Мета дослідження - виявити особливості зв'язку образів батьків і політиків та перфекціонізму.

У відповідності з об'єктом та предметом, визначені такі завдання дослідження:

1. Вивчити зв'язок перфекціонізму та образу Я у студентів.

2. Виявити раціональні та ірраціональні уявлення образу політиків та образів батьків.

3. Виявити зв'язок образів батьків та політиків та перфекціонізму.

3.2 Результати дослідження

3.2.1 Зв'язок перфекціонізму та образу Я у студентів

Результати, отримані після проведення опитувальника - "Багатовимірна шкала перфекціонізму": зареєстрований високий середній показник по шкалам "Організованість" (9,8) та "Особистістні стандарти" (6,3), що свідчить про неконструктивний перфекціонізм, тобто дезадаптивний.

Виявлені кореляційні зв'язки "семантичної відстані" між "Образом Я" та "Ідеальним образом Я" з факторами "особистістна стурбованість", "заклопотаність на помилках", виявлений прямий зв'язок, що означає - при збільшенні "семантичної відстані", відповідно збільшуються показники "особиста стурбованість" та "заклопотанність на помилках". (Додаток)

Отже, постійне прагнення до самовдосконалення, створення культу довершеності, збільшує розрив між реальним Я та ідеальним через високі вимоги до себе та своєї діяльності, що можуть не відповідати можливостям, знанням, навикам та заклопотаність помилками, через постійне акцентування уваги на невдачах, не помічаючи успіх і перемогу, через це цей тип особистості не відчуває задоволеності від життя. Це індивіди, які в своєму прагненні нав'язують себе навколишньому світу, адже мета перебуває зовні і входить в існуючий соціальний трафарет життя. При чому, самі сприймають світ крізь призму власних інтересів: у світі існують лише засоби та перешкоди, люди поділяються на корисних та непотрібних, в команді є лише вороги та соратники, успіхи та невдачі. Світ поділений на чорний та білий, aurea mediocritas - не існує.

3.2.2 Раціональні та ірраціональні уявлення образу батьків та політиків

Використовуючи методику СД стосовно відношення досліджуваних до трьох понять: "політик", "мати", "батько", отримані такі результати за трьома факторами: "оцінка", "сила", "активність", що представлені в таб.3.1.

Таблиця 3.1.

Загальні показники за факторами раціональних уявлень

Використовуючи дані таблиці 3.1, у якій представлені результати за СД дозволили нам виявити певну особливість сприйняття образів політика матері, батька, що представлено на рис.3.1.

Рисунок 3.1 Рівень вираженості факторів "оцінка", "сила", "активність"

З рис.3.1 ми бачимо, що сенсорне сприйняття образів політика, матері, батька наступне:

· Для образу матері характерні найвищий показник за фактором "оцінка" в значеннях "хороший-поганий", "світлий-темний" та ін., тобто позитивне відношення до фігури матері, симпатія, емоційне прийняття. Однак найнижчі результати за факторами "сила", "активність", що виявляється в не достатній силі впливу, тобто образ матері сприймається як пасивний, слабкий, м'який однак найбільш емоційно близький, що заслуговує поваги і пошани, як ідеальна постать.

· Для образу політика характерні найнижчі показники за трьома факторами, однак знаходяться в діапазоні на середньому рівні, що свідчить про невисоку значимість даного образу для досліджуваних, можливо і його нейтральність, визначається його пасивність та інтровертивність, що пояснює байдужість респондентів до актуальних політичних процесів.

· Для образу батька характерні найвищі показники за факторами "сила", "активність", що свідчить про сприйняття досліджуваними фігури батька як авторитету, впевненого в собі, активного, цілеспрямованого, дієвого, жорстокого. Можливо тому, менш позитивно сприймається ніж образ матері.

· Для образу ідеального політика характерні відносно високі показники за трьома факторами "оцінка", "сила", "активність", що свідчить про важливість зовнішнього обліку, що приваблює інших, своєю природністю та приємністю. Найвищий показник "сили" серед всіх представлених образів свідчить про його здатність політичного впливу, тобто характеристика його повноважень і високий рівень їх реалізації. Фактор "активності" свідчить про те, що ідеальний політик активний, енергійний, однак їх середній рівень описує образ, якому властива водночас стриманість.

