Достатня увага у відповідях досліджуваних надається подіям пов'язаним із роботою ( 6, 61 % ), одруженням ( 6,14% ), матеріальним становищем ( 3,70 % ).

Найменше значення надається подіям, що пов'язані з батьківською сім'єю ( - 0,40 % ) та здоров'ям ( - 1,40 % ).

2.2 Відхилення поведінки підлітка від норми

Проблема злочинності серед підлітків є однією з тих, що найбільше турбують суспільство. Щороку кількість неповнолітніх злочинців зростає. Так, за даними Головного управління юстиції Автономної Республіки Крим з 1991 по 2002 рік кількість учасників злочинів у віці 16 - 17 років збільшилося на 55%, а кількість неповнолітніх злочинців, що не досягли віку притягнення до кримінальної відповідальності, - на 14,6 % [8]. Нині на обліку в МВС АРК перебуває близько двох тисяч дітей і підлітків, що скоїли правопорушення.

Проблема поведінки підлітків, схильних до правопорушень, досліджувалася Н. Максимовою, А. Личко, В. Васильєвим, В. Гіндікіним, В. Татенком, В. Гур'євою та іншими вченими-психологами.

Традиційні методи діагностики поведінки, що відхиляється від норми, які використовувалися у цих працях, спрямовані на вивчення емоційно-вольової сфери, рівня претензій, ступеня сформованості особистості підлітків. Ми ж пропонуємо підійти до цієї проблеми з іншого боку: досліджувати у підлітків, схильних до відхилення від норм поведінки, особливості структури образів свідомості і самосвідомості. Д. Леонтьєв, описуючи структуру свідомості, пропонує розглядати «образ світу» як відображення майбутнього, що являє собою систему прогнозів та екстраполяцій. Якщо прийняти це положення, то треба погодитись, що уміння узгоджувати свою поведінку з культурними нормами, соціальними правилами залежить від уміння прогнозувати результати своїх дій, співвідносити свої цілі з цілями іншого. Для підлітків же характерне невміння працювати у внутрішньому плані свідомості. Особливо яскраво це проявляється в підлітків з відхиленнями у поведінці. Відомо також, що рівень розвитку самосвідомості є прогностичним чинником при девіантній поведінці. Саме тому у своєму дослідженні ми особливу увагу приділяємо вивченню структури образів свідомості, описові їх змін, а також дослідженню образу «Я» у підлітків-правопорушників.

У нашому дослідженні ми вивчали три групи підлітків. Експериментальну групу 1 склали підлітки, що перебували на обліку у відділі в справах неповнолітніх - 20 осіб віком 12 - 14 років. Експериментальну групу 2 склали підлітки з розладом особистості, що проходили курс лікування у психіатричної лікарні (20 осіб віком 12 - 14 років). Контрольну групу склали 20 учнів загальноосвітньої школи № 2 віком 12 - 14 років.

Для дослідження структури образів свідомості ми використовували схему, запропоновану Ф. Василюком. Згідно з цією моделлю, в структурі образів свідомості можна виділити предметний зміст, значення, особистісний зміст, почуттєву тканину предметного змісту, почуттєву тканину значення, почуттєву тканину особистісного змісту, а також знак і його почуттєву тканину. Конкретним матеріалом нашого аналізу були малюнки. За допомогою малюнків оцінювалися рисункові методи діагностики особливостей свідомості і самосвідомості підлітків. Це рисункова методика «Минуле. Сьогодення. Майбутнє» та малюнок «Я в 10 років. Я зараз. Я через 2 роки». Ми використовували нетрадиційну обробку виконаних малюнків за допомогою розробленої Ф. Василюком моделі образів свідомості. Застосування в клінічній психології такий нетрадиційний підхід до опрацювання малюнків знайшов зовсім недавно, але вже неодноразово використовувався для виділення особливостей структури образів свідомості і самосвідомості у хворих різних нозологій. Так, у наркологічних хворих «Я» чітко представлене в образі минулого, а в образі сьогодення і майбутнього сприйняття себе розпливчасте і нечітке. У психопатичних особистостей при побудові образу опора на зміст ситуаційна і в емоційно напруженій ситуації може бути надмірно вираженою.

