Умови подолання внутрішньоособистісних конфліктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Умови подолання внутрішньоособистісних конфліктів

Відомо, що саме внутрішні протиріччя є основою усякого руху і життєдіяльності. Як образно зазначає Ф.Тайсон, від народження до смерті людині постійно кидають виклик дисонанс і несумісність, і вона намагається відповісти на них, «стимулюючи психічне функціонування [6]. «Позбавте людину цієї внутрішньої роботи й боротьби й ви позбавите її повноцінного життя й розвитку, тому що саме життя і є постійне вирішення протиріч» - у свою чергу писав В. Франкл [7]. Саме через внутрішньоособистісний конфлікт відбувається становлення характеру, волі й всього психічного життя особистості.

Однак конструктивну роль в позитивних самозмінах особистості конфлікти відіграють лише тоді, коли не досягають станів виснажливої застійності. Унеможливлення конструктивного вирішення, нездатність механізмів психологічного захисту забезпечити переробку негативних афектів гальмують розвиток і самореалізацію особистості, знижують якість її життя. Тому достатньо актуальними для вивчення постають питання ефективності подолання внутрішніх конфліктів.

Подолання означає переборювання різних труднощів. Подолання внутрішньоособистісних конфліктів - дії, спрямовані на зниження гостроти суперечностей, відновлення узгодженості внутрішнього світу особистості, досягнення внутрішньої рівноваги і стабільності.

Серед робіт присвячених питанням подолання внутрішньоосбистісних конфліктів достатньо вагомими є роботи В.С.Василюка, в яких подолання конфлікту пов'язується із процесом його переживання [2]. Саме у переживанні внутрішньоособистісного конфлікту, як специфічній формі активності, усвідомлюються суперечності і йде процес їх вирішення на суб'єктивному рівні. В.С.Василюк виділяє декілька напрямів діяльності людини у подоланні внутрішньоособистісного конфлікту.

У гедоністичному типі ігноруються факти наявності критичної ситуації. Людина внутрішньо викривлює і заперечує її. В подальшому людина формує і підтримує ілюзію благополуччя і збереження порушеної сутності життя. За суттю - це захисна реакція інфантильної свідомості.

Реалістичне переживання, або реалістичний тип подолання базується на принципі реальності. В його основі лежить механізм терпіння, тверезого ставлення до того, що відбувається. Людина в кінцевому рахунку приймає реальність того, що трапилось, пристосовує свої потреби і інтереси до нового сенсу життя. При цьому попередній зміст життя, яке стало неможливим, відкидається. Людина в такому випадку має минуле, але втрачає історію.

Ціннісний тип переживання критичних ситуацій визнає наявність критичної ситуації, яка порушує перебіг і сенс життя, але відхиляє пасивне прийняття удару долі. Насправді будується новий зміст життя, досягається більш високе розуміння сенсу життя. Людина при цьому осмислює життя, розпізнає то, що дійсно значимо, набуває життєвої мудрості. Саме вона дає змогу людині зберегти вірність цінності всупереч абсурдності і безнадійності такої позиції. Прикладом ціннісного типу подолання критичних ситуацій може слугувати власні моральні принципи, а не зовнішні обставини, якими б жорсткими вони не були.

Іншим типом подолання є творчий, або поведінка вольової особистості, яка в критичних ситуаціях зберігає здатність свідомо і самостійно шукати вихід з критичної ситуації, завдяки соціальному досвіду. Результатами такої поведінки може бути відновлення перерваного кризою життя, її відродження, або переродження її в інше по суті життя. У будь-якому випадку це переродження власного дієвого життя, самобудування.

Усі описані типи подолання критичних ситуацій по суті є ідеальними, і в звичайному житті у чистому вигляді трапляються рідко. Реальний процес подолання найчастіше включає у себе декілька типів чи варіантів. При цьому ступінь збереження особистості залежить від того, який із них домінує. Таким чином, В.С.Василюк пов'язує подолання внутрішньоособистісних конфліктів із специфікою особистісного розвитку, ціннісними пріоритетами особистості і її можливостями. Воно може бути спрямоване як на ефективне вирішення, слугувати подальшому розвитку особистості, так і обмежуватися захисним характером, консервуванням внутрішніх проблем задля відновлення внутрішньої гармонії. Подолання у процесі переживання відбувається за рахунок ціннісно-мотиваційних перетворень, яка може означати як зміну ієрархії цінностей, так і зміну самої системи цінностей.

