Прояви агресивної поведінки у дітей та підлітків

Слід також відмітити, що у нашому суспільстві, на жаль, склалася повна залежність дитини від батьків, педагогів, суспільних організацій. Педагог викликає, запитує, перевіряє, контролює, оцінює, карає.

Найрізноманітніші емоційні розлади певною мірою пояснюються й фізіологічними особливостями підлітків: слабкою активністю гальмування, нестійкістю процесів обміну речовин, недостатнім функціонуванням ендокринної системи. Через це, зокрема, можуть спостерігатися такі відхилення, як ефективність, агресивність, емоційна загальмованість, дисфорія, депресія, емоційна амбівалентність, емоційна слабість. Відхилення психічного здоров'я школярів виникають як правило, при взаємодії несприятливих екзогенних і ендогенних (фактори зовнішнього і внутрішнього середовища). Деякі з цих факторів можуть бути успішно ліквідовані в результаті грамотно організовано психолого-педагогічного впливу, але в окремих випадках медичне втручання є необхідним.

У підлітковий період серед дітей посилюється так званий негативізм, який спрямований насамперед проти встановлених правил (підлітки стають непокірними, не зважають на зауваження чи вимоги дорослих, а іноді можуть діяти всупереч цим вимогам); також загострюється недовіра до людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити; частішають демонстративна стосовно дорослих поведінка та вияви жорстокості й застосування фізичної сили проти іншої людини. Та основною причиною такої поведінки дитини є не лише "тяжкий" вік, а й серйозні недоліки у ставленні до неї дорослих, які виявляються в неповазі до особистості дитини або, навпаки, уседозволеності, у постійному схваленні, потаканні всім бажанням і примхам. У першому випадку підліток демонструє різкий протест проти свавілля дорослих, у другому - виявляє низький рівень розвитку волі: нетерпимість до обмеження його невгамовних, незрозумілих поривів. Як наслідок, з'являються зумисні порушення дисципліни, зриви уроків, грубощі, агресивність тощо. Таким чином діти насамперед самостверджуються, захищаються, задовольняють свої потреби у спілкуванні, якого їм бракує вдома. Бо часто єдине, що цікавить батьків, то це справи дитини в школі, а до внутрішнього світу сина чи доньки їм байдуже. Ось кілька висловів самих підлітків про свої стосунки з батьками:"Вони (батьки) не бачать у нас людину, здатну самостійно оцінювати і розуміти життя. Вони не дозволяють нам гуляти, дружити з ким хочемо, бачать у дружбі щось погане, непристойне, намагаються спіймати на слові, не вірять, коли говоримо правду, не дають думати і жити самостійно...""Ми з мамою ще жодного разу не говорили щиро, я б могла розповісти все, що мене хвилює, іншій жінці, яка мене зрозуміє...""Дізнатися про кохання від дорослих я не намагаюся, вважаю, що це не має сенсу, вони все одно не скажуть".

Агресивність зазвичай супроводжують занижена або завищена самооцінка підлітка; нереальні вимоги до себе, що не відповідають можливостям; хибні уявлення дітей про своє місце в сім'ї, про ставлення до них однолітків, складні взаємини з оточуючими тощо. Особистісні характеристики також відіграють важливу роль у формуванні агресивної поведінки. До них можна віднести нестійкість емоційного стану, що виявляється в підвищеній збудливості, уразливості, а також депресивності, яка призводить до підвищення рівня тривожності, скутості, невпевненості в собі.Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна запобігти чи обмежити вияв агресії. Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків:- виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки. Намагатися зрозуміти дитину, навіть, якщо вона помиляється у своїх твердженнях;- стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Найліпший спосіб виховання дітей - єдність дій матері та батька, взаємоповага, ніжні та люблячі стосунки;- не застосовувати фізичні покарання. Це може спричинити лише агресію з боку дитини;- допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: завзятості, активності, ініціативності; перешкоджати її негативним рисам, зокрема, ворожості, скутості;- пояснювати підлітку наслідки його агресивної поведінки;- враховувати у вихованні та навчанні особистісні якості підлітка;- надавати підлітку можливість задовольняти потреби у самовираженні й самоствердженні;- обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства;- спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

Корекція.

