спілкування; 2 - особистісної контактності; 3 - стабілізації рольового статусу; 4 - зміни активності спілкування. Перевірка вірогідності здійснювалася за критерієм ?І.
З таблиці 1 видно, що найбільш продуктивним видом спілкування виявилося консолідуюче, тому що для військовослужбовців з консолідуючим спілкуванням було характерним зростання продуктивності сумісної діяльності в ході ТСН, про це свідчило збільшення числа тих, що демонструють високу продуктивність діяльності і зниження чисельності з низькою та середньою продуктивністю сумісної діяльності (Р<0,01). Найбільшу динаміку зростання продуктивності сумісної діяльності у військовослужбовців з консолідуючим спілкуванням виявлено на стадіях стабілізації рольового статусу та зміни активності спілкування (Р<0,05), за рахунок прагнення до взаємодії, безконфліктності, взаєморозуміння, високої працездатності і поблажливості до помилок партнерів. Військовослужбовці, які зберігають нейтралітет у спілкуванні, характеризувалися зниженням продуктивності сумісної діяльності в ході ТСН за рахунок прояву пасивності в спілкуванні, не сприятливому спільному рішенню задач (Р<0,001). У військовослужбовців з дезорганізуючим спілкуванням також встановлене зниження продуктивності сумісної діяльності в ході проведення ТСН на стадіях оцінки та прогнозування перспектив спілкування і стабілізації рольового статусу та зміни активності спілкування (Р<0,001). Це було наслідком конфронтації між партнерами, відсутністю стерпності до чужих помилок, яка виявлялася в агресії стосовно інших членів групи, що, в остаточному підсумку, приводило до деструкції колективу.
Проведення соціометрії дало можливість визначити динаміку задоволеності військовослужбовців своїми партнерами по сумісній діяльності перед, у ході проведення і після закінчення ТСН в залежності від виду спілкування (табл. 2).
Таблиця 2. Динаміка задоволеності військовослужбовців своїми партнерами по сумісній діяльності перед, в ході проведення і після закінчення ТСН в залежності від виду їх спілкування
|
Військовослужбовці |
Рівні задоволеності партнером |
Перед ТСН % |
В ході ТСН % |
Після ТСН % |
||||
|
Стадії спілкування |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||
|
з консолідуючим спілкуванням |
взаємоприйнятні |
15,2 |
4,3 |
20,3 |
15,2 |
31,9 |
27,5 |
|
|
взаємонеприйнятні |
2,9 |
3,6 |
2,2 |
2,2 |
1,4 |
0,7 |
||
|
однобічноприйнятні |
27,2 |
37,3 |
22,8 |
27,9 |
12 |
17 |
||
|
які зберігають нейтралітет у спілкуванні |
взаємоприйнятні |
12,3 |
6,5 |
5,8 |
2,9 |
11,6 |
9,4 |
|
|
взаємонеприйнятні |
0,7 |
11,6 |
2,2 |
7,2 |
10,5 |
3,6 |
||
|
однобічноприйнятні |
10,1 |
5,1 |
15,2 |
13 |
1,1 |
10,1 |
||
|
з дезорганізуючим спілкуванням |
взаємоприйнятні |
2,9 |
2,2 |
1,4 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
|
|
взаємонеприйнятні |
3,6 |
13,8 |
5,4 |
15,2 |
25,4 |
23,6 |
||
|
однобічноприйнятні |
25 |
15,6 |
24,6 |
15,6 |
5,4 |
2,2 |
Примітки: ТСН - тактико-спеціальні навчання; 1 - стадія оцінки та прогнозування перспектив спілкування; 2 - особистісної контактності; 3 - стабілізації рольового статусу; 4 - зміни активності спілкування. Перевірка вірогідності здійснювалася за критерієм ?І.
