Формування духовно-моральних цінностей молодших школярів

Простежено, що доброзичливе ставлення до однокласників у своїх діях проявляють 11,76% учнів першого класу, 17,64% - другого і 23,52% - третього; чуйність відповідно - 8,82%, 14,7%, 19,11%. Чуйне, поважливе ставлення до старших -16,17% , 20,58%, 25%.

За результатами когнітивного, емоційно-ціннісного, діяльнісно-вчинкового критеріїв виокремлено рівні сформованості моральних якостей молодших школярів, а саме: високий, достатній, середній, низький.

Так, на кінець навчання в початковій школі із загальної кількості досліджуваних (237 чол.) за діагностичними результатами на високому рівні мають сформовані уявлення та прояви в поведінці такої якості як доброзичливість 11,39% учнів, почуття корисності іншим людям характерне для 6,75% досліджуваних. Учні цього рівня вміють адекватно оцінювати своїх однокласників та самих себе, здійснювати самоконтроль. У навчальній діяльності вони характеризуються наявністю різнобічних інтересів, спираються на суспільно значущі мотиви; своїми вчинками прагнуть принести успіх класу, школі; ввічливі, володіють умінням спілкування у групі. Для них характерна сталість моральної поведінки у типових і ускладнених ситуаціях, незалежність поведінки від зовнішнього контролю.

Відповідно до достатнього рівня прояв доброзичливості у школярів становить 15,18%, почуття корисності іншим людям - 4,22% респондентів. Морально-етичні уявлення та поняття щодо зазначених якостей у школярів цього рівня недостатньо повні. Вони характеризуються наявністю різнобічних інтересів, самостійністю у виконанні певних видів діяльності щодо задоволення потреб; скромні, ввічливі, дисципліновані, в разі необхідності надають допомогу товаришам, захищають честь колективу, але не вирізняються ініціативністю. Сталість моральної поведінки характерна їм в різних ситуаціях.

Прояв доброзичливості, почуття корисності іншим людям простежується відповідно у 44,73% і 12,66% школярів середнього рівня. Учні цього рівня мають нечіткі морально-етичні уявлення. їхні інтереси не завжди усталені, переважають особистісно-значущі мотиви. У пізнавальній діяльності їм важко самостійно встановлювати причинно-наслідкові зв'язки і відрізняти існуючі притаманні ознаки від неіснуючих. Не завжди правильно оцінюють вчинки свої та товаришів; частково володіють навичками колективного спілкування; ввічливі, проте вміють її проявити лише іноді.

На низькому рівні із загального числа досліджуваних відповідно означеної якості доброзичливості виявилося 28,69% учнів, почуття корисності іншим людям - 78,06%. Школярі цього рівня характеризуються відсутністю морально-етичних уявлень; неусталеністю інтересів; відособленістю, байдужістю до товаришів та колективу. У своїх діях керуються тільки власними інтересами, нехтують допомогою інших, уникають надавати допомогу самі; у них відсутні почуття співпереживання; їм притаманна неусталена поведінка; у пізнавальній діяльності нерідко помилкові, а то й відсутні знання ознак, властивостей об'єктів чи явищ, не можуть встановити причинно-наслідкові зв'язки між ними, легко піддаються впливу інших.

Проведене діагностування співвідношення уявлень і поведінки молодших школярів засвідчило, що діти, які мають адекватні уявлення про окремі моральні якості і засвоїли відповідні норми, не завжди дотримуються їх. Уявлення дітей про моральні норми були нестійкими, у змінених обставинах вони вагалися самостійно, без опіки дорослих, здійснити вчинок,

який часто міг бути невмотивованим. Моральні норми не стали для них регулятором їх дій. Це дозволяє констатувати, що рівень вихованості учнів цього віку у навчальному процесі забезпечується недостатньо.

Отже, результати дослідження процесу виховання особистості молодшого школяра в умовах традиційної системи навчання та вимоги до особистісного розвитку школяра зумовлюють необхідність оптимізації не лише навчальної, а й виховної функції навчання.

2.3 Дослідження емоційного відгукування молодших школярів

Мета дослідження: визначення рівня емпатичних тенденцій.

Процедура дослідження

Кожному учаснику дослідження видається тест-опитувальник, який містить 33 твердження, які відображають ті чи інші ситуації, що можуть викликати співчуття, співпереживання під час спілкування та взаємодії з людьми, з продуктами їхньої діяльності, з живою та неживою природою. Крім цього, кожен отримує бланк для відповідей з нумерацією відповідних опитувальнику тверджень і два варіанти можливих відповідей: "Так" і "Ні".

