Євгеніка: за і проти

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Євгеніка: за і проти"

євгеніка фізіологічний постулат

Вступ

«Для наївного обивателя,євгеніка -це своєрідна «фашистська «наука про створення» надлюдини»,яка повинна прийти на зміну нині живучому «хомо сапіесу». «Біляві бестії з блакитними очима»,досліди доктора Менгеле мається на увазі досліди доктора Менгеле над дітьми в Освенцимі. ,расовий відбір - ось,мабуть,і все,що знає пересічна людина про цю науку .І лише небагатьом відомо,що євгеніка - це досить сувора сума знань про сучасну людину,про успадкування нею як негативних,так і позитивних якостей та фізіологічних особливостей. Заперечуючи євгеніку як науку ,тим не менш, вчені змушені тихо,крадькома використовувати більшість її базових постулатів» Цитата із статті В.Онищенка - головного санітарного лікаря Росії (2002)..[1]

Так все таки,що собою представляє така наука як «євгеніка»?!Чи потрібна вона?!

Чого більше: аргументів «за» чи «проти»?

1.Євгеніка як наука

1.1 Історичний аспект

Ще в Стародавньому світі задовго до утворення такої науки як «євгеніка» використовувались її засади. Наприклад, в Спарті ,аби покращити свій народ,довго не думали:дітей,які були визнані неповноцінними з тих чи інших причин, - живцем скидали у прірву.[2]

Пізніше,Платон писав,що не слід ростити дітей з дефектами ,або народжених від неповноцінних батьків. Неповноцінним,а також жертвам власних пороків має бути відмовлено в медичній допомозі ,а «моральних виродків»слід стратити. У той же час ,ідеальне суспільство,за Платоном,зобов'язане заохочувати тимчасові союзи обраних чоловіків і жінок з тією метою,щоб вони залишали високоякісне потомство[3]

Та не слід вважати,що євгеніка,це лише знищення «неповноцінних»(негативна євгеніка),перш за все, це наука,спрямована на покращення людського виду,за рахунок підвищення народжуваності обдарованих дітей(позитивна євгеніка).

1.2 Загалом,вчені дають таке визначення поняттю «євгеніка»

Євгеніка(від грец.evyevec- «хорошого роду», «породистий»)- це вчення про селекції стосовно людини,а також шляхи поліпшення її спадкових властивостей.[4]

Основні принципи євгеніки були ще сформульовані англ. психологом Ф.Гальтоном у кінці 1863р.Він запропонував вивчати явища,які можуть поліпшити спадкові якості майбутніх поколінь. Перші ескізи теорії були представлені ним у 1865р. в статті «Спадковий талант і характер» і більш детально розроблені в книзі «Спадкування таланту»(1869).

Ф.Гальтон ввів термін «євгеніка» в 1883р. в книзі «Дослідження людських здібностей та їх розвитку». [5] У 1904р.Гальтон визначив євгеніку як «вчення,котрі підлягають суспільному контролю впливів ,що можуть покращити або погіршити як фізичні,так і розумові якості прийдешніх поколінь».

Пізніше Келліотт визначив євгеніку як «соціальне управління еволюцією людини». [6]

2.Дискусії довкола євгеніки

Суперечності щодо євгеніки завжди були і будуть. Якщо розглядати це вчення однобічно - то наміри схвальні: зменшити генетичний вантаж,збільшити кількість геніальних та обдарованих особистостей шляхом селекції. Як говорив Гальтон «Якби на вдосконалення людської раси ми потратили би двадцяту частину сил і засобів,що тратяться на покращення породи коней і скоту, який же всесвіт геніальності ми змогли би створить!»[7] Але це лише одна сторона медалі. Що ж дійсно криється під такою наукою як євгеніка? Розглянемо всі точки зору.

