Професійно важливі якості працівників МНС

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

“ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВІ ЯКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ МНС”

Черкаси 2012



ЗМІСТ

ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ МНС

1.1 Поняття професійно важливих якостей (ПВК) у психології

1.2 Особливості професійної діяльності працівників МНС

1.3 Професійно важливі якості працівників МНС

1.4 Рекомендації психолога МНС з розвитку професійно важливих якостей пожежникам-рятувальникам

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства, науки, появи нових високих технологій підвищується ризик виникнення масштабних катастроф, аварій, лих, у зв'язку з чим особливу гостроту набуває пошук ресурсних можливостей фахівців, що беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а саме - фахівців пожежно-рятувальних формувань.

У всьому світі професія пожежника-рятувальника вважається однією з найнебезпечніших. Навіть маленький пожежа може піднести сюрприз підступний: наприклад, вибухне балон з газом, чи загориться оголений електропровід. Пожежні надають допомогу людям, що потрапили в біду, часто ризикуючи своїм життям.

Професія пожежного-рятувальника, безумовно, одна з найнебезпечніших. Адже це і робота в екстремальних ситуаціях, і ризик для життя, і величезна відповідальність за інших людей. В екстремальних ситуаціях пожежного-рятувальника необхідно оцінити ситуацію, прийняти правильне рішення і при цьому мати адекватну поведінку. Ефективність професійної діяльності пожежних-рятувальників залежить як від генетично обумовлених властивостей особистості, так і від професійно важливих якостей, знань, умінь і навичок, придбаних у процесі діяльності.

Вивчення особливостей професії пожежного-рятувальника і психофізіологічних особливостей співробітника пожежно-рятувальної служби зустрічається в роботах Донецько Г.О., Леві М.В., Чурсіна І.Г., Медведєва В.І., Єфанова І.М., Мар'їна М. І., Ловчана СІ. І ін);

Актуальність проблеми в тому, що професійна діяльність фахівців пожежно-рятувальних служб, що забезпечують ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, протікає в особливих умовах і характеризується впливом значного числа стресогенних факторів, вплив яких при недостатньому розвитку професійно важливих якостей призводить до зниження ефективності виконання діяльності, професійному вигорання і психосоматичних порушень.

У зв'язку з цим виникає потреба діагностиці професійно важливих якостей працівників пожежно-рятувальної служби МНС з метою виявлення тих сторін особистості, які потребують розвитку або корекції.



ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ МНС

1.1 Поняття професійно важливих якостей у психології

Професійно важливі якості є окремі динамічні риси особистості, психічні та психомоторні властивості (виражені рівнем розвитку відповідних психічних та психомоторних процесів), а також фізичні якості, що відповідають вимогам до людини будь-якої певної професії і сприяють успішному оволодінню цією професією.

У розумінні ПВК існує багато різних підходів і різноманіття використовуваних термінів.

На думку В.Д. Шадрикова, професійно важливі якості виступають у ролі тих внутрішніх умов, через які переломлюються зовнішні впливи і вимоги діяльності, що є вузловим моментом формування психологічної системи діяльності [29].

Згідно Є.П. Єрмолаєвої, «ПВК - психологічний потенціал для формування знань, умінь навичок; знання, вміння і навички - необхідна умова і ресурс для формування професійної компетентності» [12].

На думку А.К. Маркова, у функції ПВК можуть виступати як власне психічні та особистісні, так і біологічні властивості суб'єкта професійної діяльності - соматичні, морфологічні, нейродинамічні та ін. [18]

Ю.В. Котелова розглядає поняття «професійно важливих ознак» і пропонує віднести до них психологічні особливості сенсорної, розумової, моторної діяльностей, а також особливості уваги, мислення, пам'яті, емоційно-вольової сфери та особливості особистості [17].

Є.С. Шелепова розглядає професійно важливі якості (ПВК) як компоненти професійної при придатності, тобто такі якості, які необхідні людині для успішного вирішення професійних завдань. Серед них широкий спектр різних якостей - від природних задатків до професійних знань, одержуваних у процесі професійного навчання та самопідготовки, особливості особистості (мотивація, смислова сфера, характер), психофізіологічні особливості (темперамент, особливості ВНД), особливості психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, уява), а у становленні певних видів діяльності - навіть анатомо-морфолого-етичні характеристики людини [30].

М. А. Дмитрієва та А.А. Крилов вводять поняття «професійно важливі властивості», до яких відносять такі: індивідуально-типологічні (індивідуальний стиль діяльності), сенсорні і перцептивні (особливості відчуття і сприйняття), аттенціонние (властивості уваги), психомоторні, мнемічні (властивості пам'яті), іммажітівние (властивості уяви), розумові, вольові властивості та інтелектуальні вміння [8].

