Проблема "важких підлітків". Причини виникнення важковиховуваності, специфіка роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Глухівський національний педагогічний університет

Реферат на тему:

“Проблема «Важких підлітків» Причини виникнення важковиховуваності, специфіка роботи“

Підготувала

Студентка I курсу

22 - М групи ФТФ

Зайцева Галина

Глухів 2009

План

Вступ

Девіантна поведінка

Психологічні фактори девіантної поведінки

Психолого-педагогічна корекція певних проявів характеру підлітка

Висновок

Використана література

Вступ

Проблема важких підлітків - одна з центральних психолого-педагогічних проблем. Зростання підліткової злочинності збільшується темпами, що помітно випереджають темпи зростання правопорушень в інших вікових групах. 70% злочинів скоюється особами до 30 років.

Оцінка будь-якої поведінки завжди передбачає її порівняння з якоюсь нормою, проблемну поведінку часто називають девіантною.

Девіантна поведінка

Девіантна поведінка - це система вчинків чи окремі вчинки, що протирічать прийнятим в суспільстві правовим чи моральним нормам.

Девіантна поведінка ділиться на дві великі категорії.

По-перше - це поведінка, відхилена від норм психічного здоров'я, при наявності вираженої чи невираженої психопатології.

По-друге - це антисоціальна поведінка, що порушує якісь соціальні і культурні норми, особливо правові. Коли такі вчинки порівняно незначні, їх називають правопорушеннями, а коли серйозні і караються - злочинами. Відповідно говорять про делінквентну (протиправну) і кримінальну (злочинну поведінку.

Існує три групи факторів, які можуть спричинити виникнення девіантної поведінки:

- біологічні,

- психологічні,

- соціальні.

Біологічні - статеве дозрівання, яке пов'язане з нестійкістю різних фізіологічних систем, незбалансованістю нервової і гуморальної систем

- в підлітковому віці найчастіше проявляються різні психічні захворювання;

мінімальні мозкові дисфункції, тобто незначні порушення нормального процесу дозрівання мозкових структур. Такі порушення можуть виникнути внаслідок родових травм, впливу інфекцій, токсичних речовин, радіоактивного опромінення як до народження дитини, так і після народження. В дітей з ММД підвищена рухливість, вони гіперактивні, неспокійні, не можуть довго утримувати увагу, концентрувати її на чомусь одному, навіть дуже важливому. Це поєднується із зниженою розумовою працездатністю, що, як правило, проявляється з початком навчання в школі. Такі діти, при всьому бажанні добре вчитися, не можуть сконцентруватися, вони неуважні, швидко втомлюються на уроці і починають пустувати, смішити інших учнів, іноді проявляють дратівливість, агресивність, плаксивість, чи стають млявими. Апатичними. При сприятливих умовах розвитку, соціальному поблажливому режимі розумових навантажень, доброзичливому ставленні вчителів, правильному вихованні в школі і вдома ММД компенсується і не приводить до негативних наслідків. В протилежному випадку можлива соціальна дезадаптація дитини, що в свою чергу є ґрунтом для виникнення потреби в зміні свого психічного стану

- від 20-90% дітей з ММД, що скоїли правопорушення;

28-84%скоїли правопорушення внаслідок дисгармонійного протікання статевого дозрівання.

Ретардація - затримка темпу статевого дозрівання в асоціальних підлітків трапляється в 3-4 рази частіше, ніж в усій популяції. Характеризується затримкою росту, дитячою пропорцією тіла, вторинні статеві ознаки відсутні,

Дівчата - істероїдність, підвищена сексуальність,

Хлопці - розгальмованість потягів, втечі з дому, агресія, алкоголізація.

Психологічні фактори девіантної поведінки

1. Акцентуації характеру (нестійка, гіпертимна, істероїдна, епілептоїдна, інколи - лабільна ( в умовах емоційного відштовхування)

2. Низький рівень особистісної зрілості (підвищена навіюваність, слабкий контроль вітальних потреб, слабке прогнозування власної поведінки, підлітки слабо вірять в свої сили і хороше ставлення до них).

3. Нестійка самооцінка - залежить від настрою, оточення, від гостроти і складності ситуації. У важких підлітків самооцінка має тенденцію до завищеності, що говорить про низьку критичність.