Ґрунтовний аналіз проблеми подолання внутрішніх конфліктів знаходимо у роботах К.Хорні [8]. К.Хорні наголошує на передумовах, які визначають ефективність даного процесу. До таких вона відносить:

· усвідомлення об'єкту наших бажань і почуттів;

· наявність власної, критично осмисленої системи цінностей;

· здатність робити вибір і нести за нього відповідальність.

По-перше, більшість людей, як зазначає К.Хорні, не можуть відповісти на прості питання, наприклад, чи дійсно подобається їм людина, чи вони тільки вважають, що вона їм подобається? Чи дійсно людина хоче оволодіти саме тією професією, якою хоче, чи просто її притягує статус та високі доходи? Складність відповіді на такі прості питання часто випливає із незнання людей щодо своїх істинних відчуттів чи бажань.

По-друге, оскільки конфлікти найчастіше стосуються переконань, віри чи моральних цінностей, їх наявність передбачає, що людина має свою власну систему цінностей. Адже некритично залучені переконання, які не є частиною «Я», навряд чи мають достатню силу, аби слугувати ведучим критерієм для прийняття рішення.

По-третє, навіть, якщо людина і визнає існування конфлікту, вона повинна бути здатна і готова відмовитися від одного із суперечливих переконань. Але здатність до ясної і усвідомленої відмови зустрічається надзвичайно рідко. Це від того, що почуття людини пов'язані між собою, а також внаслідок того, що більшість людей не почуває себе захищеними і щасливими, аби взагалі від чогось відмовитися. Також прийняття рішення передбачає готовність нести за нього відповідальність. Останнє включає ризик прийняття неефективного рішення і готовність розділити його наслідки без обвинувачення інших. Воно передбачає велику внутрішню силу і незалежність.

До умов подолання внутрішньособистісних конфліктів в психології відносять і високий рівень диференціації системи цінностей. В.Франкл з цього приводу пише, що система цінностей, яка має ієрархічну структуру дозволяє особистості уникати внутрішнього конфлікту вибору між, на перший погляд, суперечливими цінностями [7]. Особливого значення у розвитку особистості, а отже подоланні внутрішніх конфліктів В.Франкл надає духовному (не обов'язково в релігійному значенні) виміру особистості, пов'язаному з такими аспектами як совість, любов, свобода і відповідальність. Відповідальність співвідноситься із свідомістю через совість. Бути людиною - значить бути свідомим і бути відповідальним. Також В.Франкл наголошує на відповідальності людини, щодо актуалізації цінностей, які утворюють стрижень сенсу життя. Адже одним із етапів що передує прийняттю правильного рішення є саме визначення суб'єктивної значущості інформації. По своїй суті цінності є «провідниками» сенсу, оскільки вони допомагають людині сенсово організувати своє життя. Сере трьох груп цінностей він виділяє цінності переживання, цінності творчості, які актуалізуються у процесі діяльності та цінності особистих життєвих установок або ставлення до себе, подій і життя.

Ф.В.Березін та ін. наголошують на розвитку рефлексивних навичок людини [2]. Слабка розвиненість рефлексивних навичок, низький рівень інтроспекції і самопізнання позначається на розумінні того, що відбувається, усвідомленні причин внутрішньособистісних проблем [2]. Рефлексивні акти є основним інструментом розвитку і підтримання цілісності Я. Вони лежать в основі психічних процесів, які приймають участь у формуванні «Я»: самопізнання - відображенні у свідомості суб'єкта його власних властивостей і якостей; самовідчуття - переживання свого існування; саморегуляції - контролю над своїми психічними і фізичними проявами [5].

До факторів, що заважають подоланню внутрішніх конфліктів відносять психічну ригідність, небажання змінювати щось у собі [8]. Серед особистісних властивостей, що зумовлюють патологічний вплив внутрішніх конфліктів на здоров'я людини відносять відсутність навичок саморегуляції негативних емоційних станів і зняття психоемоційної напруги. Такі особливості особистості сприяють емоційному застряганню і процесу психосоматизації особистості.

