Тренінг обсервації для науково обдарованої молоді у природничій сферіі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТРЕНІНГ ОБСЕРВАЦІЇ ДЛЯ НАУКОВО ОБДАРОВАНОЇ
МОЛОДІ У ПРИРОДНИЧІЙ СФЕРІ

В статье представлен тренинг обсервации для научно одаренных учеников. Предлагается модель развитой наблюдательности личности. Описано содержательное наполнение тренинговой программы. Предложенная технология открывает новые перспективы в актуализации научной одаренности учеников.

Ключевые слова: одаренность, научная одаренность, обсервация, тренинг.

The observation training for students gifted in science is presented in the article. The model of personality with well-developed observation is proposed. The content of the training program is described. The offered technology opens new prospects in actualization of the students' scientific gift.

Keywords: gift, scientifically gifted, observation, training

Однією з найбільш важливих характеристик науково обдарованої особистості є розвинені навички дослідника. Надаючи великого значення такому феномену, вітчизняні та зарубіжні вчені (Дж. Гілфорд, В. Моляко, Р. Семенова-Пономарьова, Дж. Рензуллі, К. Хеллер, О. Савенков, Є. Регірер та ін.) вважають, що найбільш важливою характеристикою обдарованих осіб є креативне мислення. На додаток, до цього вагомого конструкту відомий фізик А.Ейнштейн додає «наукове відкриття» та «мудрість». Відомі американські спеціалісти (Трефінгер, Янг, Шелб, Шеперсон, 2002) виділяють чотири напрямки креативного процесу. До їх числа відносять:

- генерування ідей (продукування численних ідей для вирішення задач);

- заглиблення в ідеї (бажання зрозуміти складність, аналіз, синтез, вирішення незрозумілості та неясності, створення порядку в безладі);

- сміливість досліджувати ідеї (допитливість, грайливість, схильність до ризику, почуття гумору, терпимість до чесності, відкритість до досвіду, самовпевненість);

- прислухатися до внутрішнього голосу (розуміння того, ким ти є, куди ти хочеш дістатися, докладання всіх можливих зусиль для досягнення цілі, наполегливість, самоспрямованість, концентрація, робоча етика).

Для розвитку креативності та самостійності при розв'язанні дослідницьких завдань необхідно пройти певні рівні реалізації дослідницького навчання:

1. Дорослий ставить проблему, надає метод її вирішення, а саме рішення дитина шукає самостійно.

2. Проблему ставить дорослий, але метод її вирішення дитина шукає самостійно.

3. Найвищий рівень - постановка проблеми, пошук методів її дослідження і розробка рішення здійснюється дитиною самостійно [5].

Особливе значення для майбутнього науковця має накопичення досвіду власної дослідницької діяльності. Численні дослідження підтверджують факт, що навчання наукових талантів є суто індивідуальне. Обдарована особа переймає креативний досвід у найбільш досвідченого, визнаного творця. Інтелектуальний досвід науковців передається з покоління в покоління.

Перші кроки формування вмінь науковця починають з обсервації (від латинського слова - observatio - спостереження). Тому досвідчені спеціалісти пропонують в практиці підготовки початкуючих науковців використати принцип «метод відкриття відомого». Учень або студент, який обрав улюблену галузь науки, нічого не повинен знати про знайдене, не повинен знати, чи існує рішення задачі і можливе воно в даних умовах. Такий принцип є основою тренування дослідницької діяльності.

Отже, постає питання пошуку методів навчання майбутніх науковців та розроблення тренінгу обсервації для формування дослідницьких вмінь у науково обдарованої молоді (у природничій сфері), що і є метою нашого дослідження.

Відповідно до обраної мети нами вирішувались такі завдання:

1) Вивчення особистісних властивостей обсервації у науково обдарованих студентів.

2) Розроблення тренінгу обсервації для науково обдарованої молоді.

3) Доведення ефективності запровадження тренінгу та накреслення перспектив подальших досліджень.

