Ділова гра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ділова гра як форма активного навчання

Основне призначення активного навчання - максимальний розвиток творчих здібностей, виховання самостійного трудового мислення студентів як активних учасників процесу навчання. За твердженнями психологів, процес розумової діяльності студента повинен сприяти не тільки засвоєнню знань, а й виховання справжнього, самостійного, продуктивного, творчого мислення.

Що стосується змістовного аспекту навчання з допомогою ділових ігор, то тут можна зазначити наступні моменти:

Підвищується інтерес до навчальних занять взагалі і до тих проблем, які моделюються і розігруються в їх процесі;

Зростає обізнаність в процесі навчання, що характеризується тим, як студенти отримують і засвоюють інформацію, яка базується на прикладах конкретної реальності, що сприяє набуттю учасниками навиків прийняття рішень;

Позитивно впливають на відношення студентів до навчального процесу та інших форм занять;

Змінюється, і часто суттєво, відношення студентів до тих конкретних ситуацій, які були предметом ділової гри, а також і до учасників гри;

Змінюється самооцінка студентів, вони стають більш об'єктивними, і крім того, в деяких випадках (в залежності від змісту і характеру гри) змінюються оцінки можливостей людського фактору;

Змінюються на кращє взаємовідносини студентів і викладачів, причому це стосується не тільки викладачів, які проводять ділову гру, але й викладачів інших дисциплін, знання яких допомагають брати активну та успішну участь у грі.

В порівнянні з іншими формами навчання, інтерактивні мають наступні переваги:

за той самий відрізок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;

висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

формується вміння співпрацювати;

формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між студентами;

Ділова гра є і найбільше складним методом активізації навчання. Тому що до викладача (керівника гри) пред'являються особливі вимоги. Він повинен не тільки знати фахові тонкості вирішення проблеми, але і вміти вести гру, правильно реагувати на несподівані збої під час гри, вміти підводити проміжні результати по ходу гри з аналізом прийнятих ігроками рішень. Таке ведення гри вимагає від викладача ідеального знання її сценарію, детального вивчення рекомендацій, кількаразової участі в різноманітних ділових іграх, по черзі займаючи усі передбачені «посади».

Отож вважаємо, що кожен викладач має право обирати такі форми роботи, які відповідають меті навчальної дисципліни. Цей процес довготривалий, він залежатиме, передусім, і від активності студентів, від їхнього бажання постійно самовдосконалюватись з фахових предметів.

Головне, що гра навчає психологічно і професійно грамотно реагувати на прототип реальної життєвої ситуації.

Широке використання активних методів навчання безсумнівно буде сприяти ефективному вирішенню головної проблеми вузів - підвищення якості спеціалістів, що випускаються.

ділова гра інтерактивне активне навчання

Ділова гра як форма активного навчання студента-медика середньої ланки

Говорячи про критерії оцінки якості професійної підготовки спеціалістів середньої ланки, необхідно наголосити на тому, що кінцевим критерієм педагогічної праці є результати навчального процесу, рівень професійних знань і вмінь студентів. Тому не випадково найголовнішим стає питання, як підвищити якість підготовки спеціалістів медичних установ, як відпрацювати до дрібниць з кожним студентом основні практичні навики, щоб випускники медичних училищ та коледжей, йдучи на роботу в лікувальні установи, почували себе впевнено, змогли реалізувати набуті знання в щоденній роботі.

Метод активного навчання - поширюється на широку групу прийомів і способів проведення теоретичних і практичних занять медичних вузів.

Проблемні лекції, диспути, дискусії, “зустрічі за круглим столом”, “мозгова атака”, ділові ігри, імітаційні вправи, конкретні ситуації, клінічні задачі, програмоване навчання, тренінги.

При виборі методу активного навчання викладачі-медики враховують:

1. темперамент студента,

2. час, виділений на пару /3-4 астрономічні години/,

3. кількість студентів /8-10 чол./ .

При підготовці до заняття обов'язково дотримуються умов:

1. проблемність ситуації, яка вимагає спільного вирішення,

2. колективна взаємодія,

3. викладач є консультантом, інтерпретатором,

4. управління формуванням і розвитком індивідуально- психологічних особливостей студента.

В процесі підготовки медичної сестри чи фельдшера необхідно вирішити дві проблеми:

1. забезпечити засвоєння певної суми медичних знань і відпрацювання необхідних практичних навиків.

2. Створити умови для формування професійної свідомості майбутнього медичного працівника.

Для вирішення першої проблеми медики використовують традиційні методи навчання, а для вирішення другої проблеми використовують методи активного навчання, які ставлять особистість в ситуацію приймати рішення, захищати свою особистість, формувати власну позицію.

Викладачами на практичних заняттях використовується метод дидактичної гри з використанням умінь студентів.

Імітаційні ігри дають можливість відтворити середовище норми поведінки, способи і послідовність логічного мислення в рішенні проблеми не для “відповіді” а для “життя”.

У грі формуються відносини між членами мікроколективу, відпрацьовуються і закріпляються необхідні професійні уміння і навички.

При розробці ділової гри враховується ряд спільних вимог:

1. Чітко визначити мету з врахуванням професійної діяльності майбутнього спеціаліста.

2. Забезпечити конкретною літературою.

3. Розробити завдання для кожної діючої особи.

Проведення імітаційних ігор вимагає методичної продуманості, а головне доброї підготовки студентів.

В багатокомпонентній діловій грі приймає участь вся підгрупа. Так, наприклад в діловій грі на тему “Дифтерія” або “Діагностика туберкульозу”, студенти грають роль медсестер патронажної, дільничної, кабінету профілактичних щеплень, приймального покою, інфекційного кабінету, дитячого садка, школи.

Таким чином, розкривається послідовність в роботі медичних сестер різного профілю, вивчаються їх професійні обов'язки і об'єм роботи.

Важливою в роботі медперсоналу є боротьба з "синдромом вигоряння". Робота на "лінії вогню" вимотує як фізично, так і психологічно, поступово для медичної сестри стає неможливим адекватне реагування на ситуацію і допомогу пацієнту. Наростає або агресивність, або астенічна реакція на ситуацію. Для запобігання подібних проблем проводять тренінгові заняття з аналізу причин і способів боротьби з "синдромом вигоряння", методам вирішення конфліктних ситуацій і розбору комунікативних методик.

Ще одним з важливих етапів підготовки лікарів загальної практики і медичних сестер є тренінги по взаємодії при наданні невідкладної допомоги пацієнтам. Відпрацьовуються алгоритми взаємодії в різних умовах виникнення невідкладних ситуацій - на прийомі у лікаря, на вулиці, вдома у пацієнта, у процедурному кабінеті або денному стаціонарі, для дорослих і дітей. Розігруються сценарії індивідуальної і групової роботи з відробітком практичних навиків на спеціальних манекенах.

Таким чином, активні методи навчання стають важливим компонентом підготовки медперсоналу разом з теоретичною підготовкою, семінарськими заняттями і клінічною роботою.

Творчість, пошук, експеримент - це раціональне добре продумане застосування методів і прийомів, які допоможуть викладачам піднятись ще на один щабель педагогічної майстерності.

Список використаної літератури

Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л.: Мрія, 1985. - 204 с.

Наумов Л.Б. Деловые игры в высшем медицинском образовании. - М.: МГУ, 1982. - 255 с.

Наумов Л.Б. Учебные игры в медицине. - М.: МГУ, 1986. - 230 с.

Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2004. - 676 с.

Размещено на Allbest.ru