Проблема соціальної адаптації молодших школярів

Вчитель є дуже важливою людиною в житті першокласника. І його ставлення має дуже велике значення для дітей. Вчителю необхідно вміти розуміти причини неадекватної поведінки дитини. Доброзичлива атмосфера в класі, цілеспрямовані виховні завдання та ігри, у яких дитина вчиться виявляти себе і з повагою ставиться до інших, допоможуть швидше адаптуватися в шкільному колективі.

Адже дітям в такому віці дуже важливо відчувати розуміння та підтримку в складних ситуаціях, які створюють почуття захищеності, внутрішнього комфорту.

Не менш важливим фактором, що впливає на процес адаптації є те як дитина сприймає себе в групі чи поза нею.

Положення школяра може бути благополучним: учень відчуває себе прийнятим в групі, відчуває симпатію зі сторони своїх однокласників і сам їм симпатизує. Така психологічна ситуація сприймається учнем як відчуття єдності з групою, яке в свою чергу створює впевненість у собі, “захищеність”. І такі учні швидше адаптуються до навчання в школі. Вони почувають себе комфортно, ефективність їхньої діяльності підвищується.

Неблагополуччя у взаємовідносинах із однокласниками, переживання своєї відторгнутості від групи, може бути джерелом важких ускладнень в розвитку особистості. Стан психологічної ізоляції негативно відбивається і на формуванні особистості людини на рівні адаптації і на її діяльності. Такі діти внаслідок своєї ізоляції не почуваються комфортно в групі, виникають труднощі у спілкуванні, знижується мотивація до навчання, низька успішність, домінування негативного емоційного напруження.

Так, наприклад, в нашому дослідженні спостерігається закономірність: у дітей які мають статус соціально-ізольованого спостерігається низький рівень адаптації, у дітей-лідерів високий та середній рівень адаптації. Хоча існують і винятки: «ізольований» учень має високий рівень адаптації. Це пояснюється тим, що дитина має всі характеристики високого і середнього рівнів адаптованості, але учнівським колективом не сприймається. Зазвичай такі діти можуть бути обдарованими, і тому через їх цікавість, допитливість і креативність часто не сприймають. Таким учням варто приділяти значну увагу.

На мою думку, надзвичайно велике місце в процесі соціальної адаптації молодших школярів відіграють не лише перераховані чинники, а також самооцінка. Особливості самооцінки впливають і на емоційний стан, і на ступінь задоволеності своєю роботою, навчанням, життям, і на відносини з оточуючими.

Для соціальної адаптації самооцінка відіграє важливу роль, тому що діти з низькою самооцінкою важко адаптуються в навколишньому середовищі: адекватне оцінювання себе в ситуації взаємодії з іншими людьми є одним з основних показників соціально-психологічної адаптації. Якщо самооцінка деформована, то це вже достатня умова для соціальної дезадаптації.

Наше дослідження підтверджує вище сказане: учні з високою, та адекватною самооцінкою маю високий та середній рівень адаптації, діти ж з низькою самооцінкою мають низький рівень адаптації.

За даними дослідженнями, ми бачимо, що соціальна адаптація є проблемою для молодших школярів.

Таким чином, проблема соціальної адаптації є актуальною і потребує особливої уваги психологів, вчителів і батьків

Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена індивідуальна та групова психологічна консультація на основі тестування і спостереження ще на етапі вступу дитини до школи. Батькам необхідно давати рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини. При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити індивідуальну роботу з батьками про можливі шкільні труднощі дитини, а також про шляхи надання допомоги з їх сторони.

Виходячи з сказаного ми розробили тематику проведення індивідуальних і групових консультацій з батьками:

Як підготувати дитину до школи;

Проблеми майбутніх першокласників;

Раціональна організація режиму.

Як допомогти дитини адаптуватися до школи.

Помилки сімейного виховання.

Проблемою дезадаптованих дітей є те, що в них проявляється:

байдуже ставлення до навчання;

порушення дисципліни;

невміння працювати самостійно;

низький самоконтроль;

соціальна ізоляція в групі, відсутність дружніх зв'язків.

