У злагоді з кольором
Колір є невід'ємною частиною нашого життя. Він розглядається як знакова система, що належить до символьної форми закріплення інформації, яка здатна суттєво впливати на сприйняття інформації учнями, формувати пізнавальний інтерес через позитивні емоції.
Рубрика | Психология |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.09.2011 |
Размер файла | 27,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
СЗОШ №27 (школа дизайну)
м. Хмельницький
Реферат
на тему: У злагоді з кольором
вчителька образотворчого мистецтва та дизайну:
Мергут Оксана Олександрівна
практичний психолог:
Страшнюк Жанна Дмитрівна
Колір є невід'ємною частиною нашого життя. Він розглядається як знакова система, що належить до символьної форми закріплення інформації, яка здатна суттєво впливати на сприйняття інформації учнями, формувати пізнавальний інтерес через позитивні емоції.
Колір - це одна з найменш досліджених сфер нашого сприйняття, бо сам по собі його феномен непростий: у ньому міститься і об'єктивне начало (світло), і суб'єктивне (зір). Тому вивчається колір у багатьох різних науках: оптиці, математиці, фізіології, психології, філософії, естетиці, теорії та історії мистецтва, етнографії, філології, археології, теорії та історії літератури та в суміжних з ними науках.
Відповідно, існує безліч визначень поняття "колір". З'ясовано, що в повсякденному житті словом "колір" позначають більшість ланок у довгому ланцюгу понять, в результаті чого сьогодні його застосування настільки різноманітні, що воно втратило точне значення.
Прийнято вважати, що для повного визначення поняття "колір" необхідно розглядати його у трьох аспектах: фізичному, психофізичному і психологічному.
Колір є сильним фізіологічним і емоційно-психологічним стимулом. Колірні відчуття можуть викликати спогади і пов'язані з ними емоції, образи, психічні стани. Все це називають колірними асоціаціями, які можна розподілити на декілька великих груп: фізичні, фізіологічні, етичні, емоційні і т.д. Як бачимо, вони досить універсальні. Це свідчить про те, що такі асоціації посідають важливе місце в житті людини незалежно від того, усвідомлює вона це чи ні.
Людина постійно реагує на кольорові палітри і сигнали. Окремі кольори посилають сигнали позитивні, інші - негативні. Крім того колір впливає на розум людини і на його тіло. Наші реакції є інстинктивними, підсвідомими, які деколи фізіологічними, а деколи - емоційними.
Яка ж роль кольору в житті людини?
Колір - це дар природи. Без нього життя було б монотонним, а світ сумним і нецікавим. Він допомагає спілкуватися один з одним та є дуже корисним способом для вираження емоцій, особливо тих, які важко виразити словами. Кольори допомагають людям спілкуватися один з одним, можуть притягувати і викликати відразу, заспокоювати і викликати агресію, впливати на прийняття рішення.
Ми живемо в світі, який представляє максимальні кольорові можливості, яких не було раніше. Світ навколо нас має неповторну, мальовничу багату кольоровість. Усі кольори поділяються на теплі (червоний, оранжевий, жовтий) і холодні (блакитний, синій, фіолетовий). Теплі - допомагають людині переносити холодні температури, а холодні - високі температури. Теплі кольори належать до активних і підсилюють життєдіяльність організму: збуджують і поліпшують настрій, підвищують м'язову працездатність, впливають на трудові процеси (інтелектуальні, фізичні). Холодні кольори належать до пасивних, вони сповільнюють життєдіяльність організму, заспокоюють і навіть пригнічують психіку людини. Але кольори не завжди однаково діють на людину. Тривале сприйняття декількох схожих за тоном кольорів призводить до кольорового стомлення (явище "кольорового голоду"), до протилежного впливу кольору. Кольори середини спектру - жовто-зелені, зелені і світлі ахроматичні є найменш стомлюючими. Оскільки вони відносно нейтральні за психофізіологічним впливом на людину, їх відносять до фізично-оптимальних кольорів.
