Психологічні особливості користувачів соціальних сайтів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості користувачів соціальних сайтів

Стаття присвячена висвітленню психологічних особливостей постійних користувачів соціальних мереж та виявленню детермінант виникнення бажання їх відвідувати. У статті аналізується поняття соціальної мережі як особливого виду комунікації та показані її соціально-психологічні особливості та функції. Розкриваються психологічні особливості та типологічні відмінності користувачів різних ресурсів Інтернет.

Ключові слова: Інтернет, соціальний сайт, користувач, комунікавність, екстравертованість, соціальна сміливість, ригідність, фрустрованість, тривожність, напруження.

психологічний користувач соціальний сайт

Статья посвящена освещению психологических особенностей постоянных пользователей социальных сетей и выявлению детерминант возникновения желания их посещать. В статье анализируется понятие социальной сети как особого вида коммуникации и показані ее социально-психологические особенности и функции. Раскрываются психологические особенности и типологические различия пользователей различных ресурсов Интернет.

Ключевые слова:Интернет, социальный сайт, пользователь, комуникавнисть, екстравертованисть, социальная смелость, ригидность, фрустрованисть, тревожность, напряженность.

The article is devoted to coverage of the psychological characteristics of regular users of social networks and identify determinants of desire to attend them. The article analyzes the concept of social networks as a special type of communication and показані its socio-psychological features and functions. Reveals the psychological characteristics and typological differences users of various Internet resources.

Keywords:Internet, social site, a user komunikavnist, ekstravertovanist, social boldness, rigidity, frustrovanist, anxiety, tension.

Актуальність теми

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що останні два десятиріччя ознаменувалися повсюдним поширенням Інтернету як у професійному, так і повсякденному житті мільйонів людей.

Через Інтернет робляться покупки, здійснюється пошук інформації про різноманітні аспекти життя, розширюється коло знайомств, встановлюються нові контакти і люди широко використовують його саме для спілкування.

Віртуальне спілкування багато в чому повторює реальне, однак воно відбувається в особливому просторі (віртуальна реальність), зі специфічними утвореннями, з властивим лише йому видом спілкування. Багато користувачівмережі, перебуваючи в Інтернеті, починають відчувати азарт. Бажання завести якомога більше знайомих або завантажити більше цікавої інформації змушує їх перебувати у віртуальному просторі майже весь вільний час. Без великого перебільшення можна сказати, що людина зрослася зі створеним нею техногенним середовищем. Тому досить важливим є дослідженння особливостей цієї взаємодії. Що й зумовило актуальність даної теми.

Мета, об'єкт, предмет і методи дослідження

Об'єкт дослідження -- психологічні особливості користувачів Інтернет.

Предмет дослідження -- типові та індивідуальні психологічні особливості реальних користувачів соціальних сайтів.

Мета -- теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити психологічні особливості користувачів соціальних мереж, скласти психологічний портрет типового користувача соціальних сайтів та розробити психологічні рекомендації для викладачів ВНЗ щодо профілактики Інтернет-залежності у студентів.

Гіпотеза дослідження: Віртуальне спілкування в соціальних мережах («Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru») до певної міри є продовженням реального спілкування і обумовлюється певними особистісними якостями користувачів, серед яких найбільше значення відіграє низький рівень фрустрованості, тривожності, напруження, ригідності, а також високий рівень комунікативності, соціальної сміливості та естравертованості.

Методи та методики дослідження.Нами застосовувалися такі методи: теоретичний аналіз літератури, в якій характеризують психологічні особливості користувачів мережі Інтернет; метод анкетування; психодіагностичні методи: Оцінка рівня комунікативності (тест В. Ф. Раховського); Методика самооцінки тривожності, ригідності і екстравертованості (за Д. Моудслі); Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості Л. І. Вассермана в (модифікація В. В. Бойко); Тест Кеттелла (Кеттела). 16-ти факторний особистісний опитувальник Кеттелла (форма С); Опитувальник Міні-мульт (скорочений варіант MMPI).

Стан розробки проблеми

У контексті фундаментальних психологічних досліджень Інтернету [1, 4, 5, 6, 7, 16, 17] науковці звертаються до різноманітних його аспектів, але загалом виділяють два класи проблем:

1. Психологічні дослідження в Інтернеті;

2. Інтернет як (новий) об'єкт психологічних досліджень.

Перший клас проблем пов'язаний безпосередньо з аспектами психології особистості та соціальної психології. Тут існує ціла низка досліджень, зокрема:

· проблема мережевої ідентичності (віртуальна особистість, online персона);

· особливості мережевого спілкування;

· вивчення групової динаміки в Інтернеті;

· розвиток особистості в мережі Інтернету;

· патологічне використання Інтернету або феномен інтернетаддикції;

· вивчення Інтернету як поглинача часу;

· аналіз гендерних особливостей online поведінки;

· розробка етичних принципів використання Інтернету. [1, с. 262].