Корекція агресивної поведінки підлітків повинна бути спрямована, насамперед, на усунення причини, яка викликала таку поведінку. Поки не буде з'ясована причина, не можна прогнозувати наслідок. Тому планування корекційної роботи з агресивними підлітками, обов'язково повинно включати такий етап, як з'ясування так званого «соціального анамнезу» - вивчення соціального оточення підлітка, взаємовідносин його із членами своєї сім'ї, з однолітками, з учителями, з вуличними референтними групами тощо. дитячий агресія

Подолання агресивної поведінки дуже складний процес, адже йдеться про перебудову ставлень особистості та звичних способів реагування. Необхідно знайти ті «больові точки», які змушують дитину вдаватись до агресії. Тільки вивчення дитини та її оточення дає змогу вибудувати цілеспрямовану роботу з нею. Вона не може бути успішною без залучення до цього сім'ї.

Своєчасне психодіагностичне дослідження може допомогти не тільки констатувати наявність відхилень в емоційно - вольовій сфері підлітка або в його поведінці, а й з'ясувати причини того чи іншого відхилення. Звичайно, проведення ґрунтових психодіагностичних досліджень - це прерогатива практичних психологів, але й педагог може зробити чимало. В його арсеналі є такі методи дослідження, як спостерігання і його різновиди, анкетування, бесіди, методи узагальнення незалежних характеристик та експертних оцінок іще багато інших методів, до яких зараз звертається все більше вчителів і які дають змогу отримати картину реальної сфери спілкування підлітка.

4. Експериментальне дослідження

Опитувальник Басса - Даркі. Опитувальник складається з 75 тверджень, на які досліджуваний відповідає «Так» або «Ні».

Дослідження проводилось в №30 Вінницькій шкільній гімназії, 10-Б класі. Вибірка складала 20 чоловік: 11- дівчаток, 9- хлопчиків.

Мета: виявити форми та рівень агресивних проявів і ворожих реакцій.

Об'єкт: підлітки.

Предмет: агресивні прояви.

Гіпотеза: вербальна агресія частіше проявляється, ніж фізична.

Агресивні прояви можна розділити на два основні типи:

· мотиваційна агресія, або агресія як самоцінність;

· інструментальна агресія, як засіб.

(Під цим розуміють, що обидва види агресії можуть проявлятись як під контролем свідомості, так і поза нею і стиснуті з емоційними хвилюваннями - гнівом, ворожістю). Практичних психологів в більшій мірі повинно цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації наявних особистості деструктивних тенденцій. Виявивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великою ймовірністю прогнозувати можливі прояви відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур являється опитувальник Басса - Даркі.

А.Басс, беручи до уваги ряд положень своїх попередників, розділив поняття «агресія» та « ворожість» і виявив останню як «реакцію, розвиваючу негативні почуття і негативні оцінки людей та подій». Створюючи свій опитувальник, диференціюючий прояв агресії і ворожості, А.Басс і А.Даркі виділили наступні види реакцій:

1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи.

2. Непряма агресія - агресія, непрямим шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.

3.Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні .

4. Негативізм -опозиційна манера поведінки від пасивного супртиву до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів.

5.Образа - завись та ненависть до навколишніх за реальними і придуманими діями.

6.Підозрілість - в діапазоні від недовіри і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують приносять шкоду.

7. Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей (погрози, прокляття).

8. Почуття вини - можливе переконання суб'єкта, що він являється поганою людиною, що вчиняє зле, а також відчуваючи ним докори сумління.

Опис тесту.

При зіставленні опитувальника автори користувались наступними принципами:

1. Питання може відноситися лише до однієї форми агресії.

2. Питання формулюються таким чином, щоб максимально знизити вплив суспільного одобрення відповіді на питання.

Опитування проводилось російською мовою, так як даний опитувальник є адаптованим.

Обробка даних проводиться за ключем, за співпадання відповіді ставиться 1 бал.( таблиця 1).

1. Фізична агресія:

«Так» - № 1, 25, 33, 48, 55, 62, 68;

«Ні» - № 9, 17. 41.

2. Непряма агресія:

«Так» - № 2, 18, 34, 42, 56, 63;

«Ні» - № 10, 26, 49.

3. Роздратування:

«Так» - № 3, 19, 27, 43, 50, 57. 64, 72;

«Ні» - № 11, 35, 69.

4. Негативізм:

«Так» - № 4, 12, 20, 23, 36.