Інструкція досліджуваному: "Тест містить 33 твердження. Прочитайте і дайте відповіді, пригадуючи чи передбачаючи, які почуття в подібних ситуаціях виникали чи могли б виникнути особисто у Вас. Якщо Ваші переживання, думки, реакції відповідають запропонованим у твердженні, то в бланку відповідей навпроти відповідного номера, що збігається з номером твердження, підкресліть відповідь "Так", а якщо вони інші, тобто не відповідають твердженню, то підкресліть відповідь "Ні". Пам'ятайте: в опитувальнику немає "гарних" чи "поганих" відповідей. Не намагайтеся своїми відповідями створити приємне враження. Свою думку висловлюйте вільно і відверто, тільки в такому разі Ви отримаєте достовірні дані про свої психологічні особливості. Краще давати ту відповідь, яка першою спаде на думку. Кожне наступне твердження читайте після того, як дасте відповідь на попередні, старайтеся також не залишати наведені питання-твердження без відповіді. Якщо у Вас виникнуть які-небудь запитання, пов'язані із заповненням бланку, задайте їх експериментаторові перед тим, як почнете роботу над тестом-опитувальником. Якщо все зрозуміло, починайте давати відповіді" (Додаток 4).

Обробка результатів

Мета обробки результатів: одержання індексу емпатійності (або емпатичних тенденцій) досліджуваного.

Щоб отримати індекс емпатійності, потрібно підрахувати кількість відповідей, що збігаються з таким ключем:

Таблиця 2.5.

Так	1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31
Ні	2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 28, 30, 32, 33

Таким чином, індекс емпатійності (Іе) є сумою, отриманою за запитаннями-твердженнями, що передбачають відповідь "Так", і -- за запитаннями-твердженнями, якими передбачено відповідь "Ні". Для визначення рівня емпатичних тенденцій пропонується таблиця інтерпретації індекса Іе із врахуванням віку та статі респондентів.

Таблиця 2.6.

Стать	Рівні емпатичних тенденцій
	Високий	Середній	Низький
Юнаки	33--25	24--17	16--8
Дівчата	33--29	28--22	21 -- 1

Аналіз результатів

Емоційна чутливість на хвилювання інших, яка в психології називається емпатією, належить до моральних почуттів. Емпатія у формі співчуття або переживання, чи то співрадість чи співсмуток, пов'язана з умінням людини "проникати" в чуттєвий світ інших. У різноманітних життєвих ситуаціях емоційна чутливість залежить від адекватності сприймання переживань людей і емоцій тварин, а також від уявлення про причини, які їх викликали. Така чутливість стає спонукальною силою, спрямованою на допомогу іншим. Тому під час аналізу результатів дослідження потрібно враховувати вплив соціокультурних традицій. Дуже часто юнаки в якійсь мірі приховують свої переживання і не завжди схильні їх рефлексувати, тому в таблиці для інтерпретації Іе рівні емпатичних тенденцій у юнаків і дівчат відрізняються.

Розвиток емоційної чутливості залежить від багатьох факторів, серед яких: ступінь актуалізації потреб у добробуті інших людей, вміння правильно сприймати невербальну інформацію про стан людини або тварини за позою, мімікою, жестами, інтонацією голосу тощо, а також -- від життєвого досвіду, від характеру виховання в сім'ї та школі.

Найбільш вірогідно, що емоційна чутливість визначається спрямованістю особистості, яка виражається емпатичними тенденціями.

У ході роботи з школярами, які мають низький рівень емпатичних тенденцій (15%) важливо продумати заходи, які дозволяють "розкріпачити" і розвинути емоційну чутливість.

Треба звернути увагу й на тих осіб, котрі мають високий рівень емпатичних тенденцій, тобто із коефіцієнтом 30--33, простежити особливості стосунків з ними друзів по навчанню (45%). Справа в тому, що емоційно чутливих людей можуть експлуатувати егоїстично виховані особи, котрі користуються їхньою добротою, створюючи цим самим основу для реалізації власної мети.

Особливо часто це спостерігається в конкурентних взаємодіях. Для емоційно чутливих людей важливо вміти відстояти себе в умовах зіткнення з індивідуалізмом, з корисливістю інших людей. Потрібна програма вироблення прийомів емоційного захисту і диференційоване ставлення до суперників та до співробітників.

