Теоретичні основи проходження особистістю кризи підліткового віку

Знову спробуйте зобразити свої почуття, образи й асоціації, але вже пов'язані зі словами, записаними у кожному квадраті.

У цих малюнках не може бути правильного або неправильного, гарного чи поганого це -- наше людське життя. Можливо комусь захочеться закрити очі і пуститися в шлях рікою своїх почуттів і спогадів, відчуттів і символів.

Середня тривалість виконання кожного тесту (символічного і словесного) -- по 20 хвилин. Але якщо Вам важко зупинитися, якщо виникає бажання зробити усе ще раз -- малюйте до повного саморозкриття. Малювання -- це спосіб розрядки і підживлення енергією одночасно, і, головне, самореалізації особистості, реалізації її творчих здібностей.

Зберіть колекцію зі 100 чи більше малюнків і навчіться їх інтерпретувати. Те з намальованого, що найбільше Вам подобається надсилайте нам.

Методичний аспект аналізу почерку і рисункових тестів. Учіться аналізувати почерк, малюнки, самі і разом із групами по 3--5 чоловік. Велика група розбивається на кілька малих груп. Кожній групі дається один природно, чужий малюнок, аби не бентежити і не травмувати учасників.

Кожна група повинна дати характеристику автора малюнка, попередньо одержавши від Вас інтерпретації їх рисункових тестів. 10--15 хвилин достатньо для роботи над малюнком. Коли всі групи завершать характеристику авторів і коротко її запишуть, можна пустити малюнки по колу. Після завершення кола, (а це залежить від кількості груп) підводиться підсумок збігів і розбіжностей у характеристиках авторів малюнків: № 1, 2, 3, 4 і т.п. Кожній групі варто обґрунтувати: «...чому вона так вважає...», «... які ознаки говорять про те чи інше...».

Для роботи пропонується наступна схема, хоча може бути й довільний режим опису. Можна випробувати різні варіанти. Якщо дотримуватися схеми, то вона може бути приблизно такою: визначить стать і вік; визначить темперамент, тип статури і тип особистості; визначить якості особистості, використовуючи в описі її профілю 16 факторів з тесту Кеттелла: A, B, C, E, F, G, H, J, L, M, N, O ,Q 1, Q 2, Q 3, Q 4.

Таким чином, зіставляючи різні прояви людського «Я», усвідомлювані й неусвідомлювані, сховані навіть від себе чи такі, що демонструються, можна відпрацьовувати навички розуміння проблем людини.

Аналіз малюнків і почерку починається із загального бачення темпераменту, характеру, інтересів, графічної обдарованості, конкретності й узагальненості мислення.

Використання знань і досвіду групи ще більше підсилює ефект розуміння «Я» іншої людини.

Для підвищення творчого потенціалу групи їй дається інструкція: «...Ви повинні вільно висловлювати ідеї, при цьому усяка критика забороняється, чим ідея абсурдніша тим краще. Краще продовжити висловлення, чим намагатися оцінити його якість...». Необхідною умовою при роботі в групі повинна бути доброзичливість тренера -- керівника і всіх учасників. Підсумком роботи повинно бути: узагальнення всього досвіду, як свого, так і всієї групи, при цьому, природно, Ви -- автор спілкування; коротке формулювання ефекту практичного освоєння досвіду пізнання «Я» людини. При цьому варто виділяти: загальний, типовий одиничний досвід.

Тест «Малюнок сім'ї» є однією з найпопулярніших графічних методик. Ідея використання малюнка сім'ї для діагностики сімейних стосунків належить Р. Бернсу, С. Кауфману, О.І. Захарову, Л. Корману, В. Халсу та ін.

Основними параметрами інтерпретації малюнка сім'ї є структура малюнка, особливості намальованих членів сім'ї та процес малювання. Значимі для інтерпретації малюнка сім'ї характеристики одним з перших виділив В. Вольф.

Дослідники пропонують різні інтерпретації структури малюнка сім'ї та особливостей процесу малювання. Психологічне значення порядку малювання членів сім'ї також визнається не усіма дослідниками. Дослідники солідаризуються у тому, що особливості образних презентацій членів сім'ї виражають почуття дитини до них, а також вказують на значимі для дитини (з позитивною або негативною валентністю) характеристики близьких людей. Наприклад, особа, яка сприймається позитивно, зображується деталізовано, у її забарвленні домінує світлий тон. Негативне ставлення виражається схематичним малюнком, відсутністю деталізації, темними фарбами.

2.2 Переваги і особливості використання малюнкових тестів для діагностики підлітків

Якщо зважити, що малюнок - це зображення, виконане від руки за допомогою таких графічних засобів, як контурна лінія, штрих, пляма, то можна зрозуміти, що це основа усіх видів зображення на площині: живопису, графіки і т.п.