Таким чином, успішна адаптація залежить від сприятливих умов і змісту учіння, діяльності і спілкування дитини в сім'ї, дитячому садку, школі,від рівня самооцінки та соціального статусу. Для подолання труднощів соціальної адаптації повинні бути ефективними такі методи:

Ш Тренінгові заняття для подолання труднощів з обов'язковою присутність вчителя. (Вчитель зможе побачити і усвідомити те чого не бачить на звичайних уроках).

Ш Рольові ігри в процесі розв'язання емоційних проблем.

Ш Дискусійні - дослідження самими учнями взаємовідносин, шляхом групових обговорень під керівництвом вчителя або психолога.

Отже, вступ дитини до школи, перехід від сімейного виховання до системи шкільного навчання і виховання є важливим процесом, який супроводжується суттєвими змінами в її житті й розвитку.

Виховання сьогодні - це процес із дуже багатьма невідомими. І цих невідомих щодень стає дедалі більше. Однак ми маємо надію, що єдністю зусиль вихователів, вчителів, батьків і психологів допоможе дитині успішно адаптуватися до нових “шкільних” умов, і слово “школа” буде викликати у неї тільки радість.

Список використаної літератури

1. Адаптація дітей до школи. / «Початкова школа» науково-методичний журнал. № 8 398) серпень 2002.

2. Акімова М.Т., Козлова В.Т. Психологічні особливості індивідуальності школярів. - М.: Академия 2002.

3. Активне методы в работе школьного психолога / Под. Ред. И.Дубровинок. - М., 1991.

4. Архиреева Т.В. Становление критического отношения к себе у детей младшего школьного возраста «Вопросы психологии», 2002. - №3.

5. Александровський Ю.А. Состояния психологической дезадаптации и их компенсация. М.: Наука, 1976.

6. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М., 1986.

7. Возрастная и педагогическая психология/ Под ред. А.В. Петровского. - М., 179. - Гл. ІV.

8. Воровцов А.Б. Практика развивающего обучения. - М.: Русская энциклопедия, 1998. - 360 с.

9. Воробйов А.Б. Учебная практика

10. Гільбух Ю.З., Коробко С.Л. Кондратенко Л.О. «Готовність дитини до школи» / За ред. Максименка, О.Плавник. - К.: Гавник, 2004.

11. Гуткіна Н.И. «Психологическая готовность к школе». - М., 1986.

12. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Учеб. Пособие. В 2 кн. 3-е изд. - М.: Гуманит.узд.центр ВЛАДОС, 2000. кн.1: Система работы психолога с детьми разного возразста. - 384 с. - ил.

13. Подоляк Л.Г. Основи вікової психології (Навчальний посібник. - К.: П44 Главник, 2006. - 112 с. - Серія “Психолого.інструментарій”).

14. Психолог / Все про адаптацію. (Шкільний світ) № 25-26(121-122 липень 2004.

15. Шкільна адаптація та психологічний вік. / Початкова школа” науково-методичний журнал. №1 (91) січень 2002. с. 5-10.

16. Шкільна дезадаптація дітей молодшого шкільного віку / Психолог листопад 42(186) 2005.

Додаток №1

Методика «Схильність до певного стилю керівництва»

За допомогою цієї методики можна дізнатись про схильність суб'єкта до конкретного стилю керівництва. Однак в реальній управлінській практиці людина може скористатися іншим стилем.

Інструкція

Ви - керівник колективу. Вам пропонується відповісти на запитання: по кожному пункту опитувальника із трьох варіантів (а,б,в) оберіть той, який найбільше характеризує вашу поведінку як керівника;букву обведіть кружечком.

Текст опитувальника

1. При прийнятті важливих рішень ви:

а)порадитеся з колективом

б)не братимете на себе відповідальність за прийняття рішення;

в)приймете рішення одноосібно.

2. При організації виконання завдання:

а) надаєте свободу у виборі способів виконання завдання членам колективу, залишаючи за собою загальний контроль;

б) не будете втручатися у виконання завдання, сподіваючись, що колектив зробить усе як потрібно ;

в) регламентуватиме діяльність колективу, суворо визнаючи, що і як потрібно робити.

