Особливості становлення ціннісних орієнтацій у процесі професійної підготовки військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК 159.923

Горбенко Юрій Леонідович

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія загальної та етнічної психології.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник

Чепа Мирослав - Любомир Андрійович,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України,

завідувач лабораторії загальної та етнічної психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Клименко Віктор Васильович,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії вікової психології та шкільної гігієни;

кандидат психологічних наук, професор

Моргун Володимир Федорович,

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, завідувач кафедри психології.

Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, кафедра загальної психології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 1 березня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 28 січня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

В.В. Андрієвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема ціннісних орієнтацій є однією із пріоритетних у сучасній науці, особливо в умовах кардинальних змін, які відбуваються в нашій країні. Зростаюча необхідність формування моральності та громадянської спрямованості особистості у процесі професійної підготовки молоді зумовлює підвищення наукового інтересу до вивчення закономірностей становлення ціннісних орієнтацій. Перед системою освіти ставляться досить складні завдання: у процесі навчання, виховання й розвитку молодих людей, які вступають до вищого навчального закладу, не тільки забезпечити певний освітньо-кваліфікаційний рівень, а й сформувати систему ціннісних орієнтацій - громадянських, корпоративних і особистих. Тенденція до поширення пацифістських настроїв у суспільстві, недооцінка ролі та значення Збройних Сил викликає занепокоєння станом справ з формуванням у військових спеціалістів у процесі їх підготовки громадянських ціннісних орієнтацій, потрібних для виконання бойових задач.

Особливості військової діяльності ставлять жорсткі вимоги до особистих рис військовослужбовців, передбачають певну ієрархію цінностей, у якій національні, громадянські цінності мають незаперечний пріоритет перед особистими. Тому важливим, на наш погляд, є дослідження механізму становлення ціннісних орієнтацій у процесі адаптації особистості саме до військового середовища.

Представниками різних наукових течій активно ведеться пошук визначення ролі й структури ціннісних орієнтацій. У науковій літературі проблема ціннісних орієнтацій особистості розглядається як психологами на заході (М. Вебер, Е. Дюркгейм, А. Маслоу, Р. Мертон, Т. Парсонс, М. Рокіч, Е. Фромм та ін.), так і на пострадянському просторі (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, Ф.В. Басін, О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв, М.І. Лапін, А.Г. Здравомислов та ін.). Активно розробляється ця проблематика і в Україні (М.Й. Боришевський, П.Р. Ігнатенко, Т.С. Кириленко, В.В. Клименко, С.Д. Максименко, І.П. Маноха, В.А. Роменець, Т.М. Титаренко, В.Т. Циба, Т.С. Яценко та ін.).

Багато вчених (І.Д. Бех, Т.В. Бутківська, Н.Ю. Логвінова, Л.І. Ломако, О.Л. Свєтличний, О.В. Сухомлинська, О.Б. Фанталова, А.В. Фролова та ін.) досліджують особливості становлення ціннісних орієнтацій у процесі навчання студентів.

Водночас проблема становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовця у процесі його професійної підготовки залишається недостатньо вивченою.

Усвідомлюючи необхідність з'ясування шляхів вирішення окреслених вище проблем, ми визначили тему дослідження - “Особливості становлення ціннісних орієнтацій у процесі професійної підготовки військовослужбовців”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема є плановою в структурі загальноукраїнської науково-дослідної роботи “Закономірності взаємодії психічних процесів у структурі людської психіки” (Державний реєстраційний номер № 0196U009286), що проводиться Інститутом психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Робота є складовою загальноінститутської програми Полтавського військового інституту зв'язку (шифр “Патріот”) та кафедри суспільних наук цього ж інституту з проблеми “Сучасні технології оптимізації пізнавальної діяльності курсантів у процесі викладання суспільних дисциплін”.

Тема затверджена вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 7 від 24 грудня 2001 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології (протокол № 3 від 29 березня 2005 року).

Об'єкт дослідження - ціннісні орієнтації особистості.

Предмет дослідження - становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців у процесі професійної підготовки.

Мета дослідження - проаналізувати особливості становлення свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій військовослужбовців у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі, розкрити характер їх взаємозв'язку з громадянськими якостями особистості та з'ясувати взаємозумовленість ціннісних орієнтацій особистості й показників її адаптованості до соціального середовища.

Гіпотези дослідження :

1. Накладання на періоди внутрішньо-особистісної нестабільності зовнішньої, соціально-політичної, нестабільності призводить до формування суперечливих ціннісних орієнтацій. У цьому випадку професійно-виховний вплив, що здійснюється в процесі навчання у вищому навчальному закладі з метою формування громадянських ціннісних орієнтацій, може не досягати поставленої мети, якщо йому суперечить вплив соціального середовища.

2. За неузгодженості свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій особистості її адаптація до соціального середовища ускладнюється.

Відповідно до мети та гіпотез було поставлено такі завдання дослідження:

1. Побудувати концептуальну модель структури ціннісних орієнтацій особистості, обґрунтувавши її теоретичні засади.

2. Проаналізувати методичні засоби емпіричного вивчення ціннісних орієнтацій і громадянських якостей особистості та розробити комплекс методик їх психодіагностики.

3. Виявити фактори, що впливають на становлення свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій особистості під час підготовки у вищому навчальному закладі.

4. Дослідити закономірні взаємозв'язки свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій військовослужбовців з їх громадянськими якостями.

5. Визначити тенденції адаптації особистості до соціального середовища в залежності від ступеня узгодженості між свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій.

