Периферія і ядро особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Контрольна робота

з дисципліни “Основи психології та педагогіки ”

«Периферія, ядро особистості»

Студентки Тищенко Антоніни Миколаївни

Перевірив: професор Киричук О.В.

Київ - 2010

ЗМІСТ

Вступ

Периферія, ядро особистості

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

Психічний розвиток індивіда, формування особистості є біологічно і соціальне зумовленим процесом. Людський індивід розвивається і як біологічна істота, як представник біологічного виду Homo sapiens і як член людського суспільства. Історія попереднього розвитку людини, тобто її філогенез, впливає на індивідуальний розвиток (онтогенез) двома шляхами -- біологічним і соціальним.

За даними Г. С. Костюка, онтогенез людського організму визначається біологічною спадковістю, онтогенез особистості -- соціальною спадковістю. Ці дві детермінанти тісно пов'язані в процесі розвитку людини. Біологічна спадковість має своїм джерелом генетичний апарат людини, що сформувався в процесі біологічної еволюції і визначає розвиток її організму. Соціальна спадковість представлена сукупністю культурних досягнень людства, накопичених у процесі його історичного і суспільного розвитку.

Наявність цих двох детермінант визначила й два протилежних погляди на чинники походження особистості. Представники першого погляду вважали, що онтогенез психіки людини детермінується лише біологічним фактором, біологічною спадковістю. Згідно з іншою думкою, психічний розвиток індивіда визначається не природою, а соціальними умовами його життя. З точки зору сучасної науки в онтогенезі психіки людини існує єдність біологічних і соціальних умов. Останнє слово у розвитку особистості належить соціальним умовам, але цей розвиток неможливий без біологічних передумов. Дія біологічних передумов полягає в тому, що з людського зародку виникає людський організм з притаманними йому можливостями подальшого розвитку

ПЕРЕФЕРІЯ І ЯДРО ОСОБИСТОСТІ

онтогенез периферія спадковість ядро

У структурі особистості зручно виділяти наступні (метафоричні) частини:

Ядро особистості - те, що йде зсередини людини назустріч або проти очікувань навколишніх і життєвих обставин. Ядро особистості - те в людині, що є джерелом власних мотивів, внутрішній активності й самостійності особистості. Те, що йде зсередини людини назустріч або проти очікувань навколишніх і життєвих обставин. Ядро - джерело сили особистості.

Периферія особистості - інструментарій або обоз особистості. До периферії особистості відносяться:

Опит і здатності: знання, уміння, навички. Системи конструктів, особиста історія.

Поведінка: характер (акцентуації), звички й манери (риси), соціальні ролі, конкретні дії й вчинки.

Далека периферія: зовнішність, здоров'я, стан, атрибутика особистості. Все своє ношу із собою...

Розвинена периферія для особистості може бути й вдачею, і проблемою, і інструментарієм, і обозом.

Приваблива зовнішність, чудове здоров'я, бадьорість фізична, доброзичливий характер, звичка посміхатися - така периферія, скоріше, багатий інструментарій і сильний мотор. Допомагає рухатися вперед і вгору. Якщо зовнішність невиграшна, здоров'я погане, фізичний стан - втома, характер кепський, шкідливі звички - така периферія особистості явний важкий обоз. Тягне назад і вниз.

Багатий інструментарій при слабкому ядрі особистості - з одного боку, більші можливості, з іншого боку - серйозна небезпека: особистість легко може «заносити». Талановиті актори з найбагатшими можливостями вірити в що завгодно й представляти кого завгодно, якщо вони без сильного особистісного ядра ("Без царя в голові") - нерідко дуже важкі люди, оскільки регулярно вірять у дурості й представляють сумних невдах.

Обставини життя особистості - людське оточення й життєві обставини.

Між цими частинами можуть бути різні взаємодії: коли людиною керують обставини, коли - людина сама керує обставинами свого життя.

Є сила обставин, є сила особистості. Обставини життя особистості - самі різні, у першу чергу:

очікування й вплив навколишніх,

цінності й очікування референтної групи,

спосіб життя,

фізіологія: підлога, вік, будова й властивості нервової системи,

погода, закони й інші життєві обставини.