З таблиці 2 видно, що консолідуюче спілкування виявляється найбільш сприятливим з точки зору задоволеності партнером, тому що у військовослужбовців з консолідуючим спілкуванням кількість взаємоприйнятних діад зростала в ході ТСН (Р<0,001), що свідчило про прагнення до співробітництва і взаєморозуміння, викликаного взаємною симпатією і підтримкою партнерів. Число взаємонеприйнятних пар знижувалося в ході навчань (Р<0,001) , це обумовлено прагненням до взаємодії і поблажливістю до помилок партнерів та підтримкою їх емоційно. Чисельність взаємоприйнятних діад серед військовослужбовців, які зберігають нейтралітет у спілкуванні, знижувалася (Р<0,01) за рахунок прояву пасивності в спілкуванні. Це було викликано прагненням до запобігання будь-яких контактів і ігнорування партнера та призводило до зниження задоволеності партнером і розвитку дезорганізуючого спілкування. Для військовослужбовців з дезорганізуючим спілкуванням і тих, що зберігають нейтралітет, встановлено зниження кількості взаємоприйнятних діад на стадіях оцінки та прогнозування перспектив спілкування, стабілізації рольового статусу та зміни активності спілкування (Р<0,01). Це викликалося конфронтацією партнерів і призводило до агресії стосовно інших членів колективу та зростання у них схильності усамітнюватися в структурі колективу і ухилення від спілкування, що перешкоджає ефективному виконанню навчально-бойових завдань.
Рис. 3. Величина кореляційних зв'язків показників рівнів сформованості індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців з експертними оцінками їх спілкування в розрахунках та екіпажах
Виявлено, що спілкування військовослужбовців в особливих умовах діяльності визначається інтенсивністю і силою впливу стрес-факторів та індивідуально-психологічними особливостями: стилем спілкування; спрямованістю; товариськістю; емоційно-вольовими якостями; тривожністю (рис. 3).
З рисунка 3 видно, що найбільші величини кореляційних зв'язків мають такі індивідуально-психологічні особливості, як товариськість (Р<0,05), стиль спілкування (Р<0,01) і спрямованість (Р<0,05); це пояснюється тим, що саме вони впливали на природне виникнення видів спілкування військовослужбовців в особливих умовах та визначали його зміст. Величина кореляційних зв'язків особистісної тривожності і спілкування військовослужбовців має від'ємне значення, тому що наявність високого рівня тривожності приводила до розвитку дезорганізуючого спілкування, а низького - до розвитку консолідуючого. Як показали спостереження, стиль спілкування і спрямованість військовослужбовців були визначальними за впливом на їх спілкування в особливих умовах діяльності. Отримані результати свідчать про те, що для активізації консолідуючого спілкування військовослужбовців в особливих умовах діяльності необхідна спеціальна система психологічної та педагогічної роботи, яка дозволяє формувати та удосконалювати їх індивідуально-психологічні особливості та оптимізувати ситуації спілкування і діяльності при виконанні навчально-бойових завдань.
У третьому розділі: “Формування та удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців в особливих умовах діяльності” описано проведення психолого-педагогічної роботи з формування консолідуючого спілкування. Для проведення цих заходів було відібрано 64 військовослужбовця, яких було поділено на дві групи - експериментальну та контрольну, по 32 в кожній. Результати проведення діагностики консолідуючого спілкування свідчать про те, що на початку психолого-педагогічної роботи групи за своїми показниками суттєво не відрізнялися, важливим було те, що всі військовослужбовці брали участь у проведені ТСН вперше. Робота з формування та удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців експериментальної групи містила в собі використання прийомів подолання негативного впливу стрес-факторів, які виникали в ході ТСН, та систему психолого-педагогічної роботи з активізації у них консолідуючого спілкування, поділену на три етапи.
Перший етап - підготовчий, в ході якого проводилася діагностика спілкування військовослужбовців та заходи з трьох видів активізації консолідуючого спілкування: загальної, спеціальної і цільової. Загальна активізація консолідуючого спілкування військовослужбовців складалася з індивідуальних форм роботи (бесіди, консультації, тренінги), які дозволяли удосконалювати індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців. До спеціальної активізації консолідуючого спілкування входило формування розрахунків і екіпажів із військовослужбовців експериментальної групи з урахуванням сполучання рівнів їх індивідуально-психологічних особливостей та проведення групових занять і рольових ігор в умовах впливу стрес-факторів. Цільова активізація консолідуючого спілкування містила моделювання конкретних умов бойової обстановки та відпрацьовування майбутніх дій з рішення конкретних задач на тренажерах та макетах. Проведення заходів загальної, спеціальної та цільової активізації консолідуючого спілкування в експериментальній групі на протязі підготовчого етапу дало можливість сформувати наступні показники (табл. 3).