5. Образа:

«Так» - № 5, 13, 21, 29, 37, 51, 58;

«Ні» - № 44.

6. Підозрілість:

«Так» - № 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59;

«Ні» - № 65, 70.

7. Вербальна агресія :

«Так» - № 7, 15, 28, 31, 46, 53, 60, 71, 73;

«Ні» - № 39, 66, 74, 75.

8. Почуття вини:

«Так» - № 8. 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Потім вираховується індекс ворожості: шкала 5-образа, 6-підозрілість; індекс агресивності, шкали: 1-фізична агресія, 3-роздратування, 7- вербальна агресія.

Норма: ворожість 7+-3, агресивність 21+- 4 (табл.2).

Текст опитувальника

1. Временами я не могу справиться с желанием причинить вред другим.

2. Иногда я сплетничаю о людях, которых не люблю.

3. Я легко раздражаюсь, но быстро успокаиваюсь.

4. Если меня не попросят по-хорошему, я не выполню просьбу.

5. Я не всегда получаю то, что мне положено.

6. Я знаю, что люди говорять обо мне за моей спиной

7. Если я не одобряю поведение друзей, я дам им это почувствовать.

8. .Когда мне случалось обмануть кого-нибудь, я испытывал мучительные угрызения совести.

9. Мне кажется, что я не способен ударить человека.

10. Я никогда не раздражаюсь настолько, чтобы кидатся предметами.

11. Я всегда снисходителен к чужим недостаткам.

12. Если мне не нравится установленное правило, мне хочется нарушить его.

13. Другие умент всегда пользоватся благоприятными обстоятельствами.

14. Я держусь насторожено с людьми, которые относятся ко мне несколько более дружественно, чем я ожидал.

15. Я часто буваю не согласен с людьми.

16. Иногда мне не ум приходять мысли, которых я стужусь.

17. Если кто-нибудь первым ударит меня, я не овечу ему.

18. Корда я расдражаюсь, я хлопаю дверьми.

19. Я гораздо более раздраженный, чем кажется.

20. Если кто-нибудь корчити з себя начальника, я всегда поступаю ему наперекір.

21. Менянемного огорчает моя судьба.

22. Я думаю, что многие люди не любот меня.

23. Я не могу удержаться от спора, если люди не согласны со мною.

24. Люди, увиляющие от работы, должны испытывать чувство вины.

25. Тот, кто оскорбляет меня и мою семью, напрашивается на драку.

26. Я не способен на грубые шутки.

27. Меня охватывает ярость, когда надо мной насмехаются.

28. Корда люди строять из себя начальников, я я делаю все, чтобы они не зазнавались.

29. Почти каждую неделю я вижу кого-нибудь, кто мне не нравится.

30. Довільно многие люди завидуют мне.

31. Я требую, чтобы люди уважали меня.

32. Меня угнетает то, что я мало делаю для своїх родителей.

33. Люди, которые постоянно изводят вас, стоят того, чтобы их щелкнули по носу.

34. Я никогда не бываю мрачен от злости.

35. Если ко мне относятся хуже, чем я того заслуживаю, я не расстраиваюсь.

36. Если кто-то выводит меня из себя, я не ображаю внимания.

37. Хотя я и не показываю этого,меня иногда гложет зависть.

38. Иногда мне кажется, что надо мной смеются.

39. Даже если я злюсь, я не прибегаю к сильным выражениям.

40. Мне хочеться, чтобы мои грехи были прощены.

41. Я редко даю смачи, даже если кто- нибудь ударит меня.

42. Корда получается не по- моему, я иногда обижаюсь.

43. Иногда люди раздражают меня одним своїм присутствием.

44. Нет людей, которых я бы по-настоящему ненавидел.

45. Мой принцип: «Никогда не доверять чужакам».

46. Если кто-нибудь раздражает меня, то я готов сказать все, что я о нем думаю.

47. Я делаю много такого, о чем впоследствии сожалею.

48. Если я разозлюсь, я могу ударить кого-нибудь.

49. С детства я никогда не проявлял вспышек гнева.

50. Я часто чувствую себя как пороховая бочка, готовая взорватся.

51. Если бы все знали, что я чувствою, меня бы считали человеком, с которым нелегко ладить.

52. Я всегда думаю о том, какие тайне причины заставляют людей делать что-нибудь приятное для меня.