Для вивчення образу «Я» ми використовуємо семантичний диференціал Фельдеса, а також аналіз малюнків «Я в 10 років. Я зараз. Я через 2 роки.» За допомогою семантичного диференціала випробовувані шкалували «Я». Шкали активності, валентності і потентності утворять своєрідний тривимірний семантичний простір, що дозволяє судити про емоційне ставлення людини до будь-яких об'єктів, а в даному випадку - до самого себе та інших людей .

При обробці результатів використовувалися математичні критерії:

c2 Пірсона, Q- критерій Розенбаума.

Вивчення результатів

Вивчаючи образ «Я», ми одержали такі результати. Крапки в семантичному просторі, що відображають оцінку «Я» групою делінквентів і групою підлітків з розладом особистості дуже близькі. Розходження за кожним з факторів (активності, валентності і потентності) статистично не розрізняються. На підставі цього можна говорити, що уявлення про своє «Я» і самооцінки цих груп підлітків подібні. Вони частіше, ніж звичайні підлітки, дають негативні характеристики, оцінюючи власне «Я» за допомогою семантичного диференціала, у той час як здорові підлітки присуджують собі в більшості випадків позитивні оцінки (див. таблицю 1). Віднесення себе до негативних полюсів свідчить про наявність негативних самооцінок, унаслідок чого образ «Я» суперечливий: він має як позитивне, так і негативне забарвлення. Підлітки з розладом особистості і підлітки-делінквенти оцінюють себе за шкалами семантичного диференціалу як невпевнених у собі, несимпатичних, відразливих, нерішучих, невідвертих, нерозуміючих інших. В експериментальних групах розходження оцінок себе не мають статистично достовірного характеру.

Таблиця.

Кількість учасників випробування, що дали позитивні і негативні оцінки «Я» за шкалами семантичного диференціала

Групи випробовуваних	А	В	П
	+	-	+	-	+	-
Група норми	18	2	17	3	17	3
Психопатичні особистості	14	6	13	7	16	4
Група делінквентів	14	6	12	8	13	7

А - фактор активності

В - фактор валентності

П - фактор потентності

Схожість уявлень про своє «Я» проявилася в цих випробовуваних і в рисункових методиках. Малюючи минуле, неповнолітні делінквенти та підлітки з розладом особистості рідше, ніж здорові, спираються на полюс особистісного змісту і частіше - на полюси предметного змісту (65 %) і значення (див. таблицю 2). Розходження в опорі на особистісний зміст достовірні при

Таблиця. Частота опори на утворюючі свідомості в малюнках минулого і Я в 10 років (у відсотках)

Групи випробовуваних	Пр	Пр'	Зн	Зн'	См	Див'
	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II
Група норми	45	35	-	-	-	-	-	-	40	65	15	-
Психопатичні особистості	65	80	-	-	10	-	-	-	25	20	-	-
Група делінквентів	65	75	-	-	15	-	-	-	20	25	-	-

I - минуле II - Я в 10 років

Таблиця.

Частота опори на утворюючі свідомості в малюнках сьогодення і Я зараз (у відсотках)

Групи випробуваних	Пр	Пр'	Зн	Зн'	См	Див'
	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II
Група норми	50	30	-	-	-	-	-	-	40	70	10	-
Психопатичні особистості	35	55	-	-	10	-	-	-	55	45	-	-
Група делінквентів	20	45	-	-	15	-	-	-	55	55	10	-

I - сьогодення II - Я зараз

Для них минуле - слабке відрефлексоване емоційне переживання, де “Я” представлене неясно. Іншими словами, делінквенти і підлітки з розладом особистості погано усвідомлюють, якими вони були раніше. У своєму житті вони не використовують наявного минулого досвіду, бо він залишається для них формальним і не належить до системи особистісних цінностей. Усвідомлення минулого опосередковане образами предметів зовнішнього світу. Для них минуле - це не історія розвитку їхньої особистості, а зовнішні події. Минуле не розглядається крізь призму змістів. У той же час здорові особи, змальовуючи минуле, спираються в основному на полюс особистісного змісту.