Б.А. Душков, А.В. Корольов, Б.А. Смирнов відзначають, що крім індивідуальних якостей особистості таких як окремі психічні і психомоторні властивості (виражені рівнем розвитку відповідних процесів), до ПВК також відносяться фізичні якості, що відповідають вимогам до людини з боку певної професії і сприяють успішному оволодінню цією професією »[11].

Багато вчених вважають, що ПВК є інтеграційні психофізіологічні і психологічні утворення, які в процесі конкретної професійної діяльності формуються у спеціальні (професійні) здібності.

Формування підсистеми професійно важливих якостей (ПВК) виходить з наступних посилок:

1. у людини вже є певні якості, і при освоєнні професій відбувається їх перебудова відповідно до особливостей даної професійної діяльності;

2. загальна логіка такої перебудови діяльності:

а) перенастроювання якостей відповідно з професійною діяльністю;

б) поява і розвиток нових якостей та здібностей;

в) формування індивідуального стилю діяльності, що як би «вінчає» розвиток професіонала [9].

А.В. Карпов дає наступне визначення: «Професіонально важливі якості (ПВК) - це індивідуальні властивості суб'єкта діяльності, які є необхідними і достатніми для її реалізації на нормативно заданому рівні і які значимо і позитивно корелюють хоча б з одним (або кількома) її основними результативними параметрами - якістю, продуктивністю, надійністю »[13].

Деякі фахівці звертають увагу на структуру ПВК як ключовий критерій, що забезпечує формування професіональної придатності суб'єкта. Так, Е.А. Климов виділяє «п'ять основних складових системи професійно цінних якостей»:

1. Громадянські якості - ідейний моральний вигляд людини як члена колективу, суспільства;

2. Ставлення до праці, професії, інтереси і схильності до даної сфери діяльності;

3. Дієздатність, яка утворюється якостями, важливими в багатьох і різних видах діяльності (широта розуму, його глибина, гнучкість та ін);

4. Поодинокі, приватні, спеціальні здібності. Це такі особисті якості, які важливі для даної роботи, професії або для відносно вузького їх кола;

5. Навички, звички, знання, досвід [15].

При цьому автор вказує на те, що «при конкретному аналізі професійної придатності даної людини і при відповідному вихованні слід пам'ятати, що професійно цінних якостей в кожному випадку «не рядоположені, а утворюють щось ціле, систему »[7].

А.В. Карпов розрізняє чотири основні групи індивідуальних якостей, що утворюють в сукупності структуру професійної придатності до споживання:

· абсолютні ПВК - властивості, необхідні для виконання діяльності як такої на мінімально допустимому або нормативно-заданому - середньому рівні;

· відносні ПВК, що визначають собою можливість досягнення суб'єктом високих («Наднормативні») кількісних та якісних показників діяльності «ПВК майстерності»);

· мотиваційна готовність до реалізації тієї чи іншої діяльності; доведено, що висока мотивація може істотно компенсувати недостатній рівень розвитку багатьох інших ПВК (але не навпаки);

· анти-ПВК: структура професійної придатності передбачає мінімальний рівень їх розвитку або навіть їх відсутність. Це властивості, які виступають професійними протипоказаннями до тієї чи іншої діяльності. Вони, на противагу якостям перших трьох груп, корелюють з параметрами діяльності значимо, але негативно [11].

Психологами встановлено, що будь-яка діяльність реалізується на базі системи ПВК, що є набір своєрідних симптомокомплексів суб'єктивних властивостей, специфічних для тієї або іншої професійної діяльності. Симптомокомплекси формуються у суб'єкта в ході освоєння ним відповідної діяльності і містять в собі специфічні підсистеми ПВК, що забезпечують виконання кожного чергового етапу професійної діяльності (формування вектора «мотив-мета», планування діяльності, переробка поточної інформації, концептуальна модель, прийняття рішення, дії, перевірка результатів, корекція дій) [30].

Таким чином, аналіз літератури показує, що будь-яка діяльність реалізується на базі системи ПВК. Це означає, що кожна діяльність тре бует певної сукупності ПВК, яка є їх закономірно організованою системою. Система ПВК виступає як певна сукупність суб'єктних властивостей, специфічна для тієї чи іншої діяльності. Вона не задана в готовому вигляді, а формується у суб'єкта в ході освоєння ним діяльності.



