Мій психологічний портрет

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство транспорту та зв'язку України.

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. І. Лазаряна

Кафедра філософії та соціології

Самостійна робота

З курсу: «Психологія особистості»

«Мій психологічний портрет»

Виконала

Студентка 922 групи

Перцьова М.А

Прийняла

Дешко Л.К

Дніпропетровськ 2010р.

Поняття про особистість та її структуру

Особистість -- це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями. Належність особистості до певного суспільства, до певної системи суспільних відносин визначає її психологічну та соціальну сутність.

Однією з найяскравіших характеристик особистості є її індивідуальність, під якою розуміють своєрідне, неповторне поєднання таких психологічних особливостей людини, як характер, темперамент, особливості перебігу психічних процесів (сприймання, пам'яті, мислення, мовлення, почуттів, волі), особливості її мотиваційної сфери, спрямованості.

У структурі особистості розрізняють типове та індивідуальне. Типове є тим найзагальнішим, що властиве кожній людині і характеризує особистість узагалі: її свідомість, активність, розумові та емоційно-вольові прояви тощо, тобто те, чим одна людина схожа на інших людей. Індивідуальне -- це те, що характеризує окрему людину: її фізичні та психологічні особливості, спрямованість, здібності, риси характеру тощо, тобто те, чим одна людина відрізняється від інших людей.

Психолог К. Платонов у структурі особистості виокремлює чотири підструктури.

Перша підструктура -- спрямованість особистості: моральні якості, установки, стосунки з іншими. Визначається суспільним буттям людини.

Друга -- підструктура досвіду (знання, вміння, навички, звички).

Набувається досвід у процесі навчання й виховання. Провідним у набутті досвіду є соціальний чинник.

Третя -- підструктура форм відображення. Вона охоплює індивідуальні особливості психічних процесів, що формуються протягом соціального життя і специфічно виявляються в пізнавальній та емоційно-вольовій діяльності людини.

Четверта підструктура -- біологічно зумовлені психічні функції особистості. Об'єднує типологічні властивості особистості, статеві й вікові особливості та їх патологічні зміни, що великою мірою залежать від фізіологічних і морфологічних особливостей мозку.

Типологічні теорії особистості

Давніша конституціональна типологія мала свого попередника у френології Галля. Її прибічники намагалися за формою черепа робити висновки про психологічні особливості індивіда. Теоретичною передумовою стало уявлення, буцімто форма черепа пристосовується до форми мозку, а мозок має приблизно 27 ділянок, що представляють певні властивості, як-от: любов до дітей, скупість, почуття гумору тощо.

Відома також фізіономіка Ломброзо, який шукав і встановив злочинний тип обличчя: виступаючі вилиці та щелепи, скошений назад лоб, великі вушні раковини і т.д.

Та найвідомішою типологічною теорією стала типологія Кречмера. Кречмер був психіатром; основна його заслуга - встановлення кореляції психіатричного діагнозу із соматичним типом.

Типологічна модель Э. Кречмера

Э. Кречмер у 1921 р. опублікував свою знамениту роботу “Будoвa тіла і характер”. Головна ідея полягала в тім, що люди з визначеним типом будови мають визначені психічні особливості. Ним було проведено безліч вимірів частин тіла, що дозволило йому виділити 4 конституціональних типи:

Лептосоматик - характеризується тендітною статурою високим ростом, плоскою грудною кліткою; плечі вузькі, нижні кінцівки - довгі і худі;

Пікнік - людина з вираженою жировою тканиною, надмірно гладкий. Характеризується малим чи середнім ростом, розпливчатим тулубом з великим животом і круглою головою на короткій шиї;

Атлетик - людин з розвинутою мускулатурою, міцною статурою, характерний високий чи середній ріст, широкі плечі, вузькі стегна;

Диспластик - люди з безформною, неправильною будовою; індивіди цього типу характеризуються різними деформаціями статури (наприклад, надмірний ріст, непропорційна статура).

З названими типами будови тіла Кречмер співвідносить 2 головних типи темпераменту, які він називає шизотимний і циклотимний.

Шизотимний тип:

a) Гіперестетичний (надміру чутливий, тактовний, делікатний, із тонким розумінням естетичної форми, ідеаліст);

b) Шизотимний середній (холодно енергійний, послідовний, систематичний, аристократичний);

c) Анестетичний (нечуттєвий) - байдуже холодний, педантичний, нечутливий до людей, інколи навіть тупий.

