План особистого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра соціології

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «САМООРГАНІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ»

на тему: «ПЛАН ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ»

Виконав: студент 1 курсу

факультет соціології та управління

спеціальність політологія

група 3142-1

Решетін Ярослав Олегович

Керівник: Сорокіна О.С.

Запоріжжя, 2012

Зміст

1. Особистість та її сутнісні хар-ки

2. Самодіагностика особистості

3. План особистого розвитку

4. Список використаної літератури

Введення

Тема індивідуальної роботи - «План особистісного розвитку». Я думаю, що ця тема дуже незвичайна і цікава. Вона передбачає дослідження фактичного рівня самоменеджменту і проблем вдосконалення, розробку плану особистого життя та кар'єри, проекту заходів «Я починаю діяти».

Ще зовсім недавно значення самоменеджменту недооцінювалася. Питанням самовдосконалення, самоорганізації приділялося дуже мало часу. Та й рідкісна людина взагалі знала, що це таке. А між тим, це дуже важливо, особливо для керівників.

Зараз ситуація змінилася, самоменеджмент став, якщо не сказати

окремою дисципліною, то однією з найважливіших складових менеджменту в цілому. Тепер він вивчається у вузах, де готують майбутніх менеджерів, управлінців.

Яким повинен бути успішний, ефективний менеджер? Зрозуміло, він повинен знати свою справу, вміло керувати, уміти ставити цілі і досягати їх. Самоменеджмент вимагає від фахівця уміння керувати, перш за все, собою. Адже як може людина керувати іншими людьми, цілої організацією, якщо вона не може керувати навіть собою? Але всі ці якості марні, якщо керівник не вміє правильно організувати свій робочий час. Нереально домогтися успіху, якщо людина не може планувати свій час.

Адже час - найважливіший і дефіцитний наш ресурс. Життя людини дуже швидкоплинне. Для досягнення серйозних успіхів нам відведено 25-30 років. А це ж так мало. З роками людина оглядається назад і оцінює, чого вона добилася в своєму житті, чи багато корисного і дійсно важливого зробила, чи зробила все, що могла зробити, щоб забезпечити собі гідну старість, чи залишив після себе щось ... І щоб в такі моменти не наздогнало глибоке розчарування, необхідно вже в молодості вміти планувати свій час і мати добре продуманий план особистого життя та кар'єри.

Виходячи з цього, я думаю, що буде не тільки цікаво, а й корисно виконати цю індивідуальну роботу, досліджувати фактичний рівень самоменеджменту і самовдосконалення, оцінити свої особисті і ділові якості, розробити план особистого життя та кар'єри. А також, на мою думку, це допоможе мені розібратися в самому собі, зрозуміти себе, зрозуміти, чого ж я хочу від цього життя. Це вже цікаво і захоплююче. І це допоможе мені з перших років професійної роботи діяти ефективно і домагатися максимального успіху.

У цій роботі я постараюся критично оцінити свої особисті і ділові якості, проаналізувати досягнення і невдачі, поставити цілі в плані особистого життя та кар'єри. Я думаю, що після виконання даної індивідуальної роботи мені простіше буде розібратися, чого мені не вистачає для того, щоб досягти намічених цілей і як їх досягти.

1. Особистість та її сутнісні характеристики

Особистість слід розглядати як складну систему, в якій диференціюються та інтегруються психічні властивості, що розвиваються в індивіді під впливом соціальних факторів в умовах здійснення ним діяльності та спілкування з іншими людьми. Тому особистість можна вважати «системою систем».

Особистість -- це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.

Тільки індивідні якості, тобто притаманні людині задатки, анатомо-фізіологічні передумови, закладають підвалини створення особистості. Індивід -- це людська біологічна основа розвитку особистості у певних соціальних умовах.