Обставини більше впливають на слабку або ослабілу особистість. Більше впливають на дітей і старих людей, менше - на успішні й упевнені в собі. Чим вище рівень розвитку особистості, тим менше її поведінку визначають обставини.

Сила обставин: землетрус, революції, смерть близьких - такі події звичайно оцінюються як сильні негативні обставини. Гарні друзі, мудрі батьки, сильна генетика - сильні позитивні обставини.

Сила особистості - сила її біологічного або культурного ядра. Сильна вроджена позитивність може виявитися сильніше важких життєвих обставин, сильна природна впертість може вивести людину в лідери, навіть якщо він народився ніким.

Сила культурного ядра залежить від рівня розвитку особистості. При низькому розвитку особистості ядро слабке, життям особистості керують обставини життя особистості. У розвинутій особистості сильне ядро, людина сама керує обставинами свого життя (або, принаймні, у більшості випадків, рано або пізно, виявляється сильніше їх).

Поділ на ядро і периферію особистості сугубо функціонально й не має чіткої прив'язки до тих або інших особистісних структур. Ті структури, що стабільно, невід'ємно працюють на волю й самостійність людини, є його ядром (ядрами). Ті структури, які цього напрямку самі не задають і можуть волі як допомогти, так і перешкодити - є периферією. І те, що було ядром в одній життєвій ситуації, може виявитися периферією в інший, і навпаки.

Негативізм, звичка заперечувати й безрозсудна сміливість - ці якості можуть бути одним з ядер особистості підлітка. А любов до мами й повага до батька - скоріше периферією, що коректує й стримує імпульси ядра.

Мотив гіперкомпенсації міг бути одним з елементів ядра особистості Наполеона, а його приголомшлива енергія, розум, красномовство й пам'ять - служили йому сильною периферією.

Немає ніяких підстав стверджувати, що в людини є тільки одне його особистісне ядро. У людини може бути трохи його біологічних ядер (уроджених рис характеру, що затверджують його як особистість) і трохи, що поміняють один одного з віком і розвитком його культури - культурних ядер.

Ядро особистості - одна зі структур особистості, нарівні з периферією. Ядро особистості - це те, що є джерелом власних мотивів, внутрішньої активності й самостійності особистості. Те, що йде зсередини людини назустріч або проти очікувань навколишніх і життєвих обставин. Ядро - джерело сили особистості.

З моменту зачаття закладена вроджена база особистості: біологічні й психологічні структури, з якими народжується дитина.

Споконвічно ядром особистості (буде виконувати функцію ядра) є Біологічне Я, те, що є знаком його біологічної індивідуальності: своє, схоже на когось і несхоже на інших особу й тіло, свої генетичні програми. Його периферією - здоров'я, енергія й привабливість дитини.

Далі до цього ядра додається психологічне Я, знаки його психологічної індивідуальності, формування не просто реакцій, але поводження дитини: свідомість рухів око й видавані звуки, розрізнення родичів і сторонніх, адекватність реакцій. Що коштує за цим: уроджені поведінкові програми, успадковані від роду? Що буде тут периферією?

Ядро особистості - ті структури в людині, які є джерелом власних мотивів, внутрішній активності й самостійності особистості. На різних етапах розвитку особистості ядром може можуть виявлятися як біологічні, так і психологічні структури. Всі психологічні структури особистості, що виконують функцію ядра особистості, називаються "Я".

Усе, що ми знаємо про ядро, те що саме з нього йде імпульс протистояння зовнішньому оточенню. А якого роду й змісту цей імпульс, працюючи з різними людьми й зауважуючи різні сторони, різні дослідники бачать його по різному. А саме, це:

Природно зростаюче позитивне зерно (Маслоу й Роджерс, гуманістичний підхід)

Продукт само створення (экзістенциальний підхід В.Франкла й Дж.Бюджентала)

Те що сформує людині оточення (біхевіоризмі радянська психологія)

Місце збудженого конфлікту (класичний психоаналіз)

Перекручений рух духу (християнська антропологія, православна психологія)

Вроджені зерна різного потенціалу, іноді змінювані потенціалом культури різного рівня (Синтон)

Продукт діяльності ядра особистості це:

Образ Я, метафора себе й життя,

Особисті вірування (тут же дитячі приписи й дозволи) і типові особисті роли (його-становище)

Особисті цінності й інтереси, особисті позиції й погляди. Сильне ядро особистості виражається через розвиненість особистої позиції, визначеності особистих цінностей й інтересів, сміливості особистого погляду.