Існують численні різновиди малюнка, що розрізняються за жанрами, призначенням, технікою виконання. У практиці психологічних досліджень малюнкові методики використовуються з ХІХ століття.

Одним з перших звернувся до психомалюнка швейцарський профконсультант Е. Жюкерт, який побачив в особливостях зображення дерева вираження життєвих проблем людини. У 1926 році американська дослідниця Флоренс Лаура Гудінаф у роботі «Вимірювання інтелекту за допомогою малюнка» показала, що виконання малюнка дитиною відображає міру оволодіння нею логічними поняттями і таким чином свідчить про рівень розвитку інтелекту. Створений нею тест «Намалюй людину» дає можливість оцінювати рівень розумового розвитку незалежно від ступеня засвоєння знань, умінь та навичок малювання. У 1963 році учень Ф. Гудінаф Д. Харріс запропонував нову редакцію методу.

В тесті Гудінаф-Харріс основна увага приділяється точності та деталізованості малюнка, яка, на думку авторів, є важливим показником рівня розумового розвитку дитини. Такий підхід ґрунтується на ідеї, що малюнок відображає в образній формі уявлення дитини про предмет.

Ускладнення зображення розцінюється як показник розвитку понятійного мислення. Автори тесту розробили шкалу ознак для оцінки малюнка людини. До критеріїв оцінки зображення віднесені всі можливі характеристики останнього з урахуванням його найдрібніших нюансів.

Проте автори зазначають, що конкретний малюнок може не відповідати однозначно критеріям оцінки. В такому випадку якість опрацювання тестового матеріалу залежить від досвіду дослідника.

Таким чином, основою для створення малюнкових методик дослідження інтелектуальної сфери особистості є безпосередній зв'язок малювання з такими психічними функціями, як зорове сприймання, моторна координація, мова, конкретно-образне та абстрактно-логічне мислення та ін.

Результати дослідження за методикою Ф. Гудінаф засвідчили, що однакові показники рівня інтелектуального розвитку можуть відповідати малюнкам, які в усьому відрізняються один від одного. Це дозволило зробити висновок, що особливості малюнка є відображенням індивідуально-психологічних властивостей суб'єкта, його світосприймання, характеру і т.п.

Принципи побудови та інтерпретаційні схеми тестових малюнкових методик ґрунтуються на єдиному методологічному підході, тому немає підстав подавати кожну методику окремо.

Очевидні переваги малюнкових технік (можливість проведення дослідження при вербальних утрудненнях клієнта; активізація його творчого потенціалу, самостійності; зменшення напруження, що виникає у психологічному дослідженні; нівелювання психологічних опорів у процесі малювання; сприяння налагодженню позитивного емоційного контакту психолога і клієнта; здатність об'єктивувати цілий спектр особистісних характеристик суб'єкта, цілісність їх репрезентації в образній формі; мінімум необхідних засобів для реалізації методик та ін.) зумовили їх використання в найрізноманітніших галузях психологічної практики.

Особливо активно малюнкові методики застосовуються в роботі з дітьми, зокрема, в лікуванні неврозів та попередженні виникнення невротичних станів.

Усвідомлення оточуючої реальності відбувається у дітей швидше, ніж нагромадження слів та асоціацій, тому малювання дозволяє їм в образній формі виразити те, що вони знають і переживають, хоч і не можуть представити вербально.

Поряд з традиційними темами малюнкових тестів («Дім, дерево, людина», «Дерево», «Малюнок сім'ї» та ін.) дослідники використовують інші теми, які дозволяють виразити певні особистісні проблеми.

Так, О.І. Захаров пропонує своїм пацієнтам малювати їх власні страхи. На думку вченого, зацікавленість, яка характеризує процес малювання, поступово нівелює емоцію страху. Згідно Є.С. Романовій і О.Ф. Потьомкіній, малюнкові методики можуть ефективно використовуватись у профорієнтації, а також у консультаційній роботі, мета якої «психологічна підтримка індивіда на його життєвому шляху». При цьому дослідниці наголошують, що використання психомалюнка ставить високі вимоги до спеціаліста-психолога, який застосовує малюнок: «інтерпретація малюнка в основному залежить від досвіду роботи практичного психолога».

Засоби підвищення об'єктивності та надійності тестових малюнкових методик психологічного дослідження Є.С. Романова і О.Ф. Потьомкіна вбачають у: стандартизації інтерпретації символіки малюнка; структурному розчленуванні малюнка з виділенням його характерних елементів та наступною їх класифікацією, кількісною та якісною обробкою; розробці техніки співвідношення комплексу графічних характеристик зображення з психологічними характеристиками суб'єкта.