В ході свого становлення як особистості індивід поступово стає суб'єктом цілеспрямованого пізнання та перетворення об'єктивної дійсності й самого себе. Спочатку він сприймає -- переважно як об'єкт -- різнобічні впливи з боку дорослих і створеного людством ще до його народження суспільного, культурного середовища. Цей вплив спеціально організований суспільством у формі ігрової, навчальної і трудової діяльності в умовах сім'ї, дошкільних та шкільних установ, професійної та вищої освіти і виробництва. Одночасно створюються внутрішні психічні новоутворення, які з дитячого віку формують власну свідому активність людини, спрямовуючи її на пізнання й перетворення об'єктивної дійсності та себе. Особистість виступає як суб'єкт діяльності та спілкування.

У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської діяльності та спілкування, мовою, в неї формуються вищі психічні функції, свідомість, воля, самосвідомість, вона стає суб'єктом активного цілеспрямованого пізнання й перетворення навколишнього соціального та природного середовища. В неї з'являється здатність до самовдосконалення, самотворення власної особистості в процесі самопізнання, самовиховання та самонавчання. Вона вступає у «суб'єкт-суб'єктні» стосунки з іншими людьми.

С.Л. Рубінштейн писав: «Особистістю є людина зі своєю позицією в житті, до якої вона дійшла в результаті великої свідомої роботи... Особистістю є лише та людина, яка ставиться певним чином до навколишнього світу, свідомо виражає це своє ставлення так, що воно проявляється в усій її сутності». Активно підтримував цю позицію К. К. Платонов, який під особистістю розумів певну людину - суб'єкта перетворення світу на основі його пізнання, переживання та ставлення до нього, тобто особистість - це людина як носій свідомості. Свідомість - це не пасивне знання про навколишній світ, а активна психічна форма відображення реальної дійсності, властива тільки особистості. Саме ця активність є визначальною характеристикою особистості, яка розвивається. Вона дає змогу особистості виходити за межі накопиченого досвіду, сформованих якостей.

О.М. Леонтьев визначав особистість як цілісне утворення, відносно пізній продукт соціально-історичного розвитку і особливий рівень онтогенетичного розвитку людини. На його думку, реальною основою особистості людини є сукупність її відношень до світу, що є суспільними за своєю суттю і реалізуються разом. Особистість характеризують ті психічні явища людини, які сприяють її діяльності. Ієрархії діяльності утворюють ядро особистості.

Він виокремлює три основних параметри особистості: широту зв'язків зі світом; ступінь їхньої ієрархізованості та загальну структуру. Власне, багатство зв'язків індивіда породжує особистість. Ієрархія мотивів і діяльності особистості утворюють її ядро, визначають життєві настанови, ідеали, зміст діяльності та характеризують загальний «психологічний профіль» особистості.

Психологічними підструктурами особистості, за Леонтьєвим, є темперамент, потреби і прагнення, емоційні переживання й інтереси, навички та знання, моральні риси характеру тощо.

Б.Г. Ананьев вважав особистість суспільним індивідом, об'єктом і суб'єктом історичного процесу. Він пропонував вивчати зв'язок між інтеріндивідуальною структурою того соціального цілого, до якого належить особистість, та інтраіндивідуальною структурою самої особистості. Багатство і різноманітність зв'язків із соціальним оточенням визначає внутрішню (інтраіндивідуальну) структуру особистості, специфіку психічного світу людини. А ця специфіка, своєю чергою, визначає характер і зміст взаємин особистості із соціальним оточенням.

Інтраіндивідуальна структура особистості формується протягом життя, являє собою цілісне утворення та певну організацію її психічних властивостей. На функціонування такого утворення впливають генетичні, функціональні, казуальні та інші фактори. У структурі особистості взаємодіють соціальні, соціально-психологічні та психофізіологічні характеристики людини. Ця структура будується за двома основними типами взаємозв'язків - субординаційним і координаційним, які забезпечують збереження цілісності особистості під час її взаємодії із соціальним і природним середовищем.