Теоретичну основу дослідження становлять:

Психологічні принципи єдності свідомості, самосвідомості та діяльності (Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн, П.Р. Чамата, Н.В. Чепелєва та ін.); методологічні засади дослідження цінностей та ціннісних орієнтацій (І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, Л.Ф. Бурлачук, А.Г. Здравомислов, О.М. Леонтьєв, М. Рокич, В.О. Ядов та ін.); теоретичні узагальнення результатів досліджень трансформації свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій (О.Г. Асмолов, Ф.В. Басін, Ф.Д. Горбов, А.І. Донцов, В.І. Лебедєв, Д.О. Леонтьєв, Д.М. Узнадзе, М.-Л.А. Чепа, В.О. Ядов та ін.); основні положення особистісного й вікового підходів до вивчення процесу розвитку людини в онтогенезі (Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, Л.С. Виготський Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.Ф. Моргун, А.В. Петровський, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, М.-Л.А. Чепа та ін.); концептуальні основи ефективного функціонування військової освіти (М.І. Нещадим); науково-теоретичні положення щодо місця національної свідомості у громадянському становленні особистості (М.Й. Боришевський, Г.Г. Ващенко, П.Р. Ігнатенко, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, М.-Л.А. Чепа та ін.); концепції виховання захисників країни (Є.А. Афонін, М.Й. Варій, Я.В. Подоляк, Г.Д. Темко, В.В. Ягупов та ін.).

Методи дослідження.

Завдання дослідження розв'язувались шляхом використання комплексу методів і методик дослідження: логіко-теоретичного аналізу й синтезу даних літературних джерел, спостереження, опитування, методики “Колірний тест ставлень” (А.М. Еткінд), методики дослідження ціннісних орієнтацій (С.С. Бубнова), методики діагностування соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс і Р. Даймонд), методики дослідження показників узгодженості ціннісних ієрархій (Н.Ю. Логвинова), методу експертної оцінки, лонгітюдного дослідження та методу поперечних зрізів, кількісного і якісного аналізу емпіричних даних з використанням методів математичної статистики та застосуванням комп'ютерного опрацювання даних за допомогою пакета статистичних програм SPSS - 10.0.

Емпіричне дослідження проводилося впродовж 2001 - 2005 років на базі Полтавського військового інституту зв'язку (ПВІЗ) та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Усього було задіяно 770 респондентів (455 курсантів, 315 студентів).

Наукова новизна одержаних результатів: дістало подальший розвиток уявлення про фактори, що впливають на становлення свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій особистості у процесі професійної підготовки; уперше одержано результати, що розкривають характер взаємозв'язку громадянських якостей зі свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій; уточнено показники взаємозумовленості ієрархії ціннісних орієнтацій та ступеня адаптованості особистості до соціального середовища; розроблено авторський варіант дослідження сформованості громадянських якостей військовослужбовців.

Теоретичне значення виконаної роботи полягає в наступному: обґрунтовано теоретичні засади концептуальної моделі ціннісних орієнтацій особистості; виявлено закономірні взаємозв'язки свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій військовослужбовців та їх громадянських якостей; дістало подальшого розвитку уявлення про фактори впливу соціального середовища на становлення ціннісних орієнтацій особистості в умовах професійної підготовки військовослужбовців; розкрито тенденції адаптації особистості до соціального середовища в залежності від ступеня узгодженості між свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій.

Практичне значення роботи полягає в побудові моделі структури ціннісних орієнтацій особистості; у розробці методики діагностування ціннісних орієнтацій. Застосування методики дозволяє отримувати інформацію про загальну спрямованість особистості, її емоційний стан, ступінь конфліктності її ціннісно-смислової сфери.

Використання результатів дослідження та методики діагностування ціннісних орієнтацій дає змогу диференціювати виховні та корекційні заходи, спрямовані на формування громадянських якостей особистості і поліпшити якість профвідбору.

Дослідження сформованості громадянських якостей військовослужбовців у системі військової освіти дає можливість визначити основні проблеми в системі навчання й виховання військовослужбовців та намітити шляхи їх вирішення.

Досягнуті результати можуть бути використані з метою вдосконалення організації й оновлення змісту виховної роботи, а також при викладанні курсів педагогіки й психології у військових і цивільних навчальних закладах.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Військового інституту ракетних військ і артилерії ім. Богдана Хмельницького Сумського державного університету (акт від 14 травня 2004 року), Одеського інституту сухопутних військ (акт від 7 червня 2004 року), Полтавського військового інституту зв'язку (акт від 23 травня 2005 року).

Для зменшення витрат часу на підрахунок даних, отриманих за тестами А.М. Еткінда, С.С. Бубнової та методики діагностування соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, у співавторстві з О.П. Кубраком та В.М. Мартинюком розроблено програмне забезпечення, що дозволяє оперативно опрацювати результати дослідження ціннісних орієнтацій та соціально-психологічної адаптації особистості (свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію №21406 від 9.04. 2003р., №21461 від 8.04.2004р., №21465 від 8.04.2004р.).