1.2 Особливості професійної діяльності працівників МНС

Пожежники-рятувальники виконують рятувальні роботи, пов'язані з пожежогасінням, з повенями, з природними катастрофами та іншими непередбаченими нещасними випадками, а також займаються ліквідацією наслідків нещасних випадків (наприклад, дорожньо-транспортна пригода або нафтове забруднення). Рятувальна робота небезпечна і вимагає довірчого співробітництва - неправильне рішення або поведінка може поставити під загрозу здоров'я, життя або майно самого рятувальника, або ж здоров'я, життя або майно інших людей [32].

У сучасних умовах працю пожежних став незрівнянно складніше, більш напруженими і небезпечніше, тому що повсюдно пов'язаний із застосуванням різних технічних засобів, озброєння і спеціальної техніки. Робота пожежних частин пов'язана зі значним фізичним і нервово-психічним напруженням, викликаним високим ступенем особистого ризику, відповідальністю за людей і збереження матеріальних цінностей, з необхідністю прийняття рішення в умовах дефіциту часу. Крім того, діяльність пожежних протікає у вкрай несприятливих умовах, що характеризуються підвищеною температурою, наявністю токсичних речовин у навколишньому середовищі, що вимагає застосування засобів індивідуального захисту. А періодичні цілодобові чергування є порушенням нормального режиму сну і неспання, що сприяє розвитку патологічних процесів. Ці обставини сприяють не тільки розвитку втоми, негативних функціональних станів, але і можуть бути причиною захворювань і травматизму [20].

Пожежний-рятувальник повинен уміти користуватися рятувальним обладнанням, знати техніку безпеки, вміти працювати на висоті. Необхідно володіти відмінним здоров'ям, високою витривалістю, фізичною силою (не випадково для бажаючих вступити на таку службу проводиться жорсткий медичний відбір).

Представник даної професії повинен знати правила надання першої медичної допомоги, володіти міцною психікою, високої стресостійкістю - адже події розвиваються непередбачувано, та й не всіх людей вдається врятувати, іноді вони гинуть на очах, і це необхідно пережити [21].

Діяльність пожежних супроводжується несприятливим впливом фізичних, хімічних, психологічних та інших патогенних факторів, що викликають виражений фізіологічний і психоемоційний стрес [7]. Екстремальні умови характеризуються сильним травмуючим впливом подій, пригод та обставин на психіку співробітника. Цей вплив може бути потужним і однократним випадку загрози життя і здоров'ю, вибухах, обваленнях знань тощо, або багаторазовим, що вимагає адаптації до постійно діючим джерел стресу. Воно характеризується різним ступенем раптовості, масштабності, може служити джерелом як об'єктивно, так і суб'єктивно обумовленого стресу.

Специфічним стресогенним чинником для професійної діяльності пожежних є режим тривожного очікування при несенні добового бойового чергування. У деяких пожежних хвилювання, викликане очікуванням пожежі, супроводжується реакцією, яка може перевершувати реакцію, що виникає в період бойових дій. Під час своєї робочої зміни пожежник-рятувальник знаходиться в стані постійної готовності, щоб у разі виникнення кризової ситуації поспішити на місце події для її рішення .

Коли надходить сигнал тривоги, чергові бійці повинні за 20 секунд надіти спеціальний одяг, після чого негайно сісти в машину і виїхати. Від того, як швидко прибуде машина на місце події, часто залежить життя багатьох людей. Після прибуття пожежники визначають, що і де горить, які дії слід вживати.

Необхідно за півтори-дві хвилини розгорнути пожежні рукава і підключити їх до місцевого джерела води, якщо такий є, або до цистерні. Гасіння вогню може тривати від декількох хвилин до декількох діб. Якщо прибулих сил для боротьби з вогнем не вистачає, викликається підмога. Після ліквідації загоряння начальник варти повинен доповісти до частини по рації про результати операції, скласти акт [10].

До суб'єктивних причин стресу належать: недостатня досвідченість, психологічна непідготовленість, низька емоційна стійкість [19].

Робота пожежників-рятувальників пов'язана з великими фізичними навантаженнями, які викликані високим темпом роботи при евакуації постраждалих, розбиранні конструкцій та обладнання, прокладанні рукавних ліній, роботі з пожежно-технічним обладнанням, евакуації матеріальних цінностей і т. д. У цих умовах пожежники-рятувальники працюють у спеціальному спорядженні, лише стандартне обмундирування пожежного важить близько 30 кг, а з ним потрібно спускатися на спеціальне жердини до машини, швидко пересуватися, маневрувати під час пожежі, пішки підніматися на верхні поверхи. Іноді доводиться працювати в незвичних позах (лежачи, повзучи і т. п.), в умовах обмеженого простору, в непридатному для дихання середовищі при вазі протигаза до 15 кг. Сильна щільність диму може обмежувати видимість навколо.

Напружена фізична робота в умовах високої температури і вологості може викликати порушення водно-сольового балансу, терморегуляції організму, головні болі, небажання рухатися, загальмованість реакцій.

