Проективні методики у вивченні стосунків молодших школярів

Дослідження діагностики особливостей міжособистісних стосунків у молодшому шкільному віці. Спілкування молодшого школяра з однолітками. Психологічна сумісність і конфлікт. Опис методики дослідження міжособистісних стосунків в учнівському колективі.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2011
Размер файла 144,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2.1 Опис методики дослідження міжособистісних стосунків в колективі

Найважливіший колектив, якому належить учень і під впливом якого формується його особистість - це шкільний клас. Учнівський колектив, відмічає А.В. Мудрик, з одного боку - “функція педагогічних зусиль дорослих, так як проектується дорослими і розвивається під їх прямим і непрямим безпосереднім або опосередкованих впливом. З одного боку - він є явищем, яке розвивається спонтанно, так як діти потребують спілкування і вступають в спілкування не лише по встановленим дорослими рецептам.

Ця подвійність знаходить своє відображення в подвійній структурі колективу: формальній, яка визначається через задану організаційну структура, систему ділового спілкування, набір діяльності, і неформальну, яка складається в процесі вільного спілкування дітей” [31].

Для школяра важливо не просто виконання якоїсь соціальної ролі, але й те, щоб ця роль відповідала його індивідуальності. Він прагне, щоб структура ділових стосунків в класі максимально відповідала структурі міжособових стосунків. Але в той же час в межах організованого колективу “питання стосунків товариша до товариша - це не питання дружби, не питання любові, не питання сусідства, а це питання відповідальної залежності” [35].

Критерії, які визначають соціометричний статус учня в його класному колективі, складні і багатогранні. По даним Коломенського, на першому місці тут стоїть вплив на однолітків (значення цієї якості з віком неухильно зростає); на другому місці - моральні якості, які безпосередньо проявляються в спілкуванні, і суспільна робота; далі йдуть інтелектуальні якості і добре навчання, працелюбство і навички праці, зовнішня привабливість; на останньому місці стоїть прагнення командувати.

З цих даних видно, що соціометричний статус невід'ємно пов'язаний зі спілкуванням учнів.

Для експериментального дослідження взаємозв'язку соціометричного статусу з культурою спілкування учнів молодшого шкільного віку було обрано такі методики: методика “Соціометрія” і методика “Потреба в спілкуванні”.

В дослідженні взяли участь 27 дослідних. Робота була проведена на базі ЗОШ №7 м. Дубна в 4-Б класі.

Методика “Соціометрія”. Між складом групи і кожним з її членів складається певна система стосунків, в якій кожний отримує своє місце. Для виявлення статусу членів групи застосовується соціометричний метод Дж. Морено, який дозволяє кількісно визначити кількість виборок, отриманих кожним школярем по діловим, рольовим, емоційним критеріям. На основі цих даних будується соціометрична матриця, на якій чітко виражене місце кожного члена групи в її ієрархії. Рангові місця групи, як правило, розподіляються наступним чином:

Лідери (ведучі). На ці місця претендують особи, здатні до активної взаємодії, прийняттю відповідальних рішень, управлінню людьми, творчої ініціативи. Їх реальний рейтинг визначається вибором групи - більше 50% вибору (від 50 до 100%).

Переважні. Наступні за рейтингом за лідерами (від 10 до 50%). До них відносять актив робочої групи, в складі якого переважають люди, здатні бути активними виконавцями, але серед них є і такі, хто в певних обставинах здатний зайняти лідерське місце.

Відвернені. Маючі не більше 10% вибору і низький рейтинг в групі. Вони або неактивні в спільній діяльності, або не змогли встановити позитивні ділові і особові стосунки з членами групи.

Ізольовані. Які не отримали вибору і стоять поза групою. Для них характерне невизнання їх групою і небажання з ними співпрацювати.

Ця методика дозволяє визначити положення дослідного в системі міжособових стосунків тієї групи, до якої він належить.

Перед початком дослідження, члени групи, які зібрались в класі, отримують інструкцію наступного змісту:

“Ваш клас існує вже давно. За час спільного життя і спілкування одне з одним, ви, мабуть, змогли непогано взнати один одного, і між вами склались певні особисті і ділові стосунки, симпатії і антипатії, повага, неповага один до одного тощо. Будь ласка, дайте у цьому зв'язку відповідь на наступні запитання, дописавши в них свої відповіді на окремому листі паперу. Його необхідно підписати, щоб ми могли судити про те, хто і кого обирає.