Висновки

Велике значення морального виховання в розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось в педагогіці ще з давніх-давен. Багато видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитися тільки до її освіти і розумового розвитку, і на перший план у вихованні висували моральне формування особистості.

У загальному аспекті мораль - це ідеї, принципи й закономірності, ціннісні орієнтації гуманних, демократичних відносин, які в конкретних умовах реалізуються у системі постійно вдосконалюваних норм, процедур і правил діяльності та поведінки в інтересах усіх. Найвищий рівень моралі там, де впроваджуються й удосконалюються гуманні відносини, повага і любов до людини, доброта, свобода, рівність, верховенство народної культури, красивого у житті.

Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми.

Головними завданням морального виховання є:

виховувати доброту, чуйність, готовність прийти на допомогу будь- якій людині у біді, здатність співчувати;

виховувати внутрішню потребу жити та діяти за принципами загальнолюдської моралі;

послідовно прилучати дітей і підлітків до моральних норм суспільства;

формувати позитивний моральний досвід самих дітей;

спрямовувати їх свідомість, почуття, поведінку на оволодіння і реалізацію моралі суспільства;

формувати моральне обличчя особистості, члена суспільства.

Проведене дослідження показало, що формування моральної культури учнів початкових класів правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв'язання проблеми вдосконалення виховного процесу в сучасних умовах початкової ланки освіти.

У здійсненому дослідженні було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці; уточнено зміст морального виховання, його складові та завдання; розглянуто особливості формування моральної свідомості учнів. Особливу увагу звернено на сукупність феномену "культури поведінки". Виявлені етапи її формування в учнів початкових класів.

У дослідженні визначено, що основними дидактичними умовами, які забезпечують ефективність формування моральної культури на уроках і в позаурочний час початкової ланки освіти є:

врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів;

єдність вимог зі сторони шкільного колективу;

систематичність виховної роботи;

культура поведінки вчителя;

співпраця з сім'єю;

опора на життєвий досвід учнів.

Дуже важливим фактором при формуванні культури поведінки є такі прийоми роботи як розповідь, бесіда, спостереження, читання літератури на моральні теми, ігри, перегляд діафільмів та кінофільмів. Всі вони займають не останнє місце і не позбавляють школярів живого спілкування з рідною природою, пам'ятками культури та архітектури, тощо.

Визначну роль надано характеристиці психологічних особливостей молодшого школяра та обґрунтуванню її врахування при формуванні моральної культури.

Основними критеріями, за якими визначається рівень знань вихованців про культуру поведінки, її моральні основи, є:

повнота і точність;

усвідомленість, глибина розуміння;

потреба в систематичному поповненні знань;

уміння застосовувати здобуті знання у повсякденному житті.

У процесі діагностичного аналізу сформованості в учнів рівня вихованості в ЗОШ №5 І-Ш ступенів м. Дубна встановлено, що в експериментальному класі високий рівень мають 19% школярів, середній -46%, низький - 35%, відповідно у контрольному - 17% школярів з високим рівнем вихованості, 44% - з середнім і 39% з низьким. Як бачимо майже не існує істотної відмінності.

Поглиблене вивчення аспектів виховного процесу у початковій школі показало, що проблема формування моральної культури виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів.

Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень вихованості сформовано у 33% учнів, середній - у 59% та низький - 8%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями вихованості, змін майже не відбулося.

Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:

максимально використовувати потенціал навчальних предметів;

урізноманітнювати методи і форми виховання моральних основ, зокрема використовувати сюжетно-рольові ігри, інсценізації, етичні бесіди, обговорення оповідань, діафільмів і кінофільмів;

підтримувати тісний контакт з батьками: бесіди, батьківські збори;

доцільно ввести в роботу по формуванню моральної культури етичну скарбничку;

- систематично використовувати виховні можливості народної педагогіки;

- дотримуватись вчителем єдиних вимог до учнів щодо формування моральної культури.

Виховний процес став значно ефективнішим при дотриманні визначених педагогічних умов формування культури поведінки молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Аплетаев М.Н. Система воспитания личности в процессе обучения/ М.Н.Аплетаев. - К., 1999. - С. 25-32.

Архангельський Н.В. Нравственное воспитание/ Н.В.Архангельский. - М, 2003. -С. 35-48.

Бабанский Ю.К. Комплексний подход к воспитанию школьников/ Ю.К.Бабанский. -- М., 2000. - С. 98-113.

Басюк Н. Орієнтири вчителя у моральному вихованні молодших школярів/ Н.Басюк // Рідна школа.- 2007.- № 3.- С. 21-22.