Конституційно:

Лептосомний, астенічний - стрункий, худий, тонкі кінцівки, подовжене обличчя з відхиленим назад лобом, голова невелика, профіль здебільшого гострий, волосся густе; облисіння спостерігається рідко, а якщо буває, то неправильної форми; мускулатура слабка, кістяк відносно міцний. Схильності до повноти не відзначено.

Циклотимний тип:

a) Гіпоманічний (веселий, жвавий, підприємливий, сповнений планів, наполегливий, товариський);

b) Практичний (реаліст, із почуттям гумору, активний, залежно від настрою - між манією та дипресією);

c) Депресивний (похмурий, тугодум, турботливий, товариський, з потребою в розумінні).

Конституційно:

Пікніки - середнього зросту, голова кругла зі схильністю до облисіння, тулуб короткий і кремезний, добре розвинута грудна клітка, не дуже сильні та короткі кінцівки, м'яка мускулатура. Обличчя кругле, навіть п'ятикутне, широке чоло, світла шкіра, схильність до повноти.

Кречмер розвиває свою теорію темпераментів, окремо виділяючи таблицею “спеціальні дарування”, властиві повноцінним соціальним варіантам темпераментів. Наприклад, поэт-циклотимик для нього “реаліст, гуморист”, а шизотимик - скоріше романтик, художник форми. Подібним чином розділяє він характери дослідників і вождів.

Теорія Э. Кречмера була дуже поширена в Європі.

Типи темпераменту

Темперамент -- вроджена (біологічно зумовлена) і незмінна властивість людської психіки, що визначає реакції людини на інших людей та на обставини. Термін введено в ужиток Клавдієм Галеном, у перекладі з латини означає «належне співвідношення частин».

Вплив темпераменту

Від темпераменту людини залежать:

1. Швидкість виникнення психічних процесів (наприклад, швидкість сприйняття, швидкість мислення, тривалість зосередження уваги і т.п.);

2. Пластичність та стійкість психічних явищ, легкість їх зміни і переключення;

3. Темп і ритм діяльності;

4. Інтенсивність психічних процесів (наприклад, сила емоцій, активність волі);

5. Спрямованість психічної діяльності на певні об'єкти (екстраверсія або інтроверсія).

Темперамент у теорії Павлова

І. П. Павлов вивчив фізіологічні основи темпераменту, він звертав увагу на залежність темпераменту від типу нервової системи. «Темперамент є біологічним фундаментом нашої особистості, тобто заснований на властивостях нервової системи, пов'язаний з тілобудовою людини, з обміном речовин в організмі». Павлов виділив чотири основні типи вищої нервової діяльності:

«рухливий» (сильний, живий, врівноважений тип нервової системи, відповідає темпераменту сангвініка);

«інертний» (сильний, спокійний, врівноважений тип нервової системи, відповідає темпераменту флегматика);

«неврівноважений» (рухливий, нестримний, сильний тип нервової системи -- відповідає темпераменту холерика);

«слабкий» (неврівноважений, малоактивний тип нервової системи, зумовлює темперамент меланхоліка).

Розрізняють 4 типи темпераменту: сангвінічний, меланхолічний, холеричний, флегматичний.

САНГВІНІЧНИЙ темперамент. Сангвінік окреслюється Павловим як «гарячий, дуже продуктивний діяч, але лише тоді, коли він має цікаву справу, тобто постійне збудження. Коли ж такої справи немає, він стає нудним, млявим». Я. Стреляу дає наступну характеристику: "Людина з підвищеною реактивністю, причому активність і реактивність у неї врівноважені. Він збуджено відповідає на все, що привертає його увагу, має живу міміку та виразні рухи. Він активно береться за нову справу й може довго працювати, не втомлюючись. Він швидко зосереджується, дисциплінований. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, кмітливість. Швидкий темп мовлення, швидке включення в нову роботу. Висока пластичність виявляється в мінливості почуттів, настроїв, зацікавлень і прагнень, легко сходиться з новими людьми, швидко звикає до нових вимог і обставин. Почуття легко виникають, легко змінюються.

ХОЛЕРИЧНИЙ темперамент характеризується І. П. Павловим як: «бойовий тип, запальний, дратівливий… Захопившись якоюсь справою, надмірно налягає на свої засоби й сили та врешті-решт рветься, виснажується більше, ніж слід, він допрацьовується до того, що все йому вже несила. Я.Стреляу характеризує як: «відрізняється малою чутливістю, високою реактивністю й активністю. Але реактивність явно переважає над активністю, тому він нестримний. Невитриманий, нетерплячий, характерна різка зміна настрою. Запальний, швидкий темп і різкість у рухах. Він менш пластичний і більш інертний, ніж сангвінік. Звідси велика стійкість прагнень та інтересів, більша наполегливість, можливі труднощі в переключенні уваги».