Образи політика, ідеального політика, мати, батька є складним соціально-психологічним феноменом, який складається з раціональних (свідомих) та ірраціональних (підсвідомих) психічних компонентів. Суто раціональні оцінки того, що подобається або не подобається в тому або іншому політичному діячі, не можуть розглядатись як адекватний інструмент аналізу і прогнозу і повинні бути доповнені дослідженням глибинних шарів сприйняття. Для дослідження ірраціональний уявлень використовувався ЦТО, а саме кількісні показники Валентність (В) та Нормативність (Н), які свідчать про позитивне емоційне прийняття і відторгнення, та якісний показник як емоційне значення кольору, що асоціюється з поданими стимулами.

Отримані результати представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Загальні показники ірраціональних уявлень

Використовуючи дані таблиці 3.2, у якій представлені результати за КТВ ми виявили певну особливість впливу підсвідомого у сприйнятті образів політика, ідеального політика, матері, батька, що представлено на рис.3.2.

Рисунок 3.2 Рівень вираженості характеристик валентності (В) та нормативності (Н).

З рис.3.2 ми бачимо, що образ політика в індивідуальному розташуванні кольорів досліджуваними займає останні позиції, тому відповідно емоційно негативне відношення. До образів матері і батька, ідеальний політик досліджувані відносяться позитивно, емоційно приймають їх, задоволені відповідним відношенням.

Якісний аналіз дає нам такі результати:

· У досліджуваних політик асоціюється із синім кольором, що характеризується як інтровертивність, пасивність, статичність, гармонія зі світом, спокій, стійка система цінностей, схильність до естетичного споглядання, чутливість, сенситивність, довіра, самопожертвування, відданість, проматеринська прив'язаність. Це свідчить, що від такого лідера очікують проявів м'якості, ніжності, сердечності, доброти, а також здатності до співчуття, терпимості, тобто недостатність фемінінних рис. Враховуючи цілісний підхід в інтерпретації, сумісна кольорова асоціація до синього кольору є сіра, що свідчить про деяку соціальну ізольованість, бездушність, байдужість, обережність по відношенню до постаті політика, що пояснює його емоційне відторгнення.

· У досліджуваних образ матері асоціюється із жовтим кольором, що характеризується як екстравертивна спрямованість, пасивність, динамічність, рівновага зі світом, відсутність напруження у відношенні до фігури матері, супроводжується сприйняття на підсвідомому рівні на фоні радості, надії, оптимізму. Фігура матері сприймається як ідеалізована постать, включає усі позитивні характеристики, що пояснюється поняттям "безумовна любов" за Е. Фромм, оскільки тільки мати любить свою дитину " яка вона є", не потребуючи нічого в замін.

· У досліджуваних образ батька асоціюється із зеленим кольором, що характеризується як автономність, самоцінність, інтровертивність, активність, спрямованість на досягнення найвищого статусу, що пов'язана із еластичною напруженістю волі, наполегливість, завзятість, самовпевненість, цінність влади, відчуття все можливості, накопичення збудження веде до різних форм і рівнів управління, до яких можна віднести: управління спонуканнями, точний контроль, чітка диспозиція, критичний аналіз, послідовна логіка, повчання. Образ батька сприймається як авторитетна фігура, що можна пояснити виходячи із ментальності української нації, її етнопсихологічних особливостей. Посилаючись на Е. Фромма, батьківська любов - це "умовна любов", яку потрібно заслужити, тому дитина з раннього віку фігура батька постає як деяка сила, якій підкоряєшся, щоб заслужити увагу, любов. Враховуючи цілісний підхід стосовно кольорових асоціацій, важливо врахувати діагностичне значення близької асоціації (використовувалась кількість загальних значень), а саме синього кольору, що додає в образ батька м'якості, чутливості.

