Зміст конфлікту та характеристика його елементів: конфліктна проблема, основа, конфліктні інтереси, позиція учасників конфлікту
Дослідження змісту та основних елементів конфлікту - таких відносин між суб'єктами соціальної взаємодії, які характеризуються їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів чи суджень. Конфліктна проблема і основа. Позиція учасників конфлікту.
| Рубрика | Психология |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.11.2012 |
| Размер файла | 22,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА
Індивідуальна робота з предмету
«Конфліктологія та основи ведення переговорів»
На тему:
«Зміст конфлікту та характеристика його елементів: конфліктна проблема, основа, конфліктні інтереси, позиція учасників конфлікту»
Виконала:
студентка 51ТзГГ
Дмитруха М.Е.
Перевірив: Горський С.В.
Київ 2012
Зміст
Вступ
1. Зміст конфлікту
2. Характеристика елементів конфлікту
Висновок
Список літератури
Вступ
Конфліктологія (від латинського Conflictus - зіткнення, та грецького Logos - вчення, теорія) - наука про конфлікти. Отже, дослівно конфлікт - це зіткнення. Майже в такому вигляді воно входить і в інші мови (Conflict, dispute -- англійська, Conflikt -- німецька, Conflit -- французька, конфлікт -- українська та ін.).
На побутовому рівні слово «конфлікт» застосовується до широкого кола явищ: від збройних сутичок і протистояння різних соціальних груп до службових чи сімейних суперечок, до проблем кожної особистості, які супроводжують її протягом усього життя. Поняття конфлікту сьогодні не належить якійсь одній певній галузі знань (науки) чи практики. Це соціальний феномен, який проникає в усі сфери людського соціуму, тому його й почали вивчати фахівці різних галузей науки. Сама ж наука конфліктологія має інтегративний характер, вона збагачується життєвим досвідом і досягненнями всіх галузей науки.
Конфлікти, їх вивчення, прогнозування суспільного розвитку, гармонізація суспільних відносин створили передумови для виокремлення самостійної галузі знань -- конфліктології.
Конфліктологія - це система знань про закономірності та механізми виникнення та розвитку конфліктів, а також про принципи та технології управління ними.
На думку українських дослідників конфліктології проблема визначення об'єкта і предмета конфліктології не є самоочевидною, а тому доволі складною.
Під об'єктом конфліктології слід розуміти всі прояви конфліктної соціальної взаємодії у сучасному світі, людське суспільство і людину з її вчинками, цінностями, оцінками й відносинами в суспільстві та його інститутах. Предметом же конфліктології як науки є закономірності та механізми виникнення й розвитку конфліктів, а також принципи та технології управління ними.
1. Зміст конфлікту
конфлікт соціальний протиборство
Конфлікт як складне соціальне явище характеризується багатьма параметрами. Найважливішими з них є його сутність, структура, причини і динаміка. Саме ці характеристики конфлікту і знаходять своє висвітлення в даному пункті цього посібника.
Конфлікт - це такі відносини між суб'єктами соціальної взаємодії, що характеризується їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок і т.п.).
Для з'ясування суті конфлікту важливо виділити його основні ознаки і сформулювати необхідні і достатні умови його виникнення. Виявляється достатнім виділити дві таких ознаки:
1. Конфлікт завжди виникає на основі протилежно спрямованих мотивів чи суджень. Такі мотиви і судження є необхідною умовою виникнення конфлікту;
2. Конфлікт - це завжди протиборство суб'єктів соціальної взаємодії, яке характеризується нанесенням взаємного збитку (морального, матеріального, фізичного, психологічного і т.п.).
Виходячи з вищесказаного, можна сформулювати необхідні і достатні умови виникнення (початку) конфлікту.
Необхідними і достатніми умовами виникнення (початку) конфлікту є наявність у суб'єктів соціальної взаємодії протилежно спрямованих мотивів чи суджень, а також стан протиборства між ними.