Таблиця 3 Порівняльна характеристика даних діагностики видів спілкування військовослужбовців контрольної та експериментальної групи на протязі підготовчого етапу
|
Військовослужбовці |
Контрольна група |
Експериментальна група |
|||
|
1 |
2 |
1 |
2 |
||
|
з консолідуючим спілкуванням |
43,8% |
46,9% |
43,8% |
62,5% |
|
|
які зберігають нейтралітет |
25% |
18,8% |
21,9% |
18,8% |
|
|
з дезорганізуючим спілкуванням |
31,3% |
34,4% |
34,4% |
12,5% |
Примітки: 1 - на початку підготовчого етапу; 2 - наприкінці підготовчого етапу. Перевірка вірогідності здійснювалася за критерієм ?І.
Із таблиці 3 видно, що у військовослужбовців контрольної групи, на відміну від експериментальної, відбулися статистично незначні вірогідні зміни кількості військовослужбовців з консолідуючим спілкуванням. Проведення заходів загальної, спеціальної та цільової активізації консолідуючого спілкування в експериментальній групі призводило до зростання кількості військовослужбовців з консолідуючим спілкуванням, а чисельність військовослужбовців з дезорганізуючим спілкуванням та тих, які зберігають нейтралітет, знижувалася (Р<0,001), це свідчить про те, що проведення цих заходів дозволило значно підвищити рівень їх підготовки до участі в ТСН.
Другий етап - в ході виконання навчально-бойових задач складався із комплексу заходів щодо підтримки рівнів сформованих індивідуально-психологічних особливостей і їх удосконалення в умовах сумісної діяльності на стадіях: оцінки та прогнозування перспектив спілкування (прийоми аутотренінгу та релаксаційні вправи, які дозволяли знижувати ситуативну тривожність), особистісної контактності (загрузка завданнями, які вимагали значного інтелектуального навантаження та удосконалення вмінь взаємодії), стабілізації рольового статусу (прийоми аутотренінгу, який підвищує самоконтроль та виключення із діяльності елементів змагання), зміни активності спілкування (активізація соціальнозначущіх мотивів та потреби у взаємодії з партнером).
Третій етап - заключний - після закінчення ТСН містив в собі заходи по відновленню активності консолідуючого спілкування військовослужбовців за допомогою групових і індивідуальних бесід та підбиття підсумків з докладним аналізом ситуацій, які призводили чи могли призвести до зриву виконання навчально-бойових задач в результаті прояву форм дезорганізуючого спілкування.
Проведення експертної оцінки дозволило визначити динаміку продуктивності діяльності військовослужбовців контрольної та експериментальної груп перед, у ході проведення і після закінчення ТСН (табл. 4).
Таблиця 4. Динаміка продуктивності діяльності військовослужбовців контрольної та експериментальної груп перед, в ході проведення та після закінчення ТСН
|
Групи досліджуваних |
Рівні продуктивності діяльності |
Перед ТСН % |
В ході ТСН % |
Після ТСН % |
||||
|
Стадії спілкування |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||
|
експериментальна група |
високий |
59,4 |
40,6 |
40,6 |
56,3 |
75 |
75 |
|
|
середній |
25 |
34,4 |
43,8 |
34,4 |
21,9 |
21,9 |
||
|
низький |
15,6 |
25 |
15,6 |
9,4 |
3,1 |
3,1 |
||
|
контрольна група |
високий |
46,9 |
31,3 |
34,4 |
46,9 |
53,1 |
53,1 |
|
|
середній |
34,4 |
40,6 |
37,5 |
28,1 |
40,6 |
37,5 |
||
|
низький |
18,8 |
28,1 |
28,1 |
25 |
6,3 |
9,4 |
Примітки: ТСН - тактико-спеціальні навчання; 1 - стадія оцінки та прогнозування перспектив спілкування; 2 - особистісної контактності; 3 - стабілізації рольового статусу; 4 - зміни активності спілкування. Перевірка вірогідності здійснювалася за критерієм ?І.
