Загальна характеристика періоду ранньої юності. Розвиток соціальної поведінки. Методи діагностики професійної спрямованості юнаків
Юність - етап формування особистості. Особливості розумової діяльності у ранній юності. Прагнення зайняти позицію дорослого. Форми та методи профорієнтаційної роботи. Психологічні особливості формування професійних інтересів, нахилів і здібностей.
| Рубрика | Психология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.11.2010 |
| Размер файла | 54,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Розділ 1. Загальна характеристика періоду ранньої юності
- 1.1 Формування особистості в період раннього юнацтва
- 2.2 Емоційний розвиток
- 2.3 Особливості розумової діяльності у ранній юності
- Розділ 2. Соціальна ситуація розвитку
- 2.1 Прагнення зайняти внутрішню позицію дорослого
- 2.2 Поведінка як зовнішній прояв дорослості
- 2.3 Професійна орієнтація
- 2.4 Характеристика учбово-професійної діяльності старшокласників
- 2.5 Психологічні особливості формування професійних інтересів, нахилів і здібностей
- 2.6 Форми та методи ознайомлюючої профорієнтаційної роботи
- Розділ 3. Методики діагностики професійної спрямованості юнаків
- 3.1 Вибір методик
- 3.2 Методика Е.А. Климова "Визначення типу майбутньої професії" (див. Додаток 1)
- 3.3 Діагностика комунікативного контролю (М. Шнайдер)
- 3.4 Методика-опитувльник "Карта інтересів" А.Е. Голомштока, модифікація Г.В. Резапкіної
- Висновки
- Список літератури
- Додатки
Вступ
Юність - завершальний етап формування особистості. За віковою періодизацією юнацький вік поділяють на дві частини: рання юність (14,5-15 - 17 років) та старший юнацький вік (18-25 років). Рання юність (старший шкільний вік) охоплює вікові межі 14,5-15 - 17 років. Ранній юнацький вік - це вік не менших зрушень, ніж підлітковий, проте вони якісно інші і пов'язані із пошуками відповіді на запитання “яким бути? ”.
Саме це питання і є основним, на яке молода людина повинна дати відповідь собі самій і суспільству. Актуальність даної проблеми полягає у тому,щ о саме цей етап людського життя є переломним періодом між дитинством і дорослістю, яка несе за собою найвищу міру соціальної відповідальності.
В ранньому юнацькому віці головним новоутворенням є відкриття власного Я, розвиток рефлексії, усвідомлення власної індивідуальності та її властивостей, поява життєвого плану, настанова на свідому побудову власного життя. Значної ваги у свідомості старшокласників набуває усвідомлення ними тих якостей оточуючих людей і своїх власних, які зумовлюють людські взаємини.
Ранній юнацький вік має вирішальне значення в розвитку особистості, накладаючи відбиток на подальший життєвий шлях. Адже здійснений у юнацтві життєвий вибір буде визначати в подальшому успішність життєвого шляху особистості в цілому. Характерною рисою розвитку особистості в ранньому юнацькому віці є вироблення її світогляду, тобто системи поглядів на світ, суспільне життя, його минуле і майбутнє, на мораль, науку, мистецтво, на людину і сенс її життя. Світогляд, становлячись, регулює взаємини юнаків та дівчат, впливає на формування їх ціннісних орієнтацій, на поведінку, ставлення до людей і проектування свого майбутнього.
У юнацькому віці відбувається становлення світогляду як системи знань про політичне, економічне, культурне життя суспільства, як системи поглядів на оточуючий світ і місце в ньому кожної людини. Погляд на багато життєвих проблем досип, глибокий та розумний: Увагу юнаків привертають питання справедливості та беззаконня, порядності та безпринципності. Сучасний юнак має тверезий, розумно-практичний погляд на світ та події, які в ньому відбуваються, більш незалежну позицію та власну орієнтацію в їх оцінці. Але можна зустріти прояв і вкрай протилежних рис: індивідуалізм та соціальну спрямованість, скепсис і намагання вірити будь-кому в будь-що, у декого виявляється максималізм та нерозбірливість у виборі засобів реалізації своєї життєвої мети. Спостерігається також розрив між різними верствами молоді за рівнем соціально-культурне розвитку: богемна молодь та ділки, наукове світорозуміння та спрощений підхід тощо. Особливості світосприймання юнаків виявляються в ціннісних орієнтаціях, потребах та інтересах, ідеалах та переконаннях, у мріях та життєвих планах. Юнак є представником певного покоління, яке, в свою чергу, об'єднується якимось важливими явищами суспільного життя, співпадння настанов, смаків, інтересів, моди тощо.
Юність надходить більш плавно. В юнацькому віці в основному завершується фізичний розвиток організму, закінчується статеве дозрівання, серцево-судинна система починає працювати гармонійно, уповільнюється темп росту тіла, помітно збільшується м'язова сила, зростає працездатність, закінчується формування й функціональний розвиток органів і тканин. Більшість юнаків та дівчаток знаходяться вже в постпубертатному періоді. Тілесна конституція, особливо обличчя, стає дорослою, специфічно індивідуальною. Зникає характерна для підлітків збудливість, неврівноваженість.