53. Когда на меня кричат, я начинаю кричат в ответ.

54. Неудачи огорчают меня.

55. Я дерусь не реже и не чаще, чем другие.

56. Я могу вспомнить случаи, когда я был настолько зол, что хватал попавшуюся мне под руку вещь и ломал ее.

57. Иногда я чувствую, что готов первым начать драку.

58. Иногда я чувствую, что жизнь поступает со мной несправедливо.

59. Раньше я думал, что большинство людей говорят правду, но теперь я в это не верю.

60. Я ругаюсь только от злости.

61. Когда я поступаю неправильно, меня мучает совесть.

62. Если для защиты своих прав мне нужно применить физическую силу, я применю ее.

63. Иногда я выражаю свой гнев тем, что стучу кулаком по столу.

64. Я бываю грубоват по отношению к людям, которые мне не нравятся.

65. У меня нет врагов, которые бы хотели мне навредить.

66. Я не умею поставить человека не место, даже если он того заслуживает.

67. Я часто думаю, чтожил неправильно.

68. Я знаю людей, которые способны довести меня до драки.

69. Я не огортаюсь из-за мелочей.

70. Мне редко приходит в голову, что люди питаються раз озлить или оскорбить меня.

71. Я часто только урожаю людям, хотя и не собираюсь приводить угрозы в исполнение.

72. В последнее время я стал занудой.

73. В споре я часто повышаю голос.

74. Я стараюсь обачно скрывать свое плохое отношение к людям.

75. Я лутчше соглашусь с чем-либо, чем стану спорить.

Висновки

Отже, під агресією слід розуміти будь-яку форму поведінки, яка спрямована на зневагу або кривдження істоти, яка не бажає подібного ставлення до себе. Під агресивністю розуміється властивість особистості, структура, яка є компонентом більш складної структури психічних властивостей. Таке визначення розглядається, як модель поведінки, а не як емоція чи установка.

Агресія - явище дуже складне і джерелом її виникнення можуть бути різні чинники і обставини. Дослідження науковців свідчать, що почуття сформовані в ранньому дитинстві, в подальшому житті переносяться на інші об'єкти та інших людей, наділяючи кожного особливим стилем спілкування та поведінкою.

Будь - яка форма агресивної поведінки виступає засобом вирішення певних завдань, які викликані певними життєвими обставинами, і значно залежить від спрямованості потреб, інтересів підлітка, його життєвих труднощів чи проблем.

Слід констатувати, що у нашому суспільстві, на жаль, склалась повна залежність дитини від батьків, педагогів, суспільних організацій. Корекція агресивної поведінки підлітка повинна бути спрямована, насамперед, на усунення причини, яка викликала таку поведінку.

В результаті проведеного нами дослідження ми можемо сказати, що наша гіпотеза є вірною. Після обробки даних ми отримали такі результати: з 20 учнів у 30% є підвищена ворожість (шкали: образливість - 10,30%, підозрілість - 10,30%). Це свідчить про наявність перевищення норми ворожості, про заздрість і ненависть до навколишніх, обумовленні почуттями, почуттям образи, гніву на весь світ за дійсні або вдавані страждання. Також пов'язано з недовірою і обережністю по відношенню до людей, засновані на переконанні, що навколишні намірені принести шкоду; в 31% учнів є підвищена агресивність. Агресивність вираховували шкалами: фізична агресія - 14,31%, роздратування - 12,47%, вербальна агресія - 18,98%.

Частіше проявляється у підлітків вербальна агресія - вираження негативних почуттів (суперечки, крики і т. д.) та словесні відповіді (погрозі, нецензурна лексика, проклинання і т. д.). Це може бути пов'язаним з тим, що вербальна агресія може бути як усвідомленою так і не усвідомленою. Наприклад, коли одна людина починає кричати на іншу, то інша людина починає кричати теж. Або коли підлітки говорять одне на одного образливі слова. Один підліток міг сказати образливе слово з метою - образити іншого, а той кого образили намагається захистити своє ображене Я.

Фізична ж агресія передбачає свідоме нанесення шкоди, використання фізичної сили проти іншого обличчя.

Також не менш частіше проявляється і непряма агресія. Агресія яка непрямим шляхом спрямована на інше обличчя (плітки, образливі насмішки і т. д.) та агресія, яка ні на кого не спрямована - вибух емоцій, проявляючи в крикі, тупанні ногами, битті кулаками по столі.