Неадекватний рівень домагань ,наприклад у сфері спілкування високий рівень домагань призводить до

- конфліктності,

- несформованості моральних норм,

- однобокості емоційної сфери,

В сфері навчання - занижена самооцінка призводить до реакції відходу (уникнення складних ситуацій, пасивне очікування), як було сказано раніше, - порушення психічних процесів, швидка виснажливість.

Соціальні фактори - негативні впливи, виховання в сім'ї.

92% випадків суїциду були пов'язані з проблемами в сім'ї.

Вплив сімейного середовища:

- фіксація шляхом наслідування,

- закріплення реакцій негативізму (реакція на складну ситуацію),

- пряме культивування, підкріплення з боку оточуючих психопатичних реакцій (напр., одна дитина - психастенічний тип розвитку, інфантилізм, приниження - епілептоїдізація - емоційна тупість. Жорстокість, гіперопіка - зниження вольових якостей, синдром дитячого пригнічення (б'ють дитину) - дитяча жорстокість.

Отже, існують різні макросоціальні і мікросоціальні умови виникнення важковиховуваності підлітків: психфізичні детермінанти, психопатії, акцентуації характеру, мозкові дисфункції і органічні ураження мозку, але ні один із факторів не є вирішальним. Більш важливу роль грає те, як перетворюються ці фактори в психіці підлітка, як сприймаються ним різні життєві події і обставини. Грає роль слабкий розвиток самоконтролю, самодисципліни; низька стійкість до несприятливих впливів, невміння долати труднощі; емоційна нестійкість, схильність неадекватно реагувати на фрустраційну ситуацію, невміння знайти продуктивний вихід з конфлікту.

Психолого-педагогічна корекція певних проявів характеру підлітка

Висновок

В залежності від виду важковиховуваності та причин її виникнення, педагогам були запропоновані вправи, завдання та поради в корекційній роботі з важкими підлітками. Вправи та завдання можна використовувати на уроках, в хвилини відпочинку та переключення уваги, для зміни виду діяльності, як завдання на оцінку або домашнє завдання. Поради допоможуть педагогу зорієнтуватися в складних та напружених ситуаціях в роботі з важкими підлітками. Крім таких практичних порад, варто завжди пам'ятати й закономірності морального росту дитини, що якщо:

* дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

* дитину висміюють, вона стає замкнутою;

* дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

* дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

* дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

* дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

* дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

* дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

* дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

* дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Ці поради виникли на базі життєвих практичних спостережень, осмислення педагогічної практики. Висловлені положення можуть використовуватися у практичній роботі з батьками, а також як теми зборів і бесід. Таким чином робота з важковиховуваними підлітками насамперед має бути спрямована на корекцію життєвої позиції, формування їхньої соціальної активності, виявлення й реалізацію внутрішніх сил та можливостей особистості кожного. А це стає можливим лише в процесі залучення важковиховуваних підлітків до різних видів діяльності. Для успішного виконання цього завдання необхідна система в роботі школи, тобто активна цілеспрямована робота всього шкільного механізму, від дирекції до обслуговуючого персоналу, яка має базуватися на глибокому вивченні причин виникнення важковиховуваності кожного, його індивідуально-психологічних особливостей, тісного контакту з батьками важковиховуваних. Корекційна робота педагога має бути спрямованою на зниження вимог до школяра, поки вони не будуть відповідати його актуальному рівню, зміну педагогічної установки з «орієнтованої на викладання» на «орієнтовану на учня», ініціювання і сприяння індивідуальній роботі, розвиткові інтересів. Принципом з такій роботі має слугувати поступовість (найменші кроки), педагогічний ритм, увага до ручної роботи, орієнтація на самостійність учня. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його висновки, основні твердження, завдання, вправи та методичні рекомендації можна використовувати у навчально-виховному процесі як засіб корекції важковиховуваності серед підлітків, як на уроках, на виховних годинах, так і в позаурочний час.

Використана література

девіантна поведінка психічний підліток

1. Педагогическая энциклопедия.-Москва: Советская энциклопедия,1965.-Т 2,4

2. Коновалова В.Ом. “Правова психологія”, Харків, 1996р.

Размещено на Allbest.ru