Але слід зазначити, що криза підліткового віку припадає на кінець періоду. Саме тому в перехідний період до юнацтва загострюються протиріччя. Вони пов'язані з вирішенням питання проте, що робити далі - навчатись в школі X-XI кл., піти в училище, почати працювати? Ці питання пов'язані з професійним дійовим самовизначенням. Але воно вимагає розібратись і у власних інтересах, нахилах, здібностях, і не тільки будувати плани, а й реалізовувати їх. Зростає відповідальність, бо кожна помилка може мати драматичний характер. Завдання професійного самовизначення в другий раз вирішується по закінченню школи, коли планується або обрати одержання вищої освіти, або безпосередньо включитись у трудову діяльність. Труднощі самовизначення посилюються сучасним періодом нашого життя, періодом соціально-економічних змін у країні, коли ні батьки, ні школа не спроможні надати юнакові вирішальну допомогу в питанні вибору професії. Професійне самовизначення як самостійне і незалежне визначення життєвої перспективи й вибір майбутньої професії - найголовніше завдання розвитку в ранньому юнацтві.
профорієнтаційна юність рання особистість
Розділ 1. Загальна характеристика періоду ранньої юності
1.1 Формування особистості в період раннього юнацтва
Юність - надзвичайно складна, суперечлива стадія життєвого шляху, яка закладає ціннісний фундамент особистості.
Розвиток самосвідомості. Нові інтелектуальні можливості, які виникають в ранній юності, розширюють горизонти самосвідомості молодої людини. Розвиток самосвідомості в цьому віці настільки яскравий та наочний, що дослідники різних психологічних напрямків мають єдину позицію в оцінці його значення для формування особистості.
Самосвідомість - це, перш за все, механізм, за допомогою якого людина пізнає себе і ставиться до самої себе. Ми поділяємо погляд П. Чамати [234], згідно з якою виділяються три основні компоненти самосвідомості:
1) когнітивний (пізнавальний) - система уявлень і знань індивіда про себе (самопізнання, самоаналіз, уявлення про себе, самооцінка тощо);
2) емоційно-оцінний - емоційна оцінка своїх уявлень і знань індивіда про себе, емоційне ставлення до себе (почуття скромності, гордості, власної гідності тощо);
3) поведінковий (регулятивний) - усі ті прояви психічної активності, у яких виступає свідоме регулювання власних дій, вчинків, свого ставлення до оточуючих і до самого себе (самовладання, самоконтроль тощо).
Рання юність є періодом пошуку власного Я, основою формування якого виступає структурована індивідуальна система ціннісних орієнтацій. Завдяки їй у молодої людини розвивається адекватна ідентичність, яка забезпечує готовність до життєво важливих виборів, до особистісного та соціального самовизначення, формування життєвих перспектив. Юнацький вік є сенситивним для впливу на процес формування ціннісних орієнтацій як стійкого елемента життєвої перспективи.
У ранньому юнацькому віці поглиблюються та розширюються рефлексивні характеристики самосвідомості. Рефлексія - це процес самосвідомості, на основі якого відбувається самопізнання особистістю самої себе як активного суб'єкта своєї життєдіяльності. Найважливішим надбанням цього віку є відкриття свого внутрішнього світу. Завдяки рефлексії молода людина набуває здатності заглиблюватись в себе, в свої переживання, усвідомлювати свої емоції не тільки як похідні від певних зовнішніх подій, а як стани власного Я.
Е. Еріксон, розглядаючи розвиток самості в цьому віці, розкриває взаємозв'язок біологічного дозрівання із соціальними ролями та очікуваннями індивіда. На думку вченого, психосоціальна ідентифікація відбудеться в тому випадку, коли молода людина зможе об'єднати все, що вона знає про себе, в єдине ціле, осмислити, пов'язати з минулим та спроектувати в майбутнє.
Є категорія молодих людей, у яких становлення ідентичності про ходить зі значними труднощами. Часто ідентичність досягається ними тільки після тривалого періоду вагань, пробних ціннісних виборів. Індивів входить в смугу так званого психосоціального мораторію, який продовжує в часі перехідний період від дитинства до зрілості. У такій ситуації молода людина втрачає цілеспрямованість та пасивно очікує того часу, коли їй буде надана можливість “знайти себе”. Вона не може виробити власну систему цінностей, цілей та ідеалів, завершити психосоціальне самовизначення. Індивід перебуває у стані невизначеності, розгубленості, що спричинює кризові явища у розвитку ідентичності, неадекватну ідентичність.
Формування ідентичності в ранньому юнацькому віці завершується більш структурованою системою ціннісних орієнтацій, яка визначає життєві пріоритети та послідовність постановки та реалізації цілей. З'являються досить визначені міркування щодо того, ким бути і як будувати своє подальше життя. Завдяки відчуттю індивідуальної само тотожності, єдності та наступності власного Я молода людина готова вибирати життєві цілі, формувати життєві плани, будувати життєві перспективи, робити зважений, обміркований життєвий вибір.
2.2 Емоційний розвиток
У ранньому юнацькому віці збагачується емоційна сфера підростаючої особистості. Внутрішній світ старшокласників досить складний і тендітний.
В юності нерідко зустрічається загострення переживання самотності, яке, згідно з думкою Е. Фрома, якщо триває довго і не зникає з переходом у новий вік, може призвести до психічних розладів такою ж мірою, як фізичний голод до смерті. Переживання самотності в ранньому юнацькому віці в нормі не є стабільним і зникає при встановленні хороших особистісних стосунків з оточуючими людьми.