Берне Р. Развитие Я-концепции/ Р. Берне. - М, 2003. - С. 42-52.

Бех Й.Д. Психологические основы нравственного развития личности/ И.Д.Бех. - К., 2002. - С. 65-73.

Бех І.Д. Вивчення особистості молодшого школяра/ І.Д. Бех// Початкова школа. - 2003. - №3. - С. 12-14.

Бех І.Д. Особистісно орієнтоване виховання: шляхи реалізації/ І.Д.Бех. - К., 2003. - С. 29-36.

Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность. (Философские раздумья о жизненных проблемах)/ В.С. Библер// Этическая мысль. - М, 2000. - С. 16-57.

10.Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи/ В.О.Білоусова. - К., 2007. - С. 33-47.

11.Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте/ Л.И.Божович. - М., 1999.- С. 46-48.

12.Божович Л.И. О нравственном развитии и воспитании детей/ Л.И.Божович // Вопросы психологии. - М., 2005. - С. 45-58.

13.Болдырев Н.И. Нравственное воспитание школьников/ Н.И.Болдырев. - М., 2003. - С. 69-78.

14.Болотина Л.Р. Педагогика: Учебное пособие для педагогических институтов/ Л.Р.Болотина. - М., 2003. - С. 36-47.

15.Бужина І.В. Гуманістичні відношення молодших школярів: сутність, досвід, закономірності/ І.В.Бужина. - К., 2001. - С. 69-88.

Валлон А. Психическое развитие ребенка/ А. Валлон. - М., 1999. - С. 18-19.

Васильєва З.Н. Нравственное воспитание учащихся в учебной деятельности/ З.Н.Васильева. - М., 2002. - С. 32-41.

18.Волкова Н.П. Педагогіка/ Н.П.Волкова. - К., 2001. - С. 14-23.

19.Грановская Р.М. Элементы практической психологии/ Р.М.Грановская. - Л., 2001.- С. 56-60.

20.Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції/ О.Є. Гуменюк. - Тернопіль, 2004.- С. 31-40.

21.Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте/ В.В.Давыдов.- К., 2002. - С. 46-48.

22.Дашков А.А. Моральное воспитание в истории педагогики/ А.А.Дашков // Учитель. - 2000. - №2. - С. 11-15.

23.Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для керівників, вихователів і вчителів/ В.К. Демиденко. - К., 2005. -С. 15-21.

24.Донцов А.В. Психолого - педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій/ А.В. Донцов // Високі технології виховання. - К., 2005. -С. 45-58.

25.Дробницкий О.Г. Понятие морали: Историко-критический очерк/ О.Г.Дробницкий. - М., 2004. - С. 214-228.

26.Дробницкий О.Г. Проблеми нравственности/ О.Г.Дробницкий. - М., 2007. - С. 24-28.

27.Дубровина И.В. Психодиагностика личности/ И.В. Дубровина.- К., 1999.-С. 35-46.

28.Дьюї Д. Моральні принципи в освіті/ Д.Дьюї. - К., 2001. - С. 66-74.

29.3ахарова А.В. Исследования самооценки младшего школьника в процессе учебной деятельности/ А.В. Захарова. - К., 2002.- С. 65-69.

30.Золотухина Е.В. Современная зтика: история и проблеми. - К., 2003. -С. 44-48.

31.Каирова И.А. Нравственное развитие младших школьников в процессе воспитания/ Й.А.Каирова. - М., 2003. - С. 44-48.

32.Кантарбаев СЕ. Формирование учебной деятельности как средства трудового воспитания/ С.Е.Кантарбаев. - К., 2004. - С. 53-58.

33.Карагодін В.М. Проблема морального виховання у педагогічній думці ІУ-ХІ ст./ В.М.Карагодін. - К., 2001. - С. 18-26.

34.Ковальчук І.В. Моральне виховання учнів українських шкіл (друга половина ХІХ-початок XX ст.)/ І.В.Ковальчук. - К., 2002. - С. 36-39.

35.Козлов З.П. Воспитание нравственного сознания школьников/ З.П.Козлов. - К., 2003. - С. 48-53.

36.Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание/ И.С. Кон. -М., 1999.- С. 33-35.

37. Кон И.С. Категория "Я" в психологи/ И.С. Кон// Психологический журнал. - 1999. - №3. - С. 25-39.

38.Кон И.С. Открытие «Я» / И.С. Кон. - М., 1999. - С. 26-34.