Надійність і вірогідність отриманих результатів забезпечена взаємодоповнюючим характером використаних методів дослідження, адекватних його меті та завданням; репрезентативністю вибірки, застосуванням методів статистичного аналізу та впровадженням результатів дослідження в практику.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних науково-практичних конференціях - “Формування національних та загальнолюдських цінностей спеціаліста у контексті його професійної підготовки у ВНЗ” (Ужгород, 2004), “Розвивальна освіта та багатовимірний досвід особистості” (Полтава, 2005); на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Формування національних і загальнолюдських цінностей у студентів вищих технічних навчальних закладів” (Полтава, 2002); на науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю заснування військової підготовки в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка “Військова наука та освіта: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2003); на науково-технічній конференції “Психологічні та технічні проблеми безпеки середовища праці, життя та здоров'я людини” (Полтава, 2004); на засіданнях лабораторії загальної та етнічної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; на засіданнях кафедри суспільних наук Полтавського військового інституту зв'язку.

Публікації. Результати й основний зміст дисертації висвітлено у 8 одноосібних публікаціях автора у збірниках наукових праць, у матеріалах науково-методичних і науково-практичних конференцій, з них 6 - у наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (279 найменувань, з них 21 - іноземною мовою) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з них 164 сторінки основного тексту. Робота містить 18 рисунків, 6 таблиць та 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику, описано структуру дисертації.

У першому розділі - “Становлення ціннісних орієнтацій особистості як предмет психологічного аналізу” - розглядаються наукові підходи до вивчення ціннісних орієнтацій особистості, досліджуються сучасні погляди на проблему взаємозв'язку їх свідомих та підсвідомих компонентів, обґрунтовуються теоретичні засади побудови концептуальної моделі структури ціннісних орієнтацій, з'ясовуються особливості становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців у процесі професійної підготовки.

Здійснений аналіз теоретичних підходів до визначення поняття “ціннісна орієнтація” свідчить про те, що існує багато різних спроб його тлумачення.

Ціннісні орієнтації інтерпретуються: як процес, у результаті якого відбувається ієрархізація цінностей, та спосіб диференціації об'єктів за значущістю (А.В. Петровський); як різновид диспозиційних утворень (В.О. Ядов); як система установок щодо дійсності (О.Г. Асмолов, Г.М. Андреєва, Ф.В. Басін, Д.М. Узнадзе); як усвідомлення особистістю свого ставлення до суспільства, до самої себе, до оточуючої дійсності (В.В. Сусленко); як вибіркова система спрямованості інтересів і потреб особистості, націлена на певний аспект соціальних цінностей (В.І. Войтко); як компоненти усвідомленої картини майбутнього (І.Є. Головаха); як загальний прийнятий смисл життя (О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв) та інші.

У першому розділі розглядається позиція О.Г. Здравомислова, І.С. Кона, В.О. Ядова, яка полягає в тому, що ціннісні орієнтації впливають на структури як свідомості, так і підсвідомості, тому вивчення механізму становлення ціннісних орієнтацій у нашій роботі пов'язане із вирішенням протиріч у мотиваційній сфері особистості як єдності свідомого та підсвідомого. У роботі аналізуються сучасні дослідження О.Г. Асмолова, Ф.В. Басіна, Ф.Д. Горбова, А.І. Донцова, В.І. Лебедєва, Д.О. Леонтьєва, С.Д. Максименка, М.-Л.А. Чепи та ін., присвячені вивченню свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій. Акцентується увага на останніх працях Ф.В. Басіна, у яких фактично йдеться про підсвідоме оцінювання особистістю значущості прийнятих сигналів за допомогою установок, що є однією з функцій ціннісної орієнтації (перероблення інформації, яка сприймається з точки зору її важливості для особистості).

Узагальнюючи погляди вчених, ми пропонуємо розглядати ціннісні орієнтації одночасно і як процес оцінювання важливості відповідних цінностей, і як результат оцінювання, який закінчується формуванням відповідних диспозицій та установок. Водночас можна констатувати наявність двох ієрархій цінностей та двох варіантів (свідомого та підсвідомого) орієнтування на них.

Після систематизації та узагальнення сучасного бачення природи ціннісних орієнтацій ми побудували теоретичну модель структури ціннісних орієнтацій особистості. На наш погляд, ціннісні орієнтації складаються із свідомого та підсвідомого компонентів:

Свідомий компонент ціннісної орієнтації включає когнітивну складову, утворюється завдяки процесу осмислення та усвідомлення важливості даних цінностей для людини, задає загальну спрямованість діяльності і є способом диференціації об'єктів за їх значущістю; результат ціннісної орієнтації може проявлятись у вигляді переконань.

Підсвідомий компонент ціннісної орієнтації виявляє значення для людини певної цінності на підставі сили та інтенсивності переживань, які виникають при підготовці до діяльності або в самій діяльності, також може виявлятися в обмеженні діяльності, що не сумісна із диспозиціями та установками особистості (ця структура ніби задає межі, у рамках яких може розгортатись та чи інша діяльність), при цьому зміна значущості цінностей може відбуватись і на підсвідомому рівні.

У параграфі 1.2 аналізується той факт, що, незалежно від ступеня усвідомленості, ціннісні орієнтації не завжди стають мотивами поведінки. У соціологічних дослідженнях, проведених В.Г. Ольшанським, М.Х. Тітмою, В.О. Ядовим та іншими, було встановлено, що ступінь збігу ціннісних орієнтацій і реальної поведінки може коливатися. Деякі вчені, наприклад, О.Г. Асмолов, Д.О. Леонтьєв, В.Т. Циба указують на можливість існування таких ціннісних ієрархій: усвідомлювані (переконання), підсвідомі (установки) та декларовані (умотивування, що не відносяться до смислової сфери). І тому у певних ситуаціях можна спостерігати істотний дисонанс між ціннісними й поведінковими характеристиками особистості. На це звертають увагу І.М. Попова, А.А. Табунс, І. Трапенциієре й інші автори.

