Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

на тему:

“Вимоги до проведення інтерв'ю”

ПЛАН

1. Поняття психологічного інтерв'ю, основні етапи становлення

2. Види психологічного інтерв'ю

3. Основні вимоги до проведення інтерв'ю різних видів

4. Етапи психологічної консультації з використанням методу психологічного інтерв'ю

Література

1. Поняття психологічного інтерв'ю, основні етапи становлення

ІНТЕРВ'Ю (у психології) (від англ. interview -- бесіда, зустріч) -- спосіб одержання соціально-психологічної інформації за допомогою усного опитування.

Метод інтерв'ю -- психологічний вербально-комунікативний метод, що полягає в проведенні розмови між психологом і суб'єктом по заздалегідь розробленому плану.

Метод інтерв'ю відрізняється суворою організованістю і нерівноцінністю функцій співрозмовників: психолог-інтерв'юер задає питання суб'єкту-респонденту, при цьому він не веде з ним активного діалогу, не висловлює своєї думки і відкрито не виявляє своєї особистої оцінки відповідей випробуваного чи питань, які задаються.

У задачі психолога входить зведення свого впливу на зміст відповідей респондента до мінімуму і забезпечення сприятливої атмосфери спілкування. Ціль інтерв'ю з погляду психолога -- одержати від респондента відповіді на питання, сформульовані відповідно до задач усього дослідження.

В історії психологічного інтерв'ю можна виділити три основних етапи розвитку:

а) застосування інтерв'ю в області психотерапії і психотехніки, що привело згодом до створення психологічних консультацій;

б) використання інтерв'ю у конкретних соціологічних і соціально-психологічних дослідженнях, де вперше встали питання валідності різних способів інтерв'ю і вірогідності одержуваної інформації;

в) сучасний етап характеризується координацією практичних, теоретичних і методологічних проблем інтерв'ю з метою використання його як особливого методу одержання інформації на основі вербальної комунікації.

2. Види психологічного інтерв'ю

По ступені формалізації

Стандартизоване, чи формалізоване, інтерв'ю. У такому інтерв'ю заздалегідь визначені формулювання питань і послідовність, у якій вони задаються.

Нестандартизоване, чи вільне, інтерв'ю. При такому інтерв'ю психолог впливає лише загальному плану, сформульованому відповідно задачам дослідження, задаючи питання по ситуації. Завдяки своїй гнучкості розташовує до більш гарного в порівнянні зі стандартизованим інтерв'ю контакту між психологом і респондентом.

Напівстандартизоване, чи фокусоване, інтерв'ю. При проведенні даного виду інтерв'ю психолог керується переліком як суворо необхідних, так і можливих питань.

По стадії дослідження

Попереднє інтерв'ю. Використовується на стадії пілотажного дослідження.

Основне інтерв'ю. Використовується на стадії збору основних відомостей.

Контрольне інтерв'ю. Використовується для перевірки спірних результатів і для поповнення банку даних.

По кількості учасників

Індивідуальне інтерв'ю -- інтерв'ю, у якому бере участь тільки кореспондент (психолог) і респондент (випробуваний).

Групове інтерв'ю -- інтерв'ю, у якому бере участь більш двох чоловік.

Масове інтерв'ю -- інтерв'ю, у якому беруть участь від сотні до тисяч респондентів. В основному використовується в соціології.

3. Основні вимоги до проведення інтерв'ю різних видів

Ступінь волі учасників інтерв'ю визначається наявністю і формою питань; рівень одержуваної інформації -- багатством і складністю відповідей. У ході бесіди інтерв'юер може потрапити в одну з наступних ситуацій:

а) респондент (опитуваний) знає, чому він чи надійшов надійде так, а не інакше;

б) респонденту бракує інформації про причини своєї дії;

в) інтерв'ю ставить метою одержати симптоматичну інформацію, хоча респонденту вона такою не здається.

Та чи інша ситуація визначає застосування різних методів інтерв'ю.

У першому випадку досить використовувати упорядкований, строго спрямований запитальник. У двох інших ситуаціях вимагаються методи, що припускають співробітництво респондента в процесі пошуку необхідної інформації. Прикладами таких методів є И. клінічне і И. діагностичне.