Психологічний тренінг як багатофункціональний метод зміни особистості включає в себе такі форми практичної діяльності, як психодіагностика, навчання та розвиток. Тренінг дає великі діагностичні можливості і дозволяє використати модулі тренінгу в психодіагностичних цілях. В тренінгу обсервації постійно використовується ситуаційна психодіагностика, яка заснована на наданні учасникам можливості проявити свої якості і здібності як майбутнього дослідника у сфері фізики або біології. Тому на початку тренінгових занять пропонується дати домашнє завдання: «Опиши екосистему під великим каменем» (з біології), «Які фізичні явища можна прослідкувати при русі пелюстки від явора» (з фізики).

Така нетестова психодіагностика дає більш вірогідну інформацію порівняно з даними, отриманими в результаті тестування. Об'єктивність оцінки повинна бути забезпечена за рахунок залучення в якості експертів досвідчених викладачів фізики та біології. Найбільш цінними в тренінговій роботі з науково обдарованими учнями є когнітивний , перцептивний, мотиваційний компоненти, які є необхідними для формування базових навичок дослідника.

Тренінг обсервації допоможе подолати обмеження, які накладаються від регламентованої поведінки та традиційного навчання. З іншої сторони тренінг надає широкі можливості для розвитку практичного інтелекту, допомагає на практиці реально перевірити теоретичні положення природничих наук. В тренінгу обсервації є можливість швидко співвіднести отриману інформацію та результати спостережень. Засвоєння нових психотехнік дозволяє підтвердити взаємодію та організувати запозичення інтелектуального когнітивного досвіду. Навчання в тренінгу обсервації проводиться двома напрямками: засвоєння загальних ефективних прийомів та технік обсервації та отримання спеціальних знань з фізики або біології, які будуть основою в професійних вміннях майбутнього науковця. В процесі тренінгу корисно використовувати матеріали різного змісту:

- розв'язання якісних та розрахункових задач, в тому числі не абстрактного змісту, а з наближенням до досвіду учнів;

- проведення домашніх експериментальних задач по спостереженню явищ;

- робота над змістом понять у сфері фізики або біології;

- застосування схем, таблиць, алгоритмів, моделей, які дозволяють систематизувати знання;

- самостійна робота з науковим текстом;

- розв'язання якісних задач, при яких можна найбільш повно розкрити смисл фізичних або біологічних понять, законів та використати їх для пояснення різного роду явищ;

- написання домашніх творів (типу «мої гіпопетичні роздуми»), які дозволяють активізувати діяльність обдарованих учнів, розвивати творчі здібності, підвищити власну самооцінку потенційних здібностей [1, 3 ,6 ].

Особливо важливо для обсервації явищ навчити учнів самостійно підбирати обладнання і самостійно планувати експеримент.

Тренінг обсервації для обдарованої молоді розрахований на 12-годинний курс навчання (6 занять тривалістю по 2 години). До програми тренінгу включені такі заняття:

І. Вступ. Обсервація як метод дослідження природничих явищ .

ІІ. Спостережливість як психічна властивість особистості. Роль спостереження в діяльності майбутнього спеціаліста фізики та біології.

ІІІ. Складання програми спостереження.

ІV. Техніка обсервації.

V. Аналіз та опрацювання результатів обсервації.

VІ. Презентація результатів власних дослідницьких спостережень.

Навчання обсервації обдарованої молоді можна поділити на декілька рівнів, що дозволяє ведучому проводити планування занять та досягнення потрібних результатів.

На І рівні (ознайомлюючому) учасникам дають уявлення про метод обсервації та його значимість для розв'язання проблемних ситуацій.

На ІІ рівні (відтворюючому) учасники тренінгу виконують та планують власні спостереження з уже відомих явищ або фактів і роблять наукові узагальнення.

На ІІІ рівні (професійному) учні та студенти самостійно планують та проводять обсервацію природничих явищ, фіксують результат обсервації, роблять власні висновки і узагальнення.