Феномен «мережевого спілкування» цікавий, насамперед, тим, що в Інтернеті практично редуковані невербальні компоненти (канали) комунікації, що породжує низку проблем. По-перше, постає питання, як можна (і чи можливо взагалі) зрозуміти емоції співрозмовника, особливо якщо йдеться про особисте, інтимне спілкування з близькою людиною. Намагання передати емоції за допомогою так званих «смайликів» не вирішують проблеми, оскільки останні є скоріше артефактами, ніж емоційними проявами емоцій. По-друге, виникає проблема оперативної передачі смислу, адже іноді просто незрозуміло, про що запитує твій віртуальний співрозмовник, або ж чому він затримується із відповіддю, що в свою чергу створює хибну атрибуцію.

Існує й інший аспект взаємозв'язку емоцій і мережевої комунікації. Певною мірою віртуальне спілкування більш продуктивне, аніж реальне, оскільки існує можливість відстроченої відповіді, певний часовий інтервал, за який можна встигнути зосередитись, ґрунтовно продумати відповідь. Адже вреальному спілкуванні ми зазвичай реагуємо ситуативно і не завжди обдумано. В цьому сенсі спілкування в мережі може бути більш привабливим, аніж реальне, насамперед через полегшення самопрезентації [7].

Щодо другої проблеми, то можна сказати, що мережа Інтернет приваблива для психологів, тому що має ряд переваг у порівнянні з традиційними способами проведення досліджень, а саме: економія часу, коштів, людських та інших ресурсів. Можливість набрати більшу кількість випробовуваних, що забезпечує і більшу точність статистичних висновків. Досліджувані в Інтернеті більш відверті, що знижує спотворення даних під впливом чинника соціальної бажаності. При опитуваннях з використанням електронної пошти виявлена менша потреба у схваленні, ніж у традиційних дослідженнях. При відповідях на відкриті питання по електронній пошті досліджувані дають більш детальну і розгорнуту інформацію [4].

Термін «соціальна мережа» був запроваджений в 1954 році соціологом з «Манчестерської школи» Джеймсом Барнсом. До того, багато мислителів про суспільство висловлювали думку про важливість розгляду суспільства як складного переплетення взаємин. Він розвинув запропонований ще в 30-і роки підхід до дослідження взаємозв'язків між людьми за допомогою соціограм, тобто візуальних діаграм, у яких окремі особи представлені у вигляді крапок, а зв'язки між ними -- у вигляді ліній. На цьому підході заснована соціометрія -- психологічний метод для з'ясування розподілу ролей у колективі. Сформувався комплекс соціологічних і математичних методів досліджень, які становлять науковий фундамент сучасного аналізу соціальних мереж [8].

Соціальна мережа в соціології -- це соціальна структура, що складається з групи вузлів, якими є соціальні об'єкти (спільнота, соціальна група, людина, особа, індивід) [12].

Соціальна мережа (Інтернет) -- інтерактивний багатокористувацький сайт, який являє собою автоматизоване соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, об'єднаних спільним інтересом. Її учасники реальні і пов'язані один з одним тими чи іншими відносинами -- від випадкових знайомств до тісних родинних і дружніх зв'язків. Коротко -- це віртуальні клуби за інтересами [13].

Однією з форм віртуального спілкування є -- соціальний сайт, що має певну структуру, спрямовану на представлення і підтримку стосунків з іншими користувачами Інтернету [10].

Функції соціальних мереж:

· Створення індивідуальних профілів, в яких буде міститися певна інформація про користувача.

· Взаємодія користувачів (за допомогою перегляду профілів один одного, внутрішньої пошти, коментарів тощо)

· Можливість досягнення спільної мети шляхом кооперації (наприклад, метою соціальної мережі може бути пошук нових друзів, ведення групового блогу тощо).

· Обмін ресурсами (наприклад, посиланнями на сайти).

· Можливість задоволення потреб за рахунок накопичення ресурсів (наприклад, шляхом участі у соціальній мережі можна знаходити нових знайомих і тим самим задовольняти потребу в спілкуванні).

З психологічної точки зору соціальну мережу ми розглядаємо як особливий вид соціальної комунікації, спрямованої на взаємодію користувачів Інтернету, з метою задоволення потреб у спілкуванні, знайомств, передачі та сприйняття інформації в будь-який час, незважаючи на відстань.

Соціальна комунікація -- це обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений низкою соціально значущих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у конкретному суспільстві.

На думку Бурового В.А., привабливим як засіб "відходу" від реальності Інтернет робить:

По-перше, можливість анонімних соціальних інтеракцій (тут особливе значення має почуття безпеки при здійсненні інтеракцій, включаючи використання електронної пошти, чатів, ICQ і т.д.).

По-друге, можливість для реалізації уявлень, фантазій зі зворотним зв'язком (у тому числі можливість створювати нові образи "Я"; вербалізація уявлень і / або фантазій, не можливих для реалізації в звичайному світі, наприклад, рольові ігри в чатах).

По-третє, надзвичайно широка можливість пошуку нового співрозмовника, задовольняє практично будь-яких критеріїв (тут важливо зазначити, що немає необхідність утримувати увагу одного співрозмовника -- тому що в будь-який момент можна знайти нового).

По-четверте, необмежений доступ до інформації ("інформаційний вампіризм") займає останнє місце всписку, тому що в основному небезпека стати Інтернет -- залежним загрожує тим, хто шукає спілкування, а не інформацію [2, с. 128].

