Розвиток самоусвідомлення підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Г.С.Сковороди"

Реферат

"Розвиток самоусвідомлення підлітків"

Підготували

Студентки ІІ курсу

Факультету педагогіки

та психології

Мандзяк Яніна та

Дворник Вікторія

м. Переяслав-Хмельницький

2011р

Зміст

Вступ

1. Поняття "самоусвідомлення". Основні складові самосвідомості

2. Програма впливу на самоусвідомлення підлітків

Список літератури

Вступ

Актуальність теми. Процес демократизації сучасного суспільства значною мірою залежить від того, наскільки людина здатна брати на себе відповідальність за власні вчинки. У сучасної молоді значно зросли потреби в самоствердженні, самовизначенні, самореалізації. В той же час багато авторів (М.Й.Боришевський, І.С.Булах, І.В.Дубровіна, А.О.Реан, Л.А.Регуш) відмічають прояви духовної спустошеності, егоїзму, інфантилізму та втрату підростаючим поколінням почуття відповідальності, які, особливо у підлітковому віці, викликають занепокоєння батьків, педагогів та потребують пильної уваги психологів.

Відомо, що процес переходу від дитинства до дорослості відбувається гостро й часто досить драматично, і в ньому найвиразніше переплітаються суперечливі тенденції особистісного розвитку. Головним досягненням підлітка є набуття якісно нового рівня особистісного зростання, коли структурується його свідоме ставлення до себе як до дорослої людини.

Проблема особистісного зростання є об'єктом уваги багатьох науковців (О.Ф.Бондаренко, М.Й.Боришевський, В.К.Демиденко, В.П.Зінченко, З.С.Карпенко, М.Ю.Кондратьєв, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, Ю.О.Приходько, Т.М.Титаренко, М.І.Томчук, О.Я.Чебикін, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін.).

В той же час соціальна значущість проблеми особистісного зростання у підлітковому віці є недостатньо розробленою, що й зумовило вибір теми для розробки тренінгової програми - "Розвиток самоусвідомлення підлітків".

Мета корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи: допомога учням в самоусвідомленні, формування потреби брати на себе відповідальність за власні вчинки, покращення самоусвідомлення підлітків, як передумови його особистісного зростання.

Об'єкт розвивальної роботи - особистісний розвиток у підлітковому віці

Предмет розвивальної роботи - закономірності особистісного зростання та самоусвідомлення підлітків.

Основними методологічними і теоретичними засадами стали: концепції суб'єкта психічної активності (К.О.Абульханова-Славська, А.В.Брушлінський, Г.С.Костюк, Я.Л.Коломінський, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семіченко та ін.); концепції становлення особистості (В.П.Зінченко, В.І.Слободчиков, В.А.Роменець та ін.); вчення про морально-духовну сутність особистості (А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, В.В.Рибалка, та ін.); положення про психологічні механізми становлення свідомості та самосвідомості зростаючої особистості (Б.Г.Ананьєв, І.Д.Бех, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський та ін.).

Очікувані результати: позитивний впливив на самоусвідомлення підлітків, як передумови його особистісного зростання.

1. Поняття "самоусвідомлення". Основні складові самосвідомості

Під самоусвідомленням розуміється сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід усвідомлює себе як суб'єкт діяльності, а його уявлення про самого себе складаються в певний "образ Я".

Формування самосвідомості в процесі індивідуального розвитку проходить певні стадії, які частіше за все пов'язують з віковими етапами психічного і фізичного розвитку людини. Кожна стадія в розвитку самосвідомості має специфічний рівень можливостей пізнання себе, здібностей до самооцінки і регуляції діяльності і поведінки. При цьому виділяють наступні структурні компоненти самосвідомості: усвідомлення імені, домагання на визнання, тимчасове усвідомлення, статева ідентифікація, усвідомлення прав і обов'язків (Мухина, 2003; Хухлаєва, 2002).

Особливості структури самосвідомості підлітка

Аналіз сучасної літератури з проблеми самосвідомості підлітків дозволив визначити наступні закономірності становлення самосвідомості підлітка:

1) уявлення про себе, самосприйняття набувають особливої афективної значущості;

2) ускладнюється і поглиблюється нормативно-ціннісне самопізнання;

3) підсилюються процеси диференціації та інтеграції психологічних утворень у структурі самосвідомості (рефлексивний аналіз як здатність пізнавати власну особистість з різних боків, синтезування-узагальнення "Я-утворень" у глобальне уявлення про себе та ін.);

4) гостра потреба в емоційно-ціннісному ставленні до себе (позитивне самоставлення, поява негативних висловлювань про себе, неприйняття себе, висока і низька самооцінка, прийняття себе);

5) тенденція до адекватної реакції на успіх або невдачу, що визначає динаміку розвитку рівня домагань - показника регулятивної складової самосвідомості.

Загальна закономірність становлення самосвідомості підлітка полягає у наступному: якщо у самопізнанні (когнітивна складова) та емоційно-ціннісному самоставленні (емоційна складова) визначається тенденція до все більшої цілісності, самототожності, інтегрованості, то в саморегуляції (поведінкова складова) визначається диференційованість - здатність адекватно усвідомлювати і розрізняти результати (успішні та неуспішні) власних дій, вчинків, поведінки у цілому.

У цей період в процесі фізичного, психічного і морального розвитку разом з позитивними досягненнями виникають негативні утворення і специфічні психологічні труднощі.

Підліток прагне осмислити свої домагання, оцінити себе як хлопця або дівчину, визначити для себе своє минуле, заглянути в особисте майбутнє; визначитися в соціумі і просторі -- осмислити свої права і обов'язки. Підліток зацікавлено оцінює себе та інших, співвідносить свої особливості з тим, як поводяться однолітки.