Кому з однокласників в першу чергу, другу і третю ти розповіси про те, як провів час в компанії друзів? (емоційне спілкування).

Хто з однокласників може вказати на твої недоліки, кого б ти послухав? (Довірче спілкування).”

Учні підписують свої листки і на кожне питання записують в суворій послідовності три прізвища. Вибір здійснюється лише із членів досліджуваного колективу.

Число виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його місце в системі особистих стосунків, іншими словами, визначає його соціометричний статус.

По першому питанню (Емоційному спілкуванню):

.

Лідери: від 5 і більше виборів.

Переважні: 4-3 вибори.

Відвернені: 2-1 вибір.

Ізольовані: 0 виборів.

По другому питанню (Моральне спілкування):

Лідери: від 4 і більше виборів.

Переважні: 3-2 вибори.

Відвернені: 1 вибір.

Ізольовані: 0 виборів.

Методика «Потреба в спілкуванні». Інструкція. У бланк відповідей впишіть «так» (або поставте «+») поруч із номером твердження, якщо ви згодні з ним. Якщо ж ви не згодні із твердженням, то напишіть «ні» (або поставте «-») [Додаток 1].

Таблиця 2.1. Бланк відповідей

1.

17.

24.

3.

15.

2.

18.

26.

4.

16.

7.

19.

28.

4.

25.

8.

20.

30.

6.

27.

11.

21.

31.

9.

29.

12.

22.

32.

10.

13.

23.

33.

14.

сума «так»

сума «ні»

Обробка результатів

1. Підрахувати кількість відповідей «так» у першому, другому й третьому стовпчиках бланка відповідей,

2. Підрахувати кількість відповідей «ні» у четвертому, п'ятому стовпчику бланку відповідей.

3. Обидва числа додати і порівняти з психодіагностичною шкалою.

Таблиця 2.2. Діагностична шкала

Властивість

Рівні

нижчий за середній

середній

вищий за середній

Потреба у спілкуванні

0-23

24-28

29 і більше

Методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса

Мета дослідження - встановити розподіл у зазначеній групі спрямованості особистості по відношенні до оточуючих (в даному випадку - членів класного колективу).

Анкета складається з 27 пунктів-думок, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, відповідні трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, яка найбільшою мірою висловлює його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки, чи ж найменше відповідає реальності. Відповідь "найбільше" одержує 2 бали, "найменше" - 0, невибрана - 1 бал. Бали, набрані по всіх 27 пунктах, підсумовуються для кожного виду спрямованості окремо.

За допомогою методики виявляються наступні спрямованості:

1. Спрямованість на себе (Я) - агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.

2. Спрямованість на спілкування (О) - прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з дітьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми.

3. Спрямованість на справу (Д) - зацікавленість у рішенні проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети.

Інструкція: "Опитний лист складається з 27 пунктів. По кожному з них можливі три варіанти відповідей: А, Б, В.

1. З відповідей на кожний із пунктів виберіть той, який краще всього виражає Вашу точку зору з даного питання. Можливо, що якісь з варіантів відповідей здадуться Вам рівноцінними. Проте, ми просимо Вас відібрати з них тільки один, а саме той, який найбільшою мірою відповідає Вашій думці і понад усе цінний для Вас. Букву, якою позначена відповідь, (А, Б, В) напишіть на листі для запису відповідей поряд з номером відповідного пункту (1-27) під рубрикою "НАЙБІЛЬШЕ".

2. Потім з відповідей на кожний з пунктів виберіть той, який найдальше віддалений від Вашої точки зору, найменше для Вас цінний. Букву, якою позначена відповідь, знову напишіть на листі для запису відповідей поряд з номером відповідного пункту, в стовпці під рубрикою "НАЙМЕНШЕ".

3. Таким чином, для відповіді на кожне з питань Ви використовуєте дві букви, які й запишіть у відповідні стовпці. Решта відповідей ніде не записується. Прагніть бути максимально правдивим!