Окремий параграф (1.3) присвячено розкриттю психологічного механізму становлення ціннісних орієнтацій. У ньому аналізуються погляди на цю проблему М.Й. Боришевського, Д.О. Леонтьєва, М.-Л.А. Чепи, В.О. Ядова та ін.

Узагальнюючи твердження вчених про зумовленість становлення цінностей та ціннісних орієнтацій зовнішніми, соціальними та внутрішніми факторами, можна констатувати, що становлення ціннісних орієнтацій детерміноване:

- соціальними умовами життя й діяльності індивіда;

- усвідомленням особистістю свого місця та ролі в оточуючому світі;

- виробленням уявлення про власне “Я”;

- знаходженням свого об'єкта ідентифікації;

- соціальною ідентифікацією із референтними групами;

- емоційними процесами, які сигналізують про хід реалізації біологічних та психологічних програм;

- конфліктністю ціннісно-смислових структур.

У параграфі досліджено механізм становлення ціннісних орієнтацій особистості у військовому середовищі.

Проаналізовано можливі варіанти конфліктів у ціннісно-смисловій сфері та їх вплив на становлення особистості. Досліджено основні фактори, що впливають на становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців у процесі професійної підготовки. Проводиться аналіз закономірностей формування громадянських цінностей як фактора, що зумовлює морально-психологічну готовність військовослужбовців до захисту Батьківщини.

Розглянуто позиції: М.Й. Боришевського - щодо місця національної свідомості у громадянському становленні особистості; М.І. Нещадима - щодо концептуальних основ ефективного функціонування військової освіти; Г.С. Костюка - щодо психічних закономірностей навчання. Досліджено концепцію виховання захисників країни, якій були присвячені праці багатьох науковців (Є.А. Афоніна, М.Й. Варія, М.І. Нещадима, Я.В. Подоляка, Г.Д. Темка, М.-Л.А. Чепи, В.В. Ягупова, та ін).

На підставі аналізу робіт провідних учених визначаються основні фактори, що впливають на становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців у процесі професійної підготовки. Підкреслюється думка про принципову відмінність кінцевого результату підготовки: студентів - до праці та життя, курсантів - до бойових дій та здатності пожертвувати своїм життям.

У першому розділі також акцентується увага на необхідності враховувати психологічно-вікові особливості курсантів і студентів вищого навчального закладу.

У другому розділі - “Організація експериментального дослідження та розробка методів вивчення ціннісних орієнтацій військовослужбовців” _ обґрунтовуються засади експериментального дослідження становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців у процесі їх професійної підготовки, розглядаються методики вивчення свідомої та підсвідомої складової ціннісних орієнтацій.

У параграфі 2.1 аналізуються методи емпіричного дослідження цінностей та ціннісних орієнтацій, що були застосовані М. Рокічем, А.М. Еткіндом, Д.О. Леонтьєвим, В.Д. Шадриковим, С.С. Бубновою та іншими.

У параграфі 2.2 розглядається використання методик дослідження ціннісних орієнтацій у дисертаціях, які були захищені в Україні за останні роки.

З метою виявлення протиріч між свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій розроблено комплексну методику діагностування ціннісних орієнтацій, яка полягає у послідовному застосуванні тестів А.М. Еткінда та С.С. Бубнової. При тестуванні були повністю дотримані правила застосування відповідних методик, за винятком того, що перелік цінностей залишався незмінним (використовувались цінності, запропоновані С.С. Бубновою, а саме: любов; допомога людям і милосердя до інших; пошук прекрасного та насолода ним; пізнання нового у світі, природі, людині; високий соціальний статус; визнання та повага людей; висока активність для досягнення позитивних змін у суспільстві; здоров'я; високе матеріальне забезпечення; спілкування; задоволення і відпочинок).

Як підсумок обробки результатів вибудовуються дві ієрархії цінностей. Одна ієрархія, за тестом А.М. Еткінда, відображає підсвідому ієрархію цінностей, а друга, за тестом С.С. Бубнової, є показником усвідомленої ієрархії.

Незважаючи на принципову важливість дослідження громадянських якостей військовослужбовців, методик дослідження цього феномена поки що розроблено недостатньо. Виникає необхідність створення тесту, за допомогою якого можна з'ясувати міру прояву громадянських якостей. У розділі описано авторську методику дослідження громадянських якостей військовослужбовців.

За основу розробки методики було взяте визначення національної свідомості яке належить М.Й. Боришевському. Він указує, що для національно свідомої особистості характерні:

- національна самоідентифікація;

- знання типових рис етносу, нації, до яких людина себе відносить, інтерес до етнічних, національних особливостей, що характерні для інших національних спільнот;

- усвідомлення спільного історичного минулого та майбутнього свого етносу, нації;

- чіткі уявлення про територіальну спільність нації;

- усвідомлене й дієве ставлення до духовних та матеріальних цінностей нації, потреба особистою працею збагачувати такі цінності й, що найголовніше, орієнтуватися на ці цінності у своїй життєдіяльності;

- усвідомлення власної національної гідності та відповідальності за долю нації, її теперішнє й майбутнє.

Для визначення міри усвідомлення цих складових було розроблено по три відповідні запитання. Одне запитання ставилось прямо, два - опосередковано. При складанні запитань ураховувалось необхідність виявити:

1. Ступінь усвідомлення власної національної гідності та відповідальності за долю нації.

2. Емоційне ставлення до проблеми патріотизму.