Винятково важлива риса особистості, яка започатковується у ранній юності - самоповага, яка являє собою узагальнену самооцінку, міру прийняття чи неприйняття себе як особистості. Юнаки та дівчата із заниженою самоповагою мають низький рівень соціальних домагань особистості, ухиляються від усякої діяльності, у якій наявний момент змагання. Такі молоді люди часто відмовляються від досягнення поставлених цілей, оскільки втратили віру у власні сили. Це, у свою чергу, підкріплює занижену самооцінку.
2.3 Особливості розумової діяльності у ранній юності
Загальні розумові здібності у молодої людини віком 15-16 років уже сформувалися і тому не спостерігається такого швидкого їх росту, як у дитинстві. Та вони продовжують удосконалюватись. Важливим аспектом психічного розвитку в ранньому юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, у якому провідну роль відіграє мислення.
Це відображається у наступних позитивних якісних змінах:
1) Учні переходять до вищих рівнів абстрагуючого і узагальнюючого мислення (більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями).
2) Знання перетворюються в систему знань, які є основою формування світогляду та переконань; мислення стає системним.
3) Наявна потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків з опорою на логічні докази. Зростає роль наукових гіпотез, пошукових міркувань. Особливістю розвитку логічного мислення є його дедуктивно-гіпотетичний спосіб (реальне розкривається в можливому: можливе постає як сукупність гіпотез, які вимагають по черзі доведення чи перевірки. Непідтверджені гіпотези відкидаються, а підтверджені переходять з розділу можливого у розділ реальної дійсності).
4) Процес міркування стає економнішим і продуктивнішим (краще контролюється процес міркування, здійснюється перехід від розгорнених до згорнених його форм).
5) Збагачується фонд міцно закріплених умінь та навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи, за допомогою яких набуваються знання.
6) Формується індивідуальний стиль розумової діяльності (індивідуальна система психологічних засобів - сприймання, запам'ятовування і мислення - які особистість використовує для вирішення певних задач).
Розділ 2. Соціальна ситуація розвитку
2.1 Прагнення зайняти внутрішню позицію дорослого
У юнацькому віці зростає інтерес до дорослих. Знання, досвід близьких людей допомагають орієнтуватись у питаннях, що пов'язані з майбутнім життям. Підсилюється потяг до спілкування з ними. Поновлюються емоційні контакти з батьками, від яких очікують порад, розуміння. Сім'я залишається тим місцем, де юнаки почувають себе впевнено. З батьками обговорюються життєві та професійні перспективи. Життєві плани юнаки обговорюють і з учителями, близькими знайомими, тими, хто для них є авторитетним, чия думка для них важлива. Проте хоча відносини з дорослими стають довірчими, юнаки зберігають певну відстань, іноді палко відстоюють своє право самостійно вирішувати свої проблеми, які стосуються їх Особисто. Головним стає прагнення зайняти внутрішню позицію дорослого. Сприяє цьому об'єктивне положення юнака за старших і в школі, і в родині. Але треба набути психологічної готовності до вступу в самостійне доросле життя, а саме:
Ш бути зданим орієнтуватись у різних формах людської свідомості: в науковій, правовій, художній тощо; для цього потрібно оволодіти основами наукового та громадянського світогляд, що слід виявляти в свідомому критичному ставленні до себе, і до оточуючих;
Ш мати потребу та здатність працювати, володіти звичкою до трудових зусиль, уміннями працювати творчо, продуктивно (незалежно від виду праці)
Ш бути зданим спілкуватись на засадах рівності, поваги, розуміння та володіти засобами такого спілкування.
2.2 Поведінка як зовнішній прояв дорослості
Звичайно, існують індивідуальні варіанти вступу до дорослого самостійного життя. Це виявляється в першу чергу у виборі різних форм прояву дорослості. Наприклад, у деяких юнаків функцію зовнішнього відособлення відіграє зовнішній вигляд, стиль мови, пози під час розмови, інші за атрибути дорослості, обирають куріння тощо. Коли соціальна зрілість (дорослість) відстає від фізіологічної, спостерігаємо явище інфантилізму: юнак з зовнішнього погляду дорослий, але зберігає риси поведінки попереднього віку. Іноді "дитяча поведінка" стає у декого рисою пристосування до життя: нічого самому не вирішувати, ні за що не відповідати.
Юнацький вік - це вік входження в об'єктивний та нормативний дух свого історичного часу в його національній формі (О.В. Толстих). Знаходження своєї ідентичності для юнака стає афективним центром життєвої ситуації розвитку (Л.І. Божович). Саме тому до близького дорослого він ставиться як до ідеалу. Ті якості, які юнак високо оцінює, є для нього еталоном у різних сферах людських відносин: виконання моральних норм, ставлення до праці, до самого себе. До цих якостей приміряє своє ідеальне Я - яким він бажає стати в дорослому житті.
Змінює юнак і свій характер і спілкування з ровесниками. Зменшується кількість друзів за рахунок зміни якості дружби, вона набуває інтимно-особистісного значення. Наростає значення індивідуальних емоційних контактів та прихильності. Посилюється потреба у зустрічному розумінні з боку оточуючих ровесників, спілкування з якими залишається сповідальним. З кращим другом або подругою обговорюються найбільш гострі переживання, які пов'язані з різними життєвими подіями. Дружні стосунки вимагають взаєморозуміння, внутрішньої близькості, відвертості. Вони засновані на ставленні до іншого, як до самого себе й підтримують самоповагу, самосприйнятгя. Напруга у взаєминах виникає лише тоді, коли товариськість буває егоцентричною, коли не виявляється інтерес до почуттів та думок друга. Дружба заснована на свободі, але на взаємних почуттях та дотриманні моральних законів. Дружба - це процес здійснення соціальної рівності ("Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти"). Дружба має моральну природу: головне - чесність та вимогливість, розум та здатність оцінювати своє "Я" в його власній сутності. Рання юність-це повторний критичний період розвитку який характеризується значним зростанням потенціалу особистості щодо самовизначення (аналогічне поняття "соціальна ідентичність").
