Психологічні особливості міжособистістних відносин підлітків з девіантною поведінкою
Емпіричне дослідження міжособових стосунків неповнолітніх правопорушників. Оцінка рівня тенденцій міжособових відносин в групах підлітків. Вибірка і процедура дослідження. Обговорення результатів, виводи щодо експерименту, заходи щодо групи риску.
| Рубрика | Психология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.11.2011 |
| Размер файла | 172,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
23
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
Психологічні особливості міжособистістних відносин підлітків з девіантною поведінкою
Акжігитов К.Р.
Харків- 2009
Зміст
міжособовий стосунок неповнолітний правопорушник дослідження
Вступ
Розділ 1. Емпіричне дослідження особливостей міжособових стосунків неповнолітніх правопорушників
1.1 Мета, завдання і методи дослідження
1.2 Опис вибірки досліджуваних
1.3 Процедура дослідження
1.4 Аналіз результатів дослідження
Висновки
Загальні висновки
Список використаної літератури
Вступ
Проблема міжособових відносин підлітків в наші дні набула виняткову актуальність. Проблема хвилює педагогів і батьків, психологів і юристів, соціологів і журналістів; інтенсивно досліджується зараз представниками багатьох наук від фізіології до філософії і від семіотики до кібернетики. Міжособистісні відносини підлітків як проблема було поставлене в роботах багатьох дослідників.
Міжособові відносини виникають і розвиваються в процесі спілкування. Спілкування - це інформаційна й предметна взаємодія у процесі якої реалізується, проявляється і формується міжособистістне взаємовідношення[2]. Але спілкування не лише інформаційна і предметна взаємодія, воно супроводжується обміном емоційних станів, чому і виникає, встановлюється емоційний контакт і задовольняються потреби в спілкуванні. Спілкування і міжособистістні відносини нерозривно зв'язані один з одним[6].
Міжособові відносини - це взаємна готовність суб'єктів до певного типа взаємодії. Готовність до взаємодії супроводжується емоційним переживанням позитивним, індиферентним, негативним. Готовність до взаємодії може реалізовуватись в поведінці суб'єктів в умовах спілкування, спільної діяльності. Саме спільна діяльність, спілкування розкривають характер міжособистістних відносин[9].
А.Е. Лічко, А.В. Мудрик підкреслюють важливість для підлітка «системи відносин», що складаються з однолітками; спілкування з| однолітками виділяється як провідна діяльність цього періоду; потреба підлітків в спілкуванні, в вивченні міжособистістної взаємодії стає основним чинником в їх психологічному розвитку. Багато дій властивих підліткам в ситуації спілкування слід оцінити як пошукові, направлені на задоволення потреби в отриманні нової інформації, нових переживань, розширенні свого досвіду[5].
Дослідники відзначають, що на відхилення в поведінці підлітка впливають наступні особливості відносин: положення ізгоя в класі, відкидання з боку вчителів, ярлик девіанта в школі. Можливо, що відчуження підлітків від школи відбувається внаслідок нетактовності, дратівливості стосовно підлітка з боку педагогів, байдужості вчителів у яких відсутні елементарні знання про причини і форми прояву педагогічної занедбаності. Низький статус школяра в класі, неможливість індивідуалізуватися, а потім інтегруватися в класі, незадоволена потреба самоствердитися в рамках школи ведуть до того, що підліток починає активний пошук інших співтовариств де він міг би компенсувати особистістні невдачі[7].
Підліток, прагнучи знайти пошану і визнання своєї незалежності, тяжіє до участі в спортивних, музичних, інших академічних або неформальних групах. Неформальна субкультура не є щось особливе. Вона вбирає в себе багато характеристик традиційної підліткової «вуличної» субкультури, будучи і групою соціальної ініціативи і клубом по інтересах, фан-клубом, карнавально-демонстративним рухом хіппі і панків, і підлітковою бандою[8].
У підлітка включеного в діяльність вуличних груп, які складаються стихійно, як правило на грунті хворих інтересів, часто є мікросередою, що негативно впливає на підлітка. Формуються соціально-негативні інтереси, прагнення до дорослих форм поведінки: ранній сексуальний досвід, групове вживання наркотиків, алкоголізація. Членство в підліткових групах, "кодекс честі" яких спирається на домінування групових норм над загальнолюдськими, стає заставою девіантної поведінки підлітка. Належність до девіантної групи дає підліткові нові способи самоствердження, дозволяє максимізувати своє «Я» вже не за рахунок соціально-позитивних, в яких він виявився банкротом, а за рахунок соціально-негативних рис і дій[7].