Найпривабливіша сторона Інтернету -- це пошуки близького друга або коханої людини. Тому дуже популярні сайти і клуби знайомств. Недоліки Інтернету -- це психологічна залежність, перевантажені або нецікаві сайти, неживе спілкування, постійна реклама при відкритті будь-яких сторінок, однакові реферати, недостатня кількість часу. А головною перевагою Інтернету називають великий обсяг інформації, в ньому можна знайти щось рідкісне. Все залежить від того, що людина чекає від Інтернету. І, не зважаючи на те, що існують особистісні відмінності в Інтернет-перевагах (у виборі форм комунікацій) у загальному, він настільки «злився з нашою свідомістю, що без нього ми вже не мислимо свого існування» [9, с. 107].

На сьогоднішній день оригінальних українських соціальних мереж дуже мало, тому що великі російські проекти «Вконтакте.ru» і «Одноклассники.ru» вже вирішили базові потреби в соціалізації для українських користувачів, а заводити третій чи навіть четвертий профайл в новій мережі люди не бачать жодного сенсу [3].

Як повідомляється в останньому дослідженні "InMind", проведеного для Інтернет Асоціації України (ІнАУ), на кінець квітня 2010 року в Уанеті налічується 12,6 млн. регулярних користувачів у віці від 15 років і старше. Найбільш високий рівень відвідування Інтернету -- серед молодих вікових груп: 59% користувачів Інтернету належить віковій категорії від 15 до 29 років і 36% - від 30 до 44 років. Кожен третій українець користується Інтернетом щомісячно, а кожен п'ятий -- практично кожен день [11].

Користувач -- особа або організація, яка використовує діючу систему для виконання конкретної функції.

Користувач, Відвідувач, User, Visitor -- відвідувач веб-сайту чи іншого веб-ресурсу.

Нами була розроблена типологія користувачів соціальних сайтів, яка базується на проведеному опитані реальних користувачів соціальних мереж з урахуваннях особливостей та можливостей конкретних сайтів «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru»:

1. Комунікатор -- людина, якій подобається сам процес спілкува-ння. В реальному житті їй його, з різних причин, не вистачає, тому вона знаходить спілкування ще й в Інтернеті. Соціальні сайти -- це просто ще один спосіб контактування. В неї завжди багато он-лайн друзів, і не обов'язково це лише реальні знайомі та друзі, деяких з них вона може не знати в реальному житті. Її захоплюють нові знайомства. Вона з радістю розпочинає бесіду та відповідає на повідомлення.

2. «Розвідник» (збирач інформації) -- це допитлива людина, яку цікавлять відомості про оточуючих її людей, навколишній світ і процесах що йдуть в ньому -- будь то додаткова інформація про своїх близьких, друзів і знайомих або новини про майбутні культурні заходи. Вона більше читає ніж пише сама. Від нічого робити і цікавості відвідування розділів "Мої новини" і "Події у друзів" стає нормою. Їй кортить дізнатися, що там у інших відбувається в житті. Вона користується соціальними сайтами для пошуку потрібних людей та важливої для себе інформації.

3. Коментатор (оцінювач) -- цій людині властиве часткове самовираження за рахунок власних коментарів. Їй важливо привселюдно висловити свою думку або ставлення до будь чого. Вона залишає коментарі під фотографіями, відеозаписами, статусами, в нотатках та групах. Незалежно від того, чи є на цих фотографіях або відеозаписах ця людина або її друзі - вона все одно залишить свій коментар, або оцінку.

4. Підглядач (спостерігач) -- цих людей можна назвати візуалами, бо всю інформацію, яка їх цікавить вони отримують через роздивляння фотографій. Вони заходять на сторінки своїх друзів та незнайомих людей лише для того, щоб подивитись чужі фотографії. Навіть, якщо в цих зображеннях для них немає ніякого сенсу - вони все одно витрачають на це свій час. Ці люди за допомогою фотографій намагаються візуалізівати людей з якими спілкуються або які чимось привернули їхню увагу, дізнатися більше про їх особисте життя, їх оточення, звички.

5. Розповсюджувач - це практичний тип людей. Вони не втягнуті в павутину віртуального спілкування, а використовують її з користю для себе. Для них це додатковий спосіб розповсюдження інформації про заходи, події, акції. Вони реалізують через соцмережі різні громадські проекти. Реєструються на соціальних сайтах вони з метою рекламувати себе як професіоналів в спеціалізованих галузях (фотозйомка, візаж, перукарське мистецтво, консультаційні послуги тощо) та знаходити собі клієнтів.

Отже, особливості Інтернету дозволяють користувачеві експериментувати з власною ідентичністю, створюючи “віртуальні особистості”, що відрізняються і від персоналії користувача, і від його реальної самопрезентації. У складі мотиваційних причин створення “віртуальних особистостей” насамперед виділяються так звані “пошукові причини” -- бажання випробувати новий досвід, що виступає як певна самостійна цінність. [14].

Аналіз результатів дослідження

У дослідженні брали участь 64 особи, з них 66% жінок (42 особи) та 34% чоловіків (22 особи) віком від 18 до 50 років. Всі вони є реальними користувачами соціальних сайтів «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru».