Виконуючи малюнок сьогодення, усі три групи випробовуваних в однаковому співвідношенні спираються переважно на полюс особистісного змісту і полюс предметного змісту (див. таблицю 3). Підлітки-делінквенти і підлітки з розладом особистості включають себе в образ сьогодення, прискіпливо ставляться до актуальної ситуації. Сьогодення сприймається ними крізь призму інтересів і мотивів; до сьогодення є значеннєве ставлення. У малюнках досить яскраво представлене розуміння, усвідомлення і уявлення про себе.

Таблиця. Частота опори на утворюючі свідомості в малюнках майбутнього і Я через 2 роки (у відсотках)

Групи випробовуваних	Пр	Пр'	Зн	Зн'	См	Див'
	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II
Група норми	35	35	-	-	-	-	-	-	55	65	10	-
Психопатичні особистості	50	75	-	-	25	-	-	-	25	25	-	-
Група делінквентів	50	80	-	-	20	10	-	-	30	10	-	-

I - майбутнє II - Я через 2 роки

Пр-предметний зміст; Пр - почуттєва тканина предметного змісту; Зн - значення; Зн' - почуттєва тканина значення; См - особистісний зміст; См' - почуттєва тканина особистісного змісту

У малюнках майбутнього підлітки-делінквенти і підлітки з розладом особистості рідше спираються на особистісний зміст, а частіше - на полюс предметного змісту і значення (див. таблицю 4). Зниження ролі особистісного змісту при усвідомленні індивідуального майбутнього, очевидно, позбавляє делінквентів і підлітків з розладом особистості інструмента, що робить майбутнє передбачуваним, визначеним, чітким і усвідомленим. В усіх трьох часових відтинках простежується одна тенденція: при введенні себе в контекст малюнка змінюється світосприймання.

При введенні себе в контекст малюнка у делінквентів та підлітків з розладом особистості відзначаються такі особливості. У малюнках “Я в 10 років” збільшується опора на предметний зміст у 80 % підлітків, зменшується опора на особистісний зміст, зникає опора на значення. У малюнках “Я зараз” збільшується опора на предметний зміст у 55 % випадків, зменшується опора на особистісний зміст. У малюнках “Я через 2 роки” збільшується в 75% випадків опора на предметний зміст, зменшується опора на особистісний зміст, зникає опора на значення. У здорових підлітків у малюнках «Я в 10 років» і «Я через 2 роки» при введенні в контекст малюнка себе збільшується опора на особистісний зміст у 65 % підлітків, опора на предметний зміст не змінюється.

1. Образ «Я» у підлітків-делінквентів і підлітків з розладом особистості суперечливий: він містить у собі як позитивне, так і негативне ставлення, що і проявляється на рівні самооцінки. Самооцінка в досліджуваних підлітків хитка, нечітка, суперечлива.

2. Підліткам з розладом особистості і підліткам-делінквентам притаманні подібні зміни при аналізі образів минулого, сьогодення і майбутнього. Образи упереджені, якщо ситуація актуальна на даний момент. Так, значеннєва утворююча спостерігається тільки в образі сьогодення. В образах же минулого, так само, як і в уявлюваних образах майбутнього, навпаки, упередженість образу редуцийована. Минуле і майбутнє не розглядається крізь призму змістів, воно безлике, в образі минулого і майбутнього представлена лише предметна утворююча.