На сьогоднішній день немає єдиної точки зору на визначення поняття девіантної поведінки і наскільки воно є патологічним. Існують різні підходи до визначення девіантної поведінки які виходять з різного розуміння норми: соціологічний, психологічний і біологічний. Соціологічний підхід визначає девіацію як відхилення від загальноприйнятих, усереднених стереотипів поведінки [1]. Данний підхід ототожнює руйнівну (асоціальну) девіацію лише із злочинною - поведінкою, кримінально карною, заборонену законом, і є| лише однією з форм девіантної поведінки.
Психологічний підхід розглядає девіацію як відхилення від природної для конкретного індивіда поведінки[10]. Тому деякі вчені вважають за девіантну поведінку зацикленність на чомусь одному, хоча воно може і не носити антисоціальний характер. Соціально-психологічний підхід пояснює причини, що впливають на появу поведінки, що відхиляється: девіантна поведінка - результат складної взаємодії процесів, що відбуваються в суспільстві і свідомості людини[3].
Проте, вчені погоджуються з думкою, що до відхилиної поведінки відносяться різні дії підлітків агресивного, антисоціального, аддиктивного характеру (алкоголізм, токсікоманія і наркоманія), різні правопорушення і такі типово підліткові реакції як реакція опозиції, втеча з дому, реакція угрупування з однолітками. Останні форми зазвичай не носять патологічний характер і повинні з віком зникати[4].
Поява порушень поведінки підлітків залежить від взаємодії багатьох чинників. В.В. Ковальов запропонував розглядати їх по трьох осях: соціально-психологічній, клінико-психопатологічній і особово-динамічній[3]. Лишається суперечним питання про те як взаємодіють різного роду чинники, визначаючи порушену поведінку. Зазвичай виділяється три типа причин: соціальні, особистістно-психологічні і біологічні. Недостатньо вивченою є роль спадковості, хоча приклади девіантної поведінки прийомних дітей, що виховуються з раннього віку в благополучних сім'ях досить показові. Ведучими визнані особистістні особливості підлітків які складаються під впливом середовища. Не існує якої-небудь конкретної межі, що зумовлює девіації в поведінці, але комплекс рис, який може, але не обов'язково приведе до поведінкового відхилення. Зазвичай цей комплекс рис включає такі якості як: тривожність, конфорність, занижена самооцінка та інші. Сам підлітковий вік є передумовою виникнення девіантної поведінки. Процес фізичного і психічного розвитку викликає зміни емоційно-ціннісного відношення до себе і появу незадоволеності собою і оточуючими. Підлітки демонструючи самовпевненість, черствість і розв'язану поведінку, часто відчувають боязкість, соромливість і підвищену чутливість[1].
Характер девіантної поведінки підлітка залежить від того, як він навчений або навчений взагалі відповідати на виникаючі труднощі: шляхом творчих або руйнівних дій, яким чином суспільство, макро- і мікросоціум стимулює соціально-інноваційні, творчі дії особистості або ж навпаки, не стимулює їх. Необхідно відзначити все зростаючу роль засобів масової інформації, як одного з соціальних чинників, що пропагують агресивні форми поведінки[5].
Відхилена, агресивна або замкнута поведінка підлітків є однією з найгостріших соціальних проблем нашого часу. Особливу тривогу викликає не лише зростаюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність дітей, але і їх жорстокість, агресивність. Девіантна поведінка підлітків стає джерелом душевних страждань не лише батьків, але самих підлітків, які часто самі стають жертвами з боку однолітків.
Вчителя і навіть батьки часто самі провокують агресивну поведінку підлітків і закріплюють її своєю реакцією. Найпоширенішою мірою боротьби з|із| девіаціями підлітка є різні санкції (двійки, зауваження, вимова батькам, |крик), що викликає у багатьох дітей відчуття безнадійності і роздратування через те, що дорослі абсолютно не хочуть зрозуміти його і допомогти, навчити справлятися з собою, контролювати себе. Завдання сучасного педагога полягає саме в тому, щоб встановити довіру в відносинах з "важким" підлітком і сприяти його розвитку, а також створити сприятливі умови для саморозвитку і становлення самосвідомості.
Вибравши цю тему, ми переслідуємо наступну мету і завдання:
Мета - дослідити психологічні особливості міжособових відносин неповнолітніх правопорушників.
Для реалізації поставленої мети під час нашого дослідження вирішувалися наступні завдання:
1. Провести аналіз літератури, що розглядає проблеми відносин підлітків;
2. Дослідження рівня тенденцій міжособових відносин в групах підлітків;
3. Визначення психологічних особливостей міжособистістних відносин неповнолітніх правопорушників.
У данному дослідженні були використані наступні методики:
1. "Опитувальник міжособистістних відносин" Шутца;
2. Методика "Q-сортування" В.ст. Стефансона.
Як методи математичної статистики був використаний метод Вілкоксона Манна Уітні для дослідження відмінностей між групами досліджуванних.