· У досліджуваних образ ідеального політика асоціюється із зеленим та синім кольорами у співвідношенні 56% до 34%. Ідеальний політик - цілеспрямований, активний, інтровертивний (емоційно екзальтований), тобто висока політична активність, поряд з цим стриманість і тверезість поглядів, яким властива сталість, що необхідно при прийнятті важливих державних рішень. Висока потреба у створенні позитивного образу, щоб справити позитивне враження, для отримання підтримки населення. Адже із трьох характеристик: зовнішнього обліку, стилю політичної діяльності, стилю діяльності, найбільш варіативна перша характеристика, тому її легко змінити за допомогою маніпулятивних механізмів, а дві наступні в умовах дефіциту інформації або її недостовірність несвідоме їх підведе до уже сформованого ідеального образу. Поряд із деякою авторитарністю, все-таки, образ відмічається м'якістю, сенситивністю, гуманістичною спрямованістю, загостреністю на понятті справедливість. Важливою характеристикою є співпереживання, що пояснюється баченням в ідеальному політику людину, яка "чує свій народ" і "прислухається до нього", присутність чіткого зворотного зв'язку, наприклад, між депутатом у місцеву раду та його виборцями, адже саме він покликаний представляти інтереси останнього.

Можна побачити, що вище згадані риси притаманні і свідомим образам і підсвідомим образам. Поряд з тим, деякі риси, що включаються в образ ідеального політика та батька наприклад, м'якість протиставляються тим, які є в свідомих уявленнях (там бажають бачити відносно жорстокий образ). Все це дає змогу вести мову про те, що існує певна різниця між свідомими (раціональними) та підсвідомими (ірраціональними) уявленнями про політичних лідерів, про що йшлося, зокрема, в працях О. Шестопал та інших дослідників [28].

Отже, раціональні та ірраціональні уявлення образів батьків та політика взаємопов'язані, оскільки виявлені значимі кореляції між показниками "оцінка" - "валентність", "сила" - "нормативність", останній зв'язок носить обернений характер.

Для отримання більш точних результатів, щодо наближеності образів політика та ідеального політика до образів батька та матері, вираховуємо семантичну відстань між цими поняттями (див таб.3.3.).

Таблиця 3.3.

Загальні показники семантичної відстані

Як ми бачимо з таб.4 найменші розходження у сприйнятті образів батька та ідеального політика, що свідчить про зв'язок цих образів.

Найбільші розходження між образами політик та батько, саме тому в першого найнижчі показники за факторами "оцінка", "сила", "активність".

Семантична відстань між поняттями "політик" та "мати" менша, ніж у порівнянні із "політик" - "батько".

Якщо брати до уваги раціональні уявлення, які здебільшого формуються під впливом засобів масової інформації, громадської думки. Хоча зафіксовано зменшення рівня політизованості українських телевізійних каналі в два рази, однак деякі політичні постаті пов'язуються, як допоміжний об'єкт, до важливих суспільних подій, наприклад ЄВРО 2012, або скандальних, що в своє чергу не зменшує їх ротацію.

Ми можемо констатувати, що найбільш відомою жінкою-політиком в Україні є Ю. Тимошенко, відповідно асоціація у респондентів з образом матері, яка подається в негативному світлі "ЯК ЗРАДНИЦЯ", "ШАХРАЙКА" - образ політика. Соціологічні дослідження показують, що новини скандального характеру, тобто "погані", частіше притягують увагу глядачів. Н. Костенко, голова відділення масової комунікації Інституту соціології НАНУ, відмічає наступне: "Они начинают как бы больше доверять журналистам, которые подают такую неординарную информацию" (ці дані отримані за допомогою моніторингу, надійність яких складає 85% -95%). Гіпотетично, ми можемо говорити, що через зміну політичної ситуації описується близькість у сприйнятті образів матері та політика.

Узагальнюючи отримані результати, ми можемо говорити про те, що образ політика асоціюється із синім кольором, тому відношення до нього нейтрально, досліджувані ізолюють його із власної картини світу. Образ цієї постаті пасивний, інтровертивний, тобто мала значимість цієї фігури для респондентів, що характеризує певну політичну байдужість, що реалізується в такій політичній поведінці як абсентеїзм, розуміючи свій громадський обов'язок, однак не бажання його виявити, прийти і проголосувати, тому спостерігається низька явка виборців на попередніх виборах [46].