3. Ступінь готовності діяти згідно зі своїми переконаннями.

Для підтвердження надійності виявлених показників проводилося повторне опитування через 30 діб (термін, достатній для забування наведеної в анкеті інформації), за тією самою процедурою, з тими самими особами. Коефіцієнт кореляції між даними першого й другого опитування виявився на рівні 0,71.

Валідність тесту підтверджується методом експертних оцінок. Коефіцієнт кореляції між даними експертів та дослідження за тестом дорівнює 0,65.

У подальшому лонгітюдному дослідженні на вибірці понад 200 осіб наведені вище дані щороку підтверджувалися (протягом 2001 - 2005 років).

Окремим параграфом 2.3 виділено обґрунтування дослідження соціально-психологічної адаптації військовослужбовців.

У результаті аналізу матеріалу вирішено використовувати методику діагностування соціально-психологічної адаптації К .Роджерса й Р. Даймонда для вивчення адаптації та методику Н.Ю. Логвинової - для дослідження показників узгодженості ціннісних ієрархій.

Для з'ясування й розкриття причинно-наслідкових зв'язків між умовами життя й діяльності та змінами, які відбуваються в ціннісній ієрархії особистості у вищому навчальному закладі, а також для з'ясування тенденцій адаптації особистості до соціального середовища в залежності від ступеня узгодженості між свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій обґрунтовано засади одночасного лонгітюдного дослідження в студентів і курсантів одного навчального закладу.

Емпіричне дослідження поєднувало лонгітюд і метод поперечних зрізів і проводилося впродовж 2001 - 2005 років на базі курсантських підрозділів Полтавського військового інституту зв'язку та студентів факультету “Телекомунікації” цього ж інституту. До лонгітюдного дослідження було залучено дві курсантські та дві студентські навчальні групи. Так, ми застосовували відповідні методики як у групах, що проходили тестування щороку протягом усього періоду навчання (n = 56), так і на вибірці відповідно на першому (n = 93), другому (n = 82), третьому (n = 80) та четвертому (n = 79) курсах. Усього в дослідженні в Полтавському військовому інституті зв'язку взяли участь 370 курсантів (з них 36 проходили повторне дослідження щороку), та 237 студентів (з них 20 проходили повторне дослідження щороку). Студенти й курсанти отримували освіту технічного спрямування із приблизно однаковими навчальними програмами. Суттєва відмінність полягала в соціальному середовищі, де вони проводили вільний від занять час.

З метою вивчення можливого впливу засвоєних знань гуманітарного або технічного спрямування на становлення ціннісних орієнтацій у 2003 році на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Військового інституту названого університету було проведене спеціальне дослідження, у якому взяли участь студенти та курсанти цих навчальних закладів, які навчались за спеціалізацією “психологія та право”. Усього в експерименті взяли участь 78 студентів та 85 курсантів І, ІІ, ІІІ, ІV курсів навчання. Віковий діапазон досліджуваних становив від 17 до 25 років.

У третьому розділі - “Емпіричні та теоретичні результати дослідження особливостей становлення ціннісних орієнтацій у період професійної підготовки військовослужбовців” - проводиться аналіз результатів емпіричного дослідження особливостей становлення свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій студентів та курсантів різних років навчання у вищому навчальному закладі, в окремих параграфах з'ясовується взаємозв'язок громадянських якостей та параметрів соціально-психологічної адаптації військовослужбовців до соціального середовища залежно від ступеня узгодженості між свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій.

З метою виявлення закономірностей становлення громадянських якостей особистості ми проаналізували показники вибору курсантами та студентами цінності “висока соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві” за роками навчання (див. рис. 1).

Рис. 1. Динаміка становлення цінності “висока соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві” у курсантів та студентів різних років навчання у відсотках респондентів, що поставили її на І, ІІ, ІІІ місце в ієрархії

Представлені на рисунках діаграми демонструють збільшення в студентів кількості свідомих виборів цінності “висока соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві” від 37% на першому курсі до 49% на четвертому, а у курсантів _ навпаки, зменшення такої кількості від 41,67% на першому курсі до 4,55% на останньому.

Військовослужбовці за своїм призначенням повинні виявляти високу соціальну активність для досягнення позитивних змін у суспільстві їх готують захищати це суспільство, але, як бачимо, значення цінності “висока соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві” на свідомому рівні у курсантів зменшується до 0% вже на другому курсі й у подальшому не піднімається вище 12,5%, тоді як у студентів того ж навчального закладу ця цінність поступово стає більш важливою як на свідомому, так і на підсвідомому рівні. Щоправда, у студентів ми можемо спостерігати певне відставання кількості підсвідомих виборів від свідомих.

Додаткову інформацію можна отримати, проаналізувавши кількість виборів цієї цінності, коли вона припадає на останні місця в ієрархії. Було з'ясовано, що 40 - 50% і курсантів, і студентів ставили цінність “висока соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві” на останні місця на ІІ, ІІІ курсах, але на ІV курсі у курсантів цей показник збільшується до 81,83%, а у студентів зменшується до 17%. Ці дані показують, що у студентів відбувається переміщення цієї цінності на середні місця в ієрархії, а в курсантів - на останні.

Отримані результати підтверджують гіпотезу нашого дослідження, а саме те, що навчально-виховний вплив, який здійснюється у вищому навчальному закладі з метою формування громадянських ціннісних орієнтацій військовослужбовців, не досягає поставленої мети тому, що йому суперечить вплив військового середовища. Саме через вплив військового середовища у ситуації практично ідентичного навчально-виховного впливу у становленні ціннісних орієнтацій курсантів і студентів спостерігаються протилежні тенденції.