У дослідженні брали участь 40 хлопців - 20 підлітків 16 - 17 років, що відбувають покарання в Куряжській виховної колонії м. Харкова і 20 підлітків віком 16-17 років, що навчаються в Комісарівській загальноосвітній школі №31 Луганської обл.
Розділ 1. Емпіричне дослідження особливостей міжособових стосунків неповнолітніх правопорушників
1.1 Мета, завдання і методи дослідження
Мета нашого дослідження - дослідити психологічні особливості міжособових відносин неповнолітніх правопорушників.
Завдання:
1. Провести аналіз літератури присвяченій проблемі відносин підлітків;
2. Дослідження рівня тенденцій міжособистістних відносин в групах підлітків;
3. Визначення психологічних особливостей міжособистістних відносин неповнолітніх правопорушників.
Для проведення експерементального дослідження і виконання поставлених завдань були використані наступні методики:
1. "Опитувальник міжособистістних відносин" Шутца.
2. Методика "Q-сортування" В.ст. Стефансона;
Опитувальник міжособистістних відносин Шутца (ОМО) складається з шести шкал. Кожна шкала виявляє певну тенденцію:
Ie - тенденція знаходитися в товаристві інших людей;
Iw - бажання, щоб інші виявляли цікавість до індивіда і
приймали його в своє суспільство;
Ce - тенденція контролювати відносини з іншими;
Cw - тенденція підкорятися іншим у відношення
Ae - тенденція встановлювати близькі відносини з іншими;
Aw - бажання, щоб інші встановлювали глибокі емоційні
відносини.
Для виконання цього опитувальника необхідно уважно прочитати 54 думки.
Якщо досліджуванний вважає, що думка вірна і відповідає його уявленню про себе і інших людей, то в бланку відповідей напроти номера думки необхідно відзначити ступінь згоди з ним, використовуючи запропоновану шкалу:
1 - зазвичай;
2 - часто;
3 - інколи;
4 - випадково;
5 - рідко;
6 - ніколи.
При збігу відповіді досліджуванного з ключем він оцінюється в 1 бал, при неспівпаданні - в 0 балів. Набрана кількість балів має своє значення:
0 - 1 - екстремально низькі бали;
2 - 3 - низькі бали;
4 - 5 - пограничні бали;
6 - 7 - високі бали;
8 - 9 - екстремально високі бали.
«Q-сортування» В. Стефансона призначене для вивчення уявлень про себе. Методика дозволяє визначити шість основних тенденцій поведінки людини в групі: залежність, незалежність, товариськість, нетовариськість, ухвалення «боротьби» і уникнення «боротьби». Досліджуванному пропонується 60 тверджень, що стосуються поведінки людини в групі.(Додаток 2) Пропонується відповісти «так|», якщо воно відповідає уявленню про себе, або «ні», якщо не відповідає йому. Підраховується частота прояву кожній з тенденцій. Причому кількість відповідей «так» по одній з тенденцій сумується з кількістю «ні» по полярній тенденції в зв'язаній парі.
Як методи математичної статистики був використаний метод Вілкоксона Манна Уітні для дослідження відмінностей між групами досліджуванних.
1.2 Опис вибірки досліджуванних
У дослідженні взяли участь 40 хлопців у віці 16-17 років. Перша група - 20 підлітків що відбувають покарання в Куряжській виховної колонії для неповнолітніх. Засуджені відбувають покарання за крадіжки, за вживання і поширення наркотичних речовин, згвалтування, за нанесення тяжких тілесних ушкоджень і за вбивства. Більшість правопорушників з неповних або несприятливих сімей в яких вони зростали без нагляду і де нормою поведінки є грубість, агресія, вживання спиртних напоїв і інші прояви асоціальної поведінки. Досить часто в місця позбавлення волі потрапляють педагогічно занедбані підлітки, відповідно з низьким рівнем інтелектуальних здібностей, а деякі зовсім не ходили до школи. Інколи в колонію потрапляють підлітки з благополучних сімей. Причиною засудження, частіше, було вживання наркотичних речовин. Одна із основних причин знаходження неповнолітніх підлітків за гратами це недостатній рівень соціально-економічного розвитку країни.
Але, не дивлячись на все це в групі неповнолітніх правопорушників зустрічаються привітні підлітки, які старанно виконують всі завдання.
Другою групою були учні загальноосвітньої школи № 31 селища Комісарівки Луганської області. Школярі з благополучних сімей, оскільки школа досить престижна. У правослухняних підлітків можна передбачити - середній або навіть вище середнього рівень інтелекту, розвинена пізнавальна мотивація, активніші і розкуті чим правопорушники.
1.3 Процедура дослідження
Наше дослідження складалося з трьох основних етапів.
Перший етап - вибір проблеми і теми, визначення мети і завдань, складання бібліографії і систематизація матеріалу.
На другому етапі роботи відбувався вибір методів і розробка методик дослідження, підбір досліджуванних, безпосереднього дослідження, формулювання попередніх висновків.
Підбір досліджуванних і дослідження так само проходило у декілька етапів. Дослідження проводилося на двох групах. До першої групи увійшли підлітки, що відбувають покарання в Куряжській виховній колонії, а в другій групі були школярі 11-го класу. Спочатку дослідження проводилося в групі правопорушників. Деякі підлітки відмовилися від участі в дослідженні, але все таки більшість погодилася узяти участь. У групі школярів, всі охоче з цікавістю погодилися узяти участь у дослідженні.
Третій, завершальний етап будується на кількісній і якісній обробці данних емпіричного дослідження.
1.4 Аналіз результатів дослідження
Розглянемо результати, отримані з опитувальника міжособистістних відносин Шутца (ОМО), який дозволяє виявити певні тенденції особистості.
Для групи правопорушників ми отримали дані які занесені в таблицю №2, а результати групи школярів занесені в таблицю №1.
У групі правопорушників виявляються такі шкали як: «Iw - бажання, щоб інші виявляли цікавість до індивіда і приймали його в своє суспільство» (7,25), «Ae- тенденція встановлювати близькі відносини з іншими» (6,35). У групі школярів виявляються інші шкали: «Ie - тенденція знаходитися в товаристві інших людей» (7,6), «Cw - тенденція підкорятися іншим у відношеннях» (6,6), «Aw - бажання, щоб інші встановлювали глибокі емоційні відносини» (3,9).(дані наведені у середньому значенні)
При порівнянні двох груп досліджуванних можна зробити висновок, що підліток, що вчиться в школі відчуває себе добре серед людей і прагне їх знайти, а у тих підлітків, що знаходяться у виховній колонії яскравіше виражена сильна потреба бути прийнятим іншимими і належати до їх суспільства. Вони хворобливо переживають свою ізоляцію, прагнуть зайняти благополучне положення в системі спілкування і намагаються досягти бажаних результатів будь-яким шляхом, у тому числі і негативними вчинками.
При розгляді тенденції підкорятися іншим в спілкуванні помітна різниця між школярами, які допускають, щоб керівна роль належала іншим і підлітками правопорушниками, які прагнуть спілкуватися в умовах відносної рівності, - при домінуючому контролі відносин з іншими. Він відчуває себе особистістью там, де за ним є право грати ту роль, яка йому більше імпонує, прагне брати на себе всю відповідальність. Лише деякі опитані можуть допустити контроль над собою, а інші не відчувають залежність і коливання при прийнятті рішень. У школярів дані тенденції виражені значно слабше.
Потреба в спілкуванні виявляється, перш за все, в активному пошуку «близького друга», встановленні з ним взаємної симпатії. Схильність встановлювати близькі відносини розвинена відносно однаковою мірою, але найвимогливіше до цього відносяться підлітки з негативними шаблонами поведінки. При встановленні близьких відносин, підлітки правопорушники дуже обережні у виборі особистостей з якими створюють глибокі емоційні відносини, оскільки спілкування з даною особистістью викликає у підлітка найбільш глибокі і стійкі відчуття, він прагне постійно бути з цією людиною, готовий при цьому йти на певні жертви, здатний розірвати відносини з тими людьми, які заважають даному спілкуванню.
Розглянимо наведені нижче таблиці, що характеризують отримані дані.
Результати показників школярів по опитувальнику міжособистістних відносин Шутца (ОМО) відображені у таблиці 1.
Таблиця 1. Результати показників школярів за методикою Шутца (ОМО)
|
№ |
Ie |
Iw |
Cw |
Ce |
Ae |
Aw |
|
|
1 |
9 |
5 |
5 |
4 |
5 |
4 |
|
|
2 |
8 |
6 |
9 |
3 |
6 |
4 |
|
|
3 |
6 |
7 |
8 |
3 |
4 |
2 |
|
|
4 |
7 |
7 |
9 |
1 |
2 |
2 |
|
|
5 |
6 |
5 |
7 |
7 |
3 |
4 |
|
|
6 |
6 |
7 |
8 |
5 |
3 |
4 |
|
|
7 |
8 |
4 |
8 |
7 |
4 |
5 |
|
|
8 |
9 |
8 |
4 |
7 |
6 |
4 |
|
|
9 |
8 |
5 |
8 |
5 |
5 |
4 |
|
|
10 |
8 |
7 |
8 |
5 |
4 |
2 |
|
|
11 |
8 |
5 |
4 |
5 |
5 |
3 |
|
|
12 |
6 |
3 |
8 |
6 |
6 |
4 |
|
|
13 |
8 |
1 |
6 |
4 |
2 |
6 |
|
|
14 |
8 |
6 |
5 |
7 |
6 |
3 |
|
|
15 |
9 |
5 |
7 |
6 |
4 |
6 |
|
|
16 |
5 |
8 |
4 |
4 |
5 |
3 |
|
|
17 |
9 |
7 |
6 |
4 |
5 |
3 |
|
|
18 |
7 |
4 |
7 |
8 |
3 |
6 |
|
|
19 |
9 |
7 |
6 |
3 |
6 |
4 |
|
|
20 |
8 |
4 |
5 |
7 |
4 |
5 |
|
|
X |
7,6 |
5,55 |
6,6 |
5,05 |
4,4 |
3,9 |
Результати показників підлітків правопорушників по опитувальнику міжособистістних відносин Шутца (ОМО) відображені у таблиці 2.