2.3 Професійна орієнтація
Центральним новоутворенням психічного розвитку раннього юнацького вікує орієнтація на майбутнє, яка визначає життєву перспективу взагалі (а не тільки участь у певній діяльності): це й потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, зрозуміти себе в якості члена суспільства, визначити своє призначення в житті. Для цього потрібен достатній рівень розвитку особистості: аналіз і переоцінка моральних принципів, настанов, щоб побудувати власну систему цінностей, життєвих-цілей, перспектив.
Проблема самовизначення особистості займає важливе місце в фундаментальних дослідженнях з психології. Серед психологічних досліджень професійного самовизначення особистості можна відмітити два основні напрямки: по-перше, професійне самовизначення характеризується як особистісне новоутворення, що виникає в старшому шкільному віці (М.Ю. Варбан, А. Маслоу, М.М. Муканов та ін.); по-друге, професійне самовизначення розглядається як штучно організований процес. У межах зазначених підходів зустрічаються дещо відмінні позиції різних дослідників щодо природи професійного самовизначення особистості.
Ряд психологів (М.Р. Гінзбург, І.В. Дубровіна, І.С. Кон, Б.С. Круглов, Г.П. Ніков та ін.), що вивчали питання формування особистості у юнацькому віці, пов'язують перехід від підліткового до юнацького віку з різкою зміною внутрішньої позиції, коли спрямованість у майбутнє стає основною спрямованістю особистості, і проблема вибору подальшого життєвого шляху знаходиться в центрі інтересів і планів старшокласників. Перед ними постають фундаментальні задачі соціального й особистісного самовизначення: як знайти своє місце в житті, вибрати справу у відповідності зі своїми можливостями й здібностями, як стати справжніми людьми, у чому сенс життя і багато інших. Юнаки і дівчата прагнуть зайняти внутрішню позицію дорослої людини, усвідомити себе членами суспільства, визначити себе у світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості поряд з розумінням свого місця й призначення в житті.
Відомий спеціаліст у галузі психології профорієнтації Є.О. Климов, стверджує, що професійне самовизначення є системоутворюючим центром для всієї системи можливих „самовизначень" підростаючої людини як суб'єкта діяльності і громадянина.
2.4 Характеристика учбово-професійної діяльності старшокласників
Учбово-професійна а діяльність є основним видом діяльності старшого школяра. Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього і значущість учіння, його завдань та цілей. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. У них, в порівнянні з підлітками, зростає інтерес до учіння. Це пов'язано з тим, що утворюється нова мотиваційна структура учіння, відбуваються зрушення у мотиваційній сфері їх діяльності. Мотивація зумовлюється свідомо поставленою метою і носить довільний характер.
Мотиваційна сфера учіння включає в себе:
мотиви пов'язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі займає провідне місце, є досить дієвою);
широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства, переконання щодо практичної значущості науки, переконання щодо зростання спроможності конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості);
інтерес до змісту і процесу навчання (з'являється інтерес до методів наукового дослідження, до самостійної пошукової діяльності з метою роз'язання складних завдань).
Старшокласники добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. Така пізнавальна мотивація може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів старших школярів часто пов'язана з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів. Характерне взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів.
2.5 Психологічні особливості формування професійних інтересів, нахилів і здібностей
Професійна орієнтація - науково-практична система підготовки підростаючої особистості до свідомого професійного самовизначення. Цю включають повідомлення про різні професії, їхні особливості, виховання інтересу до певної професії чи групи професій з урахуванням особистих нахилів.
Профорієнтаційна робота має три основні складові: професійна інформація, професійна консультація і попередній професійний відбір. Проблема професійної орієнтації за своїм змістом і засобами є комплексною. В її розв'язанні беруть участь підприємства й установи різних галузей народного господарства, науки, культури, мистецтва, засобів масової інформації.
Центральним у профорієнтаційній роботі з юнаками є її психологічний аспект, оскільки предмет професійної орієнтації - це формування ставлення, інтересів, намірів і здібностей особистості до майбутньої професійної діяльності.
Професійна придатність - відповідність індивідуальних рис професіонала вимогам, які висуває певна професія до рівня розвитку цих рис. Професійної придатності сприяє досягненню особистістю високих показників у праці і морального задоволення від неї.
Професійне самовизначення юнаків та дівча - процес прийняття рішення особистістю щодо вибору майбутньої трудової діяльності. Воно полягає в усвідомленні особистістю себе як суб'єкта конкретної професійної діяльності і передбачає самооцінку людиною індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста.