Зниження концентрації кисню і наявність продуктів горіння (отруйні гази, що виділяються при горінні) надає отруйну дію на організм працівників [20].

А.В. Осипов наводить такі дані: співробітникам пожежно-рятувальних служб доводиться діяти в екстремальних умовах: експериментальні дослідження показали, що після чергувань з гасінням пожеж працездатність особового складу знижується до 76%. При цьому показники оцінки втоми після добових чергувань з гасінням пожеж коливаються від 54 до 68 відн. од., що відповідає п'ятої та шостої категорій важкості праці. Динаміка працездатності і ступінь стомлення особового складу пожежної охорони з урахуванням особливостей оперативно-службової діяльності свідчать про те, що праця пожежного за критеріями тяжкості відноситься до категорій важкого і дуже важкого праці [24].

Таким чином, аналіз літератури показав, що професія пожежника-рятувальника має специфічні особливості, основними з яких є: високий рівень небезпеки, високий рівень травмування, високий рівень стрессогенности, ризикованість, високий рівень відповідальності, невизначеність ситуації, дії в умовах обмеженого простору і дефіциту часу .

Все це і зумовлює розвиток високих вимог до професійно важливим якостям пожежних-рятувальників.

1.3 Професійно важливі якості працівників МНС

Психологічні відмінності між людьми можуть бути настільки значні, що деякі співробітники, незважаючи на достатню здоров'я і активне прагнення оволодіти певною діяльністю, фактично не можуть досягти необхідного мінімуму професійної майстерності. Досвід показує, що пожежники-рятувальники, що не володіють достатніми здібностями до роботи в протипожежній службі, не тільки значно довше інших опановують цим видом діяльності, а й працюють гірше інших, найчастіше припускаються помилок, мають меншу надійністю в роботі [21].

При всьому різноманітті професійно важливих якостей можна назвати ряд з них, які виступають як професійно важливі практично для будь-якого виду трудової діяльності. До таких якостей відносяться: відповідальність, самоконтроль, професійна самооцінка і декілька специфічних - емоційна стійкість, тривожність, ставлення до ризику і т. д. [26]

Особливий інтерес представляють такі особливості особистості, які здатні регулювати рівень функціонального стану при несенні служби. Найбільш часто такою якістю виступає емоційна стійкість, що дозволяє співробітникові пожежно-рятувальної служби зберігати необхідну фізичну і психічну працездатність в надзвичайних умовах.

Емоційна стійкість дозволяє більш ефективно справлятися зі стресом, впевнено і холоднокровно застосовувати засвоєні навички, приймати адекватні рішення в обстановці дефіциту часу. Стійкі до стресу особи характеризуються як активні, неімпульсівние, наполегливі в подоланні труднощів. Протилежно цього емоційно нестійкі особи егоцентричні, песимістичні, дратівливі, сприймають навколишнє середовище як ворожу і мають схильність акцентуватися на подразники, пов'язаних з небезпекою. Емоційна стійкість може бути обумовлена мотивацією і рівнем домагань на досягнення високих результатів, а також знаком емоційного переживання, його тривалістю, глибиною [31].

Важливу роль у професійній діяльності відіграє самооцінка, її неадекватність зменшує надійність роботи в нестандартних умовах, Під раптово виниклої складній обстановці. Самооцінка багато в чому визначає формування інших професійно важливих якостей. Так, схильність до ризику часто породжується неадекватно завищеною самооцінкою [25].

Високотревожні особи більш чутливі до емоційного стресу, насилу виходять з цього стану, у них часто відзначаються емоційні порушення невротичного характеру. Тривожність безпосередньо пов'язана з ризиком захворювання неврозом. Психологічна стійкість більшою мірою виражена в осіб, мало схильних тривозі. Ці особи більш раціональні і з меншим емоційним напруженням здатні долати стресову ситуацію. Вони характеризуються більш високою рухливістю психічних процесів, що вказує на більш широкі можливості адаптації. Для осіб, тривожних, навпаки, типові ригідність особистісних якостей і психічних функцій, утруднення соціальних контактів, що перешкоджає реалізації раціональної й адекватної програми психічної адаптації [7].

Особливості нейродинаміки і деякі властивості темпераменту також виявляються значущими в багатьох видах професійної діяльності. Встановлено, що особи з сильною нервовою системою з боку порушення мають велику схильність до напруженої діяльності, ніж особи зі слабкою нервовою системою, для яких характерна більш висока тривожність і більш низька самооцінка. Залежність ефективності діяльності від властивостей нервової системи очевидна. Стан стресу, що виникає у працівників пожежно-рятувальної служби в екстремальних умовах, різко погіршує дії осіб із слабкою нервовою системою і не робить впливу на людей з сильною нервовою системою. Пожежники-рятувальники зі слабкою нервовою системою досягають більш високих результатів у профілактичній роботі [6].