Таблиця 2. Результати показників правопорушників за методикою Шутца (ОМО)
|
№ |
Ie |
Iw |
Cw |
Ce |
Ae |
Aw |
|
|
1 |
2 |
8 |
1 |
1 |
9 |
4 |
|
|
2 |
5 |
9 |
4 |
6 |
5 |
2 |
|
|
3 |
5 |
7 |
2 |
9 |
6 |
3 |
|
|
4 |
5 |
8 |
1 |
8 |
8 |
3 |
|
|
5 |
6 |
7 |
3 |
7 |
5 |
2 |
|
|
6 |
5 |
7 |
1 |
9 |
8 |
1 |
|
|
7 |
6 |
8 |
0 |
5 |
9 |
3 |
|
|
8 |
3 |
9 |
7 |
5 |
7 |
6 |
|
|
9 |
6 |
6 |
6 |
9 |
3 |
2 |
|
|
10 |
4 |
9 |
3 |
7 |
7 |
1 |
|
|
11 |
6 |
3 |
7 |
5 |
4 |
3 |
|
|
12 |
5 |
8 |
3 |
8 |
4 |
2 |
|
|
13 |
4 |
7 |
3 |
2 |
8 |
0 |
|
|
14 |
3 |
5 |
3 |
7 |
7 |
1 |
|
|
15 |
6 |
8 |
1 |
3 |
5 |
6 |
|
|
16 |
6 |
8 |
3 |
9 |
5 |
2 |
|
|
17 |
7 |
5 |
4 |
3 |
6 |
6 |
|
|
18 |
3 |
7 |
1 |
4 |
7 |
2 |
|
|
19 |
2 |
9 |
4 |
6 |
6 |
1 |
|
|
20 |
3 |
7 |
4 |
2 |
8 |
3 |
|
|
X |
4,6 |
7,25 |
3,05 |
5,75 |
6,35 |
2,65 |
Для зручності порівняння середніх показників в групах, ці дані представлені на гістограмі №1
Гістограма 1
Використавши математичний метод, Вілкоксона Манна Уїтні ми виявили такі відмінності між групами: (Додаток 3)
Ie
Uт = 138; U = 26,5; Uт>U|.
Психологічні показники в групі правопорушників менші, ніж в групі школярів р<0,025 говорить про те, що імовірність помилки мала. Відмінності по суті.
Iw
Uт = 138; U = 88,5; Uт|> U.
Психологічні показники в групі школярів менші, ніж в групі правопорушників р<0,025 говорить про те, що імовірність помилки мала. Відмінності по суті.
Ce
Uт = 138; U = 162; Uт|< U.
Відмінності в групах не істотні|суттєві|, зрушення|зсув| обумовлене грою випадку.
Cw
Uт = 138; U = 34,5; Uт>U|.
Психологічні показники в групі школярів більші, ніж в групі правопорушників р<0,025 говорить про те, що імовірність помилки мала. Відмінності по суті.
Ae
Uт = 138; U = 79; Uт|> U.
Психологічні показники в групі школярів менші, ніж в групі правопорушників р<0,025 говорить про те, що імовірність помилки мала. Відмінності по суті.
Aw
Uт = 138; U = 100,5; Uт>U.
Психологічні показники в групі школярів більші, ніж в групі правопорушників р<0,025 говорить про те, що імовірність помилки мала. Відмінності по суті.
Розглянемо результати, отримані по методиці «Q-сортування» В. Стефансона
Методика дозволяє визначити шість основних тенденцій поведінки людини в групі: залежність, незалежність, товариськість, нетовариськість, ухваленні «боротьби» і уникнення «боротьби».
Для групи правопорушників ми отримали дані, які занесені в таблицю №4, а результати групи школярів занесені в таблицю №3.