Особистий проект і особиста спеціалізація

Висновки

Сильне ядро - при сильній біологічній енергетиці або високому рівні розвитку особистості.

Середовище впливає на всіх, але в яку сторону і якою мірою - нерідко визначає сама особистість.

Приведу для прикладу дві зовсім різних думки про формуюче середовище:

(Дж. Кэнфилд, М.В. Хансен)

Якщо діти живуть в обстановці критики, вони вчаться засуджувати.

Якщо діти живуть в обстановці ворожнечі, вони вчаться конфліктувати.

Якщо діти живуть у постійному жаху, вони починають усього боятися.

Якщо діти живуть в обстановці жалості, вони починають жаліти самих себе.

Якщо дітей увесь час висміюють вони стають соромливими.

Якщо діти бачать перед очами ревнощі, вони виростають заздрісними.

Якщо дітей увесь час соромлять, вони звикають до почуття провини.

Якщо діти живуть в обстановці терпимості, вони привчаються бути терплячими.

Якщо дітей заохочувати, у них виробляється почуття впевненості в собі.

Якщо діти часто чують похвалу, вони вчаться оцінювати себе по достоїнству.

Якщо дітей оточує схвалення, вони привчаються жити у згоді із собою.

Якщо дітей оточує прихильність, вони привчаються знаходити любов у житті.

Якщо дітей оточує визнання, вони прагнуть мати мету в житті.

Якщо дітей учать ділитися, вони стають щедрими.

Якщо дітей оточує чесність і ввічливість, вони довідаються, що таке правда й справедливість.

Якщо діти живуть із відчуттям безпеки, вони привчаються вірити в себе й у ті, хто їх оточує.

Якщо дітей оточує дружба, вони довідаються, як прекрасно жити в цьому світі.

Якщо діти живуть в атмосфері спокою, вони вчаться спокою духу. (Думка українських психологів)

Якщо діти живуть в обстановці критики, вони вчаться реагувати на неї адекватно.

Якщо діти живуть в обстановці ворожнечі, вони вчаться захищатися.

Якщо діти живуть у постійному страху, вони вчаться боротися зі страхом.

Якщо дітей увесь час висміюють, вони стають жорстокими.

Якщо діти бачать перед очами ревнощі, вони просто не знають, що це таке.

Якщо дітей увесь час соромлять, вони починають ігнорувати на тих, хто їх соромить.

Якщо діти живуть в обстановці терпимості, вони дуже здивуються, що в 21 столітті ще існує нацизм.

Якщо дітей заохочувати, вони стають корисливими.

Якщо діти часто чують похвалу, вони починають пишатися собою.

Якщо дітей оточує схвалення, вони можуть й на «шию сісти».

Якщо дітей оточує прихильність, вони стають егоїстами.

Якщо дітей оточує визнання, вони починають вважати себе вундеркіндами.

Якщо дітей вчать ділитися, вони стають розважливими.

Якщо дітей оточує чесність і ввічливість, вони зустрінуться з неправдою й хамством у повній розгубленості.

Якщо діти живуть із відчуттям безпеки, вони рано або пізно відкриють квартиру грабіжникам.

Якщо діти живуть в атмосфері спокою, вони з розуму зійдуть, пішовши в школу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бондарчук Е.И, Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики. Курс лекций. К.:МАУП, 1999

2. Основи психології/ за ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - 2-гі вид. - К.: Либідь, 1996

3. Энциклопедия практической психологии. М.: МГУ, 1990

Размещено на Allbest.ru