39.Кон Й.С. Психология ранней юности: книга для учителя/ И.С. Кон. -М., 2003.-С. 25-35.

40.Кон И.С. Социология личности/ И.С. Кон. - М., 2001. - С. 38-39.

41.Люблинская Г.А. Очерки психического развития ребенка/ Г.А.Люблинская. - М., 2001. - С. 26-34.

42.Максименко С.Д. Критерії моральної вихованості молодших школярів/ С.Д.Максименко. - М., 2002. - С. 18-23.

43.Марьенко И.С. Нравственное становление личности школьника/ И.С.Марьенко. - М., 2005. - С. 18-25.

44.Матвеева Л.И Развитие младшего школьника как субьекта учебной деятельности и нравственного поведения/ Л.И. Матвеева. - М., 2003. - С. 25-31.

45.Матвієнко О.В. Моральне виховання молодших школярів у позаурочній та позашкільній діяльності/ О.В.Матвієнко. - К., 2000. - С. 14-19.

46.Овчинникова Т.Н. Особенности осознания себя детьми 6-летнего возраста/ Т.Н. Овчинникова // Вопросы психологии.- 2001. - №3. - С. 17-26.

47.Петровский А.В. Проблема развития личности с позиций социальной психологи/ А.В. Петровский// Вопросы психологии. - 2004. - №4. - С. 17.

48.Рікер П. Етика і мораль// Рікер П. - К., 2005. - С. 269-283.

49.Рубинштейн С.Л. Основи общей психологи/ С.Л. Рубинштейн. - М., 2001.-С. 71-74.

50. Рубинштейн С.Л. Психолого-педагогические проблеми нравственного школьников/ С.Л. Рубинштейн. - М, 2001. - С. 68-71.

51.Сапожникова Л.С. Самооцінка, домагання та діагностика деяких її особливостей / Л.С. Сапожникова.- К., 2003,- С. 73-82.

52.Степаненко Л.М. Моральне виховання учнів початкових класів/ Л.М.Степаненко. - К., 2001. - С. 19-23.

53.Уледов А.К. Нравственное воспитание/ А.К.Уледов. - М., 2001. - С. 18-25.

54.Хоружа Л. Формуємо культуру поведінки молодших школярів/ Л.Хоружа // Початкова школа. - 2007.- № 2.- С. 52 - 57.

55.Худик В.А. Психологическая диагностика детского развития: Методи исследования/ В.А. Худик. - К., 2002. - С. 22-30.

56.Чамата П.Р. Шляхи формування самосвідомості дитини. Питання психології виховання/ П.Р. Чамата. - К., 2000.- С. 3-10.

57.Эльконин Д.Б. Обучение и развитие младшего школьника/ Д.Б.Эльконин. - М., 2001. - С. 39-41.

58.Южевич В. Моральне виховання в школі і поза нею/ В.Южевич// Родина і школа. - 2001. - № 3. - С. 19-22.

59.Яровська О. Як виховати високоморальну особистість/ О. Яровська// Родина і школа. - 2000. - № 8. - С. 29-32.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Анкета для вчителів

Яке місце у роботі з молодшими школярами у Вас займає моральна культура?

За допомогою яких форм роботи Ви формуєте моральну культуру у молодших школярів?

Назвіть методи і засоби які вам допомагають формувати культуру поведінки?

Чи створено необхідна матеріальна база для такої роботи?

Як ви гадаєте, чи достатня кількість годин приділяється виховній роботі у початкових класах?

Моральна культура є достатньо сформована у теперішніх школярів?

Чи зустрічались вам учні, які не піддавались виховному впливові? Якщо так, то чому?

Ваші пропозиції що до вирішення даного питання?

Додаток 2

Анкета

Прізвище... Ім'я... Клас... Школа...

Як ти розумієш поняття «культурна людина»?

Що означає бути доброю людиною?

Які правила ввічливості ти знаєш?

Перелічи основні правила поведінки на уроці?

Чи даєш місце старшій бабусі, коли їдеш в автобусі?

Чи вважаєш себе культурною людиною?

Додаток 3

Тема "Скромність прикрашає людину"

Під час опрацювання цієї теми учням пропонувались такі види роботи:

Як ви розумієте прислів'я: "Гречана каша сама себе хвалить", "Задер носа - й кочергою не дістанеш", "Не все те золото, що блищить", "Хвальби повні торби, а вони порожні".

У чому насамперед виявляється скромність?