Узагальнені дані експериментальної групи, отримані з тесту оцінки рівня комунікативності (тест В. Ф. Раховського) показали, що 62% досліджуваних (40 осіб) мають високі комунікативні якості - від 9 до 13 балів за шкалою теста. 22% респондентів (14 осіб) - є дуже комунікативними - від 4 до 8 балів за шкалою теста. Серед опитаних також є 14% (9 осіб) з нормальною комунікативністю та лише 2% (1 особа) з середнім рівнем комунікативності - від 14 до 18 балів та від 19 до 24 балів відповідно (Рис. 2.1).

Відповіді на питання опитувальника „Методика самооцінки тривожності, ригідності і екстравертованості” (за Д. Моудслі) ми відобразили на Рис. 2.2. За цими даними можна сказати, що більша половина респондентів, а саме 61% (39 осіб) мають високий рівень тривожності. Середній рівень тривожності мають 39% опитуваних (25 осіб). Низький рівень тривожності за цією методикою не було виявлено в жодного з досліджуваних (Рис. 2.2). Середні значення рівня тривожності у всіх користувачів соціальних сайтів, які брали участь у дослідженні, становлять 47,9 балів, це означає, що вони належать до людей із підвищеним рівнем тривожності (від 46 балів і вище).

На підставі отриманих даних за шкалою ригідності можна помітити, що більшість користувачів соціальних сайтів мають середній рівень за цим показником, а саме 56% (36 осіб). Високий рівень ригідності був виявлений у 28% опитуваних (18 осіб), низький рівень у 16% (10 осіб) (Рис. 2.2). У користувачів соціальних мереж «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru» середні показники за шкалою ригідності становлять 42,7 балів, тому їх можна віднести до людей із середнім рівнем цієї якості (від 31до 45 балів).

За шкалою екстравертованості чітко видно, що майже половина респондентів - 48% (31 особа) мають високий рівень за цією ознакою. Трохи менше - 38% (24 особи), мають середній рівень і 14% (9 осіб) - низький (Рис. 2.2)

Застосувавши методику діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана, ми отримали наступні дані (Рис. 2.3): у 2% досліджуваних (1 особа) фрустрованість майже відсутня, у 45% (29 осіб) дуже низький рівень соціальної фрустрованості, у 33% (21 особа) - знижений рівень, у 15% (10 осіб) - невизначений, і 5% (3 особи) мають помірний рівень фрустрованості.

Файл:Рис. 2.3 Стаття Лєсто К.JPG

На наступному етапі роботи серед користувачів соціальних мереж був проведений 16-ти факторний особистісний опитувальник Кеттелла (форма С). Оскільки їм давалися виокремленні питання за 4-ма факторами (Фактор А, Фактор Н, Фактор О, Фактор Q4) їх зміст був однотипним, що викликало певне обурення з боку респондентів, але на результатах відповідей це не позначилось. Результати вийшли досить цікавими. Дані, які представлені на Рис. 2.4 говорять нам про те, що більшість респондентів мають високі значення за Факторами А і Н - 33 особи (52 %) та 38 осіб (59%) відповідно. Середні дані мають 15 осіб (23%) - Фактор А та 22 особи (35%) - Фактор Н. Серед учасників дослідження таких людей, які набрали низькі дані лише близько 16% (16 осіб - Фактор А та 4 особи - Фактор Н). Результати по факторам O і Q4 виявили, що користувачам соціальних сайтів притаманні низькі та середні значення. Більше половини респондентів 33 особи (52 %) набрали низькі бали. 38 осіб (59%) показали середні значення.

Використавши опитувальник Міні-мульт ми мали змогу отримати результати, що свідчать про відсутність наявних застійних особистісних розладів у користувачів соціальних сайтів «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru», за винятком окремих ситуативних показників. На Рис. 2.5 представлені отримані дані. Згідно з ними, ми можемо сказати, що за всіма шкалами у респондентів переважають середні та низькі значення. Спираючись на середні результати за першою шкалою можна сказати, що майже всі з опитаних нами користувачів соціальних мереж - 94% (60 осіб), є активними, але все ж таки іноді можуть проявляти пасивність, наприклад, у випадках соціального конфлікту, або тиску влади.

Аналізуючи другу шкалу, виявлено, що 47% (30 осіб) досліджувані впевнені у собі, не схильні до боязні, сором'язливості та постійних тривог. За цією ж шкалою 51% (33 особи) мають середні показники, що також свідчить про відсутність наявних застійних особистісних розладів.

За даними третьої шкали - 40% низьких значень (26 осіб) та 57% середніх (36 осіб), можна побачити, що опитувані - мають адекватну самооцінку, вони знають собі ціну.

Четверта шкала характеризує учасників дослідження, як людей не агресивних, не конфліктних, та не образливих - 61% низьких значень (39 осіб).

За низькими результатами шостої шкали - користувачі соціальних мереж є багатобічно розвиненими, зважають на думки оточуючих, завжди раді їх вислухати, та зрозуміти, та при потребі виразити власну думку.

Як ми бачимо, показники за сьомою шкалою підтвердили, що більшість наших респондентів - 91% (58 осіб) мають середню тривожність, іноді можуть знаходитись під впливом сумнівів та бути нерішучими.