Серед варіантів відповіді немає "хороших" або "поганих", тому не прагніть вгадати, яка з відповідей є "правильною" або "кращою" для Вас." [Додаток 2]

Таблиця 2.3. КЛЮЧ

№ п/п.

Я

О

Д

№ п/п.

Я

О

Д

1

А

В

Б

15

Б

В

А

2

Б

В

А

16

А

В

Б

3

А

В

Б

17

А

В

Б

4

В

Б

А

18

А

Б

В

5

Б

А

В

19

А

Б

В

6

В

А

Б

20

В

Б

А

7

В

Б

А

21

Б

А

В

8

А

Б

В

22

Б

А

В

9

В

А

Б

23

В

А

Б

10

А

В

Б

24

Б

В

А

11

Б

В

А

25

А

В

Б

12

Б

А

В

26

В

А

Б

13

В

А

Б

27

Б

А

В

14

А

В

Б

2.2 Результати дослідження

Результати дослідження доречно оформити в вигляді таблиці, в які подаються індивідуальні коефіцієнти по кожному виду спілкування.

Таблиця 2.4.

Прізвище

Емоційне спілкування

Моральне спілкування

1

Арутюнян А.

1

Відвернений

1

Відвернений

2

Багалюбський Д.

1

Відвернений

1

Відвернений

3

Бапрова А.

2

Відвернений

2

Переважний

4

Байла В.

5

Лідер

4

Лідер

5

Вінокурова С.

5

Лідер

3

Переважний

6

Глядя К.

4

Переважний

3

Переважний

7

Демченко Д.

1

Відвернений

1

Відвернений

8

Ємельяненко А.

5

Лідер

3

Переважний

9

Іванова О.

4

Переважний

3

Переважний

10

Іщенко Н.

0

Ізольований

0

Ізольований

11

Кориш К.

1

Відвернений

0

Ізольований

12

Левченко В.

5

Лідер

5

Лідер

13

Літкевич Д.

3

Переважний

3

Переважний

14

Літовко В.

3

Переважний

3

Переважний

15

Луньова К.

3

Переважний

2

Переважний

16

Максименко А.

1

Відвернений

1

Відвернений

17

Малахова Т.

1

Відвернений

1

Відвернений

18

Мальований А.

4

Переважний

2

Переважний

19

Манзя О.

0

Ізольований

0

Ізольований

20

Мітрофанова А.

1

Відвернений

1

Відвернений

21

Нікрасова К.

5

Лідер

2

Переважний

22

Павленко М.

0

Ізольований

0

Ізольований

23

Пєньпаула Л.

3

Переважний

3

Переважний

24

Полях С.

4

Переважний

5

Лідер

25

Рибалка С.

2

Відвернений

3

Переважний

26

Скиба П.

2

Відвернений

2

Переважний

27

Тихонін К.

2

Відвернений

2

Переважний

Звідси видно, який соціометричний статус займає кожний з учнів.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок про те, що у класі при емоційному спілкуванні більше всього переважає відвернених (40%), відповідно переважних - 30%, лідерів - 19%, що свідчить про те, що діти, які складають групу лідерів, орієнтовані на рівноправність в спілкуванні, вона заснована на взаємоповазі, повазі і довір'ї, взаємопорозумінні і взаємному вираженні, відкритості, розвитку, ізольованих - 11%, такі учні намагаються придушити особистість співрозмовника, не бажаючи розуміти співрозмовника, при цьому вимагаючи згоди з власною позицією. Вони не рахуються з чужою точкою зору, відкидаючи її.

При моральному спілкуванні у класі більше переважних - 52%, відвернених - 22%, ізольованих - 15 % та лідерів - 11%.

Результати дослідження за методикою «Потреба в спілкуванні»:

Таблиця 2.5.

Прізвище

Нижчий за середній

Середній

Вищий за середній

1

Арутюнян А.

24

2

Багалюбський Д.

23

3

Бапрова А.

24

4

Байла В.

29

5

Вінокурова С.

25

6

Глядя К.

27

7

Демченко Д.

22

8

Ємельяненко А.

24

9

Іванова О.

26

10

Іщенко Н.

22

11

Кориш К.

20

12

Левченко В.

30

13

Літкевич Д.

25

14

Літовко В.