2.1 Аргументи «за»

В наш час ,в розвинених країнах значними темпами зростає накопичення генетичного вантажу. Причиною цього є погіршення екологічної ситуації на планеті. Озонові діри,підвищення рівня радіації,екологічні отрути,мутагени і канцерогени в навколишньому середовищі - усе це веде до накопичення в генах людей шкідливих і непотрібних змін - мутацій. Таке накопичення мутацій отримало назву генетичного вантажу. Ще однією із причин накопичення мутацій може бути результат того,що особин із низькою життєздатністю стараються зберегти всіма силами. При природному процесі вагітності, мутаційні порушення, що виникли,відсіваються за рахунок викиднів,а при штучному - цей процес переривається і народжуються особини,що мають значні вроджені генетичні аномалії або захворювання. Третьою причиною зростання генетичного вантажу є розвиток медицини(як це не парадоксально звучить),який дозволяє дійти до репродуктивного віку особам,що мають значні вроджені генетичні аномалії або захворювання. Ці захворювання раніше були бар'єром для передачі дефектного генетичного матеріалу наступним поколінням. З часом вони накопичуються, що може призвести до виродження людського виду. Ось , що з цього приводу писав Ф. Гальтон у своїй книзі «Спадкові здібності та моральні якості»: «Через вроджені дефекти наша цивілізована людська порода набагато слабша,аніж тварини будь-якого іншого виду,як дикого,так і одомашненого».[7] Багато вчених занепокоїлись:що ж буде з людством,коли чаша буде переповнена?Коли обсяг генетичного вантажу зросте до неймовірних показників? Чи призведе це до вимирання людського роду? Нині проблема стоїть гостро,тому саме зараз знову підняли питання доцільності використання євгенічних вчень.

Пізніше,в захист євгеніки ,як засобу боротьби із накопиченням генетичних хвороб, Х.Чемберлен писав: «Невже такі «благородні» породи тварин - тяглові коні із Лімузена, американський рисак, ірландські гончі, абсолютно надійні спортивні собаки - випущені на світ випадковістю і некерованим схрещенням? Невже ми отримуємо їх, надавши тваринам рівні права, кидаючи їм один і той же харч і, виховуючи їх тією ж самою різкою? Ні, вони виведені за допомогою штучного відбору і жорсткого контролю за чистотою раси .Коні,а особливо собаки, дають нам прекрасну можливість переконатись в тому, що інтелектуальна обдарованість іде пліч-о-пліч із фізичною; цей факт є тим більше правильним, коли розглядаються моральні достоїнства: напівкровки зазвичай дуже розумні, але на них ніколи не можна покластись; з моральної точки зору,всі вони - дурна трава. Продовження неконтрольованого схрещування двох якісних порід завжди веде до втрати обома їх неперевершених якостей. Чому ж людська раса повинна бути винятком?!»[8].

До того ж мутації призводять до збіднення людського генофонду. На планеті «брак геніальності». Факти свідчать самі про себе, як зазначав А.Віггем в монографії «Наступна ера людства»: «за 10тис.років виявлено лише 125 тис. тих, хто «проявив особливий талант,заповзятість або силу». Це становить лише 1 людину із чверті мільйона. Тому очевидно,що ми не вправі з гордістю вважати,що людська раса досягла висот здоров'я,інтелекту й енергії - 3 джерел геніальності - якщо лише 1 людина із чверті мільйона володіє цими 3 якостями у дійсно помітній кількості». [9]

Ще одним аргументом «за» щодо євгеніки, є те, що ця наука пропагує слідкувати за «чистотою раси», припинити процес «змішування крові»,адже нині значними темпами поширюється тенденція змішаних шлюбів і народження так званих «напівкровок»*,що призводить до асиміляції рас та погіршення генофонду нації. Нині, все рідше і рідше присутня «чиста раса». З цього приводу граф А.Гобіно у своїй книзі «Нерівність рас» висловився так: «Коли слово «вироджений» застосовується для народу,то воно означає(як і повинно), що внутрішні достоїнства народу не ті, що були колись, тому що в його жилах тече не та кров, тому що якість цієї крові поступово постраждала від безперервного розбавлення. Іншими словами, хоч і народ, як і попередньо несе те ім'я, що дали йому його засновники, це ім'я не означає більше ту ж расу; насправді, людина епохи «падіння»,котру законно можна назвати «людиною виродженою», з расової точки зору не та сама істота, що герої великих часів».[9] Зараз мало лишилось народів,що зберегли свою расову ідентичність та типові етнічні ознаки. Тому в цьому аспекті євгеніка підтримується багатьма.

Але чи все так просто?Розглянемо ще й іншу точку зору.