З метою більш детального виявлення характеристики зв'язку між величинами, які відбивають ступінь прояву громадянських якостей, та положенням цінностей в ієрархічній структурі нами здійснене діагностування сформованості громадянських якостей військовослужбовців. Дослідження проводилось на базі Полтавського військового інституту зв'язку та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де використовувалась згадана нами авторська методика.

У результаті дослідження було виявлено, що в курсантів ПВІЗ показник сформованості громадянських якостей має такий середній бал: І курс - 38,53 бала, ІІ курс - 38,28 бала, ІІІ курс - 37,33 бала, ІV курс - 28,00 бала (див. рис. 2).

З метою перевірки тенденцій, які було виявлено у ПВІЗ, та з'ясування, чи такі результати власті тільки даному навчальному закладу, тестування також було проведене із курсантами та студентами Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Загальна картина залишилася аналогічною. У військовослужбовців відбувається зниження показників сформованості громадянських якостей: І курс - 37 балів, ІІ курс - 36,5 бала, ІІІ курс - 35,2 бала, ІV курс - 32,2 бала (див. рис. 2). У студентів відбувається збільшення показників сформованості громадянських якостей: І курс - 28,2 бала, ІІ курс - 32,7 бала, ІІІ курс - 35,4 бала, ІV курс - 39,1 бала (див. рис.2). Як видно із діаграм, представлених на рис. 2, динаміка показників становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців різних навчальних закладів суттєво відрізняється від динаміки параметрів становлення ціннісних орієнтацій цивільної молоді у процесі професійної підготовки.

Крім того, аналіз результатів дослідження свідчить про те, що тест виявляє загальну тенденцію змін громадянських якостей у процесі навчання у вищому навчальному закладі (його дані збігаються з даними тесту С.С. Бубнової, за яким простежується аналогічна тенденція, тобто зниження показників сформованості громадянських якостей залежно від курсу навчання).

З метою виявлення закономірностей взаємозв'язку показників громадянських якостей та рангів цінностей нами було зіставлено результати діагностики структури ціннісних орієнтацій за тестами А.М. Еткінда та С.С. Бубнової з показниками сформованості громадянських якостей (за критерієм Спірмена).

У результаті обробки даних отримано статистично значимі коефіцієнти кореляції (p ? 0,05). На першому курсі у курсантів показники громадянських якостей негативно пов'язані із цінністю “високе матеріальне забезпечення” на свідомому рівні (r = - 0,38) та на підсвідомому рівні (r = - 0,34). У студентів на свідомому рівні були виявлені показники: r = - 0,7 на третьому курсі та r = - 0,6 на четвертому курсі. Такі показники негативної кореляції й у студентів, і в курсантів є свідченням того, що патріотичні якості тим більш виражені, чим нижче в ієрархії знаходиться цінність “високе матеріальне забезпечення”.

Статистично значимі коефіцієнти кореляції громадянських якостей з цінністю “допомога людям і милосердя до інших” було виявлено на свідомому рівні у курсантів третього (r = 0,32) та четвертого (r = 0,43) курсів та на підсвідомому рівні в курсантів четвертого курсу (r = 0,3). У курсантів від першого до четвертого курсу на підсвідомому рівні зафіксовані показники взаємозв'язку у проміжку r = 0,45 - 0,7. У студентів четвертого курсу на свідомому рівні показник кореляції r = 0,4. На підсвідомому рівні у всіх студентів показник кореляції, що досліджувався, зафіксований на рівні r = 0,5 - 0,6. Тобто можна констатувати, що якщо цінність “допомога людям і милосердя до інших” займає перші місця в ієрархії цінностей, то показники громадянських якостей будуть збільшуватися.

Позитивна кореляція була зафіксована між сформованістю громадянських якостей і положенням в ієрархії цінності “висока соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві”. На свідомому рівні у курсантів така кореляція була зафіксована на другому курсі (r = 0,20), на третьому (r = 0,38) та на четвертому (r = 0,32). У студентів відповідна тенденція була зафіксована на першому курсі (r = 0,17), на другому курсі (r = 0,19), на третьому (r = 0,36) і на четвертому (r = 0,39). Існує взаємозалежність на всіх курсах у курсантів та студентів між цінністю “висока соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві” та громадянськими якостями: високий ранг цієї цінності в ієрархії є свідченням розвинутої громадянської свідомості.

У параграфі 3.3 описуються результати перевірки гіпотези нашого дослідження щодо ускладнення адаптації особистості до соціального середовища при неузгодженості між свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій.

З метою виявлення закономірностей взаємозв'язку зазначених показників було зіставлено показники узгодженості ціннісних ієрархій з інтегральними показниками: “адаптація” (A), “самоприйняття” (S), “прийняття інших” (L), “емоційна комфортність” (E), “внутрішній контроль” (I), “прагнення до домінування” (D) шляхом обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона.

У результаті проведених розрахунків отримано значимі коефіцієнти від'ємної кореляції між показниками узгодженості ціннісних ієрархій і такими показниками: “адаптація” (A), r = - 0,79, “самоприйняття” (S), r = - 0,42, “прагнення до домінування” (D) r = - 0,27. По інших шкалах значимих кореляцій не виявлено.

