Програма клубної роботи з військовослужбовцями

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут соціально-педагогічної та корекційної освіти

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Методика соціально-виховної роботи»

на тему:

«Програма клубної роботи з військовослужбовцями»

Реферат виконала

студентка І курсу

202 (а) групи

ОСНЯЧ ЯНА

БЕРДЯНСЬК-2012

ВСТУП

Актуальність проблеми. Сучасний етап розвитку Збройних Сил України висуває підвищені вимоги до військових кадрів, їх ділових, професійних, загальнолюдських, морально-бойових і інших якостей, висуваються нові завдання по соціально-виховній роботі військовослужбовців. Відомо, що військово-професійні властивості та якості громадянина-патріота, військового професіонала, високоморальної особистості і т.д. є неодмінними складовими особистісного змісту військовослужбовців. Їх формування, закріплення та подальший розвиток здійснюються в ході специфічної діяльності соціально-виховної роботи. Особливе значення в цьому надається виховній роботі з солдатами і сержантами, що проходять службу.

Спеціальне виділення клубної соціально-виховної роботи з військовослужбовцями в окремий напрямок діяльності обумовлене двома факторами. По-перше, це цілеспрямоване посилення їх ролі в структурі особового складу військових підрозділів. По-друге, необхідність врахування їх найбільш загальних і специфічних особистісних і соціально-психологічних особливостей при організації та здійсненні військово-професійного виховання.

Військова соціально-виховна робота - це явище і нове, і в той же час, давнє. Історія знає багато фактів допомоги, підтримки, соціального захисту людини, що присвятила себе благородній справі - боронити рідну землю, свій народ. Військовослужбовець, як і будь-який інший звичайний громадянин, теж потребує і уваги, і допомоги, і захисту. Тим паче в наш час, коли соціальна напруженість не спадає, коли не покращується матеріальний стан армійців, коли для багатьох зникає життєва перспектива, коли багато-хто стоїть перед болючим питанням - а що далі? Багато хто в час військової служби втрачає суспільні перспективи, змінюється соціальний статус людей, ламаються звичні життєві стереотипи, цінності, виникають неабиякі нетрадиційні, незвичайні труднощі. Самій людині стає важко справлятися з ними. Необхідність вирішення соціально-виховних проблем різних категорій військовослужбовців та, безумовно, всіх, кого певним чином чіпає військова служба, обумовлює розвиток та вдосконалення розгалуженої системи клубної соціально-виховної роботи.

Виходячи з актуальності проблеми, програма соціально-виховної роботи з військовослужбовцями ставить за мету організацію надання допомоги військовослужбовцям у вирішенні соціально-психологічних проблем шляхом надання інформаційних, психолого-педагогічних і корекційних послуг. При цьому визначено домінуючим індивідуальний адресний підхід та створення системи комплексного впливу па особистість

Мета. Обґрунтування необхідності військової соціально-виховної роботи як спеціалізованого виду соціальної діяльності, що допомагає знайти шлях до світу законів доброти, духовного та фізичного оздоровлення, порозуміння та злагоди між громадою і тими, хто потребує спокою та душевної рівноваги.

Мета соціальної роботи в умовах військової служби полягає в тому, щоб відновити фізичні й психічні сили тих, кому надається допомога, скорегувати особистісні установки, навчивши їх правильно сприймати примусові сторони свого життя; внести елементи соціальної справедливості в рамки субординаційних ставлень, характерних для військової служби.

Реалізація програми спрямована на вирішення таких завдань:

- зменшення кількості злочинів серед військовослужбовців України;

- формування стереотипу поведінки на усвідомлене проходження строкової служби у Збройних силах України;

- створення комплексної системи соціально-виховної допомоги військовослужбовцям.

Зміст роботи:

1) Застосування конфліктологічних процедур, технології посередництва, методів групової терапії у вигляді бесід, ігор, тренінгів спілкування і навчання комунікативним навичкам, особистісна діагностика психологічної сумісності або несумісності індивідів для комплектування найбільш життєздатних і стабільних колективів.

2) Для поліпшення становища військовослужбовців застосовується соціально-економічна робота, організація самодопомоги і взаємодопомоги. Організатори соціальної роботи можуть виступити в ролі консультантів і менеджерів, посередників у контактах асоціацій і об'єднань дружин військовослужбовців з органами і установами, підприємствами, зацікавленими в їхніх послугах або результатах праці.

3) Специфічний вид діяльності соціального працівника в Збройних силах - це підготовка військовослужбовців до життя після звільнення з військової служби, правильна психологічна орієнтація і корекція очікувань, що спроможні пом'якшити неминучу зміну способу життя, навчити позитивно реагувати на неї.