2.2 Аргументи «проти»

По-перше, основні постулати євгеніки - це селекція нової раси людини. Проте, будь- який селекціонер знає: щоб створити нову породу з поліпшеними властивостями, потрібно вибраковувати приблизно 95 % тварин. До того ж,найгірші не повинні брати участь в розмноженні - такий принцип будь-якого відбору.[6] І ось тут євгеніка безпосередньо і стикається з першими нерозв'язними проблемами. 95% людей! Це колосальні жертви! І лише для того, щоб створити людей,наділених ,так званими, всіма необхідними якостями. Але варто ще розібратись :чи потрібна така «ідеальна»раса? Історія знає чимало прикладів, коли великі люди мали фізичні недоліки або страждали від важких спадкових хвороб, у тому числі і психічних. Нерідко не відрізнялися здоров'ям і їх батьки - мати І. С.Тургенєва, наприклад, страждала «чорною» меланхолією, а в роду у Л. М. Толстого були хворі на епілепсію і шизофренію. Більш того, відомо, що деякі психічні хвороби, розвиток яких пов'язаний з тонкою, вразливою душевною організацією, генетично пов'язані з обдарованістю в музиці, математиці, поезії. До того ж, за найоптимістичнішими підрахунками генетиків, за 200-300 років можна було б збільшити число обдарованих у людській популяції всього лише на соті частки відсотка. [6]

По-друге,абсолютно незрозумілі критерії «відбору». Давайте повернемось до методу відбору,який побутував у спартанців. Вони знищували слабких та хворих,і результат відомий:Спарта не дала ні одного видатного мислителя,художника,артиста,але прославились сильними і відважними воїнами. [3]Яке суспільство ж збирається створити євгеніка? Скоріше за все неповноцінне. Намагаючись уникнути неповноцінності в суспільстві ми знову до неї повернулись. Суспільство ніколи не буде ідеальним,як і людина загалом. До того,як встановити критерії норми і хто повинен вирішувати, що одне відхилення від норми неприпустимо, а інше - цілком прийнятне для майбутнього?Ще одна фундаментальна помилка євгенічного вчення.

По-третє ,ще досить недостатньо вивчені успадкування багатьох генетичних хвороб. Спадкування тієї чи іншої ознаки, що приводить до розвитку захворювання, - це все-таки ймовірнісний процес, і передбачити його не можна. Наприклад, дитина може "отримати" ген, що обумовлює патологію судин, від хворого батька, а може - і від здорової матері. І навпаки, батьки можуть бути абсолютно здорові, але мати гени, що визначають розвиток хвороби, - у них ці гени знаходяться в прихованому, або, як говорять генетики, в рецессивному стані. Проявляться ці гени у їх потомства чи ні - справа випадку. Все залежить від можливих поєднань генів, їх взаємодії один з одним і, звичайно, від соціальних умов, виховання, психологічної обстановки, в якійсь мірі - від удачі.[11]

По-четверте,євгеніка в багатьох аспектах суперечить і моральним, і релігійним ,і етичним нормам людства. Як вдало підкреслив генетик М.П. Дубінін: «Практика з переробки генів для сучасного людства була б згубною ... У випадку ж подібних спроб без перебільшення можна сказати, що на людство звалились би демонічні сили неосвіченої науки. Знадобилося б руйнування сім'ї, високих почуттів любові, поетична сутність буття людини була б знищена. Людство перетворилося би на експериментальне стадо».Абсолютно правильно. Невже заради того,щоб створити «геніальне» суспільство, варто жертвувати любов'ю, життям людини,сім'єю,моральними цінностями загалом. І знову постає запитання: чи потрібне нам таке суспільство?Чи готовий світ(якби вдалося цього досягти)такої небаченої кількості обдарованих? Скоріше за все,що ні. Ще один аргумент проти євгеніки.

Релігійні норми також заперечують євгеністичні вчення. Адже зачіпається сама сутність людини. Як говоритись в Біблії: «І створив Бог людину по образу своєму і по подобі своїй»(М.1:26)[12]. Євгеністи ж по своїй гордості, уподібнили себе до богів,вважаючи,що створять щось нове в людині.