Визначення основних структурних елементів конфлікту.
1. Сторони конфлікту - це суб'єкти соціальної взаємодії, що знаходяться в стані конфлікту або ж такі, що явно чи неявно підтримують конфліктуючих.
2. Предмет конфлікту - це те, через що виникає конфлікт.
3. Образ конфліктної ситуації - це відображення предмета конфлікту у свідомості суб'єктів конфліктної взаємодії.
4. Мотиви конфлікту - це внутрішні спонукальні сили, що підштовхують суб'єктів соціальної взаємодії до конфлікту (мотиви виступають у формі потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань).
5. Позиції конфліктуючих сторін - це те, про що вони заявляють один одному в ході конфлікту чи в переговорному процесі.
2. Характеристика елементів конфлікту
Протиріччя - основа конфлікту.
Перш за все слід зазначити, що основою всіх конфліктів є протиріччя, що виникають між людьми або всередині структури самої особистості. Саме суперечності і викликають протиборство між сторонами конфлікту. При цьому об'єктивні, не залежать від свідомості людей суперечності, що кореняться в істотних відмінностях соціально-економічних умов їх життя, відіграють ключову роль у виникненні конфліктів у суспільстві. Соціально-економічне становище індивіда в суспільстві багато в чому визначає не тільки лінію його поведінки і дії, але і саме його свідомість, інтереси та цілі.
Хоча слід мати на увазі, що суперечності, що викликають конфлікт, не обов'язково носять об'єктивний характер. Вони можуть бути і суб'єктивними, обумовленими суб'єктивними особистісними факторами, більш того вони можуть бути навіть уявними. Однак якщо вони мають для людини істотне значення, то можуть породжувати конфліктну ситуацію.
Маючи на увазі важливу для розуміння конфлікту роль протиріч, часто сам конфлікт визначають як граничне загострення протиріч між учасниками взаємодії, що виявляється в їх протиборстві. При цьому мова йде саме про різкому загостренні суперечностей, оскільки не всяке протиріччя викликає конфлікт. На ранній стадії розвитку суперечності воно може вирішитися і безконфліктним чином. Крім того, суперечності можуть взагалі існувати в безконфліктної формі. Прикладом може служити протиріччя між чоловіком і жінкою. Це протиріччя було і буде завжди, але лише в певній соціальній ситуації воно може набувати конфліктну форму. Нарешті, існує безліч протиріч, які до конфлікту взагалі не мають ніякого відношення. Такі, наприклад, протиріччя між людиною і природою, виробництвом та споживанням.
Конфліктна проблема.
Управлінню конфліктом повинна передувати стадія його діагностики, тобто визначення основних складових конфлікту, причин, що його породили. При проведенні діагностики конфлікту достатньо складним є виявлення суб'єктів конфлікту, їх потреб, що торкнулися, інтересів, побоювань, причин конфліктної взаємодії.
Для виявлення причин конфлікту можливо використовувати метод картографії конфлікту, суть якого полягає в графічному відображенні складових конфлікту, в послідовному аналізі поведінки учасників конфліктної взаємодії, у формулюванні основної проблеми, потреб і побоювань учасників, способів усунення причин, що призвели до конфлікту. Цей метод розроблений X. Корнеліусом і Ш. Фейром. Картографія конфлікту складається з декількох етапів. Перший етап картографії конфлікту -- фіксування конфліктної проблеми. На першому етапі проблема описується у загальних рисах, визначається предмет конфлікту. Якщо, наприклад, йдеться про неузгодженість в роботі, про те, що хтось працює гірше за інших, то проблему можна відобразити як "розподіл навантаження". Якщо конфлікт виник через відсутність довіри між особою і групою, то проблему можна виразити як "взаємостосунки". На даному етапі важливо визначити саму природу конфлікту і неважливо, що це не повністю відображає суть проблеми. Не слід визначати проблему у формі двоякого вибору протилежностей "так чи ні", додільно залишити можливість знаходження нових і оригінальних рішень.