ФЛЕГМАТИЧНИЙ темперамент за характеристикою І. П. Павлова -- спокійний, врівноважений, завжди рівний, наполегливий і впертий трудівник життя. Але йому потрібен час для розкачки, для зосередження уваги, для переключення його на інший об'єкт тощо. За Я.Стреляу: "володіє високою активністю, значно переважаючою над малою реактивністю, малою чутливістю й емоційністю. Його важко розсмішити й засмутити. При великих неприємностях залишається спокійним. Зазвичай у нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само, як і мова. Він не кмітливий, важко переключає увагу й пристосовується до нових обставин, повільно перебудовує навички й звички. При цьому він енергійний і працездатний. Відрізняється терпеливістю, витримкою, самовладанням. Як правило, він важко сходиться з новими людьми, слабко відгукується на зовнішні враження, інтроверт.

МЕЛАНХОЛІЧНИЙ темперамент зазначений І. П. Павловим як «явно гальмівний тип нервової системи... очевидно, кожне явище життя є гальмівним агентом, якщо він ні вві що не вірить, ні на що не сподівається, від усього очікує та у всьому бачить лише погане, небезпечне». Меланхолік характеризується Я. Стреляу: «Людина з високою чутливістю та малою реактивністю. Підвищена чутливість при великій інертності приводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози, він надмірно вразливий, хворобливо чутливий. Міміка й рухи його невиразні, голос тихий, рухи бідні. Зазвичай невпевнений у собі, боязкий, найменші труднощі змушують його опускати руки. Він не енергійний, не наполегливий, легко втомлюється й малопрацездатний. Йому притаманна легко розпорошувана й нестійка увага, вповільнений темп усіх психічних процесів. Більшість меланхоліків -- інтроверти. Він сором'язливий, нерішучий, боязкий. Однак у спокійному, звичному для нього оточенні меланхолік може успішно справлятися з життєвими задачами.

Пройшовши тест «Типи темпераменту» та розрахувавши за формулою:

Ф_т =Х(х/а*100%)+С(с/а*100%)+Ф(ф/а*100%)+М(м/а*100%)

Я отримала такі результати

Ф_т =25%Х+27%С+31%Ф+15%М

Згідно цих результатів мій темперамент є на 25% холерик, 27% сангвінік, 31% флегматик та 15% меланхолік.

Так як результат за темпераментом флегматик складає 31%, це означає,що цей тип темпераменту є основним,інші типи такі як: холерик та сангвінік виражені в середній мірі, а тип меланхоліка виражений в малій мірі.

Поняття стресу та його стадії

Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощі (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії:

1. Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини частішає подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.

2. Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи "резервний" запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес "захоплює" людини і може привести його до хвороби.

Пройшовши тест «Чи схильні Ви до стресу?» я отримала 30 балів.

Це означає,що я в більшій мірі схильна до стресу, можуть з?явитися симптоми хвороб, що визвані стресом: серцева недостатність, хвороби кишечника. Найголовніше для мене навчитися заспокоюватися.

Згідно тесту «Оцініть себе» я отримала такі результати: 48 балів.

Я впевнена,що володію максимумом чеснот, докладаю багато зусиль, щоб переконати в цьому своїх друзів.

Наша кров впливає на наші відчуття, на характер і манери поведінки не менше, ніж які-небудь далекі зодіакальні сузір'я. Психологи все частіше згадують теорію, згідно з якою і темперамент людини залежить від його групи крові.

темперамент особистість характер психологічний

«Група крові та характер»

У мене перша група крові. За результатом тесту володарі цієї групи крові енергійні, товариські, мають міцне здоровґя та силу волі. Стійкі до неврозів, швидко відновлюють сили. Є невтомними в прагненні до успіху та лідерства. В той же час ревниві, метушливі і амбіційні. Однак все це не заважає бути добрим товаришем.

Людський мозок складається з двох зовні майже однакових півкуль. Однак на ділі кожна півкуля має особливі функції, по своєму сприймає світ, а отже, обидві вони по-різному реагують на дійсність.

Вчені встановили, що якщо з двох півкуль провідним є права півкуля мозку, то у людини переважає емоційна сфера. Якщо провідним виявляється ліва півкуля, то у людини аналітичний склад розуму переважає над емоційністю.

За допомогою тесту «Праве чи ліве?» я отримала такі результати: ППЛП і виявила, що для мене характерна рішучість, почуття гумору, артистизм. Я не люблю вступати в суперечки,конфліктувати та сваритися. У мене дуже контактний тип характеру.

