Розвиток пізнавальної сфери підлітка

Дослідження проводилось о 9.00 годині з групою учнів 7-В класу у. кількості 23 чоловік. Учням була запропонована така інструкція: «Вам буде показана таблиця з числами. Ваша задача полягає у тому, щоб за 20 секунд запам'ятати якомога більше чисел. Через 20 секунд таблицю приберу і ви повинні будете записати всі ті числа, які ви запам'ятали. Увага!» Показую таблицю і включаю секундомір. Через 20 секунд таблицю прибираю і учні починають записувати числа, які запам'ятали.

Методика 4. Закономірності числового ряду. Мета: визначення логічного аспекту мислення

Необхідні матеріали: бланки з числовими рядами, олівець, секундомір.

Хід проведення.

Дослідження проводилось о 9.00 годині з групою учнів 7-В класу у кількості 23 чоловік. Учням була запропонована така інструкція: «Зараз вам будуть роздані бланки, на яких ви побачите 7 числових рядів. Ви повинні знайти закономірність побудови кожного ряду та вписати ті числа, яких в них не вистачає. На виконання даної роботи вам дається 5 хвилин. Які будуть запитання?» Після з'ясування завдання учням були роздані бланки з числовими рядами. Після команди «Почали» починаю вести відрахунок часу. Через 5 хвилин роботу було припинено і бланки зібрано.

2.2 Виявлення рівня сформованості уваги, короткочасної пам'яті та логічного мислення у учнів 7 класу

На підставі отриманих результатів проведених досліджень за методиками «Коректурна проба» та «Рахунок за Крепіліним» визначили рівень сформованості уваги учнів. Визначаючи обсяг уваги в умовах праці; за формулами визначили коефіцієнти достовірності (В) та продуктивності (Е):

С - W c + o

E = S В,

рис. 1 Рівень обсягу уваги учнів класу розподілився у такому відсотковому відношенні (рисі)

66% учнів класу мають високий рівень обсягу уваги в умовах праці, а також добре оперують розподіленням та переключенням уваги. Це учні значення коефіцієнту достовірності яких становить від 1 до 0,989.

17% учнів мають середній рівень сформованості уваги. Значення коефіцієнту достовірності у таких учнів становить від 0,98 до 0,96.

17%) учнів мають низький рівень сформованості уваги, про що свідчить коефіцієнт достовірності 0,95 і нижчий.

На основі кількісних результатів зупинимося на якісному аналізі. Інтерпретуючи результати дослідження можна наголосити на тому, що учні досить вміло розподіляють свою увагу, високий рівень має і вибірковість уваги про що свідчить коефіцієнт достовірності (В) та коефіцієнт продуктивності (Е).

Для деяких учнів мотивацією було швидше закінчити роботу,. при цьому було зроблено багато помилок. Клас був зацікавлений проведенням дослідження. Учнями показані досить високі результати стосовно переключення уваги, високий рівень працездатності і майже не простежується втома.

Рівень стійкості уваги під час роботи учнів 7 класу визначали за методикою «Рахунок за Крепіліним». У відсотковому відношенні рівень стійкості уваги учнів розподілився так (рис. 2).

17% учнів мають високий рівень стійкості уваги і під час роботи в них не простежується втома, про що свідчить майже відсутність помилок. Ці учні мають коефіцієнт працездатності більше 1.

61% учнів мають середній рівень стійкості уваги, збільшується кількість помилок, але не у значній мірі. Величина коефіцієнту від 1 до 0,7.

17% учнів з низьким рівнем стійкості уваги мають велику кількість помилок, які розподілені не рівномірно, простежується втома. їх коефіцієнт працездатності становить 0,7 і нижче.

рис. 2

На підставі кількісних результатів зупинимося на якісному аналізі дослідження. Інтерпретуючи дані за визначеним коефіцієнтом працездатності можна наголосити на тому, що деякі учні мали низьку мотивацію до дослідження, про що свідчить низька продуктивність при достатній кількості помилок причому рівномірно розподілених. Деякі роботи мали нерівномірність виконання завдання при достатній стійкості уваги.

пізнавальний увага мислення підлітковий учень

2.3 Визначення зв'язку між властивостями уваги та пам'яттю і мисленням

Увага є невід'ємною складовою пізнання. Вона характеризується такими основними властивостями як обсяг, розподілення, концентрація, стійкість і переключення. Відомо, що учнів - це одна із основних умов ефективності навчально-виховного процесу. Отже, пізнавальні процеси залежать від розвитку властивостей уваги, у тому числі пам'ять та мислення. Послаблення уваги супроводжує послаблення пам'яті та мислительної діяльності. Дослідження показали, що кращі результати з визначення короткочасної пам'яті та логічного мислення показують ті учні, які мають високі показники рівня сформованості уваги.

