Образ материнства у психологічній картині світу особистості студента
Становлення категорії психологічної картини світу, аналіз різних підходів до вивчення психічного феномену. Типологія, основні процеси та механізми формування. Особливості материнської сфери жінки та образу материнства як компонента світосприйняття.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2012 |
| Размер файла | 2,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У нашому дослідженні ми зробили спробу виявити змістове наповнення образу материнства у студентської молоді, що навчається за спеціальністю "Психологія”.
Мета дослідження
Метою нашого дослідження було проаналізувати:
· змістову (тематичну, смислову, мотиваційну) наповненість образу материнства у студентів-психологів;
· особливості включеності цього образу в картину світу студентів.
Для досягнення поставленої мети ми використали вільний асоціативний експеримент, розроблений для цього опитувальник "Материнство" та методику "Ціннісні орієнтації” М. Рокича. Опитувальник "Материнство" для цього дослідження розроблявся на базі тих аспектів, які в своїх дослідженнях виявляли Г.Г. Філіппова та С.Ю. Мерещакова-Замогильна як найбільш показові для аналізу різних сторін материнської сфери, і які ми розглянули. Питання були спрямовані на виявлення: типу сім'ї, наявності молодших братів чи сестер як умови контакту респондента із дітьми різного віку; умов розвитку материнської сфери (контактів із маленькими дітьми, вправляння в ігровій діяльності) на ІІ-му, ІІІ-му етапі розвитку материнської сфери; змістового (емоційного, смислового, мотиваційного) наповнення материнської сфери на ІІ-му, ІІІ-му етапі розвитку; ставлення до дітей та материнства, сформованого на даний момент; суб'єктивної характеристики стосунків з матір'ю, як однієї із найважливіших детермінант розвитку материнської сфери; мотивацію щодо власного материнства; уявлення та очікування, що є складовою образу материнства.
Для досягнення поставлених цілей, ми працювали із вибіркою, що складалась із 40 студентів-психологів (37 жіночої та 3 чоловічої статі) віком від 17 до 25 років (середній вік респондентів - 20 років). Базову частину вибірки склали студенти-психологи ІІ курсу Київського міського університету імені Б.Д. Грінченка.
У ході дослідження виявилось, що найуживаніші асоціації співпали із деякими цінностями методики "Ціннісні орієнтації” (відповідальність-відповідальність, любов-любов, виховання-вихованість). Деякі дослідники психологічних теорій пам'яті доводять важливість смислових зв'язків у запам'ятовуванні подій, змісту, суті речей. Важливі для людини речі вкрай рідко забуваються, в той час, як незрозуміле, не пережите, другорядне та неважливе для людини зазвичай не фіксується в пам'яті [19]. В нашому дослідженні ми використали порядкові номери асоціацій як ранги їх неусвідомлюваної значущості для респондентів (першою з'явилась суб'єктивно найбільш притаманна для респондента асоціація з даним феноменом), і дослідили зв'язок між цими рангами, використавши метод рангової кореляції Спірмена. Зв'язок між свідомо заявленою респондентом цінністю та несвідомо породженою асоціацією в нашому дослідженні вказує на цілісність картини світу респондента, тобто на відповідність заявленого дійсному.
Аналіз даних
Для вивчення відповідей на питання опитувальника ми окремо аналізували відповіді респондентів, які мали систематичні контакти з дітьми до моменту опитування (тобто у яких відбувався розвиток материнської сфери на реальній практиці) та таких, які ці контакти заперечували. Виявилось, що у респондентів, які не контактували з дітьми відсутні особистісні переживання щодо материнства та дітей, дуже слабо розвинута мотивація народження власної дитини, і майже не зустрічається суперечливих та складних відповідей. Тобто складається враження, що вони впевнено орієнтуються в ситуації яка, на їх думку, їм чітко зрозуміла, і не викликає жодних сумнівів.
Для аналізу даних, отриманих за допомогою асоціативного експерименту ми розбили відповіді на тематичні групи і підрахували кількість реакцій у кожній з них:
· феномени міжособистісної взаємодії - 88 асоціацій (наприклад, "обов'язки”, "взаємоповага”, "турбота”, "розмова”);
· особистісні риси - 79 асоціацій (наприклад, "відповідальність”, "розумність”, "сміливість”, "зрілість”);
· сім'я та догляд за дитиною - 51 асоціація (наприклад, "жінка виношує дев'ять місяців дитину і дарує їй життя”, "образ матері, що піклується про дитину, любить, голубить”, "дитина”, "сім'я”);
· почуття - 48 асоціацій (наприклад, "любов”, "страх”, "неспокій”, "ейфорія”);
· образи природи - 19 асоціацій (наприклад, "мати-й-мачуха”, "цілий Всесвіт”, "мак”, "Земля”);
· предмети побуту - 9 асоціацій (наприклад, "махровий рушник”, "ковдра”, "коляска”, "пелюшка”);
· зміни в житті - 8 асоціацій (наприклад, ”народження нового життя”, "новий сенс життя”, "крок до розвитку”, "новий життєвий етап”);
· група збірних асоціацій, які не можливо поєднати тематично - 11 асоціацій (наприклад, "диво”, "краса”, "оптимум”, "матеріал”).