У групі правопорушників виявляються такі шкали як: «незалежність» (12), «Товариськість» (13,85), «Ухвалення боротьби» (11).
У групі школярів виявляються такі шкали: «Ухвалення боротьби» (10,15), «Залежність» (9,95), «Товариськість» (14,25).(дані наведені у середньому значенні)
При порівнянні двох груп досліджуванних можна зробити висновок, що у школярів виражена тенденція до залежності, яка виявляється у внутрішньому прагненні індивіда до ухвалення групових стандартів і цінностей (соціальних і морально-етичних). У підлітків з негативними шаблонами поведінки такої тенденції не спостерігається. Ці підлітки знаходяться в колонії де потрібно слідувати правилам, вони обмежені у виборі і постійно знаходяться під контролем. Вони відмовляються приймати соціальні і морально-етичні норми.
Тенденція до товариськості у школярів свідчить про контактність, прагненні до емоційних проявів в спілкуванні в групі. А спілкування з однолітками для багатьох правопорушників виступає не як самостійна потреба, а як засіб компенсації незадоволенності своїм положенням, засіб самоствердження.
Тенденція до «боротьби» приблизно на однаковому рівні - це активне прагнення особистості брати участь в груповому житті, прагнути глибшого статусу в системі міжособистістних відносин. Правопорушники намагаються досягнути високого авторитету серед інших вихованців колонії, намагаються підвищити свій статус.
Розглянемо наведені нижче таблиці, що характеризують отримані дані.
Результати показників школярів по методиці «Q-сортування» В.Стефансона відображені у таблиці 3.
Таблиця 3. Результати показників школярів за методикою «Q-сортування» В.Стефансона
|
№ |
Зал. |
Незал. |
Тов. |
Нетов. |
Ух.бор. |
Уник.бор. |
|
|
1 |
7 |
13 |
11 |
9 |
8 |
12 |
|
|
2 |
8 |
12 |
13 |
7 |
10 |
10 |
|
|
3 |
10 |
10 |
15 |
5 |
12 |
8 |
|
|
4 |
11 |
9 |
12 |
8 |
10 |
10 |
|
|
5 |
13 |
7 |
16 |
4 |
9 |
11 |
|
|
6 |
10 |
10 |
13 |
7 |
12 |
8 |
|
|
7 |
8 |
12 |
17 |
3 |
11 |
9 |
|
|
8 |
10 |
10 |
17 |
3 |
8 |
12 |
|
|
9 |
9 |
11 |
12 |
8 |
10 |
10 |
|
|
10 |
11 |
9 |
16 |
4 |
9 |
11 |
|
|
11 |
7 |
13 |
14 |
6 |
13 |
7 |
|
|
12 |
9 |
11 |
14 |
6 |
8 |
12 |
|
|
13 |
13 |
7 |
13 |
7 |
11 |
9 |
|
|
14 |
8 |
12 |
15 |
5 |
10 |
10 |
|
|
15 |
9 |
11 |
14 |
6 |
13 |
7 |
|
|
16 |
12 |
8 |
11 |
9 |
9 |
11 |
|
|
17 |
13 |
7 |
16 |
4 |
11 |
9 |
|
|
18 |
12 |
8 |
15 |
5 |
12 |
8 |
|
|
19 |
8 |
12 |
17 |
3 |
8 |
12 |
|
|
20 |
11 |
9 |
14 |
6 |
9 |
11 |
|
|
X |
9.95 |
10.05 |
14.25 |
5.75 |
10.15 |
9.85 |
Результати показників підлітків правопорушників по методиці «Q-сортування» В. Стефансона відображені у таблиці 4.
Таблиця 4. Результати показників правопорушників за методикою «Q-сортування» В.Стефансона
|
№ |
Зал. |
Незал. |
Тов. |
Нетов. |
Ух.бор. |
Уник бор. |
|
|
1 |
7 |
13 |
11 |
9 |
8 |
12 |
|
|
2 |
6 |
14 |
13 |
7 |
10 |
10 |
|
|
3 |
9 |
11 |
14 |
6 |
12 |
8 |
|
|
4 |
7 |
13 |
13 |
7 |
14 |
6 |
|
|
5 |
12 |
8 |
12 |
8 |
13 |
7 |
|
|
6 |
5 |
15 |
15 |
5 |
14 |
6 |
|
|
7 |
11 |
9 |
13 |
7 |
10 |
10 |
|
|
8 |
8 |
12 |
16 |
4 |
8 |
12 |
|
|
9 |
6 |
14 |
13 |
7 |
11 |
9 |
|
|
10 |
9 |
11 |
11 |
9 |
12 |
8 |
|
|
11 |
7 |
13 |
12 |
8 |
9 |
11 |
|
|
12 |
10 |
10 |
15 |
5 |
12 |
8 |
|
|
13 |
9 |
11 |
14 |
6 |
11 |
9 |
|
|
14 |
6 |
14 |
15 |
5 |
9 |
11 |
|
|
15 |
10 |
10 |
12 |
8 |
12 |
8 |
|
|
16 |
7 |
13 |
14 |
6 |
11 |
9 |
|
|
17 |
9 |
11 |
17 |
3 |
9 |
11 |
|
|
18 |
8 |
12 |
16 |
4 |
13 |
7 |
|
|
19 |
6 |
14 |
17 |
3 |
9 |
11 |
|
|
20 |
8 |
12 |
14 |
6 |
13 |
7 |
|
|
X |
8 |
12 |
13.85 |
6.15 |
11 |
9 |
Для зручності порівняння середніх показників в групах, ці дані представлені на гістограмі №2
Гістограма №2
Размещено на http://www.allbest.ru/
23
Размещено на http://www.allbest.ru/
Використавши математичний метод, Вілкоксона Манна Уїтні ми виявили такі відмінності між групами: (Додаток 4)
Залежність
Uт = 138; U = 96,5; Uт>U|.