3.Прослухайте бесіду і наведіть приклади нескромності поведінки учнів. Скромність - важлива риса людини. Нескромна людина вихваляється своїми успіхами, намагається будь-що звернути на себе увагу (витівкою, манерою розмови, одягом).

Скромність пов'язана із самокритичністю, працьовитістю, відповідальністю, повагою до людей, з умінням бути правдивим. Не можна плутати скромність із сором'язливістю, боязливістю.

Л. Толстой писав: "Людина подібна до дробу. Чисельник його те, що вона є, а знаменник - що вона про себе думає. Чим більший знаменник, тим менший дріб".

Відомий мандрівник, дослідник Азії М. Пржевальський, який понад 10 років провів у мандрівках по безводних пустелях, в невідомих горах і степах, відкрив десятки нових видів рослин і тварин, до нього невідомих в науці. Він привіз із своїх подорожей чудові біологічні і зоологічні колекції, що містили понад 3500 екземплярів. У Пржевальського бува рішучий характер, але ще більше вражає його скромність, якщо заходилось про його відкриття, то сам Пржевальський завжди говорив, що більша частина заслуг належить не йому, а його сподвижникам. Свої успіхи він часто пояснював "дивовижним щастям", що завжди було супутником його мандрівок.

Підберіть прислів'я та приказки про скромність.

Послухайте оповідання Є. Ярошинської "Покарана гордість", дайте відповіді на питання:

- Яким був гвоздик?

Якою була рожа?

Як повелася горда рожа?

Чому вона саме так повелася?

Чи послухався її вітер?

Що сталося з рожею?

Чому заплакав скромний гвоздик?

Який висновок зробимо, прослухавши казку?

6.Прочитайте самостійно оповідання Г. Барвінок "Гречка" і скажіть, хто був скромним. (Стара верба).

А якою була гречка? (Пихатою).

Що сталося з гречкою?

Чому плакала стара верба?

Чого вчить це оповідання?

Намалюйте малюнок до оповідання "Гречка".

Опишіть, якою повинна бути скромна людина.

Додаток 4

1. Мені стає прикро, коли я бачу, що незнайома людина почувається серед людей самотньо.

Люди перебільшують здатність тварин розуміти і переживати.

Мені неприємно, коли люди не вміють стримуватися і відкрито проявляють свої почуття.

Мене дратує в нещасних людях те, що вони самі себе жаліють.

Коли хто-небудь поруч зі мною нервує, я також починаю нервувати.

Я вважаю, що плакати від щастя нерозумно.

Я беру близько до серця проблеми своїх друзів.

Часом пісні про любов викликають у мене сильні переживання.

Я дуже хвилююся, коли доводиться повідомляти людям неприємні для них звістки.

10.На мій настрій дуже впливають люди, які оточують мене.

11.Я вважаю іноземців "холодними" і байдужими.

Я хотів би знайти професію, пов'язану із спілкуванням з людьми.

Я не засмучуюся, коли мої друзі роблять необдумані вчинки.

Мені дуже подобається спостерігати, як люди приймають подарунки.

На мою думку, самотні люди похилого віку недоброзичливі.

Коли я бачу людину, яка плаче, то дуже засмучуюсь.

Слухаючи деякі пісні, я почуваюся часом щасливою людиною.

Коли я читаю книжку (роман, повість тощо), то так переживаю, ніби все, про що читаю, відбувається насправді.

Коли я бачу, що з кимось погано поводяться,то завжди серджуся або переживаю, буваю невдоволеним.

Я можу не хвилюватися, навіть якщо всі навколо хвилюються.

Якщо мій товариш чи моя подруга починають обговорювати зі мною свої проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

Мені неприємно, якщо люди схлипують і плачуть, коли дивляться кінострічку.

Чужий сміх мене не заражає.

Коли я приймаю рішення, почуття інших людей на нього, як правило, не впливають.

Я втрачаю душевний спокій, якщо оточуючі чимось пригнічені.

Я хвилююся, якщо бачу людей, які легко засмучуються через дрібниці.

Я дуже засмучуюся, коли бачу страждання тварини.

Безглуздо переживати те, що відбувається в кіно або про що читаєш у книжці.

Я дуже засмучуюся, коли бачу безпорадних людей похилого віку.

Чужі сльози викликають у мене роздратування, а не співчуття.

Я дуже переживаю, коли дивлюся фільм.

Я можу залишатися байдужим (байдужою), коли інші хвилюються.

Малі діти плачуть без причин.

Размещено на Allbest.ru