Колір - це яскрава сторона дитинства, це одна з перших характеристик, яку розрізняють діти. Діти люблять колір, реагують на нього, грають і захоплюються ним. Проте їх реакція на колір зовсім не така, як у дорослих. Якщо вам належить спілкуватися з дітьми, ви повинні правильно користуватися мовою кольору.
Маленьких дітей тягне до яскравих кольорів. Численні академічні дослідження, говорять про те, що з віком колірні пристрасті дітей змінюються. До десяти років багато дітей називають улюбленим кольором червоний (або рожевий) і жовтий. Але після десяти років вони починають віддавати перевагу синьому. Це пов'язано з процесом дорослішання і здатністю випробовувати різні відтінки настрою.
Колірні переваги дітей дуже пов'язані із статевою приналежністю. Скільки б досліджень не проводилося, учені завжди приходять до висновку, що більшість маленьких дівчаток віддає перевагу рожевому, лавандовому і фіолетовому. Маленькі хлопчики люблять чорний та інші темні тони більше, ніж дівчатка. Тяга до різних кольорів є природженою.
Ще одна дуже важлива властивість кольору - це використання його з метою самовираження. Діти, яким дозволяють самостійно малювати, вибирати кольорові предмети для своєї кімнати та дозволяють обирати власний одяг, - володіють більшою упевненістю і здатністю до самовираження. Пам'ятайте, що вибраний ними колір може виявитися зовсім не тим, який би вам хотілося побачити.
Колір - це дуже корисний засіб для вираження емоцій, особливо тих, які дитині важко висловити. Діти пов'язують світлі тони з позитивними емоціями, а темні - з негативними.
Психотерапевти вчать дітей розрізняти відчуття, називати, обговорювати їх позитивним чином, використовуючи колір. Ця техніка називається "Розфарбуй своє життя". Її запропонував психолог Кевін О'Коннор. Найкращі результати вона дає у дітей старших шести років, які знають назви кольорів і розуміють власні відчуття.
Дитині пропонується лист білого паперу і набір з восьми-дев'яти шматочків крейди основних кольорів: жовтий, червоний, синій, зелений, фіолетовий, сірий, чорний і так далі. Дитину просять вибрати певний колір для названого відчуття. Часто виникають такі поєднання: червоний - гнів, оранжевий - радість, сірий - самота. Потім дитині дають чистий лист і просять намалювати власні відчуття. Наприклад, якщо вона іноді щаслива, а іноді засмучена, то може використовувати різні кольори, пов'язані з певними настроями. Дуже цікаво спостерігати за тим, які кольори вибирає дитина, в яких кількостях і в якому порядку їх використовує.
Яку б колірну активність ви не вибрали, щоб захопити свою дитину, буде краще, якщо ви дозволите їй самостійно обирати кольори.
У міру того як діти дорослішають, їх колірні переваги стають все більш важливими. Таким чином діти намагаються уникнути тиску, впливу ззовні і боронять свою самостійність. У віці від п'яти до десяти років, коли все більше значення в їхньому житті мають шкільні приятелі й оточення, вони розширюють свої колірні горизонти. Дівчатка - пишаються тим, що у них є одяг різних кольорів, тому й при малюванні користуються найрізноманітнішими кольорами. Хлопчики розширюють свої колірні вподобання, включаючи кольори улюблених спортивних команд або видів спорту. колір знаковий інформація сприйняття
І хлопці, і дівчата в цей період випробовують могутній вплив засобів масової інформації. Привабливими кольорами для них стають кольори улюблених персонажів з телепередач або мультфільмів. Особливо подобаються дітям штучні кольори, на які такий щедрий наш час. Такі фарби можуть інакше заломлювати світло, бути металізованими, перламутровими або виблискуючими.
Коли дитина стає підлітком, її прагнення до нового і не випробуваного раніше розширюється, не є виключенням й колірні переваги. Слів "практичний", "класичний" або "популярний" для підлітків не існує. Якнайбільше вони хочуть одержати те, що здається для їх батьків абсолютно неприйнятним. Підлітки - природжені колірні лідери.
Роль кольору в навчальному процесі.
Під час роботи з учнями можна проводити ряд спостережень, використовуючи значення кольорів. Для того, щоб виявити, чи достатньо школярі отримують домашнього тепла, можна використати кольоровий тест Фрілінга. Дайте дитині аркуш білого паперу і запропонуйте уявити, що з нею бажає подружитися якась добра тварина. Який вигляд вона матиме? Якого кольору буде? Нехай дитина намалює цю тварину кольоровими олівцями.
Якщо немає переваги вибору: ультрамарин, червоний, червоно-оранжевий або пурпуровий, то дитині потрібне сильне і добре керівництво. Вона затишно почувається у батьківському домі й легко знаходить друзів. Якщо переважають ніжні й теплі тони, особливо рожевий, пурпуровий, жовто-зелений або небесно-блакитний, - дитина почувається дещо самотньо і добра тварина уявляється їй чимось на вагу бажаного подарунка. Такій дитині необхідно більше любові, і, крім цього, ви повинні потурбуватись, щоб вона знайшла собі нових друзів. Перевага коричневих тонів - дитина потребує захисту. Можливо, що вона лише натуралістично зобразила звичайний колір хутра тварини - про це можна сперечатися. Багато контрастів - червоний, червоно-оранжевий разом з чорним, коричневим - дитина більше прагне до самостійності, проявляє свою упертість. Свого "товариша" вона уявляє як такого, що навіює страх. Багато червоного і червоно-оранжевого - дитина хоче відстояти своє місце, зараз вона дещо пригнічена. Перевага жовтих тонів - майже завжди йдеться про дуже нервову дитину, котра не може зосередитись на чомусь конкретному. Можливо, у неї є віртуозна обдарованість, але ви повинні її розвивати і поглиблювати. Прихильність до зелених тонів у відповідному віці означає початок пубертату. Багато сірого - дитина боїться, що їй відмовлять. Багато чорного - страх перед невідомим, дитина потребує захисту й теплоти. Багато білого - неусвідомлений вияв страху перед об'єднанням свого життєвого світу (дитині потрібні казки, можливість майструвати щось, а не телевізор!). Багато коричневого - прагнення до свободи. Багато пурпурового - страх перед стороннім впливом. Багато рожевого - страх бути самотнім. Багато зеленого і трав'яної зелені - які-небудь психологічні бар'єри, зовні часто проявляються як надмірна образливість, спілкування з реальністю часто порушене (мрійник). Якщо ж головний колір - ультрамарин, то, можливо, йдеться про певну іпохондричність (хворобливий стан людини, що характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров'я), а також про те, що дитина боїться власного дому. Якщо в основному фіолетовий і пурпуровий - то, за наявності природної життєвої сили, мова йде про страх магічно-потойбічний (можливо, вдома є старі та хворі родичі).
Норми вибору кольору виглядають так (за зменшенням частоти):
4-8 років: червоний, пурпуровий, жовтий, рожевий, ультрамарин, оранжевий, синій, зелений, зелено-синій, жовто-зелений, червоно-оранжевий, фіолетовий;
9-10 років: червоний, пурпуровий, зелений, ультрамарин, жовтий, рожевий, зелено-синій, синій, оранжевий, фіолетовий;
11-12 років: червоний, зелений, ультрамарин, жовтий, пурпуровий, синій, оранжевий, рожевий, зелено-синій, небесно-блакитний, червоно-оранжевий;
13-14 років: червоний, ультрамарин, зелений, пурпуровий, жовтий, синій, оранжевий, зелено-синій, рожевий, червоно-оранжевий, небесно-блакитний;
15-16 років: ультрамарин, червоний, зелений, жовтий, синій, оранжевий, пурпуровий, рожевий, червоно-оранжевий, зелено-синій, небесно-блакитний.
Знаючи функції і механізм впливу кольору на організм людини, можна використовувати його семантику з метою підвищення життєдіяльності організму в цілому, що у свою чергу поліпшує навчання дитини, зміцнює здоров'я, впливає на сам процес її розвитку.
Позбавлення дітей кольорового середовища призводить до збіднення їх емоційного світу і навіть до захворювань. Відсутність кольору, як і кольорова одноманітність, викликають відчуття байдужості, апатії, млявості.
Знаючи психофізіологічні, енергетичні, інформаційні характеристики кольору, ми використовували їх у своїй роботі з дітьми за допомогою різних методів. Наприклад, застосовували метод зміни кольорового мисленнєвого екрана, розробленого Піфагором. Ним було встановлено, що коли людина заплющить очі, то перед її мисленнєвим поглядом з'являється екран - частіше сірого, темного, світлого, блакитного, зеленого, червоного кольору, з кольоровими плямами, блискавками та ін. Цей метод можна застосовувати у роботі щодо відновлення фізичного стану дитини після хвороби, а також для корекції психологічного стану (страху, інертності, пасивності, замкнутості, перезбудливості та ін.). Учневі пропонується заплющити очі і подумки уявити перед собою екран, а потім змінювати його за допомогою словесної команди (установки) залежно від поставленого завдання. Ці вправи виконуються в комплексі з фітотерапією.
Для дітей із розвиненою уявою застосовують мисленнєву картину - "бачення": заданий колір, як туман, виходить із голови дитини і розливається навколо, як сяйво. Перед цим "витираються" "погані" кольори, а потім доповнюються свічення "добрих" кольорів.
Після таких вправ деякі учні перестають боятися відповідати на уроках, стають активнішими у спілкуванні з однокласниками, впевненішими в собі. Інші діти починають краще навчатися, а також виявляти більший інтерес в одержанні додаткових знань, які не стосувались навчального матеріалу. Підвищується інтерес до читання науково-популярної літератури. Ряд вправ можна проводити і для зміцнення фізичного здоров'я школярів, особливо під час масових захворювань на грип, гострих респіраторних захворювань. З лікувальною метою необхідно дозувати кольори аналогічно всім цілющим засобам.
Колір - це хвиля, хвиля - це енергія. Так, передозування кольорів, наприклад, оранжевого і жовтого, замість тонізації викликає збудження, підвищується вироблення жовчі.
Слід враховувати взаємозв'язок усіх органів чуттів - зору, слуху, нюху та ін., які формують у психіці кольорові та зорові асоціації, аналогічно утворенню умовних рефлексів. Механізм багатьох хвороб зумовлений порушенням кольорової гармонії, змішанням кольорів, а також дефіцитом певного кольору, необхідного для життєдіяльності та психічної гармонії. Якщо повернути колір, якого не вистачає, або очистити його від сторонніх домішок, можна відновити порушення рівноваги організму.
У роботі з лікування кольором можна застосовувати такі методи:
1. Пропонувати батькам одягати дітей в одяг певного кольору, тканини (вовна, бавовна), а також шкіри, хутра (за можливості).
2. Створювати певну кольорову гаму в інтер'єрі класу (особливо під час загострення різних респіраторних захворювань, тобто під час зміни температури на вулиці).
3. Використовувати необхідний кольоровий потік як для зняття втоми, так і для підвищення енергетики організму.
4. Пропонувати вживати їжу певного кольору.
5. Застосовувати посуд і предмети сервірування столу для покращення функцій травлення і нормалізації апетиту (ця вимога повинна виконуватись і вдома).
Широко в навчальній практиці застосовують і тест Люшера.