Наявність знань, навичок, компетенцій у вирішенні внутрішньоособистісних проблем підкреслюють також А.І. Анцупов, М.Я. Дворецька [1; 4]. Так, М.Я. Дворецька до умов вирішення внутрішніх конфліктів відносить:

· навички саморегуляції негативних емоційних станів;

· варіативність і розвиненість способів вирішення проблемних ситуацій, здатність вибирати ефективні способи досягнення цілей;

· наявність реалістичної диференційованої часової перспективи;

· здатність приймати нові цінності і установки;

· гнучку і динамічну систему цінностей;

· розвиненість особистісних якостей, необхідних для успішної соціальної адаптації і особистісного росту;

· оптимістичну картина світу;

· сформовану потребу в самореалізації;

· розвинуті рефлексивні навички;

· вміння ставити і корегувати цілі;

· реалістичне сполучення екстернального й інтернального локусу контролю [4].

Таким чином, головним шляхом і умовою подолання внутрішньособистісних конфліктів є саморозвиток і самозміни особистості. Це і формування власної, критично осмисленої системи цінностей, і розуміння власних бажань і потреб, і підвищення самоефективності в різних сферах життєдіяльності, і досягнення впевненості, гнучкість і реалістичність мислення і рівня домагань, розвиток саморефлексії і навичок вирішення внутрішньо-зовнішніх проблем.

У підсумку можна зробити наступні висновки:

1. Подолання внутрішньоособистісних конфліктів - дії, спрямовані на зниження гостроти суперечностей, відновлення узгодженості внутрішнього світу особистості, досягнення внутрішньої рівноваги і стабільності. Воно ініціюється в процесі переживання внутрішньоосбистісних конфліктів, яке є особливою формою внутрішньої активності особистості, спрямованої на вирішення суперечностей. Подолання внутрішньоособистісних конфліктів відбувається за рахунок ціннісно-мотиваційних перетворень і може проявлятися як в зміні ієрархії цінностей, так і зміні самої системи цінностей.

2. Подолання включає широкий спектр активності: від дій, спрямованих на обмеження нервових, емоційних і інших психічних витрат до дій, пов'язаних із здійсненням вибору, саморозвитком і самозмінами особистості.

3. До умов подолання внутрішньособистісних конфліктів відносять: усвідомлення і визнання суперечностей; бажання змінюватися і розвиватися; розуміння себе, власних потреб і пріоритетів, шляхів і способів досягнення цілей; здатність робити вибір і нести за нього відповідальність. Особистісними чинниками, які сприяють вирішенню конфліктів виступають розвиток впевненості у собі, відчуття самоефективності і контролю за подіями власного життя; вибудовування несуперечливої, диференційованої, критично осмисленої системи цінностей; наявність реалістичного рівня домагань, реалістичного сполучення екстернального й інтернального локусів контролю; реалістичної часової перспективи; здатність змінюватися, приймати нові цінності; наявність знань, навичок і компетенцій необхідних для подолання зовнішньо-внутрішніх проблем, наприклад, рефлексивних навичок, навичок регуляції негативних психоемоційних станів, володіння алгоритмами вирішення різноманітних зовнішньо-внутрішніх проблем і т.п.

Список використаних джерел:

внутрішній протиріччя психологічний захист

1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. - СПб.:Питер. -2007.-496 с.

2. Василюк Е.Ф. Психология переживаний (анализ преодоления критических ситуаций). - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 200 с.

3. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. - Л., Наука. - 1988.- 270 с.

4. Дворецкая М.Я. Взаимосвязь жизненного и профессионального самоопределения у разных социальных групп. Автореф. канд. Дисс.- СПб. - 2003.

5. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. - М. - 1984. - 335 с.

6. Тайсон Ф., Тайсон Р. Психоаналитические теории развития. Когито-Центр. - Серия: Университетское образование. - 2006. - 407 с.

7. Франкл В. Пошук сенсу життя и логотерапия. // Психология личности. Тексты. - М. МГУ. 1982. - С. 121

8. Хорни К. Наши внутренние конфликты. - М.:Академический проект. - 2007. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru