До проблеми становлення методу глибинної корекції (історичний екскурс)

Размещено на http://www.allbest.ru

Психологічна наука та практика не може розвиватись поза інтересом суспільства. Зростання чисельності державних і приватних вищих навчальних закладів, що готують практичних психологів, розмаїття наукових шкіл та підходів у психології - ці та інші тенденції потребують вирішення багатьох завдань у сфері підготовки фахівців здатних надавати психологічну допомогу людям. Формування висококваліфікованого спеціаліста - практичного психолога на психологічних факультетах - пов'язано не тільки з набуттям студентом певної системи знань, умінь та навичок, але й з процесом його особистісної корекції.

Проблема визначення теоретичної та методологічної бази вітчизняної практичної психології потребує уваги до здобутків сучасних українських дослідників-психологів, серед яких чільне місце посідають роботи академіка АПН України Т.С.Яценко, директора Центру глибинної психології при КГУ м. Ялти.

Аналіз наукового доробку Тамари Семенівни Яценко засвідчує, що палітра тематики її досліджень є надзвичайно багатогранною, проте найважливішими є її пошуки оптимальних шляхів глибинної психокорекції, яка передбачає розкриття закономірностей несвідомої сфери психіки суб'єкта та формування методів її пізнання. На формування Т.С. Яценко як науковця великий вплив здійснили видатні вчені, її вчителі - проф. О.Ф. Семенович, проф. Д.Ф. Ніколенко та академік РАО О.О. Бодальов, м. Москва [1].

Т.С. Яценко уже у 80-ті роки розпочала розробляти психодинамічну теорію на фоні розквіту діяльнісного підходу (О.М. Лєонтьєв), згідно якого до уваги дослідників не брались несвідомі вияви психіки. Саме на "дисфункційно-науковому тлі" зародилася нова галузь психологічної науки - практична психологія, що відокремилася від академічної психології [1].

Починаючи з 1983 року, наукова активність Т.С. Яценко була зосереджена на створенні методики групової психокорекції, яка б орієнтувалась на підготовку суб'єкта до спілкування. Розробка власного методу надання суб'єктові психологічної допомоги Т.С. Яценко передбачала асимілювання досвіду тренінгових груп, які вона сама проходила, з різною теоретичною орієнтацією. Це, з одного боку, - гуманістично зорієнтовані тренінг групи (Л.А. Петровська, Ю.М. Ємелянов), а з іншого - директивний тренінг фахівця із м. Вільнюса М. Олексійчика. Так, у 1987 р. дослідниця стажувалася у Польщі в Психоневрологічній клініці в Гданську та її філії у Бидгощі, проходила інтерперсональний тренінг при Центральному інституті підвищення кваліфікації учителів у Варшаві. Надзвичайно важливим був отриманий досвід у Ленінградському НДІ психоневрології ім. М. Бехтєрева при 9-му відділенні групової психотерапії (керівник проф. Б. Д. Карвасарський). Т.С. Яценко ознайомилась у Московському державному університеті ім. М. Ломоносова із методикою соціально-психологічного тренінгу під керівництвом проф. Л..А. Петровської, співпрацювала з Г.О. Ковальовим (м. Москва) та з Ю.М. Ємельяновим (м. Ленінград). Т.С. Яценко брала участь у роботі шкіл-семінарів (зокрема у Воронежі, Дзержинську, Вологді Московської обл., Калузі, Новосибірську та ін.), на яких була не лише спостерігачем, а й сама проводила заняття [1].

Все це дозволило Т.С. Яценко створити свою авторську методику у вигляді активного соціально-психологічного навчання (АСПН), на основі: адекватного розуміння цілісності психічного в єдності сфер свідомого і несвідомого. У колі наукових інтересів Т.С. Яценко постійно перебувала проблема вдосконалення механізмів (закономірностей) управління груповою динамікою АСПН в єдності взаємозв'язків загальних та індивідуально-особистісних змін, що знайшло свій вияв у відкритті механізмів позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку особистості.

Завдяки науковим відкриттям Т.С. Яценко розкрито спрямованість динаміки суб'єктивної інтеграції психіки, яка задається системою психологічних захистів. У працях науковця репрезентовано основні механізми групової динаміки та індивідуально-особистісних змін, нового змісту набули такі значущі для практичної психології поняття, як суб'єктивна зінтегрованість психіки та об'єктивна її дезінтегрованість. Водночас було обґрунтовано їх відмінність від механізмів позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку суб'єкта [2, 3]. Т. С. Яценко підкреслює, що практика психокорекційної роботи, яка не враховує дії механізмів позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку, не лише може не принести високих результатів в плані особистісного зростання суб'єкта, але й існує ризик негативного впливу на учасників завдяки деструктивності дезінтеграційних процесів. психологічний захист групова психокорекція

Визначною віхою у становленні психодинамічної теорії та методики АСПН було відкриття двох різновидів „психологічних захистів": базові (особистісні) та ситуативні (периферійні) захисти. Дослідниця стверджує, що без розрізнення психологом-практиком цих різновидів захистів ми не можемо сподіватися на пізнання (діагностику та психокорекцію) цілісного феномена психіки в її системних характеристиках [2, 3].

Дослідження Т. С. Яценко дали поштовх науковим пошукам для багатьох молодих психологів, що дотримуються психодинамічної теорії. Глибинна психологія завдяки цілісному підходу до розуміння феномену психічного розкриває його істотні характеристики, на які спирається практична психологія.

Література

1. Аврамченко С.М., Євтушенко І.В., Білуха Т.І., Стасько О.Г., Бондаревська Л.Л.. Наукова школа академіка АПН України Яценко Тамари Семенівни . - Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2008. - 189 с.

2. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: Навч. Посіб. - К.: Вища шк.., 2006. - 382 с.

3. Концептуальні засади і методика глибинної психокорекції: Підготовка психолога-практика: Навч. посіб. / Т.С. Яценко, Б.Б. Іваненко, С.М. Аврамченко та ін.; За ред. Т.С. Яценко. - К.: Вища шк., 2008. - 342 с.

Размещено на Allbest.ru