Домагання на визнання в підлітковому віці спрямоване на реалізацію себе у сфері фізичного, розумового розвитку. В цьому віці загострена потреба в "самозвеличенні", унікальності і одночасно -- залежність від однолітків, тому підліток сполучає его-позицію не "плутайте мене з іншими" і позицію "Ми -- група однолітків". Спілкування з однолітками виступає як значуща потреба.

Домагання на визнання також спрямоване на набуття емоційної незалежності від дорослих; розвиток духовності і інтелектуальної лабільності, такої необхідної для цивільної зрілості; підготовку до професії; підготовку до браку і сімейного життя.

Самосвідомість підлітка, хай і в незрілій формі, включає всі компоненти самосвідомості дорослої. Визначає прагнення бути відповідальним за свої якості, за свій світогляд і спонукає захищати свої переконання.

Особливості самосвідомості і самооцінки підлітків безпосередньо відображаються на поведінці. При заниженій самооцінці підліток недооцінює свої можливості, прагне виконання тільки найпростіших задач, що заважає його розвитку. При завищеній самооцінці він переоцінює свої можливості, прагне виконати те, з чим не в змозі справитися, що також негативно позначається на розвитку його особистості.

Підліток живе в теперішньому часі, але для нього велике значення мають його минуле і майбутнє -- область передбачуваного. Світ його понять і уявлень переповнений неоформленими до кінця теоріями про самого себе і про життя, планами на своє майбутнє і майбутнє суспільства.

Крім того, в підлітковому віці послідовно з'являються дві особливі форми самосвідомості: відчуття дорослості і "Я-концепція".

Відчуття дорослості -- новоутворення підліткового віку. Коли говорять, що дитина дорослішає, мають на увазі становлення його готовності до життя в суспільстві дорослих людей, причому як рівноправного учасника цього життя.

Порівнюючи себе з дорослими, підліток приходить до висновку, що між ним і дорослим ніякої різниці немає. Він починає вимагати від оточуючих, щоб його більше не вважали маленьким. Він усвідомлює, що також володіє правами. Центральне новоутворення цього віку -- виникнення уявлення про себе як про "не-дитину". Підліток починає відчувати себе дорослим, прагне бути і вважатися дорослим, він відкидає свою приналежність до дітей. У нього немає відчуття справжньої, повноцінної дорослості, проте є величезна потреба у визнанні його дорослості оточуючими.

Таким чином, відчуття дорослості стає центральним новоутворенням пубертатного періоду, а до його кінця, приблизно в 15 років, підліток робить ще один крок в розвитку своєї самосвідомості. Після пошуків себе, особистої нестабільності у нього формується "Я-концепція" (образ власного "Я") - система внутрішньо злагоджених уявлень про самого себе. При цьому вона може і не співпадати з реальним "Я". Я-концепція з моменту свого зародження стає важливим чинником у формуванні особистості, сприяє досягненню внутрішньої узгодженості, визначає інтерпретацію життєвого досвіду і є джерелом уявлень про те, що повинно відбутися.

Образ "Я" - це уявлення людини про себе самого, відносно стійка, не завжди усвідомлювана, переживається як неповторна система уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує взаємодію з іншими.

Я - концепція включає набір стійких характеристик, за допомогою яких людина описує себе самого і дає собі емоційну оцінку. Ці характеристики дуже різноманітні, але будь-яка з них відноситься до одного з трьох видів "Я":

1. Соціальне "Я" - виникає завдяки включеності особистості в життя суспільства в цілому, а також в гру "соціальних ролей", в рамках якої поведінка людини починає підкорятися певним правилам. "Людина", "школяр", "син (дочка)", "відмінник" -- це лише короткий перелік ролей, які можуть виконуватися в підлітковому віці.

2. Фізичне "Я". Внутрішній світ людини багато в чому визначається властивостями її тіла: біологічною статтю, фізичним здоров'ям, особливостями нервової і гормональної систем. Підлітку в процесі розвитку його самосвідомості належить пристосуватися до свого тілесного, фізичного вигляду. Від заперечення себе через кризові переживання і зусилля, спрямовані на наближення свого обличчя і тіла до якогось ідеалу, він повинен дійти до розуміння унікальності своєї тілесної оболонки і прийняти її як єдину можливу умову свого матеріального буття. Ідентифікація з тілом відбувається відповідно до традиційного відношення до нього в культурі, до якої належить підліток.

3. Психологічне "Я" є набором характеристик, за допомогою яких кожний з нас описує себе як індивідуальність, яка володіє певними психологічними властивостями: характером, особистими особливостями, здібностями, звичками і схильностями. Тут можна виділити:

"Я -- реальне" -- сприйняття людиною реальних, об'єктивно існуючих властивостей, тобто того, якою вона є насправді.

"Я -- ідеальне" -- уявлення про те, яким слід стати, щоб відповідати внутрішньому критерію успішності.

"Я -- очима інших" -- те, як, на нашу думку нас бачать інші.

Я-концепція виникає на основі взаємодії людини з навколишнім середовищем і розвивається в процесі самоактуалізації особистості впродовж всього життя. Вона забезпечує внутрішню узгодженість і самореалізацію особистості, її задоволеність життям, регулює емоційне полягання, інтерпретує досвід особистості. Я-концепція бере участь в збереженні стабільних систем соціальної стратифікації, розкриває зміст мікросоціальних процесів і внутрішньоособових механізмів адаптації і дезадаптації.

Отже, самосвідомість виступає центральним структурним компонентом зростання особистості в період підлітковості. Це психологічне утворення характеризують узагальнені уявлення підлітка про власну особистість через осмислення своїх думок, почуттів, якостей та поведінки в цілому.

Епіцентром феномену самосвідомості стає усвідомлення власного Я.

2. Програма впливу на самоусвідомлення підлітків

Розробляючи програму, ми виходили з розуміння, що основою розвитку повноцінної особистості має стати установка і звичка підлітка спиратися перш за все на власні сили, покладатися на самого себе, протистояти невдачам, виявляти сміливість у прийнятті рішень, бути спроможним до відповідальності навіть за умов втручання у її діяльність інших.

При розробці програми було враховано, що важливою умовою особистісного зростання є спілкування, оскільки воно сприяє формуваню й диференціації ділових та особистісних взаємовідносин, розвитку ціннісного ставлення до міжособистісних стосунків, у ході яких відбувається обмін почуттями, думками, інтересами, рисами характеру. Саме спілкування уможливлює розвиток емоційної саморегуляції, оскільки здатність встановлювати емоційний контакт є основним інструментом налагодження взаємодії. Ця здатність синтезує такі важливі уміння:

- розрізняти і розуміти емоційні реакції і стани інших;

- співпереживати;

- відповідати адекватними почуттями.

Оволодіння цими вміннями, безперечно, сприяє розвитку здатності "бути іншим".

Запропонована тренінгова програма складається з п'яти занять, кожне з яких триває 2-2,5 години. Рекомендується проводити заняття раз на тиждень, для того, щоб підлітки встигли усвідомити власні якості, переваги та недоліки, застосувати певні дії для поліпшення своєї самооцінки.

Заняття № 1. Який я? Які ми?

Мета: познайомити учасників тренингу з стилем спілкування, сприяти самоаналізу учасників. Розвивати саморозкриття, самопізнання, уміння аналізувати і визначати психологічні характеристики, свої і оточуючих людей.

1. Ритуал вітання

2. Знайомство

Діти групи сидять в колі.

-- Почнемо наше знайомство. Зараз кожен з вас по черзі називає своє ім'я та улюблену справу. Кожен наступний - своє ім'я і улюблену справу та ім'я і улюблену справу попередніх учасників.

3. Гра "Встаньте в коло".

-- Це гра з подвійним змістом. Ви самі здогадаєтеся, навіщо ми граємо в цю гру, який експеримент над собою ми проводимо, яке нове знання про себе і про інших дає ця гра.

Зберіться тісною купкою навкруги мене. Коли я скажу "почали", ви закриєте очі і почнете рухатися в будь-яку сторону самим хаотичним чином, стараючись при цьому ні на кого не наступити. При цьому ви дзижчатимете, як бджоли, що збирають мед. Через деякий час я хлопну в долоні. Ви повинні миттєво замовкнути і застигнути в тому місці і в тій позі, де вас застав сигнал. Не розплющуючи очі і ні до кого не торкаючись руками, спробуйте стати в коло. Це повинне відбуватися в повній тиші, інакше вам не вдасться відчути ні людей, що стоять поряд, ні тієї досконалої фігури, якою є коло. Ваше "коло" може виявитися з гострими кутами. Коли всі учасники гри займуть свої місця і зупиняться, я хлопну в долоні тричі, ви розплющите очі і подивитеся, яку фігуру вам вдалося створити.

4. Гра "Рахуй до десяти".

-- Всі стають в коло, не торкаючись один одного плечима і ліктями. По сигналу "почали" слід закрити очі, опустити обличчя вниз і полічити до десяти. Хитрість полягає в тому, що рахувати ви будете по черзі. Хтось скаже "один", інший -- "два", третій -- "три" і т.д. Проте в грі є одне правило: слово повинна вимовити тільки одна людина. Якщо два голоси одночасно скажуть, наприклад, "чотири", рахунок починається спочатку. Все ясно? Почнемо.

У вас є десять спроб. Якщо за десять спроб ви доведете рахунок до десяти, вважайте себе чарівниками, а свою групу -- незвичайно злагодженою. Після кожної невдалої спроби ви можете розплющити очі, подивитися один на одного, але без переговорів. Спробуйте зрозуміти один одного без слів -- поглядами, жестами.

Ви знайшли важливу психологічну закономірність. Коли щось не виходить, люди починають злитися, гарячитися, стають агресивними, недоброзичливими по відношенню один до одного. Треба вчитися стримуватися, не виражати гнів. Спробуємо ще раз...

5. Яка я людина?

-- Людина часто ставить питання, але в основному іншим. Ці питання про що завгодно, тільки не про себе самого. Ми з вами весь час відповідатимемо на питання: "Яка я людина?"

Візьміть лист паперу і відповідайте на запропоновані питання.

1. Мій життєвий шлях: які мої основні успіхи і невдачі?

2. Вплив сім'ї: як на мене впливають мої батьки, брати і сестри, близькі?

Ваші відповіді повинні бути гранично відвертими, оскільки, окрім вас, їх ніхто не побачить. Тільки, з вашого дозволу, з цими відповідями ознайомлюся я. В кінці занять у вас нагромадиться більше десять відповідей на це просте і одночасно таке складне питання: "Яка я людина?" І ці відповіді допоможуть вам краще розібратися в собі.

6. Всі -- деякі -- тільки я

Всі сідають на стільці, які утворюють широке коло. В колі повинно бути стільки стільців, скільки учасників в грі. Психолог стоїть в центрі, без стільця.

-- Я зараз скажу щось про деяких людей. Все, кого мій вислів стосується, миттєво схоплюються з своїх стільців і прагнуть зайняти один із стільців, що звільнилися. Якщо мій вислів стосується і мене, я теж можу зайняти чий-небудь стілець. Той, хто залишився без стільця, стає ведучим. Забороняється пересідати на сусідній стілець. Спробуємо.