У сучасних школярів також іноді трапляється, що вступ до вищого навчального закладу виявляється кінцевою метою, а не першим кроком у професійному самовизначенні. Важливо не обмежуватися тільки плануванням свого вступу до вищого навчального закладу, але й думати про можливі шляхи подальшого професійного росту. Студенти, що мали професійний план ще до вступу, скоріше за інших знаходять себе, починають пробувати свої сили в роботі, не пропускають важливу інформацію і навіть у "нудних" лекціях знаходять користь, оскільки слухають увесь час "прицільно", маючи особисті професійні плани. Іншим студентам на заняттях часто нудно, й інформацію вони засвоюють гірше, оскільки для них уся вона рівнозначна, відсутня особистісна зацікавленість змістом. Крім усього іншого, психологічний тренінг допомагає замислитися про цінності часу, перевірити, наскільки учасник навчального процесу може планувати власний час. Така самосвідомість та самоконтроль можуть формуватися тільки під впливом оптимальних, систематичних навчально-виховних заходів
2.6 Форми та методи ознайомлюючої профорієнтаційної роботи
Основними методами ознайомлюючої профорієнтаційної роботи є:
урок у навчальних майстернях (на виробничих комбінатах?) із повідомленням певних відомостей профорієнтаційного характеру, а також із демонстрацією в ході уроку чи лабораторно-практичного заняття;
профорієнтаційний урок має виключне значення, оскільки урок є основною формою навчально-виховного процесу в школі. На профорієнтаційних уроках розглядають теоретичні та практичні питання підготовки до вибору майбутньої професії. На уроках використовують різні методи: бесіду, розповідь, пояснення, диспут, самостійне складання професіограм, звітів про профорієнтаційні заходи;
розповідь. Її використовують для повідомлення даних про зміст праці представників різних професій; про вимоги, що ставить професія до психофізіологічних якостей особистості та ін.;
пояснення використовують для повідомлення особливостей різного роду трудової діяльності; правил вибору професії і т.д. При цьому вводяться нові поняття та терміни (професія, професіограма тощо), демонструються навчальні таблиці, схеми, діаграми.
Розповідь і пояснення повинні бути достовірними, чіткими і доказовими, а викладення матеріалу - коротким, але емоційним, логічно побудованим.
профорієнтаційна бесіда - найбільш поширений метод. Вона повинна бути логічно пов'язана з навчальним матеріалом і підготована заздалегідь. До процесу підготовки профорієнтаційної бесіди доцільно залучати самих учнів, наприклад, доручити їм зібрати інформацію з даного питання. Емоційного забарвлення бесіді додають цитування відомих вчених, винахідників, письменників, що відповідають темі бесіди, застосування наочних методів профорієнтаційної роботи. Тематика профорієнтаційних бесід повинна відповідати віковим особливостям школярів і охоплювати коло питань, що цікавлять учнів;
наочні методи профорієнтації. Демонстрація об'єктів, процесів, які вивчаються, може служити не лише підтвердженням викладеного матеріалу, але й джерелом знань (наприклад, спостереження за працею робітників під час екскурсії). Тут можливі кілька видів демонстрації:
натуральні об'єкти (вироби, виконані учнями та спеціалістами-професіоналами, інструменти, механізми), технологічні процеси;
зображення об'єктів (картини, плакати, діапозитиви, кінофільми тощо);
прийоми роботи під час лабораторно-практичних занять.
перегляд і обговорення художніх фільмів, телепередач профорієнтаційного змісту. Насамперед викладач повинен сам переглянути фільм (передачу), оцінити їх зміст, пізнавальне та виховне значення для молоді, визначити, яка підготовча робота з учнями має бути проведена. Такі колективні перегляди та обговорення передач і фільмів вчать молодь правильно розуміти їх зміст, сприяють розвитку професійного інтересу тощо. Перед переглядом треба поговорити з дітьми, поставити перед ними питання, на які вони повинні знайти відповіді, познайомити з деякими героями.
професіографічні екскурсії на підприємства та у професійні навчальні заклади виставки. Їх проведення доцільне під час масових заходів (профорієнтаційних конференцій, зборів, зустрічей зі спеціалістами та ін.);
професіографічні зустрічі зі спеціалістами різних галузей спрямовані на формування позитивних установок на сприйняття професіографічного матеріалу з метою його аналізу та узагальнення. Успіх у проведенні зустрічей із спеціалістами різних галузей залежить від попередньої підготовки, в процесі якої треба поговорити зі спеціалістом, уточнити план бесіди, а також від самого спеціаліста, що проводить зустріч. Він повинен добре знати свою професію, мати навички спілкування з великою аудиторією. Більш ефективні не окремі зустрічі, а їх регулярні цикли, розраховані на поетапне та послідовне ознайомлення учнів з певними групами професій і спеціальностей;
участь у днях відкритих дверей у професійних навчальних закладах;
тематичні, літературно-художні вечори, усні журнали мають пізнавальне і виховне значення, розвивають професійні інтереси учнів і відіграють активізуючу роль;
Розділ 3. Методики діагностики професійної спрямованості юнаків
3.1 Вибір методик
Обираючи методики для дослідження мною переслідувалась ціль визначення професійної орієнтації юнаків, з метою правильного вибору подальшої учбової та професійної реалізації. Дані методики можуть бути запропонованими для проведення серед школярів 10-11 класів.
3.2 Методика Е.А. Климова "Визначення типу майбутньої професії" (див. Додаток 1)
Суть діагностики полягає в тому, що вона дає можливість визначити до якого елементу з 5ти сфер професій - "Людина-природа", "людина-техника","людина-знакова система", "людина-художній образ","людина-людина" - належить підліток, з метою його подальшої професійної орієнтації у певній сфері.
У дослідженні приймали участь 2-є досліджуваних (вік 17 років) і за результатами, отриманими в ході його проведення було встановлено, що 1-й досліджуваний має обирати собі професію із категорії "Людина-техніка", 2-й - "Людина - людина".