Таким чином, під особистістю слід розуміти соціалізованого індивіда з огляду на найсуттєвіші соціально важливі риси, які визначають його свідомість і самосвідомість, життєві настанови, поведінку й діяльність

2. Самодіагностика особистості

Методика 1: компаси

Методика призначена для визначення особливостей просторового мислення. Методика зазвичай використовується з метою профвідбору.

Зміст методики: обстежуваному пропонується на бланку 20 завдань, у кожній з яких на схематично зображеному компасі позначено одне з 8 напрямів сторін світу (П, З, С, П, П-С, П-3, С-П, П-3) у змінній системі координат і стрілка, що показує якийсь інший напрямок, визначити яке відносно змінної системи координат і буде завданням випробуваного. Після того як випробуваний подумки визначить напрямок компаса, він повинен записати позначення цього напрямку.

Час виконання завдання - 5 хв.

Особистий результат: Після підрахунку результатів я зрозумів що мій рівень просторового мислення на середньому рівні. Це дае мені змогу добре й швидко орієнтуватися на місцевості.

Методика 2: «переплутані лінії»

Мета методики "Переплутані лінії": вимір ступеня концентрації та стійкості зорової уваги за допомогою методики "Переплутані лінії". Обладнання: секундоміри, спеціальні бланки.

Хід досліду. "Перед Вами на бланку ряд переплутаних між собою ліній. Кожна з них починається зліва і закінчується справа. Ваше завдання - простежити кожну лінію зліва направо і в тій клітці, де вона закінчується, проставити її номер. Починати потрібно з лінії 1, потім перейти до лінії 2 і т.д. до кінця. Стежити за лініями треба тільки очима; допомагати собі пальцями, олівцем можна. Намагайтеся працювати швидко і не робити помилок.

Обробка результатів. У варіанті з обмеженням часу обробка зводиться до підрахунку (за допомогою заздалегідь заготовленого "ключа") числа правильно Простежена ліній (кількості помилок і числа ліній, що залишилися непрослеженнимі); у варіанті без обмеження часу додається ще й час виконання завдання. В останньому випадку можна обчислити показник успішності виконання завдання (Y):

Y =T25 поділити на N пр

де Т - час виконання завдання (хв),

N np, - кількість правильно Простежена ліній.

Критерії оцінки за методикою "Переплутані лінії":

19 і більше-відмінно;(4 - 9) Задовільно;(10 - 18) Добре;3 і менше- Незадовільно.

Особистий результат: 11 балів, що свідчить про те що мій рівень концентрації та стійкості зорової уваги на досить гідному рівні.

Методика 3 : «Оперативна пам'ять»

Методика застосовується для вивчення короткочасної пам'яті в тих випадках, коли короткочасна пам'ять несе уосноване функціональне навантаження.

Експериментатор зачитує 10 рядків з 5 чисел в кожному. Завдання випробуваного - запам'ятати ці 5 чисел у тому порядку, в якому вони прочитані, а потім у розумі скласти перше число з другим, друге з третім, третє з четвертим, четверте з п'ятим, а отримані чотири суми записати у відповідному рядку бланка. Наприклад: 6, 2,1; 4, 2. Складаємо 6 і 2 - виходить 8 (записується); 2 і 1 - виходить 3 (записується); 1 і 4-виходить 5 (записується); 4 і 2 - виходить 6 (записується).

Підраховується кількість правильно знайдених сум (максимальне їх число-40). Норма дорослої людини-від 30 і вище.

Особистий результат: 32 сум - тож себе я можу оцінити, як людину з середнім рівнем розвитку короткочасної пам'яті, в умовах функціонального навантаження.

Методика 4: «Числовий квадрат»

Методика призначена для оцінки об'єму розподілу і переключення уваги. У квадраті з 25 клітинами у випадковому порядку розташовані числа від 1 до 40. 15 чисел пропущені. Обстежуваний повинен закреслити в числовому ряду числа, відсутні в квадраті. Час на роботу - 1,5 хвилини. При обробці підраховується кількість правильних відповідей (пропуск, виправлення - помилка)Результат оцінюється за 9-бальною шкалою.