Але кожна людина - то внутрішній неповторний світ, який не варто підлаштовувати під якісь рамки чи норми.

Висновок

Аналізуючи вище сказане,можна дійти висновку,що євгеніка є дещо хибним вченням. Як би не були гуманні спонукальні мотиви євгеніки - зробити людство здоровим, красивим, обдарованим і, в кінцевому результаті, більш щасливим, - у самій її суті є якась вада. Вона не вписується в складну структуру людського суспільства, витканого з протиріч не тільки біологічних, а й юридичних, соціальних, психологічних, релігійних. Адже всяке удосконалення, так чи інакше, починається з поділу на «погане і хороше», «життєздатне і слабке», «талановите і бездарне». Розділення - а далі відбір, вибракування, які відповідають тим чи іншим вимогам варіантів. На рівні людського суспільства такий відбір неминуче означає дискримінацію. Людину вписують в рамки певних соціальних критеріїв,що є непоправним:для чого створювати світ «подібних» людей?Кожна людина є неповторною,не схожою на іншу,немає двох однакових людей. І це нормальне явище .Світ не може бути ідеальним,так і людина загалом,просто для балансу має бути присутнє все. Лише тоді суспільство гармонійно функціонуватиме.

До того ж,євгеністичні вчення зводять людину до рівня»розумної обдарованої» тварини. Але це не так. Людина здатна любити,переживати, співчувати. Створення людини - це складний процес,в якому переплітається як біологічний ,так і соціальний та психологічний аспекти. Це загадка,яку так і не вдається до кінця розгадати. Тому не слід підходити до цього процесу лише з точки зору холодної науки.

Тому, швидше за все, людство розлучиться зі спокусами євгеніки. Адже в цій науці забагато «жертв»,які в кінцевому результаті так і не виправдовують мету,адже суспільство функціонуватиме лише за умов «поганого і доброго», «повноцінного і неповноцінного», «обдарованого та необдарованого».Це варто усвідомити. Світу не потрібні лише «обдаровані»,лише «геніальні»,це привело би до дисбалансу,та й ,мабуть, й до занепаду цивілізації. Життя людини не може бути ідеальним:їй не треба народжуватись геніальною,геніальність треба розвивати, їй не треба бути завжди здоровою,адже без хвороби вона не усвідомить щастя «бути здоровим».

Та все ж,певні аспекти євгеністичного вчення варто використовувати в житті. Альтернативою могло б стати широке поширення знань про спадкові хвороби та використання таких постулатів євгеніки як :намагання зменшити поширення змішаних шлюбів та практикування медико-генетичних консультацій про що й говорив В Онищенко ,маючи на увазі використання медиками базових постулатів євгеніки., за допомогою яких вже зараз у багатьох випадках можна уникнути народження дітей з важкими генетичними хворобами.

Список літератури

1.В.Онищенко «…Да услишат!» //Завтра//2002// №455.

2.С.Блекберн. Платон «Республика»//10 книг изменивших мир//АСТ,АСТ Москва,ВКТ,2009.

3.Плутарх. Сравнительные жизнеописания.Ликург и Нума Помпилий //М.:Правда, 1987 Перевод В.Алексеева

4.И.М,Кондаков.Психология.Илюстрированный словарь.//Москва.Олма- Пресс,2003.

5.Великий ілюстрований енциклопедичний словник(Philip's Millenium Encyclopedia),М.,Астрель,2003.

6.Гершензон С.М,,Бужиевская Т.И.Евгеника:100 лет спустя//Человек,1996.

7.Ю.В.Хен .»Евгеника:Основатели и продолжатели»//Человек// 2006//№3.

8 Чемберлен Х.С. Основания девятнадцатого столетия / Пер. Е.Б. Колесниковой. В "Русский миръ"// 2012. (т.I ).

9. Адам Парфри. «Культура времен Апокалипсиса» // Евгеника:наука,от которой отказались родители//Перевод Д. Каледина//2005.

10. Дубинин Н.П. «Вечное движение»// Воспоминания. - М., 1989.

11.Глед Джон, Майбутня еволюція людини - Євгеніка XXI століття. М.: "Видавництво Захарова", 2005.

12.Біблія//Старий Заповіт//Книга буття(М.1:26).

Размещено на Allbest.ru