3. При здійсненні контролю за діяльністю підлеглих:

а) будете жорстко контролювати кожного з них;

б) довірите контроль підлеглим;

в) вважатимете,що контроль не обов'язковий.

4. В екстремальній для колективу ситуації :

а) будете радитися з колективом;

б) візьмете все керівництво на себе;

в) цілком покладетеся на лідерів колективу.

5. Вибудовуючи взаємини з членами колективу:

а) проявлятимете активність у спілкуванні;

б) спілкуватиметеся, якщо до вас звернуться;

в) підтримуватимете свободу спілкування між вами та підлеглими.

6. При здійсненні управління колективом:

а) надаватимете допомогу підлеглим в їх особистих справах ;

б) вважатимете недоцільним втручатися в особисті справи підлеглих;

в) цікавитиметеся особистими справами підлеглих скоріше із ввічливості.

7. У стосунках із членами колективу:

а) намагатиметеся підтримувати хороші особисті стосунки навіть на шкоду діловим;

б) підтримуватиме лише ділові стосунки;

в) намагатиметеся однаково підтримувати особисті й ділові стосунки.

8. Стосовно зауважень від колективу:

а) не допустите зауважень на свою адресу;,

б) вислухаєте та врахуєте зауваження;

в) поставитеся до зауважень байдуже.

9. У питаннях внутрішньо-колективної дисципліни:

а) прагнутимете максимальної покірності підлеглих;

б) зможете підтримувати дисципліну без нагадування про неї підлеглим;

в) вважаючи, що підтримання дисципліни - це не ваша вимога, не будете «тиснути» на підлеглих.

10. Стосовно того,що про вас подумає колектив:

а) вам буде байдуже;

б) намагатиметеся бути добрим для підлеглих,на загострення стосунків не підете;

в) внесете корективи у свою поведінку, якщо оцінка буде негативною.

11. Розподіливши повноваження між собою та підлеглими:

а) вимагатимете, щоб вам доповідали про всі деталі;

б) покладатиметеся на виконавську дисципліну підлеглих;

в) здійснюватимете тільки загальний контроль.

12. При виникненні труднощів у прийнятті рішення:

а) звернетесь за порадою до підлеглих;

б) радитися з підлеглими не будете, оскільки за все доведеться відповідати вам;

в) приймете поради підлеглих, навіть якщо їх не просили.

13. Контролюючи роботу підлеглих:

а) будете хвалити виконавців, відзначати їх позитивні результати;

б) вишукуватимете передусім недоліки,які потрібно усунути;

в) здійснюватимете контроль час від часу.

14. Керуючи підлеглими:

а) зможете так формулювати завдання,щоб їх беззаперечно виконували;

б) будете, в основному, використовувати прохання, а не наказ;

в) взагалі не вмієте наказувати.

15. За нестачі знань при прийнятті рішення:

а) вирішуватимете самі, адже ви - керівник;

б) звернутися за допомогою до підлеглих;

в) відкладете прийняття рішення: може все владнається само собою.

16. Оцінюючи себе як керівника,можете припустити, що ви:

а) будете суворим,навіть прискіпливим;

б) будете вимогливим, але справедливим;

в) будете не дуже вимогливим.

17. Стосовно нововведень:

а) будете скоріше консервативним (як би чого не трапилось);

б) якщо вони доцільні,то охоче їх підтримаєте;

в) якщо вони корисні, то впровадите їх у директивному порядку.

18. Ви вважаєте, що в нормальному колективі:

а) підлеглі повинні мати змогу працювати самостійно, без постійного та жорсткого контролю керівника;

б) повинен бути постійний і жорсткий контроль, адже на совість підлеглих нічого розраховувати;

в) виконавці можуть бути залишені самі на себе.