Другий етап -- визначення головних учасників конфлікту.
Учасниками конфліктів можуть бути як окремі люди або групи (малі, середні, великі) людей, так і окремі соціальні спільності (етнічні, національні, релігійні, політичні) або коаліції спільнот (державні, етнічні коаліції і ін).
В умовах конфлікту суб'єкти конфлікту можуть брати участь не в своїй звичній ролі, а займати іншу позицію і статус. Набір можливих ролей, які відіграє людина чи соціальна група в суспільстві, дуже великий, також різноманітні варіанти рольових позицій в конфліктних відносинах. Наприклад, президент країни може грати свою безпосередню роль у внутрішньополітичному або міждержавному конфлікті, але в інших протиріччях може грати роль звичайного громадянина країни, сусіда, чоловіка, батька і інші ролі. Іншими словами, кожна людина володіє певним рольовим набором, його зміна відбувається щодня в залежності від того, в яких умовах він знаходиться. Так само і в конфлікті ролі можуть змінюватися або з'являтися нові. Займані позиції в конфліктній ситуації теж можуть бути різними.
· опонент -- учасник конфлікту, який вважає свої інтереси неузгодженими з інтересами іншого;
· противник -- опонент, який прагне реалізувати свої інтереси за рахунок нейтралізації інтересів іншого;
· агресор -- противник, який виявляє агресивність, намагається причинити іншому зло;
· посередник-учасник -- його завдання допомогти ліквідувати конфлікт;
· арбітр -- учасник, мета якого проаналізувати конфлікт і дати рекомендації щодо його ліквідації;
· ворог-противник -- його мета -- знищити противника (фізично чи морально, соціально).
Крім цього є ще ті, хто співчуває, і ті, хто засуджує дії певної сторони в даному конфлікті. На другому етапі виявляються головні учасники (суб'єкти) конфлікту. В список можна внести окремих осіб або цілі команди, відділи, групи, організації. Залучених у конфлікт людей, що мають спільні інтереси в конфлікті, можна об'єднати в групи.
Статус основних учасників визначається не тільки його роллю в конфлікті або соціальним становищем, яке він займає в суспільстві або системі міжособистісних відносин, в якій відбувається конфлікт. Його також характеризує становище, що формується в ході розвитку конфлікту, зване рангом. Рівень рангу залежить від можливостей, якими володіє учасник конфлікту (фізичні, матеріальні, соціальні, інтелектуальні, особистісні). Впливають навички та досвід суб'єкта конфлікту, ступінь налагодженості різнобічності його соціальних зв'язків. Ранги протиборчих сторін розрізняються якісною характеристикою особистісного потенціалу та ймовірності розкриття потенціалу в конфліктній взаємодії.
Третій етап у складанні карти конфлікту -- з'ясування того, в чому полягають інтереси і в чому побоювання кожного учасника конфлікту. Третій етап припускає перелік основних потреб і побоювань, пов'язаних з цією потребою, всіх основних учасників конфліктної взаємодії. Необхідно з'ясувати мотиви поведінки, що стоять за позиціями учасників в даному питанні. Вчинки людей визначаються їх бажаннями, потребами, мотивами, які необхідно визначити. Інтереси і побоювання учасника конфлікту конкретизуються в його позиції. У найзагальнішому вигляді позиція -- це відповідь на питання -- "Чого я хочу?".
Графічне відображення потреб і побоювань розширює можливості і створює умови для більш широкого круга рішень, можливих після закінчення всього процесу картографії.
Таким чином, процес аналізу конфлікту складається з таких етапів:
1) визначення проблеми;
2) визначення головних учасників;
3) уточнення інтересів і побоювань кожного учасника;
4) уточнення конфліктної ситуації;
5) уточнення можливих позицій кожного учасника;
6) аналіз позиції з погляду прихованих за нею побоювань і інтересів;
7) порівняльний аналіз конфліктної ситуації і позицій учасників орієнтацією на вироблення альтернативних рішень.