Восьма шкала показала, що 82% (53 особи) респондентів мають здатність тонко відчувати і сприймати абстрактні образи та щиро виражати свої емоції. У міжособистісних стосунках вони привітні та люб'язні. Але іноді, в окремих ситуаціях, можуть бути емоційно холодними і відчужені в стосунках з оточуючими.

За результатами дев'ятої шкали для осіб, що брали участь у досліджені, характерна зміна їхнього настрою залежно від обставин. Ці люди володіють доброю витримкою, але в деяких ситуаціях їм не вистачає наполегливості.

На нашу думку, скласти загальне враження про користувачів соціальних мереж «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru» можна, якщо доповнити отримані результати за іншими методиками та анкетними даними. Серед респондентів були студенти, домогосподарки та представники різних професій (психологи, продавці, комерційні та страхові агенти, менеджери, дизайнери, системні адміністратори, монтажники, фінансисти, письменник, організатор свят, тренер, державний службовець, програміст, юрист, економіст, танцівниця, маклер та декоратор). З них 89% (57 осіб) зареєстровані на сайті «Вконтакте.ru» та 55% (35 осіб) «Одноклассники.ru», тобто деякі з опитуваних зареєстровані в цих 2-х мережах одночасно. Крім цих сайтів досліджувані зазначили, що вони також зареєстровані в таких соціальних мережах, як «Мой Мир@mail.ru», «Facebook», «Myspace», «Мой круг ой круг», «Живий журнал» та інших.

Серед усіх опитуваних 69% (44 особи) відвідають ці сайти щодня і проводять на них близько 2-5 годин протягом дня (53% - 34 особи).

З 64 осіб, що брали участь у дослідженні, лише 3 людини крім комп'ютера заходить на соціальні сайти ще й зі свого мобільного телефону.

Цікаво відмітити, що 18% досліджуваних (11 осіб) стверджують, що після того, як вони зареєструвалися на соціальному сайті, їхнє життя змінилося на краще. Та лише 3% (2 особи), що воно погіршилося. 52% (33 особи) впевнені, що їхнє життя не змінилося взагалі, а 27% (17 особам) важко сказати.

Що стосується знайомств в Інтернеті, то до них позитивно ставляться лише 39% опитаних користувачів (25 осіб).

44 респондента з опитаних (69%) на питання «Якщо у Вас немає можливості зайти на Вашу сторінку в соціальній мережі (немає Інтернету, або ви у відпустці тощо) Вас це бентежить?» відповіли негативно.

Серед тих, хто спілкується за допомогою соціальних сайтів, лише 28% (18 осіб) викладають на своєму профайлі (сторінці в соціальній мережі) максимум особистої інформації, основна частина - 44 людини (69%) викладають мінімум інформації. Достовірність цієї інформації у багатьох (69%) є 100 відсотковою.

47 респондентів (73%) впевнені, що при необхідності можуть легко видалити свою сторінку з соціального сайту.

Щодо спілкування з віртуальними друзями в реальному житті 42% (27 респондентів) підтримують стосунки з більшою половиною, 39% (25 особи) лише з деякими.

Серед переваг у спілкуванні в мережі Інтернет опитувані відзначають: доступність, оперативність, інформаційність, анонімність, зручність у користуванні, економічність часу та можливість користуватися в будь який момент, дешево, можна знайти потрібних людей, можна спілкуватися з тими хто територіально далеко знаходиться та при цьому вести переписку з кількома людьми одночасно тощо.

Серед недоліків вони виокремили: недостовірність інформації, відсутність візуального та емоційного контактів, штучність, поверховість та неповноцінність спілкування, помилкове ставлення до людей, анонімність, залежність, спам, віруси.

Альтернативою спілкуванню у соціальних мережах респонденти бачать: міжособистісне спілкування в реальному житті, вечірки, тренінги, телефон домашній та мобільний, SMS - повідомлення, skype, QIP, електронна пошта, Укрпошта.

На запитання «Якщо б Вам вдалося щось змінити у своєму житті, що саме б Ви змінили?» найчастіше траплялися такі відповіді: роботу, освіту, країну, більше б подорожували, минулі події.

Загалом, 38 респондентів (59%) у більшій мірі задоволені своїм життям, 18 учасників (29%) повністю задоволені своїм життям та лише 8 (12%) у більшій мірі не задоволені власним життям.

Отже, за допомогою методик, спрямованих на виявлення рівня комунікативності, тривожності, ригідності, фрустрованості, напруження, соціальної активності та найбільш поширених ситуативних або застійних особистісних розладів, обумовлених екстремальними умовами життєдіяльності, ми виявили відповідні особливості користувачів соціальних сайтів. Спираючись на ці результати та інформацію, яку ми отримали за допомогою анкетування, можна скласти профільний психологічний портрет типового користувача соціальних сайтів «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru» у віковому діапазоні від 18 до 50 років.

Свої висновки ми робили, спираючись на відповіді постійних користувачів соціальних сайтів «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru». Під «постійними користувачами» ми маємо на увазі респондентів, які відвідують ці сайти щодня і проводять там, в середньому від 2 до 5 годин. Можна припустити, що залежністю більшість з них не страждають. До такого висновку ми дійшли, спираючись на твердження випробовуваних про те, що: при необхідності вони зможуть видалити свою сторінку з електромережі; їх стан спокійний, якщо вони не мають можливості потрапити на свій профайл, а також вони не заходять туди з мобільних телефонів, а використовують виключно комп'ютер, коли є можливість. Після реєстрації в соціальній мережі, на думку самих користувачів, їх життя не змінюється, але в деяких випадках відбуваються трансформації в кращу сторону.