Саме в підлітковий вік можна часто помітити нічим не вмотивовані реакції підлітків на, здавалося б, незначні, але справедливі зауваження тих, хто їх оточує. Основною причиною такої поведінки є не лише «тяжкий» вік, а й серйозні недоліки у ставленні до неї дорослих. Які виявляються в неповазі до особистості дитини або, навпаки, уседозволеності, у постійному схвалені, потаканні всім бажанням і примхам. Саме дисгармонійні стосунки між батьками та дітьми визначають агресивну поведінку дітей.

Замість нарікань на агресивність середовища, падіння моралі та моду на цинізм, слід зосередити увагу на тому, що можемо ми зробити для подолання насильства серед дітей та підлітків. Слід пам'ятати, що щоб працювати з агресивною дитиною, треба знати, принаймні основні теорії. Саме теорія дає ключ до розуміння будь - якої ситуації, зокрема, з якими зустрічається вчитель на практичній роботі. Кожен випадок роботи з агресивною поведінкою є унікальним..

Слід звернути увагу саме на те середовище в якому виховується та розвивається дитина. На сьогодні є проблема саме з ЗМІ, звідки діти і спостерігають насильство. Це різні фільми, мультики також комп'ютерні ігри.

І те, що з 20 учнів у 31% агресія перевищує норму, 30% - перевищує норму ворожості є вже важливим показником на ,що слід звернути увагу. З роками агресивні прояви у дітей та особливо підлітків не зменшується.

Вправи для виплеску агресії:

1. «Брикання»

Дитина лягає на спину на підлогу. Ноги вільно розкинуті. Вона починає повільно брикатися, торкаючись підлоги всією ногою. Ноги чергуються і високо підіймаються. Поступово збільшується сила швидкість брикання. На кожен удар ногою дитини говорить «Ні», збільшуючи силу удару. Вправа сприяє емоційній розрядці і заняттю м'язової напруженості.

2. Спільні настільні ігри.

Для роботи з агресивними дітьми успішно можуть використовуватися різні настільні ігри, які передбачають гру як поодинці, так і разом. Наприклад, «Конструктор». Дітям пропонується удвох втрьох зібрати якусь фігуру з деталей «Конструктора». Вході гри дорослий допомагає дітям розв'язати конфлікти, що виникають, і уникнути їх. Після гри можливе програвання конфліктних ситуацій віднайденням шляхів виходу з них. Під час настільних ігор діти оволодівають навиками спільного безконфліктного спілкування.

3. «Кулачок»

Дайте дитині в руку якусь дрібну іграшку або цукерку і попросіть її стиснути кулачок міцно - міцно. Нехай вона потримає кулачок стиснутим, а коли розкриє його, рука розслабиться і на долоні буде красива іграшка. Вправа сприяє усвідомленню ефектних форм поведінки, зміщенню агрегації і м'язової релаксації.

4. «Карикатуру»

У групі вибирається одна дитина. Діти обговорюють, які якості особистості вони цінують у цій дитині, а які їм не подобаються. Потім групі пропонується намалювати цю дитину в гумористичному вигляді. Після малювання можна вибрати найбільш вдалий малюнок . На наступному занятті «предметом» обговорення може стати інша дитина. Гра допомагає усвідомити свої особистісні якості, можливість поглянути на себе.

5. «Ліпимо казку»

Дітям пропонується усім разом зліпити якусь казку. При виробі казки важливо врахувати, що в ній має бути досить багато героїв, щоб кожна дитина могла ліпити одного з них. Перед грою діти обговорюють фрагмент, який воно збираються відтворити, співвідносять одне з одним свої задуми. Для реалізації цієї вправи добре підходить казка «Три ведмеді». Робота з пластиліном дає можливість змістити «енергію кулачка». Розминаючи пластилін, дитина спрямовує на нього свою енергію, розслабляє руки, дозволяє непрямим чином реалізувати агресивні почуття. Крім того, гра розвиває і закріплює навички спільної діяльності.

5. «Кленовий дощик»

Діти стають одне за одним і тримаються за плечі того, хто стоїть попереду. У такому положенні вони долають різні перешкоди: підвестися і зійти зі стільця; проповзти під столами; обійти «широке озеро»; продертися крізь «дрімучий ліс»; ховатися від «диких звірів». Протягом усієї вправи діти не повинні відчепляться від свого партнера. Вправа сприяє розвитку згуртованості групи.