Якщо складається карта конфлікту між двома співробітниками в організації, то в карту можна включити цих працівників, а фахівців, що залишилися, об'єднати в одну групу, або виділити окремо ще і начальника даного підрозділу.
Застосування методу картографії конфлікту дозволяє виявити учасників конфлікту, з них визначити суб'єктів цієї конфліктної взаємодії, представити предмет конфлікту (взаємостосунки у відділі), потреби і побоювання всіх учасників.
Дуже важливе значення в аналізі конфлікту має з'ясування побоювань ("негативних інтересів"). По мірі входження в конфлікт побоювання домінують над "позитивними" інтересами, викликаючи негативні емоції і тим самим викривляючи уявлення про дійсність, конфліктну ситуацію.
Участь в конфліктних ситуаціях достатньо часто супроводиться посиленням стресових станів людини. Конфлікт є складними взаємостосунками між опонентами, забарвлені сильними емоційними переживаннями. Разом з тим неадекватне сприйняття ситуації, що відбувається через стресовий стан одного з її учасників, достатньо часто приводить до конфліктів.
Конфліктна ситуація може існувати протягом років і не завжди супроводиться сильними переживаннями, але конфлікт як активна протидія суб'єктів відстоювання своїх інтересів, викликає різкі негативні емоції.
Поняття "стрес" означає стан індивіда, який виникає як відповідь на різноманітні екстремальні дії зовнішнього середовища.
Існує багато чинників, що викликають стреси (організаційні, позаорганізаційні, особові чинники). Організаційні чинники визначаються позицією індивіда в організації, зокрема, відсутністю роботи відповідно до кваліфікації; поганими взаємостосунками з оточуючими; відсутністю перспектив зростання, наявністю конкуренції на робочих місцях і т. п.
Висновок
Аналіз різних підходів до поняття конфлікту дозволяє зробити висновок про те, що вивчення цього феномена дуже актуально. На сучасному етапі розвитку психологічної науки не існує загальноприйнятого визначення поняття конфлікту і ведучого підходу до його вивчення. Існує безліч робіт, присвячених вивченню різних аспектів конфлікту. У визначенні поняття «конфлікт» є достатньо велика різноманітність думок.
Без сумніву залишається те, що конфлікти - частина людського існування. Конфлікт неминучий і універсальний; він являє собою один з найважливіших динамічних факторів, що лежать в основі людської поведінки.
Конфлікт як соціальне дію дає, без сумніву, відомий яскраво забарвлений негативний ефект. Але він виконує важливу позитивну функцію. Конфлікт служить вираженню незадоволеності або протесту, інформування конфліктуючих сторін про їхні інтереси і потреби. У певних ситуаціях, коли негативні взаємини між людьми контрольовані, і, принаймні, одна зі сторін відстоює не тільки особисті, але й організаційні інтереси в цілому, конфлікти допомагають згуртуватися оточуючим, мобілізувати волю, розум на вирішення принципово важливих питань, поліпшити морально- психологічний клімат у колективі.
Знання про феномен конфлікту дозволять мінімізувати негатив, який несе з собою конфлікт. Для вирішення конфлікту важливо мати в своєму розпорядженні різні підходи, уміти гнучко користуватися ними, виходити за межі звичних схем і чуйно реагувати, поступати і мислити по-новому. У той же час можна використати конфлікт як джерело життєвого досвіду, самовиховання і самонавчання.
Список використаной літератури
1. Ємельяненко Л. М., Петюх В. М., Торгова Л. В., Гриненко А. М. Конфліктологія: Навч. посіб. / За заг. ред. В. М. Петюха, Л. В. Торгової. -- К.: КНЕУ, 2003.
