Емоційно-когнітивні передумови розвитку емоційного інтелекту у період фахової підготовки

Дослідження екологічних установок у рамках захисту соціальних проектів. Робота аудиторії під час захисту не обмежувалася питаннями до розробників проекту. Кожен студент одержував таблицю з переліком наступних параметрів, по яких мав оцінити кожен проект: "реалістичність" (може бути реалізований), "психологічність" (психологічна обґрунтованість), "актуальність", "оригінальність", "пропрацьованість", "екологічна доцільність", "хочу брати участь у такому проекті", "якість презентації". Презентація оцінювалася по шкалі від 0 до 3, для інших параметрів використалася шкала від "-3" до "+3". За таку роботу на одному занятті студенти одержували по 1 балу. Підписані аркуші з таблицею надавалися студентам перед кожною парою й збиралися наприкінці пари до наступного заняття. Всі дані вносилися лектором у підсумкову таблицю, завдяки чому після закінчення захистів були визначені загальний переможець і лідери в кожній "номінації". Усього через процедуру захисту пройшли біля 60 студентів (3/4 від загальної кількості) із 18 проектами (таблиця).

Таблиця 2. Підсумковий рейтинг студентських проектів (за оцінками студентів)

Описана робота була частиною наукового дослідження, про що студенти були проінформовані заздалегідь. Зведені дані по кожному проекту були піддані факторному аналізу. Не зупиняючись на деталях, відзначимо один важливий результат - для кожного з 18 проектів був виявлений фактор, що поєднував параметри "хочу брати участь" й "реалістичність" проекту. В окремих випадках у цей фактор могли входити інші параметри: пропрацьованість, актуальність, презентація, оригінальність, але склейка "реалістичність-привабливість" залишалася стабільною. Такий результат підтверджує методичну вимогу до організації екологічної освіти (як освіти для середовища) - пропонувати слухачам реалістичні моделі проекологічної поведінки й спонукати їх до пошуку нових екологічно відповідальних способів дій.

Підкреслимо, що підсумкові результати викликали інтерес у всіх студентів, включаючи тих, хто не брав участь у захисті проектів. Не завжди vox popullі був очевидний, хоча в основному підсумкові оцінки були передбачувані. Але гарна інтрига зберігалася до останнього заняття й виконувала свою мотиваційну функцію. Однак основною метою при використанні процедури колективного оцінювання була рефлексія самого ставлення студентів до проектів, які захищалися. Осмислення цього ставлення полегшувало прийняття об'єктивної точки зору й вироблення професійної позиції. Також, завдяки підсумковому обговоренню наукових результатів проведеної роботи, студенти могли затвердити себе в ролі не простих респондентів, а справжніх учасників наукового дослідження.

Діапазон проблем, розглянутих у студентських проектах в 2008-9 навч. р., був дуже широким - від скорочення споживання до впровадження нових технологій, від велоруху до озеленення міста, від утилізації відходів до способів поховання покійних, від теплоізоляції до озонових дір. Не завжди студентам вдавалося виділити психологічну складову проекту, і тоді їхні зусилля йшли на прожектерство в економічній або управлінській сферах. Так, у проекті з утилізації відходів у житловому мікрорайоні описувалося, які контейнери для яких видів відходів повинні бути розміщені, як часто, яким транспортом і куди ці відходи вивозитимуться, але при цьому майже не розглядалося питання про відношення мешканців до сортування сміття й про їхню готовність брати участь у такій програмі. У тій же логіці був збудований інший проект, присвячений проблемі забруднення приміських пляжів: багато про установку контейнерів для сміття й майже нічого про соціальні установки самих відпочиваючих. Ще одна особливість багатьох студентських проектів - постановка масштабних завдань, за якою міститься бажання швидких і помітних змін шляхом адміністративних рішень і зовнішніх фінансових уливань. Це яскраво виявилося в девізі одного із проектів: "Поміняйте вікна нам, електроенергію заощаджувати будемо вам!", де розглядалася проблема енергозбереження в студентському гуртожитку. Мабуть, загальною тенденцією була недовіра проектантів місцевим ініціативам і суспільним рухам.