3. При включенні “Я” у зміст образу у звичайних підлітків відбувається істотна перебудова його структури: образ свідомості стає прискіпливішим, значеннєва утворююча виходить на перший план у його побудові. У підлітків з розладом особистості і делінквентів такої перебудови не відбувається.

4. Виявлені особливості в організації свідомості частково розкривають механізми відомих у психології та психіатрії фактів: підлітки з розладом особистості не вміють планувати і прогнозувати свої дії, погано використовують і мало враховують наявний соціальний досвід.

5. Виявлені особливості в структурі образів свідомості й образу «Я» можуть бути використані в діагностиці, профілактиці і корекції поведінки підлітків з девіантними її формами. Психологічна корекційна робота з такими підлітками повинна бути спрямована (в тому числі) на поліпшення усвідомлення себе, своїх можливостей та вчинків, формування адекватнішої самооцінки, вироблення особистісного значеннєвого ставлення до свого минулого і планів на майбутнє.

Висновки

Останніми роками Україна переживає справжню „психокультурну революцію”. Сучасні уявлення про моральність, людяність і духовність свідчать про драматичний процес руху від традиційної психокультури до нової - психокультури вільного, демократичного суспільства. Очевидно, що масштаб і глибина психодуховних та соціоментальних трансформацій, котрі у нас відбуваються, досліджуються недостатньо як у філософсько-культурологічному, так і в науково-психологічному плані.

Незважаючи на кілька десятиріч марксистсько-ленінського спрощення моральності й не менш руйнівні впливи загальноцивілізаційного технократизму й сцієнтистського об'єктивізму, соціокультурні корені й національні традиції вітчизняної етико-духовної ментальності зберігають свій глибинний і цілющий вплив. Свідченням цьому є сучасні науково-філософські дослідження в галузі духовно-етичних почуттів і дані емпіричних соціально-психологічних досліджень.

У підлітковому віці спостерігається розвиток обсягу уваги, підвищення стійкості уваги та розвиток здатності до переключення та розподілу уваги. Також у підлітків відмічається погіршення результатів навчальної діяльності. Це відбувається тому, що розумові здібності підлітка на відміну од здібностей молодшого школяра, набувають нової якості: вони стають опосередкованими. Це відбувається завдяки розвитку понятійного, мовно-логічного, абстрактного мислення. Підліток може оперувати поняттями, міркувати про властивості та якості предметів, висувати гіпотези, планувати дослідницьку діяльність та засвоювати великі масиви інформації.

Література

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.

2. Божович Л.И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности // Психология формирования и развития личности. - М.: Наука, 1981. - С. 3-19.

3. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование). - М.: Просвещение, 1968. - 468 с.

4. Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для класних керівників, вихователів і вчителів. - К., 1995. - 40 с.

5. Запорожец Л.А. Психологические особенности нравственного поведения у младших подростков. // Сб. науч. тр. “Психологические проблемы выявления и коррекции отклоняющегося поведения школьников”. - М.: Изд. АПН СССР, 1990. - С. 18-26.

6. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975. - 302 с.

7. Марьенко И.С. Основы процесса нравственного воспитания школьников. - М.: Просвещение, 1980. - 183 с.

8. Менчинская Н.А. Применение знаний в учебной практике школьников: Психологические исследования. - М.: Изд. АПН РСФСР, 1961. - 374 с.

9. Д. В. Колесов, И. Ф. Мягков «Учителю о психологии и физиологии подростка». Москва «Просвещение» 1986 г.

10. «Рабочая книга школьного психолога» Редакция И. В. Дубровиной. Москва «Просвещение» 1991 г.

11. Газета “Шкільний світ”.

1. № 23, грудень 1999 р.

2. № 18, вересень 1998 р.

12. Л. М. Проколієнок, Д. Ф. Ніколенко “Сімейне виховання. Підлітки”. Київ “Радянська школа” 1985 р.

13. Вікова психологія. Київ “Радянська школа” 1986 р.

14. Психологічна наука, вчитель, учень.