"Всі, хто сьогодні прокинувся у хорошому настрої..."

"Всі, хто сьогодні прийшов в школу..."

"Всі, у кого в чорних кучерях золотий обруч..." (Вибирається прикмета тільки однієї дівчинки в групі. Коли вона встає, то ведучий прагне зайняти її місце.)

Після першої спроби гри, ведучий "відкриває карти":

-- Я поставила три питання. В першому випадку відгукнулися деякі, а інші сказали: "Це до мене не відноситься". В другому випадку відгукнулися всі без виключення. А в третьому -- тільки одна людина. Ця гра так і називається: "все -- деякі -- тільки один". За допомогою цієї гри ми можемо дізнатися один про одного щось нове.

7. Які ми?

Всі сідають в коло, одержують від психолога невеликий листок. Кожний учасник пише у верхній частині листа своє ім'я і розділяє лист вертикальною лінією на дві частини. Ліву відзначаємо зверху знаком "+", праву -- знаком "-". Під знаком "+" перераховуємо: назва улюбленого кольору, улюблена пора року, улюблений фрукт, тварина, назва книги, те, яким чином легше всього доставити учаснику задоволення, і т.п.

У правій частині листа під знаком "-" кожний називає: нелюбимий колір і т.д.

Психолог по черзі читає назву кожного пункту, пише свої відповіді і бере участь у вправі разом зі всіма. Знайомство з відповідями.

8. Ритуал прощання

Встати в коло. Покласти руки один одному на плечі. Привітно подивитися один на одного і попрощатися.

Заняття № 2. Хто Я?

Мета: закріпити активний тренинговий стиль спілкування, сприяти самоаналізу учасників. Розвивати подальше саморозкриття, самопізнання, прояснення Я-концепції, уміння аналізувати і визначати психологічні характеристики, свої і оточуючих людей.

1. Ритуал вітання

2. Продовження знайомства

Діти групи сидять в колі.

-- Продовжимо наше знайомство. Уявіть собі, що склалася така ситуація, що вам необхідно перевтілитися в якийсь об'єкт матеріального світу, тварину або рослину. Подумайте і скажіть, який об'єкт, яка тварину і яка рослину ви б вибрали.

3. Хто я?

У кожної людини є власна теорія про те, що робить її унікальною, відрізняє від інших людей. При цьому виникає питання: "Чи розділяють інші мою точку зору?" Дітям групи пропонується розділити лист паперу на три графи по вертикалі: в 1-й графі відповісти на питання: "Хто я?". Для цього необхідно швидко написати 10 слів - епітетів, писати слід в тому порядку, в якому вони приходять в голову. В 2-й графі написати, як на це ж питання відповіли б ваші батьки, знайомі (будь-яка значуща людина). В 3-й графі на те ж питання відповідає хтось з групи. Для цього всі кладуть свої підписані листочки на стіл, вони перемішуються, потім кожний, не дивлячись, бере листочок зі столу і пише про ту людину, чий листочок йому попався. Потім листочки знову складаються на стіл і кожний забирає свій.

При обговоренні результатів даної процедури можна звернути увагу на наступні аспекти:

- чи повторюється яка-небудь якість, слово у всіх трьох графах;

- про що це може говорити (наприклад, про відвертість людини в спілкуванні);

- наскільки добре людина сама себе знає (кількість слів в 1-й графі);

- відношення до самого себе (співвідношення позитивних і негативних епітетів);

- співпадають або не співпадають Я-концепція і уявлення інших про цю людину;

- з чого складаються уявлення інших про людину (тут можливе обговорення питання відповідальності людини за презентацію себе іншим людям) і т.д.

4. Притча "Ворона і павич" (Носсрата Пезешкеяна)

У парку палацу на вітку апельсинового дерева села чорна ворона. По доглянутому газону гордо ходив павич. Ворона прокаркала: "Хто допоміг такому безглуздому птаху з'явитися в нашому парку? З якою зарозумілістю вона виступає, ніби це султан власною персоною! Погляньте тільки, які у неї потворні ноги, а її оперення -- що за огидний синій колір. Такий колір я б ніколи не стала носити. Свій хвіст вона тягне за собою, ніби лисиця". Ворона замовкла, вичікуючи. Павлин помовчав якийсь час, а потім відповів, сумно усміхаючись: "Думаю, що в твоїх словах немає правди. Те погане, що ти про мене говориш, пояснюється непорозумінням. Ти говориш, що я гордівник, тому що ходжу з високо піднятою головою, так що пера на плечах у мене підіймаються дибки, а подвійне підборіддя псує мені шию. На самому ж ділі, я -- все що завгодно, тільки не гордівник. Я чудово знаю все, що потворне в мені, знаю, що ноги шкірясті і в зморшках. Якраз це якнайбільше і засмучує мене, ось тому я і піднімаю так високо голову, щоб не бачити своїх потворних ніг. Ти бачиш тільки те, що у мене непривабливе, і закриваєш очі на мої переваги і мою красу. Хіба тобі це не прийшло в голову? Те, що ти називаєш потворним, якраз якнайбільше подобається людям..."

Обговорення...

5. Ласкаве слово

Пригадайте і запишіть, якими ласкавими словами ви називаєте своїх рідних, близьких, знайомих.

Задумайтеся, в яких випадках ви це робите частіше?

Коли вам щось потрібне і ви підходите з проханням до цієї людини?

Або коли у вас гарний настрій?

Чи часто ви робите це?

Якщо ні, то чому?

Що заважає вам проявляти теплі відчуття по відношенню до людей?

Що ви відчуваєте, коли називаєте людей ласкавими іменами?