З таблиці 4 видно, що військовослужбовці експериментальної групи діяли з більшою продуктивністю, ніж контрольної, для них було характерним зростання продуктивності сумісної діяльності при виконанні навчально-бойових задач в ході ТСН, про це свідчило збільшення числа тих, що демонструють високу продуктивність діяльності і зниження чисельності з низькою та середньою продуктивністю сумісної діяльності (Р<0,01). У військовослужбовців контрольної групи також встановлене зростання продуктивності сумісної діяльності в ході проведення ТСН, але показники виявилися незначними. Це свідчить про те, що проведення психолого-педагогічної роботи з формування та удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців експериментальної групи призводило до підвищення рівня продуктивності їх сумісної діяльності в особливих умовах.
Проведення соціометрії дало можливість визначити динаміку задоволеності військовослужбовців контрольної та експериментальної груп своїми партнерами по сумісній діяльності перед, у ході проведення і після закінчення ТСН в залежності від виду спілкування (табл. 5).
Таблиця 5. Динаміка задоволеності військовослужбовців контрольної та експериментальної груп своїми партнерами по сумісній діяльності перед, в ході проведення і після закінчення ТСН
|
Групи досліджуваних |
Рівні взаємоприйнятності |
Перед ТСН% |
В ході ТСН % |
Після ТСН % |
||||
|
Стадії спілкування |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||
|
експериментальна група |
взаємоприйнятні |
56,3 |
43,8 |
62,5 |
62,5 |
81,3 |
75 |
|
|
взаємонеприйнятні |
18,8 |
25 |
12,5 |
18,8 |
6,3 |
6,3 |
||
|
однобічноприйнятні |
25 |
31,3 |
25 |
18,8 |
12,5 |
18,8 |
||
|
контрольна група |
взаємоприйнятні |
43,8 |
25 |
43,8 |
50 |
56,3 |
56,3 |
|
|
взаємонеприйнятні |
25 |
37,5 |
18,8 |
18,8 |
31,3 |
31,3 |
||
|
однобічноприйнятні |
31,3 |
37,5 |
37,5 |
31,3 |
12,5 |
12,5 |
Примітки: ТСН - тактико-спеціальні навчання; 1 - стадія оцінки та прогнозування перспектив спілкування; 2 - особистісної контактності; 3 - стабілізації рольового статусу; 4 - зміни активності спілкування. Перевірка вірогідності здійснювалася за критерієм ?І.
З таблиці 5 видно, що серед військовослужбовців експериментальної групи кількість взаємоприйнятних діад зростала, а число взаємонеприйнятних пар знижувалося в ході ТСН (Р<0,001), що свідчило про зростання задоволеності партнером в ході навчань. Для військовослужбовців контрольної групи також встановлено збільшення чисельності взаємоприйнятних діад (Р<0,001), однак порівняння результатів свідчить про те, що в експериментальній групі взаємонеприйнятних пар в 5 разів меньше, ніж в контрольній. Це свідчить про те, що задоволеність партнером значно зростає при проведенні психолого-педагогічної роботи з формування та удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців в особливих умовах діяльності.
ВИСНОВКИ
Теоретично обґрунтовано і запропоновано нове рішення задачі діагностики, формування й удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців в особливих умовах діяльності, в ході ТСН, на основі застосування психологічних прийомів подолання стрес-факторів, які на нього впливають, і системи психолого-педагогічної роботи з його активізації.
Розроблено динамічну модель спілкування військовослужбовців в особливих умовах діяльності, яка складається із таких стадій: 1) оцінки і прогнозування перспектив спілкування, для якої характерні зниження інтенсивності контактів між військовослужбовцями та ускладнення прийому і передачі інформації; 2) особистісної контактності, на протязі якої спонтанно зростає інтенсивність обміну повідомленнями та підвищується прагнення до взаємодії; 3) стабілізації рольового статусу, в ході якої військовослужбовці усвідомлюють та фіксують своє місце в системі рольових, статусних, ділових та інших зв'язків; 4) зміни активності спілкування, яка характеризувалася збільшенням або зменшенням кількості контактів між військовослужбовцями.