Зазначені недоліки проектів ставали очевидними для студентської аудиторії в ході захисту проектів, що проявлялося в питаннях і зауваженнях до розроблювачів. Найбільш високі оцінки студенти давали проектам, що просувають конкретні, екологічно обґрунтовані й психологічно переконливі дії для чітко позначеної цільової групи. Безумовним лідером став проект під девізом: "Скорочуй споживання - діставай прибуток" з розробкою соціальної рекламної кампанії для молодіжної цільової аудиторії. Високо були оцінені проекти "Не газуй! Крути педалі! Життя прекрасне разом з нами!" й "Дерево посадив - потепління зупинив!". Перший проект був спрямований на підтримку велосипедного руху й містив спробу комплексного розгляду цієї проблеми: пропаганда велосипедної їзди й громадські ініціативи із створення умов для міських велосипедистів. У другому пропонувалася програма волонтерської роботи студентів зі школярами. Обидва проекти одержали високі оцінки за екологічну доцільність, при цьому проблеми велосипедистів були визнані актуальними, але недостатньо проаналізованими із психологічної точки зору, і навпаки - робота зі школярами була сприйнята як психологічно обґрунтована, але слабко актуальна.

Як показує досвід, у своїх проектах студенти-психологи часто розглядають поведінку екозбереження в її залежності від зовнішніх умов і недостатньо уваги приділяють внутрішнім детермінантам, таким як внутрішня готовність і внутрішнє спонукання до дії. Таке розміщення акцентів, як правило, відповідає реальній ситуації, яка підштовхує до росту споживання ресурсів і створює бар'єри для екозбереження. Реалізація проекологічних зусиль неможлива без відповідних технічних й управлінських рішень, що лежать за межами професійної компетенції психолога. Прагнучи до швидких і кардинальних змін в екозбереженні, студенти-психологи намагаються у своїх проектах запропонувати рішення технічних по своїй суті проблем, випускаючи з уваги психологічні завдання формування готовності цільових груп до проекологічних дій. Зазначені екологічні й професійні установки студентів ставали предметом рефлексії в ході захисту й пізніше, під час обговорення зі студентами результатів дослідження.

В екологічної освіті студентів психологічних спеціальностей ефективною формою організації самостійної роботи є розробка соціальних проектів. Така форма роботи орієнтує студентів на осмислення професійних практичних завдань й стимулює творчий пошук. Публічний захист проектів не тільки формує навички презентації своєї роботи, але й створює умови для професійної рефлексії як фактора професійного становлення студентів.

Поєднання захисту студентських проектів з дослідженням екологічних установок слухачів розширює можливості для організації професійної й екологічної рефлексії студентів. Як показують результати дослідження, суб'єктивна готовність до участі в проекологічних заходах вирішальною мірою визначається уявленнями про відповідність цих заходів реальності. Уявлення про актуальність, доцільність, обґрунтованість проектів, також як й оцінка презентації, відіграють допоміжну роль.

Розглянуті особливості виконання студентами соціальних проектів указують на необхідність подальшого вдосконалювання організації самостійної роботи студентів-психологів в екологічної освіті. Слід більш чітко акцентувати саме психологічну спрямованість соціальних проектів, можливо, шляхом конкретизації екологічного змісту проблемної ситуації.

Список літератури

1. Греків Б.А. Освіта і переробка мовного стереотипу у осіб старше 70 років // Процеси природного і патологічного старіння. - М., 2011. - 176 с.

2. Додонов Б.І. У світі емоцій. - Київ: Политиздат України, 2007. - 288 с.

3. Заброцький М.М. Вікова психологія: Навч. Посібник. - К.: МАУП, 2008. - 92 с.

4. Закон України «Про освіту» // Голос України. - 1991. - 26 червня.

5. Єрмолаєва М.В. Психологія розвитку. - М.: Видавництво Московського психолого-соціального інституту; Воронеж: Видавництво НВО „МОДЭК”, 2006. - 376 с.

6. Єрмолін А.В. Возрастно-статеві і типові особливості представленості в свідомості структури мотиву: Автореф. дис. канд. психол. наук. - СПб., 2011. - 20 с.

7. Москвичова Н.Л. Родина в системі ціннісних орієнтацій особистості студентів: Автореф. дис. канд. психол. наук. - СПб., 2009. - 20 с.

8. Нельсон Джоунс Р. Теорія і практика консультування. - СПб.: Пітер, 2009. - 464 с.

9. Психологічний атлас людини / Під ред. А.А. Реана. - СПб: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2006. - 651 с.

Размещено на Allbest.ru