А люди, до яких ви так звертаєтеся, як вони реагують на ваш ласкаве звернення?

6. Приємно сказати...

-- Давайте встанемо ближче один до одного, утворимо тісне коло і протягнемо руки до його середини.

По моїй команді всі одночасно візьмемося за руки і зробимо це так, щоб в кожній руці кожного з нас опинилася чиясь одна рука. При цьому постараємося не братися за руки з тими, хто стоїть поряд з вами.

Отже, давайте почнемо. Раз, два, три... Тепер ті, хто доторкнулися руками, ви повинні сказати один одному ласкаве слово.

7. "Я"

- Наше Я - одна з найбільших загадок. Іноді, це Я володіє здоровим глуздом, іноді - в ньому звучить голос образи іноді - прояв власного самолюбства, іноді - це голос творчої фантазії, а буває - це прояв безтурботності і безрозсудності. Деякі ж дії ми скоюємо всупереч своїй волі.

Як же розібратися в цій багатогранності власного Я? Цілком можливо, що Я створюється шарами, так само як земна кора. Вчинимо таку екскурсію в глиб власного Я.

"Я" можна зобразити у вигляді дерева з різними гілочками і глибоким корінням. Одна з верхніх гілочок -- зовнішнє Я. Намалюйте її, придумайте символ для цього Я. Це може бути і графічний символ, а може бути якесь слово. Будь ласка.

Інша гілочка - Я в навчанні. Зобразіть словом або символом це Я. Друга гілочка - Я в сім'ї. Зобразіть і цей символ. Ще одна гілочка - ваше Я в колі друзів і знайомих. Зобразіть його. Можна зобразити також декілька гілочок вашого Я в різному оточенні і в різних ситуаціях, враховуючи хобі, інтереси, різні види діяльності. Будь ласка.

Вийшла вельми химерна крона. Кожний листочок на ній відображає вашу багатогранність. Тепер можна зобразити коріння. Зобразіть в масштабі (будьте самокритичні!) ваші самобутні якості: наполегливість, доброту, романтизм, фантазію, інтереси, слабкості, недосконалість, схильності, прихильності, відчуття гумору -- весь набір ваших фундаментальних якостей. Будь ласка.

Намалюйте це дерево вашого Я. Обсудіть малюнки зі всіма. Якщо гілочки прошурхотять схвалення, а коріння міцно тримає дерево гордою верхівкою вгору, проглядається якась гармонія.

А що скажуть ваші друзі жартома або всерйоз?

8. Ритуал прощання

Заняття № 3. Моя індивідуальність

Мета: сприяти подальшому об'єднанню групи, поглибленню процесів саморозкриття. Вчити знаходити в собі головні індивідуальні особливості, визначати свої особисті особливості.

Ритуал вітання

1.Асоціація

Встаньте в коло. Покладіть руки один одному на плечі. Привітно подивіться один на одного.

-- Ви вже, напевно, звикли, що кожну зустріч ми починаємо з традиційного вітання. Хороші традиції допомагають людям відчувати себе більш комфортно і спокійно. Думаю, що і ви, зустрівшися утретє, радісно посміхнетеся один одному і скажете: "Привіт, індивідуальність!" Але сьогодні до того, що ми говорили при зустрічах, додамо ще одне -- свої асоціації з яскравими особистостями, наприклад з політичними діячами, кіноакторами, історичними особами або літературними персонажами. Значить, окрім звичних слів вітання ви повинні сказати кожному члену групи свою асоціацію, наприклад, "Привіт, Сергій, ти мені нагадуєш Хлестакова". "Здрастуй, Світа, ти мені нагадуєш Червону Шапочку".

Будь-який з вас має право запитати, чому саме з цим героєм ви асоціюєтеся у вашого партнера. Раджу записати все, що вам скажуть під час вітань. Це цікавий матеріал для осмислення. А дійсно, чому, наприклад, вас пов'язали з образом Хлестакова або Червоної Шапочки?

2. Легкі шляхи ведуть в тупик

-- На самому початку заняття ми познайомилися один з одним, дізналися індивідуальні особливості всіх членів нашої групи. Зараз вам потрібно записати в таблицю "Індивідуальність" те, що ви запам'ятали про кожну людину, тобто суть вислову кожного учасника про свою індивідуальність. Пригадайте те, що він говорив під час знайомства з вами, що говорили про нього інші, коли ми сиділи широким колом. Це, безумовно, не дуже легко, але "легкі шляхи завжди ведуть в тупик". Ви можете додати і свої висновки про індивідуальність цієї людини, які ви змогли зробити під час заняття. Наприклад, ви можете написати: "Ірина відрізняється від всіх своїм спокоєм".

учень відповідальність самоусвідомлення підліток

3. Індивідуальність

№	Тренінгове ім'я учасника	Його власний вислів	Моє уявлення про його індивідуальність
1
2
3

На цю роботу вам відводиться 10 хвилин. Постарайтеся пригадати якомога більше про кожного з членів групи. Не лінуйтеся, це потрібно в першу чергу саме вам. Потім ви зберетеся у велике коло і по черзі зачитаєте свої записи, виправляючи неточності в графі "Його власний вислів".