ІНТЕРВ'Ю ДІАГНОСТИЧНЕ (ІД) (від грец. diagnosis -- розпізнавання) -- метод одержання інформації про властивості особистості, використовуваний на ранніх етапах психотерапії. ІД служить особливим засобом установлення тісного особистого контакту зі співрозмовником. У багатьох ситуаціях клінічної роботи ІД виявляється важливим способом проникнення у внутрішній світ пацієнта і розуміння його утруднень. Оскільки інтерпретація поводження співрозмовника може вести до неадекватних висновків, перекручуванням, то до особистості ведучого ІД пред'являються високі вимоги: він повинний володіти великим запасом поведінкових реакцій на відповіді опитуваного, що виражають зацікавленість, безпристрасність, незгода, розуміння й ін.

Діагност повинен добре знати словник свого пацієнта; вибір висловлювань і мовних оборотів варто дозувати в залежності від віку, статі, життєвого середовища опитуваного.

Розрізняють ІД.: 1) від цілком запрограмованого (по типі анкети -- незмінна стратегія і незмінна тактика) до цілком вільного (стійка стратегія при зовсім вільній тактиці); 2) некероване (“сповідальне” -- ініціатива на стороні що відповідає). Стандартизоване И. д. дозволяє кількісно виразити результати і займає мало часу; до його недоліків відносяться: придушення безпосередності відповідей, втрата емоційного контакту з пацієнтом, активізація механізмів захисту. Тому в клінічній роботі цілком стандартизоване И. д. застосовується дуже рідко.

ІНТЕРВ'Ю КЛІНІЧНЕ (ІК) (від грец. klinike -- догляд за хворим, лікування) -- метод терапевтичної бесіди при наданні психологічної допомоги. У психіатрії, психоаналізі і медичній психології ІК використовується для допомоги пацієнту в усвідомленні їм своїх внутрішніх утруднень, конфліктів, схованих мотивів поводження. ІК відноситься до найбільш вільних форм бесіди, тому що поведінкові реакції майже невичерпні. У бесідах такого типу психолог цікавиться не тільки явним змістом відповіді пацієнта (факти, думки, почуття, словник, асоціації ідей), але і його поводженням (тон, запинки, жести й ін.). Істотною передумовою успішності ІК є встановлення позитивних особистих відносин між учасниками бесіди, що жадає від психолога великої терплячості, пристосовності до переважного інтересам пацієнта, спритності. В окремих випадках И. к. може мати безпосередній психотерапевтичний ефект;при цьому пацієнт не тільки усвідомлює причини своїх утруднень, але і визначає шляху їхнього подолання. Загальна стратегія і хід И. к. будуються на попередніх даних діагнозу.

МЕТОД ОПИТУВАННЯ -- психологічний вербально-комунікативний метод, що полягає в здійсненні взаємодії між психологом і суб'єктом за допомогою одержання від суб'єкта відповідей на питання, що задаються. Іншими словами, опитування являє собою спілкування психолога і респондента, у якому головним інструментом виступають заздалегідь сформульоване питання.

Опитування можна розглядати як один з найпоширеніших методів одержання інформації про суб'єктів -- респондентах опитування. Опитування полягає в задаванні людям спеціальних питань, відповіді на який дозволяють досліднику одержати необхідні зведення в залежності від задач дослідження. До особливостей опитування можна прилічити його масовість, що викликано специфікою задач, що їм зважуються. Масовість обумовлюється тим, що психологу, як правило, потрібно одержання зведень про групу індивідів, а не вивчення окремого представника.

Опитування розділяють на стандартизовані і нестандартизовані. Стандартизовані опитування можна розглядати як строгі опитування, що дають насамперед загальне представлення про досліджувану проблему. Нестандартизовані опитування менш строгі в порівнянні зі стандартизованими, у них відсутні тверді рамки. Вони дозволяють варіювати поводження дослідника в залежності від реакції респондентів на питання.

При створенні опитувань спочатку формулюють програмні питання, що відповідають задачі рішення, але які доступні для розуміння лише фахівцям. Потім ці питання переводяться в анкетні, котрі сформульовані на доступному неспеціалісту мові.

Види опитувань

Анкетування

Особистісні тести

Інтерв'ю відносять як і до методу опитування, так і до методу бесіди.

Питання

Правила складання питань

Кожне питання повинне бути логічним і окремої.

Небажане вживання спеціальних, специфічних термінів.

Питання повинні бути короткими.

Питання повинні бути конкретними.

Питання не повинні містити підказку.

Формулювання питання повинне запобігти одержанню шаблонових відповідей.

Мова питань не повинний викликати відраза (приміром, бути занадто експресивним).