Отже, характеристика розбіжностей між свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій показує ступінь адаптованості особистості до середовища, з урахуванням того, що чим менший коефіцієнт узгодженості, тим повніше збігаються ієрархії. Зворотний зв'язок між параметрами, які досліджуються, підтверджує тезу А. Маслоу про те, що самореалізація особистості передбачає її безконфліктний внутрішній світ. Кількість респондентів, у яких коефіцієнт узгодженості мінімальний, підтверджує гіпотезу А. Маслоу про відносно невелику кількість таких людей.

У висновках наводяться основні підсумки теоретичного та практичного дослідження, визначаються перспективи подальшої розробки проблеми. Узагальнення результатів дослідження дало підстави дійти таких висновків:

1. Результати емпіричного дослідження підтвердили одночасне існування свідомої та підсвідомої ієрархій цінностей та двох варіантів орієнтування на них. Отже, теоретична модель структури ціннісних орієнтацій особистості, за якою ціннісні орієнтації складаються із свідомого та підсвідомого компонентів, відповідає дійсності: з'ясовано, що процес оцінювання та встановлення значимості цінностей відбувається паралельно на свідомому та підсвідомому рівнях. При цьому ціннісні ієрархії можуть не збігатися між собою.

2. Розроблений комплекс методик емпіричного вивчення ціннісних орієнтацій і громадянських якостей особистості може використовуватися для отримання інформації про загальну спрямованість особистості, її емоційний стан, ступінь конфліктності ціннісно-смислової сфери, ступінь сформованості громадянських якостей.

3. Ціннісні орієнтації військовослужбовців та студентів, які проходять професійну підготовку, мають певні особливості: становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців характеризується зменшенням важливості цінності “допомога людям і милосердя до інших” як на свідомому, так і на підсвідомому рівні, на відміну від студентів, у яких спостерігається протилежна тенденція. Водночас у курсантів відбувається поступове збільшення значущості цінності високого соціального статусу, на відміну від студентів. Виявлено, що накладання на періоди внутрішньо-особистісної нестабільності зовнішньої, соціально-політичної, нестабільності призводить до формування суперечливих ціннісних орієнтацій (свідомі та підсвідомі ієрархії цінностей респондентів переважно не збігаються між собою). У ситуації практично ідентичного навчально-виховного впливу становлення ціннісних орієнтацій курсантів і студентів має протилежні тенденції. На свідомому рівні значення цінності “висока соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві” у військовослужбовців суттєво знижується на четвертому курсі порівняно з першим. Така ситуація є підтвердженням того, що військове середовище в процесі підготовки курсантів у вищому навчальному закладі може гальмувати становлення громадянських ціннісних орієнтацій.

4. У результаті дослідження взаємозв'язку показників сформованості громадянських якостей та рангів значимих цінностей з'ясовано, що громадянські якості тим більше виражені, чим нижче в ієрархії знаходиться цінність “високе матеріальне забезпечення”, і навпаки, чим вище в ієрархії знаходиться ця цінність, тим менше виражені громадянські якості. Додатковим свідченням цього є узгодженість виявлених показників на свідомому та підсвідомому рівні. Закономірні взаємозв'язки свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій військовослужбовців та їх громадянських якостей дозволяють констатувати, що якщо цінність “допомога людям і милосердя до інших” займає перші місця в ієрархії цінностей, то показники громадянських якостей збільшуються.

5. Установлено, що адаптація особистості до соціального середовища ускладнюється, якщо неузгодженість між свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій виявляється істотною. З урахуванням того, що чим менший коефіцієнт узгодженості, тим повніше збігаються ієрархії, зворотний зв'язок між параметрами, які досліджуються, підтверджує тезу А. Маслоу про те, що самореалізація особистості передбачає її безконфліктний внутрішній світ.

У подальших дослідженнях, виходячи з актуальності та важливості даної проблематики, було б доречним з'ясувати причини парадоксальної ситуації: навчання в основному впливає на зміну підсвідомого компонента ціннісних орієнтацій, хоча цей процес передбачає свідоме передавання інформації, а військова діяльність через “автоматизми”, що набувають автономного характеру, впливає на свідомий компонент ціннісних орієнтацій. Слід також продовжити розробку методів та методик діагностування свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій.

ціннісний орієнтація професійна підготовка військовослужбовець

Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях:

1. Горбенко Ю.Л. Свідомі та несвідомі ціннісні детермінанти поведінки особистості // Проблеми загальної та етнічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - Т.III. - Ч.7. - Київ, 2001. - С. 59 - 63.

2. Горбенко Ю.Л. Особливості становлення національних ціннісних орієнтацій військовослужбовців в умовах трансформації суспільства // Проблеми загальної та етнічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - Т.IV. - Ч.2. - Київ, 2002. - С. 85 _ 89.

3. Горбенко Ю.Л. Порівняльна характеристика методик дослідження ціннісних орієнтацій // Проблеми загальної та етнічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. -Т.V. - Ч.7. - Київ, 2003. - С. 66 - 71.

4. Горбенко Ю.Л. Психологічні механізми становлення ціннісних орієнтацій // Проблеми загальної та етнічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. -Т.VI. - Ч.7. - Київ, 2004. - С. 75 _ 83.

5. Горбенко Ю.Л. Становлення національних та загальнолюдських ціннісних орієнтацій як одна з умов професійної підготовки військовослужбовців // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Формування національних і загальнолюдських цінностей у студентів вищих технічних навчальних закладів”. - Полтава: ПолтНТУ, 2002. - С. 8 _ 11.

6. Горбенко Ю.Л. Методика дослідження міри прояву громадянських якостей військовослужбовців // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. Ювілейний випуск. - Київ, 2003. - С. 243 _ 247.