Визначено три види спілкування військовослужбовців в особливих умовах діяльності, обумовлених його активізацією - консолідуюче і дезорганізуюче, та зниженням його активності - збереження нейтралітету. З них найбільш ефективним є консолідуюче, яке вимагає подальшого формування й удосконалення в ході моделювання бойової обстановки, тому що його розвиток призводить до підвищення ефективності сумісної діяльності військовослужбовців, а інші до - зниження.
Виявлено, що військовослужбовці з консолідуючим спілкуванням характеризуються: гнучким стилем спілкування; спрямованістю на взаємодію; високим рівнем товариськості, емоційно-вольових якостей і низьким рівнем особистісної тривожності; для військовослужбовців з дезорганізуючим спілкуванням характерні: ригідний стиль спілкування; спрямованість на себе; низький рівень товариськості, емоційно-вольових якостей; високий рівень особистісної тривожності; військовослужбовці, що зберігають нейтралітет у спілкуванні, визначаються: перехідним стилем спілкування; спрямованістю на себе; низьким рівнем товариськості, емоційно-вольових якостей і високим рівнем особистісної тривожності.
Встановлено, що динаміка спілкування військовослужбовців в умовах моделювання бойової обстановки характеризується змінами рівнів їх індивідуально-психологічних особливостей. Це свідчить про те, що консолідуюче спілкування може формуватися як у ході експерименту, так і виникати спонтанно, але тоді воно несе в собі ознаки інших видів та потребує удосконалення. Низька сформованість рівнів індивідуально-психологічних особливостей, відкидає можливість його спонтанного виникнення, в цьому випадку воно має потребу в цілеспрямованому формуванні за допомогою заходів психолого-педагогічної роботи.
Розроблено систему психолого-педагогічної роботи щодо діагностики, формування та удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців в особливих умовах діяльності. Вона включає в себе такі елементи: удосконалення стилю спілкування і спрямованості, розвиток товариськості й емоційно-вольових якостей, зниження рівня тривожності на різних стадіях спілкування та комплектування розрахунків і екіпажів з обліком індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців, що дозволяє підвищувати рівень ефективності їх сумісної діяльності в особливих умовах.
Рекомендовано в системі психолого-педагогічної роботи з формування та удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців здійснювати діагностику з метою визначення виду спілкування та активізацію консолідуючого спілкування в умовах впливу стрес-факторів на етапах: підготовчому, у ході виконання навчально-бойових задач і заключному, а також комплектування розрахунків та екіпажів з урахуванням співвідношення рівнів сформованості індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців.
Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображені в публікаціях
Широбоков Ю.М. Динаміка нормативного спілкування військовослужбовців на етапі формування військового колективу // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків: ХВУ, 1999. - Вип. V. - С. 209-214.
Широбоков Ю.М. Основні теоретико-методологічні підходи в дослідженнях міжособистісного спілкування // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків: ХВУ, 2000. - Вип. VIII. - С. 198-203.
Широбоков Ю.М. Психологічні дослідження структури зміни спілкування при стресі // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків: ХВУ, 2001. - Вип. ІХ. - С. 187-192.
Широбоков Ю.М. Вплив особливих умов діяльності на динаміку спілкування військовослужбовців // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків: ХВУ, 2001. - Вип. Х. - С. 240-246.
Широбоков Ю.М. Динаміка спілкування військовослужбовців в умовах проведення навчань // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - Харків: ХНУ, 2001. - № 517. - С. 218-220.
Широбоков Ю.М. Залежність ефективності освоювання військовослужбовцями нових спеціальностей від динаміки нормативного спілкування // Праці міжнародної науково-методичної конференції “Інженерна освіта на межі століть: традиції, проблеми, перспективи” (до 115 - річниці Харківського державного політехнічного університету). - Харків: ХДПУ, 2000. - С. 256-258.