3.3 Діагностика комунікативного контролю (М. Шнайдер)
Призначення. Методика призначена для вивчення рівня комунікативного контролю.
Згідно М. Шнайдеру, люди з високим комунікативним контролем постійно стежать за собою, добре інформовані, де і як поводитися. Керують своїми емоційними проявами. Разом з тим вони зазнають значних труднощів у спонтанності самовираження, не люблять непрогнозованих ситуацій.
Так в ході проведення даної методики результати показали, що 1-й досліджуваний (той, який має за попередньою методикою визначеність професії "Людина-техніка" має низький комунікативний контроль, високу імпульсивність у спілкуванні.
2-й досліджуваний же має середній комунікативний контроль, у спілкуванні безпосередній, щиро ставиться до інших, що є прийнятним для типу його проф. орієнтації згідно проведеної методики (див. Додаток 1), але для того, щоб досягти успіху у виборі своєї професії в системі "Людина-людина" він має удосконалювати свої комунікативні здібності до більш високого рівня.
3.4 Методика-опитувльник "Карта інтересів" А.Е. Голомштока, модифікація Г.В. Резапкіної
В ході проведення даної методики було отримано результати згідно яких один 1-й досліджуваний юнак більш схильний до таких професійних напрямків - пункт 7, 9,10 (див. Додаток 3). Другий же досліджуваний пункти 1,2,3.
Висновки
Процес особистісного самовизначення юнаків та дівчат зумовлюється системою їх ціннісних орієнтацій. Специфіка сучасної ситуації розвитку, охоплюючи комплекс внутрішніх (індивідуальних, вікових) та зовнішніх (соціокультурних) умов, детермінує процес особистісного самовизначення як центрального новоутворення юнацького віку, що виражається у необхідності формування в учнів як стійкої системи поглядів, принципів, переконань, так і високої лабільності, гнучкості у процесі вирішення життєво важливих завдань.
В останні роки проблеми профорієнтації, працевлаштування та вторинної зайнятості молоді дещо загострились. Тенденція зростання рівня безробіття змушує збільшувати та вдосконалювати форми і методи соціального впливу на молодь, сприяти підвищенню рівня її професійної підготовки, налагоджувати співробітництво із зацікавленими установами та підприємствами, залучати якомога більше кваліфікованих спеціалістів до надання допомоги молодій людині (соціальних педагогів, психологів, профконсультантів, соціологів), посилювати соціальний захист неконкурентоспроможних категорій молоді.
Упродовж останніх років накопичено великий та різноманітний соціально-педагогічний досвід щодо сприяння професійному самовизначенню молоді. Діяльність у цьому напрямку характеризується цілеспрямованістю, великою кількістю форм та методів роботи, бажанням залучити до неї зацікавлені організації та установи, охопити різні групи молоді та підлітків. В Україні більшість соціальних служб для молоді розробили та здійснюють спеціальні соціальні програми, реалізація яких сприяє не лише професійному самовизначенню, але й працевлаштуванню та зайнятості молоді.
В ході курсової роботи було визначено умови розвитку та становлення особистості в період ранньої юності, загальна ситуація розвитку, соціальний вплив та внутрішньо-особистісні мотиви професійного та особистого самовизначення юнаків. В проведенні досліджень було застосовано методики, за якими визначалась професійна спрямованість досліджуваних юнаків, які на основі отриманих результатів і опираючись на внутрішні вподобання обиратимуть в подальшому свій професійний напрямок, професійну орієнтацію. Адже правильний вибір сфери навчання і відповідно професійної трудової діяльності є запорукою їх умов повної реалізації в дорослому житті.
Запропоновані методики та ряд інших можуть бути і повинні застосовуватись на практиці з метою допомогти юнакам самовизначитись і правильно обрати свій дорослий життєвий шлях.
Список літератури
1. Вікова та педагогічна психологія: навч. Посіб. /О.В. Скрипченко., Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
2. Возрастная и педагогическая психология / Под. ред. А.В. Петровского. - М., 1979.
3. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо и др. - М., 1984.
4. Кон И.С. Психология юношеского возраста. - М., 1979.
5. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. - М., 1976.
6. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. - М., 1995.
7. Мир детства. Юность. - М., 1991.
8. Немов Р.С. Психология. Т.1. - М., 1994.
9. Барановский А.Б., Потапенко Г.М., Щекин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации: Учебно-методическое пособие. - К., 1991.
10. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников. - М.: Просвещение, 1988.
11. . Захаров Н.Н. Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация школьников. - М.; Просвещение, 1989.
12. Kалугин Н.И., Сазонов А.Д., Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация учащихся. - М.; Просвещение, 1983.
13. Професійна орієнтація молоді / Випуск 1. - Тернопіль, 1995.
14. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. - М., 1991.
15. Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст. - М., 1994.
16. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение, - М., 1996
17. Психологическая наука и образование. - 2003. - >6 3. - С.43-47.
18. Бернс Р. Развитие "Я-концепции" и воспитание. - М., 1991.
19. Вовчик-Блакитна М.В. Сімейне виховання. Юнацтво. - К., 1982.
20. Кон И.С. Психология ранней юности. - М., 1989.
21. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів // Газета "Психолог". - 2004. - №8. - С.2-11.
22. Касянова О.М. Кваліметрична модель оцінки готовності школи до впровадження профільного навчання // Управління школою. - 2004. - N° 19 - 21. - С.4.