Професійно важливими для пожежників-рятувальників якостями є також інтроверсія і екстраверсія. Екстраверти найбільшою мірою переживають монотонність, схильні до втоми у порівнянні з інтровертами під час роботи, коли обмежені зовнішні контакти і в роботі настає одноманітність [1].

Необхідні психічні властивості людини розвиваються в процесі його професійної діяльності або компенсуються іншими властивостями за допомогою спеціальних прийомів і способів дії. Лише в екстремальних і надзвичайних випадках, до числа яких відносяться пожежі, вимоги до окремих психічних властивостей різко підвищуються, в той же час багато механізмів компенсації не спрацьовують. І якщо професійна діяльність така, що екстремальні ситуації виникають в ній досить часто, з'являється необхідність в відсів людей, які відповідають по психологічним властивостям вимогам діяльності, або в перерозподілі їх по робочих місцях з урахуванням індивідуальних психологічних передумов [24].

Психограмма співробітників протипожежної служби включає провідні групи, в які входять наступні психологічні якості:

· сміливість;

· здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях;

· впевненість у собі;

· здатність приймати правильне рішення при нестачі необхідної інформації, при відсутності часу на її осмислення;

· здатність об'єктивно оцінювати свої сили і можливості;

· здатність до тривалого збереження високої активності;

· вміння розподіляти увагу при виконанні кількох дій, функцій, завдань;

· врівноваженість, самовладання при конфліктах;

· здатність до швидкого встановлення контактів з новими людьми;

· здатність розташовувати до себе людей, викликати у них довіру;

· здатність знайти потрібний тон, доцільну форму спілкування залежно від психологічного стану та індивідуальних особливостей співрозмовника;

· схильність до ризику.

Зазначені якості проявляються в залежності від специфіки виконуваних завдань і пов'язані з успішністю професійної діяльності [25].

Слід зазначити, що пожежники піддаються підвищеному ризику [1]. Вони свідомо йдуть на небезпеку, і успіх тут часто залежить від рівня розвитку моральних і вольових якостей людини, свідомості відповідальності, обов'язку, самовладання, мужності і майстерності. Знання, вміння, досвід іноді не тільки підкріплюють вольова якість сміливості, але навіть, якщо можна так висловитися, беруть частина її функції на себе. Однак у хвилини реальної небезпеки часто виникає нервове збудження, властиве переживання небезпеки. Воно мобілізує пожежних-рятувальників на активні дії і допомагає вийти з цієї ситуації [31].

На думку А.В. Осипова професійно важливі якості пожежного-рятувальника обумовлені його індивідуальністю і формуються в процесі професійної діяльності.

На основі експериментального вивчення індивідуально-психологічних та особистісних якостей був сконструйований типізований портрет працівників пожежно-рятувальної служби МНС через характеристику їх професійно важливих якостей. Даний портрет включає наступні характеристики.

Специфіку типу індивідуальності у структурі професійної особистості створюють: темп, соціальна ергічних, ергічних, соціальний темп. Таким чином, дані властивості темпераменту виступають в якості професійно - важливих якостей на індивідуальному рівні.

Як суб'єкти діяльності, пожежники-рятувальники розвивають особистісні якості, що виражаються у схильності до ризику та стресостійкості. При цьому в міру професійного становлення відбувається зменшення схильності до ризику. У той же час підвищується стресостійкість працівників пожежно-рятувальних формувань як розвиток адаптації до професії, до умов професійної діяльності.

Схильність до ризику і стресостійкість знаходяться у взаємозв'язку з ергічних і пластичністю, що характеризує рівень потреби співробітника в освоєнні предметного світу, спрагу професійної діяльності, прагнення і ступінь залученості до розумової та фізичної праці під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і легкість перемикання з одного предмета на інший в екстремальних умовах. При цьому наголошується швидкість переходу з одних способів мислення на інші в процесі взаємодії з наочним середовищем.

Професійна діяльність сприяє розвитку такого типу особистості, у якого переважають суто чоловічі, маскулінні якості, пов'язані з розвитком активності, мотивації досягнення, вибором ситуацій, в яких можна реалізувати фізичну і соціальну активність. Для них характерна активність позиції, високий рівень життєлюбства, впевненість в собі, позитивна самооцінка, висока мотивація досягнення, висока Пошукова мотивація, впевненість і швидкість у прийнятті рішень. Професійна діяльність сприяє формуванню типу особистості, в якому маскулінні риси пов'язані з пошуком ситуацій, спрямованих на реалізацію життєва активності людини [24].