15. Бордяєв “Класний керівник”. Москва “Педагогическая литература”.

16. Педагогіка школи.

17. Журнал “Початкова школа”.

1. № 12, грудень 1999 р.

2. № 2, лютий 1997 р.

3. № 2, 1993 р.

4. № 3, березень 1997 р.

5. № 9, вересень 1997 р.

18. Альберт Миханов “Драматическая педагогика”. Москва “Педагогика” 1986 г.

19. “Трудные судьбы подростков - кто виноват?” Москва Педагогическая литература» 1991 г.

20. Культура поведінки і спілкування людей. Івано-Франківськ, 1992 р.

Додаток

Анкета вивчення рівня розвитку моральних якостей

Анкета - складений дослідником перелік питань для контингенту осіб, які обстежуються, відповіді яких є вихідним емпіричним матеріалом для узагальнення.

1. Чи часто Ви замислюєтесь над тим, як впливають ваші вчинки на навколишніх?

1) дуже рідко;

2) рідко;

3) досить часто;

4) часто.

2.Чи бували у Вас вияви брутальності?

1)так;

2) ні;

3) іноді.

3.Чи любите Ви аналізувати свої вчинки?

1)так;

2) ні;

3) іноді.

4.Чи перебиваєте Ви співрозмовника?

1)так;

2) ні;

3) іноді.

5.Чи можете зупинити того, хто занадто самовпевнений?

1)так;

2)ні;

3) іноді.

6.Чи подобається Вам демонструвати свій авторитет?

1) так;

2) ні;

3) іноді.

7.Чи любите Ви допомагати людям?

1)так;

2) ні;

3) іноді.

8.Чи знаєте Ви власні недоліки?

1)так;

2) ні.

9.Чи часто сваритеся її своїми друзями?

1)так;

2) ні.

10. Чи трапляються конфлікти в сім'ї?

1)так;

2) ні;

3) іноді.

11. Конфлікти виникають:

1) між батьками;

2) між вами і батьками.

12. Кого в сім'ї ви наслідуєте?

1) матір;

2) батька;

3) інших членів сім'ї.

13. Хто з учителів вам подобається? Чому?

14. Назвіть предмети, на яких учителі принижують вас.

На основі вивчення досвіду класовода покажіть, як використовуються засоби масової інформації у виховні роботі.

Використання засобів масової інформації у виховній роботі класовода посідає дуже важливе місце. Використовуючи їх у своїй роботі з класом, вчитель розвиває в учнів допитливість, працелюбність, відповідальність перед колективом, формує в них такі риси характеру, як настирливість у роботі, дисциплінованість, організованість.

В учнів після таких уроків покращується пам'ять, мислення, спостережливість, мовний розвиток.

Засоби масової інформації можна використовувати л проведення виховних годин, диспутів, класної служби новин.

Хочу, зокрема, зупинитися на організації проведення класної служби новин. Ці заняття можна проводити, як загальний огляд новин так і за певною тематикою.

Ось як проводяться заняття класоводом Свідрак Ярославом Юрійовичем. В його класі систематично проводиться огляд новин.

За підготовку учнями таких занять відповідає окремий учень. Відповідальний має заведений зошит, в якому згідно графіка всі учні класу готують огляд новин. Практика показала, що учні дуже гарно сприймають коли завдання перед ними ставить їхній товариш по навчанню.

Учні відповідальні за підготовку слідуючого заняття, збирають інформацію протягом цілого тижня. Збирається інформація по нашій країні, за кордоном, по області, району, а також новини спорту.

Кожний учень класу має заведену папку, куди стікається вся зібрана інформація.

Для бору інформації використовуються всі засоби масової інформації: телевізор, радіо, періодичні видання. Учні роблять виписки на окремих листочках складають в папку. Учні закріплені за проведенням чергового заняття доводять інформацію до класу. Класовод наголошує на те, що інформування проводиться з пам'яті, а записи тільки як підказка.

Коли висвітлюється певне питання всі учні слідкують, а пізніше доповнюють оглядача. Таким шляхом всі учні практично задіяні в роботі на уроці. В них розвиваються пізнавальні здібності: пам'ять, мислення, спостережливість, мовний розвиток.

Якщо учень, відповідальний за підготовку інформації, не з'явився на урок за нього працює цілий клас, а цей учень автоматично готує слідуючи заняття.

Такий підхід виробляє в учнів працелюбність, відповідальність перед колективом, дисциплінованість, самоконтроль в роботі

Класовод також багато уваги приділяє одягові учнів, які готують заняття.

Класна служба новин в ігровому плані перетворюється на телевізійну службу новин, а доповідачі - на телеведучих. Учні, які готують зняття, гарно одягнуті, адже за ними спостерігає цілий клас. Такий ігровий характер проведення уроку виховує в учнів відповідальність перед колективом, прагненя до самоствердження, адаптованість до умов шкільного життя, почуття комфорту.

А зараз розглянемо тематичну службу новин. Такі заняття можна проводити по темах “УПА - тепер нічого не забуто, УПА - це віра в отчий край розкутий”, “Україна - європе1ська держава”, “Спом'яни їх, не забудь” (присвячена річниці бою під Крутами), “Чорнобиль - горе України, її незагоєна рана”. При підготовці таких уроків можна використовувати газетні та журнальні статті, плакати, спогади очевидців.

Разом з класоводом до таких уроків готуються і учні. В цьому випадку можна залучати як і цілий клас так і окремих учнів. При проведенні заняття за темою “Україна - європейська держава” можна використати інтерактивну вправу “Незакінчене речення”, де учні дають відповіді на запитання вікторини.

Відомі діячі Київської русі...

Запорозькі козаки прославилися...

УПА -це ...

Державними символами України є...

Країнами Європи є...

Для того, щоб підшукати правильні відповіді учні пригладжують передні класні служби новин та яких обговорювалися подібні питання.

Дослідження розповсюдження наркоманії серед молоді

1. Проблема дослідження

В житті сучасного суспільства особливо гостро постала проблема пов'язана з наркоманією. Особливо велике росповсюдження ця негативна звичка отримала в середовищі молоді. Наркоманія негативно впливає не тільки на життя суспільства в цілому, а також на життя та діяльність особи окремо. На даний час ця проблема стала дійсно-таки глобальною. По статистичним даним, розповсюдження такої негативної звички як наркоманія в великих маштабах, в окремих країнах, пов'язано з нестабільністю політичної та економічної ситуації, з наявністю великої кількості криз та недосконалістю економічного та політичного механізмів. Відносно нашої країни ця проблема є особливо актуальною і розповсюдження її пов'язано з низькою кльтурою суспільства. З даною проблемою повинно боротися не тільки суспільство, але й кожна людина повинна усвідомлювати длю себе велику шкоду від наркоманії і намагатися боротися з цією негативною звичною. Тільки після цього можна говорити про рішення поставленої проблеми. Тому я вирішив провести дане соціологічне дослідження, щоб наочно побачити росповсюдження наркоманії серед молоді, так як молодь являється основою нашого суспільства.

2. Мета дослідження

Мета мого соціологічного дослідження полягає в вивченні росповсюдження наркоманії серед молоді. А також метою даного соціологічного дослідження є зібрати якомога більше інформації про поставлену проблему.

3. Завдання дослідження

Завданням мого соціологічного дослідження є за допомогою соціологічного опитування зібрати інформацію про наркотики та наркоманію і з'ясувати причини росповсюдження наркоманії , та шляхи вирішення даної проблеми.

4. Гіпотези

Я вважаю, що наркоманія глибоко вкоренилась серед молоді;

Більшість випадків вживання наркотичних засобів молодими людьми пов'язане з ціллю підвищити свій настрій, а причиною, через яку вони почали вживати наркотики є бажання попробувати;

Молодь якщо починае вживати наркотики, то ще не досить в зрілому віці;

Наркотики - це порок якого важко позбутися.

Також я вважаю, що наркотичні засоби сильно шкодять здоров'ю.

5. Спосіб збору інформації

Своє дослідження я проводив за допомогою соціологічного опитування.

Генеральною сукупністю мого соціологічного опитування являється вся молодь у віці від 15 до 23 років. Вибіркова сукупність дорівнює 30 осіб: 20 чоловічої статі та 10 жіночої. Я провів вибіркове дослідження за допомогою анкетування і не претендую на високу репрезентативність отриманих даних. Даним соціологічним дослідженням я хочу звернути увагу суспільства на дану проблему.

1. Чи вживали Ви коли небудь нехай навіть слабкий наркотик?

а) так;

б) ні.

2. В якому році Ви спробували вперше наркотики?

а) до 15 років;

б) від 16 до 20 років;

в) після 20 років.

3. Через яку причину Ви вирішили вжити наркотики?

а) вплив компанії;

б) спроба зняти стрес;

в) бажання попробувати;

г) свій варіант відповіді________________________

_________________________________________________

4. Які найсильніший наркотик Ви вживали (вживаєте)?

а) “травку”;

б) “ангідридку”;

в) свій варіант відповіді________________________

_________________________________________________

5. Чи завжди Ви можете відмовитись від пропозиції вжити наркотик?

а) так;

б) не завжди;

в) ні.

6. Як Ви вважаєте, наркотики шкодять здоров'ю?

а) так;

б) ні.

7. Ви регулярно вживаете наркотики?

а) так;

б) ні.

Вкажіть вашу стать:

а) жіноча;

б) чоловіча.

№ Питан-ня	Варіант відповіді	Кількість відповідей	Процентне співвідношення	Загальне процентне співвідношення
		Чол.	Жін.	Чол.	Жін.
1	а)	18	4	90%	40%	93%
	б)	2	6	10%	60%	27%
2	а)	2	0	10%	0%	7%
	б)	14	3	70%	30%	57%
	в)	4	1	20%	10%	17%
3	а)	9	2	45%	20%	37%
	б)	2	1	10%	10%	10%
	в)	5	1	25%	10%	20%
	г)	2	0	10%	0%	7%
4	а)	10	4	50%	40%	47%
	б)	6	0	30%	0%	20%
	в)	2	0	10%	0%	7%
5	а)	10	10	50%	10%	67%
	б)	2	0	10%	0%	7%
	в)	6	0	30%	0%	20%
6	а)	20	10	100%	10%	100%
	б)	0	0	0%	0%	0%
7	а)	2	1	10%	10%	10%
	б)	18	9	90%	90%	90%

Результати дослідження

Аналізуючи результати мого дослідження, я зробив слідуючі висновки:

моя гіпотеза про те, що нгаркоманія глибоко вкоренилася серед молоді насправді не справдилася, регулярно вживають наркотики лише 10% опитаних мною респондентів;

з'ясувалося, що причиною першого вживання наркотиків являються такі: спроба зняти стрес (10%), бажання попробувати (27%), вплив компанії (37%), а також серед 7% респондентів вияснилось, що причиною також можуть бути такі як бажання стати старшим, бажання нових відчуттів та інші;

моя гіпотеза про те, що молодь починае вживати наркотики ще не досить в зрілому віці відносно справдилася: 57% опитаних респондентів вперше вжили наркотик в віці від16 до 20 років. А це значить, що слід звернути увагу на виховання молодого покоління, поглибити пропаганду проти наркотиків серед підростаючого покоління;

більшість респондентів також як і я вважають, що наркотики - це порок, якого важко позбутися.

Також, як і було раніше сказано, всі респонденти згодились з тим, що наркотики несуть згубну дію на організм людини.

Размещено на Allbest.ru