6. «Будівельники».

Кожній дитині пропонується побудувати собі дім, розповісти про нього іншим дітям. Для будівництва можна використовувати всі предмети, які є в кімнаті. Кожному будівельнику ставиться запитання: чи зручно тобі буде жити у цьому будинку? Де ти розмістиш гостей, що до тебе приїхали? Хто житиме в цьому будинку крім тебе? Можна запитати дітей групи, чи підходить будиночок його будівельнику. Після бесіди можлива перебудова за допомогою інших дітей. Гра зближує дітей у групі, сприяє емоційному й моторному самовираженні

7. Лялька «Бобо»

Якщо дати дитині можливість спрямувати агресію на якийсь об'єкт, частина проблем, пов'язана з її поведінкою, буде розв'язана. З цією метою використовується лялька «Бобо» . Таку ляльку можна зробити з подушки: пришивши ноги, руки, зроблені з тканини, «обличчя» - і лялька готова. Таку ляльку дитина може бити й штовхати, вміщуючи на ній накопичені за день негативні почуття. Безболісно вихлюпнувши свою негативну енергію, дитина стає спокійнішою у повсякденному житті.

Література

1. Агрессивный ребенок // Школьный психолог -2002 -№5 - с 13-20 (тематическая вкладка).

2. Агресивна дитина: [Принципи спілкування батьків з агресивними дітьми] //Бібліотечка вчителя початкової школи-1999-№13-14 - с28-30.

3. Алексеева Л. «Последствия страха, тревоги и гнева:Детская агрессия //Директор школы -2000 -№6- с.88-96.

4. Бовть О. Соціально-психологічні причини агресивної поведінки підлітків // Рідна школа -1999 - №2 - с.17-20.

5. Бовть О. Проблеми психологічної діагностики агресивної поведінки дітей та підлітків // Педагогіка і психологія - 1997 - №3 - с.22-28.

6. Глущенко: агресивність дитини: за і проти // Практична психологія та соціальна робота - 1999 - №7 - с. 22-24.

7. Дідяч М.Г. «Програма психокорекційної роботи з агресивними дітьми молодшого шкільного віку: Досвід роботи // Позакласний час - 2001 - березень - №7 - с. 5-6.

8. Дубинко Н.Д Влияние когнитивных процессов на проявление агрессивности в детском возрасте // Вопросы психологии - 2000 -№1 -с. 53-57.

9. Ілляшенко Т. Дитяча агресія - що це? // Початкова школа - 2006 - №1 -с. 9-11.

10. Киричук Г.: Асоціальна поведінка підлітків (агресивність у підлітків) // Психологічна газета - 2005 - квітень №7 - с. 16-17.

11. Коломинський Я.Я, Жизневский Б.П. Соціально - психологічний аналіз конфліктів між дітьми в ігровій діяльності // Питання психології - 1990-№2.

12. Курінчук Л.-Агресія :виняток чи норма // Шкільний світ - 2001-грудень №47 с.8.

13. Мдзелурі Т. Агресивні тенденції в дитячій поведінці // Початкова освіта - 2005 - грудень - №47 - с. 25-28.

14. Мединська Ю. Агресивна дитина: зрозуміти, щоб допомогти // Психологія і суспільство -2002 - №1- с.107-117.

15. Мізерна О. Корекційна тренінгові програма «Самовдосконалення для подолання агресивних проявів серед підлітків // Практичний психолог та соціальна робота - 2003 - №4 - с. 37-43, №5 - с. 54-61.

16. Орхімчук Р. Аналіз ситуацій, що містять агресію: тренінг для вчителя // Шкільний світ -2006 -березень - №9 -с. 17-20.

17. Орхімчук Р. Суперечлива реальність соціального середовища і проблема агресії дітей // Шкільний світ - №9 -с.3-5.

18. Орхімчук Р. Багатолика агресія (дітей) // Початкова школа -2003 - №6- с.4-7, №7 - с.7-10.

19. Щебанова В.И. Профилактика и коррекция агрессивного поведения у младших школьников с задержкой психического развития. // Практическая психология и социальная робота- 2002 -№1 - с. 6-22.

Размещено на Allbest.ru