Образ ідеального політика близький образу батька, що підтверджує наші теоретичні твердження стосовно формуванню політичних поглядів в процесі політичної соціалізації в умовах сім'ї. Орієнтуючись на психоаналітичний підхід, і розроблений вченими механізм "дифузної підтримки" існуючої політичної системи, діти переносять позитивне афективне сприйняття батька на представника влади. Однак дана фігура сприймається як людина, що поєднує в собі, як уміння вести за собою маси, захищати народні інтереси й уміння викликати довіру, пошану людей, що виражається в цілеспрямованості, впевненості в своїх поглядає та їх відстоювання. Цей перелік, до речі, перегукується з судженнями політолога С. Недбаєвського щодо аспектів побудови іміджу українського політичного лідера. На його думку, власне моральний аспект є вирішальним при розробленні іміджевих сценаріїв в Україні, як ми бачимо їх пряма реалізація в мідія протиборствах стосовно визначення "морального" та "антиморального" політика, спостерігаємо знову ж таки в сучасних політичних процесах [19].

3.2.3 Особливості зв'язку образів батьків та політиків у перфекціоністів

Для вирішення задачі по визначенню напрямку та щільності взаємозв'язку між досліджуваними ознаками, використовувався метод рангової кореляції Спірмена між всіма показниками: параметри оцінка, сила, активність, семантична відстань між поняттями "політик", "мати", "батько", "ідеальний політик", фактори перфекціонізму, показники валентності та нормативності, показник політичної активності.

Були отримані такі результати:

1. Виявлені значущі кореляції між досліджуваними ознаками: показник "семантична відстань" між поняттями "політик" та "ідеальний політик" корелює із факторами перфекціонізму "організованість", "заклопотаність помилками", виявлений обернений зв'язок, що означає - при збільшенні показника семантичної відстані між поняттями "політик" та "ідеальний політик", зменшується показник заклопотаності помилками та організованістю. Великий розрив між образами політика та ідеального політика буде задовольняти респондентів, оскільки ідеалізованість не може досягнутись.

2. Виявлені значущі кореляції між досліджуваними ознаками: показник "семантична відстань" між поняттями "політик" та "батько" корелює із факторам перфекціонізму "організованість", "політична активність", виявлений обернений зв'язок, що означає - при збільшенні показника семантичної відстані між поняттями "політик" та "батько", зменшується показник організованості та рівень політичної активності. Це свідчить про відповідність образу ідеального політика образу батька, їх схожість.

3. Виявлені значущі кореляції між досліджуваними ознаками: показник перфекціонізму "заклопотаність помилками" корелює з показником "валентності" політика, виявлений прямий зв'язок, що означає - при збільшенні показника "заклопотаності помилками", збільшується показник валентності "політика". Отже, до політика висуваються високі вимоги, його помилки більш вагоміші ніж перемоги. Можливо тому, в українському сучасному суспільстві образ політика сприймається негативно, приклеювання ярликів, через так званий, соціально приписуваний перфекціонізм. Раціональні уявлення респондентів говорять про те, що на чолі нашої держави повинні стояти "авторитарні фігури", тобто ті, які всю відповідальність за рішень державного рівня візьмуть на себе, а задача виборців - лише проголосувати. Даний феномен свідчить про низьку політичну свідомість українців.

4. Виявлені значущі кореляції між досліджуваними ознаками: показник "організованість" із показниками "валентності" матері та батька, виявлений прямий зв'язок, що означає - при збільшенні показника "організованість", збільшується показник "валентності" батька та матері. Це свідчить про причини перфекціонізму, яка зароджується в батьківському стилі виховання, а саме авторитарному, надмірна тривога з приводу адаптації дитини в майбутньому, "впорядкування" її життя за допомогою вирішення майбутньої професії, вищого навчального закладу, супутника життя. Батьки намагаються організувати життя за чіткими нормами і правилами, створюючи так званий соціальний трафарет, який в українському культурному вимірі пропагує стиль життя - "життя як досягнення", здобути швидкий успіх, досягнути довершеності: ідеальних результатів в професійній діяльності, ідеальних фізичних даних, стати "ідеальною дружиною", жити в "ідеальній країні"