4. Здрастуй, Я, мій коханий

-- Сядьте так, щоб вам було зручно. Віднесіться дуже відповідально і уважно до всього, що з вами відбуватиметься. Ось твоя права нога... постав її так, щоб якби нога була жива, вона могла б сказати: "Спасибі, що ти про мене поклопотався, що ти поставив мене добре..." Свою ліву ногу постав так, щоб не було напруги ні в ступні, ні в коліні. І хай твої руки ляжуть спокійно на коліна. І права рука, і ліва... поглянь на кожну свою руку по черзі. Кожна рука гідна того, щоб про неї поклопотатися і звернути на неї свою увагу, щоб вона відчула це турбування. І ліва рука, твоя ліва рука. Хай вона ляже так само спокійно, хай опуститься твоя кисть. І кожний палець відчує твою увагу, твоє тепло, твою турботу. Пройдися по них і погладь своєю увагою кожний свій палець. Що ти зараз відчуваєш на кінчику кожного свого пальця? Середнього, четвертого... Активніше працюють кровоносні судини, відчувається, як тече кров, відчувається легке поколювання. Ті ж відчуття, відлунюючись від лівої руки, з'явилися в правій. Я відчуваю життя в кожному з своїх пальців, перебіг теплої крові, поколювання. Руки сталі вільними і м'якими. Вони просто лежать, відпочивають. Вони дякують мені за турбування про них, а я дякую їм. Я дякую своїм рукам за те, що вони сильні, вони умілі. Мої руки уміють робити безліч чудових речей. Вони уміють працювати, вони сильні, вони тонкі і ніжні. Вони бувають дуже теплими, ласкавими, ніжними. Вони уміють приймати тепло, вони уміють дарувати тепло. Це уміють мої руки, і я ці руки не проміняю ні на які інші. Я люблю їх. Спасибі вам, мої руки.

Я дихаю і відчуваю, як повітря входить в мене, я приймаю його. І видихаю -- повітря виходить з мене. Я радий, що у мене є ця гармонія з світом, те, що я можу приймати в себе повітря -- і відпускати його. Дихання рівне, спокійне, мені дихається легко.

І ось промінь уваги м'яко і тепло ковзає по моєму обличчу. М'який пензлик уваги ковзає по моєму лобі. Скидається напруга з лоба, йде напруга з моїх очей, вони втрачають всякий вираз. Вони просто розслабляються, відпочивають. Це непросто зробити -- так багато життя навкруги них. Але я знімаю всі проблеми і відпускаю свої щоки. Хай відпочине моє обличчя. Як багато воно працює! Очі дивляться, очі шукають, очі говорять, очі сперечаються, очі чинять опір, очі люблять, очі дають, очі живуть більше, ніж що-небудь інше в моєму тілі. Це дзеркало моєї душі, це мої найперші працівники. Як багато вони роблять! Спасибі вам! Ви сполучаєте мене з світом, ви показуєте мені небо, ви показуєте мені сонце, ви показуєте мені весь світ.

І мої трудівники -- ноги. Я завжди забуваю про них. Вони з ранку до вечора носять мене по життю, ходять, бігають, тримають мене. Ми сердимося на них, коли вони нас підводять. Ми не цінуємо, що вони, як коні, день за днем виконують найважчу роботу, тихо, не чекаючи від нас ніякої подяки. Спасибі вам, мої ноги.

І все моє тіло -- спасибі, що ти є у мене, що ти даєш мені життя, що даєш мені можливість бути. Я хочу піклуватися про тебе, я люблю тебе. Спасибі, що ти у мене є. Відпочивай.

Але хіба Я - тільки моє тіло? Я так багато відчуваю в собі! Я відчуваю в собі цілий світ, величезний мир відчуттів, величезний мир переживань, радості, бажань, страхів і тривог. Все багатство цього світу - це моя душа. Моя душа - це Я? Не знаю. Але я дякую своїй душі за те, що вона є, тому що моя душа - це те, що уміє любити, моя душа -- це те, що уміє плакати... А як вона уміє сміятися! Як вона усміхається! Моя душа... Як вона уміє літати, парити... Як вона уміє бути милою... Я люблю тебе всю: і важку, і красиву. І навіть мої тривоги, мої страхи, ви захищаєте мене! Так чи інакше, ви всі піклуєтеся про мене. Спасибі вам, що ви є в моїй душі.

Мій розум, мій внутрішній комп'ютер, який так багато пам'ятає, який є обережним, обчислює, -- спасибі тобі, що ти завжди на варті, що ти завжди не спиш і дозволяєш мені бачити і розуміти так багато в навколишньому світі. Спасибі тобі. Добре, що ти є.

І мій дух, мій світлий дух, високий дух, який завжди вище мене, який завжди глибше мене, моя вертикаль, яка тримає мене, веде мене. Як добре, що я відчуваю тебе! І лише з тобою поряд, разом з тобою я відчуваю себе по-справжньому людиною. Як багато у мене мене є! Як добре, що я бачу це! Як добре, що я знаю це! Я вдячний долі за себе. Ці багатства я не обміняю ні на що на світі. І це знання завжди буде зі мною -- найголовніше знання на світі.

Повертайтеся в цю кімнату, під вами стілець -- і ви зручно сидите на ньому, глибоко вдихніть, розплющте очі - ви тут.

Ви дихаєте рівно, дихайте спокійно... і повертаєтеся потихеньку сюди.

5. Мій портрет в проміннях сонця

-- Намалюйте сонце, в центрі сонячного кола напишіть своє ім'я або намалюйте свій портрет. Потім уздовж кожного проміння напишіть всі свої переваги, все хороше, що ви про себе знаєте. Постарайтеся, щоб було якомога більше промінів.

Це буде відповідь на питання: "Чому я заслуговую на повагу?"

6. Всі ми

"Всі ми" -- це асоціативно-рольовий портрет учасників, всіх тих, хто зібрався в групі. Він покаже, як кожний бачить себе.

Один учасник виходить. Психолог просить кожного учасника сказати про того, хто вийшов, що-небудь приємне. Це записується. Потім учасник входить. Психолог говорить, наприклад: "Поки ви були відсутні, ми випадково завели про вас розмову. Не повірите, як багато приємного про вас було сказано. Один сказав..." Учасник повинен відгадати, хто що сказав і чому.