У кожного з нас серед органів почуттів є як би ведучий, який швидше і частіше за інших реагує на сигнали і подразники зовнішнього середовища.

Кажуть, що знаючи тип особистості не тільки свій, але і співрозмовника, можна вибрати найкращу стратегію вашого спілкування. Або більш успішно, скажімо, вибрати супутника життя. Або запобігти сварку з батьками ... Але для цього потрібно хоча б приблизно визначити, до якого типу особистості належить ваш «візаві».

«Один раз побачити чи почути?»

У мене переважає Тип С(чути):

"Не понимаю, что мне говоришь", "это известие для меня...", "не выношу таких громких мелодий" - ось характерні висловлювання для людей цього типу; величезне значення для них має все, що акустично: звуки, слова, музика, шумові ефекти.

Подібність типів може сприяти любові, розбіжність породжує конфлікти і непорозуміння.

«Якої статі Ваш мозок?»

Результати мого тесту складають 90 балів:

При необхідності у мене можуть проявлятися чоловічі риси, а якщо потрібно то і типово жіночі. Мені вдається поєднувати лагідність з рішучістю, чуттєвість зі здоровим глуздом, розумом. Може бути іноді життєві обставини змушують мене до дій, більш характерних для протилежної статі, але моє вміння пристосовуватися і велика психічна гнучкість допомагають мені у будь-якій ситуації.

«Перевірте ще раз свою пам'ять»

Пам'ять - одна з психічних функцій і видів розумової діяльності, призначена зберігати, накопичувати і відтворювати інформацію. Здібності довгостроково зберігати інформацію про події зовнішнього світу та реакції організму і багаторазово використовувати її в сфері свідомості для організації подальшої діяльності.

За результатами тесту у мене вийшло 6 позитивних відповідей. Це свідчить про досить-таки добру пам?ять.

«Хто Ви ведучий або ведений?»

Результати мого тесту (40 балів) показали що:

Я людина, володіюча добрими задатками впливу на оточуючих, зміні їх думки. У взаєминах з людьми я почуваю себе цілком впевнено. Я переконана, що людина не повинна замикатися в собі, уникати людей, триматися осторонь і думати тільки про себе. Я відчуваю в собі потребу щось робити для оточуючих, вказувати їм на помилки, вчити їх, щоб пробуджувати в них цікавість до зовнішнього світу. І в цьому випадку з тими, хто не дозволяє або не поділяє мої принципи, на мою думку, нічого особливо церемонитися. Їх потрібно переконувати і я це вмію. Проте мені потрібно стежити за тим, щоб моє ставлення до людей не приймало крайніх проявів. Інакше я можу перетворитися на фанатика або тирана.

«Хто Ви: капітан, рульовий, пасажир?»

Характер людини проявляється у вчинках, у ставленні до людей, а також в тому виборі, який він робить у різних ситуаціях. Пливе він за течією або сам керує своєю долею, вважає за краще не брати на себе відповідальність або постійно приймає сміливі рішення.

Пройшовши тест і отримавши 105 балів я дізналась,що:

Я Капітан власного життя, відчуваю відповідальність за все, що зі мною відбувається, багато чого беру на себе, долаю труднощі, не перебільшуючи їх, не зводячи в ранг життєвих проблем. Я бачу перед собою завдання і думаєте над тим, як його можна вирішити. Що при цьому я відчуваю, що відбувається в моїй душі - для оточуючих загадка.

Висновок

В даний час психологія набуває все більшу популярність і актуальність. Психологія необхідна кожній людині, тому що вона допомагає розібратися у своїх проблемах, у своєму характері, допомагає прийняти правильне рішення в тій чи іншій ситуації.

Вивчення власного психологічного портрета, на мій погляд, дуже корисно. Пройшовши вищезазначені тести я можу зробити висновок, що я завжди тримаю свою позицію і зазвичай стаю переможцем. Якщо мою точку зору поділяють маси людей, то я стаю лідером. Від життя я майже завжди щось беру для себе. Світ для мене- одного кольору, але дуже динамічний і наповнений подіями.

Виконані мною тести допомогли мені краще пізнати себе, виявити домінуючі здібності і риси характеру. Я вважаю, що це допоможе мені в подальшому житті. Тепер я знаю, які аспекти моєї індивідуальності необхідно розвивати, реалізовувати, удосконалювати, а від яких краще позбутися. Це, безсумнівно, допоможе мені у спілкуванні з різними людьми, у знаходженні підходів до них.

Я вважаю, курс практичної психології справді допоміг мені розібратися в собі і вивчити своє «Я».

Размещено на Allbest.ru