28

15

Луньова К.

25

16

Максименко А.

23

17

Малахова Т.

22

18

Мальований А.

24

19

Манзя О.

19

20

Мітрофанова А.

23

21

Нікрасова К.

28

22

Павленко М.

22

23

Пєньпаула Л.

27

24

Полях С.

30

25

Рибалка С.

28

26

Скиба П.

24

27

Тихонін К.

26

В результаті проведення даної методики виявилось, що 56% учнів мають середній рівень потреби в спілкуванні, це ті учні, які мають статус переважних і частково відвернених у спілкуванні, 33% - низький рівень потреби у спілкуванні (статус ізольованих і частково - відвернених), і 11% - високий рівень потреби в спілкуванні (статус лідерів).

Моральні якості, які невід'ємно пов'язані зі спілкуванням є важливим критерієм, який визначає соціометричний статус, більш всього цінуються якості особистості, які проявляються у спілкуванні (чесність, допомога в тяжку хвилину). У результаті проведення дослідження, виявилось, що культура і потреба в спілкуванні учнів молодшого шкільного віку впливає на те, який соціометричний статус він займає у колективі.

Провівши методики “Соціометрія” та “Потреба у спілкуванні”, отримали дані, завдяки можна зробити висновок, що у класі більш за все учні з переважним соціальним статусом і середнім рівнем потреби в спілкуванні, діти, які займають високий соціометричний статус і мають високий рівень потреби в спілкуванні бачать у співрозмовника особистість, довіряють та поважають думку співрозмовника, спілкування засноване на рівноправних стосунках та взаємопорозумінні. Діти, які відносяться до групи з низькою потребою у спілкуванні і мають ізольований соціальний статус, не рахуються з точкою зору інших, прагнуть “придушити” особистість співрозмовника. Не бажаючи зрозуміти співрозмовника, але вимагають, щоб з їх позицією погоджувались і розуміли. Саме це й є причиною того, що дітей відносять до групи ізольованих і відвернених.

Дослідивши спрямованість особистості за методикою Б. Басса отримали такі результати:

"Я" - Спрямованість на себе - орієнтація на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи і співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість) - вибирають 8 осіб (29,6 %);

"О" - Спрямованість на спілкування - прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми) - вибирають 10 осіб (37,1%);

"Д" - Спрямованість на справу - зацікавленість у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети) - вибирають 9 осіб (33,3 %).

Таблиця 2.6. Зведена таблиця даних дослідження за методиками "Спрямованість особистості Б. Басса"

№ п/п.

Ім'я

Спрямованість особистості Б. Басса

Я

(Спрямованість на себе)

О

(Спрямованість на спілкування)

Д

(Спрямованість на справу)

1

Арутюнян А.

-

-

+

2

Багалюбський Д.

-

-

+

3

Бапрова А.

-

+

-

4

Байла В.

-

+

-

5

Вінокурова С.

-

+

-

6

Глядя К.

-

+

-

7

Демченко Д.

+

-

-

8

Ємельяненко А.

-

-

+

9

Іванова О.

-

-

+

10

Іщенко Н.

+

-

-

11

Кориш К.

+

-

-

12

Левченко В.

-

+

-

13

Літкевич Д.

-

-

+

14

Літовко В.

-

-

+

15

Луньова К.

-

+

-

16

Максименко А.

+

-

-

17

Малахова Т.

+

-

-

18

Мальований А.

-

-

+

19

Манзя О.

+

-

-

20

Мітрофанова А.

+

-

-

21

Нікрасова К.

-

+

-

22

Павленко М.

+

-

-

23

Пєньпаула Л.

-

+

-

24

Полях С.

-

+

-

25

Рибалка С.

-

+

-

26

Скиба П.

-

-

+

27

Тихонін К.

-

-

+

У графічному вигляді результати цього тесту виглядають наступним чином.