7. Записки

Запропонуйте дітям написати записки і скажіть, що вони будуть прочитані тільки в останній день занять. Записки повинні бути анонімними. Після того, як всі закінчили писати, тренер збирає їх і складає в наперед підготовлену порожню пляшку. Зміст записок може бути будь-яким: від мудрих думок, які відвідали учасників, до анонімних листів конкретній людині. Цю вправу можна повторити кілька разів за час занять. В останній день пляшка розкривається, записки виймаються, тренер зачитує їх вголос. Часто можна прочитати дуже цікаві речі.

8. Ритуал прощання

Заняття № 4. Мій щоденник.

Мета: створення в групі атмосфери довір'я і відвертості. Навчання здатності висказувати свою точку зору. Активізація процесу самопізнання.

1. Ритуал вітання

2. Ніхто не знає

Діти сидять в колі. У психолога в руках м'яч.

-- Зараз ми кидатимемо один одному цей м'яч і той, у кого виявиться м'яч, завершує фразу "Ніхто з вас не знає, що я (або у мене)..."

Будьте уважні і зробіть так, щоб кожний взяв участь у виконанні завдання. У кожного м'яч повинен побувати декілька раз.

3. Мій щоденник

Психолог розказує про щоденник і правила його ведення. Підкреслює, що не можна без дозволу читати чужий щоденник, чужі листи, вказує на "суверенність" внутрішнього світу іншої людини, на те, що ніхто не має права вторгатися в цей внутрішній світ.

-- Наш зошит -- це наш щоденник. Всі зроблені записи в наші зошити залишаються в секреті, і ніхто не має права читати їх без дозволу господаря зошита, навіть я (викладач).

4. Самий-самий

-- Кожна людина -- унікальна. В чомусь вона абсолютно неповторна і поза всякої конкуренції. Але саме через те, що не все це бачать, людина може бути незадоволена тим, як оточуючі до неї відносяться. Давайте ж виправимо це. Поділіться на 4 команди. Хай усередині кожної команди учасники розкажуть про свої переваги. Отже, задумайтеся і все по черзі в команді розкажіть про свої переваги і підтвердіть їх фактами. На підготовку відводиться одна хвилина. А зараз просимо вас розказати про свої переваги з підтверджуючими це фактами. Будь ласка. Закінчуємо. Давайте тепер підведемо підсумки і усередині кожної команди виділимо "самого-самого" за тими показниками, які обговорювалися. Наприклад, найвищий, найвеселіший, найметкіший і т.д. Просимо вас. Закінчуємо. Тепер нам залишається визначити "самого-самого" зі всіх команд. Давайте організуємо конкурси "самих-самих". Наприклад, найвеселіших або найметкіших з числа присутніх у всьому залі. На підготовку і організацію конкурсу відводиться одна хвилина. На закінчення поаплодуємо "самим-самим".

5. Моя якість

-- Виберіть з переліку своїх характеристик одну якість, що подобається вам. Сядьте зручніше, глибоко зітхніть, розслабтеся.

Коли і як востаннє виявилася у вашій поведінці ця якість? Відновіть в своїй уяві цей випадок. Що ви бачили тоді? Що чули? Що відчувало ваше тіло... ваші руки... шкіра на обличчі? Зануртеся в ту ситуацію, переживіть її наново...

Ви можете залишатися в цьому спомині стільки, скільки схочете. І, глибоко зітхнувши, ви можете вийти з нього тоді, коли схочете.

6. Скульптура

Група ділиться на дві частини. Одна повинна "виліпити" скульптуру людини з відчуттям власної гідності, інша -- людини без відчуття власної гідності. Фігура "ліпиться" з одного з учасників, якому всі учасники групи додають необхідну позу, "створюють" йому міміку. Кожна підгрупа вибирає "екскурсовода", який описуватиме скульптуру, розказуватиме, що і як вона виражає. "Екскурсанти" (члени другої підгрупи) можуть погоджуватися або не погоджуватися, вносити свої корективи.

7. Вчинки

-- Відомо, що, віддаючи іншим, людина при цьому більше одержує, хоча з першого погляду це не так вже очевидно. Будь-який широкий жест в ім'я інших залишається в пам'яті надовго. Проте в кожній людині є власницький початок, який стримує добродійні пориви. Давайте спробуємо протиставити ці два початки. Будь ласка, розділіться на пари. Тепер я пропоную обговорити ваші мрії. Адже у кожного є своя мрія, далека, близька, реальна або нездійсненна. Давайте поділимося своїми мріями один з одним... А зараз непогано б поміркувати вголос: чим кожний з вас зміг би допомогти в здійсненні заповітної мрії. Чим би ви могли один одному поступитися, подарувати, віддати? Просто так, від чистого серця! Іноді буває істотною допомогою навіть хороша порада. Спробуйте поговорити на цю тему. Чи відчували ви іноді, що дарувати подарунки приємніше, ніж одержувати їх? Поділіться своїми враженнями.

8. Ритуал прощання

Заняття № 5. Упевнена поведінка

Мета: навчити підлітків тому, як відрізняти в практичних ситуаціях упевнену поведінку від невпевненої. Подальша відробка прийомів упевненої поведінки і сприяння відчуттю упевненості в собі.

1. Ритуал вітання

2. Відтворення

Діти сідають в коло.

- Почнемо сьогоднішній день так: кидаючи один одному м'яч, будемо називать ім'я того, кому кидаємо. Той, хто одержить м'яч, приймає будь-яку позу, яку схоче, і всі інші вслід за ним відтворюють цю позу. Після цього той, у кого знаходиться м'яч (і чию позу ми тільки що відтворили), кидає м'яч наступному і т.д. до тих пір, поки м'яч не побуває у кожного з нас.