Неприпустимі питання сугестивного (навіювального) характеру.

Види питань відповідно до розв'язуваних задач

Закриті -- відкриті

Закриті (структуровані) питання припускають вибір відповіді зі списку. Закриті питання можуть бути дихотомічними («так/ні») чи ж із множинним вибором, тобто надавати більш двох варіантів відповіді. Відповіді на закриті питання легко піддаються обробці; недоліком же можна вважати високу імовірність необдуманості відповідей, випадкових їхній вибір, автоматизм у респондента.

Відкриті (неструктуровані) питання не містять ніяких заготовлених відповідей, а респондент відповідає у вільній формі. Дані, отримані з відповідей на такі питання, обробляти сутужніше, ніж у випадку з закритими питаннями.

Суб'єктивні -- проективні

Суб'єктивні питання запитують респондента про його відношення до чого-небудь чи про його поводження у визначеній ситуації.

Проективні питання запитують про третє обличчя, не вказуючи на респондента.

Що відрізняє метод інтерв'ю від інших методів роботи психолога?

1. Інтерв'ю завжди індивідуалізоване.

2. Воно передбачає побудову предмету взаємодії психолога та клієнта.

3. Таким предметом - буде психічна реальність іншої людини, модальності, в яких вона може бути представлена. Наприклад, предметом інтерв'ю можуть стати переживання та думки клієнта.

4. Процес інтерв'ю спрямований на те, щоб у процесі обговорення різних тем зробити більш динамічним ставлення людини до різних особливостей своєї психічної реальності.

5. Тема інтерв'ю визначається у контексті, відповідному лише даному клієнту, оскільки одна і та ж тема може бути задана у контексті різних ситуацій.

6. Побудова контексту та визначення теми є необхідною умовою здійснення інтерв'ю .

7. У процесі інтерв'ю психолог постійно працює з темою та контекстом, постійно контролює власні особистісні проекції на зміст теми.

8. Інтерв'ю передбачає вплив на людину за допомогою запитань та спеціальних завдань, які розкриватимуть її актуальні та потенційні можливості.

9. Питання - основний засіб впливу психолога при проведенні інтерв'ю. Особливості професійного інтерв'ю : - клієнт розуміє логіку бесіди і це підвищує його активність; - клієнту цікаве перебування у ситуації інтерв'ю ; - темпи бесіди психолога та клієнта співпадають; - оціночні слова, наукова термінологія та слово "проблема" (яке лякає та відштовхує клієнтів) не використовуються.

При проведенні інтерв'ю починаючий психолог-консультант може робити помилки, які перешкоджатимуть процесу успішного консультування. Для їх запобігання необхідно ретельно опрацювати їх варіанти та шляхи профілактики можливих помилок.

4. Етапи психологічної консультації з використанням методу психологічного інтерв'ю

психологічний інтерв'ю консультація

Розглянемо п'ятиетапну модель процесу консультування. ЕТАП І "ПРИВІТ" (знайомство та досягнення взаєморозуміння) Мета - досягнення взаєморозуміння. * Тривалість - від декількох секунд до десятка хвилин. Задачі психолога:

1. Знайомство з клієнтом та надання йому інформації про свої можливості. 2. Структурування ситуації та визначення того, що буде темою його взаємодії з клієнтом. 3. Встановлення рапорту з іншою людиною. Задачі клієнта: 1. Досягнення психологічного комфорту, тобто емоційного і когнітивного прийняття ситуації інтерв'ювання та особистості психолога. Стисла характеристика І етапу

ПЕРШИЙ ЕТАП - найбільш важливий у процесі психологічного консультування, оскільки саме від нього залежить, вдалою чи невдалою буде подальша робота психолога з клієнтом. Якщо з клієнтом встановити контакт не вдалося, то бажано не задавати йому питання про те, чому він мовчить. У такому випадку психолог може взяти на себе відповідальність за клієнта та за його активність у ситуації інтерв'ю , але це вступає у протиріччя з цілями консультування.

Якщо стосунки між двома сторонами не склалися протягом перших десяти хвилин, виправити ситуацію практично неможливо. На цьому етапі психолог пропонує клієнту свою позицію у процесі взаємодії. Можна визначити три основних варіанти позицій: - психолог стає на позицію "над клієнтом"; - психолог стає на позицію рівності з клієнтом; - психолог пропонує клієнтові стати на позицію "над" ним і погоджується слідувати за ним. У ході інтерв'ю може відбуватися заміна позицій.