4) Культурно-дозвіллєва діяльність відіграє у збройних силах дуже важливу роль. Це реалізація можливості об'єднання колективу, внесення змін у монотонну військову дійсність, сфера вияву свободи в надмірно урегульованих умовах. Соціальний працівник стежить за регулярністю і рівним доступом усіх до культурно-дозвіллєвої діяльності, залучає бажаючих, забезпечує обладнанням і інвентарем для соціально-культурної активності.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ

соціальний виховний військовий особистісний

Соціально-психологічний тренінг спілкування - це засіб психологічного забезпечення процесу підготовки різних категорій військовослужбовців до виконання завдань за призначенням, несення вартової і внутрішньої служб, яке використовується командирами і офіцерами виховних структур частин і підрозділів в ході занять з командирської, бойової та суспільно-державної підготовки, при проведенні виховної роботи та включає в себе комплекс різних вправ, тренувань і ситуаційно-рольових ігор. Соціально-психологічний тренінг спілкування може проводитися з метою:

- вироблення у військовослужбовців уміння і навичок вирішення індивідуальних і групових завдань за призначенням;

- вироблення у військовослужбовців уміння і навичок спілкуватися один з одним;

- навчання військовослужбовців шляхам і способам запобігання та подолання конфліктних ситуацій;

- згуртування військових колективів і т.д.

Соціально-психологічний тренінг спілкування дозволяє керівнику одночасно вирішувати наступні завдання: з одного боку, закріплення наявних у військовослужбовців знань, отриманих в ході теоретичних занять, і вдосконалення умінь і навичок прийняття індивідуального і групового рішення в екстремальних ситуаціях, з іншого боку, сприяти процесу згуртування даної групи, розвитку в ній колективістського самовизначення, груповий емоційної ідентифікації та ціннісно-орієнтаційної єдності.

Соціально-психологічний тренінг спілкування проводиться, як правило, протягом 45-60 хвилин.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ СПІЛКУВАННЯ

Проводиться в 3 етапи:

На першому етапі проводиться розминка, в ході якої керівник тренінгу може використовувати такі вправи:

1. Вправа по тренуванню пам'яті. Наприклад, керівник зачитує 10 слів (це можуть бути ключові слова, терміни по темі командирської, бойової, суспільно-державної підготовки або по темі проведеної виховної роботи). Учасники тренінгу запам'ятовують на слух ці слова, а потім протягом 1-ї хвилини по пам'яті відтворюють їх на аркуші паперу. Керівник збирає листи і оцінює розвиток пам'яті в учасників тренінгу: 5-6 слів - задовільно, 7-8 слів - добре, 9-10 слів - відмінно розвинена пам'ять. Далі керівник пояснює техніку запам'ятовування слів (шляхом складання розповіді з названих слів).

2. Вправа "Знайомство". Керівник дає завдання написати кожному учаснику тренінгу на аркуші паперу цифри від 1 до 10 і десять разів відповісти письмово на запитання: "Хто я?" Використовуючи характеристики, риси, інтереси й почуття для опису себе, починати кожне речення з займенника "Я" ... Потім листок з цим переліком кожен учасник тренінгу приколює на видному місці на грудях і починає повільно ходити по класу, підходячи до інших учасників тренінгу та уважно читаючи те, що написано на листку у кожного, не соромлячись при цьому коментувати переліки інших учасників. Як варіант, кожен учасник може голосно прочитати свій перелік решті групі. Керівник тренінгу порівнює оціночні судження учасників тренінгу з власною оцінкою, отримуючи при цьому додаткову як пряму, так і непряму інформацію про кожного учасника і аналізуючи її, робить для себе відповідні висновки. З іншого боку дана вправа дозволяє кожному учаснику ближче пізнати один одного.

3. Вправи з вироблення довіри один до одного: "довіряють падіння". Учасники тренінгу діляться на пари. Вправа полягає в тому, що одна людина з пари буде падати, а інший його ловити. Людина, яка ловить, стає на коліна або трохи присідає (приблизно в 90 см позаду свого партнера), щоб встигнути перервати падіння до того, як його партнер торкнеться підлоги. Людина, яка падає, встає спиною до свого партнера, закриває очі, розслабляється і падає назад на руки партнера, намагаючись не підстраховувати себе під час падіння. Потім партнери міняються ролями.

Дана вправа проводиться за двома варіантами:

а) учасники тренінгу розподіляються по парам мимовільно в добровільному порядку, що дозволяє керівнику отримати інформацію про взаємовідносини військовослужбовців (виявляються військовослужбовці, які найбільш довіряють один одному);

б) учасники тренінгу розподіляються по парам за вказівкою керівника, при цьому керівник розподіляє по парам військовослужбовців, що відчувають на його думку недовіру один до одного, що дозволяє керівнику підтвердити або спростувати свою оцінку з одного боку і відчути довіру один до одного між даними військовослужбовцями з іншого боку.

"Підняття тіла". Учасник, який відчуває самотність або потребує турботи та підтримки членів групи тренінгу, лягає на підлогу і закриває очі. Члени групи утворюють коло і дуже повільно починають піднімати його, м'яко розгойдуючи вперед і назад. Потім повільно опускають його на підлогу. Як варіант, цю вправу можна виконати з кожним учасником тренінгу.

"Коло довіри". Учасники тренінгу сідають або стають в коло і беруться за руки з партнерами зліва і справа, закривають очі, розслабляються і починають повільно розгойдуватися. При цьому керівник робить навіювання шляхом створення образу кулі в області сонячного сплетіння кожного учасника, витікаючих від кулі теплих променів і передачі цього тепла партнерам ліворуч і праворуч шляхом потиску рук.

4. Комплекс фізичних вправ на розслаблення різних груп м'язів тіла, рук, ніг, шиї, обличчя.

На другому етапі проводиться ситуаційно-рольова гра. Гра використовується для дослідження процесу прийняття індивідуального і групового рішення, вироблення у військовослужбовців певних умінь і навичок вирішення завдань в подібних ситуаціях, закріплення наявних знань, вчить ефективному поводженню для вирішення задачі і досягнення згоди при вирішенні групового завдання, представляє інформацію щодо партнерів комунікації, керівництва й домінування в групі, вносить вклад у згуртованість членів групи.

Керівником групи моделюється екстремальна ситуація (рекомендується моделювання ситуації по темі заняття) і видається учасникам тренінгу її короткий опис. Учасникам тренінгу визначається роль групи в даній ситуації і видається завдання на прийняття рішення в заданих умовах. Далі керівник визначає порядок дій, де відводить час для індивідуальної роботи кожного учасника тренінгу і час на групове прийняття рішення. Керівник тренінгу також видає рекомендації для досягнення згоди при груповому ухваленні рішення.

В ході обговорення керівник уважно стежить за діями учасників тренінгу. По можливості рекомендується використовувати аудіо-і відеоапаратуру як для імітації шумової та наочної обстановки моделюється ситуації, так і для запису процесу прийняття рішення учасниками тренінгу, що надасть хорошу допомогу при розборі і підведенні підсумків тренінгу.

Оптимальний склад групи тренінгу від 6 до 15 осіб. Якщо в групі більше 15 чоловік, то, як варіант, її можна розділити на дві підгрупи: одна буде безпосередньо брати участь в ході прийняття групового рішення, а інша виступати в ролі експертної групи з оцінки дій 1-ї групи.

На третьому етапі проводиться розбір прийняття індивідуального і групового рішення, в ході якого заслуховується оцінка дій безпосередніх учасників тренінгу членами експертної групи, якщо така створювалася, доводиться до всіх учасників тренінгу правильне рішення в даній ситуації і обговорюється процес прийняття рішення, звертаючи при цьому увагу на наступні питання:

а) за змістом рішення:

- Як і чому саме таке рішення необхідно було ухвалити у даній, конкретній ситуації, його обґрунтування;

- Які помилки були допущені при прийнятті рішення;

- Хто найбільш правильно прийняв рішення, і хто ні;

б) за формою прийняття рішення:

- Які види поведінки допомагали чи заважали процесу досягнення згоди;

- Хто був лідером в ході обговорення;

- Хто брав участь, а хто ні і чому;

- Хто чинив вплив і чому;

- Яка була атмосфера в групі під час дискусії;

- Чи оптимально використовувалися можливості групи;

- Які дії робили учасники групи для "притягування" своїх думок.

В ході розбору тренінгу доцільно демонструвати аудіо-або відеозапис процесу прийняття рішення, щоб наочно показати ті чи інші моменти обговорення і учасники тренінгу могли почути і побачити себе з боку.

На закінчення керівник групи тренінгу підводить підсумки проведення тренінгу та видає рекомендації щодо поліпшення прийняття індивідуального і групового рішення, як за змістом, так і за формою; формам і методам спілкування, шляхам запобігання та подолання конфліктних ситуацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Технології соціальної роботи з військовослужбовцями: Інформаційно-методичний збірник. - К.: ДЦССМ, 2003. - 335 с.

2. Парыгин Б.Д. Социальная психология. - СПб.: ИГУП 1999 - 176 с.

3. Вернодубов М.П., Осипов В.Б. Управление адаптацией молодежи и военнослужащих к службе в армии: Методическое нособие. / Подобщ. ред. Бодарепко М.Г. - О., 1995. - 184 с.

4. Лукашевич М. П., Мигович I. I. Теорія і методи соціальної роботи. /Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. і випр.- К.: МАУП, 2003. -- 168 с

5. Методики вивчення індивідуально-психологічних якостей призовників та приписників РВК. - Донецьк: Відділ виховної роботи Донецького обласного військкомату, 2002. - 98 с.

6. Методики психологічних досліджень особистості військовослужбовців та військового колективу. -- К.: ДЦССМ, 2001. -- 64 с.

7. Практические рекомендации социальио-психологической работы с

8. военнослужащими в системе центров социальных служб для молодежи. - 3 часть. - Севастополь, 2002. - 96 с.

9. Соціальна підтримка військово-зобов'язаної молоді. / За заг. Ред.. А.О.Бучака. - Рівне, 2002. - 51 с.

10. Соціальна робота з допризовною, призовною молоддю, військовослужбовцями, службовцями за призовом та юнаками, які звільняються з лав Збройних сил України. - К.: УДЦССМ, 1999. - 44 с.

Размещено на Allbest.ru