3. Моя поведінка

- Зараз ми виконаємо вправу, мета якої -- навчитися розрізняти, коли ми поводимося упевнено, а коли невпевнено. Ось ця лялька (ведучий надягає ляльку на руку) говоритиме, що відбувалося, а той, хто надіне на руку другу ляльку, повинен буде показати, як поводиться в цій ситуації, що говорить упевнена і невпевнена в собі людина.

Психолог від імені ляльки пропонує певну ситуацію. Другу ляльку надягає той, хто повинен дати відповідь. Після декількох ситуацій, запропонованих ведучим, можна запропонувати учасникам тренінгу придумати свої власні ситуації. Якщо охочих немає, пропонуються ситуації, наперед заготовлені ведучим.

Важливо, щоб у вправі брали участь всі підлітки, причому ведучий звертає увагу на те, щоб школярі самі кваліфікували відповідь як упевнену або невпевнену. Приклади ситуацій:

незащо поставили двійку;

хочеш подивитися телевізор, а друзі звуть гуляти;

не приймають в гру;

хочеш познайомитися з однолітком і т.д.

У кінці проводиться коротке обговорення і дається визначення упевненій і невпевненій поведінці.

4. Сила слова

Складаються три списки слів, характерні для упевнених, невпевнених і агресивних відповідей. Ведучий записує слова на дошці, а учасники в щоденнику.

5. Дзеркало

Діти утворюють два кола - внутрішнє і зовнішнє (якщо це неможливо, то діляться на дві команди - тих, хто сидить на правій і на лівій стороні парти).

По сигналу психолога той, хто стоїть у внутрішньому колі, повинен зобразити без слів, за допомогою жестів, пози, міміки -- упевнену або невпевнену людину, а той, хто стоїть в зовнішньому колі повинен здогадатися, кого зображали. Якщо він вгадав правильно, обидва учасники піднімають одну руку вгору. Потім, по сигналу ведучого, ті, хто стоять в зовнішньому колі роблять крок убік і, виявившися перед іншим учасником, намагаються зрозуміти, що зобразив той.

Після того, як буде пройдений весь круг, ролі міняються. Ті, що тепер стоять, в зовнішньому колі приймають певні пози, а що стоять у внутрішньому - відгадують.

Психолог фіксує кількість правильно вгаданих поз.

Після виконання вправи проводиться коротке обговорення.

Які пози частіше загадувалися, чому?

Які легше вгадувалися, чому?

6. Місто упевненості

Діти сидять в колі.

- Давайте всі разом напишемо розповідь про місто, в якому зібралися і живуть самі невпевнені люди з тих всіх, хто живе на Землі. Хтось з нас буде першим і скаже одну-дві фрази, з яких почнеться наша розповідь.

Далі рухатимемося по колу, за годинниковою стрілкою, і кожен по черзі буде, продовжуючи оповідання, говорити свої пропозиції.

7. Коло упевненості

- Уявіть собі невидиме коло діаметром близько 60 см на підлозі приблизно в півметрі від себе.

Зайдіть в коло і пригадайте прекрасний час, коли ви були "на гребені успіху".

У тій ситуації максимально виявилися всі ваші здібності. Все було добре, успіх супроводив вас. Якщо важко пригадати свою історію, ви можете скористатися історією героя кінофільму або легенди, яким захоплюєтеся. Дивна здатність вашого мозку -- це те, що для нього немає різниці між реальною історією і уявною. Фантазуйте сміливо -- ніхто не знатиме про це!

8. Я -- господар

- Яке ваше уявлення про господаря? (можливі варіанти: це сильна, упевнена в собі людина, він не чекає оцінок, він готовий оцінювати сам; це не тривожна, не метушлива, людина, відчуває себе розкріпаченим і спокійним, може розпоряджатися іншими).

Одна з головних рис господаря -- це упевненість в собі. Хто з вас упевнений в собі, встаньте! Привітайте того, хто встав першим, а інші хай сядуть. Я вірю, що ти -- господар, але доведи це іншим. Зроби або скажи щось, організуй так, щоб всі зрозуміли, що господар тут ти. Будь ласка!

Тепер, як господар, передай свої повноваження: признач іншого господаря ("господарем будеш ти!") з претендентів; претендент повинен вимовити яку-небудь фразу або, наприклад, просто назватися так, щоб всі зрозуміли -- це сказала людина, що відчуває себе в цій ситуації і цьому приміщенні господарем.

9. Ритуал прощання

Список літератури

1. Абрамова Г. С. Возрастная психология: Учебник для студентов вузов. - Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 624 с.

2. Бердяев Н.А. Самопознание.- М.: Педагогика, 1990-238с.

3. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. -М.; Л.: Владос, 1992-246с.

4. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание.- М.: Педагогика, 1986-216с.

5. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. -- К.: ІЗМН, 1998. -- 235 с.

6. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте.- М.: Педагогика, 1963-146с.

7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность.- М.: Педагогика , 1977- 170с.

8. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики.- М.: Педагогика, 1972- 200с.

9. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы.- М.: Бахрах, 1995- 178с.

10. Шорохова Е.В. Проблема Я и самосознание.- В кн.: Проблемы сознания.- М.: Педагогика, 1966-260с.

11. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды.- М.: Знание, 1989- 214с.

12. Эриксон Э. Детство и общество.- Спб., 1996- 190с.

13. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис.- М.: Бахрах, 1996- 200с.

14. Юнг К. Проблемы души нашего времени.- М.: Бахрах, 1994- 200с.

Размещено на Allbest.ru