Таким чином, для роботи пожежникам-рятувальником необхідний цілий комплекс професійно важливих якостей, як індивідуально-динамічних (швидкість реакції, емоційна стабільність і т. д.), так і особистісних: сміливість, готовність до ризику, рішучість і т. д. У той Водночас професійна діяльність працівників пожежно-рятувальних служб призводить до розвитку їх професійно важливих якостей: розвитку особистісних (стресостійкість; мужність; соціальна інтроверсія).

Аналіз літератури дозволив зробити наступні висновки.

Професійно важливі якості (ПВК) - це індивідуальні властивості суб'єкта діяльності, які необхідні і достатні для реалізації цієї діяльності на нормативно заданому рівні. У структурі ПВК можна виділити сукупність наступних психічних особливостей: особливості когнітивних процесів (сенсорно-перцептивні, аттенціонние, іммажітівние, розумові, мнемічні, психомоторні і інтелект); індивідуально-психологічні особливості особистості (темперамент, характер, емоційно-вольові властивості тощо) ;

1. Передбачається, що вміст ПВК для конкретної діяльності, ступінь їх вираженості та особливості розвитку, а також формування комплексу ПВК обумовлюють ефективність і надійність діяльності людини.

Праця пожежних-рятувальників відноситься до тих видів діяльності, відмінною особливістю яких є постійне зіткнення з небезпекою. Надзвичайні обставини, що є невід'ємною частиною професійного досвіду пожежних, створюють екстремальні умови їх діяльності у зв'язку із загрозою для життя, фізичного і психічного здоров'я співробітників, а також із загрозою життю, здоров'ю, благополуччю оточуючих, з масовими людськими жертвами і значними матеріальних втратами.

Професія пожежного характеризується наступними особливостями: травмуючими ситуаціями, стресовими впливами і постійною готовністю до ризику.

У зв'язку з особливостями трудової діяльності пожежний рятувальник повинен володіти певними професійно важливими якостями: сміливість, здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях, упевненість у собі, здатність приймати правильне рішення при нестачі необхідної інформації, при відсутності часу на її осмислення, здатність до тривалого збереження високої активності; вміння розподіляти і перемикати увагу при виконанні кількох дій, функцій, завдань, хороша пам'ять, врівноваженість, самовладання при конфліктах, схильність до ризику і т.д. Відсутність або недостатній розвиток цих якостей знижує ефективність професійної діяльності.

1.4 Рекомендації психолога МНС з розвитку професійно важливих якостей пожежникам-рятувальникам

Професійно важливі психологічні якості працівників пожежно-рятувальних частин МНС відрізняються специфічною системою відносин, яка цілеспрямовано формується, коректується і вдосконалюється в ході спеціального психолого-педагогічного процесу з використанням методів впливу на усвідомлювані і неусвідомлювані компоненти психіки.

У зв'язку з тим, що в дослідженні виявлено недостатньо високий рівень розвитку зорової та слухової пам'яті, необхідно її розвиток. Тут можна використовувати різні групові корекційні вправи та ігри для тренування пам'яті. Так само для деяких співробітників, результати яких виявилися нижчими, необхідна індивідуальна робота з розвитку пам'яті. Так само можна порекомендувати самостійну роботу пожежникам-рятувальникам для розвитку пам'яті, для цього існує безліч різних програм і окремих вправ.

Те ж саме стосується розвитку уваги, але тут необхідна додаткова діагностика, тому що увага може бути неуважно з різних причин. Може бути випробувані не встигли відпочити після роботи, може бути позначилися стресові ситуації на роботі і т. д. У зв'язку з цим додаткова діагностика допоможе виявити причини низьких результатів. І тільки після цього необхідно приступати до корекційної та розвивальної роботи. Якщо причина в стресовій ситуації, необхідно стабілізувати емоційний фон, зняти тривожність, можливо дати працівникові відпочити. Якщо причина в індивідуальних особливостях уваги, необхідно його розвиток. У цьому напрямку так само можна запропонувати як групову, так і індивідуальну і самостійну роботу.

Підвищений рівень тривожності в деяких піддослідних може бути пов'язаний з емоційною напругою, стресом, недостатнім відпочинком, а може виявитися постійним рівнем особистісної тривожності, характерним для людини. Для з'ясування причин тривожності так само необхідна додаткова діагностика і тільки потім на підставі її результатів розробка та проведення у разі необхідності корекційних заходів.