Загалом можна сказати, що опитані користувачі соціальних сайтів «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru» є екстравертованими реалістами, соціально сміливими особистостями, які формуються у спілкуванні, і в ньому реалізують свою активність зі стійкими поглядами на життя та особистими принципами. У реальності вони життєрадісні, вельми товариські, легкі у встановленні безпосередніх міжособистісних контактів, не обмежують коло своїх знайомств. Не зважаючи на на притаманну їм ригідність, вони спонтанні і живі в емоційній сфері. Для них характерно розлютитися, але потім дуже швидко відійти. Також їм властива емпатійність, тобто почуття жалю та співпереживання. Вони намагаються об'єктивно сприймати те, що відбувається та оточуючих людей. Такі люди люблять бувати в центрі уваги і приймати соціальне схвалення, тому можна припустити, що вони мають схильність до демонстративності. Але, в той же час, можна з великою часткою ймовірності говорити про відсутність у досліджуваних прагнення здаватися значніше, ніж вони є насправді. Також їм не притаманні одностороння агресія, злопам'ятність, і насадження своїх поглядів оточуючим.

У міжособистісних контактах у них виявляється азартне відчуття суперництва, змагальності, прагнення до відстоювання престижної ролі в референтній групі. Висока емоційна захопленість домінуючою ідеєю. Здатність "заражати" своєї захопленістю інших і виражена схильність до планомірності дій є фундаментом для формування лідерських рис, особливо при гарному інтелекті та високому професіоналізмі. Відрізняються високою моральною вимогливістю, як до себе, так і до інших. Ці особистості по відношенню до соціуму, не нехтують соціальними нормами, це підтверджує те, що вони не є дезадаптірованимі.

Виходячи з анкетних даних, ці люди вважають за краще ту діяльність, яка має соціальне значення, і яка пов'язана з іншими людьми. Вони вміють планувати свою роботу і не бояться критики. Також присутня схильність до об'єктивності, точності й ригідності в діяльності й особистих установках. До зміни обстановки вони довго звикають. Тому рідко змінюють професію або роботу за власним бажанням. Вони володіють підвищеним почуттям обов'язку, відповідальності і старанності, тому їх цінують як співробітників. Вони дуже рідко викладають вголос нові та нестандартні рішення якої-небудь проблеми, так як стиль їхнього мислення більшою мірою інертний та догматичний з опорою на існуючі загальноприйняті точки зору. Але, тим не менш, вони здатні генерувати цікаві ідеї, які згодом можуть мати успіх. Винахідливість і раціональність складу розуму поєднується з його недостатньою гнучкістю і труднощами перемикання при ситуаціях, що раптово змінюються. Особам цього кола імпонує точність і конкретність, їх дратує аморфність, невизначеність поставлених цілей, недбалість і неакуратність оточуючих людей.

Здатність приймати самостійні рішення, впливають на збереження впевненості в собі, і сприяють відстоюванню своєї позиції при спілкуванні з авторитетними людьми. Висока самооцінка, впевненість у собі, задоволеність своїми досягненнями допомагають долати реально виникаючі перешкоди. Терпимо ставляться до критичних зауважень на свою адресу. Але конфліктних ситуаціях переважно схильні звинувачувати інших.

За результатами тестування ми можемо зробити висновок, що користувачі соціальних сайтів «Вконтакте.ru» і «Одноклассники.ru» дуже відповідальні в реальному житті, через що схильні до реактивних або ситуативних тривог. Цей стан може виникати як емоційна реакція на стресову ситуацію у вигляді напруги, неспокою, стурбованості, нервозності і може бути різним по інтенсивності і динамічності в часі. Вони можуть відчувати тривогу, неспокій у незвичних для себе ситуаціях. Тоді, коли обстановка знайома і передбачувана, відчуття тривоги слабшає або не виникає взагалі. Так що до астеноневротичногои типу особистості користувачів соціальних сайтів віднести не можна. Певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість активної діяльної особистості. У кожної людини існує свій оптимальний, або бажаний, рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Стан тривожності не є іманентною особливістю, властивою визначеному темпераменту. Він з'являється лише при визначених порушеннях у системі мотивів і відносин особистості.

Водночас, рівень загальної тривожності у них низький і до депресивного типу особистості вони не належать. Провідними рисами їх особистості є самовпевненість, упевненість у собі і в своїх силах, уміння зберігати спокій, не фрустрованість. Це може свідчити про те, що в більшості випадків вони досягають поставлених цілей, задоволені досягненнями і своїм становищем у соціально заданих ієрархіях, які вони зуміли зайняти в суспільстві на даний момент свого життя.