Особистий результат : 17-8 балів, за шкалою оцінювання результатів, тож розподіл і переключення уваги у мене на більш ніж достатньому рівні. Тож це свідчить про те що я можу швидко переключати увагу з одного об'екту на інший.

Методика 5: Акцентуація особистості

Головним завданням опитувальника К.Леонгарда є діагностика акцентуйованих типів особистості. Теоретичною основою опитувальника виступає теорія «акцентуйованих особистостей», розробленої Карлом Леонгардом у 1968 році

Міні пропонується ряд питань, на які я повинен відповісти.(так чи ні)

Особистий результат: Екзальтований тип. Яскрава риса цього типу - здатність захоплюватися, захоплюватися, а також усмішливість, відчуття щастя, радості, насолоди. Ці почуття у них можуть часто виникати з причини, яка в інших не викликає великого підйому, вони легко приходять в захват від радісних подій і у повний відчай - від сумних. Їм властива висока контактність, балакучість, влюбливість. Такі люди часто сперечаються, але не доводять справи до відкритих конфліктів. У конфліктних ситуаціях вони бувають як активної, так і пасивною стороною. Вони прив'язані до друзів і близьким, альтруїстичні, мають відчуття співчуття, добрий смак, проявляють яскравість і щирість почуттів. Можуть бути панікерами, схильні миттєвим настроям, поривчасті, легко переходять від стану захвату до стану печалі, володіють лабільністю психіки.

Методика 6: «Рухливість нервової системи»

Методика дозволяє шляхом аналізу відповідей на питання анкети визначити вираженість властивостей нервової системи (рухливість). Для проведення обстеження необхідно мати анкети (за кількістю обстежуваних), олівці, аркуші для реєстрації відповідей. Підраховується загальна кількість відповідей «в» і «г», за таблицею визначається бал, а у відповідності з ним ступінь виразності якості.

Оцінка властивостей нервової системи проводиться в такий спосіб:

5б - переважає рухливість,

4б - має місце рухливість,

3б - властивість невизначено,

2б - має місце інертність,

1б - переважає інертність.

Особистий результат: 4 бали за шкалою оцінювання, тобто проаналізувавши себе я прийшов до висновку, що моя нервова система знаходиться на середньому рівні рухливості.

Методика 7: ВИЯВЛЕННЯ «комунікативних і організаторських схильностей»

Задача: Дана методика призначена для виявлення комунікативних і організаторських схильностей особистості (вміння чітко і швидко встановлювати ділові і товариські контакти з людьми, прагнення розширювати контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, прагнення проявляти ініціативу і т. д.).

Методика містить 40 питань, на кожне з яких обстежуваний повинен дати відповідь «так» чи «ні». Час виконання методики 10-15 хв.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Оціночний коефіцієнт може варіювати від 0 до 1. Показники, близькі до 1, говорять про високий рівень, близькі до 0 - про низький рівень. Первинні показники можуть бути переведені в бали, які свідчать про різні рівні досліджуваних умінь.

Особистий результат: близький до 1, тобто рівень моїх організаторських здібностей на дуже високому рівні! Виходячи з цього я можу займати керуючу посаду, спілкуватися з великою кількістю людей, впливати на маси.

Методика 8: Шкала тривожності Дж.Тейлор

Методика призначена для діагностики рівня тривоги людини і складається з 60 тверджень. Час проведення опитування складає 15-25 хв.

Особистий результат

Шкала брехні: щирість; Шкала тривожності: високий рівень. Пройшовши тест тривожності Дж.Тейлора я зрозумів, що я дещо нервовий і маю деякі проблеми з рівновагою.

3. План особистого розвитку

Я вважаю що для особистого розвитку необхідне самовдосконалення.

Самовдосконалення - це діяльність особи по вдосконаленню самого себе, це розвиток навичок самостійного мислення, вироблення ідей на базі власного досвіду.

Причини, які спонукають людину займатися самовдосконаленням різні. Але найчастіше це:

1. бажання зробити службову кар'єру, домогтися успіхів у професійній діяльності;

2. бажання більш ефективно виконувати поточну роботу;

3. бажання отримувати більше задоволення від роботи або від життя.

Ефективність самовдосконалення безпосередньо визначається доцільністю діяльності особистості.

У процесі самовдосконалення важливим є усвідомлення тих змін, які необхідно зробити у своїй особистості. Без активної позиції по відношенню до себе, без встановлення на постійне самовдосконалення немає справжнього прогресу у розвитку особистості людини.

Самовдосконалення увазі особистісні зміни, виникнення інших поглядів, нових відчуттів. Ці зміни особистості і є розвитком "Я". Цілеспрямоване формування самооцінки є необхідним компонентом самовдосконалення.

Людина завжди повинна намагатися змінитися в кращий бік, розвивати в собі якості, як ділові, так і особисті, які допоможуть йому добитися нових успіхів у своїй діяльності. Самовдосконалення - це важка робота, і отримання позитивних результатів залежить тільки від самої людини.

Особисті якості, необхідні для самовдосконалення:

- Сміливість і рішучість;

- Відкритість і скромність;

- Надійність і впевненість;

- Почуття мети і надія.

Сміливість і рішучість. Дійсно, якщо людина хоче рухатися вперед, зустрічатися з новими людьми, застосовувати нові методи йому необхідна сміливість, тому що не можна точно визначити, яким буде кінцевий результат. Сміливість, щоб застосовувати нові ідеї, сміливість, щоб не повернути назад, не здатися. Коли, на шляху до поставленої мети з'являються перешкоди, труднощі й розчарування, потрібно мати таку якість, як рішучість. Я вважаю, що ці якості у мене присутні, але на жаль лише частково. Адже іноді так складно відмовитися від сформованого образу життя, щоб йти вперед, так складно зважитися на якийсь ризикований крок, навіть якщо знаєш, що, швидше за все, він принесе успіх. Я повинна визнати, що іноді мені не вистачає цієї рішучості, сміливості в діях. Але я розумію, що повинна перебороти свої слабкості, і намагаюся виробити в собі ці якості.

Що стосується відкритості та скромності, то, думаю, що вони мені притаманні. Я завжди відкрита для якихось нових ідей, поглядів, визнаю існування інших точок зору, які іноді і не збігаються з моєю, намагаюся зрозуміти їх. Скромність теж має велике значення для мене, адже, не будь її, у людини може виробитися невиправдане почуття переваги, манія величі. Упевнена, що в мене його немає. Звичайно, надмірні відкритість і скромність можуть перерости в невпевненість. Я вважаю, що бути скромним - значить, поважати чужу думку, не відмовляючись від свого. Таким чином, незважаючи на чужі поглядами, намагаючись їх зрозуміти і осмислити, я намагаюся відкрити для себе щось нове, те, що, можливо, мені самій і в голову б не прийшло.

Надійність і впевненість тісно пов'язані з нашим минулим. Вони показують, дало воно нам почуття захищеності. Думаю, мені минуле дало впевненість у своїх силах. Я не завжди впевнена в собі «на всі 100», я вважаю, що від самої людини у цьому світі дуже багато залежить, і якщо дуже чогось дуже сильно захотіти і докласти всі свої зусилля, то обов'язково досягнеш мети. Саме з цим я і намагаюся жити. Навіть якщо щось виходить не відразу, не відразу видно результат, я все одно намагаюся йти далі, хоча часом це нелегко.

Почуття мети і надія. Без цих особистісних якостей складно уявити собі процес самовдосконалення. Адже, якщо не поставиш собі якусь мету в життя, то не до чого буде прагнути, не за чим буде щось змінювати в житті і в собі. Розвиток залишиться на колишньому рівні. Саме мета і надія, що вона буде досягнута, змушують нас вставати на складний шлях самовдосконалення, змушують змінюватися на краще.

Є ще одна важлива якість - це готовність до дії. У кожного з нас є можливості самовдосконалення, які ми ще не готові використати. Життя дає нам масу можливостей, відкриває масу доріг, по яких ми можемо йти. Але часто саме це нас і лякає - лякає невідомість, невпевненість у собі, у своїх силах. Набагато простіше жити, як живеш, плисти за течією річки.

Більшість людей так і роблять. А потім шкодують, що вчасно не використали можливість, дану життям. І тому діяти треба сміливо і рішуче, тому що другого разу може й не бути. Я думаю, в якійсь мірі це якість є у мене, але все-таки не в повній мірі, тому я спробую працювати над собою в цьому напрямку.

Також для особистого розвитку, треба вміти розподіляти свій час,тобто скласти певний розпорядок дня, на приклад як в мене :

Будні дні:

Підйом

Зарядка

Сніданок

Навчання в університеті

Обід

Час на самоосвіту

Особистий час

Робота

Вечеря

Сон

Вихідні дні:

Підйом

Зарядка

Сніданок

Особистий час

Відвідування спортивної секції

Обід

Час на самоосвіту

Прогулянка

Вечеря

Особистий час

Сон

Також на мою думку,не менш важливим є впровадження здорового способу життя. Здоровий спосіб життя в багатьох країнах зведений у ранг державної політики. Суспільство вже не сприймає людей з шкідливими звичками, вони ускладнюють життя самої людини і його оточення. Перерахую ряд своїх дій у напрямку здорового способу життя.

Шкідливих звичок, таких як паління, вживання наркотичних засобів, алкоголю, у мене немає, так як я завжди розумів, що це неприпустимо для поважаючої себе людини, що прагне домогтися успіхів в особистому житті і кар'єрі.

Гірше йдуть справи з заняттями спортом. У дитинстві я часто відвідував різні спортивні секції: займався плаванням, легкою атлетикою, футболом. Але зараз я менше уваги став приділяти спорту в основному через відсутність вільного часу. Але на вихідних я намагаюся регулярно ходити на стадіон, адже якщо захотіти, завжди можна викроїти час. Влітку я часто катаюся на велосипеді, роблю пробіжки по ранках.

самовдосконалення саморозвиток особистість

Висновок

Дослідивши свою методику тестів з оглядом моєї спеціальності політолога на якій я зараз ретельно вчуся я виявив для себе багато цікавого виходячи з цих методик.

Все, що там написано це те, що я представляю собою і ким є насправді. Але були й такі моменти, що методики мені давали поради і я буду дотримуватися цих порад, робити все, що мені радили методики, адже вони на мій погляд відображають моє істене-Я. Я буду дотримуватися всіх порад застосовувати їх у практиці і застосовувати ці методики у своєму подальшому житті.

Вправи які я роблю для цього, це тренування сили волі, сили мислення, уяви і різні методики

4. Список використаної літератури

1.Гамжін В.Т., Сидоров П.І. Керівництво по самоменеджменту. Екологія ділової долі. - СПб.: Вид-во «АГМА», вид-во Буковського, 1996. - 288 с.

2.Будальов А.А.,Столін В.В.,Аванесов В.В., Загальна психодіагностика

3.Карамишева Н. В. Логіка. Пізнання. Евристика: Посібник для студентів та аспірантів. -- Львів: Астролябія, 2002. -- 356 с.

4.Велика енциклопедія тестів з психології під редагуванням А.А. Карелина

5.Шапарь Б.В.,Приактична психологія інструментарії Ростов на дону.Фенікс 2004-768с

6. Крайніков Е.В. Психологія розвитку: Словник-довідник. - К.: Арістей,2оо4.

Размещено на Allbest.ru