Емоційна стабільність є (за Айзенку) вродженої динамічною характеристикою особистості. Але як відомо навіть врожден7ние якості особистості у зв'язку з особливостями діяльності людини можуть змінюватися. Можливо, що стаж пожежних-рятувальників, які виявили низький рівень емоційної стабільності, тобто Деяку тенденцію до нейротизму, невеликий. Можливо з набуттям досвіду роботи вони будуть більш емоційно стабільні, їх емоції будуть адекватні ситуацій.

У діагностиці механічної тями один працівник виявив знижений рівень. Це може бути пов'язано як із загальною втомою і неуважністю, так і з особливостями мислення. Після додаткової діагностики, що дозволяє виявити причини низького результату, при необхідності можна розробляти індивідуальну програму корекції.

У висновку треба сказати, що у зв'язку з тим, що професійна діяльність пожежників-рятувальників пов'язана з постійними стресовими ситуаціями і емоційною напругою, необхідно постійно проводити заходи (тренінги, групові заняття, релаксаційні заходи) для стабілізації емоційного фону, зниження тривожності.

Експериментальне дослідження проводилося в пожежно-рятувальній службі МНС м. Кірова. У ході проведення експериментальної роботи були виявлені наступні особливості вираженості професійно важливих якостей у пожежників-рятувальників.

1. Зорова та слухова пам'ять у пожежних-рятувальників розвинені в деяких співробітників на дуже високому рівні, але в дослідженні виявлено такі співробітники, рівень розвитку зорової та слухової пам'яті яких розвинений недостатньо. Це може позначатися на недостатній ефективності їх професійної діяльності, тому що під час проведення пожежно-рятувальних робіт буває необхідно візуально і на слух запам'ятовувати інформацію, щоб приймати правильні рішення в екстрених ситуаціях.

2. Емоційна стабільність необхідна у професійній діяльності пожежного-рятувальника. У дослідженні виявлено, що переважна більшість працівників мають дуже високим рівнем емоційної стабільності. Вони тверезо дивляться на різні ситуації, беземоційно, покладаючись на логічний розум, оцінюють їх, що полегшує процес прийняття рішень та виконання пожежно-рятувальних робіт.

3. У більшості пожежних-рятувальників виявлено дуже низький рівень тривожності, що так само допомагає їм в їх професійній діяльності, як у ситуаціях очікування виклику, так і в проведенні пожежно-рятувальних робіт.

4. Механічна тямущість у пожежників-рятувальників так само на дуже високому рівні, тобто Вони технічно грамотні, добре розбираються в технічних питаннях при виконанні пожежно-рятувальних робіт.

5. Швидкість переключення уваги в цілому розвинута на досить високому рівні. Тут результати дуже різноманітні: є пожежники-рятувальники т дуже високою швидкістю, а є, навпаки, з дуже низькою швидкістю перемикання уваги. Нерідко реалізація пожежно-рятувальних робіт може бути пов'язано з необхідністю швидкого переключення уваги з одного об'єкта на інший, тому недостатній рівень розвитку цього ПВК може знижувати ефективність робіт.

6. У зв'язку з виявленими результатами для психолога МНС розроблені рекомендації щодо додаткової діагностики, виявлення причин недостатнього розвитку досліджуваних ПВК та корекційно-розвиваючої роботи.



ВИСНОВОК

Виконана робота, метою якої було вивчення професійно важливих якостей працівників МНС. У ході роботи були вирішені всі завдання.

1. Проведено аналіз літератури, який показав, що професійно важливих якостей в цілому розуміються як сукупність психологічних якостей особистості, а так само цілий ряд фізичних і фізіологічних якостей людини, які визначають успішність професійної діяльності. Для кожної діяльності комплекс професійно важливих якостей специфічний за складом, за необхідного ступеня вираженості, за характером взаємозв'язку між ними.

Професійна діяльність працівників МНС пов'язана з постійним ризиком, емоційною напругою, великими фізичними і психічними навантаженнями. У зв'язку з особливостями професійної діяльності пожежний-рятувальник повинен володіти цілим комплексом ПВК: емоційна стабільність, низький рівень тривожності, адекватна самооцінка, готовність до ризику. Крім цього для ефективної роботи повинні бути на досить високому рівні розвинуті розумові здібності, технічне мислення, пам'ять, увагу.

2. Проведено діагностику професійно важливих якостей пожежників-рятувальників МНС. Виявлено такі особливості їх розвитку. У даній вибірці випробуваних найбільш розвинені особистісні професійно важливі якості, необхідні в професійній діяльності пожежних-рятувальників. Виявлено, що в цілому для досліджуваних характерний дуже низький рівень тривожності і досить виражена емоційна стабільність. Але мнемічні процеси (пам'ять і увага) розвинені на недостатньо високому рівні, в цілому не дуже високий рівень розвитку зорової пам'яті, ще нижче рівень слухової пам'яті. Дуже різнорідні результати швидкості переключення уваги (від дуже високої швидкості до вкрай низькою.