На ІV рівні (креативному) учасники тренінгу набувають вмінь розв'язати методом обсервації складні проблемні ситуації на основі набутого в ході занять інтелектуально-когнітивного досвіду.

Перейдемо до більш детального викладення програми тренінгу.

Обсервація в природничій галуззі ставиться так високо як і експеримент. Такий метод дослідження покликаний виявити ті факти та явища, які претендують на їх вірогідність та об'єктивність. При організації обсервації виникає необхідність в обґрунтуванні та класифікації таких понять, як :

1) спрямованість спостереження;

2) повнота спостереження;

3) позиція спостерігача;

4) обмеження, які вводяться самим спостерігачем.

Виділяють такі види обсервації:

- за спрямованістю: об'єктивні ;

- за повнотою: суцільне та вибіркове;

- за позицією спостерігача: відкрите та приховане;

- за формою фіксації результату: фотографії, узагальнення, графіки, інтерпретації різного змісту.

В процесі викладання фізики та біології поряд з демонстрацією експериментів та проведення фронтальних лабораторних робіт для розвитку креативності в цій сфері використовують домашні експериментальні завдання, що дозволяють формувати в учнів навички спостереження та вміння постановки дослідів, вміння пояснювати отримані результати. Такі завдання не вимагають складного обладнання, і тому їх рішення максимально наближені до повсякденного досвіду. Перевагою є те, що для їх розв'язання учень самостійно повинен підібрати обладнання та самостійно спланувати експеримент з використанням спостереження.

На другому занятті учасників тренінгу варто ознайомити з такою індивідуальною ознакою, як спостережливість. За визначення ця властивість будується на відчутті та сприйманні. Завдяки спостережливості людина розрізняє ознаки та об'єкти, які мають незначні відмінності. Спостережливість у фізиці та біології ставиться так високо як і експеримент. Важливе значення для розвитку спостережливості мають професійні знання у природничій сфері, мислительні процеси, що дозволяють оперувати ними, усвідомлювати і розуміти спостережене явище. Спостережливість пов'язана і обумовлена будовою та чутливістю аналізаторів. Сенсорна система особистості як сукупність структурно-функціональних утворень нервової системи забезпечу: 1) сприйняття інформації про дію подразника; 2) аналіз цієї інформації; 3) формування відчуттів та розпізнавання образів. За допомогою розвинених зорових, слухових, смакових, нюхових, сомато-сенсорних та вестибулярних аналізаторів людина отримує об'єктивну інформацію про мінімальні зміни оточуючого середовища, які необхідно для адекватного формування різного роду реакцій. Завдяки принципу багатоканальності сенсорних систем інформація аналізується та передається трьома паралельними каналами - специфічним, неспецифічним та асоціативним. Асоціативні зони кори аналізують інформацію, порівнюють її з тим, що зберігається в пам'яті і забезпечують впізнавання образів, що є вищою функцією сенсорних систем.

Спостережливість залежить від індивідуальних особливостей пам'яті та мислення, включаючи цілісну структуру психіки, накопичений минулий досвід, спрямованість та емоційні переваги. Специфічними особливостями спостережливості є:

1) побачити в зовнішніх проявах - будову цього об'єкту, його внутрішні властивості;

2) необхідність диференціювати ознаки, через які об'єкт себе проявляє;

3) мати абсолютну та відносну чутливість до сприйняття цього об'єкту.

Рисунок 1. Психологічні конструкти розвитку спостережливості у науково обдарованих осіб

До числа індивідуальних особливостей спостережливості відносяться: відмінності в будові та функціонуванні зорового аналізатора; сенсорна організація особистості, що характеризується об'єднанням різних модальностей в комплексі і виділенням провідної їх чутливості; рівень розвитку мислення, почуття, інтереси та попередній досвід; особливості спостережливості складається під впливом виховання. Нижче подаємо інтегровану модель розвиненої спостережливості у науково обдарованої молоді.