7. Горбенко Ю.Л. Формування національних і загальнолюдських цінностей у професійній підготовці військовослужбовців: тенденції та шляхи // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія “Педагогіка. Соціальна робота.” _ №7. - Ужгород, 2004. - С. 43 _ 47.

8. Горбенко Ю. Л. Вплив соціального середовища на становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців у ході вищої освіти. // Вісник Харківського національного університету: Серія Психологія. - № 702. - Вип. 34. - Харків, 2005. - С. 38 - 43.

АНОТАЦІЯ

Горбенко Ю.Л. Особливості становлення ціннісних орієнтацій у процесі професійної підготовки військовослужбовців. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню основних факторів, що впливають на становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців у процесі професійної підготовки. З'ясовано, що процес оцінювання та встановлення значимості цінностей відбувається паралельно на свідомому та підсвідомому рівнях. При цьому утворюються ієрархії цінностей, які не збігаються між собою. Особлива увага приділяється характеристиці трансформації свідомих та підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій студентів та курсантів залежно від року навчання. З'ясовується та розглядається взаємообумовленість ієрархії ціннісних орієнтацій військовослужбовців та їх адаптованості до соціального середовища. Характеризується взаємозв'язок громадянських якостей із свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій студентів та курсантів.

Результати роботи свідчать, що динаміка показників становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців суттєво відрізняється від параметрів становлення ціннісних орієнтацій цивільної молоді у процесі професійної підготовки.

Основною проблемою цілеспрямованого формування професійно важливих якостей військовослужбовців на сучасному етапі розвитку суспільства є подолання негативного впливу військового середовища: воно генерує зразки поведінки, які прискорюють формування споживацьких ціннісних орієнтацій, спрямованих на задоволення власних потреб.

Ключові слова: цінність, ціннісна орієнтація, компоненти ціннісних орієнтацій, професійна підготовка, студенти, курсанти, військовослужбовці, вищий навчальний заклад.

АННОТАЦИЯ

Горбенко Ю.Л. Особенности становления ценностных ориентаций в процессе профессиональной подготовки военнослужащих. - Рукопись.

Диссертации на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии имени Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению основных факторов, которые влияют на становление ценностных ориентаций военнослужащих в процессе профессиональной подготовки. В работе обоснована теоретическая модель структуры ценностных ориентаций личности, в соответствии с которой ценностные ориентации состоят из сознательного и подсознательного компонентов.

Эмпирическое исследование подтвердило существование одновременно сознательной и подсознательной иерархий ценностей и двух вариантов ориентирования на них. Выяснено, что процесс оценивания и установки значимости ценностей происходит параллельно на сознательном и подсознательном уровне. При этом образовываются иерархии ценностей, которые могут не совпадать между собой.

В работе особое внимание уделяется характеристике трансформации сознательных и подсознательных компонентов ценностных ориентаций студентов и курсантов в зависимости от года обучения. Выясняется и рассматривается взаимозависимость иерархии ценностных ориентаций военнослужащих и их адаптации к социальной среде. Установлено, что адаптация личности к социальной среде усложняется, если несогласованность между сознательными и подсознательными компонентами ценностных ориентаций оказывается существенным.

Характеризуется взаимосвязь гражданских качеств с сознательными и подсознательными компонентами ценностных ориентаций студентов и курсантов.

Результаты работы свидетельствуют, что динамика показателей становления ценностных ориентаций военнослужащих существенно отличаются от параметров становления ценностных ориентаций гражданской молодежи в процессе профессиональной подготовки. Особенности военной деятельности предъявляют жесткие требования к личностным качествам военнослужащих и предусматривают определенную иерархию ценностей, в которой национальные, гражданские ценности имеют неоспоримый приоритет перед личными. Поэтому основная проблема целенаправленного формирования профессионально важных качеств военнослужащих на современном этапе развития общества состоит в преодолении отрицательного влияния военной социальной среды: она генерирует образцы поведения, которые ускоряют формирование потребительских ценностных ориентаций. В результате исследования взаимосвязи показателей гражданских качеств и рангов значимых ценностей выяснено, что гражданские качества тем сильнее выражены, чем ниже в иерархии находится ценность “высокое материальное обеспечение”. Согласованность показателей, выявленных на сознательном и подсознательном уровне, является дополнительным свидетельством такой зависимости.

Установлено, что наложение на периоды внутренне-личностной нестабильности внешней, социально-политической, нестабильности приводит к формированию противоречивых ценностных ориентаций. В ситуации практически идентичного профессионально-воспитательного влияния становление ценностных ориентаций курсантов и студентов имеет противоположные тенденции.

Ключевые слова: ценность, ценностная ориентация, профессиональная подготовка, компоненты ценностных ориентаций, студенты, курсанты, военнослужащие, высшее учебное заведение.

SUMMARY

Gorbenko U.L. Features of becoming of valuable orientations during vocational training military men. - Manuscript.

Dissertations on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a speciality 19.00.01 - general psychology, a history of psychology. - Institute of psychology of a name of G.S.Kostyuk. - Kiev, 2006.

The dissertation is devoted to studying of major factors which influence becoming of valuable orientations of military men during vocational training. The special attention is given to the characteristic of transformation of conscious and subconscious components of valuable orientations of students and cadets depending on one year training. Interdependence of hierarchy of valuable orientations of military men and their adaptations in the social environment is found out and examined. The interrelation of civil qualities with conscious and subconscious components of valuable orientations of students and cadets is characterized.