5. Виявлені значущі кореляції між досліджуваними ознаками: показники перфекціонізму "батьківська критика" та "особистісні стандарти" корелюють із показника "валентності" матері, виявлений прямий зв'язок, що означає - при збільшенні показників "батьківська критика" та "особистісні стандарти", збільшується показник "валентності" матері. Це свідчить про високу ідеалізованість образу матері, через більшу участь в процесі виховання Мати як сакральна фігура в українській культурі, як та що дає тобі фізичне життя і перші моральні настанови, це перша особа, що супроводжує дитину у життя - соціалізує. "Берегиня домашнього вогнища" - захист від негараздів, помилок, мати, завжди прийме свою дитину, не зважаючи хто вона, і що вчинила, адже любов матері безмежна, як пише Е. Фромм "безумовна любов матері". Даний ідеалізований образ має глибокий вплив на формування перфекціоністських характеристик.

Отже, нами виявлений обернений зв'язок "семантичних відстаней" між образами "політик" та "мати", "політик" та "батько" і факторами перфекціонізму "організованості" та "заклопотаності помилками". Вище згаданий результат ми розглядаємо через призму концепції Р. Фроста, що подає фактор "організованість" як організованість власного життя, вибудова чіткого плану, що переростає в такі особистістні риси як педантизм та пунктуальність, що можна описати як соціально приписаний перфекціонізм, в нашому випадку до фігури політика та образу ідеального політика, в яких хочуть бачити реалізованого організатора, управлінця сильної держава. Ми можемо припустити, що віддаленість між образами реального політика та ідеального у перфекціоністів пояснюється через фактор "заклопотаності помилками", тобто сприйняття помилок, невдач у політичних процесах, концентрація, наприклад, на певному скандалі на дипломатичному рівні, а як описувалось вище даний факт активно подається через засоби масової інформації, оскільки піднімає рейтинги каналів.

Образ політика наближений до образу матері, що зумовлено створенням штучного інформаційного потоку навколо фігури Ю. Тимошенко, тобто йде маніпуляція політичною свідомістю. На підсвідомому рівні ближче до Образа політика та ідеального політика образ батька. Ці дані підтверджують нашу теоретичну гіпотезу, яка досліджувалась у ставленні до політичного вибору. Розбіжності, лише виникають у раціональних уявленнях, а саме: близькості образу політика та образу батька, ніж матері, що пояснюється низьким рівнем політичної свідомості українців, для яких основним фактором формуванню образу політичного лідера є своєрідні ситуативні процеси, яким властива швидкоплинна природа, описує українське суспільство з переважаючими маргінальними тенденціями та екстернальними настановами.

Отже, в процесі політичної соціалізації в умовах сім'ї в дитини формуються певні політичні погляди, а саме їхній ціннісний аспект. Орієнтуючись на психоаналітичний підхід, і розроблений вченими механізм "дифузної підтримки" існуючої політичної системи, діти переносять позитивне афективне сприйняття батька чи матері на представника влади. В нашому дослідженні це образ батька, однак використовуючи комплексний підхід, образ політика та образ ідеального політика сприймається, як фігура, що поєднує в собі, як уміння вести за собою маси, захищати народні інтереси й уміння викликати довіру, пошану людей, що виражається в цілеспрямованості, впевненості в своїх поглядає та їх відстоювання, також цю тезу можна підтвердити даними анкети: 60% респондентів слідують демократичним політичним поглядам, відповідно і сформовані уявлення.

Низька політична активність молоді породжує явище абсентеїзму, що характеризує феномен прокастинації в політичній ситуації, а саме електорального вибору, який не задовільняє українців, однак вважається правильним, що можна пояснити культуру перфекціонізму, для якого домінантом постає зовнішній світ, з його ярликами та стереотипами "правильного життя".

Висновки

33. Frost R. O., Marten P., Lahart C., Rosenblate R. The Dimensions of Perfectionism // Research. 1990. Vol.14,

Додаток