М.Люшер розробив основи функціональної психології кольоросприйняття і створив на її базі широковідомий в практиці психодіагностики кольоровий тест, який відноситься до високоефективних проективних методик і призначений для вивчення ситуаційного емоційного стану особистості і її адаптації до різних соціально - психологічних ситуацій.
Якісна своєрідність кольору дуже тонка і чітко диференційована. Тонка інтуїція і кропіткий аналіз набутих людством даних дозволили М. Люшеру точно охарактеризувати кожен із чотирьох основних кольорів, сформулювати значення багатьох відтінків і тонів. Припущення М.Люшера про характер дії цих кольорів на психіку в подальшому були підтверджені працями дослідників кольоропереваг людей, які вивчали кольоросприйняття в найрізноманітніших умовах і ситуаціях.
В основі тесту лежить вияв переваг, тобто вибір кольорової послідовності, як відображення спектра відповідних емоційних станів. Тест проводиться індивідуально.
Для плідної роботи з дітьми необхідно знати як впливає колір на психіку .
Білий - холодний і чистий колір. Візуально - пустка. Сам по собі залишає відчуття холодності, проте служить хорошим фоном для всіх кольорів, які поряд з ним сильно підвищують свою інтенсивність і більше привертають увагу.
Сірий - нейтральний колір: не викликає ніяких реакцій, створює відчуття стабільності.
Червоний - викликає відчуття тепла, глибоко проникає в тканини. Збільшує м'язову напругу, викликає деяке підвищення артеріального і внутрішньоочного тиску, прискорення пульсу і дихання (останнє при цьому ще і заглиблюється). Разом із збільшенням сили м'язів червоний колір збільшує і швидкість рухів аж до метушливості. На початку роботи цей колір різко підвищує працездатність, але потім досить швидко викликає стомлення, і вона падає.
Оранжевий - колір палкий і блискучий, колір вогню і сонця. Оранжевий створює відчуття веселості, радості, благополуччя, посилює життєрадісність і відчуття повноти життєвих відчуттів, укріплює волю людини, робить її терпимою по відношенню до інших. Сильно стимулюються фізіологічні процеси - підвищується м'язова сила, працездатність, посилюється діяльність вегетативної нервової системи. Набагато сильніше оранжевий колір діє на травлення: він різко підвищує апетит і помітно посилює діяльність шлунку і кишечника.
Жовтий - володіє найбільшою світимістю і освітлює краще за всі інші кольори, навіть краще білого (чому і використовується в деяких люмінесцентних лампах). Крім того, він краще за інші кольори стимулює зір - підвищує його стійкість і гостроту, збільшує швидкість зорового сприйняття. Жовтий колір підвищує апетит і перистальтику шлунку і кишечника, знімає їх спазми (хоча діє дещо слабкіше, ніж оранжевий). Він відкритий і легкий, тому налаштовує людину на інтерес до зовнішнього світу, спонукає до контактів і активної діяльності, сприяє чіткому і логічному вираженню власних думок. Проте у великих дозах він теж може стомлювати.
Зелений - сприймається як свіжий і вологий. Це заспокійливий колір Природи. Він діє багато в чому протилежно червоному кольору: підвищує зміст іонів кальцію і знижує вміст ацетілхоліну в крові, нормалізує артеріальний і внутрішньоочний тиск, зменшує частоту пульсу і дихання. В психологічному плані він підвищує гостроту зору і сприяє концентрації. Цей колір підвищує тонус і заспокоює, створює відчуття відпочинку, має слабку болезаспокійливу і гіпнотизуючу дію. Працездатність підвищує не набагато, зате надовго. Це найспокійніший і найурівноваженіший з усіх кольорів - "нікуди не кличе, нічого не вимагає".
Голубий - володіє ваготропною дією. Знижує артеріальний тиск і м'язову напругу, робить рідшим дихання. Дещо знижує частоту і силу пульсу. Дуже інтенсивно впливає на сприйняття часу і простору, причому час подовжує, а простір розширює, віддаляючи горизонт від людини. В психологічному плані - заспокоює, знижує рівень тривоги і розслабляє. При надмірному вживанні може викликати перевтому, головний біль, відчуття холоду і тугу.
Синій - фізіологічно також володіє ваготропним ефектом: зменшує частоту дихання, робить рідшим і послаблює пульс, ще більше подовжує видих і релаксує тіло, зменшує відчуття болю, знімає м'язову напругу. В психологічному плані - впливає на сприйняття часу і простору: різко віддаляє поверхню від ока і знімає відчуття часу (воно немов втрачає своє значення). Це колір самоаналізу, самозаглиблення. Також володіє гіпнотичною, чаруючою дією - не дарма ми всі любимо дивитися в синє небо або на море. При тривалій дії має гальмуючу дію на нервову систему, аж до пригноблення, відчуття печалі, втоми.
Фіолетовий - поєднує в собі властивості червоного і синього кольорів. Фізіологічно даний колір сильніший, ніж будь-який інший, уповільнює дихання і збільшує тривалість видиху. Уповільнює і послабляє пульс, значно зменшує фізичну працездатність, збільшує витривалість серця і судин. Психологічно пригноблює раціональне мислення, будить замість нього інтуїцію. Збільшує працездатність, покращує сон, стимулює потребу в духовному розвитку. При надмірному використанні можливе сильне пригнічення аж до депресії.
Чорний - має сильну пригнічуючу і гальмуючу дію. Як і білий, служить хорошим фоном для всіх кольорів, які різко посилюють всі свої основні властивості.
Тести М.Люшера є не тільки методом вивчення особистості, а й цілим напрямком у науці про кольори. Ці тести та їх модифікації використовують не лише психологи, а й спеціалісти в галузі реклами, дизайну, гігієністи.
Зарубіжні вчені (Р.Франсе, М.Сент-Джордж, В.Уолтом та ін.) в результаті багатьох досліджень дійшли висновку, що існує біологічна схильність до тих чи інших кольорів. Так, діти молодшого шкільного віку, незалежно від раси і місця проживання, однаково надають перевагу яскравим кольорам теплих тонів: червоному, оранжевому, жовтому, середнього шкільного віку - холодним кольорам, а старшого - складним кольоровим композиціям.
У дітей "живий", рухливий розум, багата імпульсивна уява, і у них особливо розвинуте емоційне сприйняття, яке має велике значення в процесі засвоєння і запам'ятовування інформації. Тому можна припустити, що від емоційного забарвлення, якого можна досягти використанням відповідного кольору або сполученням кольорів, залежить якість сприйняття і запам'ятовування інформації у підлітків. Педагоги у своїй професійній діяльності повинні вміло застосовувати наочний матеріал, який має бути виконаний у відповідній кольоровій гамі, щоб стимулювати роботу учнів і сприяти засвоєнню навчального матеріалу.
Колір істинно всемогутній. У сполученні зі спрямованим музичним впливом він може призводити до зцілення навіть в найскладніших випадках.
Колір таємничий, бо дозволяє за хвилини за характером переваг "вирахувати" те внутрішнє, про яке, часом, не здогадується і сама людина.
Колір життєво необхідний кожному, бо "годує" тіло і підтримує душу. Колір глибинним способом включений в культурні традиції і біологічно пов'язаний з психогенетичним кодом кожної людини. Колір синонімічний душевним станам, він рідний психічним процесам, близький найважливішому, найглибшому, найбільш істинному в наших душах.
Отже, вплив кольору на психіку людини доведений. Завдання педагогів, психологів полягає в тому, щоб правильно застосовувати кольори при навчанні та вихованні підростаючого покоління. Адже наше завдання створити сприятливі умови для здобуття учнями якісних, глибоких знань у відповідно приємній атмосфері. Кольори у цьому процесі відіграють зовсім не останню роль.
Список використаних джерел
1. Алексеев С.С. О колорите. - М.: Изобраз. Искусство, 1974. - 176 с.
2. Визер В. Система цвета в живописи. Учебное пособие. - СПб.: Питер, 2004. - 193 с., илл.
3. Драгунский В.В. Цветовой личностный тест: Практическое пособие. - Мн.: Харвест, 2004. - 448 с., ил. - (Библиотека практической психологии)
4. Купер М. Как понимать язык цвета. - М., Изд-во Эксмо, 2004. - 144 с., илл.
5. Пауэл У.Ф. Цвет и как его использовать: узнайте, что такое цвет…:/пер. с англ. У. Сапциной - М.: Астрель: АСТ, 2005. - 63 с.
6. http//strannikprim/narod/ru/color/htm
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Теорії диференціальних емоцій, інтерес і уява як домінуючі мотиваційні стани у повсякденній діяльності нормальної людини. Характеристики емоції інтересу та його активація. Структури, що характеризують конструктивну, творчу діяльність здорового індивіда.
реферат [25,8 K], добавлен 15.08.2010Біологічна, соціальна та мотиваційна функції інтересу. Інтерес до навколишнього світу та процес розвитку когнітивних функцій і життєво важливих умінь. Розвиток емоції інтересу в її взаємозв'язку з іншими емоціями, фактор новизни як активатор інтересу.
реферат [26,0 K], добавлен 16.08.2010Сутність та характеристики морально-етичних якостей людини. Вплив усіх засобів фізичного виховання, які формують не тільки фізичні якості але й морально-етичні, особистісні якості, які є невід’ємною складовою частиною моральних якостей студентів.
реферат [52,3 K], добавлен 07.09.2011Визначення понять "мислення" та "сприйняття". Види, форми та процеси мислення. Основні властивості сприйняття. Функції процесу сприйняття: оцінювання, загальне орієнтування, реагування, пізнавання, регулювання та контроль практичної діяльності.
презентация [3,1 M], добавлен 21.01.2011Роль жестів і постави у діловому спілкуванні. Повітряний простір людини і його зони. Передавання інформації мімікою. Форми невербального передавання інформації у міжособистісних відносинах, ділових ситуаціях. Особливості поведінки громадян різних країн.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 13.01.2011Емоції - важливі компоненти життя і сприйняття, складна реакція організму. Переживання емоційних станів - радості, любові, дружби, симпатії. Експресивне вираження емоцій і почуттів. Фрустрація - своєрідний емоційний стан. Еволюційна теорія емоцій Дарвіна.
реферат [39,6 K], добавлен 15.12.2010Самопізнання як невід'ємний компонент психічного життя особистості. Проблема регуляції психічної діяльності. Саморегуляція окремих психічних процесів: відчуття, сприйняття, мислення. Застосування етичних знань і втілення етичних спонук в поведінці.
реферат [21,0 K], добавлен 03.01.2011Психічний пізнавальний процес. Місце пізнавальних процесів в психіці людини. Процес відображення у свідомості людини окремих властивостей і якостей предметів і явищ, що безпосередньо впливають на його органи чуття. Індивідуальні відмінності сприйняття.
презентация [5,3 M], добавлен 04.06.2014Сутність, види і напрями вивчення пам'яті в психологічній науці - психічного пізнавального процесу, спрямованого на збереження, відтворення й забування інформації. Психодіагностика короткострокової, довгострокової, слухової та зорової пам'яті підлітків.
курсовая работа [123,8 K], добавлен 12.12.2011Казка як вид літературної творчості, її історія походження. Ефективність використання казки в роботі з дітьми дошкільного віку. "Добро" та "зло", форми сприйняття понять. Казкотерапія як сучасний метод практичної психології, його головні переваги.
контрольная работа [26,3 K], добавлен 10.11.2012