Якщо окремо розглянути аспект комунікабельності, то можна сказати, що в цих людях часто поєднуються дві протилежних якості: добродушна наївність і недовірливість. Тобто зовнішня видимість їхнього спілкування з новими людьми показує, що вони відкриті і природні в спілкуванні, легко і невимушено йдуть на контакт, уважні до людей, вміють пристосовуватись. Але для себе вони роблять детальний аналіз кожної дрібниці, властивої новому знайомому: що той говорить, як, які пози він приймає, які використовує жести, як одягнений і т.д. Добре запам'ятовує події, прізвища, імена і по батькові. Ці люди критично сприймають навколишню реальність.

Що стосується віртуального спілкування, то можна констатувати, що через властиву їм соціальну ригідність, вони зазвичай не створюють нові віртуальні особистості. Ці люди не є скритними, але в той же час вважають за краще виставляти на загальне бачення мінімум інформації про себе. Тому можна припустити, що в якості аватара в них іноді можна побачити, якусь картинку замість їхньої особистої фотографії. Хоча так само часто можна зустріти повністю заповнені анкетні дані на сторінці соціального сайту користувача. Від 70 до 100% цих відомостей зазвичай правдиві. При цьому, можна сказати, що вони прагнуть до комунікацій, взаємин з людьми не уникають, але власна активність у встановленні та збереженні контактів невисока. Інтернет знайомства їх переважно не цікавлять, але якщо звернути увагу на гендерні відмінності, то тут чітко проглядається негативне ставлення до такого роду знайомств у користувачів жіночої статі і позитивне - у чоловічої. Саме чоловіки найчастіше виявляють явний інтерес до іншої статі та першими роблять спробу зав'язати спілкування. У нашій вибірці кількість опитаних жінок майже в 2 рази перевищує кількість опитаних чоловіків, що обґрунтовує спільний вибір. За власною ініціативою користувачі «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru» рідко вступають в контакт з незнайомими і малознайомими людьми. Ініціаторами спілкування стають у тому випадку, якщо зачіпаються їхні інтереси чи проблема вирішується тільки через спілкування. Соціальне коло міжособистісного спілкування велике, але нерідко взаємини поверхневі і нетривалі. У тісному спілкуванні вони вибагливі; мають певне коло друзів і знайомих, які близькі за інтересами та ціннісними орієнтаціями, з якими вони відчувають себе комфортно і віддаються спілкуванню на всі 100%.

У цілому можна припустити, що комунікації в Інтернеті в більшості випадків є продовженням спілкування в реальному житті. Для користувачів соціальних сайтів таке спілкування на відстані є альтернативою телефонній бесіді, оскільки воно дозволяє обмінюватися візуальною інформацією, спілкуватися з декількома людьми одночасно, не залежати від часу обох сторін комунікації, а також швидко та економічно підтримувати зв'язок з тими, хто живе за кордоном.

За твердженням самих користувачів соціальних мереж «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru», вони більшою мірою задоволені своїм життям. Є ті, хто задоволений повністю своїм життям і ті, хто більшою мірою не задоволений, але як показали дані дослідження, в основному так вважають користувачі чоловічої статі від 24 до 30 років, що цілком пояснюється віковими особливостями - переоцінкою цінностей, що тягнуть за собою самоаналіз і критичний перегляд власної особистості. При цьому багато хто хотів би, щось у своєму житті змінити - минулі помилки, деякі риси свого характеру, особисте життя, країну проживання, освіту, кількість подорожей, роботу, соціальний статус. Але в силу властивої їм ригідності, більшість з них нічого не роблять, щоб щось міняти з вищезгаданого списку.

Висновки

Теоретичний аналіз та емпіричне дослідження психологічних особливостей користувачів соціальних сайтів дали можливість зробити наступні висновки.

1. Однією з форм віртуального спілкування є -- соціальний сайт, що має певну структуру, спрямовану на представлення і підтримку стосунків з іншими користувачами Інтернету. Соціальні мережі міцно ввійшли до списку пріоритетних сайтів, які найчастіше відвідують сучасні люди, що звикають до соціалізації он-лайн. Це обґрунтовується тим, що на сьогодні це звичайний інструмент для знайомства, спілкування, обміну досвідом та інформацією з різних питань, пошуку людей тощо.

2. Особливість спілкування в мережі Інтернет полягає в тому, що воно розширює можливості користувачів мережі, -- це здатність "бути в один і той же час у різних місцях", тобто Інтернету не властива єдність простору і часу, як це характерно для реального життя, адже можна, сидячи за своїм комп'ютером, спілкуватися з людьми з інших країн, інших часових поясів. Також, віртуальний простір забезпечує ілюзорну свободу, пов'язану із зниженням психологічного і соціального ризику в процесі спілкування, відсутністю зовнішньої невербальної оцінки, що часто заважає спілкуванню в реальному житті.

3. В опрацьованій нами літературі автори виділяють наступні теми, які вивчаються дослідниками Інтернету: проблема мережевої ідентичності (віртуальна особистість, online персона); особливості мережевого спілкування; вивчення групової динаміки в Інтернеті; розвиток особистості в мережі Інтернету; патологічне використання Інтернету або феномен інтернетаддикції; вивчення Інтернету як поглинача часу; аналіз гендерних особливостей online поведінки; розробка етичних принципів використання Інтернету; перспективи проведення психологічних досліджень (включаючи тестування) та консультативну психотерапевтичну роботу за допомогою Інтернету; закономірності формування та характеристики функціонування віртуальних спільнот; характеристики ігрової поведінки в ході індивідуальних і групових (у тому числі рольових) ігор та ступінь відповідності цих характеристик психологічним особливостям ігрової поведінки дітей, підлітків і дорослих; перспективи перенесення в реальну діяльність набутих у віртуальної реальності навичок і вмінь.