Психологічні показники в групі школярів більші, ніж в групі правопорушників р<0,025 говорить про те, що імовірність помилки мала. Відмінності по суті.
Товариськість
Uт = 138; U = 225,5; Uт< U.
Відмінності в групах не істотні, зрушення обумовлене грою випадку.
Ухвалення боротьби
Uт = 138; U = 148,5; Uт< U.
Відмінності в групах не істотні зрушення обумовлене грою випадку.
Висновки
У підлітків правопорушників в результаті дослідження були виявлені такі особливості міжособистістних відносин:
- мають сильну потребу бути прийнятим іншими і належати до їх суспільства
- прагнуть брати на себе всю відповідальність, сполучену з провідною роллю;
- підлітки з відхилиною поведінкою не приймають контролю над собою;
- вони дуже обережні при встановленні близьких стосунків;
- обережні при виборі особистостей з якими створюють більш глибокі емоційні відносини;
- відмовляються приймати соціальні і морально-етичні норми;
- намагаються добитися вищого статусу в системі міжособових відносин.
У школярів в результаті дослідження були виявлені такі особливості міжособистістних відносин:
- підлітки відчувають себе добре серед людей і намагаються їх знайти;
- підлітки можуть підкорятися іншим у відносинах;
- виявляється бажання, щоб інші встановлювали глибокі емоційні відносини;
- прагнення підлітків до ухвалення групових стандартів і цінностей (соціальних і морально-етичних);
- виявляється контактність, прагнення до емоційних проявів в спілкуванні в групі;
- активне прагнення особистостей брати участь в груповому житті.
Загальні висновки
Аналіз літератури присвяченій проблемі відносин підлітків показав, що для підлітка важлива «система відносин», що складається з однолітками; спілкування з однолітками виділяється як провідна діяльність цього періоду; потреба підлітків в спілкуванні, вивченні міжособистістної взаємодії стає основним чинником в їх психологічному розвитку. Дослідники відзначають, що на відхилення в поведінці підлітка впливають наступні особливості відносин: положення ізгоя в групі, відкидання з боку людей, ярлик девіанта. Належність до девіантної групи дає підліткові нові способи самоствердження, дозволяє максимізувати своє «Я» вже не за рахунок соціально-позитивних, в яких він виявився банкротом, а за рахунок соціально-негативних рис і дій [5].
Дослідження рівня тенденцій міжособистістних відносин показали, що підліток, що вчиться в школі відчуває себе добре серед людей і прагне їх знайти, а у тих підлітків, що знаходяться у виховній колонії яскравіше виражена сильна потреба, бути прийнятим іншими і належати до їх суспільства. Школярі допускають, щоб керівна роль належала іншим, а підлітки правопорушники прагнуть спілкуватися в умовах відносної рівності - при домінуючому контролі відносин з іншими. У школярів виражена тенденція до залежності, яка виявляється у внутрішньому прагненні індивіда до ухвалення групових стандартів і цінностей. У підлітків з негативними шаблонами поведінки такої тенденції не спостерігається. Тенденція до товариськості у школярів свідчить про контактність, прагненні до емоційних проявів в спілкуванні в групі. Тенденція до «боротьби» приблизно на однаковому рівні - це активне прагнення особистості брати участь в груповому житті, досягати глибшого статусу в системі міжособистістних відносин.