Широбоков Ю.М. Формування позитивного нормативного спілкування // Праці Всеукраїнської науково-методичної конференції “Гуманізація і гуманітаризація вищої технічної освіти”. - Харків: ХТУРЕ, 2000. - С. 156-157.
Широбоков Ю.М. Активізація спілкування, яке консолідує військовослужбовців - один із шляхів подолання міжособистісних конфліктів в особливих умовах // Праці ІХ Харківських політологічних читань “Конфлікти в суспільствах, що трансформуються” / Упорядники: А.П. Гетьман, О.В. Ставицька. - Харків: Право, 2001. - С. 187-188.
Широбоков Ю.М. Вплив особливих умов на динаміку спілкування військовослужбовців у сучасному інформаційному просторі // Праці ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” / Відп. ред. О.М. Дікова-Фаворська. - Житомир: Видавничій відділ ЖДПУ, 2001. - С. 181-182.
Широбоков Ю.М. Активізація консолідуючого спілкування - один із шляхів вирішення проблеми виживання людства на сучасному етапі // Праці Міжнародної наукової конференції “Проблеми права на зламі тисячоліть”: Наукове видання. - Дніпропетровськ: Видавництво Іма-прес, 2001. - С. 66-67.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Негативні зміни в станах та активності людей в екстремальних ситуаціях. Діяльність оператора в особливих умовах. Оцінка психологічної готовності льотчика до аварійної ситуації. Формування спеціальних навичок та вмінь в екстремальних ситуаціях польоту.
курсовая работа [64,1 K], добавлен 02.12.2010Спілкування як психологічна категорія, його комунікативне завдання. Структура комунікативного потенціалу студента. Стадії та стилі педагогічного спілкування. Труднощі педагогічної взаємодії. Вплив диференціації особистісних рис на характер спілкування.
курсовая работа [29,7 K], добавлен 15.06.2011Психолого-педагогічні проблеми формування особистості у підлітковому віці. Характеристика рівнів спілкування. Методи психологічного вивчення спілкування підлітків. Особливості сучасного спілкування підлітків з дорослими, однолітками й батьками.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.03.2012Загальне поняття про спілкування, його сутність. Психологічні особливості спілкування підлітків та старшокласників. Особливості ділового спілкування. Розробка тренінгу на тематику особливості спілкування між учнями-підлітками та учням-старшокласниками.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 28.12.2013Сутність спілкування як психологічної категорії. Аналіз особливостей підліткового спілкування з однолітками, а також їхнього самоконтролю в процесі різних видів спілкування. Специфіка, мотиви та можливості психологічного прогнозу спілкування підлітків.
курсовая работа [701,6 K], добавлен 12.11.2010Теоретичні засади психологічних особливостей та поняття культури спілкування, його структурні компоненти. Психологічні особливості підліткового віку, особливості міжособистісного спілкування. Визначення рівнів сформованості міжособистісної культури.
курсовая работа [436,2 K], добавлен 16.06.2010Проблема статево-рольової поведінки особистості та її вивчення у сучасній психолого-педагогічній літературі. Пубертат та особливості того, як він відбувається. Комунікативні риси та стиль спілкування юнаків та дівчат. Вивчення структури самосвідомості.
дипломная работа [58,9 K], добавлен 03.06.2011Емоційні переживання як чинник розвитку довільної поведінки дитини. Ставлення дорослих до дитини в умовах сім’ї як фактор становлення психологічної статі дошкільника. Удосконалення педагогічної культури батьків. Особливості виховного середовища родини.
статья [22,7 K], добавлен 07.02.2018Оцінка внеску окремих шкіл психології в царину психології управління. Поняття, сутність, структура, функції та умови гармонічного існування трудового колективу. Ділове спілкування, його структура та особливості формування в умовах конкретної діяльності.
контрольная работа [35,1 K], добавлен 03.08.2010Загальна характеристика та особливості спілкування дітей у підлітковому віці, його психологічне та соціологічне обґрунтування. Причини проявлення та аналіз показників сором'язливості. Характер спілкування підлітків з батьками та вчителями, ровесниками.
дипломная работа [164,8 K], добавлен 13.11.2009