За даними дослідження робимо такий висновок, що учні повинні більше працювати над розвитком концентрації та обсягу уваги, що впливає на розвиток пам'яті і мислення. Результати дослідження у деякій мірі залежать і від мотиваційної сфери підлітка. Тому показуючи високий рівень розвитку уваги учні 7 класу мають середні показники з розвитку зорової пам'яті та логічного мислення висновки.

До підліткового періоду міцно прикріпилось визначення "важкий», "перехідний", "переломний", "критичний". Складність та своєрідність даного періоду є предметом багатьох психологічних та педагогічних досліджень. Та чим наполегливіше та ретельніше вивчаються проблеми розвитку та виховання підлітків, тим більше виникає нових питань та нових, ще не зрозумілих фактів.

Праці Л.І. Божович, Л.С. Виготського, Т.В. Драгунової, Д.Б. Ельконіна, А.К. Маркової, Д.І. Фельдштейна та багатьох інших психологів та педагогів свідчать про те, що особливості підлітків можуть бути зрозуміліші лише у загальному контексті психологічного розвитку. Підлітковий вік - це переростання можливостей навчальної діяльності і черговий акт розширення соціальної ситуації розвитку. Підліток здійснює ряд самостійних діяльностей, мотиви яких закономірно перетинаються між собою. Пізнавальна функція психіки полягає у перебудові образу світу, що з різною мірою повноти й адекватності відтворює реальність.

Важливим новоутворенням підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів, спричинений передусім новими вимогами до них з боку навчальної діяльності. Підліток вже в змозі самостійно організувати свою увагу, пам'ять, мислення, уяву, певною мірою регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо. Відчуття і сприймання підлітка розвиваються і функціонують в органічному взаємозв'язку. Значно зростає обсяг пам'яті, причому не лише за рахунок кращого запам'ятовування матеріалу, а й логічного його осмислювання. Зміни в інтелектуальній сфері виражаються передусім у розвитку здатності до абстрактного мислення, у зміні співвідношень між конкретно-образним мисленням та абстрактним мисленням на користь останнього, в формуванні понятійного мислення. Важлива особливість цього віку - формування активного, самостійного, творчого мислення. Відбуваються прогресивні зміни і в уяві підлітка. Зростає вимогливість підлітків до утворень своєї уяви. Важливою формою уяви стає мрія, яка творить образи бажаного майбутнього. Увага підлітка розвивається у зв'язку з формуванням у нього умінь вчитись і працювати, стаючи водночас одним з їх компонентів.

П.Я. Гальперін відмічав, що по-перше, увага ніколи не виступає як самостійний процес. І для самої людини, і зовнішньому спостереженню вона відкривається як напрямок та зосередженість будь-якої психічної діяльності. І по-друге, увага не має свого окремого, специфічного продукту. її результатом є покращення будь-якої діяльності, до якої вона приєднується. Увага у значній мірі визначає хід та результат навчальної діяльності.

Як суб'єкт навчальної діяльності підліток характеризується тенденцією до затвердження своєї позиції суб'єктивної винятковості «індивідуальності», прагненням чимось виділитися. Це може поширювати пізнавальну мотивацію, якщо співвідноситись із самою навчальною діяльністю - її предметом, засобами, способами рішення навчальних задач. Прагнення до «винятковості» входить і до мотивації досягнення. Освіта забезпечує певний визначений рівень пізнавальних потреб і здібностей підлітка, його підготовки до того чи іншого виду практичної діяльності.

Активна увага, стійка інтелектуальна працездатність, здібність до логічного осмислення матеріалу, який треба запам'ятати, та відволікання мислення є показниками рівня розвитку пізнавальних процесів у підлітковому віці.

У зв'язку з поставленою метою курсової роботи була вивчена відповідна література і визначено на скільки проблематика теми роботи вивчена в ній.

Для визначення розвитку пізнавальних процесів підлітків, а саме уваги, пам'яті та мислення з групою учнів 7 класу були проведені такі методики: "Коректурна проба", "Рахунок за Крепіліним", "Пам'ять на числа" та "Закономірності числового ряду".

Враховуючи вікові особливості підлітків та аналізуючи проведені дослідження можна сказати, що даних методик недостатньо для повного вивчення пізнавальних процесів. Ця робота потребує підтвердження за допомогою інших методик.

Висновки

учні здібні зберігати стійкість уваги протягом деякого часу; стійкість уваги пов'язана з рівнем розумового розвитку, наявності сформованих умінь і навичок;

учні виявили високу працездатність та високий рівень концентрації

уваги.

Дослідження підтверджує, що в підлітковому віці значно збільшується обсяг уваги, а також здібність до переключення уваги.

На підставі отриманих кількісних результатів дослідження проведеного за методикою „Пам'ять на числа" для визначення короткочасної зорової пам'яті та її обсягу учні класу у відсотковому відношенні розподілились так (рис. 3).

рис. 3

Визначення обсягу короткочасної зорової пам'яті проводилося за кількістю правильно відтворених чисел. Враховуючи те, що нормою для підлітка є 5 правильно відтворених чисел, клас був розподілений на учнів з високим (40%), середнім (30%) і низьким (30%) рівнем короткочасної зорової пам'яті.

Інтерпретуючи дані отримані на основі дослідження з метою визначення логічного аспекту мислення за методикою „Закономірності числового ряду" на підставі кількісних результатів оцінка логічного аспекту мислення проводилась за кількістю правильно написаних чисел. Спираючись на встановлену норму для підлітків 2 числа і більше учні класу розбиті на 3 рівні (рис. 4):

30%о учнів мають високий рівень логічного аспекту мислення, кількість правильно написаних відповідей більше 4;

35% учнів мають середній рівень логічного аспекту мислення, кількість правильно написаних відповідей 3 и 2;

35% - низький рівень, кількість правильно написаних відповідей 1 та ні одної.

рис. 4

При якісному аналізі кількісних результатів можна наголосити на тому, що учні не достатньо сконцентрували свою увагу на вирішенні поставленої задачі. За даними дослідження можна зробити висновок що учні мало працюють над. розвитком мислення, або мотивація учнів не була направлена на вирішення поставленої задачі.

Список використаної літератури

Алферов О.Д., Психологія розвитку учнів, Ростов-на-Дону, "Фенікс", 2000.

Блонський Б.Г., Пам'ять та мислення, С-П., 2001.

Богословський В.В., Загальна психологія, М: Просвіта, 1973, - с. 135-150.

Божович Е.Д., Психологічні особливості розвитку особистості підлітка, М, Знання, 1979.

Ведьонов А.В., Виховання волі учнів у процесі навчальної діяльності, М., АПН РРФСР, 1957.

Виготський Л.С., Розвиток вищих психічних функцій, М., 1960.

"Вікові особливості пізнавальної діяльності школярів та студентів", Зб.н.пр., М., 1979,-с. 38-45.

Дубровіна І.В., Вікова та педагогічна психологія. Хрестоматія, М., 1999, -с.79-104.

Дубровіна І.В., Психологія, М., 2001, - с. 143-153.

10.Дубровіна І.В., Особливості навчання і психологічного розвитку школярів 13-17 років, М, 2000.

11. Заброцький М.М., Вікова психологія.

12.3інченко В.П., Сприйняття та дії, М, Просвіта, 1967.

13. Ільясова І.І, Хрестоматія з вікової та педагогічної психології, М., МДУ, 1980, - с. 244-248, с. 282-290

14.Карелін О.О., Психологічні тести, 2т., М, Владос, 2002, - с.229-241.

15. Костюк Г.С., Вікова психологія, К., Радянська школа, 1976.

16. Крутецький В.А., Психологія навчання та виховання учнів, М., Просвіта, 1976.

17.Матюшкіна A.M., Психологія мислення, М., Прогрес, 1965.

18.М'ясоїд П.А., Загальна психологія, К., Вища школа, 2000, - с. 244-347.

19.Петровський О.В., Вікова та педагогічна психологія, М., Просвіта, 1973, - с. 130-136.

20."Питання психології пізнавальної діяльності", Зб.н.пр., М., 1979, - с. 6-19.

21."Проблеми психодіагностики навчання і розвитку школярів", Зб.н.пр., М., 1985.

22.Психологічні дослідження пізнавальних процесів і особистості, AH СРСР ін-т. псих., Наука, М., 1983, - с. 86-95.

23. Розвиток мотиваційно-пізнавальної сфери особистості учня в умовах навчальної діяльності, Зб.н.пр., М., 1985, - с. 28-42.

24. Столяренко Л.Д., Педагогічна психологія, Ростов-на-Дону, 2000, - с. 106-137.

25. Ушинський К.Д., Вибрані пед. праці, М, Держнавчпедвид, 1954, - с. 346-386.

26. Щербаков О.І., Практикум із загальної психології, М., Просвіта, 1990, - с. 122- 177.

Размещено на Allbest.ru