Додатки
Додаток 1
|
1. ПРИРОДА |
2. ТЕХНІКА |
3. ЗНАК |
4. МИСТЕЦТВО |
5. ЛЮДИНА |
||
|
1. Легко знайомлюсь з людьми |
1 |
|||||
|
2. Охотно люблю майструвати |
1 |
|||||
|
3. Люблю ходити в музеї, театри. |
1 |
|||||
|
4. Люблю доглядати за рослинами, тваринами |
1 |
|||||
|
5. Люблю щось вичисляти, креслити |
1 |
|||||
|
6. Із задоволенням спілкуюсь з ровесниками або малюками |
1 |
|||||
|
7. Із задоволенням доглядаю за рослинами і тваринами |
1 |
|||||
|
8. Зазвичай роблю мало помилок в письмових роботах |
1 |
|||||
|
9. Мої вироби часто викликають цікавість у товаришів і старших |
2 |
|||||
|
10. Люди вважають,що я маю художні здібності |
||||||
|
11. Залюбки читаю про рослин і тварин |
2 |
|||||
|
12. Приймаю участь в концертах, спектаклях |
1 |
|||||
|
13. Цікавлюсь інформацією про механізми, прибори, машини |
1 |
|||||
|
14. Довго можу розгадувати головоломки, задачі,ребуси |
1 |
|||||
|
15. Легко загладжую конфлікти між людьми |
2 |
|||||
|
16. Дехто вважає,що в мене є вміння до роботи з технікою |
2 |
|||||
|
17. Людям подобається моя художня творчість |
2 |
|||||
|
18. У мене є здібності до роботи з рослинами і тваринами |
2 |
|||||
|
19. Я можу ясно викладати свої думки в письмовій формі |
2 |
|||||
|
20. Я майже ніколи ні з ким не конфліктую |
2 |
|||||
|
21. Результати моєї технічної творчості одобрюють незнайомі люди |
1 |
|||||
|
22. Без особливих зусиль вчу іноземні мови |
1 |
|||||
|
23. Мені часто трапляється допомагати навіть незнайомим людям |
1 |
|||||
|
24. Довго можу займатись музикою, малюванням, читать книги. |
2 |
|||||
|
25. Можу впливати на розвиток рослин, тварин |
1 |
|||||
|
26. Люблю розбиратись в будові механізмів. |
2 |
|||||
|
27. Мені зазвичай вдається переконувати людей |
1 |
|||||
|
28. Охотно спостерігаю за рослинами і тваринами |
1 |
|||||
|
29. Охотно читаю научно-популярну критичну, публіцистичну літературу |
1 |
|||||
|
30. Намагаюсь пробувати свої сили в художній практиці, музиці |
1 |
|||||
|
РЕЗУЛЬТАТИ |
Инструкция: Прочитай данные утверждения. Если ты согласен с ними, то перед цифрой в таблице поставь "+", если нет, поставь перед цифрой "-". Если ты сомневаешься, зачеркни цифру.
Інструкція: Прочитати твердження. Якщо ви згодні з ним, то перед цифрою в таблиці поставити "+", якщо ні, поставити "-". Якщо є сумніви, то закреслити цифру.
Обробку результатів слід робити алгебраїчним підрахунком з урахуванням усіх знаків. У графі "результати" записати к числа (максимально - 8 у стовпчику). Той стовпчик, якому відповідатиме найбільша цифра і є визначальною сферою професійної спрямованості юнака.
Додаток 2
Діагностика комунікативного контролю (М. Шнайдер).
Інструкція. Уважно прочитайте 10 тверджень, що відбивають реакції на деякі ситуації спілкування. Кожне з них оціните як вірне (В) або невірне (Н) стосовно до себе, поставивши поруч із кожним пунктом відповідну букву.
Опитувальник
Мені здається важким наслідувати інших людей.
Я зміг би зваляти дурня, щоб привернути увагу навколишніх.
З мене міг би вийти непоганий актор.
Іншим людям іноді здається, що мої переживання більше глибокі, ніж це є насправді.
У компанії я рідко виявляюся в центрі уваги.
У різних ситуаціях у спілкуванні з іншими людьми я часто поводжуся по-різному.
Я можу відстоювати тільки те, у чому щиро переконаний.
Щоб досягти успіху в справах та у відносинах з людьми, я часто буваю саме таким, яким мене очікують бачити.
Я можу бути дружелюбним з людьми, яких не виношу.
Я не завжди такий, яким здаюся.
Обробка й інтерпретація
По 1 балу нараховується на відповідь "Н" на питання 1, 5, 7 і за відповідь "В" на всі інші питання. Підраховується сума балів.
0-3 бала - низький комунікативний контроль; висока імпульсивність у спілкуванні, відкритість, розкутість, поведінка мало піддається змінам залежно від ситуації спілкування й не завжди співвідноситься з поведінкою інших людей
4-6 балів - середній комунікативний контроль; у спілкуванні безпосередній, щиро ставиться до інших. Але стриманий в емоційних проявах, співвідносить свої реакції з поведінкою оточуючих людей.
7-10 балів - високий комунікативний контроль; постійно стежить за собою, керує вираженням своїх емоцій.
Додаток 3
"Карта интересов" А.Е. Голомштока, модификация Г.В. Резапкиной
Нравится ли вам делать:
Узнавать об открытиях в области физики и математикида нет.
Смотреть передачи о жизни растений и животных да нет.
Выяснять устройство электроприборов.
Читать научно-популярные технические журналы.
Смотреть передачи о жизни людей в разных странах.