Долю кожної групи ми відобразили за допомогою діаграми, зображеної на Рис.2.
Вивчаючи зв'язок між асоціаціями та цінностями, які співпали, ми не виявили жодного значущого коефіцієнту кореляції.
Висновки
Підсумовуючи отримані дані, образ материнства, досліджений на нашій вибірці студентів психологічного профілю можна схарактеризувати як суперечливий, складний (такий, що має декілька елементів), неоднозначний. Материнство свідомо ідентифікується із позитивними, високими, цінними переживаннями, не дивлячись на те, що в ряді випадків він містить елемент страху (у 30% опитаних) та недостатньо розвинену мотивацію навіть у тих респондентів, які з дитинства турбувались про маленьких дітей. Також ми припустили, що образ материнства, створений опитаними студентами, на даному етапі розвитку виконує функцію задоволення потреби у реалізації себе, знаходження джерела нових вражень у сфері стосунків. Адже саме ці тематики були найбільш навантаженими як у наведених даних асоціативного експерименту, так і у відповідях анкети. Можливо, цей образ створений на основі моделі певної, вже знайомої діяльності, близької до професійної (що є актуальним для віку студентів), яка передбачає розвиток, набуття багатих вражень.
Ми спостерігали сильну ідеалізацію очікувань щодо материнства, позбавлення їх побутового елементу (можливо, саме через ідентифікацію із професійною діяльністю, в якій не буває побуту) та насиченням залишками професійних знань, позбавлених усвідомлення їх сутності. Відсутність побутового елементу в образі материнства може пояснюватись загальною тенденцією відходу жінки від господарювання для забезпечення професійної та особистісної реалізації, яка є дуже потужною в сучасному суспільстві. Але в цьому випадку, на нашу думку, висока значимість стосунків та низька значимість побутових реалій виступає конфліктогенним чинником в образі материнства. Адже побут є запорукою спілкування та турботи (до речі "турбота" - це друга за вживаністю асоціація), наявності матері поряд з дитиною, розвиток їх стосунків та зв'язку через вирішення щоденних побутових задач. В той час як паралельна реалізація в інших сферах життя унеможливлює міцний контакт та розвиток стосунків, адже вимагає надзвичайно багато зусиль та часу від жінки.
Також ми можемо констатувати конфліктність значущості особистісних рис матері (яким досліджувані приділяли дуже багато уваги у відповідях на різні питання опитувальника, та в асоціативному експерименті) та малою представленістю побутового елементу. Адже, як зазначають дослідники, сучасна жінка знаходиться в ситуації перевантаження виконанням різних за сферою діяльності функцій: господарськими обов'язками, турботою про дітей та стосунками із найближчим оточенням [25]. В такій ситуації людина втрачає саме ті особистісні риси, які зазначали респонденти ("уважність”, "чуйність”, "м'якість”).
Важливо відмітити, що в нашому дослідженні ми не виявили відповідей, що вказують на відмову від материнства у вигляді відсутності планів мати дитину. Хоча ми спостерігали деякі деформації образу материнства та включення в нього страхів, такі явища, на нашу думку, не можуть повністю визначати його подальший розвиток, а стануть лише частиною процесу становлення особистості. Також ми не спостерігали негативних образів дитини (брудної, такої, що завжди вимагає, кричить, плаче). Але через відсутність досліджень ІV етапу розвитку материнської сфери та образу материнства, ми не можемо робити припущення щодо успішності їх подальшого розвитку. Невідомо як негативні елементи та конфлікти, які було виявлено, можуть трансформуватись під впливом різних чинників.
В контексті картини світу образ материнства характеризує безперечну орієнтацію на материнство в майбутньому. Але конфліктність більшості його елементів вказують на відсутність цілісності цього елементу картини світу. Відсутність цілісності також красномовно підтверджують не значимі коефіцієнти кореляції, які показали, що відповідальність немає реального смислового навантаження для респондентів, не дивлячись на те, що це слово вживали як у відповідях на питання опитувальника, так і в асоціативних рядах надзвичайно часто. Це слово, на нашу думку, вживається як стереотипна відповідь, навіяна засобами культурного впливу, але не пережита та не інтеріоризована. Не займаючи реальних ціннісних позицій, материнство, в той же час, означається як "найбільше щастя”, "сенс життя" і т.д. Можливо на етапі боротьби мотивів відсутність цілісності є проявом нормативної кризи образу материнства у сучасних студентів або ж кризи, спричиненої зсувом цінностей та моделей сімейної поведінки у суспільстві. Високі очікування щодо особистості матері, яка в більшості випадків постає як "надлюдина”, вказують на наявність ілюзорності даного елементу картини світу.