Зазначені положення виражають сутність тестового підходу в роботі з психомалюнком, а саме: поелементне трактування зображення, стандартизація інтерпретації психологічного змісту образів малюнка, однозначність розуміння цього змісту.

На мою думку, тестовий підхід не дозволяє повною мірою використати природу символу, його здатність поєднати і виразити суперечливі (свідомі й несвідомі) тенденції психіки.

У тестових малюнкових методиках психологічного дослідження не враховується зв'язок архетипної основи символу з екзистенціальними проблемами людського буття (колективним змістом) та індивідуально-неповторним змістом психіки конкретного суб'єкта.

Крім цього, дослідники працюють лише з поодинокими малюнками, що обмежує можливості уведення в процес аналізу різних аспектів психологічно значимого досвіду суб'єкта. Відповідно, обмежуються діагностичні й корекційні можливості психомалюнка.

Висновок

Малюнок - це зображення, виконане від руки за допомогою таких графічних засобів, як контурна лінія, штрих, пляма, то можна зрозуміти, що це основа усіх видів зображення на площині: живопису, графіки.

Вважається, що тестові ситуації достатньо звичні і дозволяють тестованим розкріпачитися і проявити ті особливості, які не знайшли виходу на раніших етапах дослідження. До того ж у процесі малювання контроль так званого «цензора свідомості» слабшає, що дозволяє в тій чи іншій мірі розкритися несвідомому.

Малюнки можуть опинитися гарним приводом для встановлення контакту і взаєморозуміння з випробовуваним, що дозволить отримати додаткову інформацію про нього. [11]

Існують численні різновиди малюнка, що розрізняються за жанрами, призначенням, технікою виконання. У практиці психологічних досліджень малюнкові методики використовуються з ХІХ століття.

Поряд з традиційними темами малюнкових тестів («Дім, дерево, людина», «Дерево», «Малюнок сім'ї» та ін.) дослідники використовують інші теми, які дозволяють виразити певні особистісні проблеми.

Очевидні переваги малюнкових технік (можливість проведення дослідження при вербальних утрудненнях клієнта; активізація його творчого потенціалу, самостійності; зменшення напруження, що виникає у психологічному дослідженні; нівелювання психологічних опорів у процесі малювання; сприяння налагодженню позитивного емоційного контакту психолога і клієнта; здатність об'єктивувати цілий спектр особистісних характеристик суб'єкта, цілісність їх репрезентації в образній формі; мінімум необхідних засобів для реалізації методик та ін.) зумовили їх використання в найрізноманітніших галузях психологічної практики.

Тестовий підхід не дозволяє повною мірою використати природу символу, його здатність поєднати і виразити суперечливі (свідомі й несвідомі) тенденції психіки.

У тестових малюнкових методиках психологічного дослідження не враховується зв'язок архетипної основи символу з екзистенціальними проблемами людського буття (колективним змістом) та індивідуально-неповторним змістом психіки конкретного суб'єкта.

Крім цього, дослідники працюють лише з поодинокими малюнками, що обмежує можливості уведення в процес аналізу різних аспектів психологічно значимого досвіду суб'єкта. Відповідно, обмежуються діагностичні й корекційні можливості психомалюнка.

Список використаної літератури

1. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива: Система личных взаимоотношений. - Мн.: Нар. асвета, 1984. - 239 с.

2. Киричук О.В. Основні принципи і структура організації виховного процесу в школі // Рідна школа, 1991. - №12. - с. 3-11.

3. Кулагіна І.Ю., Колюцький В.М. Вікова психологія: повний життєвий цикл розвитку людини. - М., 2001. - 292 с.

4. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Ленинград, 1979. - 152с.

5. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. - Мн.: Нар. асвета, 1978. - 288 с.

6. Хрестоматія по віковій психології / Під ред. Д.І. Фельдштейна. - М., 1996. - 530 с.

7. Райс Ф. Психологія підліткового та юнацького віку. - СПб., 2000. - 510 с.

8. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. - М.: Полит-издат, 1982. - 255 с.

9. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте (Психологические исследования). М.: Просвещение, 1968. - 464 с.

10. Кочетов А.И., Верцинская Н.И. Работа с трудными детьми: Кн. для учителя - М.: Просвещение, 1986. - 160 с.

11. Практическая психология в тестах, или как научиться понимать себя и других. - М.: АСТ - ПРЕСС КНИГА, 2003.- 400 с.

12. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб., 1998.

13. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. - СПБ., 1999.

14. Личко А.Є. Психопатії та акцентуація характеру у підлітків. - Л.,1983. - 378 с.

Размещено на allbest.ru