Оброблення результатів

Кожний вибір оцінюється в один бал

Ключ до встановлення діагнозу

№ п/п	Відповіді	№п/п	Відповіді
	а	б	в		а	Б	в
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Д	Л	А	10	А	Л	Д
2	Д	Л	А	11	А	Л	Д
1	2	3	4	5	6	7	8
3 4 5 6 7 8 9	А Д Д Д Д А А	Д А А А А Д Д	Л Л Л Л Л Л Л	12 13 14 15 16 17 18	Д Д А А А Л Д	А А Д Д Д Д А	Л Л Л Л Л А Л

Додаток 2

Анкета для вивчення соціально-психологічної адаптації до школи /заповнюється класним керівником, обробляється соціальним педагогом, психологом/

ПІБ___________________________

Вік ___________________________

Дата заповнення ___________________________

1. Успішність виконання шкільних завдань:

§ 5 балів - правильне, безпомилкове виконання завдань;

§ 4 бали - незначні поодинокі помилки;

§ 3 бали - поодинокі помилки, пов'язані з пропуском букв чи їх заміною;

§ 2 бали -погане засвоєння матеріалу по одному з основних предметів, часті помилки;

§ 1 бал - погане засвоєння матеріалу з усіх предметів.

Кіл-ть балів: _______________________

2. Ступінь зусиль, необхідних школяреві для виконання шкільних завдань:

§ 5 балів - учень працює легко,вільно,без напруження;

§ 4 бали - виконання завдань не викликає в учня особливих зусиль;

§ 3 бали - іноді учень працює легко,іноді проявляє впертість;

§ 2 бали - виконання завдань здійснюється з великим зусиллям;

§ 1 бал - учень відмовляється працювати, може плакати, кричати,проявляти агресію.

Кіл-ть балів: _______________________

3. Самостійність при виконанні шкільних завдань:

§ 5 балів - учень завжди самостійно виконує завдання;

§ 4 бали - працює самостійно,лише іноді звертається за допомогою до дорослого;

§ 3 бали - іноді працює самостійно, частіше звертається за допомогою;

§ 2 бали - надає перевагу роботі з дорослими, навіть якщо сам може впоратись із завданням;

§ 1 бал - для виконання шкільних завдань потребується ініціатива, постійний нагляд з боку дорослого.

Кіл-ть балів: _______________________

4. Емоційне відношення до школи:

§ 5 балів - учень приходить в школу в гарному настрої, сміється;

§ 4 бали - учень спокійний не проявляє підвищеного настрою;

§ 3 бали - іноді учень приходить в школу в поганому настрої;

§ 2 бали - в учня трапляються прояви негативних емоцій (тривожність, іноді страх, образа);

§ 1 бал - переважає депресивний стан чи агресія.

Кіл-ть балів: _______________________

5. Взаємовідносини із однолітками:

§ 5 балів - дитина ініціативна, має багато друзів;

§ 4 балів - дитина не проявляє ініціативу спілкування, але легко вступає в контакт, коли до нього звертаються інші;

§ 3 бали - сфера спілкування дитини обмежена, спілкується лише з деякими дітьми;

§ 2 бали - знаходиться поруч з дітьми, але не вступає з ними в контакт;

§ 1 бал - дитина замкнута, ізольована від дітей, хоче бути один, або ініціативний в спілкуванні, але часто проявляє негативізм по відношенню до інших дітей.

Кіл-ть балів: _______________________

6. Відношення до вчителя:

§ 5 балів - дитина проявляє дружелюбність до вчителя, охоче спілкується з ним;

§ 4 бали - дорожить хорошою думкою учителя про себе, прагне виконувати всі його вимоги,переживає, якщо зробить щось не так.

§ 3 бали - старається виконувати всі вимоги учителя, але за допомогою звертається до однокласників.

§ 2 бали - виконує вимоги вчителя формально, не зацікавлений у спілкуванні з ним, старається бути непомітним.

§ 1 бал - уникає контакту з учителем, при спілкуванні з ним відчуває невпевненість, або негативні емоції.

Кіл-ть балів: _______________________

Загальна кількість балів: _______________________

Інтерпретація результатів:

§ 1 рівень (високий) - 26-30 балів

§ 2 рівень (вище середнього) - 18-25 балів

§ 3 рівень (середній) - 12-17 балів

§ 4 рівень (нижче середнього) - 6-11 балів

§ 5 рівень (низький) - 1-5 балів

Висновок про рівень соціально-психологічної адаптації: ______________________________________________

Додаток 3

Бланк відповідей до методики «Соціометрія»

ПІБ_____________________________ клас______________
№	Кого з однокласників в першу чергу, другу і третю ти запросиш на день народження?	Кого з однокласників в першу чергу, другу і третю ти не запросиш на день народження?
1.
2.
3.