Міжособистістні відносини неповнолітніх правопорушників характеризуються тим, що вони хворобливо переживають свою ізоляцію, прагнуть зайняти благополучне положення в системі спілкування і намагаються досягти бажаних результатів будь-яким шляхом, у тому числі і негативними вчинками. При встановленні близьких відносин, підлітки правопорушники дуже обережні у виборі особистостей з якими створюють глибші емоційні відносини, оскільки спілкування з даною особою викликає у підлітка найбільш глибокі і стійкі відчуття, він прагне постійно бути з цією людиною, готовий при цьому йти на певні жертви, здатний розірвати відносини з тими людьми, які заважають даному спілкуванню. Спілкування з однолітками для багатьох правопорушників виступає не як самостійна потреба, а як засіб компенсації незадоволенності своїм положенням, засіб самоствердження.
Дезадаптовані підлітки вимагають до себе особливого підходу і додаткових педагогічних зусиль.
Список використаної літератури
міжособовий стосунки неповнолітний девіантний
1. Выготский Л.С. Педология подростка // Собр.соч.: в 6т. - М., 1984. т.5 Трудное детство. - 195 с.
2. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. Минск, 1976. - 17 с.
3. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста: Руководство для врачей. - М., 1979. - 32 с.
4. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Темперамент и характер// Психология индивидуальных различий. Тексты. - М., 1982. - 122 с.
5. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации у детей и подростков. - Л.,1983. - 23 с.
6. Мясищев В.Н. Дружба и Вражда в их социально-психологической значимости. - В кн.: Социальная психология личности. Л., 1974. - 13-20 с.
7. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику. - М., 1997. - 45 с.
8. Натанзон Э.Ш. Психологический анализ поступков ученика. - 59 с.
9. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Л., 1979. - 3-7 с.
10. Фрейд З. Психология бессознательного. - М., 1989. - 95 с.
Размещено на Allbest
Подобные документы
Мала група в психології: поняття, основні явища і процеси. Лідерство і керівництво в малій групі, особливості міжособистісних відносин підлітків у групах однолітків. Емпіричне дослідження особливостей неформального лідерства в підлітковій групі.
курсовая работа [133,9 K], добавлен 13.01.2010Теоретичний аналіз дослідження психологічних особливостей учнівських груп і згуртованності. Поняття малої групи, рівневий аналіз групової структури. Розвиток особистості дитини у шкільному віці. Особливості структури міжособових відносин в групах дітей.
курсовая работа [33,9 K], добавлен 15.09.2009Теоретичне та експериментальне дослідження природи агресивності та міжособових стосунків у середовищі підлітків. Аналіз психологічних понять агресія, агресивність. Розвиток агресивності в дитячому віці та її подальше формування в процесі соціалізації.
дипломная работа [194,2 K], добавлен 15.07.2009Чинники, які впливають на міжособові стосунки у педагогічних колективах. Структура міжособових стосунків. Соціальні типи та ролі в колективі. Вплив стилю керівництва на стосунки у педагогічному колективі. Методи дослідження міжособистісних стосунків.
курсовая работа [105,8 K], добавлен 10.03.2011Пам'ять як психічний процес. Характеристика підліткового віку, особливості пам'яті підлітків. Теоретичне, досвідчено-емпіричне дослідження особливостей пам'яті у підлітків. Питання про взаємовідношення довільного і мимовільного запам'ятовування.
курсовая работа [91,1 K], добавлен 08.04.2011Особливості психологічного розвитку підлітків. Чинники, які впливають на формування суїцидальних уявлень молоді. Дослідження рівня конфліктності, самооцінки та схильності до стресів підлітків. Анкета для визначення причин самогубства, обробка результатів.
курсовая работа [119,5 K], добавлен 25.12.2013Сім'я як головний інститут виховання. Конфліктні ситуації між батьками. Принципи спілкування батьків з дітьми. Методи та прийоми виховання дітей. Система міжособових відносин в сім'ї та внутрісімейні психологічні чинники. Особливості поведінки підлітків.
реферат [26,6 K], добавлен 03.10.2009Психолого-педагогічні основи вивчення проблеми "важких" підлітків. Психологічні особливості розвитку дітей підліткового віку. Методи дослідження підлітків, які важко піддаються вихованню. Дослідження самооцінки та агресивності підлітків і їх результати.
курсовая работа [580,8 K], добавлен 20.09.2010Особливості прояву депресивного стану у неповнолітніх. Фактори виникнення депресії у підлітків та її подолання. Емпіричне вивчення особливостей мотивації агресивної поведінки неповнолітніх. Організація та методи дослідження, інтерпретація результатів.
курсовая работа [143,8 K], добавлен 08.06.2015Самооцінка: загальне поняття, види, функції, механізми формування. Роль самооцінки в розвитку міжособистісних відносин. Емпіричне дослідження соціометричного статусу молодших підлітків. Опис методик, аналіз результатів та інтерпретація отриманих даних.
дипломная работа [806,3 K], добавлен 11.05.2013