Рис. 2.1. Розподіл значень згідно методики діагностики спрямованості особистості Б. Басса

ВИСНОВКИ

Дослідивши діагностику особливостей міжособистісних стосунків у молодшому шкільному віці, можна зробити наступні висновки:

1. Важливим аспектом життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є міжособистісні стосунки у групі. Ці стосунки неминуче виникають між членами колективу на ґрунті їхнього спілкування та взаємодії у процесі реалізації завдань, на виконання яких спрямовуються їхні зусилля. Цілі діяльності, її мотиви, організація дій співучасників визначають характер стосунків, що складаються. Міжособистісні стосунки мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об'єктивні чинники (характер цілей, умови їх досягнення, особливості керівництва, стосунки, що склалися між членами групи), а й суб'єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їхніх домагань, індивідуально-психологічні особливості, здібності людей та ін.).

2. Сфера міжособистісних відносин охоплює практично весь діапазон існування людини. Можна стверджувати, що людина, навіть будучи в повній самоті, продовжує спиратися в своїх діях і думках на свої уявлення про оцінки, значущі для інших. Не випадково були створені і до цих пір показують свою теоретичну і практичну цінність такі психологічні теорії, в яких найважливіше значення для всіх особистісних складових приписується міжособистісним відносинам.

3. У конкретно-психологічному плані міжособистісні стосунки - це сукупність об'єктивних зв'язків і взаємодій між особами, які належать до певної групи. Вони завжди мають емоційне забарвлення. їх сталість і неповторність забезпечує особиста привабливість людей, що ґрунтується на почутті симпатії. Міжособистісна привабливість чи непривабливість може набувати сталого характеру і переходити у взаємну прихильність чи неприхильність.

4. Провівши методики “Соціометрія” та “Потреба у спілкуванні”, "Спрямованість особистості Б. Басса", отримали дані, завдяки можна зробити висновок, що у класі більш за все учні з переважним соціальним статусом і середнім рівнем потреби в спілкуванні, діти, які займають високий соціометричний статус і мають високий рівень потреби в спілкуванні бачать у співрозмовника особистість, довіряють та поважають думку співрозмовника, спілкування засноване на рівноправних стосунках та взаємопорозумінні. Діти, які відносяться до групи з низькою потребою у спілкуванні і мають ізольований соціальний статус, не рахуються з точкою зору інших, прагнуть “придушити” особистість співрозмовника. Не бажаючи зрозуміти співрозмовника, але вимагають, щоб з їх позицією погоджувались і розуміли. Саме це й є причиною того, що дітей відносять до групи ізольованих і відвернених.

Розподіл значень згідно методики діагностики спрямованості особистості Б. Басса показав, що більшість учнів є спрямованими на спілкування з дітьми, прагнуть за будь-яких умов підтримувати відносини з ними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Асмолов А.Г. Психология личности. - М.: МГУ, 1999. - 367 с.

2. Бех І. Колектив як чинник створення унікальної ситуації виховання особистості// Директор школи. - 2002. - № 6. - С. 8-11.

3. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Наука, 2002. - 198 с.

4. Бодалев А.А. Личность и общение. - М.: Наука, 2001. - 326 с.

5. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. - М.: Мысль, 1998. - 254 с.

6. Бучківська Б.В. Вплив дитячого колективу на особистість// Педагогіка і психологія. - 1999. - №4. - С. 142-149.

7. Волков Б.С. Психология общения в детском возрасте. - М: Наука, 1999. - 104 с.

8. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Академія, 2003. - 320 с.

9. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища шк., 1999. - 284 с.

10. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1999. - 175 с.

11. Головаха Е.И. Психология человеческих взаимоотношений. - К.: Знание, 1999. - 189 с.

12. Головей Л.А. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие. - СПб.: Речь, 2002. - 694с.

13. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и родителей. - М.: Наука, 1999. - 205 с.

14. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. - М.: Яуза, 1990. - 254 с.

15. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2003. - 319 с.

16. Заброцький M.М. Основи вікової психології: Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 112 с.

17. Каган М.С. Мир общения. Проблема межсубъектных отношений. - М.: Наука, 1999. - 319 с.

18. Конанко О. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К.: Освіта, 1998. - 255 с.

19. Кондратьева С.В. Практична психологія. - М.: Наука, 1999. - 339 с.

20. Крайг Г. Психология развития. - СПб.: Питер, 2000. - 992 с.

21. Крылов А.А. Практикум по загальній і експериментальній психології. - М.: Наука, 1999. - 327 с.

22. Кучинский Г.М. Психология внутреннего диалога. - М.: Наука, 1999. - 205 с.

23. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. - М.: Знание, 1999. - 48 с.

24. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка. - М.: МОДЭК, 1999. - 384 с.

25. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 2004. - 288 с.

26. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 1999. - 688 с.

27. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

28. Максимюк С.П. Педагогіка. Курс лекцій. - К.: Знання, 2005. - 428 с.

29. Маничев С.А. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологи . - СПб.: Питер, 2003. - 560 с.

30. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Знання, 2001. - 448 с.

31. Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников. - М.: Педагогика, 2004. - 110 с.

32. Немов Р.С. Психология. - М.: ВЛАДОС, 1999. - 486 с.

33. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - М.: Наука, 1999. - 150 с.

34. Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология: Учебник. - М.: Наука, 1999. - 374 с.

35. Первин Л. Психология личности: Теория и исследования. - М.: Аспект-Пресс, 2000. - 684 с.

36. Петровский А.В. Психологическая теория коллектива. - М.: Педагогика, 1999. - 257 с.

37. Петровский А.В. Социальная психология коллектива. - М.: Наука, 1999. - 362 с.

38. Плюснин Ю.М. Пространственное поведение и социальный статус ребенка в группе// Вопр. Психологи. - 2003. - №2. - С. 14-18.

39. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. - Самара: БАХРАХ-М, 2000. - 672 с.

40. Реан А.А. Социальная педагогическая психология. - СПб.: Питерком, 1999. - 416 с.

41. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2005. - - 586 с.

42. Семиченко В.А. Психологія спілкування. - К.: Магістр-S, 1998. - 152 с.

43. Фельдштейн Д.И. Формування особистості дитини. - К.: Знання, 2002. - 339 с.

44. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих пед. закладів освіти. - К.: Академія, 2001. - 355 с.

45. Юсупов И.М. Психология взаимопонимания. - К.: Знание, 2003. -291 с.

Додаток 1

ТВЕРДЖЕННЯ

1. Мені приємно брати участь у різного роду святкуваннях.

2. Я не можу придушити свої бажання, навіть якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.

3. Мені подобається висловлювати кому-небудь свою прихильність.

4. Я більше зосереджений на набутті впливу, ніж дружби.

5. Я відчуваю, що стосовно моїх друзів у мене більше прав, ніж обов'язків.

6. Коли я дізнаюся про успіх свого товариша, у мене чомусь погіршується настрій.

7. Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомогти.

8. Мої турботи зникають, коли я опиняюся серед однокласників.

9. Мої друзі мені ґрунтовно набридли.

10. Коли я роблю важливу роботу, присутність людей мене дратує.

11. Притиснений до стіни, я говорю лише ту частку правди, яка на мою думку, не зашкодить моїм друзям і знайомим.

12. У важкій ситуації я думаю не стільки про себе, скільки про близьку людину

13. Неприємності в друзів викликають у мене такий жаль, що я можу захворіти.

14. Мені приємно допомагати іншим, якщо навіть це й завдає мені значних труднощів.

15. З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, якщо він і не правий.

16. Мені більше подобаються пригодницькі розповіді, ніж розповіді про любов.

17. Сцени насильства в кіно викликають у мене відразу.

18. На самоті я відчуваю тривогу і напруженість більше, ніж коли перебуваю серед людей.

19. Я вважаю, що основною радістю в житті є спілкування.

20. Мені шкода бездомних кішок і собак.

21. Я волію мати поменше друзів, зате близьких.

22. Я люблю бувати серед інших людей.

23. Я довго переживаю після сварки із близькими.

24. У мене справді більше близьких друзів, ніж у багатьох друзів.

25. У мені більше прагнення до досягнень, ніж до дружби.

26. Я більше довіряю власній інтуїції й уяві в думці про людей, ніж судженням про них з боку інших людей.

27. Я надаю великого значення матеріальному забезпеченню й благополуччю, ніж радості спілкування з приємними мені людьми.

28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких людей.

29. По відношенню до мене люди часто невдячні.

30. Я люблю розповіді про безкорисливу дружбу.

31. Заради друга я готовий пожертвувати своїми інтересами.

32. У дитинстві я входив до компанії, де завжди трималися разом.

33. Якби я був журналістом, то я б із задоволенням писав про силу дружби.

Додаток 2

ТЕСТОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ Б. БАССА

1. Найбільше задоволення я отримую від:

А. Схвалення моєї роботи;

Б. Усвідомлення того, що робота зроблена добре;

В. Усвідомлення того, що мене оточують друзі.

2. Якби я грав у футбол (волейбол, баскетбол), то я хотів би бути:

А. Тренером, який розробляє тактику гри;

Б. Відомим гравцем;

В. Вибраним капітаном команди.

3. Здається, кращим педагогом є той, хто:

А. Проявляє інтерес до учнів і до кожного має індивідуальний підхід;

Б. Викликає інтерес до предмету, так що учні із задоволенням поглиблюють свої знання в цьому предметі;

В. Створює в колективі таку атмосферу, при якій ніхто не боїться висловити свою думку.

4. Мені подобається, коли люди:

А. Радуються виконаній роботі;

Б. Із задоволенням працюють в колективі;

В. Прагнуть виконати свою роботу краще за інших.

5. Я хотів би, щоб мої друзі:

А. Були чуйні і допомагали людям, коли для цього трапляється нагода;

Б. Були вірні і віддані мені;

В. Були розумними і цікавими людьми.

6. Кращими друзями я вважаю тих:

А. З ким складаються хороші взаємостосунки;

Б. На кого завжди можна поластитися;

В. Хто може багато чого досягти в житті.

7. Найбільше я не люблю:

А. Коли у мене щось не виходить;

Б. Коли псуються відносини з товаришами;

8. Коли мене критикують.

8. По-моєму найгірше, коли педагог:

А. Не приховує, що деякі учні йому несимпатичні, насміхається і жартує над ними;

Б. Викликає дух суперництва в колективі;

8. Недостатньо добре знає предмет, який викладає.

9. У дитинстві мені найбільше подобалося:

А. Проводити час з друзями;

Б. Відчуття виконаних справ;

В. Коли мене за що-небудь хвалили.

10. Я хотів би бути схожим на тих, хто:

А. Добився успіху в житті;

Б. По-справжньому захоплений своєю справою;

В. Вирізняється дружелюбністю і доброзичливістю.

11. В першу чергу школа повинна:

А. Научити вирішувати завдання, які ставить життя;

Б. Розвивати перш за все індивідуальні здібності учня;

В. Виховувати якості, що допомагають взаємодіяти з людьми.

12. Якби у мене було більше вільного часу, більш охоче за все я використовував би його:

А. Для спілкування з друзями;

Б. Для відпочинку і розваг;

В. Для своїх любимих справ і самоосвіти.

13. Найбільших успіхів я добиваюся, коли:

А. Працюю з людьми, які мені симпатичні;

Б. У мене цікава робота;

В. Мої зусилля добре винагороджуються.

14. Я люблю коли:

А. Інші люди мене цінують;

Б. Відчуваю задоволення від добре виконаної роботи;

В. Приємно провожу час з друзями.

15. Якби про мене вирішили написати в газеті, мені б хотілося щоб:

А. Розповіли про яку-небудь цікаву справу, пов'язану з навчанням, роботою, спортом і т.п., в якому мені довелося брати участь;

Б. Написали про мою діяльність;

В. Обов'язково розповіли про колектив, в якому я працюю.

16. Краще всього я вчуся, якщо викладач:

А. Має до мене індивідуальний підхід;

Б. Зуміє викликати у мене інтерес до предмету;

В. Влаштовує колективні обговорення проблем, що вивчаються.

17. Для мене немає нічого гіршого, ніж:

А. Образа особистої гідності;

Б. Невдача при виконанні важливої справи;

В. Утрата друзів.

18. Найбільше я ціную:

А. Успіх;

Б. Можливості хорошої спільної роботи;

В. Здоровий практичний розум і кмітливість.

19. Я не люблю людей, які:

А. Вважають себе гірше за інших;

Б. Часто сваряться і конфліктують;

В. Заперечують проти всього нового.

20. Приємно, коли:

А. Працюєш над важливою для всіх справою;

Б. Маєш багато друзів;

В. Викликаєш захоплення і всім подобаєшся.

21. Здається, в першу чергу керівник повинен бути:

А. Доступним;

Б. Авторитетним;

В. Вимогливим.

22. У вільний час я охоче прочитав би книги:

А. Про те, як заводити друзів і підтримувати хороші відносини з людьми;

Б. Про життя знаменитих і цікавих людей;

В. Про останні досягнення науки і техніки.

23. Якби у мене були здібності до музики, я вважав за краще б бути:

А. Диригентом;

Б. Композитором;

В. Солістом.

24. Мені б хотілося:

А. Придумати цікавий конкурс;

Б. Перемогти в конкурсі;

В. Організувати конкурс і керувати ним.

25. Для мене найважливіше знати:

А. Що я хочу зробити;

Б. Як досягти мети;

В. Як організувати людей для досягнення мети.

26. Людина повинна будуватися до того, щоб:

А. Інші були нею задоволені;

Б. Перш за все виконати своє завдання;

В. Його не потрібно було дорікати за виконану роботу.

27. Краще всього я відпочиваю у вільний час:

А. У спілкуванні з друзями;

Б. Переглядаючи розважальні фільми;

В. Займаючись своєю улюбленою справою.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика міжособистісних стосунків у молодих сім’ях. Різновиди стосунків у молодих сім'ях на різних етапах шлюбу. Конфлікти у подружжі та шляхи їхнього подолання. Емпіричне дослідження особливостей міжособистісних стосунків у молодих сім'ях.

    курсовая работа [465,8 K], добавлен 02.03.2013

  • Соціально-психологічні аспекти ділового спілкування. Конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності взаємовідносин у колективі. Вплив індивідуальних особливостей людини на ділові відносини. Дослідження міжособистісних стосунків в колективі.

    курсовая работа [95,8 K], добавлен 20.07.2011

  • Використання методу соціометрії і проектної методики "Що мені подобається в школі?" для вивчення міжособистісних відносин в малій групі. Визначення характерних особливостей і оптимізації міжособових стосунків. Методичні поради вчителю щодо виховання.

    реферат [119,0 K], добавлен 05.03.2014

  • Чинники, які впливають на міжособові стосунки у педагогічних колективах. Структура міжособових стосунків. Соціальні типи та ролі в колективі. Вплив стилю керівництва на стосунки у педагогічному колективі. Методи дослідження міжособистісних стосунків.

    курсовая работа [105,8 K], добавлен 10.03.2011

  • Поняття міжособистісних відносин. Глибинний зміст людського "Я". Сприймання людьми одне одного як аспект міжособистісних стосунків. Спілкування і взаємодія людей. Психодіагностика міжособистісних відносин. Опис проведення емпіричного дослідження.

    реферат [69,0 K], добавлен 06.04.2011

  • Особливості взаємовідносин у колективі молодших школярів. Потреба у спілкуванні як головний фактор розвитку взаємовідносин у шкільному колективі. Розвиток самосвідомості молодшого школяра. Методика визначення вміння слухати, соціометричного типу Морено.

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 13.06.2012

  • Поняття група в соціальній психології. Проблеми психологічної корекції міжособистісних стосунків у трудовому колективі. Форми групової взаємозалежності. Особливості самооцінки психологічного клімату медичного колективу. Організаційно-управлінський підхід.

    курсовая работа [134,9 K], добавлен 02.12.2013

  • Лідерство і керівництво в малих групах, характер динамічних процесів. Трактування причин ролевої диференціації лідерства. Дослідження міжособистісних стосунків та міжгрупових відносин у молодшому шкільному віці, ступінь взаємної симпатії-антипатії.

    курсовая работа [47,0 K], добавлен 10.11.2010

  • Особливості міжособистісних стосунків підлітків. Організація дослідження щодо виявлення соціального статусу кожного учня і рівня міжособистісних стосунків в класі, аналіз впливу стилю керівництва класного керівника на психологічний мікроклімат в класі.

    курсовая работа [50,9 K], добавлен 03.02.2011

  • Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних стосунках. Особливості відносин з однолітками та дорослими в підлітковому віці. Принципи та методи їх психодіагностики. Експериментальне вивчення взаємин у неповнолітніх дітей та аналіз результатів.

    курсовая работа [63,9 K], добавлен 27.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.