2. Конфлікти і оборони: Загальна теорія. - Н.Ю.: Harper & Row, 1963 - P. 308.
3. Скотт Г. Джіні. Конфлікти: шляхи їх подолання. / Пер.с англ. - Київ, 1991.
4. Анцупов А. Я., Шипілов А. І. Конфліктологія. - М.: ЮНИТИ, 2000.
5. Громова О. М. Конфліктологія. - М., 2000.
6. http://psyterra.spb.ru/moreinfo/conflicts/data/ic_moreinfoconflicts/7/
7. http://posibnyky.vntu.edu.ua/psihol/1rozd/zmist.htm
8. http://www.igidravlika.com
9. http://pidruchniki.ws
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Психологічні знання про особистісні передумови конфліктної поведінки. Зіткнення протилежно спрямованих інтересів, позицій опонентів чи суб'єктів взаємодії як основна причина виникнення конфлікту. Характеристика етапів розвитку конфліктної ситуації.
контрольная работа [19,3 K], добавлен 23.12.2013Конфлікти та конфліктологія. Системи управління конфліктами. Прогнозування, запобігання, стимулювання, регулювання та розв’язання конфлікту. Суть інституціоналізації конфлікту. Додатковий аналіз конфлікту за допомогою експертів. Ухвалення рішення.
реферат [21,5 K], добавлен 30.10.2008Соціально-психологічна характеристика феномену внутрішнього особистісного конфлікту. Прояви і види внутрішнього особистісного конфлікту. Дослідне вивчення прояву внутрішнього конфлікту в юнацькому віці. Організація і методика емпіричного дослідження.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 15.03.2009Характеристика правового конфлікту та його учасники. Групи суб'єктів конфлікту: фізичні та юридичні особи. Особливості морального конфлікту й оптимальні шляхи його розв'язання. Зовнішні та внутрішні моральні конфлікти, основні форми їх виявлення.
реферат [19,0 K], добавлен 16.05.2010Визначення термінів "конфлікт", "конфліктологія", "конфлікт інтересів". Основні теорії виникнення конфлікту. Особливості, структура та функції політичного конфлікту. Виникнення та сутність юридичних конфліктів. Характеристика форм завершення конфлікту.
презентация [598,3 K], добавлен 15.05.2012Загальна характеристика поняття конфлікту та його проявів. Особливості причин виникнення конфлікту. Стратегія поведінки, переживання у конфліктних ситуаціях. Почуття провини і образи. Шляхи вирішення конфлікту. Емпіричні дослідження емоцій і почуттів.
дипломная работа [80,1 K], добавлен 20.07.2011Функціональні можливості конфліктів на виробництві. Концепція позитивно-функціонального конфлікту Л. Козера, її передумови виникнення, сутність теорії. Специфіка етапів розвитку конфлікту, огляд можливих сценаріїв його закінчення та урегулювання.
контрольная работа [133,3 K], добавлен 21.12.2014Дослідження сутності та особливостей прояву конфліктної ситуації, сучасного стану проблем конфлікту. Характеристика основних стилів поведінки на основі яких базуються стратегії переговорів: суперництва, співпраці, компромісу, уникнення, пристосування.
курсовая работа [183,9 K], добавлен 08.06.2011Визначення та теорії конфлікту. Типи, класифікація та структурна модель конфлікту. Етапи та фази конфлікту. Внутрішньоособові та міжособові конфлікти. Методи та форми керування конфліктами. Використання координаційних та інтегруючих механізмів.
курсовая работа [130,6 K], добавлен 12.11.2015Предмет конфліктології. Розвиток науки. Стан конфліктології в Україні. Поняття конфлікту. Структура конфлікту. Типологія конфліктів. Теорія Е. Берна (60-ті роки ХХ ст.). Трансактний аналіз та подолання конфлікту. Мета й методи трансактного аналізу.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 05.01.2008