Додаток 4

Бланк тестування за методикою Дембо-Рубінштейна

Дата тестування___________________ Вік__________________ Стать_____________________

Прізвище. ім'я досліджуваного____________________________________________________

Методика виміру самооцінки проводиться наступним чином.

Інструкція: «Уяви, що на верхній крапці шкали «Здоров'я» знаходяться повністю здорові люди, а на нижній дуже хворі.

Відміть, будь ласка, хрестиком на шкалі, на свій погляд, де ти знаходишся.

Тепер, поступово, на кожній із шкал відміть: хрестиком свої розумові здібності, характер, поведінку, зовнішність, самостійність.»

Підрахунок балів. Кожна шкала дорівнює 100 мм. Самооцінка окремих якостей дитини вимірюється в мм під найнижчої крапки до хрестика, яку проставив досліджуваний. Потім всі бали по шкалам сумуються і діляться на 6 (за кількістю шкал). Таким чином визначається середній бал самооцінки.

Інтерпретація результатів:

від 0 до 20 - дуже низка самооцінка

від 21 до 30 - низька самооцінка

від 31 до 40 - нижче середнього

Від 41 до 60 - середній рівень самооцінки

Від 61 до 70 - вище середнього

Від 71 до 80 - висока самооцінка

Від 81 до 100 - дуже висока самооцінка

Додаток 5

НАБІР ІГОР-РОЗМИНОК ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ДІТЕЙ, ВКЛЮЧЕННЯ У СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Гра «ВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ»

Увага, друзі, запрошуємо вас розім'ятися! Пропонуємо розміститися на своїх стільцях зручніше. За моєю командою «Встати!» ви маєте швидко встати, а за командою «Сісти!» слід швидко сісти. Треба постаратися всім одночасно вставати, а потім сідати.

Гра «ХТО ЛІТАЄ?»

Діти стають у коло, обличчям до центру. Ведучий починає запитувати в дітей, хто може літати, а хто ні. Діти повинні постаратися відповідати на питання швидко, без пауз, одночасно. Причому якщо ведучий називає когось або щось, спроможне літати, діти мають хором відповісти «Літає!» - й показати, як це відбувається. Якщо ж названий об'єкт не літає, діти мовчать.

ГРА-ТАНОК

Пропоную вам зараз потанцювати. Станьте в коло. Давайте визначимо, у кого з вас краще розвинене почуття ритму.

Звучить музика. Той, хто водить, швидко й чітко показує різноманітні танцювальні рухи, а діти мають якомога точніше відтворити їх. Наприкінці гри виділяють кращих.

Гра «ТВАРИНИ»

У цій грі ви маєте зобразити за допомогою жестів та міміки представників світу тварин.

Можна грати в цю гру, розбивши попередньо дітей на дві групи. Представники кожної з цих груп «показують» одне одному тварин, а інші відгадують, про яку тварину йдеться.

Гра «ПЕРЕДАЙ ПРЕДМЕТ»

Діти діляться на дві команди. Стають у дві шеренги одне навпроти одного. Тепер гравцям кожної команди треба передати одне одному якийсь предмет круглої форми (апельсин, м'яч тощо), причому при передаванні цього предмета можна користуватися тільки підборіддям або ж плечима. Руками допомагати собі не можна. Якщо річ падає на підлогу, все починається спочатку. Наприкінці гри визначається команда-переможець.

Гра «ЗАПИТАННЯ ПІСНЕЮ»

Діти діляться на дві команди. Тепер перша команда, порадившись, повинна хором проспівати уривок із будь-якої відомої пісні, у цьому уривку має бути якесь запитання, а друга команда повинна за хвилину згадати й проспівати хором уривок з іншої відомої пісні, який містив би відповідь на це запитання. Потім команди міняються ролями.

Гра «"ОБІГРУВАННЯ" ПРЕДМЕТА»

Ведучий вибирає будь-який невеличкий предмет: ручку, шарф тощо. Пускає його по колу. Відтепер цей предмет може грати роль будь-чого, тільки не свою власну. Кожний гравець має уявити його якимось іншим предметом і коротко «обіграти» його, тобто здійснити якусь дію. Наприклад, ви уявляєте, що у вас у руках не ручка, а градусник. З градусником треба здійснити деякі дії, достатньо прості. Наприклад: струснути й сунути собі під пахву, перевірити температуру і т. п.

Наприкінці гри виділяються кращі гравці (актори).

Гра «НА ОДНУ ЛІТЕРУ»

Діти сидять колом. Обирається одна літера, з якої повинні починатися назви предметів, що є в кімнаті. Кожна дитина за годинниковою стрілкою називає з цих предметів той, назва якого починається з обраної літери. Виграє та дитина, яка останньою зможе назвати такий предмет.

НАБІР ІГОР-РОЗМИНОК ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ ДІТЕЙ, ЗНЯТТЯ ЗБУДЖЕННЯ ТА ІМПУЛЬСИВНОСТІ

Гра «ОПЛЕСКИ»

Діти стають у коло. Обирають ведучого, який стає на початку руху годинникової стрілки. Потім він плеще в долоні. Дитина, яка стоїть поруч із ним, повторює оплески, діти по черзі також плещуть по одному разу. Потім той, хто водить, може підійти до будь-якого місця кола й після того, як він лясне в долоні, з цього місця починає поширюватися хвиля оплесків по колу. Місце початку визначає той, хто водить.

Гра «ПІСНЯ»

Діти сидять по колу на стільцях. У середину кола виходить ведучий. «Зараз ми спробуємо заспівати хором яку-небудь пісню (діти обирають добре відому пісню)». У цій пісні має бути не більш як 2 куплети, якщо потрібно, то можна нагадати слова цієї пісні. Ведучий розповідає про умови (правила) гри. «Коли я перший раз плесну в долоні, ми всі починаємо співати цю пісню, за другим разом -- спів продовжується, але тільки подумки (про себе), а коли плесну втретє - знов усі співають уголос».

Гра «ІНОХОДЕЦЬ»

Діти поділяються на дві команди, стають у колону. «Це буде невеличке змагання-естафета. Вам слід (кожній команді) пройти незвичайним способом кілька метрів». Ведучий показує, до якого місця слід іти дітям. «Після того, як ви доходите до цього місця, у команду повертайтесь звичайним способом. Йти потрібно так: праву ногу заносите ззаду за ліву й ставите якомога далі вперед. Перемагає та команда, яка швидше й з найменшою кількістю падінь пройде цим способом».

Гра «ВГАДАЙ ПОЧУТТЯ»

На початку гри з дітьми слід з'ясувати, які саме почуття вони знають (радість, страх, гнів і т. ін.). Потім дітям пропонується за кілька хвилин зобразити за допомогою міміки й жестів певне почуття. Інші діти дивляться й намагаються відгадати те почуття, яке зображує дитина.

Гра «М'ЯЧИК»

Діти стають у коло обличчям один до одного. Ведучий: «Візьміть м'яч і починайте передавати його по колу. Умова така: можна передавати його по колу тільки з рук у руки. Не можна передавати м'яч по повітрю. Якщо хтось із гравців передав м'яча по повітрю або ж упустив, ця дитина вибуває з гри».

Гра «КАРЛЮЧКА»

Перший гравець бере аркуш паперу й олівець і малює на цьому аркуші довільну невеличку карлючку. Потім передає цей аркуш наступному гравцеві, завдання якого полягає в тому, щоб доповнити карлючку так, аби вийшов якийсь предмет або тварина, тобто те, що має значення. Далі вже цей гравець малює для наступної дитини нову карлючку і т. д. Наприкінці виділяються переможці цієї гри.

Гра «ОСТАННЯ ЛІТЕРА»

Крайній гравець називає слово (іменник в однині й називному відмінку). Наступний учасник гри згадує слово, яке починається з останньої літери того слова, яке вигадав перший учасник.

Гра «ЯК МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ПРЕДМЕТ?»

Беруть будь-який предмет (ручка, свічка і т. д.). Його пускають по колу дітей. Кожна дитина має сказати, як можна застосувати цей предмет, окрім його прямого призначення.

Размещено на Allbest.ru