3. У зв'язку з результатами діагностики професійно важливих якостей пожежників-рятувальників для психолога МНС розроблені рекомендації, в яких враховано кожне досліджуване якість окремо, тому що низький рівень розвитку того чи іншого якості може бути пов'язаний як з індивідуальними особливостями пожежного-рятувальника, так і з недостатнім відпочинком та емоційним напруженням.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Арапов, Є.Д. Програма тактичної підготовки начальницького складу пожежної охорони / Є.Д. Арапов. - М.: ВНДІПО, 1972. - 110 з

2. Бодров, В.А. Діагностика та прогнозування профессіональнойj мотивації »у процесі психологічного відбору / В.А. Бодров; Л.Д. Спиркин; / / Психологічний «журнал, 2003. - № 1. - 73. 13.

3. Бондаренко Л.Ю. Підготовка пожежників і рятувальників. - М.: Медична підготовка, 2008

4. Брушлинский, М.М. Системний аналіз діяльності Державної протипожежної служби: підручник / М.М. Брушлинский. - Mi: МІПБ, 1998.

5. Грачов В.А., Поповський Д.В. Газодимозахисної служби. Підручник / за ред. В.В. Мєшалкіна. - М.: Пожкніга, 2004. - 384 с.

6. Дежкин Ю.А. Розвиток професійно важливих якостей співробітників державної протипожежної служби МНС Росії у процесі професіоналізації. Автореферат дис. На соіск. Наукового ступеня кандидата псих. Наук. - С-Пб.: РГПУ, 2008.

7. Діагностика, профілактика та корекція стресових розладів серед співробітників Державної протипожежної служби МВС Росії »: Методичні рекомендації. Вид. 2-е. - К.: 2001. - 256 с.

8. Дмитрієва М.А., Крилов А.А.. Психологія праці та інженерна психологія. - Л.: Ленінград, 1979.

9. Дружинін, В.М. Психодіагностика загальних здібностей / В.М. Дружинін. - М.: Видавничий центр «Академія», 1996. - 224 с.

10. Дутов, В.І., Про вплив на людей небезпечних факторів пожежі / В.І. Дутов, В.М. Тимошенко / / Безпека людей на пожежах: зб. наук. тр. - М.: ВНДІПО, 1980

11. Душков Б.А., Корольов А.В., Смирнов Б.А. Психологія праці, професійної інформаційної та організаційної діяльності / За ред. Б.А. Душкова. - М., 2005.

12. Ільїн Е. П. Диференціальна психологія професійної діяльності. - С-Пб.: Пітер, 2006.

13. Карпов О.В. Поняття професійно важливих якостей діяльності. / / Психологія праці. - М.: ВЛАДОС-ПРЕС, 2003 - 352 с.

14. Кафідов, В; В: Соціологія пожежної) безпеки / В.В. Кафідов, В.М; Севастьянов. - М.: ВНДІПО, 2003. - 364'с.

15. Клімов О.О. Психологія професіонала. - М.: Видавництво «Інститут практичної психології», Воронеж: НВО «МО-ДЕК», 1996

16. Кліщевська М.В., Солнцева Г.М. Професійно важливі якості як необхідні і достатні умови прогнозування успішності діяльності / / Вісн. Моск. ун-ту. Сер.14, Психологія. - 1999. - № 4.

17. Котелова Ю.В. Нариси з психології праці. - М.: МГУ, 1986.

18. Маркова, А.К. Психологія професіоналізму / А.К. Маркова. - М.: Міжнародний гуманітарний фонд «Знання», 1996. - 312 с.

19. Марьин М.М. та ін Профессиография основних видів діяльності співробітників Державної протипожежної служби МВС Росії. - М.: ВНДІПО, 1998. - 114с.

20. Марьин, М.І. Дослідження впливу умов праці на функціональний стан пожежних / М.І. Марьин, Є.С. Соболєв / / Психологічний журнал. - 1990. - Т.11. - № 1. - 102-108.

21. Марьин М.І., Ловчан С.І., Іваніхіна І.В. та ін Оцінка і оптимізація психологічного клімату, стилю керівництва в органах управління і підрозділах Державної протипожежної служби »: Методичний посібник / За ред. Мєшалкіна Е.А.. - 2-е вид. - М.: ВНДІПО, 1998. - 101с.

22. Медикаментозна корекція станів психічної дезадаптації у співробітників пожежної охорони в напружених і екстремальних умовах діяльності »: Методичні рекомендації. - М.: ВНДІПО МВС СРСР, 1992. - 16с.

Размещено на Allbest.ru