4. Психологічні особливості типового користувача соціальних сайтів «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru» досліджувалися на нашій вибірці, що складалась із 64 осіб (з них 66% жінок (42 особи) та 34% чоловіків (22 особи) віком від 18 до 50 років, які є реальними сучасними користувачами вищевказаних соціальних мереж. Загалом йому властиві такі характеристики, як екстравертованість, високий рівень комунікативності з добре знайомими людьми, соціальна сміливість та впевненість у собі, низький рівень фрустрованості, відсутність депресивних та тривожних розладів, але схильність до ситуативного напруження та тривожності в незнайомих ситуаціях через наявність певної ригідності. Тому ми припускаємо, що відвідування соціальних мереж обумовлено тим, що віртуальне спілкування в соціальних мережах («Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru») до певної міри є продовженням реального спілкування, тобто воно дає більше можливостей: спілкуватися з тими хто територіально далеко, спілкуватися частіше незалежно від часу обох сторін, та, при необхідості, заводити нові контакти. Також вихід у віртуальний світ може допомагати знімати напругу, оскільки тут людина звільняється від обов'язків і може почувати себе вільною.

5. У ході вивчення літератури та проведення дослідження, ми побачили величезну кількість перспектив щодо подальшої роботи: дослідження демонстративності в користувачів соціальних сайтів; вивчення трансформації психологічних якостей у користувачів соціальних мереж від реєстрації на соціальному сайті до етапу постійного користувача; більш детальне вивчення гендерних та вікових відмінностей психологічних особливостей користувачів соціальних мереж; розширення аналізу психологічних особливостей користувачів соціальних мереж, окремо досліджуючи користувачів «Вконтакте.ru» та «Одноклассники.ru» з подальшим розробленням їх типологізаці. Також зазначимо, що працюючи над нашою темою ми зробили висновок про високу значущість та безперечну важливість подальшої роботи над цією темою.

Список використаних джерел

1. Войскунский А.Е. Гуманитарные исследования в Интернете / Ю.Д. Бабаева, О.Н. Apecтoвa, О.В. Смыслова // под ред. А.Е. Войскунского. - Москва: Можайск-Терра. - 2000. - С. 431.

2. Войскунский А.Е. Групповая игровая деятельность в Интернете / А.Е. Войскунский // Психологический журнал. - 1999. - Т.20. - №1. - С. 126 -132.

3. Григоренко Ю. Соціальні мережі шукають «нішу» і гроші [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://it.imk.com.ua/info/article/socialnyje_seti_ishhut_nishu_i_dengi.

4. Жичкина А. О возможностях психологических исследований в сети Интернет / А. Жичкина // Психологический Журнал. - 2000. - Т. 21. - № 2. - С. 75-78.

5. Коноплицкий С.М. Сетевые сообщества как объект социологического анализа / С.М. Коноплицкий // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2004. - №3. - С. 167-178.

6. Міжнародний журнал присвячений дослідженням в мережі Інтернет «Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журналу: http://www.liebertpub.com/CPB.

7. Мироненко Г.В. Інтернетпсихологія: напрями досліджень і перспективи розвитку / Г.В. Мироненко, Н.В. Климчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/uztnu/zapiski/2008/filologiya/uch_21_1fn/mironenklimch.pdf.

8. Омельченко Т.Г. Использование социальных сервисов Веб 2.0 для проектирования информационных систем [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://ped.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=879:-20-&catid=13:s&Itemid=180.

9. Пижугийда В.В. Личностные особенности студентов-пользователей сети Интернет / В.В. Пижугийда // Известия Таганрогского государственного радиотехнического университета. - 2006. - Т. 68. - № 13. - С. 103-108.

10. Селютин А.А. Коммуникативная толерантность в виртуальном пространстве: на примере анализа текстов социальных сайтов: дис. кандидата филологических наук: 10.02.19 / Селютин Александр Анатольевич. - Челябинск. - 2009. - С. 247

11. Сколько украинцев "живет" в Интернете: данные за апрель / Информационное агентство ЛIГАБiзнесIнформ [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://biz.liga.net/news/E1005180.html.

12. Социальная_сеть [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://ru.wikipedia.org/wiki/Социальная_сеть.

13. Термины и определения по социальным сетям [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://www.social-networking.ru/az/11/.

14. Фатурова В.М. інтернет-середовище як фактор психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості : автореф. Дис.. на здобуття наук., ступеня канд..психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / В.М. Фатурова. - Київ. - 2004. - С. 21.

15. Dеring N. Sozialpsychologie des Internet. -- Gцttingen et al.: Hogrefe. - 1999.

16. Kiesler S., Siegel J., McGuire T. W. Social psychological aspects of computer-mediated communication // American Psychologist. -- 1984. -- Vol. 39. -- № 10. -- P. 1123--1134.

17. Wallace P. The Psychology of the Internet. -- Cambridge: Cambridge Univ. Press. - 1999.

Размещено на Allbest.ru