На третьому занятті, при складанні планів спостереження, особливий акцент робиться на постановці цілей обсервації ( виділення фігури з фону, єдність частин і цілого). До числа найбільш типових цілей можна віднести: 1) вивчення змінних характеристик предмету, 2) вивчення причин, які лежать в основі природничого явища, 3) вивчення особливостей прояву даного явища.

В цілому програма обсервації природничого явища може бути представлена в такій послідовності:

1. Формулювання та занотовування цілі спостереження.

2. Визначення об'єктів, які будуть фіксуватися при спостереженні.

3. Визначення ситуації в якій буде проведене спостереження.

4. Встановлення часових меж спостереження.

5. Визначення форм реєстрації об'єктів.

6. Розгортання та заготовка бланків спостереження.

7. Визначення ліній аналізу, в ході якого буде проведене спостереження.

В процесі проведення тренінгового заняття є потреба ознайомити його учасників зі структурою обсервації. Спостереження природничих явищ в залежності від його видів більшою або меншою мірою піддається програмуванню. У структурі спостереження прийнято виділяти такі елементи:

1) встановлення об'єкту та предмету спостереження, його одиниць, а також визначення мети і постановка дослідницьких задач;

2) забезпечення доступу до ситуацій, що спостерігаються;

3) вибір способу спостереження (виду) і розробка його процедури;

4) підготовка технічного устаткування та документів (підготовка фото або відео камер, зошитів спостереження і т .п.);

5) проведення спостереження природничого явища, збір фактичного матеріалу, накопичення супутньої інформації про контекст явища;

6) фіксація результатів спостереження, що може здійснюватись у виді: короткочасних записів, схем, заповнення спеціальних заготовлених бланків, заповнення протоколів спостереження, що є розширеним варіантом карток спостереження, ведення щоденника спостереження, використання відео, Фотом , кіно , аудіо апаратури;

7) здійснення контролю за спостереженням, що передбачає звернення до різноманітних інформаційних джерел, проведення повторних спостережень;

8) підготовка звіту про проведення спостереження, що повинен містити основні положення програми спостереження, характеристику часу, місця, інформацію про спосіб спостереження, детальні описи фактів, що спостерігались, інтерпретацію результатів спостереження (графіки, моделі, схеми, таблиці, порівняльні результати і т.п.).

Таким чином у загальному вигляді процедура спостереження природничих явищ передбачає такий порядок дослідницьких дій учня:

1. Визначення мети і завдань спостереження (для чого спостерігати і з якою метою?).

2. Вибір об'єкту і предмету спостереження (що спостерігати?).

3. Вибір ситуації спостереження (в яких умовах, за яких обставин спостерігати?).

4. Вибір способу (виду) спостереження (як спостерігати?).

5. Вибір способу реєстрації фактів, що спостерігалися (як вести запис?).

6. Обробка та інтерпретація отриманої за результатом спостереження інформації (який результат отримано?)[2, 5 ].

Для доведення ефективності запропонованої тренінгової програми пропонуємо використати складену нами спеціальну «анкету дослідника» та запропонувати її заповнити учасникам групи. Анкета складається з запитань відкритого типу та описання ситуацій, типових для прояву вмінь спостерігача. Основний зміст анкети може бути представлений таким чином:

a. Що Ви вважаєте найбільш цінним надбанням в результаті навчання методу обсервації (знання, якості мислення, особистості, дослідницькі навички і т.п.)?

b. Які особливості дослідницької діяльності допомагають Вам у науково-пошуковій роботі?

c. Які особливості наукового мислення та вмінь обсервації допомагають Вам у таких ситуаціях як:

1. екзамен _____________________________________________

2. засвоєння нових знань_________________________________

3. перетворення життєвих обставин________________________

4. знаходження контактів з однодумцями ___________________

5. необхідність підтримання високого ступеня активності_____

6. обставини нового завдання з високим ступенем невизначеності__________

d. Яких нових вмінь Ви хотіли б набути в процесі подальшого навчання засобами тренінгу?__________________________________

Змістовний аналіз заповнених анкет дозволив виділити ряд найбільш характерних оцінок. Більшість учасників тренінгу вважають, що саме такі заняття допомогли розвинути здібності до самостійної організації дослідницької роботи, вміння планувати обсервацію явищ, грамотно оформляти результати спостереження, здібності розглядати об'єкт з різних точок зору, вміння публічно представити результати проробленої роботи.

Учасники тренінгу відмічають успіхи в своїх досягненнях та мобільній орієнтації в новій ситуації, зміни в операційних вміннях (систематизація знань, осмислення різних точок зору, виділення функціонально смислових ознак та головних позицій). Помітні зміни досягнуті у формуванні вміння діяти в ситуації з високим ступенем невизначеності, де проявляється послідовність в думках, розміркованість та інтуїція.

ВИСНОВКИ

1. Практика використання обсервації підтверджує принципову придатність даного методу для отримання об'єктивної інформації про природничі явища і є вирішальним засобом при організації світосприймання обдарованої особистості.

2. Тренінг як багатофункціональний метод дає великий розвиваючий та за забезпечує діагностичний ефект. Навчання здійснюється так, що формуються загальні прийоми та техніки обсервації, отримуються спеціальні знання в галузі фізики або біології. В процесі тренінгу ведучий повинен використовувати матеріали різного змісту (розв'язання якісних та кількісних задач, домашнє експериментування, робота з поняттями, гнучке використання символічної та семантичної інформації у вигляді схем, таблиць, алгоритмів і т.п.).

3. В процесі навчання обсервації кожен учасник проходить так звані рівні засвоєння вміння: ознайомлюючий, відтворюючий, професійний, креативний. Проходження цих рівнів дає можливість здійснювати індивідуальне планування занять для досягнення розвиваючого ефекту.

4. Психологічні конструкти розвитку спостережливості у науково обдарованих осіб включають: особливості сенсорно-перцептивної системи, базові фахові знання, розвинені пізнавальні процеси, індивідуальний стиль діяльності, інтереси, емоційно-мотиваційні характеристики, індивідуально-психологічні відмінності сприймання оточуючого світу.

5. З метою навчання використання методу обсервації при вивченні фізики та біології використовуються певний порядок дій : вибір мети спостереження, об'єкту та предмету, пошук ситуації та встановлення часових меж, проведення реєстрації самого явища та визначення ліній аналізу обсервації.

6. Вивчення отриманих матеріалів дозволяє зробити висновок про ті особистісні та мислительні якості, на розвиток яких направлена тренінгова програма. Важливим підсумком є те, що майбутні науковці надають уваги тим якостям обсервації, які мають пряме відношення до проведення дослідницької роботи з використанням методу обсервації.

7. Представлена психолого-педагогічна технологія може бути використана в практиці роботи шкільного психолога та педагогів, які проявляють інтерес до науково обдарованої молоді.

8. Перспективи подальших дослідження ми вбачаємо у розроблені скринінгу дослідницьких вмінь науково обдарованої молоді, який дасть можливість провести чітку індивідуальну диференціацію діагностики такого феномену.

ЛІТЕРАТУРА

тренінг обсервація обдарована особистість

1. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. - К.: «Плеяди» , 2006.

2. Одаренные дети. Под ред. Г.М. Бурменской, В.М. Слуцкого. - М., 1991.

3. Савенков А.И. Путь к одаренности. Исследовательское поведение дошкольников-СПб., 2004.

4. Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту. - К., 2001.

5. Чумакова Н.Б. Обучение и развитие одаренных детей. - М., 2004.

6. Oceans in Motion. Teachers Planning Guide . - New York, 1999 .

1. Размещено на www.allbest.ru