Також до образу материнства у опитаних даної вибірки потужним елементом включене світоглядне усвідомлення життя як феномену. Так як материнство є запорукою існування людства та безсмертності кожного у своїй дитині, елемент осягнення світобудови включається в образ материнства у студентів. Отже, образ материнства, як елемент картини світу також виконує важливу орієнтаційну функцію не лише щодо стосунків у сфері "мати-дитя" та сімейного повсякдення, а й щодо усього життя взагалі в космічних масштабах.
У ході проведення досліджень, ми побачили величезну кількість перспектив щодо подальшої роботи: розширення аналізу ціннісно-смислової сфери - окреме вивчення концептів найбільш уживаних характеристик материнства, вивчення трансформації системи ціннісних орієнтацій у жінок від початкових етапів розвитку материнської сфери до заключних; вивчення гендерних відмінностей в образі материнства; аналіз впливу спеціальності, за якою навчаються студенти, на розвиток материнства (особливо, порівняння технічних та гуманітарних спеціальностей) та особливостей професійної діяльності жінки; подальший аналіз етапів розвитку материнської сфери, що припадають на студентські роки та інші напрямки, зазначені в тексті роботи. Також зазначимо, що працюючи над нашою темою ми зіткнулися із величезною кількістю багатого, цікавого матеріалу; побачили зацікавленість опитаних у процесі та результатах дослідження, і на основі цього, зробили висновок про високу значущість та безперечну важливість подальшої роботи над цією темою.
Список використаних джерел
1. Андреева И.В. Ценностная картина мира как лингвистическая и философская категория / И.В. Андреева // Аналитика культурологии (электронный журнал Тамбовского госуниверситета). - 2006. - № 3. http://tsu. tmb.ru/culturology/journal/6/index.html
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170000/Укл.В.Т. Бусел. - К. - Ірпінь: Перун, 2004. - 1440с.
3. Гурьянова Т.А. Развитие психологической готовности к материнству на стадии планирования беременности, во время беременности и после родов / Т.А. Гур'янова // Методологические проблемы современной психологии: иллюзии и реальность: Материалы Сибирского психологического форума.16-18 сентября 2004 г. - Томск: Томский государственный университет, 2004. - 862 с.
4. Гурьянова Т.А. Развитие психологической готовности к материнству на стадии планирования беременности, во время беременности и после родов: Дис. канд. психол. наук. - Барнаул, 2004. - 176 c.
5. Зализняк А.А. Языковая картина мира / А.А. Зализняк / http://www.krugosvet.ru/articles/77/1007724/print. htm
6. Исенина Е.И. О некоторых понятиях онтогнеза базових качеств матери / Е.И. Исенина // Перинатальная психология и психология родительства. - М., 2003. - № 4-5. - С.49-63.
7. Киреев Г. О картине мира. Космологическое эссе / Г. Киреев // Лебедь (независимый альманах). - №534. - 2008. - http://www.lebed.com/2007/art5066. htm.
8. Копыл О.А. Выделение факторов и условий психологического риска для будущего развития ребенка / О.А. Копыл, О.В. Баженова, Л.Л. Баз // Синапс. - 1993. - №4. - С.35-42.
9. Краткая философская энциклопедия // ред. Е.Ф. Губский, Г.В. Кораблева, В. А Лутченко. - М., 1994. - 576с.
10. Краткий культурологический словарь // сосТ.о.М. Ладыгина, М.Б. Ладыгин. - М.: Полярная Звезда, 2001. - 94c.
11. Леонтьев А.Н. Образ мира / А.Н. Леонтьев // Избр. психолог. Произведения. - М.: Педагогика, 1983. - С.251-261.
12. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Д.А. Леонтьев. - М.: Смысл, 2003. - 487 с.
13. Леонтьев А.Н. Психология образа / А.Н. Леонтьев // Вестник Моск. ун-та. Сер.14: Психология. - 1979. - №2. - С.3-13.
14. Лурье С.В. Историческая етнологія / С.В. Лурье. - М., 1997. - 448 с.
15. Мещерякова-Замогильная С.Ю. Путь к материнству начинатися с младенчества / С.Ю. Мещерякова-Замогильная // Дошкольное воспитание. - 2002. - №11. - С.3-5.
16. Новая философская энциклопедия. В 4. т. / пред. науч. - ред. совета В.С. Степин. - М.: Мысль, 2001. - Т.4. Т-Я. - 448с.
17. Петухов В.В. Образ мира и психологическое изучение мышления / В.В. Петухов // Вестник Московского Университета. Серия 14: Психология. - 1984. - № 4. - С.13-20.