При зустрічі з клієнтом психолог може встати із-за столика і провести клієнта на його місце. Далі відбувається знайомство та роз'яснення психологом своїх професійних можливостей. Пояснення складається з декількох фраз про те, хто він і чим займається. При цьому психолог категорично відмовляється від надання медичних порад та медикаментозної допомоги. Для створення контакту психологу необхідно звертатися до співбесідника по імені, що є одним із засобів управління клієнтом.

Повторення імені створює умови для індивідуалізації контакту та впливу на клієнта. Вже на першому етапі співбесіди частково можна прогнозувати результат консультування. Даний етап консультування можна вважати успішно закінченим, якщо досягнуто таких стосунків між психологом та клієнтом, що можуть бути охарактеризовані приблизно такими словосполученнями: для психолога для клієнта " Я його відчуваю, розумію" "Мене слухають, я довіряю цій людині"

ЕТАП ІІ "У ЧОМУ ПРОБЛЕМА ?" (збір інформації та виділення проблеми) Мета виявлення проблеми, з якою звернувся клієнт. Тривалість близько 15-20 хвилин. Задачі психолога: 1. Дізнатися з якою метою прийшов клієнт, як він бачить свою проблему. 2. З'ясувати можливості самого клієнта у вирішенні його проблеми. 3. Коли цілі клієнта чітко зрозумілі, приступити до визначення теми. Задачі клієнта 1. Розповісти про себе. 2. Висловити мету приходу до консультанта.

Другий етап консультування, як правило, розпочинається із збору інформації. Психолог виступає у ролі "слідчого", намагаючись дізнатися про клієнта якомога більше. Він досліджує всі деталі контексту замовлення клієнта, задає конкретні питання про хід подій, учасників цих подій та конкретні дії. Під час викладення клієнтом своїх проблем психолог висуває свої припущення щодо побудови внутрішнього світу клієнта.

За допомогою аналізу контексту психолог з'ясовує: - що знає клієнт про можливості своїх дій; - що знає клієнт про свої цілі; - що знає клієнт про свої почуття; - що знає клієнт про свої думки; - як він сприймає своє "Я". При цьому психолог одночасно вирішує, що необхідно знати клієнтові про його внутрішній світ для оптимізації його мобільності. Психологу необхідно звертати увагу на текст клієнта, на ключові слова, які є відображенням його проблеми.

Ключове слово у будь-якому тексті вважається визначеним, якщо воно не може бути замінено синонімом (у випадку такої заміни зміст висловлювання або окремого словосполучення руйнується). Психолог розкриває клієнту його особисту участь у подіях власного життя. В ході інтерв'ювання психолог висуває декілька гіпотез щодо внутрішнього світу клієнта та перевіряє їх своїми питаннями. Для повідомлення змісту гіпотези психолог демонструє клієнту різні .сторони проблеми через зміст своїх питань.

Це робиться для того, щоб клієнт міг сприйняти та зрозуміти інформацію. Коли психологу чітко зрозуміла мета іншої людини, необхідно повернутися до визначення проблеми.

ЕТАП ПІ "ЧОГО ВИ БАЖАЕТЕ ДОСЯГНУТИ?" (визначення бажаного результату) Мета - досягнення бажаного клієнтом результату Тривалість близько 15 хвилин Задачі психолога: 1. З'ясувати, що відбудеться з клієнтом у випадку досягнення або недосягнення бажаного результату. 2. Визначити ідеал клієнта та з'ясувати, яким він хоче бути.

3. Кваліфікувати задачі клієнта, орієнтуючись на побудову його психічної реальності. Задачі клієнта 1. Структурування власної психічної реальності за допомогою запитань психолога. 2. Визначення того, що відбуватиметься з ним у разі досягнення або недосягнення бажаного результату. Стисла характеристика III етапу Усвідомлення проблеми клієнта дозволяє проводити цей етап ефективніше - психолог отримує можливість визначити вектор змін, що їх бажає клієнт.

Психолог пропонує клієнтові визначити свій ідеал та вирішити яким він хоче бути, а також обговорити, що відбудеться, коли бажаний результат буде досягнутий. Деякі клієнти починають саме з цього етапу. Тому, якщо психологу зрозумілі його цілі, необхідно дати відповідні рекомендації. Цей етап передбачає обов'язковий вплив психолога - це основний зміст консультування. В інтерв'ю з психологом у клієнта відбувається інсайт, клієнт переживає зміни, що з ним відбуваються, як результат особистих зусиль.

Йому здається, що він сам все зрозумів. Проте вплив психолога має відбутися обов'язково. Психологи різних шкіл користуються різними методами. Спрямований на клієнта вплив відбувається також за допомогою певних прийомів. Важливим моментом впливу є демонстрація позитивної інформації про саму людину. Можливий варіант обговорення позитивної поведінки.

Для більш точної роботи на даному етапі психологу рекомендується користуватися спеціальним протоколом для фіксації процесу інтерв'ю. Протокол дозволяє психологу усвідомити проблему клієнта та зафіксувати її як тему професійної взаємодії. Психолог-консультант кваліфікує задачі клієнта, орієнтуючись на побудову його психічної реальності та її модальності. (Додаток 5). Робота з протоколом сприяє уяві психолога про побудову психічної реальності клієнта.

ЕТАП IV "ЩО ЩЕ МОЖНА ЗРОБИТИ?" (пошук альтернативних рішень) Мета розробка альтернативних рішень. Тривалість етап може бути тривалим, оскільки базується на дослідженні особистісної динаміки клієнта. Задачі психолога Обговорення різноманітних варіантів вирішення проблеми клієнта та клієнта: Стисла характеристика IV етапу Цей етап передбачає обговорення психолога з клієнтом різноманітних варіантів рішення даної проблеми.

Фактично це пошук альтернатив для подолання ригідності клієнта, з одного боку, та дослідження її особистісної динаміки, з іншого боку. Працюючи з альтернативними рішеннями, психолог зобов'язаний пам'ятати, що правильне для нього рішення не завжди є таким для одного клієнта, у той час, коли інший потребує чітких директивних рекомендацій.

ЕТАП V "ВИ БУДЕТЕ РОБИТИ ЦЕ?" (узагальнення роботи та прощання) Мета навчання клієнта конкретним діям, спрямованим на вирішення його проблеми Тривалість близько 5-10 хвилин Задачі психолога: . 1. Психолог прикладає зусилля по зміненню думок та почуттів клієнта у його повсякденному житті, поза ситуацією інтерв'ю . Зробити узагальнення після інтерв'ю , враховуючи індивідуальні та культурні особливості людини. Задачі клієнта: 1. Зробити певні висновки з узагальнення психолога.

2. Спрямувати зусилля на використання рекомендацій на практиці. Стисла характеристика V етапу На цьому етапі психолог у формі резюме узагальнює результати попередньої роботи. Закінчувати інтерв'ю краще всього домашнім завданням, обов'язково зазначаючи необхідність звіту про його виконання. Таким чином мобілізуються засоби контролю за змістом змін, які відбулися з клієнтом з моменту інтерв 'ювання.

Крім домашнього завдання на завершення консультації з клієнтом обговорюють рекомендації щодо звернення до спеціалістів суміжних з психологією областей та відповідної літератури. Порада або рекомендація у даному випадку даються у вигляді чіткої інформації про спеціаліста, місце і час його роботи. Якщо йдеться про книгу, необхідно повідомити її бібліографічні дані. Наприкінці бесіди психолог прощається з клієнтом. Незалежно від успішності інтерв'ю , психолог і клієнт у результаті взаємодії змінюються.

Частково результат консультування можна передбачити вже на першому етапі. Спеціальні дослідження, спрямовані на з'ясування ступеню прогнозування і оцінки перспектив роботи з даним клієнтом, дозволяють виділити певні параметри перспективності подальшої роботи. (Додаток 7). Практика консультування свідчить, що більшість клієнтів нічого не робить для змін у повсякденному житті.

Психологу необхідно ставитись до цього спокійно, оскільки ефект консультації вимірюється переживаннями, що відбувалися з клієнтом у період інтерв'ювання. Зміна психологічного стану клієнта в процесі інтерв'ювання - основний показник, його ефективності. Для психолога "вміння виділити ці зміни та зробити їх доступними для клієнта є основним професійним правилом роботи. Психологу немає сенсу боятися (хоча і не потрібно не звертати на це увагу) негативної оцінки клієнтом ефекту консультування.

Не порушуючи ефекту інтерв'ю , можна провести ще 2 - 3 зустрічі.

Література

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - М., 1995.

2. Никандров В.В. Вербально-комунікативні методи в психології. Спб.: Мова, 2002.

3. Психологія. Підручник / Трофімов Ю.Л. - К., 2000.

Размещено на Allbest.ru