Бывать на выставках, концертах, спектаклях.
Обсуждать и анализировать события в стране и за рубежом.
Наблюдать за работой медсестры, врача.
Создавать уют и порядок в доме, классе, школ.
Читать книги и смотреть фильмы о войнах и сражениях.
Заниматься математическими расчетами и вычислениями.
Узнавать об открытиях в области химии и биологии.
Ремонтировать бытовые электроприборы.
Посещать технические выставки, знакомиться с достижениями науки и техник.
Ходить в походы, бывать в новых неизведанных местах.
Читать отзывы и статьи о книгах, фильмах, концертах.
Участвовать в общественной жизни школы, города.
Объяснять одноклассникам учебный материал.
Самостоятельно выполнять работу по хозяйству.
Соблюдать режим, вести здоровый образ жизни.
Проводить опыты по физике.
Ухаживать за животными растениями.
Читать статьи об электронике и радиотехнике.
Собирать и ремонтировать часы, замки, велосипеды.
Коллекционировать камни, минералы.
Вести дневник, сочинять стихи и рассказы.
Читать биографии известных политиков, книги по истории.
Играть с детьми, помогать делать уроки младшим.
Закупать продукты для дома, вести учет расходах.
Участвовать в военных играх, походах.
Заниматься физикой и математикой сверх школьной программы.
Замечать и объяснять природные явления.
Собирать и ремонтировать компьютеры.
Строить чертежи, схемы, графики, в том числе на компьютере.
Участвовать в географических, геологических экспедициях.
Рассказывать друзьям о прочитанных книгах, увиденных фильмах и спектаклях.
Следить за политической жизнью в стране и за рубежом.
Ухаживать за маленькими детьми или близкими, если они заболели.
Искать и находить способы зарабатывания денег.
Заниматься физической культурой и спортом.
Участвовать в физико-математических олимпиадах.
Выполнять лабораторные опыты по химии и биологии.
Разбираться в принципах работы электроприборов.
Разбираться в принципах работы различных механизмом.
"Читать" географические и геологические карт.
Участвовать в спектаклях, концертах.
Изучать политику и экономику других стран.
Изучать причины поведения людей, строение человеческого организма.
Вкладывать заработанные деньги в домашний бюджет.
Участвовать в спортивных соревнованиях.
Результати (досліджуваний № 2 "Людина-людина")
1. литература и искусство (баллов 4)
2. педагогика и медицина (баллов 3)
3. предпринимательство и домоводство (баллов 3)
4. история и политика (баллов 2)
5. география и геология (баллов 2)
6. порт и военное дело (баллов 1)
7. механика и конструирование (баллов 1)
8. химия и биология (баллов 1)
9. радиотехника и электроника (баллов 0)
10. физика и математика (баллов 0)
Пять баллов говорят о ярко выраженном интересе к предмету или виду деятельности. Это - необходимое, но не достаточное условие правильного выбора профессии. Другое важное условие - способности, или профессионально важные качества.
Если сумма баллов ни в одной колонке не превышает трех баллов, значит, профессиональные интересы слабо выражены.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Юність і юнацтво в історичній перспективі. Соціально-психологічні особливості ранньої юності. Який зміст і тривалість юності як стадії життєвого шляху. Соціально-психологічна ситуація в період зрілої юності. Вибір професії, соціальне та самовизначення.
реферат [40,7 K], добавлен 05.12.2014Розвиток самосвідомості у ранній юності. Проблема пошуку сенсу життя в юнацькому віці, його важливість для особового розвитку. Ціннісні орієнтації, притаманні юності. Сприймання власного психологічного часу. Формування цілісного уявлення про себе.
реферат [29,9 K], добавлен 03.01.2011Особливості розвитку людини в період ранньої юності. Визначення поняття "емпатія", її морально-психологічне значення та взаємозв’язок з соціалізацією особистості. Характеристика основних методик дослідження та вправ на розвиток емпатії у старшокласників.
реферат [47,6 K], добавлен 02.12.2010Загальна характеристика ранньої юності. Учбово-професійна діяльність як провідна у старшому шкільному віці. Профорієнтація у сучасній школі. Психологічні особливості вибору майбутньої професії школярів та вивчення впливу різних факторів на цей вибір.
курсовая работа [103,0 K], добавлен 12.11.2014Психолого-педагогічна характеристика юнацького віку. Аналіз сексуальних взаємовідносин у ранній юності. Проведення емпіричного дослідження сексуальних взаємовідносин підлітків. Практичні рекомендації щодо оптимізації формування сексуальної поведінки.
курсовая работа [78,0 K], добавлен 10.06.2015Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022Аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури. Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів. Методики діагностування типу спрямованості особистості студентів.
автореферат [61,0 K], добавлен 19.04.2013Теоретичні аспекти проблеми формування життєвої перспективи в юнацькому віці. Характеристика юнацького віку в контексті формування життєвих перспектив. Формування світогляду в ранній юності. Підприємницькі цінності з точки зору старшокласника.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 29.11.2009Професійний інтерес: сутність та закономірності виникнення. Особливості формування професійних інтересів у старшокласників. Організація та методи дослідження сформованості професійних інтересів старшокласників, аналіз результатів й розробка рекомендацій.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 14.08.2016Природа та сутність здібностей як психологічного явища. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Індивідуалізація розвитку художніх здібностей дітей, їх психологічний вплив на формування особистості, рекомендації щодо подальшого розвитку.
курсовая работа [358,1 K], добавлен 21.08.2015