18. Ридингер О.И. Концептуальная метафора как фрагмент картины мира / О.И. Ридингер // http://evcppk.ru/article. php? id=43
19. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи / С.Л. Рубинштейн. - Спб.: Питер Принт, 2004. - 705 с.
20. Садыкова М.А. Сопоставление понятий "Картина мира” и "Модель мира”: архетип - миф - религия - наука / М.А. Садкова // Современные проблемы науки и образования. - 2007. - №3. - С.45-57.
21. Семенов М.Ю. Исследование понятия "деньги” методом ассоциативного эксперимента / М.Ю. Семенов // Вестник Омского университета (Communications of Omsk university). - 2003. - № 3. - С.139-142.
22. Степин В.С. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации / В.С. Степин, Л.Ф. Кузнєцов. - М., 1994. - 272c.
23. Трунов М. Экология младенчества. Первый год / М. Трунов, Л. Китаев. - М.: Центр Экология семьи фирмы Социнновация, 1993. - 208 c.
24. Филиппова Г.Г. Сравнительно-психологический подход / Г.Г. Филиппова // Психологический журнал. - 1999. - №5. - С.81-88.
25. Филиппова Г.Г. Трудная радость материнства / Г.Г. Филиппова // Семья и школа. - 2001. - №1-2. - С.7-9.
26. Филиппова Г.Г. Психология материнства / Г.Г. Филиппова. - М., 2002. - 229c.
27. Фромм Э. Здоровое общество. Догмат о Христе / Э. Фромм. - М.: АСТ, Транзиткнига, 2005. - 410с.
28. Фромм Э. Искусство любить: Исследование природы любви / Э. Фромм. - М., 1990. - 41с.
29. Чибисова М.Ю. Феномен материнства и его отражение в самосознании современной молодой женщины / М.Ю. Чибисова. Дис. канд. психол. наук. - М., 2003. - 272 c.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення материнства в історичному аспекті. Поняття післяродової депресії та фактори формування. Діагностика і психокорекція готовності до материнства. Психодіагностичне дослідження психологічної готовності жінки до материнства, висновки та рекомендації.
дипломная работа [303,3 K], добавлен 17.10.2010Поняття і функції материнства. Психофізіологічні аспекти і етапи формування готовності до материнства. Зміст та форми роботи психолога по підготовці жінки до материнства. Аналіз за допомогою анкетування психологічної готовності студенток до ролі матері.
курсовая работа [681,8 K], добавлен 11.05.2014Особливості формування образу як структурного компоненту картини світу особистості. Сім’я як мала соціальна група та її вплив на формування свідомості підлітків. Дослідження ідеального "образу матері" у підлітків за допомогою методу вільних асоціацій.
курсовая работа [188,9 K], добавлен 04.02.2015Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми когнітивної сфери особистості у психологічній науці. Структура когнітивної сфери особистості та вплив на її розвиток. Когнітивний стиль як індивідуальна інтеграція особливостей пізнавальних процесів.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 24.04.2011Аналіз даних специфіки ціннісної сфери сучасних підлітків, особливостей розвитку їхнього творчого мислення у різних системах навчання: традиційній та розвивальній Ельконіна-Давидова. Вивчення психологічних підходів до проблеми творчого мислення.
статья [236,1 K], добавлен 11.10.2017Розвиток у дівчат-підлітків самопізнання та самовдосконалення, сприйняття себе, як майбутньої жінки і матері, відповідальності за власне здоров’я як важливі компоненти статевого виховання. Розробка профілактичної програми з підготовки до материнства.
статья [20,8 K], добавлен 27.08.2017Проблеми особистості в психологічній літературі. Особистість та її характерні риси. Вклад Б.Г. Ананьєва в розвиток онтопсихології та акмеології. Основні положення концепції людинознавства. Експериментально-психологічні методики дослідження особистості.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 24.04.2011Аналіз поглядів на сутність, природу, генезис самооцінки особистості. Невпевненість, низька і позитивна самооцінка. Пояснення норм поведінки. Контроль за звичками. Механізм становлення самосвідомості. Метод позитивного підкріплення. Формування "образу-Я".
курсовая работа [28,1 K], добавлен 04.01.2014Особливості розвитку емоційної сфери в період дошкільного дитинства і формування духовного світу гармонійно розвиненої особистості. Організація і проведення дослідження емоційно-ціннісного виховання дошкільнят, аналіз результатів проведеного експерименту.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.07.2011Аналіз загальнотеоретичних підходів у вивченні особливостей розвитку самосвідомості особистості. Обґрунтування вченими структурних компонентів самосвідомості, як особливої ознаки вікового становлення. Розкриття складників самосвідомості "Я-образу".
статья [27,7 K], добавлен 11.10.2017
